National Repository of Academic Texts

ОФОРМЛЕННЯ ПОСИЛАНЬ ЧИ РОЗУМІННЯ ДЖЕРЕЛ: ДЕ УНІВЕРСИТЕТИ ПОМИЛЯЮТЬСЯ?

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Вівека Пундіра і Джеффрі Герліхі-Мера «Чому університети досі навчають стилів посилання?».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Вівека Пундіра і Джеффрі Герліхі-Мера «Чому університети досі навчають стилів посилання?».

У ній автори ставлять під сумнів доцільність навчання сучасних студентів формальним стилям цитування, вказуючи на розрив між академічною практикою та професійною реальністю. В цифрову епоху додати належним чином оформлене посилання до тексту статті або есе можна буквально одним натиском клавіш, – то навіщо вивчати вимоги до пунктуації, використання великих літер у назві, вказування номерів розділів? Ці курси дедалі більше сприймаються як архаїчні та непродуктивні. Університети вимагають від студентів знання стилів цитування, які на практиці далеко не завжди використовуються у професійній діяльності або можуть бути автоматизовані за допомогою програмного забезпечення. При цьому ніхто не ставить під сумнів академічну доброчесність, але фокус має бути не на механіці оформлення, а на розумінні суті: коли, чому і як варто посилатись на джерела, як оцінювати їхню релевантність і достовірність. Скоріше за все, викладачі та студенти просто марнують час на навички, які мають малу практичну цінність у професійному житті. Якщо студенти навчаться зосереджуватися на деталях оформлення замість змістовної аргументації, вони поступово втрачатимуть критичне мислення щодо того, як робити посилання на джерела, оцінювати їх і застосовувати у міждисциплінарному просторі. Необхідно, щоб університети переглянули свої пріоритети: звернули більше уваги на типи джерел (цифрові, відкриті, мультимедійні), на навички використання програм обробки посилань та на те, як навчити студентів структурувати аргументацію й застосовувати адаптивні форми посилання, замість жорсткої прив’язки до одного стилю. Досі в університеті буквально запам’ятовують правила «крапка перед лапками», «номер розділу після коми» чи «курсив у назві журналу», внаслідок чого система ризикує втратити актуальність у світі, де інформація стає більш гнучкою й мультиплатформенною. Цей елемент освіти потрібно адаптувати до новітніх реалій, щоб не тренувати механістичний підхід замість мислення, оскільки це у довгостроковій перспективі може зменшити ефективність наукової підготовки та академічної мобільності випускників.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/gos98

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2025-10-31

ВИДАННЯ ДЛЯ ФАХІВЦІВ ВІД КНИЖКОВОЇ ПАЛАТИ УКРАЇНИ

Sorry, this entry is only available in Українська. Книжкова палата України на власному сайті у розділі «Видання для фахівців» оновила інформацію про нові надходження книг і брошур.

Sorry, this entry is only available in Українська.

Книжкова палата України на власному сайті у розділі «Видання для фахівців» оновила інформацію про нові надходження книг і брошур.

У ньому представлені публікації з видавничої справи та редагування, книгознавства, документознавства, бібліології, бібліографії та бібліографознавства, а також галузеві науково-методичні та методичні розробки. Список видань формується на основі електронної бази даних обов’язкового примірника документів.

Детальніше: http://www.ukrbook.net/

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_НауковіВидання_новини

2025-10-31

ОЕСР: ВИМІРЮВАННЯ ДОСТУПНОСТІ ХМАРНИХ ОБЧИСЛЕНЬ ДЛЯ ШІ

Sorry, this entry is only available in Українська. Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Вимірювання доступності обчислювальних ресурсів внутрішньої публічної хмари для штучного інтелекту» із серії «Документи ОЕСР про штучний інтелект».

Sorry, this entry is only available in Українська.

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Вимірювання доступності обчислювальних ресурсів внутрішньої публічної хмари для штучного інтелекту» із серії «Документи ОЕСР про штучний інтелект».

У ньому зазначається, що обчислення є ключовим чинником для ШІ та одночасно і потенційним «вузьким місцем» у справі розроблення та розгортання систем штучного інтелекту. Обчислення великих мовних моделей відбуваються у центрах обробки даних, що складаються з кластерів спеціалізованих напівпровідників (або чіпів). Кластери обчислень ШІ експлуатуються переважно трьома типами постачальників: обчислювальні центри, що фінансуються урядом, приватні обчислювальні кластери та постачальники публічної хмари. Обчислення ШІ в публічній хмарі – це обчислення ШІ, що пропонуються комерційними постачальниками як послуга на вимогу, доступна для широкої громадськості. Вони відіграють вирішальну роль у сучасному контексті розроблення та розгортання ШІ у часи буму генеративного тучного інтелекту. Раніше проведені дослідження не зосереджувались на питаннях глобального фізичного розподілу обчислень ШІ в публічній хмарі у першу чергу через наявні методологічні проблеми. В опублікованому документі пропонується методологія оцінювання та моніторингу глобального фізичного розподілу доступності обчислень у публічній хмарі для ШІ. Такий доступ зазвичай здійснюється дистанційно, але фізичне розташування обчислювальної інфраструктури може бути важливим для національних або регіональних обчислювальних стратегій з огляду на економічний розвиток, безпеку ланцюга поставок, легкість доступу та управління. Розроблена методологія ураховує «хмарні регіони», якими керують основні постачальники, що займають значну частку світового ринку публічних хмар. Йдеться про фізичні центри, де розміщується спеціалізоване обладнання, призначене для ефективного виконання робочих навантажень ШІ, які визначаються за допомогою загальнодоступних даних, а їхні обчислювальні можливості ШІ агрегуються за географічним розташуванням. Отримані показники класифікують економіки на основі доступності публічних хмарних обчислень ШІ. Ця робота підтримує зусилля з моніторингу глобального ландшафту обчислень ШІ та надає дані для побудови майбутнього Індексу обсерваторії ОЕСР у сфері ШІ.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/eSNsJ, https://qrpage.net/qr/ZRIZ6

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2025-10-31

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСЛІДНИЦЬКИЙ ПРОСТІР – ПЕРСПЕКТИВИ

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Емілі Діксон «Чи нарешті побачимо ми Сполучені Штати Європи для досліджень?».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Емілі Діксон «Чи нарешті побачимо ми Сполучені Штати Європи для досліджень?».

У ній розглядаються витоки та сучасний стан ідеї створення Європейського дослідницького простору, запропонованої 25 років тому для формування єдиного ринку знань та інновацій, усунення національної фрагментації академічної сфери та посилення конкурентних позицій ЄС порівняно з США та Китаєм. На початку нинішнього століття ЄК констатувала, що без єдиного ринку знань, досліджень та інновацій Європа може втратити потенціал економічного зростання. Необхідно було усунути юридичні та практичні бар’єри (від різноманітних національних норм кар’єрного розвитку та грантів до візових обмежень і пенсійних систем), щоб забезпечити вільний рух дослідників і знань. У 2009 році це стало офіційним курсом ЄС: свободу пересування вчених було визнано «п’ятою свободою» на рівні з рухом товарів, послуг, людей і капіталу. Такий простір мав стимулювати співпрацю, відмкинути практики дублювання зусиль і підвищити якість досліджень. Але прогрес виявився більш повільним, ніж очікувалось: фрагментація національних систем триває, інвестиції в науку та інновації, попри мету в 3% від ВВП, коливаються близько 2,2%. З 2020 року «новий» дослідницький простір отримав свіжий імпульс. Створений Форум ЄДП став платформою для діалогу між урядами, Єврокомісією та зацікавленими сторонами, а перший політичний порядок денний на 2022–2024 роки окреслив 20 кроків для університетів, фондів і посадовців. Серед ключових ініціатив — Коаліція за удосконалення оцінювання досліджень, яка реформує критерії академічного успіху (акцент на компетенціях і компетентностях, а не на бюрократичних показниках); Європейська рамка компетенцій для дослідників, що допомагає розвивати навички для кар’єри; План гендерної рівності. Європейський форум стратегій дослідницьких інфраструктур забезпечив будівництво десятків пан’європейських центрів, де вчені можуть ділитися обладнанням і даними. У жовтні 2024 року Комісія визнала значний прогрес, але підкреслила, що добровільні заходи недостатні для структурних бар’єрів, як-от нерівномірне фінансування чи обмежена мобільність. Наразі обговорюється нова законодавча ініціатива Європейської Комісії щодо дослідницького простору у 2026 році (ERA Act), спрямована на створення юридично обов’язкових норм щодо гармонізації кар’єрних шляхів дослідників, спрощення віз, уніфікації пенсійних систем, доступу до пан’європейських інфраструктур та реформування оцінювання наукових досягнень. Виклики залишаються гострими: розбіжності у бюджетах призводять до того, що дослідники з менш розвинених країн стикаються з обмеженими можливостями, а дублювання проектів гальмує загальний прогрес. Оцінювання наукових досягнень часто ігнорує меритократичні принципи, а брак інклюзивності марнує потенціал у гуманітарних та соціальних науках. Проте, розвиток Європейського дослідницького простору обіцяє науковцям та освітянам екосистему, де рух між країнами і доступ до грантів, інфраструктур і даних стане простим. Реформи оцінювання, натхненні коаліцією, просуватимуть цінності міждисциплінарного мислення і стійкої кар’єри. У контексті відкритої науки простір посилить принципи FAIR — доступність, сумісність і повторне використання даних — через кращу регуляцію та спільні ресурси. Для освітян це означатиме участь у пан’європейських програмах. Європейський дослідницький простір, таким чином, поступово отримує обриси континенту, де наукова єдність стає фундаментом для стійкості, інновацій і глобального лідерства в етичних дослідженнях.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/ODmnu, https://qrpage.net/qr/u7Oty

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ПопуляризаціяНауки #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_TimesHigherEducation

2025-10-30

ПІДТРИМКА КНИЖКОВОГО СЕКТОРУ З БОКУ ПРОГРАМИ «КРЕАТИВНА ЄВРОПА»

Sorry, this entry is only available in Українська. Виконавче агентство з питань освіти та культури Європи (EACEA) оприлюднило нову інформацію про інструменти підтримки книжкового сектору з боку програми «Креативна Європа».

Sorry, this entry is only available in Українська.

Виконавче агентство з питань освіти та культури Європи (EACEA) оприлюднило нову інформацію про інструменти підтримки книжкового сектору з боку програми «Креативна Європа».

Зазначається, що у період 2021-2024 років за допомогою різних схем підтримки розвитку культури програмою «Креативна Європа» було профінансовано 124 проекти, орієнтовані на просування літературних творів для молоді та підтримку молодих фахівців у книжковому та видавничому секторі, серед яких більшу частину складали проекти літературного перекладу (108), завдяки яким здійснено переклад 1870 книг. Акція «Циркуляція європейських літературних творів» дозволила щодня перекладати вперше, публікувати й розповсюджувати 1 книгу щодня. Це різноманітні літературні твори – дитяча література, літературу для молоді, комікси та інші жанри, які в сукупності демонструють багатство європейської літератури для молодої аудиторії. Для підтримки літературних перекладів було підготовлено та опублікувало «Посібник з літературних перекладів», який являє собою вичерпний каталог проектів, профінансованих у рамках схеми «Циркуляція європейських літературних творів».

Детальніше: https://qrpage.net/qr/WSPpx, https://qrpage.net/qr/u5oSs, https://qrpage.net/qr/UGj7P

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ЄC #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2025-10-30

ОЕСР: ОЦІНКА ДЕРЖАВНИХ ВИТРАТ ТА ПОШУК МОЖЛИВОСТЕЙ ДЛЯ ЕКОНОМІЇ

Sorry, this entry is only available in Українська. Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Оцінка державних витрат у країнах ОЕСР та пошук можливостей для економії» із серії «Робочі документи департаменту економіки ОЕСР».

Sorry, this entry is only available in Українська.

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Оцінка державних витрат у країнах ОЕСР та пошук можливостей для економії» із серії «Робочі документи департаменту економіки ОЕСР».

Зазначається, що державні витрати в країнах ОЕСР становлять у середньому 40% ВВП, причому ці кошти спрямовуються на надання суспільних товарів і послуг, трансферти й виплату боргів. Криза COVID-19 та енергетична криза посилили фіскальний тиск, з яким стикаються уряди, що призводить до загострення бюджетного дефіциту, зростання рівня державного боргу, суттєвого ускладнення можливостей пенсійного фінансування, спрямування ресурсів на оборону та здійснення витрат, пов’язаних зі зміною клімату. Як забезпечити фіскальну консолідацію в країнах ОЕСР, щоб це не підривало економічне зростання та соціальні цілі, забезпечити переорієнтацію витрат та не підвищувати історично високе податкове навантаження? Документ зосереджений на питаннях оцінювання ефективності державних витрат через взаємозв’язок витратами, інших вагомих чинників та результатів. Експерти досліджують склад та визначальні фактори державних витрат у країнах ОЕСР на основі класифікації урядових функцій (COFOG), аналізують державні витрати за 13-ма ключовими категоріями за період 1995-2019 років у 28 країнах ОЕСР, роблять узагальнення щодо трендів, пропонують рекомендації щодо політичних рішень.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/TzQyo, https://qrpage.net/qr/2Bxui, https://doi.org/10.1787/0697f1d7-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2025-10-30

ОСВІТНЯ РЕФОРМА НАВИЧОК: ЧІТКІСТЬ ЧИ НОВА ХВИЛЯ ПЛУТАНИНИ?

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Ніка Гілмана «Білий документ з навичок: чіткість і узгодженість чи плутанина і складність?».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Ніка Гілмана «Білий документ з навичок: чіткість і узгодженість чи плутанина і складність?».

У ній автор аналізує новий стратегічний підхід уряду Великої Британії до розвитку освіти для молоді старше 16 років та оцінює, наскільки пропоновані зміни зможуть забезпечити ясність і системність, чи, навпаки, створять нові проблеми для закладів вищої освіти й студентів. Наразі у Британії відбувається реформа структури кваліфікацій, яка має на меті чітке розмежування академічної та професійно орієнтованої освіти. В країні традиційно 16-річна молодь обирає або академічний шлях в університеті або прикладні професійні програми. Пропонується запровадити окремий рівень навчання, який поєднає елементи обох напрямів. Але «це нове – відоме старе», бо подібний формат уже існував тривалий час. Отже, виникає питання: йдеться про суттєве удосконалення системи чи лише про зміну назв без глибоких трансформацій змісту освіти? Автор вважає дискусійним намір уряду стимулювати університети зосереджуватися на обмеженій кількості напрямів, у яких вони мають найбільший потенціал, що може звузити їхню роль як багатопрофільних освітніх та дослідницьких інституцій. Новий документ задає загальну траєкторію змін, однак не пропонує достатньо конкретних механізмів реалізації, тому складно оцінити, що він принесе сектору освіти – очікувану ясність і стане реальним інструментом підвищення ефективності та якості освіти, чи спричинить нові проблеми й плутанину, породжуючи ризики.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/7Fvys

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2025-10-29

ПОЛІТИЧНІ РИЗИКИ ТА ШІ-ІННОВАЦІЇ: НОВИНИ АКАДЕМІЧНОГО СВІТУ

Sorry, this entry is only available in Українська. Експерти Choice відмічають посилення ризиків регуляторних обмежень в академічній сфері у контексті технологічних інновацій, що визначатимуть майбутнє відкритої науки.

Sorry, this entry is only available in Українська.

Експерти Choice відмічають посилення ризиків регуляторних обмежень в академічній сфері у контексті технологічних інновацій, що визначатимуть майбутнє відкритої науки.

Вони звертають увагу на загрози академічній свободі через нові вимоги до фінансування закладів вищої освіти у США, інтеграцію штучного інтелекту до академічної сфери, необхідність реформування видавничих моделей та удосконалення інструментів оцінювання впливу досліджень. Це посилює занепокоєння щодо збереження та розвитку етичної екосистеми, де дані та знання стають доступними, але вимагають балансу між інноваціями та доброчесністю. У США “пакт” для закладів вищої освіти (який регламентує федеральне фінансування в обмін на обмеження доступу для іноземних студентів та повернення стандартизованих тестів) було доповнено вимогами скорочення «провокативних» кафедр гуманітарних наук. Асоціація університетських видавництв сприйняла це як загрозу академічній свободі та гуманітаристиці. Новий рейтинг Publishers Weekly показав, що Thomson Reuters (з доходом 6,43 млрд дол. у 2024 році) посіла перше місце, обійшовши постійного лідера – RELX Group (6,2 млрд дол.), а McGraw Hill знов увійшла до топ-10 видавців світу. Разом із тим, зафіксоване падіння доходів видавничої галузі на 2,1% – до 7,6 млрд дол. згідно звіту StatShot від Американської асоціації видавців. У контексті відкритого доступу це сигналізує про потребу в еволюції комерційних моделей для підтримки суспільної користі. Wiley повідомила про запуск платформи AI Gateway, яка інтегрує рецензовані статті з інструментами штучного інтелекту, такими як Claude від Anthropic (наразі працює бета-версія, створена з участі Sage та Американського товариства мікробіології). У підготовлених до третьої річниці ChatGPT аналітичні звіти від OpenAI, Harvard та Duke було досліджено 1,5 мільйони запитів користувачів до ChatGPT. За допомогою автоматизованих інструментів вивчались «патерни» запитів задля їхньої класифікації. З’ясовано, що близько 49% становили «запитання» (на кшталт «поясни»); біля 40% – «дії» (прохання згенерувати текст, план чи код, наприклад, «напиши чернетку статті» або «склади план експерименту»), 11% – особисті роздуми, пошук ідей для наукової роботи, особистих справ, навчання чи творчості. Отже, ChatGPT зазвичай використовують для написання текстів, планування досліджень чи пошуку знань — це ключові етапи академічної роботи (статті, есе, дисертації). Altmetric від Digital Science включила підкасти до джерел, які варті уваги (поряд із соцмережами та патентами), для більш точного відображення впливу досліджень. Такі інструменти посилюють видимість і FAIR-доступ до наукових даних. Ці жовтневі події ілюструють динаміку видавничої галузі та академічної сфери – від регуляторних ризиків, що обмежують свободу, до технологічних проривів, які розширюють доступ. Академічна спільнота може трансформувати виклики у можливості для етичної, відкритої науки, де ШI слугує інструментом, а не бар’єром, а економічні моделі еволюціонують на користь суспільства.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/acgGK

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2025-10-29

ОЕСР: КЕРІВНІ ПРИНЦИПИ УПРАВЛІННЯ ДЕМОГРАФІЧНИМИ ЗМІНАМИ

Sorry, this entry is only available in Українська. Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Керівні принципи ОЕСР щодо багаторівневого управління демографічними змінами» із серії «Документи ОЕСР з регіонального розвитку».

Sorry, this entry is only available in Українська.

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Керівні принципи ОЕСР щодо багаторівневого управління демографічними змінами» із серії «Документи ОЕСР з регіонального розвитку».

У ньому зазначається, що під впливом старіння населення, скорочення його чисельності та активізації міграції уряди стикаються зі зростаючою необхідністю адаптувати методи планування, інвестування та надання послуг. Опубліковані «Керівні принципи…» надають національним та субнаціональним органам влади практичні рекомендації щодо прогнозування та управління цими змінами. Спираючись на міжнародний досвід та визначені сім керівних принципів експерти пропонують набір ключових дій, які допоможуть в узгодженні політики та інвестицій з демографічними реаліями. Кожна рекомендація містить чітке обґрунтування, опис практичних дій, очікуваних переваг, поширених помилок, яких слід уникати, а також спирається на конкретні приклади передової практики. Йдеться про питання інтеграції демографічних прогнозів у стратегічне планування, адаптацію галузевої політики до місцевих потреб, посилення координації на різних рівнях управління, розширення участі населення, залучення та утримання кваліфікованих державних службовців, адаптацію податково-бюджетної системи, коригування надання послуг та інфраструктури. Документ допоможе країнам та регіонам залишатися стійкими, інклюзивними та фінансово стійкими в умовах демографічних змін, слугуючи цінним ресурсом для політиків та фахівців-практиків, які працюють у сфері регіонального розвитку, державних фінансів й надання послуг.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/20TAu, https://qrpage.net/qr/JsC2U, https://doi.org/10.1787/f66426ea-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2025-10-29

ОНЛАЙН-ОСВІТА І «М’ЯКІ НАВИЧКИ»: ВИКЛИК ЧИ МОЖЛИВІСТЬ?

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Емілі Ратледж та Джонкіла Лоу «Чи можна навчити універсальних навичок у дистанційному форматі?».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Емілі Ратледж та Джонкіла Лоу «Чи можна навчити універсальних навичок у дистанційному форматі?».

У ній автори пропонують поговорити про те, наскільки ефективно можна розвивати так звані трансферні навички (комунікацію, командну взаємодію, критичне мислення та самоменеджмент) у середовищі онлайн-освіти. Розширення дистанційних і гібридних форм навчання поставило викладачів перед необхідністю створювати умови не лише для засвоєння змісту, а й для розвитку соціальної взаємодії між студентами. Така взаємодія традиційно сприяє формуванню комунікативних і міжособистісних компетентностей. Дослідження, проведене у 2022 році, засвідчило, що різниця між очною та синхронною дистанційною формою навчання у результатах не є суттєвою, проте в онлайні спостерігається менша когнітивна залученість і слабше відчуття належності до спільноти. Водночас цифрові платформи здатні створювати автентичне середовище для формування навичок віддаленої комунікації, самостійного мислення та глобальної співпраці — саме тих, які все більше цінуються на ринку праці. Автори радять викладачам приділяти особливу увагу підтримці інтеракції: бути присутніми з увімкненою камерою, починати заняття з короткого неформального обміну, використовувати інтерактивні інструменти — дошки, опитування, підгрупову роботу. Асинхронні формати можуть включати колективну підготовку матеріалів, обговорення кейсів, взаємооцінювання. Навчальні плани варто вибудовувати так, щоб універсальні навички інтегрувалися у професійний контекст, а оцінювання відтворювало реальні робочі ситуації, як наприклад, підготовку аналітичних матеріалів чи текстів для блогів із подальшою рефлексією щодо застосування отриманих навичок. Дистанційне навчання не обмежує розвиток універсальних компетентностей, а за належного педагогічного дизайну може навіть посилити їх, формуючи готовність до праці у гібридному, технологічно насиченому світі.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/gHTVG

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Інклюзивність #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2025-10-28