National Repository of Academic Texts

ОЕСР: БАЗА ДАНИХ МІГРАЦІЇ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «База даних муніципальної міграції ОЕСР: перехід до деталізації» із серії «Документи ОЕСР з регіонального розвитку».

У документі наголошується, що частка мігрантів у загальній чисельності населення країн ОЕСР зросла до 11% у 2022 році. Міграція географічно неоднорідна: частка мігрантів суттєво відрізняється у різних регіонах всередині країн та між країнами. Відсутність географічно деталізованих даних ускладнює належне розуміння того, як мігранти рухаються та розселяються. Нова база даних ОЕСР з муніципальної міграції має на меті заповнити цю прогалину шляхом збору та систематизації детальних даних по 22 країнах ОЕСР. Окрім збору інформації на муніципальному рівні, вона гармонізує інформацію згідно регіональних типологій ОЕСР та функціональних міських районів. Це дозволяє здійснювати порівняння між країнами – у чітко визначених регіональних одиницях або на місцевих ринках праці. Вивчення цих даних дозволяє зробити висновок про значну концентрацію мігрантів у великих столичних регіонах, де проживає приблизно шість з десяти мігрантів, порівняно з п’ятьма з десяти уродженців країни. Моделі розселення відрізняються між містами в Європі та за її межами, між мігрантами з Європейського Союзу та країн, що не є членами ЄС.

Детальніше: http://surl.li/bdodyh, http://surl.li/vdocpn, https://doi.org/10.1787/a79b007d-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ВідкритіДані

2024-11-06

ДОБІРКА КОРИСНИХ ПОРАД ІЗ РОЗВИТКУ ІННОВАЦІЙ

На сайті Times Higher Education опублікована тематична добірка корисних порад щодо підтримки розвитку інновацій в університетському середовищі «Які інновації потрібні для процвітання вищої освіти».

Наголошується, що керівники університетів повинні постійно розвивати творче середовище, в якому можуть процвітати нові ідеї, якщо вони хочуть, щоб вищі навчальні заклади були готові до майбутнього. Також йдеться про дослідників – вони мають упроваджувати інновації для досконалості наукового пошуку і вирішення глобальних проблем. Педагоги не можуть залишитись осторонь – вони повинні запроваджувати нові підходи до навчання, адже студенти мають по завершенні навчання мати навички, необхідні для найкращого працевлаштування на мінливому ринку праці. Усі мають створювати екосистему, яка формує новаторів завтрашнього дня, поєднуючи традиції та прогрес. В опублікованій колекції ресурсів, яка містить двадцять п’ять статей, розглядаються питання забезпечення провідних інновацій у ЗВО – у викладанні та дослідженнях; підтримка інноваційного навчання та студентських інновацій; створення ментального простору для стратегічних інновацій; розвиток стартапів в академічному середовищі; як використовувати інноваційне мислення та підтримувати креативність в університеті.

Детальніше: http://surl.li/xhjtep, http://surl.li/lqlaxg, http://surl.li/dvmtsm

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-11-04

ГРАНТОВІ МОЖЛИВОСТІ ПРОГРАМИ «НАУКА ЗАРАДИ МИРУ ТА БЕЗПЕКИ»

Оголошено новий конкурс грантів у рамках програми «Наука заради миру та безпеки» (SPS).

Оголошено новий конкурс грантів у рамках програми «Наука заради миру та безпеки» (SPS).

Українські вчені мають можливість долучитися до реалізації досліджень, що відповідають стратегічним безпековим потребам сучасного світу. Програма SPS підтримує проєкти з високим потенціалом зміцнення національної та міжнародної безпеки. Цьогоріч конкурс буде зосереджений на питаннях кібербезпеки, енергетичної стійкості, біобезпеки та реагування на надзвичайні ситуації. Йдеться у першу чергу про проєкти, які сприятимуть захисту критичної інфраструктури, поліпшенню екологічної ситуації та підвищенню готовності до загроз різного характеру. Основні напрями програми: розроблення інструментів для боротьби з інформаційними атаками та аналізу гібридних загроз; розроблення нових рішень для гарантування безпеки енергетичної інфраструктури та переходу на відновлювальні джерела енергії; дослідження, пов’язані зі штучним інтелектом, квантовими технологіями та біотехнологіями; розроблення технологій для виявлення й запобігання терористичним загрозам; пошук нових методів захисту та ліквідації небезпечних агентів; розроблення технологій для захисту від інформаційних маніпуляцій та інших гібридних тактик; посилення національної готовності до кризових ситуацій; вивчення впливу зміни клімату на безпеку; вивчення основних тенденцій у міжнародній безпеці та розроблення ранніх систем попередження. Заявку на участь можна подати до 1 лютого 2025 року.

Детальніше: https://natosps.grantplatform.com/, http://surl.li/pchejh, http://surl.li/vkunju

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ГрантиМіжнароднаПідтримка #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2024-11-04

ОЦІНКА НАБОРІВ ДАНИХ ТА ЇХНЬОЇ ДОСТУПНОСТІ

На офіційному порталі європейських даних DataEuropaEu опублікований матеріал «Оцінка цінних наборів даних: наскільки ці набори даних доступні в Європі?».

Йдеться про нещодавно опубліковане дослідження «Високоцінні набори даних: можливість пошуку та порівняння метаданих у різних країнах». У матеріалі наголошується на критичному значенні доступності метаданих високоцінних наборів даних у країнах-членах Європейського Союзу. Цьогорічне дослідження, проведене до набрання чинності імплементаційного регламенту Комісії ЄС, оцінює доступність і зручність використання 24-х наборів даних з Данії, Естонії, Латвії та Фінляндії. Експерти зосередили свою увагу на шести тематичних категоріях: геопросторові дані, спостереження за планетою та навколишнім середовищем, метеорологія, статистика, бізнес (компанії, власність) та мобільність. Встановлено, що хоча більшість високоцінних наборів даних є загальнодоступними (20 із 24-х), існують значні невідповідності у метаданих. Зокрема, 6 із 24 наборів даних були опубліковані лише національною мовою, що створювало труднощі з перекладом для міжнародних користувачів; у 8-ми наборах даних були відсутні посилання на відповідні нормативні акти, що ускладнювало спроби перевірити відповідність. Щоб вирішити ці проблеми, рекомендується включати посилання на нормативні положення у метаданих, використовувати стандартизовані назви наборів даних, збагачувати метадані детальними описами та дотримуватись вказівок DCAT-AP щодо структурованих метаданих, забезпечувати узгоджений підхід до стандартизації метаданих і тегування наборів даних. Звіт містить розділ про користувацький досвід роботи з такими даними на платформі data.europa.eu. Практична реалізація оприлюднених рекомендацій значно покращить можливість пошуку та використання високоцінних наборів даних, сприяючи кращому їх обміну та повторному використанню, що в кінцевому підсумку підтримає прозорість та інновації у різних секторах економіки ЄС.

Детальніше: http://surl.li/exqphh, http://surl.li/rhfbzg, http://surl.li/ngqhxx, https://data.europa.eu/en

Фото: data.europa.eu/en

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритіДані НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-11-04

ОЕСР: МОНІТОРИНГ ТА ОЦІНКА ІННОВАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ВІДПОВІДНИХ МІСІЙ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Моніторинг та оцінка інноваційної політики, орієнтованої на виконання місії: від теорії до практики» із серії «Робочі документи ОЕСР з питань науки, технологій та промисловості».

Наголошується, що ефективний моніторинг і оцінка інноваційної політики, орієнтованої на виконання місій, допомагає урядам та усім зацікавленим сторонам удосконалювати політику на основі фактичних даних, а також здійснювати розробку, координацію та реалізацію місій, підвищуючи тим самим економічну та соціальну віддачу діяльності урядів. Необхідне безперервне навчання на різних етапах життєвого циклу місії та забезпечення підзвітності за ресурси, спрямовані на реалізацію відповідної політики. Важливо також на ранньому етапі, коли місії ще не дали вимірних результатів, щоб моніторинг і оцінка допомагали підвищити цінність місії як неодмінної структури, включеної до складного і без того перевантаженого політичного ландшафту. У цьому документі пропонуються процеси та інструменти та критерії оцінювання місій, які відповідають їхнім особливостям (пов’язані з різними очікуваними системними ефектами), розгортаються теоретичні положення щодо місії, засоби оцінювання розвитку місії, її виконання, еволюції дизайну та супроводжуючих процесів, інструменти моніторингу і порівняння рівнів готовності місії (на різних етапах життєвого циклу).

Детальніше: http://surl.li/rclfci, http://surl.li/dvnnmn, https://doi.org/10.1787/5e4c3204-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-11-04

СТВОРЕННЯ ПОВНОЦІННОГО НАСТУПНИКА HORIZON EUROPE

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Яна Пальмовскі «Комісія ЄС має взяти на себе зобов’язання створити повноцінного наступника «Горизонт Європа»».

У ній наголошується, що наразі потрібне радикальне мислення, щоб зробити інструменти наукової та інноваційної співпраці більш ефективними та переконати скептично налаштовані уряди в цінності ДіР. Щоб забезпечити «кращу позицію Європи у боротьбі за чисту та цифрову економіку», комісару з питань стартапів, досліджень та інновацій, призначеному на 2024-2029, було доручено зробити «чіткий фокус на найважливіших і проривних інноваціях», необхідних для підвищення конкурентоспроможності Європейського Союзу. До обов’язків комісару входить розширення Європейської дослідницької ради (ERC) та Європейської інноваційної ради (EIC). Мають бути розроблені довгострокова стратегія розвитку дослідницької інфраструктури Європи, Закон про біотехнології, Закон про Європейський дослідницький простір і створено Європейську дослідницьку раду ШІ. Але наразі бракує визначеного пріоритету у підготовці наступної рамкової програми для досліджень та інновацій (FP10), наступниці «Горизонт Європа». Це упущення бентежить багатьох. Автор розглядає законодавчі та інноваційні інструменти для створення чітко обґрунтованої, ефективної та узгодженої FP10. При цьому необхідно вітати будь-яку дискусію про шляхи створення ефективної стратегічної програми, яка би відповідала усім ключовим цілям стратегічного розвитку ЄС.

Детальніше: http://surl.li/premcf, http://surl.li/llglum

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-11-01

ОЕСР: ХТО НАЙБІЛЬШЕ ПОСТРАЖДАЄ ВІД ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ?

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Хто найбільше постраждає від штучного інтелекту? Детальніше про вплив ШІ на жінок, низькокваліфікованих працівників та інші групи населення» із серії «Документи ОЕСР зі штучного інтелекту».

Наголошується, що технології штучного інтелекту досягли найбільшого прогресу в автоматизації нерутинних когнітивних завдань. Багато професій зараз відчувають на собі вплив інструментів генеративного штучного інтелекту. Традиційні професії «білих комірців» зазвичай вимагають кількох років формального навчання та/або вищої освіти (IT-спеціалісти, менеджери, фахівці науки та техніки). Професії, які покладаються на фізичні навички (прибиральники, робітники, помічники, кухарі), не піддались впливу ШІ. Експерти ОЕСР дослідили, як на роботу різних соціально-демографічних груп впливає ШІ. Вони роблять припущення, що оскільки штучний інтелект може автоматизувати нестандартні когнітивні завдання, працівники з вищою освітою, ймовірно, зіткнуться з проблемами, навіть якщо емпіричний аналіз не припускає, що загальний рівень зайнятості впав через ШІ. Основний ризик для тих, хто не має вищої освіти, – жінок і старших працівників, – полягає у тому, що вони втрачають роботу через менший доступ до можливостей працевлаштування, пов’язаних зі штучним інтелектом. Визначаючи основні ризики та можливості, пов’язані з різними соціально-демографічними групами, політики мають спрямовувати відповідним чином заходи соціальної підтримки та використовувати переваги штучного інтелекту (підвищення продуктивності та економічного зростання), не допускаючи збільшення нерівності та суспільного опору технологічному прогресу.

Детальніше: http://surl.li/pjxxvr, http://surl.li/sbuyat, https://doi.org/10.1787/14dc6f89-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ШтучнийІнтелект#НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-11-01

ШІ ТА НАВИЧКИ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ

На сайті Міжнародного центру академічної доброчесності (ICAI) опублікована стаття Даніеля Ендрюс-Брауна і Маркуса Комера «Навички критичного мислення».

У ній наголошується, що оцінювання студентів являє собою вимірювання того, наскільки ефективним є навчання студентів, тобто процес визначення їхнього освітнього прогресу, ідентифікації «проблемних місць», де здобувачі освіти потребують додаткової допомоги, а також у більш широкому сенсі – визначення ефективності освітніх програм. У часи штучного інтелекту багато викладачів дуже розчаровані стандартними методиками оцінювання, оскільки вони не дають відповіді на ці запитання: майже неможливо відрізнити оригінальність думок людини від контенту, створеного ШІ. Звісно, інструменти штучного інтелекту дають людству значні переваги у деяких сферах діяльності, навіть можуть здійснювати опис, узагальнення та генерацію ідей, – вони не замінюють потребу у критичному мисленні людини. Потрібно зосередити увагу на оцінюванні здатності студентів знаходити, аналізувати та застосовувати ресурси для вирішення поставлених проблем із розумінням обмежень, які має модель ГШІ. Викладачі повинні навчати студентів, як відрізняти якісні ресурси від неякісних, фейкових, хибних. Йдеться про будь-які джерела інформації – дослідницькі статті, публікації у соціальних мережах, текст, згенерований штучним інтелектом. Необхідно змінити фокус оцінювання: викладачі, які зазвичай приділяли увагу стилю, логічності та змісту есе, вже відстали від реального життя задовго до приходу ChatGPT, бо такі інструменти, як Grammarly (випущений 15 років тому), зробили переворот у галузі написання текстів (автоматизували перевірку граматики, покращення стилістики тощо). ШІ став поширеним інструментом, тому викладачі університетів мають зосередитися на тому, що справді має значення: зміст, критичне мислення, здатність вирішення проблем.

Детальніше: http://surl.li/dxmwcs

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_АкадемДоброчесність_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-10-31

ОСОБЛИВОСТІ ДОГОВОРУ ПРО ПЕРЕДАННЯ /ВІДЧУЖЕННЯ ПРАВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

Національний орган інтелектуальної власності презентував власні роз’яснення щодо особливостей договору про передання (відчуження) майнових прав інтелектуальної власності.

Йдеться про один із найпоширеніших правочинів, який має свої особливості, які повинні враховуватися сторонами при його укладенні. Зокрема наголошується, що сторони можуть встановлювати обсяг прав, які передаються щодо окремих об’єктів права інтелектуальної власності, строки виконання зобов’язань, розмір та порядок сплати винагороди, відповідальність, визначати інші важливі положення у рамках чинного законодавства. Для розуміння сутності договору про передання майнових прав інтелектуальної власності розкривається його поняття, визначаються сторони та особливості їхнього статусу, правові вимоги (форма договору, необхідність реєстрації), структура розділів, предмет договору, гарантії та винагорода, порядок передавання об’єкта права інтелектуальної власності згідно із договором. Експерти зазначають, що чітке формулювання умов договору допоможе уникнути потенційних конфліктів та забезпечить надійний захист прав та інтересів сторін.

Детальніше: http://surl.li/xmsuja, http://surl.li/stydxy

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

#НРАТ_Інноваторам_новини

2024-10-31

ОЕСР: ВИМІРЮВАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ ЗВ’ЯЗАНОСТІ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Вимірювання соціальної зв’язаності в країнах ОЕСР».

Наголошується, що соціальні зв’язки, тобто те, як люди взаємодіють між собою і ставляться один до одного, мають неабияке значення у формуванні добробуту, що визнається урядовими інституціями та все ширше ураховується при формуванні державної політики. Щоб показати значення соціальних зв’язків як нового пріоритету державної політики та розробити обґрунтовані рекомендації для керування й моніторингу, експерти ОЕСР проаналізували результати офіційних опитувань. Вони виокремили моделі збору даних, визначили пріоритетні сфери для гармонізації політики та підготували набір доцільних для упровадження та доступних заходів. З’ясовано, що усі досліджені країни вимірюють соціальні зв’язки. Проте існують проблеми з повною охоплення різних аспектів (самотність включено менше, ніж у половину опитувань), методологія збору даних та оцінювання «самотності», «соціальної підтримки» та «частоти спілкування» дуже сильно відрізняється, нетотожними є інтервали між опитуваннями тощо. Підготовлені рекомендації щодо удосконалення системи моніторингу.

Детальніше: http://surl.li/pextbu, http://surl.li/tswnck

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

2024-10-31