National Repository of Academic Texts

СУПЕРЕЧЛИВІ ПІДХОДИ ДО ОЦІНЮВАННЯ: ВИКЛАДАЧІ ЗАНИЖУЮТЬ ОЦІНКИ ЧЕРЕЗ ПІДОЗРУ ВИКОРИСТАННЯ ШІ

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Жульєт Роселл «Викладачі занижують оцінки студентам, коли підозрюють їх у використанні ШІ».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Жульєт Роселл «Викладачі занижують оцінки студентам, коли підозрюють їх у використанні ШІ».

У ній містяться роздуми одо того, як викладачі наразі реагують на застосування студентами штучного інтелекту при виконанні самостійних робіт та як це загалом змінює систему і процес оцінювання. Нещодавно проведене дослідження, побудоване на результатах опитування 33-х викладачів показало, що навіть за умови дозволу на застосування ШІ при підготовці завдань, деякі викладачі все одно занижують оцінки студентам, якщо підозрюють, що ті надмірно покладалися на інструменти ШІ. Ця практика породжує неоднорідність у підходах до оцінювання, нерозуміння очікувань і збільшення напруженого стану студентів, посилення недовіри між студентами та викладачами. Тому важливо розробити чітку модель «валідності» оцінювання, у рамках якої можна чітко вказувати, в яких випадках використання ШІ справді підриває можливість продемонструвати набуті студентами навички. Тоді, якщо застосування ШІ перешкоджатиме демонстрації здобувачами освіти справжніх набутих нових компетенцій, таке зменшення оцінки буде справедливим. Також рекомендується зробити зручними та прозорими комунікації в освітньому середовищі з приводу характеру використання ШІ, показувати заздалегідь, як це впливатиме на оцінювання, для чого потрібно проводити відповідні семінари або тренінги, щоб забезпечити уніфікацію належних практик оцінювання для усіх викладачів. Отже, зараз існує високий ризик як послаблення довіри до академічних сертифікатів, так і несправедливих оцінок, тому необхідно встановити зрозумілі й справедливі рамки для роботи з ШІ в освітньому процесі.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/KbU5P, https://qrpage.net/qr/KA1mE

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2025-09-29

ВИДАННЯ ДЛЯ ФАХІВЦІВ ВІД КНИЖКОВОЇ ПАЛАТИ УКРАЇНИ

Sorry, this entry is only available in Українська. Книжкова палата України на власному сайті у розділі «Видання для фахівців» оновила інформацію про нові надходження книг і брошур.

Sorry, this entry is only available in Українська.

Книжкова палата України на власному сайті у розділі «Видання для фахівців» оновила інформацію про нові надходження книг і брошур.

У ньому представлені публікації з видавничої справи та редагування, книгознавства, документознавства, бібліології, бібліографії та бібліографознавства, а також галузеві науково-методичні та методичні розробки. Список видань формується на основі електронної бази даних обов’язкового примірника документів.

Детальніше: http://www.ukrbook.net/, https://qrpage.net/qr/lO5Xh

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_НауковіВидання_новини

2025-09-29

ГРОМАДСЬКЕ ОБГОВОРЕННЯ ПРОЄКТУ ЗМІН ДО ПОРЯДКУ АТЕСТАЦІЇ ЗДОБУВАЧІВ СТУПЕНЯ ФАХОВОЇ ПЕРЕДВИЩОЇ ОСВІТИ ТА СТУПЕНІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Sorry, this entry is only available in Українська. Міністерство освіти і науки пропонує до громадського обговорення проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 19 травня 2021 року № 497».

Sorry, this entry is only available in Українська.

Міністерство освіти і науки пропонує до громадського обговорення проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 19 травня 2021 року № 497».

Документ стосується змін до «Порядку атестації здобувачів ступеня фахової передвищої освіти та ступенів вищої освіти на першому (бакалаврському) та другому (магістерському) рівнях у формі єдиного державного кваліфікаційного іспиту» та переліку спеціальностей, за якими атестація здобувачів ступеня фахової передвищої освіти та ступенів вищої освіти на першому (бакалаврському) та другому (магістерському) рівнях здійснюється у формі єдиного державного кваліфікаційного іспиту. Підставою для внесення змін є урядове рішення про оновлення Переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої та фахової передвищої освіти (постанова від 21.02. 2025 №188) та відповідний наказ МОН про затвердження Переліку спеціальностей на рівні вищої освіти, що передбачають доступ до професій, для яких запроваджено додаткове регулювання, проведення аналітичного дослідження єдиного державного кваліфікаційного іспиту (від 27.02.2025 № 373). Передбачається, що реалізація проєкту сприятиме оновленню освітніх програм закладів вищої та фахової передвищої освіти. Зауваження та пропозиції до проєкту можна подати до 13 жовтня 2025 року.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/1bU33, https://qrpage.net/qr/Yt8qn, https://qrpage.net/qr/JYRzY, https://qrpage.net/qr/Yt8qn

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_обговоркеея #НРАТ_Освітянам_обговорення

2025-09-29

ОЕСР: РЕФОРМИ ПОДАТКОВОЇ ПОЛІТИКИ

Sorry, this entry is only available in Українська. Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала політичний огляд «Реформи податкової політики 2025 року: ОЕСР та окремі країни-партнери».

Sorry, this entry is only available in Українська.

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала політичний огляд «Реформи податкової політики 2025 року: ОЕСР та окремі країни-партнери».

Це щорічне видання, яке містить порівняльну інформацію про податкові реформи у різних країнах світу. Експерти відстежують зміни у податковій політиці, визначають тенденції та аналізують податкові реформи. Нинішнє видання зосереджене на податкових реформах, які було проголошено або упроваджено впродовж 2024 року у 86 юрисдикціях. Зазначається, що 2023 рік став поворотним моментом у відході від широких заходів податкового полегшення, які мали місце під час пандемії та подальшого періоду інфляції, і відповідний тренд наразі закріпився завдяки підвищенню ставок та реформі цільової податкової підтримки для усіх основних видів податків. Високий рівень боргу у поєднанні зі значними новими витратами, пов’язаними зі зміною клімату, старінням населення та збільшенням витрат на оборону, змусив країни з різним рівнем доходів прийняти стратегію мобілізації додаткових доходів. Деякі з них вирішили підвищити стандартні ставки податку на додану вартість, податку на прибуток підприємств або податку на доходи фізичних осіб, а також податки, пов’язані з охороною здоров’я та навколишнім середовищем. Інші вдались до більш цільових підходів, які мають забезпечити збільшення податкових надходжень – введення тимчасових або постійних податків на надприбуток або запровадження додаткових податків. Ці заходи мають різний масштаб, їх застосовують до конкретних секторів, високоприбуткових підприємств або безпосередньо до надприбутків.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/9rOZg, https://qrpage.net/qr/Uctah, https://doi.org/10.1787/de648d27-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2025-09-29

ЧИ ЗДАТЕН ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ СТАТИ НАУКОВИМ РЕЦЕНЗЕНТОМ?

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Шелдона Г. Джейкобсона «Рецензування за допомогою ШІ має пройти належну перевірку».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Шелдона Г. Джейкобсона «Рецензування за допомогою ШІ має пройти належну перевірку».

У ній автор порушує питання використання інструментів штучного інтелекту для рецензування наукових праць і наголошує, що перед тим, як запроваджувати відповідні практики, потрібно ретельно перевірити надійність і здатність ШІ адекватно виконувати ці завдання. Автор звертає увагу, що нині існують десятки тисяч наукових журналів, і процес оцінювання рукописів вимагає величезних витрат ресурсів часу та зусиль фахівців. Якщо кожну статтю мають рецензувати кілька незалежних експертів, то загальний обсяг роботи вимірюється мільйонами годин на рік. Саме тому зростає інтерес до можливостей штучного інтелекту як інструмента, який міг би зменшити таке навантаження. Будь-який процес рецензування наукової праці зводиться до трьох основних питань: чи є дослідження новим, чи коректними є отримані результати та чи додає робота вагомий інтелектуальний внесок у відповідну сферу знань. У кращому випадку технології штучного інтелекту можуть більш-менш успішно визначати рівень новизни, порівнюючи рукописи з наявною базою знань. Однак оцінка коректності та інтелектуальної цінності дослідження потребує глибокого контексту і часто пов’язана з суб’єктивними судженнями, що робить завдання значно складнішим. Джейкобсон застерігає: алгоритми навчаються на даних, які вже містять певні неточності й помилки, тому ймовірність упереджень дуже висока. Крім того, існує ризик, що система ігноруватиме роботи, які виходять за межі усталених підходів, натомість надаючи перевагу тим, що розвивають уже добре відомі напрямки. Це може посилити так званий «груповий ефект», коли інноваційні ідеї не отримують належної уваги. Щоб уникнути таких проблем, автор пропонує не замінювати людей автоматизованими рішеннями, а звернутись до гібридної моделі: статті оцінюють рецензенти, але паралельно ті самі рукописи проходять перевірку штучним інтелектом. Порівняння результатів дозволить з’ясувати, в яких галузях збіг між оцінками людей і алгоритмів може бути досить високим, а де навпаки — різниця виявиться суттєвою. Лише після такого тестування можна говорити про поступове розширення ролі технологій. Ключовий висновок полягає в тому, що системи ШІ самі мають пройти своєрідне «рецензування». Наразі немає доказів їхньої стабільної роботи без значних похибок і упереджень, тому їхнє застосування в офіційному процесі рецензування слід відтермінувати. Майбутнє науки може виграти від технологічної підтримки, однак це відбудеться лише за умови, що надійність таких інструментів буде перевірена так само суворо, як і будь-яке інше дослідницьке нововведення.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/iN8SU, https://arxiv.org/

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2025-09-26

КОНКУРС ПРОЄКТІВ ФУНДАМЕНТАЛЬНИХ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ПРИКЛАДНИХ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Sorry, this entry is only available in Українська. Міністерство освіти і науки України оголосило конкурс проєктів фундаментальних та прикладних наукових досліджень, виконавцями яких є працівники закладів вищої освіти та наукових установ, що належать до сфери управління МОН.

Sorry, this entry is only available in Українська.

Міністерство освіти і науки України оголосило конкурс проєктів фундаментальних та прикладних наукових досліджень, виконавцями яких є працівники закладів вищої освіти та наукових установ, що належать до сфери управління МОН.

Відповідний наказ від 24 вересня 2025 року № 1281 розміщено на офіційному вебсайті МОН. Конкурс проводиться відповідно до нового «Положення про проведення конкурсних відборів проєктів наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок та оцінювання результатів їх виконання», затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 30 червня 2025 року № 947 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 липня 2025 року за № 1131/44537. Тематика конкурсу чітко регламентована напрямами інноваційної стратегії Глобальної інноваційної стратегії України WIN WIN 2030 і спрямована на зміцнення обороноздатності та технологічного суверенітету України. Передбачено, що 100 млн грн буде спрямовано на підтримку проєктів прифронтових та прикордонних закладів вищої освіти та наукових установ. Цьогоріч до 4,5 млн грн збільшена максимальна вартість проєкту (у т.ч. дозволено планувати капітальні видатки, матеріали, реактиви у обсязі до 25% сукупної вартості проєкту), є можливість долучення вчених НАН України до авторського колективу. Здійснена максимальна адаптація конкурсу до умов Рамкової програми ЄС «Horizon Europe». Визначення переможців відбуватиметься окремо за кожним тематичним напрямом. Початок виконання проєктів запланований на січень 2026 року. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 27 жовтня 2025 року через Національну електронну науково-інформаційну систему URIS.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/pEyLJ, https://qrpage.net/qr/U8NjM, https://nauka.gov.ua/information/fk2025/

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ГрантиМіжнароднаПідтримка #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2025-09-26

ОЕСР: СТВОРЮЄМО МОЖЛИВОСТІ

Sorry, this entry is only available in Українська. Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала огляд «Створюємо можливості: як забезпечити рівніші умови гри в країнах ОЕСР» із серії «Аналітика політики ОЕСР щодо добробуту, інклюзії та рівних можливостей».

Sorry, this entry is only available in Українська.

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала огляд «Створюємо можливості: як забезпечити рівніші умови гри в країнах ОЕСР» із серії «Аналітика політики ОЕСР щодо добробуту, інклюзії та рівних можливостей».

У ньому зазначається, що забезпечення справедливих шансів на успіх у житті є важливим джерелом економічного процвітання та соціальної згуртованості, фундаментальним принципом демократії. Звіт ОЕСР «Як подолати розрив у можливостях» містить нові емпіричні дані, які можуть стати основою публічних дебатів щодо розроблення ефективної політики інклюзивності. Він містить надійну базу даних для аналізу ситуації в 29-ти країнах ОЕСР та 3-х країнах, що приєднуються до організації та досліджує географічні диспропорції у доступі до економічних можливостей (освіта, зайнятість та основні послуги). Зокрема, у звіті показано, наскільки справедливо розподілені можливості в країнах ОЕСР; які обставини відіграють найбільшу роль у формуванні економічних результатів і для кого; якою є роль географічного місця та як економічні можливості формуються географічними відмінностями у доступі до освіти, працевлаштування, інфраструктури та основних послуг; як політика може сприяти створенню більш рівних умов гри.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/uP8Qe, https://qrpage.net/qr/GB3Il

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2025-09-26

ФІНАНСУВАННЯ І КУЛЬТУРА ДОСЛІДЖЕНЬ: НОВІ ВИМОГИ ДО УНІВЕРСИТЕТІВ

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джека Гроува «Університети Великої Британії, які не дотримуються стандартів наукової культури, можуть втратити фінансування».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джека Гроува «Університети Великої Британії, які не дотримуються стандартів наукової культури, можуть втратити фінансування».

У ній автор розповідає плани Research England (державної установи у складі Національного агентства з розвитку науки та інновацій Великої Британії), яка відповідає за фінансування й оцінювання досліджень, щодо перегляду підходів до оцінювання відповідності університетів вимогам культури дослідницької роботи. Згідно з новим планом роботи планується запровадити базові показники культури досліджень як умови доступу до фінансування. Це рішення приймається на тлі критики одного з компонентів оцінювання — розділу «люди, культура та навколишнє середовище» який мав зрости з 15 до 25 %. Керівники кількох університетів висловили занепокоєння, що ці зміни можуть підірвати довіру до системи оцінювання. Зокрема, ректор Університету Глазго запропонував трактувати дослідницьке середовище як регуляторне питання, отже університети повинні відповідати певним стандартам у цій сфері, якщо хочуть зберегти доступ до фінансування. За умови запровадження такого підходу деякі університети переорієнтують свою дослідницьку діяльність, зосередившись на темах із більш високим пріоритетом, або навіть будуть змушені припинити дослідження у певних галузях. Пауза у роботі над REF на 2029 рік дозволить оцінити ситуацію, обдумати варіанти змін і більш точно налагодити систему оцінювання на динамічну, конкурентоздатну науково-дослідну систему.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/w1xrX

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2025-09-25

ПРО ДОСЛІДНИЦЬКІ ЦІННОСТІ

Sorry, this entry is only available in Українська. На офіційному сайті Комітету Великобританії з доброчесності досліджень представлена актуальна інформація про те, як мають виглядати сучасні цінності усіх учасників дослідницької екосистеми –закладів вищої освіти, незалежних дослідницьких організацій, науково-дослідних інститутів, державних, приватних та громадських організацій, спонсорів досліджень.

Sorry, this entry is only available in Українська.

На офіційному сайті Комітету Великобританії з доброчесності досліджень представлена актуальна інформація про те, як мають виглядати сучасні цінності усіх учасників дослідницької екосистеми –закладів вищої освіти, незалежних дослідницьких організацій, науково-дослідних інститутів, державних, приватних та громадських організацій, спонсорів досліджень.

Зокрема, дослідження буде визнане виконаним сумлінно, якщо воно проводиться у надійний, етичний та відповідальний спосіб. Доброчесність досліджень полягає у такій діяльності, яка призводить до отримання таких висновків, яким люди можуть довіряти, у яких вони можуть бути упевнені щодо застосованих етичних підходів та поваги до усіх учасників дослідження. Якщо дослідження сумлінне, то його результати можуть бути використані іншими дослідниками, практиками та представниками громадськості. Принципи дослідницької доброчесності сформульовані у відповідному Конкордаті. Йдеться про чесність, коректність/суворість, прозорість та відкриту комунікацію, турботу і повагу, підзвітність. Цілісність й доброчесність мають бути забезпечені на всіх етапах та у всіх важливих аспектах дослідження, у тому числі при формулюванні цілей, намірів та результатів дослідження, написанні звітів про методи та процедури дослідження, при зборі даних, використанні та визнанні внеску інших дослідників, наданні обґрунтованих інтерпретацій та заяв, заснованих на результатах досліджень. Забезпечення коректності означає насамперед відповідність дисциплінарним нормам та стандартам під час проведення досліджень та використання відповідних методів, протоколів, формулюванні інтерпретацій та підготовці висновків, публікації результатів. Забезпечення прозорості та відкритої комунікації необхідно при декларуванні явних та потенційних конфліктів інтересів, здійсненні інформування про методи збору даних, проведенні аналізу та інтерпретації даних, забезпеченні широкої доступності результатів, включаючи публікацію або інше поширення негативних чи нульових результатів для визнання їхньої цінності як повноцінної частини дослідницького процесу. Забезпечення турботи та поваги відноситься до всіх суб’єктів – користувачів, бенефіціарів дослідження, у тому числі людей, тварин, навколишнього середовища та культурних об’єктів. Має бути також забезпечена належна відповідальність спонсорів, роботодавців та дослідників для спільного створення ними цілісного дослідницького середовища, в якому окремі особи та організації мають повноваження та можливість брати на себе відповідальність за дослідницький процес.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/zQlJq, https://qrpage.net/qr/Yl5uS

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2025-09-25

ОЕСР: КОРОТКИЙ І НЕПРОСТИЙ ШЛЯХ ДО 2030 РОКУ

Sorry, this entry is only available in Українська. Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Короткий і звивистий шлях до 2030 року: вимірювання відстані до цілей Цілей сталого розвитку» із серії «Аналітика політики ОЕСР щодо добробуту, інклюзії та рівних можливостей».

Sorry, this entry is only available in Українська.

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Короткий і звивистий шлях до 2030 року: вимірювання відстані до цілей Цілей сталого розвитку» із серії «Аналітика політики ОЕСР щодо добробуту, інклюзії та рівних можливостей».

У ньому зазначається, що «Порядок денний сталого розвитку на період до 2030 року» являє собою набір цілей та завдань, спрямованих на перетворення нашого світу на більш сталий та «зелений». Програма сталого розвитку до 2030 року включає амбітний набір із 17 цілей і 169 завдань, які від часу її прийняття через відповідний План дій ОЕСР щодо ЦСР, члени організації зобов’язалася виконувати. Залишилося не так багато часу і тому для виконання Програми у повному обсязі необхідне прийняття рішучих політичних заходів. Наразі країни ОЕСР в цілому досягли або близькі до досягнення чверті з проголошених завдань, якщо говорити про результати, які можна оцінити кількісно. Наразі країни ОЕСР доволі повільно просуваються до досягнення багатьох завдань ЦСР. Проблеми є у сфері інклюзивності, довірі населення до інститутів та подоланні зростаючого тиску на довкілля. В оприлюдненому документі обговорюються чинники повільного прогресу у досягненні багатьох цілей ЦСР та пропонуються поради щодо виправлення ситуації та наближення країн та ОЕСР в цілому до виконання взятих на себе зобов’язань щодо ЦСР.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/8FQrR, https://qrpage.net/qr/KyOHg, https://doi.org/10.1787/3326f232-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ЦСР_SDG #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2025-09-25