Sorry, this entry is only available in Українська. ОсвітаUa оприлюднила результати власного рейтингу українських закладів вищої освіти, побудованого на основі даних МНБД Scopus.
Sorry, this entry is only available in Українська.
ОсвітаUa оприлюднила результати власного рейтингу українських закладів вищої освіти, побудованого на основі даних МНБД Scopus.
Методика цього рейтингу використовує ранжування за індексом Гірша даних наукових статей українських наукових та науково-педагогічних працівників на підставі інформації про суб’єктів науково-видавничої діяльності України та БД SciVerse Scopus, якою індексується понад 30 тисяч періодичних і неперіодичних наукових видань з технічних, медичних і гуманітарних наук. Наразі у топ-10 рейтингу українських закладів вищої освіти представлені: Київський національний університет ім. Шевченка, Харківський національний університет ім. Каразіна, Львівський національний університет ім. Франка, Сумський державний університет, Національний технічний університет «Київський політехнічний інститут ім. Сікорського», Одеський національний університет ім. Мечникова, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Чернівецький національний університет ім. Федьковича, Національний університет «Львівська політехніка», Прикарпатський національний університет ім. Стефаника.
Sorry, this entry is only available in Українська. Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Підвищення стійкості комунікаційних мереж» із серії «Документи ОЕСР з цифрової економіки».
Sorry, this entry is only available in Українська.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Підвищення стійкості комунікаційних мереж» із серії «Документи ОЕСР з цифрової економіки».
У ньому зазначається, що в епоху, коли зв’язок лежить в основі більшості повсякденних операцій – від торгівлі та охорони здоров’я до освіти та управління, – будь-який збій у роботі мереж зв’язку може мати далекосяжні наслідки. Тому безперервна і стабільна їх робота стає пріоритетом. Перед політиками стоїть складне завдання забезпечити стійкість цих мереж до різних загроз, одночасно сприяючи вирішенню технічних та регуляторних проблем, притаманних великим взаємопов’язаним інфраструктурам. Цей звіт пропонує цілісний погляд на проблеми, з якими стикаються політики у захисті мереж від системних збоїв, зловмисних дій та стихійних лих, а також огляд ключових стратегій підвищення стійкості мереж, включаючи резервування, різноманітність, упровадження інноваційних технологій (таких як хмарна інтеграція, штучний інтелект, програмно-визначені мережі). Підкреслюється цінність організаційних заходів, таких як кризове моделювання та управління безперервністю бізнесу. Надається аналіз поточної політики в країнах-членах ОЕСР з акцентом на вдосконаленні інфраструктури, підготовці до стихійних лих, забезпеченні технологічних інновацій. Пропонуються заходи з гармонізації показників стійкості, співпраці та обміну інформацією між операторами, аварійно-рятувальними службами та іншими зацікавленими сторонами. Підкреслюється необхідність подальших інвестицій в інфраструктуру та впровадження нових технологій для підвищення стійкості мереж.
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття групи викладачів Саутгемптонського університету «Використовувати ГШІ простіше, ніж звертатися за підтримкою до мого керівника».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття групи викладачів Саутгемптонського університету «Використовувати ГШІ простіше, ніж звертатися за підтримкою до мого керівника».
У ній наголошується, що докторанти звертаються до генеративного штучного інтелекту у своїх дослідженнях щоб отримати відповіді на питання, які раніше задавали б науковим керівникам. Вони використовують ГШІ як простий, доступний у будь-який час інструмент, якому вони довіряють. Отже, науковим керівникам та здобувачам освіти нагально необхідно почати відверту розмову про межі та етичні норми роботи з ГШІ, відповідальне використання цього інструменту який не можу бути заміною живій людині. Сьогодні аспіранти й докторанти звертаються до ГШІ, щоб генерувати дослідницькі ідеї, знайти необхідну наукову літературу, генерувати текст, редагувати його або викласти у певному стилі, щоб він виглядав «більш академічно». Автори статті провели опитування 75-ти аспірантів з 19-ти установ Великої Британії, щоб зрозуміти, чому і як вони використовують ГШІ у своїх дослідженнях. Опитування надає уявлення про їхнє сприйняття ГШІ, цілі та способи його використання. Більше половини опитаних респондентів (52 %) використовують ГШІ у своїх дослідженнях та/або написанні наукових робіт, причому ChatGPT виявився основним серед різних подібних інструментів. Дехто зазначив, що включив текст, згенерований штучним інтелектом, до своїх робіт (12 %), а 9% залучали ГШІ під час проходження оцінювання, – і все це без відповідних прозорих заяви про залучення ГШІ. Частина респондентів вважає, що за певних умов «ГШІ можна використовувати для будь-яких цілей», оскільки він є цінним зручним інструментом, навіть «людиноподібним», майже колегою, який насправді допомагає пришвидшити прогрес у роботі. Разом з тим дехто висловився, що «ГШІ досить дурний, але завжди доступний партнер для мозкового штурму» і багато підтвердив, що є підстави для стурбованості щодо використання ГШІ у докторських дослідженнях. Існує проблема етики та відповідального використання, безпеки даних, потенційної упередженості, властивої алгоритмам, що лежать в основі ГШІ. Наукові керівники та докторанти повинні відкрито і відверто обговорювати використання ГШІ в освітньому та науковому процесі.
Sorry, this entry is only available in Українська. На урядовому порталі оприлюднена інформація про те, що Україна приєдналася до «Рамкової конвенції Ради Європи про штучний інтелект, права людини, демократію та верховенство права».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На урядовому порталі оприлюднена інформація про те, що Україна приєдналася до «Рамкової конвенції Ради Європи про штучний інтелект, права людини, демократію та верховенство права».
Це – міжнародний юридично обов’язковий договір у галузі ШІ, який з 5 вересня 2024 року відкритий для підписання усіма країнами світу. Документ має на меті забезпечити відповідність ШІ упродовж усього життєвого циклу цієї технології правам людини, демократії та верховенству права не перешкоджаючи при цьому розвитку технологічного прогресу та інновацій. Він містить принципи формування законодавства та застосування ШІ-продуктів у публічному секторі, серед яких повага до людської гідності, прозорість, недискримінація, захист приватності, надійність, безпека. Очікується, що названих принципів буде дотримуватись і бізнес, оскільки держава буде просувати його ініціативи з адаптації принципів етичного використання ШІ у розробку власних продуктів. При цьому Конвенція не поширюється на використання ШІ в обороні. Конвенцію вже підписали п’ятнадцять країн, серед яких Велика Британія, США, Канада, ЄС, Ізраїль, Японія.
Sorry, this entry is only available in Українська. Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Управління для «зеленого» переходу» із серії «Документи політики ОЕСР щодо «чистого нуля»».
Sorry, this entry is only available in Українська.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Управління для «зеленого» переходу» із серії «Документи політики ОЕСР щодо «чистого нуля»».
У ньому зазначається, що 2024 рік став найтеплішим за всю історію кліматичних спостережень і першим, коли середня глобальна температура перевищила на 1,5°C доіндустріальний рівень. Нагальна потреба в ефективних кліматичних діях зрозуміла: більше десяти років країни світу колективно зобов’язуються використовувати всі наявні у них важелі для обмеження глобального потепління. Проте, навіть якби цілі зі скорочення викидів були досягнуті 195-ма країнами, які взяли на себе відповідні зобов’язання, цих зусиль все одно було б недостатньо для досягнення температурних цілей Паризької угоди. Адже розрив між амбіціями становить близько 22 гігатонн еквівалентів вуглекислого газу. Окрім шкоди навколишньому середовищу зміна клімату становить загрозу глобальній економічній і соціальній стабільності. Експерти ОЕСР аналізують варіанти управлінських дій для забезпечення ефективної підтримки рішучих дій у сфері клімату, пропонують рамки для розвитку інновацій. У документі увагу зосереджено на трьох сферах, важливих для подолання наявних бар’єрів та прискорення кліматичних дій: посилення зобов’язань шляхом чітких інституційних домовленостей; упровадження ефективної «зеленої» політики; досягнення консенсусу шляхом залучення зацікавлених сторін та лідерства в управлінні кліматом.
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Стефані Маршалл «Університети повинні сприяти розвитку штучного інтелекту, а не автоматизації».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Стефані Маршалл «Університети повинні сприяти розвитку штучного інтелекту, а не автоматизації».
У ній зазначається, що коли технології використовуються для розширення можливостей людей, вони зберігають силу впливати на соціальні та політичні результати. З часу запуску ChatGPT у листопаді 2022 року більшість науковців намагаються забезпечити цілісність навчання та оцінювання. Однак керівники університетів зосереджуються на передбаченні та пом’якшенні екзистенційних ризиків, що виникають у їхніх закладах через поширення інструментів штучного інтелекту. Такі загрози пов’язані зі зміною очікувань студентів, реструктуризацією робочої сили та зміною урядових пріоритетів. Раніше уряд Великої Британії підтвердив свої амбіції зробити країну надпотужною у сфері штучного інтелекту та з цією метою інтегрувати штучний інтелект в освіту. Ерік Бріньйольфсон, директор Лабораторії цифрової економіки Стенфордського інституту штучного інтелекту, орієнтованого на людину, стверджує, що насправді економічне зростання пов’язане з тим, чи технології доповнюють людську працю, чи автоматизують її. Автор аналізує приклади, коли технології використовуються лише для автоматизації та заміни людей, а люди відповідно втрачають як дохід, так і політичну стабільність. Тоді ж, коли технології використовуються для розширення можливостей людей, останні не лише отримують контроль над безпосередніми результатами, але й зберігають владу формувати бажані соціальні та політичні результати. Університети повинні забезпечувати, щоб студенти ставали кращими юристами, дослідниками, письменниками, інженерами, стратегами та підприємцями, використовуючи штучний інтелект. Академічний персонал повинен відповідно змінити й покращити викладання за допомогою нових інструментів освітніх технологій, сприяти глибшому навчанню. ШІ – це і стимул, і додатковий функціонал і одночасно – велика відповідальність не замінити людський внесок та інтелект, а розширити індивідуальні та колективні можливості. Стійкість закладів вищої освіти зрештою залежатиме від узгодження поточних амбіцій з можливостями ШІ: спільне економічне процвітання, покращення державних послуг та розширення особистих можливостей.
Sorry, this entry is only available in Українська. На платформі освітніх практик ІТ-компанії Genesis опубліковано матеріал «Переконливі презентації та публічні виступи — алгоритм від соціального психолога Іллі Бачуріна».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На платформі освітніх практик ІТ-компанії Genesis опубліковано матеріал «Переконливі презентації та публічні виступи — алгоритм від соціального психолога Іллі Бачуріна».
Наголошується, що публічні виступи є невід’ємною складовою навчального процесу для викладачів та студентів, тому вони мають бути комфортними, переконливими та легкими для розуміння. Наводяться поради щодо підготовки та проведення презентацій. Зокрема, пропонується на початку підготовки до виступу чітко визначити головну ідею, суть доповіді і ключові тези, які розкривають заявлену тему. Оскільки більша частина (понад 70% інформації) забувається за декілька днів, головну думку бажано періодично повторювати у процесі виступу у різних варіаціях. Також важливо під час виступу постійно спостерігати за аудиторією, реакцією учасників заходу – слухачів, студентів, колег. Обов’язково передбачити сесію запитань-відповідей, під час якої намагатись коротко і переконливо відповідати на запитання присутніх. Стиль промови має значення. Тому фрази мають бути доволі короткими, речення тривати не більше 4-5 секунд та закінчуватися паузою. Не слід поспішати, разом із тим не можна бути занадто повільним. Дуже доречно використовувати під час виступу метафори та конкретні приклади. І обов’язково слід намагатись встановити атмосферу довіри, для чого бажано продемонструвати, що виступ ґрунтується на фактах та якісній експертизі. Ключові думки презентації потрібно розподілити на весь її час та акцентувати на них увагу, повертаючись періодично до головної ідеї, підсумовуючи сказане, роблячи висновки разом з аудиторією. Отже: говорить зрозуміло, пояснюйте, структуруйте виступ перерахуванням та словами «впевненості» («дійсно», «важливо», «думаю», «впевнений», «хочу підкреслити» тощо). Використовуйте такі інструменти: динаміка (змінюйте гучність голосу, вчасно перемикайте слайди); інтеракція (запитання та звернення до аудиторії), дистанція (переміщуйтеся сценою або нахиляйтеся ближче \ далі від камери, якщо виступаєте в онлайні); нагадування (говоріть про користь інформації, чому це важливо знати); емоції (гумор, приклади, особистий досвід); експресія (візуальний контакт, кивання, усмішки, жестикуляція). І пам’ятайте, що успішність виступу визначається тим, чи зміг спікер передати слухачам своє бачення світу та з якими знаннями залишиться аудиторія після лекції.
Sorry, this entry is only available in Українська. Міністерство освіти і науки України опублікувало роз’яснення щодо власних функцій у частині присвоєння вчених звань.
Sorry, this entry is only available in Українська.
Міністерство освіти і науки України опублікувало роз’яснення щодо власних функцій у частині присвоєння вчених звань.
Наголошується, що це питання регламентується Постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 року № 656 «Деякі питання реалізації статті 54 Закону України «Про вищу освіту» та наказом Міністерства освіти і науки України від 14 січня 2016 року № 13 «Про затвердження Порядку присвоєння вчених звань науковим і науково-педагогічним працівникам». Згідно з названими документами рішення про присвоєння вчених звань професора, доцента та старшого дослідника (науковим і науково-педагогічним працівникам закладів вищої освіти та наукових установ) ухвалюють вчені ради. Рішення вчених рад затверджує Атестаційна колегія МОН на своїх засіданнях. Атестаційна колегія МОН не розглядає і не ухвалює індивідуальні рішення щодо кожного кандидата окремо, а працює зі зведеним переліком, поданим закладами освіти. Якщо на момент ухвалення остаточного рішення Колегією в Міністерстві освіти і науки України відсутні документи, які можуть слугувати законною підставою для відхилення такого роду рішень, то воно затверджується. Водночас, якщо стосовно будь-якого кандидата виникають обґрунтовані сумніви, надходить інформація про задокументовані обставини, які можуть впливати на можливість присвоєння вченого звання, МОН залишає за собою право ініціювати службову перевірку та скасувати відповідне рішення. У разі притягнення особи до кримінальної відповідальності Міністерство освіти і науки України розгляне питання позбавлення вченого звання доцента в установленому законодавством порядку, як це передбачено пунктом 1 шостого розділу згаданої вище урядової постанови. МОН посідає принципову позицію в питаннях академічної доброчесності та етики і надалі працюватиме над удосконаленням механізмів контролю та реагування на будь-які порушення.
Sorry, this entry is only available in Українська. У блозі Організації економічного співробітництва та розвитку опублікована стаття Кароліни Паунови та Сандри Планес Саторри «Що рухає «зеленими» інноваціями в енергетиці, на транспорті та у промисловості?».
Sorry, this entry is only available in Українська.
У блозі Організації економічного співробітництва та розвитку опублікована стаття Кароліни Паунови та Сандри Планес Саторри «Що рухає «зеленими» інноваціями в енергетиці, на транспорті та у промисловості?».
У ній наголошується, що інновації, які допомагають зменшити викиди парникових газів, мінімізувати забруднення навколишнього природного середовища та зберегти екологію й біорізноманіття, надзвичайно важливі для сталого майбутнього. Вони зосереджують увагу на питанні, чим саме «зелені» інновації відрізняються від інших видів інновацій та яким наразі є поточний стан «зелених» інновацій. Країни прагнуть скоротити викиди вуглецю та перейти до економіки, в якій екоінновації стануть одним із ключових чинників формування кліматичного порядку денного. Новітні технології – від «зелених» водню та сталі до «зелених» акумуляторів та електромобілів допоможуть декарбонізувати енергетичні, транспортні та промислові системи. Вони вже розробляються та упроваджуються, але відбувається це з різною швидкістю: у деяких сферах такі інновації швидко призвели до появи більш сталих рішень, тоді як в інших вони знаходяться лише на ранніх стадіях розвитку. Автори публікації намагаються дати відповідь на питання, які країни є лідерами цього процесу і що потрібно зробити для прискорення «зеленого» переходу; розглядають стан «зелених» інновацій у різних секторах та аналізують перешкоди на цьому шляху. Амбітні цілі та екологічні зобов’язання, дотримання міжнародних угод і стандартів мають забезпечити стимулювання інвестицій у «зелені» інновації, підтримати формування ринків для цих інновацій та забезпечити докорінні зміни у поведінці споживачів.
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Святослава Георгієва «Ідея студентів може впливати на те, як ми використовуємо ГШІ у навчанні».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Святослава Георгієва «Ідея студентів може впливати на те, як ми використовуємо ГШІ у навчанні».
Автор звертає увагу на той факт, що студенти зазвичай більш комфортно почуваються, коли викладачі використовують ГШІ для підтримки навчального процесу, а не для повного передавання ШІ навчальних матеріалів. Потрібно цей інструмент використовувати ефективно та прозоро доносити свій підхід. Проведене дослідження щодо вивчення сприйняття студентами створення презентацій PowerPoint за допомогою штучного інтелекту, хоча і базується на невеликій виборці студентів випускних курсів, дає цінну інформацію. Аналізуючи її, Святослав робить чотири ключові висновки, які доцільно ураховувати викладачам. По-перше, слід використовувати ШІ як помічника і повсякчасно контролювати ризики, пов’язані з «галюцинаціями» ГШІ, адже саме викладач, а не технологія є основним творцем контенту. По-друге, треба забезпечити чітку логіку та узгодженість зображень і тексту під час створення візуальних посібників. По-трете, необхідно забезпечити послідовний підхід з відкритим діалогом, обранням кращих варіантів та критичною оцінкою отриманих результатів. По-четверте, необхідно постійно розвивати свої навички роботи з ГШІ, а це вимагає постійних інвестицій часу задля вивчення теоретичних, методичних питань та набуття практичного досвіду роботи з конкретними інструментами, вони схожі, але кожен має свої особливості, сильні сторони та недоліки. Ретельне планування освітніх завдань, програми та діалог зі студентами можуть допомогти зменшити навантаження на науково-педагогічних працівників і покращити персоналізацію та доступність курсів для студентів.
All accounts on the NRA website go through a standard registration procedure and are verified. However, in order to obtain additional features, such as publishing open reviews of academic texts, verification by affiliation is required.
To obtain the status “verified”, you must change your primary email address to a corporate one, which is tied to a scientific or educational institution.
For example: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
After confirming your corporate email address, your account will be automatically verified by affiliation.
If your email address is corporate, but your account does not have a verification mark, you need to write to us at the email address NRAT@ukrintei.ua. After verification, we will add your address to the database, and your account will be verified.
After completing the verification procedure for affiliation, you can change the primary email address to a convenient one for you, without losing your status during the current verification.
You only need to verify for affiliation once.
* We use corporate addresses from the Unified State Database on Education and the State Register of Scientific Institutions Supported by the State
Search Instructions
To search for news published on the official website of NRАT in the “News” section, you need to enter one word, several words, or an exact phrase in the search field. Different terms are separated by spaces.
The search is performed everywhere – in the title and the news text.
For a more comprehensive result, it is recommended to use word stems (parts of words without endings).
When using multiple words for the search, they are combined using one of the logical methods described below.
By default, the logical connector “and” is used. In this case, search results will include all news releases that contain the specified words, even if they are located separately from each other and are in different parts of the text.
Example: Search phrase: OECD report. Search result: all news containing the words “report” and “OECD” in the text and in the title, both together and separately.
If a phrase or phrase is enclosed in quotation marks (“), the results will include all publications where this exact phrase or phrase is found.
Example: Search phrase: “OECD report.” Search result: all news containing the exact phrase “OECD report.”
If you know the publication date of the news or are interested in a specific time frame in which they were published on the website, you can select such a date or date range in the additional field that looks like a calendar. The date is entered in the format year-month-day and confirmed by clicking on the corresponding date in the calendar dropdown. You can enter a date or choose one by browsing through the calendar by months and years. By default, the interval starts from the oldest date (2018-01-23) and ends with the current date.
You can also use one or more hashtags, which are located under the search field on the right side of the “News” page.
Please note: The search for academic texts is carried out in a separate search window at the following link https://nrat.ukrintei.ua/searchdb.
