Національна комісія зі стандартів державної мови та МОН презентували перший Державний стандарт «Термінологія безбар’єрності».
Національна комісія зі стандартів державної мови та МОН презентували перший Державний стандарт «Термінологія безбар’єрності».
Документ уніфікує недискримінаційну лексику та визначає перелік слів, які підлягають вилученню з офіційного вжитку. Затверджені норми охоплюють понад 100 термінів, які стосуються прав і можливостей людей з інвалідністю, ветеранів, батьків із дітьми та інших груп, що стикаються з упередженнями. Документ став результатом роботи експертної групи, утвореної Національною комісією зі стандартів державної мови, проєкту «Відновлення для всіх» (RFA), а також залучення експертів Ради Європи і ЮНЕСКО. Документ уже доступний на офіційному сайті Національної комісії зі стандартів державної мови. Комісія на своєму засіданні 26 лютого 2026 року схвалила другу редакцію проєкту стандарту й передала документ до Інституту української мови НАН України та інших наукових установ для надання висновків. Запровадження стандарту зробить цю термінологію обов’язковою для використання в офіційній документації, правничій та науковій літературі, сфері освіти, публічного управління, медіа та публічних комунікаціях.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Комплексна рамкова політика ОЕСР з переходу на цифрові технології до 2026 року» із серії «Документи ОЕСР з цифрової економіки».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Комплексна рамкова політика ОЕСР з переходу на цифрові технології до 2026 року» із серії «Документи ОЕСР з цифрової економіки».
У ньому зазначається, що рамкова політика допомагає регулюючим органам, особам, що приймають рішення та іншим учасникам цифрової екосистеми розробляти та упроваджувати ефективні цифрові стратегії задля розвитку інновацій, забезпечення економічного зростання та благополуччя. З моменту першої рамкової політики, підготовленої у 2017-2018 роках, цифрова трансформація неухильно прискорювалась, інтегруючись у всі аспекти повсякденного життя. Її нинішня версія базується на новітніх даних щодо впливу цифрових технологій на різні галузі політики усіх країн-членів ОЕСР. У документі подаються рекомендації щодо формування цифрової політики та її регулювання задля отримання максимального позитивного ефекту. Розглядаються сім взаємопов’язаних аспектів: доступ до комунікаційної інфраструктури, послуг та даних; ефективне використання цифрових технологій та даних; інновації, що базуються на цифрових технологіях та даних; гідні робочі місця для всіх; процвітаюче цифрове суспільство для всіх; довіра до цифрової ери; відкритість ринку в цифровому бізнес-середовищі. Разом усі названі аспекти забезпечують необхідні політичні основи для впровадження цифрових технологій для підтримки процвітаючих та інноваційних економік і суспільств. Розроблена з урахуванням інтересів різних зацікавлених сторін та міждисциплінарного підходу, пропонована концепція є гнучкою і визнає широкий спектр чинників, які впливають на політичне середовище.
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Ґроува «Новий чат-бот випереджає докторів філософії у підготовці літературних оглядів».
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Ґроува «Новий чат-бот випереджає докторів філософії у підготовці літературних оглядів».
У ній автор аналізує результати дослідження, оприлюдненого у журналі Nature. Йдеться про оцінювання якості підготовки оглядів наукової літератури спеціалізованими системами штучного інтелекту та науковцями. Новий ШІ-інструмент OpenScholar, спеціально розроблений для синтезу наукових оглядів, за кількома критеріями виявився кращим за традиційних авторів у підготовці оглядів літератури. Вивчались комп’ютерні моделі OpenScholar та ScholarQABench, які оцінювалися групою експертів із комп’ютерних наук, фізики, нейронауки та біомедицини. Відповіді моделей учасники визнали кращими за ті, що були підготовлені докторантами або постдокторантами. Така перевага пояснюється більш широким охопленням теми й глибшим зануренням в інформацію, яку моделі здатні долучати до літературних оглядів. Модель OpenScholar була навчена на корпусі приблизно 45 мільйонів наукових статей, що дозволяє їй формувати відповіді, посилаючись на реальні наукові праці й уникати «галюцинацій» (помилкових тверджень або вигаданих цитат), які часто трапляються у неспеціалізованих мовних моделях. Це значно підвищує точність і достовірність літературних оглядів порівняно з іншими системами ШІ, які можуть створювати списки посилань без реальних підтверджень у текстах. OpenScholar продемонструвала значно меншу кількість помилок, ніж моделі загального призначення, такі як ChatGPT, що створювали «правдоподібні» списки літератури, значна частина яких була вигаданою. Вартість підготовки такого самого огляду літератури людиною буде значно більшою, як і термін виконання робіт. Разом із тим, не можна нехтувати застереження, що автоматичні системи не можуть замінити людську діяльність у науковому синтезі знань. Їх можливості та продуктивність вимагають подальших досліджень, а самі моделі – удосконалення, отже не варто очікувати автоматизації наукової творчості. Використання ШІ може суттєво допомогти дослідникам у роботі з великими обсягами літератури, але водночас викликає питання про роль людського судження й експертної оцінки.
Експерти Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій підготували аналітичну довідку з оглядом державних програм підтримки інновацій та інтелектуальної власності в Естонії, Латвії та Литві.
Експерти Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій підготували аналітичну довідку з оглядом державних програм підтримки інновацій та інтелектуальної власності в Естонії, Латвії та Литві.
Невеликі за розміром країни Балтії змогли сформувати конкурентоспроможні інноваційні екосистеми завдяки комплексному поєднанню фінансових інструментів, податкових стимулів, інституційної консолідації та цифровізації державних сервісів. Естонія має модель «держави-платформи» для спрощення адміністрування бізнесу та заохочення реінвестування прибутку (корпоративний податок 0% на реінвестований прибуток), а місцева агенція з бізнесу та інновацій пропонує єдине адміністративне «вікно». Латвійська модель підтримки інновацій базується на поєднанні грантів ЄС, фінансових інструментів та активній ролі державних інституцій розвитку: в країні запроваджено ініціативу Green Corridor, що скорочує адміністративні процедури для інвесторів, інноваційні ваучери можуть покривати до 100% витрат на дослідження або патентний пошук, держава може списувати до 30% інноваційного кредиту, якщо проєкт виявився успішним. Литва зробила ставку на інституційне об’єднання і централізовану систему підтримки інновацій: агентство інновацій супроводжує бізнес від ідеї до міжнародних ринків, державна фінансова установа має портфель понад 1,4 млрд євро, пропонуються позики до 150 млн євро. Експерти говорять про ефективність переходу від моделі «держави-донора» до моделі «держави-акселератора», де основний акцент робиться на інвестиціях у технологічні компанії, розвитку інноваційних екосистем і стимулюванні комерціалізації інтелектуальної власності.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Монітор ризиків споживчого фінансування 2026».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Монітор ризиків споживчого фінансування 2026».
У ньому йдеться про те, що споживачі наразі мають справу зі складним та динамічним фінансовим ландшафтом, що здійснює тиск на вартість життя та збільшує ризики (включаючи шахрайство та обман). Вони у поєднанні з вразливістю споживачів, спричиненою низькою фінансовою грамотністю та високим рівнем заборгованості, загрожують фінансовому добробуту домогосподарств. Ризики, що виникають внаслідок дій фірм, такі як нечітке розкриття інформації або неналежні фінансові консультації, можуть посилити ці проблеми. У звіті розглядаються основні тенденції та аналізуються проблеми, що впливають на споживачів фінансових послуг у 60 країнах, а також пропонуються заходи реагування, які можуть вживати політики, регулятори та наглядові органи. Фінансові афери та шахрайство – найбільші ризики, з якими стикаються фінансові споживачі. Очікується, що ці ризики зростуть у 2026 році під впливом цифровізації, використання генеративного штучного інтелекту. Високий рівень споживчої заборгованості та її вартість є ключовими ризиками для домогосподарств, що робить нагальною необхідністю запровадження відповідальних стандартів кредитування, ефективного нагляду та цілеспрямованої фінансової освіти. Цифровізація дає багато переваг, але також і несе з собою нові ризики, що посилюються зростанням складності фінпродуктів, поглибленням прогалин в знаннях (в контексті цифрових активів, таких як криптовалюти), розривами комунікації між постачальниками та споживачами. Найчастіше споживачі скаржаться на шахрайство, високу комісію, невідповідне співвідношення ціни та якості, складність врегулювання претензій, відсутність розкриття важливої інформації тощо. У документі надаються поради щодо зміцнення систем захисту прав споживачів фінансових послуг, посилення нагляду за поведінкою на ринку та правозастосування, розширення можливостей споживачів.
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Лін Юе «Як еволюціонувати разом із ГШІ: посібник для викладача».
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Лін Юе «Як еволюціонувати разом із ГШІ: посібник для викладача».
У ній пропонується обговорити, як генеративний штучний інтелект трансформує практику університетського викладання та які саме підходи можуть допомогти освітянам адаптуватися до цих змін, зберігаючи фокус на людському навчанні та критичному мисленні. Автор порівнює входження в освітнє життя ШІ з вибухом: різні експерименти у навчальному середовищі з’являються швидко і різноманітно, але не всі вони надалі стануть частиною майбутньої освітньої практики. Першочергове завдання для викладачів не в тому, щоб відкидати інструменти штучного інтелекту, а в тому, щоб розвивати навички їх усвідомленого використання, налагоджувати співпрацю між педагогами, закладами й іншими зацікавленими сторонами та критично оцінювати, що сприяє, а що заважає навчанню. У статті наводяться дані опитування науково-педагогічних працівників університету, які розробляють курси, пов’язані зі штучним інтелектом. Виявилось, що більшість освітян вважають ШІ корисним для підготовки до занять і аналізу результатів, як, наприклад, створення резюме, надання індивідуального зворотного зв’язку, додаткові вправи тощо. Разом із тим, лише невелика частина опитаних схильна використовувати ці технології безпосередньо під час аудиторних занять, що свідчить про певну обережність щодо їхньої ролі в навчальному процесі. Також більшість респондентів висловили занепокоєння, що студенти можуть надмірно покладатися на ГШІ, а це потенційно негативно впливатиме на розвиток критичного мислення; є ризики некоректних відповідей, етичні проблеми (приватність, використання даних). Багато хто працює над розробленням нових підходів до оцінювання знань: дедлайни під контролем, усні захисти, документи з фіксацією процесу створення роботи, персоналізовані набори даних, декларації про використання штучного інтелекту. Ці практики мають на меті не лише запобігти автоматичному генеруванню готових відповідей, а й забезпечити прозорий, діалогічний та орієнтований на усвідомлений, цілісний процес навчання, коли студенти демонструють власне розуміння й творчість. Як практичні стратегії пропонується використовувати ГШІ для підготовки до занять так, щоб студенти критично оцінювали згенеровані матеріали; інтегрувати цей інструмент в аудиторні дискусії для порівняння рішень студентів із відповідями штучного інтелекту; заохочувати використання ГШІ з обов’язковою рефлексією щодо того, що допомогло, а що виявилося недостовірним чи неактуальним; вимагати перевірки джерел, захищати приватність, уникати надмірної залежності від алгоритмів. Отже, поєднання технологічних експериментів із глибоким гуманістичним осмисленням навчального процесу може сприяти формуванню таких педагогічних практик, які не лише використовують переваги ГШІ, а й підтримують процес мислення, творчість і людське навчання як центральні компоненти освітньої екосистеми вищої освіти.
26 лютого 2026 року відбулося чергове засідання Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України.
26 лютого 2026 року відбулося чергове засідання Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України.
Під час засідання ухвалено низку рішень, що стосуються присудження (або скасування) наукових ступенів, присвоєння (або відмови у присвоєні) вчених звань, реалізації рішень Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти щодо встановленого плагіату, утворення докторських спеціалізованих вчених рад тощо. Атестаційна колегія затвердила рішення про присудження 194 наукових ступенів і присвоєння 504 вчених звань. З причини академічного плагіату скасовано (визнано недійсним) рішення спеціалізованої вченої ради щодо присудження одному здобувачу наукового ступеня доктора наук; одну особу позбавлено наукового ступеня на підставі рішення НАЗЯВО. Щодо Переліку наукових фахових видань України, то з категорії «Б» категорії «А» переведено два наукових періодичних видання. Скасовані рішення двох вчених рад закладів вищої освіти про присвоєння вченого звання професора та доцента через невиконання вимог, визначених законодавством. Прийняті рішення з оновлення системи спецрад, вирішено ураховувати результати державної атестації ЗВО та НУ: у тих, що отримали категорії «А» і «Б», утворено 63 докторські спеціалізовані вчені ради строком на три роки; для категорії «В» утворено 25 спеціалізованих вчених рад строком на два роки. 5-ти установам категорії «Г» у створенні рад відмовлено. Також 22 спеціалізовані вчені ради утворено строком на один рік за умови проходження ними державної атестації.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Венчурні інвестиції в ШІ до 2025 року» та відповідне інформаційне повідомлення про те, що у цю галузь було залучено 61% світового венчурного капіталу.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Венчурні інвестиції в ШІ до 2025 року» та відповідне інформаційне повідомлення про те, що у цю галузь було залучено 61% світового венчурного капіталу.
Зафіксовано, що компанії, які займаються розвитком штучного інтелекту, вже залучили 258,7 млрд дол. США або понад 60% світових венчурних інвестицій, що удвічі більше порівняно з даними 2022 року (30%). Йдеться у першу чергу про підприємства ІТ-інфраструктури та хостингу. Найактивнішими є венчурні інвестори у США (56% світової вартості вихідних венчурних інвестицій у штучний інтелект у 2025 році), за ними слідують Велика Британія (9%), Китай (8%) та ЄС-27 (7%). Фірми, що базуються у Сполучених Штатах, залучили близько 75% світової вартості венчурних угод у сфері ШІ, ЄС-27 – 6%, КНР та Велика Британія – по 5%. Венчурні інвестиції у штучний інтелект дедалі більше зосереджуються на «мегаугодах», вартість яких перевищує 100 млн дол. США. Починаючи з 2023 року частка венчурного капіталу у сфері штучного інтелекту, що надходить з ранніх раундів інвестування, порівняно з пізнішими раундами фінансування, зменшується, оскільки саме «мегаугоди» становлять понад 70% загальної вартості інвестицій у штучний інтелект у 2025 році. З цих «мегаугод» майже половина (по вартості) припадає на такі, що перевищують 1 млрд дол. США, що свідчить про дедалі більшу концентрацію ринку. Експерти зазначають, що довгострокові перспективи розвитку штучного інтелекту залишаються сильними, але слід зважати на циклічність ринку венчурного капіталу, ураховувати масштаби інвестування та його напрямки, виокремлювати тенденції та дуже обережно інтерпретувати статистичні дані при побудові прогнозів.
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Цзяньян Ґена «Наукові журнали мають активніше залучати спеціалістів-практиків до рецензування».
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Цзяньян Ґена «Наукові журнали мають активніше залучати спеціалістів-практиків до рецензування».
У ній автор наголошує, що досвід практичної роботи в міжнародних компаніях на різних посадах дає йому унікальну перспективу у галузі рецензування наукових матеріалів, засновану на практичному системному мисленні, знанні операційних реалій та фаховому досвіді, що стане прекрасним доповненням традиційного академічного підходу до рецензування. Він свого часу отримав запрошення виступити рецензентом наукового рукопису і сумнівався, чи може відповідати академічним очікуванням видавця. Але тепер, маючи великий досвід рецензування усвідомив, що коментарі практиків часто резонують з думками академічних рецензентів та цінуються ними, дозволяють будувати діалог між дослідниками та практиками. Експерти-практики можуть зробити істотний внесок в оцінювання результатів наукових робіт, особливо тих, що мають прикладне спрямування. Практичний досвід дозволяє переосмислити наукові ідеї в реальному контексті, виявляти непомічені науковцями обмеження, уточнювати контекст і таким ином покращувати якість наукової дискусії. Разом із тим не слід хвилюватись, що такі рецензенти просувають корпоративні інтереси, – адже вони працюють від власного імені й дотримуються професійної етики, використовуючи загальнодоступну інформацію. Наразі практиків у пулі рецензентів надзвичайно мало. Щоб це змінити, журнали мають більш проактивно звертатися до професійних асоціацій і галузевих конференцій, а також прямо вказувати у запрошеннях, що цінуються рецензенти-практики. Було б доречно підготувати коротку ознайомчу програму для новачків-практиків, щоб вони краще розуміли очікування академічного сектору від їхнього рецензування. Звісно, робота практиків у галузі рецензування може відрізнятись від того, що роблять науковці. Вони частіше зосереджуються на глибокому аналізі проблеми та обґрунтуванні викладенні думки, зазвичай вимагають більше часу на підготовку відгуку. Але чи це є недоліком? Ні, скоріше відображенням їхнього звичного професійного підходу. Автор закликає редакторів наукових журналів та видавництв цінувати такі внески від практиків та розглядати їх в якості повноцінних учасників процесу рецензування. Така співпраця може сприяти не лише більш якісній науковій оцінці, а й підвищенню впливовості досліджень.
Національний фонд досліджень України інформує про старт спільного конкурсу LUKE Рамкової програми Європейського Союзу з досліджень та інновацій «Горизонт Європа».
Національний фонд досліджень України інформує про старт спільного конкурсу LUKE Рамкової програми Європейського Союзу з досліджень та інновацій «Горизонт Європа».
Йдеться про проєкт «Приєднання України до Європейського дослідницького простору – платформа спільного фінансування та розбудови потенціалу для посилення науково-дослідницької та інноваційної співпраці (LUKE)». Конкурс спрямований на розвиток сталого довгострокового партнерства у сфері досліджень, розробок та/або інновацій між державами-членами ЄС, асоційованими країнами. Тематична спрямованість: енергетика (стала та відновлювана енергетика та енергетична безпека), кібербезпека (кіберстійкість критичної інфраструктури та адаптивні системи кібербезпеки), медицина та охорона здоров’я (телемедицина, біомедичні дослідження, застосування телемедицини для дистанційного надання медичних послуг, інноваційні дослідження сигнальних систем клітин для біомедичних цілей), соціальні та гуманітарні науки (суспільне примирення, сталий соціальний розвиток та відновлення людського капіталу). Участь у конкурсі можуть взяти юридичні особи (установи, організації, підприємства), зареєстровані в Австрії, Чехії, Естонії, Фінляндії, Німеччині, Латвії, Республіці Молдова, Польщі, Румунії, Туреччині та Україні. Заохочується формування консорціумів із залученням різних типів організацій у сфері досліджень, інновацій та бізнесу. Заявники мають відповідати критеріям прийнятності національних фінансуючих сторін, можуть представляти заклади вищої освіти та наукові установи, створені відповідно до національного законодавства, малі та середні підприємства, що здійснюють науково-дослідну діяльність. Тривалість реалізації проєктів може становити до двох років. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 15 травня 2026 року та 16 травня 2026 року.
To search for news published on the official website of NRАT in the “News” section, you need to enter one word, several words, or an exact phrase in the search field. Different terms are separated by spaces.
The search is performed everywhere – in the title and the news text.
For a more comprehensive result, it is recommended to use word stems (parts of words without endings).
When using multiple words for the search, they are combined using one of the logical methods described below.
By default, the logical connector “and” is used. In this case, search results will include all news releases that contain the specified words, even if they are located separately from each other and are in different parts of the text.
Example: Search phrase: OECD report. Search result: all news containing the words “report” and “OECD” in the text and in the title, both together and separately.
If a phrase or phrase is enclosed in quotation marks (“), the results will include all publications where this exact phrase or phrase is found.
Example: Search phrase: “OECD report.” Search result: all news containing the exact phrase “OECD report.”
If you know the publication date of the news or are interested in a specific time frame in which they were published on the website, you can select such a date or date range in the additional field that looks like a calendar. The date is entered in the format year-month-day and confirmed by clicking on the corresponding date in the calendar dropdown. You can enter a date or choose one by browsing through the calendar by months and years. By default, the interval starts from the oldest date (2018-01-23) and ends with the current date.
You can also use one or more hashtags, which are located under the search field on the right side of the “News” page.
Please note: The search for academic texts is carried out in a separate search window at the following link https://nrat.ukrintei.ua/searchdb.
