National Repository of Academic Texts

ОЕСР: НОВІ ОЧІКУВАННЯ ТА ВИМОГИ ДО НАУКИ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Нові очікування та вимоги до науки: переосмислення рамок оцінювання наукових досліджень».

У ньому зазначається, що оцінювання наукових досліджень та їхнє стимулювання – дві сторони однієї медалі. Спосіб оцінювання ефективності наукових досліджень та методи, які для цього застосовуються, залежать від типу досліджень та здійснюють визначальний вплив на інституційну та дослідницьку поведінку – розподіл ресурсів, спрямованість наукової діяльності, роботу дослідників. Переважання кількісного підходу спричинило широке використання бібліометричних показників (кількість публікацій, показники цитування тощо), і для цього були вагомі причини. Вони мають певні переваги (дозволяють проводити масштабні порівняння, вважаються більш «об’єктивними», ніж рецензування). Проте надмірна залежність від цих показників призводить до непродуктивного обмеження погляду на розвиток науки, підживлює культуру «публікуй або помри», яка змушує дослідників йти протореним шляхом, не ризикувати при обранні складних тем для вивчення; обмежує вибір напрямів досліджень, віддаючи перевагу усталеним областям, де можна надійно прогнозувати короткострокові результати. Але наука та очікування щодо неї з боку громадськості і політиків виходять за рамки академічних публікацій. Наразі формується новий широкий консенсус щодо необхідності нових підходів та стимулів для розвитку науки. Йдеться передусім про відкриту науку, залученість громадськості, більшу готовність до ризику, підтримку міждисциплінарних досліджень та досліджень, спрямованих на вирішення нагальних соціальних проблем. Все це критично важливо для ефективних соціально-економічних перетворень. У документі подано системний огляд підходів до оцінювання наукових досліджень, висвітлюються ключові протиріччя, описуються основні учасники та рушійні сили, а також пропонується набір загальних принципів реформи системи оцінювання, обґрунтовується необхідність розробки нової системи, яка краще відповідає запиту до науки з боку суспільства.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/new-expectations-and-demands-from-science_0c685800-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/04/new-expectations-and-demands-from-science_6ef0c59c/0c685800-en.pdf, https://doi.org/10.1787/0c685800-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Валоризація знань #НРАТ_ПопуляризаціяНауки #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-05-07

ФОРМАЛЬНІ ПОКАЗНИКИ ЗАМІСТЬ ІДЕЙ? ХИБНІСТЬ МЕТРИК-ОРІЄНТОВАНОЇ АКАДЕМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Юн Чжана «Одержимість метриками витісняє академічне бачення в Китаї».

У ній розглядається вплив загальноприйнятих у світі систем оцінювання, що базуються на кількісних показниках, – на розвиток університетів, наукових установ і досліджень у Китаї. Але питання, яке піднімає автор, насправді більш широке і стосується оцінювання науки в широкому сенсі та актуальне у глобальному масштабі. Упродовж останніх десятиліть китайська система вищої освіти активно використовує метрики (кількість публікацій, індекси цитування, імпакт-фактори) як ключові інструменти оцінювання наукової діяльності. Це сприяло швидкому зростанню наукової продуктивності та підвищенню міжнародної видимості китайських університетів. Разом із тим, названі показники переросли рамки оцінювання і почали змінювати саму логіку академічної роботи, впливати на вибір тем досліджень і дослідницьких стратегій. Науковці тепер більш мотивовані надавати перевагу темам, які швидше дають публікаційний результат або відповідають вимогам високорейтингових журналів, навіть якщо це спотворює пріоритети довгострокових і міждисциплінарних досліджень. Це скорочує простір для ризикованих або інноваційних ідей. Інституційні наслідки метрик-орієнтованого підходу також негативні: університети дедалі більше формують політику кадрового просування, фінансування та оцінювання ефективності на основі формалізованих показників. Це зручно з позицій стандартизації академічної діяльності, але суттєво зменшує роль якісної експертної оцінки. Проблема полягає не у використанні метрик як таких, а у їхній домінантній ролі. Кількісні показники можуть бути корисними інструментами, але вони не здатні повною мірою відобразити значення наукових досліджень, їхній суспільний вплив або інтелектуальну новизну. Автор підкреслює необхідність відновлення балансу між вимірюваними кількісними результатами та більш широким академічним баченням, яке підтримує розвиток наукової системи та дослідницької культури.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/metrics-obsession-supplanting-academic-vision-china

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_ПопуляризаціяНауки #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-05-06

РІШЕННЯ АТЕСТАЦІЙНОЇ КОЛЕГІЇ МОН ЗАДЛЯ РОЗВИТКУ НАУКИ ТА ПІДТРИМКИ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ

28 квітня 2026 року відбулося чергове засідання Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України.

28 квітня 2026 року відбулося чергове засідання Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України.

Було ухвалено низку рішень, спрямованих на підтримку розвитку науки, підвищення якості вищої освіти та неухильне дотримання принципів академічної доброчесності. Відповідний наказ від 28 квітня 2026 року № 694 розміщено на вебсайті МОН. Наказом затверджено рішення про присудження 115 наукових ступенів та присвоєння 445 учених звань. На підставі рішень НАЗЯВО та у зв’язку з установленими фактами академічного плагіату було ухвалено одне рішення про позбавлення наукового ступеня доктора наук однієї особи та два рішення про позбавлення наукового ступеня кандидата наук, що стало підтвердженням послідовної реалізації політики нульової толерантності до академічної недоброчесності. У межах удосконалення системи підготовки наукових кадрів вищої кваліфікації ухвалено рішення про утворення докторських спеціалізованих вчених рад з урахуванням результатів державної атестації закладів вищої освіти та наукових установ: утворено 42 СВР строком на три роки, 7 СВР строком на два роки та 6 СВР строком на один рік (у закладах, які не проходили державну атестацію) і внесено зміни до складу окремих спеціалізованих вчених рад.

Детальніше: https://mon.gov.ua/news/atestatsiina-kolehiia-mon-ukhvalyla-cherhovi-rishennia-shchodo-rozvytku-nauky-ta-zabezpechennia-akademichnoi-dobrochesnosti, https://mon.gov.ua/npa/pro-zatverdzhennia-rishen-atestatsiinoi-kolehii-ministerstva-osvity-i-nauky-ukrainy-vid-28042026-shchodo-prysvoiennia-vchenykh-zvan-ta-prysudzhennia-naukovykh-stupeniv?v=69f487344d691

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_АкадемДоброчесність_новини

2026-05-06

ЄС ПОСИЛЮЄ РЕГІОНАЛЬНИЙ ВИМІР ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ІННОВАЦІЙ

Європейська комісія та Європейський комітет регіонів підписали новий Спільний план дій щодо посилення ролі міст та регіонів у дослідженнях та інноваціях.

Вони співпрацюватимуть для посилення регіонального та місцевого виміру політики та ініціатив ЄС у сфері досліджень та інновацій, сприятимуть обміну досвідом та даними. План дій визначає чотири конкретні пріоритети для стимулювання інновацій, сталого розвитку й конкурентоспроможності в європейських містах та регіонах. Це: розбудова сильних місцевих та регіональних інноваційних екосистем (включає підтримку впровадження Європейського дослідницького простору та забезпечення інтеграції знань, отриманих у результаті передових досліджень, у результати інновацій, залучення та утримання талантів); сприяння «зеленому» та цифровому переходу (шляхом підтримки сталих та інклюзивних інновацій на місцевому рівні); підвищення обізнаності та сприяння доступу до можливостей фінансування й результатів програми «Горизонт Європа» серед місцевих керівників (створення синергії між фондами та обмін передовим досвідом); підтримка розроблення та упровадження у регіонах політики, заснованої на фактичних даних. Регіони залишаються у центрі уваги порядку денного ЄС у сфері досліджень та інновацій. Завдяки Спільному плану дій проривні відкриття, передові технології та спільні екосистеми досліджень та інновацій на місцевому рівні сприятимуть конкурентоспроможності, сталому розвитку, а також здоровому та інклюзивному зростанню в Європейському Союзі. Це оновлене партнерство зміцнює багаторівневе управління, гарантуючи, що місцеві та регіональні органи влади будуть не лише виконавцями, а й активними співавторами політики ЄС у сфері досліджень та інновацій.

Детальніше: https://ec.europa.eu/commission/presscorner/detail/en/ip_26_873, https://op.europa.eu/en/publication-detail/-/publication/3ba809ef-3f83-11f1-8095-01aa75ed71a1/language-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ЄС #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Валоризація знань #НРАТ_ПопуляризаціяНауки #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-05-06

ОЕСР: РЕФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ОЦІНЮВАННЯ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний огляд «Реформування системи оцінювання наукових досліджень для підвищення якості науки».

У ньому зазначається, що поточні практики оцінювання досліджень відіграють вирішальну роль у формуванні наукових пріоритетів, фінансуванні та розвитку кар’єри. Проте вони часто спираються на вузькі показники, які не враховують співпрацю, відкритість та вплив на суспільство. Це може створювати хибні стимули для науковців та перевантажувати дослідницькі системи. Потреба в більш збалансованих, економічно ефективних та прозорих підходах, що підтримуються відкритими даними та ретельно регульованим використанням штучного інтелекту – зростає. Реформування оцінювання досліджень вимагає скоординованих дій між установами для того, щоб практики оцінювання науки найкращим чином узгоджувались з мінливим середовищем та суспільними потребами. Існує гостра необхідність у розробленні й практичному тестуванні альтернативних інструментів оцінювання, спрямованих на підтримку розвитку здорової та продуктивної дослідницької культури, яка слугує потребам суспільства. Ця необхідність системної еволюції у бік більш адаптованих концепцій та методологій оцінювання визнається усіма представниками академічної спільноти, фінансуючими організаціями та стейкхолдерами. Однак трансформація оцінювання виявилася надзвичайно складним завданням, оскільки вимагає зміни загальної парадигми та відповідної трансформації звичних методів і структур оцінювання дослідницької системи в цілому та наукових досліджень зокрема. Наразі таке оцінювання забирає надто багато часу та ресурсів як у дослідників, так і у адміністраторів наукових досліджень. Експерти наголошують, що її слід проводити виключно для досягнення чітко визначених цілей та лише у випадках, коли інші, менш ресурсоємні процеси не дозволяють це зробити. Ефективне оцінювання вимагає середовища, заснованого на принципах FAIR (Financial Independence, Retirement, Interactive, Retirement) та відкритих даних, а втрата контролю та прозорості у цій справі може підірвати автономію дослідницьких установ і довіру до академічної спільноти.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/reforming-research-assessment-for-better-science_f6202159-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/04/reforming-research-assessment-for-better-science_fafa6389/f6202159-en.pdf, https://doi.org/10.1787/f6202159-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-05-06

КОНТРАКТИ З OPENAI ЯК ПРЕДМЕТ АКАДЕМІЧНОГО СПРОТИВУ

На сайті Inside Higher Ed, що належить Times Higher Education, опубліковано статтю «Викладачі виступають проти угод із OpenAI».

На сайті Inside Higher Ed, що належить Times Higher Education, опубліковано статтю «Викладачі виступають проти угод із OpenAI».

Обговорюється зростання критичних висловлювань викладачів закладів вищої освіти відносно розвитку партнерств університетів із компанією OpenAI та висловлюється занепокоєння щодо наслідків таких угод для умов праці, якості освіти та її пріоритетів. Зазначається, що найбільший резонанс в академічних колах викликала угода Каліфорнійського державного університету щодо надання доступу до ChatGPT студентам і працівникам ЗВО. Частина викладачів виступила проти цього контракту та закликала спрямувати фінансові ресурси на збереження робочих місць. У петиції, адресованій керівництву, наголос зроблено на тому, що інвестиції в людський капітал є більш ефективним шляхом забезпечення якості освіти та досліджень. Автор звертає увагу на те, що подібні угоди активно укладаються ЗВО, зокрема – Арізонським державним університетом, університетом Оксфорду, Університетом Південної Каліфорнії та ін., що посилює дискусії стосовно доцільності таких партнерств. Скепсис викладачів пов’язаний не лише з фінансовими аспектами, – вони ставлять під сумнів здатність генеративного штучного інтелекту суттєво покращити навчання і викладання, а також говорять про потенційний негативний вплив на умови праці, академічну автономію та психічне здоров’я студентів. Не все гаразд і з процедурними аспектами ухвалення відповідних рішень. У багатьох випадках такого роду угоди з технологічними компаніями укладаються на рівні адміністрацій університетів без широкого залучення викладачів до обговорення, що посилює напруження та сприяє формуванню організованого спротиву. Дискусія навколо співпраці університетів із технологічними компаніями загострює питання пошуку балансу між інноваціями та академічними цінностями, а реакція викладачів свідчить про прагнення зберегти контроль над освітнім процесом та визначенням пріоритетів розвитку вищої освіти в умовах швидкого впровадження технологій ШІ.

Детальніше: https://www.insidehighered.com/news/tech-innovation/artificial-intelligence/2026/03/27/faculty-push-back-against-openai-deals

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-05-05

МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ З ВІДКРИТОЇ НАУКИ

Міністерство освіти і науки України рекомендувало комплекс методичних матеріалів і рекомендацій для закладів вищої освіти та наукових установ України з питань упровадження відкритого доступу та розвитку відкритої науки.

Документи розроблені у рамках профінансованих з державного бюджету наукових досліджень, виконаних фахівцями ДНТБ. Вони містять практичні підходи до розроблення та імплементації інституційних стратегій запровадження відкритого доступу, організації процесів управління науковими результатами, а також удосконалення роботи інституційних репозитаріїв і відкритих сервісів. Зазначені методичні матеріали та рекомендації розміщені у відкритому доступі на платформі Zenodo, а також на вебсайті Міністерства освіти і науки.

Детальніше: https://mon.gov.ua/news/metodychna-pidtrymka-vprovadzhennia-pryntsypiv-vidkrytoi-nauky-v-naukovykh-ustanovakh-ta-zakladakh-vyshchoi-osvity, https://mon.gov.ua/nauka/nauka-2/vidkrita-nauka/informatsiino-metodychni-materialy

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-05-05

АВТОМАТИЧНЕ ВИЗНАННЯ КВАЛІФІКАЦІЙ

На сайті Європейської асоціації університетів опубліковано інформаційний огляд «Автоматичне визнання кваліфікацій: концепція та її значення для університетів».

У ньому йдеться про те, що останнім часом при формуванні європейської політики у сфері вищої освіти велика увага приділяється автоматизованому визнанню кваліфікацій, що дозволить значно спростити процедури визнання та підвищити мобільність випускників. Однак сутність цієї концепції та підходи до її реалізації значно відрізняються у рамках Європейського простору вищої освіти. Документ розкриває концепцію автоматичного визнання кваліфікацій вищої освіти для продовження навчання за кордоном, її історію становлення та окремі аспекти, поширені похибки, а також презентує тематичні форуми та суб’єктів, які підтримують ідею автоматичного визнання (Європейський простір вищої освіти, Європейська комісія, Рада Європи). Даний інформаційний огляд буде корисним політикам, адміністраторам, менеджерам університетів, а також співробітникам ЗВО, які займаються практичною реалізацією системи визнання кваліфікацій.

Детальніше: https://eua.eu/publications/briefings/automatic-recognition-of-qualifications.html, https://eua.eu/images/publications/Publication_PDFs/Automatic_recognition_briefing.pdf

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ЄAУ #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-05-05

ОЕСР: ЕКСПЕРТНА ОЦІНКА ВІДПОВІДАЛЬНОГО ВЕДЕННЯ БІЗНЕСУ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Національний контактний пункт з експертної оцінки відповідального ведення бізнесу: Норвегія 2026».

У ньому зазначається, що норвезький національний комітет із захисту довкілля з 2011 року запровадив спеціальну експертну структуру, до якої входять чотири незалежні експерти (призначаються урядом) та інші експерти, запропоновані підприємствами, профспілками та громадянами. Ці експерти мають глибокі знання у галузі захисту навколишнього середовища та беруть участь у розгляді відповідних справ. Структура щорічно звітує перед міністерствами, подає пропозиції згідно із норвезьким законодавством про належну обачність і прозорість, взаємодіє із зацікавленими сторонами з числа підприємств, профспілок та громадянського суспільства. Експертні оцінки НКП базуються на Керівних принципах ОЕСР для багатонаціональних підприємств щодо відповідальної ділової поведінки.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/national-contact-point-for-responsible-business-conduct-peer-reviews-norway-2026_db8b0fe5-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/02/national-contact-point-for-responsible-business-conduct-peer-reviews-norway-2026_ddf0a041/db8b0fe5-en.pdf, https://doi.org/10.1787/db8b0fe5-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-05-05

НЕЙРОСЛОП – НОВА ПРОБЛЕМА, ЯКУ НЕ МОЖНА НЕХТУВАТИ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Гроува «Протдійте нейрослопу в освітніх дослідженнях, або втратите довіру».

У ній автор висловлює занепокоєння зростанням кількості текстів, повністю створених або суттєво відредагованих генеративним штучним інтелектом, які почали з’являтись у наукових журналах з проблематики освітніх досліджень та пропонує своє бачення впливу цього явища на довіру до науки в цілому. Стівен Вейнкер, шкільний учитель та дослідник, провів власний аналіз публікацій у журналах Британської асоціації освітніх досліджень на предмет використання характерних шаблонних конструкцій, типових для великих мовних моделей і виявив, що після 2023 року фрази, що раніше рідко використовувались, почали масово з’являтись в академічних текстах. Зокрема, мова про стандартизовані конструкції на кшталт «underscoring the critical role of» («підкреслюючи ключову роль…», «акцентуючи важливість…») або «this approach allows for a more nuanced understanding of» («цей підхід дає змогу глибше зрозуміти / точніше інтерпретувати …»), частота використання яких дуже сильно зросла. Звісно, проблема – не у самому факті використання ШІ, а у зниженні якості публікацій. Вейнкер стверджує, що частина статей демонструє ознаки поверхового або механічного письма: повторення однакових формулювань, слабку аргументацію та мінімальний аналітичний внесок. На його думку, це може поступово підривати довіру до університетських факультетів освіти та освітніх досліджень загалом. У статті також наведено позицію Bera та видавництва Wiley, які повідомили, що після відповідних звернень ними було розпочато перевірку, але у більшості випадків не було знайдено проблем з дотриманням академічної етики. Нинішні правила Wiley допускають певні форми використання ШІ без обов’язкового декларування, якщо це не супроводжується ознаками маніпуляції або фальсифікації. Це серед іншого актуалізує дискусію про межу між мовною підтримкою та академічною недоброчесністю, втрату критичного мислення, ерозію культури академічного зворотного зв’язку та формального підходу до оцінювання. Масове використання ГШІ вимагає перегляду практик рецензування та суттєвого оновлення редакційних політик академічних журналів та установ. У підсумку автор робить висновок, що проблема нейрослопу виходить за межі технічного питання використання чатботів у науковому письмі. Вона стосується академічної культури у широкому сенсі: університети, журнали та дослідницькі спільноти мають постійно переосмислювати стандарти наукової якості, довіри та відповідальності в умовах стрімкого поширення генеративного штучного інтелекту.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/tackle-ai-slop-education-research-or-lose-teacher-trust

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-05-04