ГРОМАДСЬКЕ ОБГОВОРЕННЯ ПРОЄКТУ ЗМІН ДО ПОРЯДКУ ФОРМУВАННЯ ПЕРЕЛІКУ НАУКОВИХ ФАХОВИХ ВИДАНЬ

ГРОМАДСЬКЕ ОБГОВОРЕННЯ ПРОЄКТУ ЗМІН ДО ПОРЯДКУ ФОРМУВАННЯ ПЕРЕЛІКУ НАУКОВИХ ФАХОВИХ ВИДАНЬ

Sorry, this entry is only available in Українська. Міністерство освіти і науки України пропонує до громадського обговорення проєкт наказу «Про внесення змін до Порядку формування Переліку наукових фахових видань, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 15 січня 2018 року № 32».  

Sorry, this entry is only available in Українська.

Міністерство освіти і науки України пропонує до громадського обговорення проєкт наказу «Про внесення змін до Порядку формування Переліку наукових фахових видань, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 15 січня 2018 року № 32».  

Пропонується суттєво змінити підходи до формування «Переліку наукових фахових видань України», зробити правила більш актуальними, чіткими і прозорими для усіх, з особливим акцентом на видання категорії «Б». Оприлюднені пропозиції спричинені новими викликами у сфері наукових публікацій, а саме: суттєвим зниженням якості вітчизняних наукових публікацій та поширенням недоброчесних практик серед учасників медіасфери, зокрема – популяризацією так званих «хижацьких практик і видань», відсутністю ефективних інструментів контролю та моніторингу якості видань. Проєктом пропонується нова редакція «Порядку формування Переліку наукових фахових видань», у якій основними новаціями є наступні: зміна принципів формування «Переліку …», утворення нового дорадчого органу МОН – Комісії з питань публікаційної етики та формування Переліку наукових фахових видань, запровадження спрощеної процедури подання видавцями заявок щодо включення наукових видань до «Переліку…», запровадження кластерного підходу до розподілу наукових фахових видань України категорії «Б» (із запровадженням рейтингових списків наукових видань у межах кластерів), новації у формуванні редакційних колегій наукових видань, оприлюднення  ознак «хижацьких практик» наукових періодичних видань, виключення видань з «Переліку…» за умови застосування хижацьких видавничих практик. Пропозиції та зауваження до проєкту можна подати до 13 квітня 2025 року.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/yxXrj,  https://ukrintei.ua/y/N1wHg, https://ukrintei.ua/y/AB2WL

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_обговорення #НРАТ_Освітянам_обговорення  #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2025-03-31
Share
ДОСВІД EBSCO з ВИКОРИСТАННЯ ШІ

ДОСВІД EBSCO з ВИКОРИСТАННЯ ШІ

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті EBSCO опубліковано інформаційний матеріал «Як EBSCO забезпечує точність свого ШІ».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті EBSCO опубліковано інформаційний матеріал «Як EBSCO забезпечує точність свого ШІ».

У ньому наголошується, що EBSCO здійснює моніторинг якості відповідей інструменту штучного інтелекту, щоб переконатися у високому рівні результатів.  Для кожного етапу роботи з ШІ можна визначити якість, побачити проблеми та своєчасно вжити заходи для підвищення якості відповідей. Тому важливо регулярно оцінювати якість на кожному етапі, а також аналізувати результати на упередженість, вартість, вплив на навколишнє середовище, рівність тощо. Крім того, усі, хто використовує ШІ, мають забезпечити прозорість таких оцінок. EBSCO використовує наступні  методи: пошуково-доповнена генерація, перевірка бібліотекарями та експертами з предметних питань, порівняння зі зразком (актуальність, тональність, термінологічна точність; відповідність змісту, тематична спрямованість, корисність для дослідження).  Такі дослідження, вважає компанія, нагально необхідні, адже EBSCO завжди приділяла особливу увагу високоякісним надійним даним.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/q22z0

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_Науковцям_новини  #НРАТ_Освітянам_новини 

2025-03-21
Share
БІБЛІОТЕЧНІ ІНСТРУМЕНТИ ПІДТРИМКИ ДОСЛІДЖЕНЬ

БІБЛІОТЕЧНІ ІНСТРУМЕНТИ ПІДТРИМКИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті компанії EBSCO опубліковано звіт «Навігація знань: бази даних як основні інструменти дослідження для публічних бібліотек».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті компанії EBSCO опубліковано звіт «Навігація знань: бази даних як основні інструменти дослідження для публічних бібліотек».

У ньому наголошується, що у сучасному цифровому ландшафті, який стрімко розвивається, бібліотечні бази даних відіграють важливу роль у підтримці студентів та викладачів, а також у навчанні упродовж життя. Щоб зрозуміти, як ці ресурси використовуються у публічних бібліотеках і закладах освіти, EBSCO у партнерстві з Library Journal та School Library Journal у 2024 році провела масштабні опитування серед співробітників публічних бібліотек США. Респонденти мали оцінити популярні бази даних, їх тематичну спрямованість, типи контенту, важливість різних функцій баз даних. В опитуванні взяли участь понад 300 співробітників бібліотек та біля 500 бібліотекарів закладів освіти. Опублікований звіт містить детальний аналіз отриманих результатів, визначає загальні тенденції та зосереджує увагу на очікуваннях щодо використання бібліотечних баз даних, зокрема в частині їхнього змісту, комфортної взаємодії з користувачами та доступності.

Детальніше: https://surl.li/lxqtfv

Фото: EBSCO

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_ВідкритіДані

2025-02-27
Share
БІБЛІОТЕЧНІ РЕСУРСИ ДЛЯ РОЗВИТКУ НАВИЧОК ШІ ТА ХМАРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

БІБЛІОТЕЧНІ РЕСУРСИ ДЛЯ РОЗВИТКУ НАВИЧОК ШІ ТА ХМАРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті EBSCO опублікована стаття Теммі Росс «Підвищення кваліфікації в епоху цифрових технологій: бібліотечні ресурси для розвитку навичок ШІ та хмарних технологій».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті EBSCO опублікована стаття Теммі Росс «Підвищення кваліфікації в епоху цифрових технологій: бібліотечні ресурси для розвитку навичок ШІ та хмарних технологій».

У ній йдеться  про навчальні інструменти та ресурси, які бібліотеки можуть надати користувачам для формування навичок володіння штучним інтелектом і опанування роботи з різноманітними хмарними технологіями, щоб підвищити можливість працевлаштування та робочу продуктивність у сучасному цифровому світі, який швидко змінюється. Зазначається, що стрімке зростання генеративного штучного інтелекту змінює робочі місця в усьому світі. Відповідно до звіту LinkedIn «Future of Work Report», попит на спеціалістів зі штучного інтелекту різко зріс, оскільки з листопада 2022 року англомовні оголошення про роботу, у яких згадуються такі технології (зокрема – ChatGPT), зросли в 21 раз. Аналогічно упровадження хмарних платформ (у т.ч. Amazon Web Services) викликало зростання потреби у спеціалістах, сертифікованих AWS. Бюро статистики праці США наразі прогнозує близько 357 тис. нових вакансій у сферах, пов’язаних з ІТ. Зростання попиту на знання AI та AWS підкреслює важливість підготовки кваліфікованої робочої сили. Бібліотеки можуть відігравати важливу роль у цьому, пропонуючи доступ до високотехнологічної освіти, яка дозволяє розвивати навички, необхідні для досягнення успіху. Перевагами  навчання AI та AWS є включення відповідних освітніх ресурсів у цифрову колекцію бібліотеки, що забезпечує інноваційність, гнучкість та справедливість. Пропагуючи цифрову грамотність і технологічні навички, бібліотека може важливу ключову роль у розширенні можливостей людей і сприянні більш інклюзивному, обізнаному суспільству.

Детальніше: https://surl.li/gkbvoa, https://surl.li/sadhho, https://surl.li/hpffxq,  https://surl.li/tkhqtm, https://surl.li/qqpoii, https://surl.li/koldro

Фото: EBSCO

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ОсвітаОнлайн

2025-01-28
Share
УПРАВЛІННЯ НАУКОВИМИ ДАНИМИ: РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ ТА НАУКОВИХ УСТАНОВ УКРАЇНИ

УПРАВЛІННЯ НАУКОВИМИ ДАНИМИ: РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ ТА НАУКОВИХ УСТАНОВ УКРАЇНИ

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті МОН України оприлюднені «Методичні рекомендації щодо управління науковими даними для закладів вищої освіти та наукових установ у частині визначення механізмів збереження та повторного використання наукових даних».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті МОН України оприлюднені «Методичні рекомендації щодо управління науковими даними для закладів вищої освіти та наукових установ у частині визначення механізмів збереження та повторного використання наукових даних».

Ці рекомендації містять практичні вказівки стосовно організації процесу управління науковими (дослідницькими) даними з метою забезпечення їх зберігання, пошуку, доступу до них та їх повторного використання. Наголошується, що управління науковими (дослідницькими) даними є обов’язковою складовою будь-якого сучасного наукового дослідження. А належне управління даними, або цифрове кураторство:  захищає автентичність і цілісність даних, убезпечує їх від «цифрового старіння», зберігаючи файли та інформацію доступними для користувачів необмежений час; підвищує достовірність, надійність і відтворюваність результатів наукових досліджень; полегшує їх інтерпретацію і повторне використання; забезпечує можливості підтвердження, розвитку і вдосконалення результатів наукових дослідження; і відповідає поточним вимогам наукових фондів і наукових журналів.  Методичні рекомендації складаються зі вступу, загальних положень, чотирьох розділів і трьох додатків, а також списку посилань та переліку корисних ресурсів. Документ має рекомендаційний характер і призначений для використання науковими установами, закладами вищої освіти, науковими підрозділами установ, організацій, підприємств, науковими та науково-педагогічними працівниками, аспірантами, докторантами, студентами, які проводять наукові дослідження.

Детальніше: https://surl.li/copskn, https://surl.li/dkrive

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_ВідкритаНаука

2025-01-24
Share
ДОСТУП ДО ПРОВІДНИХ НАУКОВИХ ЕЛЕКТРОННИХ РЕСУРСІВ І БАЗ ДАНИХ

ДОСТУП ДО ПРОВІДНИХ НАУКОВИХ ЕЛЕКТРОННИХ РЕСУРСІВ І БАЗ ДАНИХ

Sorry, this entry is only available in Українська. Міністерство освіти і науки України повідомляє, що заклади вищої освіти та наукові установи України у 2025 році як і раніше матимуть безоплатний доступ до провідних міжнародних електронних наукових ресурсів і баз даних.

Sorry, this entry is only available in Українська.

Міністерство освіти і науки України повідомляє, що заклади вищої освіти та наукові установи України у 2025 році як і раніше матимуть безоплатний доступ до провідних міжнародних електронних наукових ресурсів і баз даних.

Це стало можливим завдяки підтримці міжнародних партнерів –  Clarivate, Elsevier, Research4Life, Bentham Science. Таким чином представники академічної спільноти користуватимуться різноманітними інструментами, сервісами, базами даних і освітніми рішеннями, розробленими зазначеними компаніями: Derwent lnnovation та інструменту lnCites Benchmarking & Analytics від Clarivate; ScienceDirect, Scopus і Researcher Discovery, SciVal і Funding Institutional від Elsevier; колекції Hinari, AGORA, портали ARDI, GOALI, OARE від проєкту Research4Life; Open Publishing від Bentham Science. Технічну можливість роботи з зазначеними інструментами і базами даних забезпечить Державна науково-технічна бібліотека України. Крім того, міжнародні партнери і надалі підтримуватимуть Україну завдяки залученню провідних експертів; проведенню  наукових заходів (вебінарів, конференцій); безоплатному опублікуванню статей вітчизняних науковців у найрейтинговіших наукових виданнях світу.

Детальніше: https://surl.li/sjerlt, https://surl.li/iftrlc, https://surl.li/mxudbe, https://surl.li/xhzwnp

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_ВідкритаНаука

2025-01-24
Share
ПРОДОВЖЕНО ДОСТУП ДО РЕСУРСІВ ПЛАТФОРМИ RESEARCH4LIFE

ПРОДОВЖЕНО ДОСТУП ДО РЕСУРСІВ ПЛАТФОРМИ RESEARCH4LIFE

Sorry, this entry is only available in Українська. Прийнято рішення про продовження у 2025 році безкоштовного доступу українських наукових установ і закладів вищої освіти до ресурсів платформи Research4Life.

Sorry, this entry is only available in Українська.

Прийнято рішення про продовження у 2025 році безкоштовного доступу українських наукових установ і закладів вищої освіти до ресурсів платформи Research4Life.

Партнерство Research4Life враховує сучасну ситуацію в Україні (країну віднесено до групи А) та пов’язані з нею безпекові виклики. У зв’язку з цим у відповідь на офіційний запит національних координаторів було визначено  можливим безкоштовне використання ресурсів Research4Life, а також можливість отримання доступу до платформи українськими науковцями, що перебувають  за межами України. У ліцензійних угодах і навчальних матеріалах не передбачено конкретного “короткого періоду”, протягом якого дозволено використовувати ресурси під час відрядження (професійної поїздки). Цей період може відрізнятися залежно від країни чи установи. Контактна особа (бібліотекар або керівник) самостійно розглядає запит і визначає, чи відповідає поїздка умовам відрядження, а також контролює період використання. Разом із тим, заборонено надавати доступ працівникам, які перебувають у повній академічній відпустці та працюють в іншій установі за кордоном. Віддалений доступ дозволяється для працівників українських установ, які перебувають за кордоном, але офіційно продовжують працювати на свою установу. Водночас доступ заборонено надавати колишнім працівникам, які більше не працюють в українських установах.

Детальніше: http://surl.li/tugtyr, https://t.me/c/1999354869/196,  https://dntb.gov.ua/research4life

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини   НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_ВідкритаНаука

2024-12-30
Share
ШІ ТА БІБЛІОТЕЧНІ ДОСЛІДНИЦЬКІ ПЛАТФОРМИ

ШІ ТА БІБЛІОТЕЧНІ ДОСЛІДНИЦЬКІ ПЛАТФОРМИ

Sorry, this entry is only available in Українська. У розділі «блоги» на сайті компанії EBSCO опубліковано інформаційний матеріал «ШІ в бібліотечних дослідницьких платформах – результати останньої бета-версії EBSCO».

Sorry, this entry is only available in Українська.

У розділі «блоги» на сайті компанії EBSCO опубліковано інформаційний матеріал «ШІ в бібліотечних дослідницьких платформах – результати останньої бета-версії EBSCO».

У ньому повідомляється, що компанія почала використовувати технологію ШІ для покращення бібліотечних досліджень. Нова функція AI Insights забезпечує доступ до інформації в нових умовах, коли бібліотеки змушені адаптуватися до навали цифрових технологій. Інструменти, керовані штучним інтелектом, кардинально змінюють платформи бібліотек, розширюють можливості пошуку інформації та швидко підключають користувачів до потрібних їм ресурсів. При цьому надзвичайно важливо збалансовувати інноваційні функції ШІ з класичними перевіреними часом підходами. EBSCO пропонує своїм клієнтам потужність генеративного штучного інтелекту на своїх платформах, що дозволяє підвищити ефективність бібліотечних досліджень, а також керівні принципи для відповідального, етичного і безпечного застосування ШІ.

Детальніше: http://surl.li/klzwfg, http://surl.li/bsfczr

Фото: EBSCO

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2024-12-24
Share
РОЗВИТОК ДОСЛІДНИЦЬКИХ НАВИЧОК ТА КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ

РОЗВИТОК ДОСЛІДНИЦЬКИХ НАВИЧОК ТА КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Емілі Дотт і Террі Чарлтона «Чи є ШІ-грамотність інформаційною навичкою?».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Емілі Дотт і Террі Чарлтона «Чи є ШІ-грамотність інформаційною навичкою?».

Автори наголошують, що для використання сильних сторін генеративного штучного інтелекту та розуміння обмежень, притаманних цій технології, студенти повинні розвивати свої дослідницькі навички та навички критичного мислення. Коли ГШІ перейшов з рівня нішевого інструменту у категорію легкодоступних інструментів, він став сприйматись як загроза для навчання. Служба розвитку навчання та викладання Університету Ньюкасла у співпраці з бібліотекарями розгорнули дискусію про різні види грамотності у вищій освіті  – академічну, цифрову, оцінювальну. Усі вони формують компетенції, необхідні студентам для досягнення успіху в освіті та їхньої майбутньої трудової кар’єри. Основною грамотністю для бібліотекарів є інформаційна – вміння знаходити та критично оцінювати інформацію з різноманітних джерел (від книг і статей до веб-сторінок та академічних баз даних). Бібліотекарі допомагають інформувати студентів та викладачів про набуття під час навчання і викладання навичок критичного ставлення до  роботи з інформацією. Разом із тим, суспільство наразі широко обговорює проблеми поширення алгоритмів штучного інтелекту, оскільки це несе небезпеку розвитку людських навичок. Отже, необхідно тримати у фокусі питання критичного мислення для аналізу згенерованих ГШІ результатів.

Детальніше: http://surl.li/cxmzyu

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2024-12-19
Share
PANORAMA ANALYTICS  ДЛЯ АКАДЕМІЧНИХ БІБЛІОТЕК

PANORAMA ANALYTICS  ДЛЯ АКАДЕМІЧНИХ БІБЛІОТЕК

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Компанії EBSCO опубліковане керівництво з використання бібліотечної аналітичної платформи із автоматизації робочих процесів та узагальнення даних «Підтримайте свою академічну бібліотеку за допомогою Panorama Analytics».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Компанії EBSCO опубліковане керівництво з використання бібліотечної аналітичної платформи із автоматизації робочих процесів та узагальнення даних «Підтримайте свою академічну бібліотеку за допомогою Panorama Analytics».

У документі містяться поради щодо автоматизації збору даних з розрізнених джерел і їх об’єднання у необхідні користувацькі набори, що  дозволяє бібліотекарям легко визначати мінливі тенденції у використанні фондів та ефективніше розподіляти кошти за предметними напрямками; візуалізації аналітичної панорами Visualize Your Analytics Panorama та формування інформаційних стендів; аналізу користувацького охоплення бібліотек; комплексної стратегії захисту бібліотечної аналітики та автоматичного передавання даних з різних джерел на єдину платформу завдяки хмарним сховищам – т.зв. «озерам даних», які забезпечують масштабованість, безпеку та надійність даних і заощаджують час завдяки відмові від «ручних» процесів.

Детальніше: http://surl.li/dsimvd, http://surl.li/cjrfbf, http://surl.li/uweifd

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-10-29
Share