National Repository of Academic Texts

ОЕСР: ОПИТУВАННЯ ЕС-ОЕСР У ГАЛУЗІ НАУКИ, ТЕХНОЛОГІЙ ТА ІННОВАЦІЙ

Sorry, this entry is only available in Українська. Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Загальний аналіз даних опитування ЕС-ОЕСР за програмою STIP за 2025 рік».

Sorry, this entry is only available in Українська.

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Загальний аналіз даних опитування ЕС-ОЕСР за програмою STIP за 2025 рік».

У ньому представлені дані, зібрані у рамках дослідження політики ЄС-ОЕСР у галузі науки, технологій та інновацій (STIP) за 2025 рік, яке охоплює всі галузі політики та ініціативи, що поширюються на різні міністерства та національні агенції відповідної компетенції (дослідження, інновації, освіта, промисловість, довкілля, трудові відносини, фінанси/бюджет тощо). Опитування включало 54 питання щодо національної інноваційної системи, структуровані навколо «ключових» позицій політики (управління, державна система ДіР, інновації в компаніях та інноваційне підприємництво, обмін знаннями та спільна творчість, кадрові ресурси для ДіР, дослідження та інновації на благо суспільства). Єврокомісія розглядає політичну ініціативу в галузі науки, техніки та інновацій як державну дію, спрямовану на досягнення однієї або декількох цілей державної політики у цієї галузі, покликану змінити або сформувати поведінку суб’єктів та зацікавлених сторін та реалізується на безперервній основі. В опитуванні цього року було представлено близько 2100 нових ініціатив, а для роботи з даними використовувались інструменти на основі штучного інтелекту. Якість отриманих даних варіюється в залежності від країни, критеріїв якості поточного рівня звітності у базі даних.

Детальніше: https://stiplab.github.io/R5r/main.html, https://stip.oecd.org/assets/downloads/STIPCompassTaxonomies.pdf

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Іноваторам_новини

2026-01-27

ВІД КНИГИ ДО ТРЕКІВ: ПІДРУЧНИК СТАВ МУЗИЧНИМ АЛЬБОМОМ

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Ґроува «Підручник надихнув професора створення альбому у стилі «академічний транс» з використанням штучного інтелекту».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Ґроува «Підручник надихнув професора створення альбому у стилі «академічний транс» з використанням штучного інтелекту».

У ній розповідається про британського професора, який перетворив ідеї з власної наукової книги на концептуальний музичний альбом за допомогою технологій штучного інтелекту і таким чином вийшов за межі традиційних способів академічної комунікації. Ендрю Гадсон-Сміт, професор цифрового урбанізму в Університетському коледжі Лондона, створив концептуальний музичний альбом «Місце і простір» на основі матеріалів свого підручника «Міста у метавсесвіті», де розглядає цифрові технології, віртуальні світи та взаємодію людей з цифровим середовищем. Для цього він написав тексти пісень, які відображають ключові ідеї з розділів книги, а музичний супровід у стилі транс з елементами електроніки був сформований з використанням технологій штучного інтелекту. Альбом вийшов під назвою «Цифрове місто» і вже зібрав десятки тисяч переглядів у стрімінгових сервісах. Музику було обрано як нетрадиційний спосіб донести наукові концепції до широкої аудиторії, залучити навіть тих, хто навряд чи звертав би увагу на академічний текст. Суть не в тому, щоб просто транслювати ідеї, а в тому, щоб через музичну форму та ритм передати складні теоретичні питання, такі як цифрові двійники, віртуальна реальність, соціальні наслідки цифровізації та моделювання даних. Деякі назви розділів книги, наприклад «Грай у гру життя», «Дзеркальні світи» чи «Утопія», легко лягли в основу текстів пісень. Альбом отримав схвальні відгуки від колег і слухачів, які відзначають здатність творчого проєкту привертати увагу до наукових ідей у несподіваному форматі. Отже, штучний інтелект може не лише автоматизувати процеси чи створювати розважальний контент, а й допомагати адаптувати наукові знання у нові, доступніші формати. Як результат – складні академічні ідеї стають більш помітними й зрозумілими не лише для студентів, а й у більш широкому суспільному дискурсі поза університетами.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/PdYSg

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation #НРАТ_ПопуляризаціяНауки

2026-01-26

ДІАМАНТОВІ ЖУРНАЛИ У ЛАТИНСЬКІЙ АМЕРИЦІ

Sorry, this entry is only available in Українська. На сторінці блогу DOAJ опублікована стаття Кароліни Діас, Хімена дель Ріо Ріанде та Івонн Лухано Вільчіс «Діамантові журнали та APC у Латинській Америці: сталий розвиток у мінливій екосистемі».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сторінці блогу DOAJ опублікована стаття Кароліни Діас, Хімена дель Ріо Ріанде та Івонн Лухано Вільчіс «Діамантові журнали та APC у Латинській Америці: сталий розвиток у мінливій екосистемі».

У ній автори зазначають, що DOAJ відіграє вирішальну роль у підвищенні глобальної видимості регіональних наукових журналів, більшість з яких дотримуються моделі відкритого діамантового доступу та фінансуються державними університетами й дослідницькими установами. Хоча ця модель і залишається наразі домінуючою, динамічно зростає частка тих, хто впроваджує моделі на основі APC для покриття операційних витрат. Це сигналізує про зміни у ландшафті наукової комунікації та необхідність сталого фінансування. DOAJ – вичерпний каталог журналів відкритого доступу наразі індексує 3240 латиноамериканських журналів з 22 країн. Понад 86% цих журналів публікуються університетами, навчальними закладами та дослідницькими центрами. У період з 2020 року по 2024 рік кількість латиноамериканських журналів у каталозі DOAJ зросла майже на 10% – з 2951 до 3240. DOAJ забезпечує глобальну видимість журналів для Латинської Америки, що надзвичайно важливо саме по собі та для включення до індексів відкритого доступу, таких як OpenAlex. У Латинській Америці науковці розвинули сильну академічну культуру публікацій державних університетів, яка відрізняється від корпоративної моделі, що домінує на Глобальній Півночі. Як наслідок, університети стали основними видавцями наукових журналів та книг. Автори також розглядають модель на основі APC у Латинській Америці. Зростання кількості некомерційних видавництв, які стягують плату за APC, вказує на критичну потребу сталого фінансування для забезпечення довгострокової життєздатності і підтримки доступності журналів відкритого доступу в регіоні.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/Cdyqf

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_НауковіВидання_новини

2026-01-26

ОЕСР: РОЗПОВСЮДЖЕННЯ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ЕПОХУ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

Sorry, this entry is only available in Українська. Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочій документ «Розповсюдження цифрових технологій в епоху штучного інтелекту: дані мікроекономічного аналізу з різних країн».

Sorry, this entry is only available in Українська.

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочій документ «Розповсюдження цифрових технологій в епоху штучного інтелекту: дані мікроекономічного аналізу з різних країн».

Цей документ містить комплексний аналіз поширення передових цифрових технологій, використовуючи офіційні мікродані з 15 країн-членів ОЕСР. Експерти проаналізували їх за допомогою гармонізованої методології з використанням спільного статистичного коду, розробленого ОЕСР, та розповсюдженого у мережі учасників проекту з доступом до вихідних мікроданих. Опитування охопило період 2017-2023 років і наразі не повністю відображає нещодавній бум генеративного тучного інтелекту. У документі розглядаються п’ять передових цифрових технологій: ШІ, аналіз великих даних, інтернет речей (IoT), робототехніка та 3D-друк. Вивчались ключові характеристики користувачів, політичні чинники, що сприяють поширенню технологій, а також зв’язок між використанням технологій та продуктивністю. Дані, отримані з Бельгії, Канади, Данії, Естонії, Франції, Німеччини, Ірландії, Ізраїлю, Італії, Японії, Кореї, Нідерландів, Португалії, Швейцарії та Великої Британії, дозволили виявити сім визначальних аспектів розповсюдження цифрових технологій. Між цифровими технологіями існує значна взаємозалежність; поширення передових цифрових технологій демонструє значну галузеву неоднорідність; більші фірми частіше упроваджують передові цифрові технології, і це не залежить від галузевого складу; людський капітал (навички та навчання у галузі ІКТ) і технологічний капітал (використання інших цифрових технологій та цифрової інфраструктури) є ключовими для упровадження передових цифрових технологій; освіта і технічні професії мають вирішальне значення для впровадження передових цифрових технологій; користувачі передових цифрових технологій, як правило, є більш продуктивними; частина переваг у продуктивності пояснюється відмінностями в людському й технологічному капіталі.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/msin4, https://qrpage.net/qr/peckR, https://doi.org/10.1787/ebc2debe-en

Фото: скріншот

2026-01-26

ВІД АУДИТОРІЇ ДО ПОЛІТИКИ: ЧОМУ НАУКОВЦІ МАЮТЬ ГОВОРИТИ ПУБЛІЧНО

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Меттью Райза «Публічні виступи: недооцінений шлях до академічного впливу».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Меттью Райза «Публічні виступи: недооцінений шлях до академічного впливу».

У ній автор говорить про те, як публічні виступи та участь у різноманітних заходах за межами академічної спільноти можуть стати вагомим інструментом посилення впливу наукових досліджень та їх позитивного сприйняття поза вузьким колом колег. Важливо не лише проводити гарні дослідження, – слід розповідати про них там, де їх можуть почути люди з іншими поглядами. Він цитує професора М. Мутукрішну з Лондонської школи економіки, який вважає, що багато науковців залишаються поза рамками суспільних подій, не впливаючи на рішення політиків і широку публіку. Досвід цього професора є доволі показовим. Після публікації його книги про людську природу, автор прагнув залучитися до політичних і державних дискусій в рамках кампанії проти корупції, що проводилась Міністерством внутрішніх справ Великобританії та консультацій під егідою Міністерства освіти і Програми розвитку ООН щодо готовності британських дітей до ери штучного інтелекту. Він виявив нові організаційні формати, які допомагають науковцям ефективніше працювати з публікою. Наприклад, Academic Speakers Bureau, створене при Лондонській школі економіки, має на меті зв’язати провідних дослідників з корпоративними та публічними клієнтами, які шукають промовців із глибокою науковою підготовкою. Такі бюро спрощують логістику, узгоджують умови виступів і розширюють аудиторію, що може сприяти сталому впливу дослідницьких ідей. Ще одна ініціатива — PUP Speaks від видавництва Princeton University Press, яка покликана просувати книги й утримувати зв’язок із аудиторією для забезпечення тривалої присутності науковців у публічному дискурсі. Професор Американського університету (Вашингтон) Кантіті Міллер-Ідріс говорить, що вона отримала сотні запрошень на виступи після публічного обговорення її дослідницької роботи, отже вдалі публічні виступи можуть поширювати наукові ідеї серед широкої аудиторії. Традиційні академічні канали самі по собі не забезпечують максимального суспільного впливу. Публічні виступи, участь у дебатах, спікерських проєктах та співпраця з організаціями за межами університетів може стати важливою частиною трансформації наукових знань у ширше суспільне розуміння та забезпечити реальний вплив на політику, бізнес і культуру.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/94xtb

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation #НРАТ_ПопуляризаціяНауки #НРАТ_Валоризаціяя знань

2026-01-23

ГРАНТИ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ ДОКТОРАМ НАУК

Sorry, this entry is only available in Українська. Національний фонд досліджень України оголосив старт щорічного конкурсного відбору наукових проєктів для надання грантів Президента України молодим докторам наук на проведення наукових досліджень і розробок.

Sorry, this entry is only available in Українська.

Національний фонд досліджень України оголосив старт щорічного конкурсного відбору наукових проєктів для надання грантів Президента України молодим докторам наук на проведення наукових досліджень і розробок.

Мета конкурсу – стимулювання актуальних і значущих наукових досліджень і розробок за пріоритетними напрямами розвитку науки і техніки України. Тематика проєктів, що будуть подані, має відповідати одному з пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки, а саме: національна безпека і оборона; фундаментальні наукові дослідження з найбільш важливих проблем розвитку науково-технічного, соціально-економічного, суспільно-політичного, людського потенціалу для забезпечення конкурентоспроможності України у світі та сталого розвитку суспільства і держави; інформаційні та комунікаційні технології; енергетика та енергоефективність; раціональне природокористування; науки про життя, нові технології профілактики та лікування найпоширеніших захворювань; нові речовини і матеріали. Переможці конкурсного відбору отримають у 2027 році гранти Президента України для проведення наукових досліджень і розробок. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 20 лютого 2026 року.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/NVXGu, https://qrpage.net/qr/jKCDD

Фото: ІР офіс

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ГрантиМіжнароднаПідтримка #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-01-23

ДОСТУП ДО ASPI ДЛЯ УКРАЇНСЬКИХ КОРИСТУВАЧІВ

Sorry, this entry is only available in Українська. Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ) продовжила до кінця 2026 року безкоштовний доступ до сервісів програми Access to Specialized Patent Informatio (ASPI) для українських неприбуткових організацій, академічних, науково-дослідних установ, університетів, державних дослідницьких центрів та експертів Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій.

Sorry, this entry is only available in Українська.

Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ) продовжила до кінця 2026 року безкоштовний доступ до сервісів програми Access to Specialized Patent Informatio (ASPI) для українських неприбуткових організацій, академічних, науково-дослідних установ, університетів, державних дослідницьких центрів та експертів Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій.

Йдеться про можливість користування сучасними інструментами пошуку та аналізу патентних даних, що сприятиме розвитку інноваційної діяльності в Україні. Безкоштовний доступ надано у рамках підтримки національних дослідників та IP сфери на виконання Меморандуму між Мінекономіки та ВОІВ щодо співробітництва у сфері інтелектуальної власності від 7 липня 2025 року. За умовами програми ASPI можна отримати доступ до двох сервісів провайдерів – по одному обліковому запису на кожен продукт: Clarivate Analytics; Questel; LexisNexis; Minesoft; Thomson Reuters та ін. ASPI було започатковано у 2010 році на умовах державно-приватного партнерства з провідними постачальниками патентної інформації для посилення спроможності країн, що розвиваються, брати участь у глобальній економіці знань; активізувати застосування інноваційного потенціалу ІР стейкхолдерів шляхом використання інформації, що міститься в патентних документах та непатентній літературі для розробки нових рішень технічних проблем.

Детальніше: https://nipo.gov.ua/bezkoshtovnyj-aspi-2026/, https://www.wipo.int/en/web/aspi, https://qrpage.net/qr/FYUyj

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2026-01-23

НОРВЕЗЬКО-УКРАЇНСЬКА СПІВПРАЦЯ У ВИЩІЙ ОСВІТІ

Sorry, this entry is only available in Українська. Директорат з питань вищої освіти та навичок Норвегії спільно з Міністерством освіти і науки України оголосили конкурс «Norwegian–Ukrainian Cooperation in Higher Education».

Sorry, this entry is only available in Українська.

Директорат з питань вищої освіти та навичок Норвегії спільно з Міністерством освіти і науки України оголосили конкурс «Norwegian–Ukrainian Cooperation in Higher Education».

Він покликаний зміцнити потенціал українських закладів вищої освіти у наданні якісної, актуальної та привабливої освіти й підтримати довгострокову співпрацю між норвезькими та українськими вишами. Основні пріоритети: розвиток українських ЗВО; підвищення якості та актуальності освітніх пропозицій вітчизняних університетів; інклюзивна освіта для вразливих груп населення; розвиток безперервної освіти. Гранти в рамках цього конкурсу будуть надані проектам, які забезпечать цифрову трансформацію; захист навколишнього середовища; підтримку фізичного та психічного здоров’я; розвиток правових, соціальних наук, економіки, міського планування, сільського господарства; підготовку педагогів. Взяти участь у конкурсі можуть партнерства, що складаються з одного норвезького та двох українських закладів вищої освіти, які працюють у найбільш постраждалих регіонах, що пропонують акредитовані програми бакалаврату, магістратури або докторантури, а також дослідницькі установи, державні або приватні підприємства, неурядові організації з Норвегії та України. Бюджет програми складає 80 млн норвезьких крон, фінансування одного проєкту становитиме до 5 млн норвезьких крон. Тривалість проєктів – до трьох років, початок – у червні /липні 2026 року. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 2 березня 2026 року.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/4lXCj, http://qqml.org/, https://qrpage.net/qr/o4MwI

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ГрантиМіжнароднаПідтримка #НРАТ_Інклюзивність #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-01-23

ХИБНІ ЗВИНУВАЧЕННЯ В «ШІ-ПЛАГІАТІ»: УРОК ДЛЯ ВИКЛАДАЧА І СТУДЕНТІВ

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Девіда Мінґея «Після того, як мене хибно назвали «ШІ-плагіатором», як я можу звинувачувати студентів?».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Девіда Мінґея «Після того, як мене хибно назвали «ШІ-плагіатором», як я можу звинувачувати студентів?».

У ній автор, асоційований викладач Open University, розповідає про випадок із власного життя, коли автоматична перевірка статті, переданої до журналу, хибно визначила його рукопис як такий, що був згенерований інструментами штучного інтелекту. Мінґей разом із колегою подав наукову роботу до журналу і на запит редактора повідомив, що інструмент ШІ не використовувався. Проте автоматичний інструмент аналізу тексту класифікував статтю як переважно створену ШІ, оскільки вважав її занадто плавною та однорідною за стилем, без синтаксичних «аномалій» і «мінімальних відхилень у довжині речень». Навіть додатковий аналіз тексту, який показав, що стиль рукопису має «людські» нерівності, редактор відмовився це враховувати й остаточно відхилив подання. Автоматичні детектори ШІ являють собою комп’ютерні програми, що оцінюють частоту певних лінгвістичних ознак, але жоден із сучасних алгоритмів, на думку Девіда, не здатний надійно відрізнити «поліровану» людську академічну мову від тексту, створеного або обробленого ШІ. Через це є ризик, що авторів можуть карати за те, що вони пишуть надто якісно або «правильно», а не за те, що справді використали ШІ. Цей досвід змушує по-новому поглянути і на процес оцінювання студентських робіт. Спроба «вловити» недоброчесність студента за допомогою наявних інструментів може бути хибною, отже автоматичні інструменти не повинні замінювати людську оцінку щодо методологічної якості, аргументації та оригінальності думок. Тому варто переглядати завдання і формулювання оцінювання таким чином, щоб вони вимагали роботи, ускладненої для автоматичного створення — наприклад, завдання з локальним, контекстним мисленням або критичним аналізом. Це може зменшити залежність від інструментальних рішень. Надмірна довіра до детекторів ШІ може створювати проблеми, особливо для тих, чиєю першою мовою не є англійська, отже вони використовують інструменти ШІ для редагування як 100% легітимну допомогу. Питання щодо меж і визначення академічної доброчесності набуває нової актуальності, – сучасним університетам потрібні нові процедури, які враховують обмеженість використовуваних технологій.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/No1K6

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation #НРАТ_АкадемДоброчесність

2026-01-22

АНТИПЛАГІАТНИЙ СЕРВІС STRIKEPLAGIARISM

Sorry, this entry is only available in Українська. StrikePlagiarism.com являє собою хмарну антиплагіатну інтернет-систему, призначену для автоматичної перевірки оригінальності текстових документів

Sorry, this entry is only available in Українська.

StrikePlagiarism.com являє собою хмарну антиплагіатну інтернет-систему, призначену для автоматичної перевірки оригінальності текстових документів

Вона розроблена компанією Plagiat.pl у 2002 році для широкого використання у закладах вищої освіти та наукових установах з метою підтримки академічної доброчесності. Основні можливості системи: пошук запозичень (здійснюється порівняння завантажених документів з джерелами у власній базі даних користувача чи установи, інших університетів, відкритих інтернет джерелах; RefBooks, УкрІНТЕІ та інших- всього понад 3 млн текстів, захищених авторським правом); виявлення контенту, згенерованого ШІ; виявлення маніпуляцій із текстом (різні спроби обійти перевірку, зокрема – заміна літер з інших алфавітів, використання «білих» (невидимих) символів, мікропробілів або перефразування); крос-мовна перевірка перекладених текстів (підтримується понад 200 мовних комбінацій). Послугами сервісу користуються у 60 країнах, серед яких – країни ЄС, США, Канада, Австралія, країни Латинської Америкита Близького Сходу, Індія, Індонезія, Філіппіни, В’єтнам, Сінгапур, Таїланд у понад 1.5 тис. навчальних закладів і видавництв.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/cg6bs, https://qrpage.net/qr/XSPkN

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект

2026-01-22