National Repository of Academic Texts

ОСВІТНІЙ СЕРІАЛ «НАУКОВІ ТОВАРИСТВА»

На порталі «ДіяОсвіта» доступний новий освітній серіал «Наукові товариства».

На порталі «ДіяОсвіта» доступний новий освітній серіал «Наукові товариства».

Він являє собою практичну інструкцію для дослідників, які хочуть об’єднуватися, створювати професійні спільноти та розвивати науку системно. Серіал складається з 8 серій, які пояснюють, що таке наукове товариство і яку роль воно відіграє в розвитку науки; як сформувати місію, візію та стратегію спільноти; як побудувати команду й налаштувати робочі процеси об’єднання; як обрати правову форму та оформити необхідні документи; як планувати бюджет і звітувати про результати діяльності; де шукати фінансування та як створювати міжнародні партнерства; приклади успішних товариств; інструменти стратегування; принципи наукової дипломатії. Освітній серіал створений ГО «Куншт» в межах ініціативи Science at Risk для платформи Дія.Освіта.

Детальніше: https://osvita.diia.gov.ua/courses/scientific-societies

Фото: Дія.Освіта

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_ОсвітаОнлайн

2026-03-25

КОНКУРС ПРОЄКТІВ ПЕРЕДОВОЇ ФУНДАМЕНТАЛЬНОЇ НАУКИ

Національний фонд досліджень України оголосив конкурс проєктів з виконання наукових досліджень «Передова фундаментальна наука в Україні 2027-2029».

Мета конкурсу – відбір найкращих проєктів фундаментальних досліджень, які передбачають постановку і розв’язання актуальних наукових проблем колективами провідних і молодих вчених для надання колективних грантів. Конкурс має підтримати конкурентоспроможність України у світі, сприяти розвитку національного дослідницького потенціалу та його інтеграції до світового дослідницького простору. Критерії відбору: спрямованість на створення фундаментальних знань; очікувані результати – гіпотези, теорії, нові методи пізнання, відкриття законів природи, невідомих раніше явищ і властивостей матерії, виявлення закономірностей розвитку суспільства тощо, які не орієнтовані на безпосереднє практичне використання у сфері економіки. Тривалість реалізації проєктів – до 3-х років, загальний обсяг фінансування – до 800 млн грн. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 24 квітня 2026 року.

Детальніше: https://nrfu.org.ua/news/ogoloshuyemo-konkurs-proyektiv-z-vykonannya-naukovyh-doslidzhen-peredova-fundamentalna-nauka-v-ukrayini-2027-2029, https://cutt.ly/vtOtpB54

Фото: НФДУ

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ГрантиМіжнароднаПідтримка #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-03-25

ОЕСР: ІНЦИДЕНТИ ТА НЕБЕЗПЕКИ, ПОВ’ЯЗАНІ З ШІ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочій документ «Тенденції щодо інцидентів та небезпек, пов’язаних зі штучним інтелектом, про які повідомляють ЗМІ» із серії «Документи ОЕСР зі штучного інтелекту».

У ньому зазначається, що упровадження ШІ супроводжуються підвищеною увагою до пов’язаних з ним ризиків, отже нагальним завданням є виявлення та реагування на них. Ризики доцільно розподіляти на дві групи – «небезпека», коли вони являють собою потенційну шкоду та «інциденти» – коли вони призводять до фактичної шкоди. Ефективні механізми моніторингу, звітності та реагування на ризики ШІ необхідні для розуміння, запобігання та пом’якшення такого роду ризиків, а також усунення наслідків інцидентів. На початку 2025 року члени Глобального партнерства з ШІ затвердили загальну структуру звітності про інциденти, пов’язані зі ШІ, як міжнародний шаблон для обміну даними між державними та приватними організаціями у різних юрисдикціях та секторах. Ці відомості про інциденти та небезпеки, пов’язані зі ШІ, мають важливе значення для розробників та користувачів ШІ, політиків, дослідників та громадськості щоб їх розуміти та знешкоджувати й усувати наслідки. Великі компанії, що займаються ШІ, відслідковують і діляться такою інформацією, але більша її частина залишається конфіденційною. Непрямі індикатори (наприклад, судові рішення у справах, пов’язаних зі ШІ; повідомлення у ЗМІ) можуть дати часткове уявлення про те, де та які саме типи інцидентів мали місце. Опублікований документ містить аналіз доступних даних, структурованих за 14 тематичними кластерами, які збираються у режимі реального часу та поширюються завдяки Монітору інцидентів і небезпек, пов’язаних зі штучним інтелектом.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/trends-in-ai-incidents-and-hazards-reported-by-the-media_4f5ff43c-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/02/trends-in-ai-incidents-and-hazards-reported-by-the-media_7c824ca9/4f5ff43c-en.pdf,https://doi.org/10.1787/4f5ff43c-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-03-25

ЧИ ВІДПОВІДАЄ ЦИФРОВА ТРАНСФОРМАЦІЯ УНІВЕРСИТЕТІВ СТУДЕНТСЬКИМ ОЧІКУВАННЯМ?

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Патріка Джека «Університетам ще далеко до повноцінної цифрової трансформації».

У ній автор висвітлює результати міжнародного дослідження ефективності інтеграції цифрових технологій у діяльність закладів вищої освіти. Він зазначає, що університети наразі перебувають на етапі переосмислення: з одного боку, вони активно інвестують у цифрові рішення, з іншого — не досягають очікуваного рівня їхнього впровадження. Опитування керівників університетів показало, що 88 % розглядають технології як ключовий чинник інновацій та адаптивності, а 80 % оптимістично налаштовані щодо їхнього подальшого розвитку. Разом із тим, рівень цифрової зрілості залишається обмеженим: 57 % оцінили стан своїх інституцій як такий, що перебуває у процесі розвитку та лише 35 % вважають свої університети достатньо просунутими у цифровому вимірі. Отже, існує розрив між стратегічними намірами та фактичними результатами упровадження технологій. Однією з ключових проблем на думку більшості респондентів, є складність інтеграції нових цифрових інструментів до існуючих інституційних систем. Фрагментованість цифрової інфраструктури, накопичена упродовж тривалого часу, ускладнює подальше упровадження інновацій та знижує ефективність технологічних рішень. У результаті навіть значні інвестиції не завжди призводять до системних змін. Додатковим чинником тиску є зростання очікувань з боку студентів, які дедалі більше орієнтуються на зручне та персоналізоване цифрове освітнє середовище. Це змушує університети не лише модернізувати технічну базу, а й переосмислювати організацію навчального процесу, управління даними та взаємодію зі споживачами освітніх послуг. Таким чином, цифрова трансформація у системі вищої освіти, попри значні інвестиції та стратегічні наміри, не дозволила подолати низку інституційних і технологічних бар’єрів і досягти узгодженого та ефективного використання цифрових рішень.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/long-way-go-digital-transformation-universities-told

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-03-24

СЕРВІС ANTI-PLAGIARISM

Anti-Plagiarism – електронна система для виявлення та запобігання плагіату, створена фахівцями Хмельницького національного університету у 2010 році.

Її функціонал забезпечує надійну перевірку кваліфікаційних робіт здобувачів вищої освіти, дисертацій, наукових та науково-методичних праць викладачів ЗВО, а також програмного коду, написаного різними мовами програмування з метою виявлення плагіату й перефразування без корктних посилань на джерела інформації щоб запобігати випадкам порушення академічної етики та законодавства. Підключення системи можна здійснювати як для персонального використання, так і для корпоративних клієнтів, закладів освіти та наукових установ. Для антиплагіатної перевірки можна працювати з е-документами різних форматів (*.rtf, *.doc, *.docx *.pdf, *.dxf). Для співставлення використовується власна база даних та пошук у відкритих інтернет-джерелах. Звіти про перевірку наочно демонструють відсоток запозичень, помилок, загальну кількість перевірених символів та лексем тексту, джерела виявлених запозичень. Наразі за даними розробників користувачами системи Anti-Plagiarism є близько 500 українських та зарубіжних університетів та наукових установ.

Детальніше: https://ap.km.ua/AntiPlagiarism/, https://ap.km.ua/AntiPlagiarism/, https://elar.khmnu.edu.ua/items/925378b7-afbf-4c84-b808-fe3e8724a660

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_АкадемДоброчесність_новини #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2026-03-24

ПОЛЬСЬКА ПРОГРАМА ДОВГОСТРОКОВИХ СТАЖУВАНЬ

Польська академія наук оголосила про старт конкурсу довгострокових наукових стажувань для українських учених.

Учасники програми матимуть змогу проводити наукові дослідження в установах Польської академії наук тривалістю від 3 до 12 місяців починаючи з 1 травня 2026 року. Ця програма відкрита для всіх проєктів з усіх галузей науки за умови їхньої наукової цінності, високого рівня наукових досягнень українських учасників та керівника візиту, відповідності запланованих заходів цілям та очікуваним результатам проєктів, реалістичності. Взяти участь у конкурсі можуть науковці, які працюють у будь-якій українській дослідницькій установі, а також представники дослідницьких підрозділів Польської академії наук. Заявку на участь можна подати до 31 березня 2026 року.

Детальніше: https://pan.pl/dlugoterminowe-pobyty-badawcze-naukowcow-z- ZAfanaIadb_KuE7UZiVIGVVNuEpN0nt86LmszJawVh_aem_DEt5myFqwJv4DO_ythff3w, https://pan.pl/app/uploads/2026/03/Ogloszenie-PAN-NANU-2026.docx, https://pan.pl/app/uploads/2026/03/wniosek-o-dofinansowanie-pobytu-naukowca-z-Ukrainy-2026.doc, https://pan.pl/app/uploads/2026/03/sprawozdanie-mobilnosc-przyjazd-2026.docx, https://www.nas.gov.ua/news/polska-akademiya-nauk-ogolosila-programu-dovgostrokovih-stazhuvan-dlya-ukranskih-naukovciv

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ГрантиМіжнароднаПідтримка #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-03-24

МАЙБУТНЄ СПІВПРАЦІ DOAJ ТА CROSSREF

На сторінці блогу DOAJ опублікована стаття «Оновлене партнерство: DOAJ та Crossref зосереджуються на справедливих наукових метаданих та глобальній підтримці».

У ній йдеться про розвиток партнерських стосунків DOAJ та Crossref, в яких вони мають намір зосередитися на підтримці сталого та справедливого підходу до розвитку наукових послуг та інфраструктури. Перш за все співпраця охопить роботу із покращення якості наукових метаданих та розширення підтримки журналів у країнах з низьким та середнім рівнем розвитку. Партнери мають намір забезпечити покращання отримання, обробки, зберігання та відображення метаданих на статей у DOAJ в частині точного відображення афіліації авторів та постійних ідентифікаторів, відкритих посилань, збору метаданих. Ще один напрямок взаємної підтримки – глобальна мережа послів для підтримки редакторів журналів, поширення належних практик публікацій з відкритим доступом, організація та проведення семінарів, вебінарів, співпраця з регіональними партнерами, підвищення обізнаності про DOAJ і стандарти публікацій у місцевих наукових спільнотах. Crossref бере на себе зобов’язання із підтримки поїздок послів та організації заходів. За словами керуючого директора DOAJ, це нове партнерство сприятиме розвитку інфраструктури інформаційного обміну відповідно до принципів відкритої науки із відкритістю, співпрацею та довгостроковою стійкістю. DOAJ являє собою онлайн-каталог, що індексує високоякісні рецензовані журнали з відкритим доступом і надає доступ до них. Із DOAJ співпрацює біля сотні волонтерів з академічної спільноти. Crossref – некомерційна організація, яка керує відкритою інфраструктурою для поєднання дослідницьких об’єктів, створюючи довготривалі та багаторазові наукові записи, що лежать в основі відкритої науки.

Детальніше: https://blog.doaj.org/2026/03/12/renewed-partnership-doaj-and-crossref-focus-on-equitable-scholarly-metadata-and-global-support/

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2026-03-24

ОЕСР: ПРИВАТНІ ІНВЕСТИЦІЇ У ВИРІШЕННІ СОЦІАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Мобілізація приватних інвестицій для вирішення соціальних проблем: роль бізнесу у цілеспрямованій інноваційній політиці» із серії «Документи ОЕСР з науково-технічної та промислової політики».

У ньому зазначається, що інноваційні політики, орієнтовані на вирішення конкретних завдань, спрямовані на досягнення чітко визначених суспільних цілей. Однак зміцнення національної конкурентоспроможності та створення нових робочих місць також входять до таких цілей, хоча і опосередковано. Ця складність та багаторівневість цілей проявляється у показниках, які уряди використовують для моніторингу та оцінювання відповідних політик, оскільки у процесі вирішення соціальних проблем використовуються технології та інноваційні рішення. Великі технологічні прориви насправді сприяють економічному зростанню та, відповідно, більш широкій соціальній вигоді. Наприклад, у США такі політики сприяли розвитку інтернету, мРНК-вакцин, зниження вартості сонячної енергії. У цьому документі розглядається, як уряди можуть посилювати участь приватного сектора у цілеспрямованій соціальній політиці. Аналіз інформації, отриманої від приватних компаній та галузевих асоціацій, дозволив експертам встановити, що хоча уряди демонструють цінність участі бізнесу, насправді їхні дії доволі часто підривають прогрес, на практиці відмовляючись від поставлених цілей або концентруючись лише в межах діяльності міністерств науки, технологій та інновацій. Бізнес прагне довгострокових зобов’язань щодо залучення приватних інвестицій. Необхідне системне поєднання інструментів з боку пропозиції та попиту, важливою є реформа регулювання та закупівель, оскільки таким чином можна блокувати або сприяти приватним інноваціям.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/mobilising-private-investment-to-address-societal-challenges_ff217951-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/03/mobilising-private-investment-to-address-societal-challenges_37b534f4/ff217951-en.pdf, https://doi.org/10.1787/ff217951-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-03-24

ІДЕНТИЧНІСТЬ ЯК РЕСУРС: ВИКОРИСТАННЯ ІМЕН НАУКОВЦІВ У ЦИФРОВИХ СЕРВІСАХ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Сехер Асаф «Grammarly стикається з позовом через інструмент штучного інтелекту, що використовує ідентичності науковців».

У ній автор висвітлює ситуацію навколо судового позову проти Grammarly та аналізує етичні й правові наслідки використання генеративного штучного інтелекту в академічному середовищі. Підставою для позову стала функція «Expert Review», яка генерувала поради з редагування текстів, подаючи їх як такі, що «натхненні» відомими авторами, журналістами чи науковцями. При цьому імена реальних людей використовувалися без їхньої згоди, що викликало критику з боку професійної спільноти. Grammarly вже припинила роботу цього інструменту після значного суспільного резонансу. Подібна практика створює ризик спотворення авторських позицій, оскільки згенеровані алгоритмом поради можуть не відповідати реальним поглядам тих, чиї імена використовуються. Це, у свою чергу, підриває довіру до академічної комунікації та ставить під сумнів коректність представлення інтелектуального внеску конкретних осіб. Щодо правових аспектів справи, то позивачі заявили, що використання імен і професійної репутації для комерційних цілей без дозволу може порушувати норми захисту персональних даних і права на публічний образ. Сам позов став важливим прецедентом для регулювання застосування інструментів ШІ у сфері створення контенту. Етичний вимір проблеми пов’язаний з використанням авторитету відомих науковців і публічних інтелектуалів для підвищення довіри до алгоритмічно згенерованих порад, що може вводити користувачів в оману щодо походження та надійності інформації. У результаті виникає розрив між фактичним джерелом знань і тим, як воно презентується. Ситуація навколо Grammarly продемонструвала новий рівень викликів для академічної та видавничої спільноти, пов’язаних із використанням штучного інтелекту. Дедалі актуальнішою стає потреба у чітких правилах щодо авторства, згоди та відповідальності, що по суті є необхідною умовою збереження довіри до наукового знання в умовах стрімкого розвитку цифрових технологій.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/grammarly-faces-lawsuit-over-ai-tool-using-academics-identities, https://www.wired.com/story/grammarly-is-facing-a-class-action-lawsuit-over-its-ai-expert-review-feature

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-03-23

ПРОГРАМА VALDEM ДЛЯ МОЛОДИХ ДОСЛІДНИКІВ

Європейська рада докторантів та молодих дослідників (Eurodoc) презентує другий етап освітньої програми фундаментальних цінностей та послів демократії.

Її мета – якомога ширше інформування науковців та науково-педагогічних працівників про роль вищої освіти і наукових досліджень у розвитку демократії в Європі, а також про можливість стати послами демократії у своїх установах, дослідницьких спільнотах та суспільстві. Усі бажаючі отримують унікальну можливість зміцнити власне розуміння та дізнатись про кращі практики підтримки демократії в університетах. Курс орієнтований на молодих дослідників з усіх дисциплін і галузей знань. Він забезпечить всебічний огляд демократичних цінностей вищої освіти та наукових досліджень у Європі, надасть теоретичну та практичну основу для просування відповідних цінностей. Програма курсу складається із двох частин: «Демократична місія наукових досліджень та вищої освіти в Європі» та «Роль демократичних державних органів у наукових дослідженнях у Європі». Заявку на участь можна подати до 31 березня 2026 року.

Детальніше: https://eurodoc.net/news/2026/eurodoc-valdem-2026?aem_HHjp5kWr-6dM1llx0oveLQ, https://eurodoc.net/sites/default/files/news/2026/02/12/attachments/valdemprogramme2026.pdf, https://eurodoc.net/news/2026/eurodoc-valdem-2026

Фото: Eurodoc

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторпм_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_ОсвітаОнлайн

2026-03-23