Sorry, this entry is only available in Українська.

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Як дослідницькі установи та заклади початкової педагогічної освіти можуть підтримувати використання досліджень?» із серії «Перспективи освітньої політики ОЕСР».

У ньому зазначається, що науково-дослідні інститути та установи початкової педагогічної освіти є одними з найбільш активних організацій, що сприяють використанню результатів досліджень в освітньому процесі. Однак у багатьох системах ОЕСР їхній потенціал в частині підтримки продуманого і систематичного використання результатів досліджень в освітній політиці та практиці досі не повністю реалізований. Небагато установ активно підтримують розвиток навичок дослідницької діяльності у майбутніх вчителів і викладачів, а професійні дослідники  часто не мають стимулів для участі у спільних дослідженнях або поширення результатів своїх досліджень серед політиків, фахівців-практиків або широкої громадськості. Спираючись на нові дані дослідження мобілізації знань, проведеного ОЕСР у 2023 році, у даній роботі представлені приклади та рекомендації  щодо мобілізації знань. По-перше, установи, які  мають формальний мандат на мобілізацію знань, значно активніше підтримують використання результатів досліджень, ніж ті, у яких його немає. По-друге,  необхідна підготовка вчителів, заснована на наукових дослідженнях: наразі більшість закладів освіти повідомляють, що випускники (наприклад, зі сфери ІТ), не мають достатніх навичок для участі у дослідницькій діяльності, – тому необхідно систематично розвивати відповідні дослідницькі навички у навчальні програми. По-третє, викладачам педагогічних спеціальностей також необхідні спеціальні стимули та підтримка для участі в педагогічних дослідженнях. По-четверте, щоб розвивати спільні дослідження та активно поширювати результати науково-дослідним установам бракує спеціальної підготовки, стимулів та структур, які допомагали б дослідникам проводити та поширювати результати, цінні для політиків та практиків. По-п’яте, слід підтримувати й розвивати міждисциплінарну співпрацю й більш тісне партнерство між дослідниками та практиками, особливо – у закладах вищої освіти. Уряди можуть відігравати важливу роль у створенні ефективних рамкових умов для мобілізації знань.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/axwKg, https://qrpage.net/qr/fdM6z, https://doi.org/10.1787/7a197444-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_ПопуляризаціяНауки

Sorry, this entry is only available in Українська.

У блозі Організації економічного співробітництва та розвитку опублікована стаття «Чому продуктивність океанічної економіки знижується та що з цим можуть зробити політики».

У ній наголошується, що океанічна економіка охоплює понад 100 млн. робочих місць і генерує 3-4% світового ВВП. Наразі зростає занепокоєння тим, що її продуктивність стагнує, а в деяких районах навіть знижується. Експерти аналізують основні чинники, які впливають на економіку океану. Підвищення продуктивності дозволить підтримувати збереження, відновлення й стале використання морських екосистем, про що йшлося, зокрема, на Конференції ООН з питань океану 2025 року. Дослідження ОЕСР показують, що підвищення продуктивності в океанічній економіці стає недосяжним, вона ризикує стати менш динамічною, менш інноваційною та менш здатною відповідати масштабам змін, необхідним для відновлення та підтримки морських екосистем. Має місце парадокс: більше виробництва та менше ефективності: загальна ефективність поєднання капіталу та праці у виробництві (багатофакторна продуктивність) знизилася. Існує значна залежність від техніки та інфраструктури, збільшується дисбаланс у типах капітальних вкладень, що використовуються в океанічній економіці, та їх відносний внесок у її зростання. Різниця між використанням капіталу ІКТ та капіталу, не пов’язаного з ІКТ, океанічною економікою може свідчити про втрачену можливість, яка лише погіршиться, якщо не вжити необхідних заходів. Найбільш обнадійливий сценарій «прискореного переходу», зумовлений рішучими діями щодо зміни клімату та стимулюванням продуктивності, може призвести до зростання океанічної економіки на 40% до 2050 року. Порядок денний, орієнтований на продуктивність, для океанічної економіки дозволить розкрити повний потенціал цього сегменту та вирішити проблему нестабільної продуктивності. ОЕСР рекомендує тристоронній підхід: майбутнє забезпечення продуктивного капіталу океанічної економіки; цільове підвищення багатофакторної продуктивності океанічної економіки;  посилення внеску океанічної економіки у глобальний енергетичний перехід. Кардинальна зміна нестабільних тенденцій продуктивності океанічної економіки є стратегічним імперативом для країн, які поставили за мету збереження, стале використання та відновлення морських екосистем. Діючи зараз, політики можуть збільшити шанси на те, що океанічна економіка залишиться стійким джерелом процвітання протягом наступних десятиліть, зберігаючи та навіть покращуючи здоров’я океану.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/0vps0

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ЦСР_SDG #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Інноваторам_новини