Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті компанії EBSCO опубліковано інформаційний матеріал «Бібліотека Канзаського університету впроваджує EBSCO FOLIO», в якому розглядаються практичні питання того, як академічна установа переходить на відкриту модульну платформу бібліотечних послуг.
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті компанії EBSCO опубліковано інформаційний матеріал «Бібліотека Канзаського університету впроваджує EBSCO FOLIO», в якому розглядаються практичні питання того, як академічна установа переходить на відкриту модульну платформу бібліотечних послуг.
Такий перехід забезпечує гнучке рішення з відкритим кодом для підтримки академічних досліджень та інновацій в усіх програмах та послугах університету. Рішення про запровадження FOLIO означає готовність модернізації інфраструктури ЗВО за допомогою платформи, яка відповідає відкритим стандартам та академічним цінностям, забезпечує масштабованість й довгострокову стійкість. Багатокористувацька архітектура FOLIO дозволить бібліотеці підтримувати локальні робочі процеси та структури керівництва, отримуючи при цьому переваги спільної платформи, яка спрощує операції в усій екосистемі відкритої сумісної інфраструктури. Гнучкий дизайн FOLIO з відкритим кодом вже застосовується широким колом бібліотек по всьому світу. EBSCO наголошує, що компанія пропонує комплексні рішення для досліджень, управління закупівлями, надання послуг з передплати та пошуку інформації, навчання. Компанія засвідчує свою відданість інноваціям на базі штучного інтелекту, що дозволяє задовольняти різноманітні потреби у сфері інформаційних послуг.
Sorry, this entry is only available in Українська. Кабінет Міністрів України представив широкій громадськості розроблений на 2025-2026 роки проєкт Програми дій уряду .
Sorry, this entry is only available in Українська.
Кабінет Міністрів України представив широкій громадськості розроблений на 2025-2026 роки проєкт Програми дій уряду
.
Документ окреслює 12 ключових напрямів розвитку державної політики, а саме: Безпека й оборону, євроінтеграцію, антикорупційну політику, добробут населення, ветеранську політику, макрофінанси і реформи, бізнес, здоров’я та спорт, освіту і науку, відбудову, культуру та зимову стабільність. У межах цієї урядової Програми розвиток освіти та науки буде зосереджено на питаннях підвищення якості та доступності освіти з акцентом на STEM, підвищенні заробітних плат педагогів і науковців, реформування фінансування науки. Зокрема, понад 2 тис. молодих науковців отримають спеціальні гранти на проведення досліджень; буде профінансовано 10 науково-технічних проєктів у партнерстві з бізнесом; відбудеться запуск Science.City (особливого правового режиму для розвитку наукових парків), створення нових підходів та методів взаємодії науки і бізнесу, модернізація дослідницької інфраструктури, запровадження проєктної аспірантури. Уряд планує підтримувати розробки та технології у галузі безпеки, сталого розвитку й технологічної незалежності. Наголошується на важливості сильної університетської мережі з автономією та прозорим фінансуванням, відкритим доступом до лабораторій, R&D і прикладних досліджень, поєднання навчання з інноваційними розробками. Фахова передвища освіта має забезпечувати отримання практичних навичок для успішної кар’єри. Будуть створюватись усі необхідні умови для того, щоб освіта та наука стали рушіями відбудови України та інтеграції її в європейський простір.
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Харві Граффа «Автори, ви упевнені, що нове видання вашої книги – єдине на ринку?».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Харві Граффа «Автори, ви упевнені, що нове видання вашої книги – єдине на ринку?».
У ній автор говорить про те, що коли великі видавництва купують невеликі, вони також отримують їхні права на книги, але не завжди ці права дозволяють перевидання книжок згоди автора. Харві розповідає про випадок з власного життя, коли кілька років тому він готував нові видання двох своїх раніше виданих книжок і зіткнувся із тим, що воні вже перевидані без будь-якого на це законного дозволу з боку автора. Це, вважає Харві, – символ 21-го століття і поточної трансформації видавничої справи. Коли відбувається поглинання великими міжнародними видавничими конгломератами малих видавництв, здається, що для цих гігантів нормально перевидавати раніше видані та готувати нові видання книг зі спадку малих видавництв. Але дуже часто вони не перевіряють достатньо ретельно (а чи перевіряють взагалі?) статус відповідних авторських прав. У випадку, що розглядається, видавництво «Transaction» було придбано «Taylor and Francis» у 2016 році. Переговори з видавництвом щодо негайного вилучення несанкціонованих видань з друку та продажу й надання офіційної заяви про визнання законних авторських прав та повернення їх були важкими. Зрештою ця історія закінчилася добре, але такі інциденти є непоодинокими. Харві Графф каже, що майже все, чому він навчився у галузі прав інтелектуальної власності упродовж чотирьох десятиліть своєї наукової публікації понад 30-ти книг, тепер виглядає абсолютно застарілим знанням. Він виніс багато нових уроків з ситуації незаконної публікації своїх творів та закликає усіх бути обережними, знати свої права, регулярно перевіряти статус усіх опублікованих книг, зокрема – шляхом пошуку в інтернеті за назвою книги та актуальними списками видавців. Також слід вчасно попереджати своїх аспірантів робити те саме, коли вони почнуть публікувати свої роботи. Адже видавничі стандарти у майбутньому, ймовірно, лише погіршуватимуться, оскільки видавнича справа дедалі більше еволюціонуватиме від сумлінного невеликого виробництва до хрестоматійного прикладу небезпек монополістського капіталізму.
Sorry, this entry is only available in Українська. Рішенням учасників Генеральної конференції Research4Life, що відбулася наприкінці липня поточного року в Оксфорді продовжено безкоштовний доступ до провідних наукових ресурсів для закладів вищої освіти і наукових установ України.
Sorry, this entry is only available in Українська.
Рішенням учасників Генеральної конференції Research4Life, що відбулася наприкінці липня поточного року в Оксфорді продовжено безкоштовний доступ до провідних наукових ресурсів для закладів вищої освіти і наукових установ України.
Research4Life – міжнародний проєкт, що реалізується Всесвітньою організацією охорони здоров’я, Продовольчою та сільськогосподарською організацією, Програмою ООН з навколишнього середовища, Всесвітньою організацією інтелектуальної власності, а також майже 200-ми науковими видавництвами (зокрема – Elsevier, Springer Nature, Wiley, Taylor & Francis, Emerald, Sage Publications, Oxford University Press, Cambridge University Press, IOP Publishing) та провідними університетами світу. У розпорядженні Research4Life база даних, що включає 164,9 тис. книжок, 18,7 тис. наукових журналів, 67 довідкових ресурсів у галузях охорони здоров’я, сільського господарства, довкілля, прикладних наук та права. Доступ забезпечується через п’ять спеціалізованих платформ: Hinari – медицина та охорона здоров’я; AGORA – сільське господарство; OARE – довкілля; ARDI – розвиток та інновації; GOALI – право та глобальна справедливість. За період, що минув від моменту долучення України до Research4Life у 2023 року понад 600 українських установ отримали безкоштовний онлайн-доступ до ресурсів цієї бази наукової інформації. Національним координатором програми в Україні виступає Державна науково-технічна бібліотека України.
Sorry, this entry is only available in Українська. На офіційному вебпорталі Національного репозитарію академічних текстів у розділі «Локальні репозитарії» опубліковано інформацію про те, як українські заклади вищої освіти та наукові установи можуть інтегрувати власні репозитарії до НРАТ.
Sorry, this entry is only available in Українська.
На офіційному вебпорталі Національного репозитарію академічних текстів у розділі «Локальні репозитарії» опубліковано інформацію про те, як українські заклади вищої освіти та наукові установи можуть інтегрувати власні репозитарії до НРАТ.
Розпорядником НРАТ наразі забезпечена технічна та програмна можливість підключення ресурсів, побудованих на програмному забезпеченні DSpace, EPrints, OJS, а також з використанням інших програмних систем. Описана загальна схема взаємодії НРАТ із ЗВО і НУ, запропоновані канали для спілкування із командою Нацрепозитарію, опубліковані інструктивні матеріали щодо програмно-технічної взаємодії із НРАТ, наведений повний текст договору / оферти. Ця інформація буде корисною для адміністраторів локальних репозитаріїв та осіб, які здійснюють підготовку документів з акредитації освітніх програм і державної атестації наукових установ та закладів вищої освіти.
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Беатріс Мерч «Як «інститути пам’яті» можуть зберегти наше цифрове майбутнє».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Беатріс Мерч «Як «інститути пам’яті» можуть зберегти наше цифрове майбутнє».
У ній автор розмірковує про те, що можуть зробити університети в епоху зникнення підручників та заблокованих цифрових архівів, щоб захистити доступ до знань. Наразі культурні установи приречені докладати зусиль для подолання безпрецедентних цифрових викликів. Університети стикаються з аналогічним екзистенційним питанням: чи існуватиме й надалі належний доступ до знань, необхідних для викладання, досліджень та інновацій? Бібліотеки, архіви та музеї, що являють собою «установи пам’яті», нині зазнають тиску через практику цифрового ліцензування, яка позбавляє їх традиційних прав на збереження та обмін знаннями. Це важливо для вищої освіти з позицій їхньої місії забезпечення рівного, відкритого та сталого доступу до знань. Система ліцензій та контрактів здатна негативно впливати на дослідження та освіту, оскільки постачальники ставляться до університетів як до корпоративних клієнтів, незважаючи на їхню суспільну роль. Що можуть зробити фахівці вищої освіти, які займаються викладанням, дослідженнями, наданням бібліотечних послуг та управлінням? Проблеми у сфері навчання пов’язані з тим, що дослідницькі інструменти, включаючи штучний інтелект, можуть бути блоковані ліцензійними обмеженнями, що створює ризики для академічної свободи. Якщо установи пам’яті втратять право збирати, зберігати, надавати для навчання, поширювати інформацію, вища освіта сильно відставатиме. Університети повинні забезпечити, щоб цифрова трансформація не відбувалася ціною академічної свободи чи освітньої рівності. Ось контрольний список для університетів, що укладають контракти з постачальниками та політику цифрового доступу до ресурсів: право на збирання, право на збереження, право на видачу та право на співпрацю. Про що йдеться? Право на збирання має гарантувати, що установи зможуть набувати «вічні копії» цифрового контенту законними способами, включаючи оцифрування, навіть якщо платформи намагаються обмежити доступ лише до потокових форматів або форматів з оплатою за використання. Право на збереження передбачає, що контракти дозволятимуть університетам створювати резервні копії та архівувати матеріали для довгострокового доступу (без цього є ризик потрапити до «цифрової епохи темних століть», коли майбутні студенти та дослідники не зможуть скористатися знаннями минулого). Право на видачу охоплює питання надання цифрових матеріалів для ознайомлення як у традиційній бібліотеці, щоб ліцензії не перешкоджали цьому й не порушували рівноправність доступу. Право на співпрацю передбачає дозвіл на обмін цифровим контентом для уникнення дублювання й забезпечення безперервності обслуговування. Нинішні контракти підривають дослідження та освіту, оскільки цифрове ліцензування зазвичай містить обмежувальні та експлуататорські положення, а саме: блокування доступу до ключових матеріалів (відмова у ліцензуванні з боку видавців задля мотивування їх купівлі; видалення матеріалів з доступу без попередження; довільне вилучення матеріалів); експлуатаційне ліцензування (пакетований контент, внаслідок чого бібліотеки зобов’язані оплачувати великі пакети цифрових видань, багато з яких нерелевантні; дозований доступ після обмеженого використання з вимогою повторної купівлі; ліцензування на основі спостереження з вимогою надання доступу до індивідуальних даних користувачів); перешкоди для досліджень та інновацій (заборона на певні програмні продукти та інструменти; скасування захисту інтелектуального аналізу текстів і даних у дослідницьких цілях; нав’язування іноземного права).
Sorry, this entry is only available in Українська. BSF разом з Національною бібліотекою України імені Ярослава Мудрого та ВГО «Українська Бібліотечна Асоціація» оголосили про старт прийому конкурсних заявок від бібліотек м. Києва на участь у проєкті «Бібліотеки емоцій заради добра».
Sorry, this entry is only available in Українська.
BSF разом з Національною бібліотекою України імені Ярослава Мудрого та ВГО «Українська Бібліотечна Асоціація» оголосили про старт прийому конкурсних заявок від бібліотек м. Києва на участь у проєкті «Бібліотеки емоцій заради добра».
Йдеться про європейський проєкт співпраці бібліотек, недержавних організацій і дослідників з усієї Європи, націлений на всебічну підтримку бібліотерапії – інструменту підвищення інклюзії, добробуту та соціального зв’язку. Проєкт частково фінансується Програмою Європейського Союзу «Креативна Європа» та базується на когнітивних науках і читанні як методі впливу на емоційний стан, інклюзію, психічне здоров’я, соціальну стійкість. Його місія полягає у конструктивному реагуванні на кризу психічного здоров’я та зростання соціальної нерівності через передавання бібліотекам відповідних знань, м’яких навичок та спеціальних інструментів. Проєкт залучає письменників і забезпечує створення привітного та відкритого простору для розвитку культурного різноманіття, громадських обговорень і соціальної інтеграції. Очікується, що бібліотеки-учасниці проєкту зможуть реалізувати нові підходи для розвитку та розробки бібліотечних послуг майбутнього завдяки упровадженню інструментів бібліотерапії. Також планується провести перше в Європі дослідження ефективності бібліотерапії. Заявку на участь можна подати до 5 серпня 2025 року.
Sorry, this entry is only available in Українська. На сторінці блогу сайту DOAJ розміщена публікація Донна Ковентрі та Лукмана Гейса «Тухера: зобов’язання щодо відкритого доступу і сталому та справедливому суспільству знань».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сторінці блогу сайту DOAJ розміщена публікація Донна Ковентрі та Лукмана Гейса «Тухера: зобов’язання щодо відкритого доступу і сталому та справедливому суспільству знань».
У ній розглядається цінність Tuwhera – платформи відкритого доступу, що підтримується Оклендським технологічним університетом у Новій Зеландії. Назва платформи на мові маорі означає «відкритість», що максималоьно точно характеризує призначення цього інституційного репозитарію. Сервіс було засновано у 2016 році як платформу відкритих публікацій двох журналів, а наразі він охоплює вже 21 рецензований журнал з діамантовим відкритим доступом, що використовує OJS. Тематична спрямованість дуже широка – фінанси, архітектура, охорона здоров’я, мистецтво і дизайн, готельне господарство. Крім того, на платформі представлені електронні книги видавництва Open Monograph Press. Матеріали, актуальні для певного регіону, часто не публікуються великими комерційними видавництвами. Тому є цінним міждисциплінарний журнал, присвячений охороні здоров’я та навколишньому середовищу Азіатсько-Тихоокеанського регіону (відповідна регіональна проблематика майже не висвітлювалася раніше у комерційних журналах). Журнал «Робота вчителів» має на меті поширення новозеландських та міжнародних досліджень, присвячених викладачам-практикам. Відкритий діамантовий доступ надає редакторам можливість працювати з різними форматами публікацій, наприклад, включати творчі роботи чи публікувати короткі огляди досліджень замість повних статей. «Етнографічна епоха» заохочує динамічні способи поширення знань, «Тихоокреанські медіа» пропонує широкий спектр матеріалів – від фоторепортажів і спеціальних репортажів до традиційних дослідницьких статей. Активно підтримуються роботи молодих дослідників. Відкритий доступ важливий, оскільки він для авторів та читачів забезпечує рівний доступ до результатів досліджень, дозволяє уникнути фінансових бар’єрів («зелені» та «діамантові» публікації) й сприяє інклюзивності у науковій комунікації. Подальший розвиток сервісу Tuwhera буде пов’язаний з підтримкою стійких відкритих досліджень. Він і надалі орієнтуватиметься на індексацію в DOAJ завдяки авторитетності та легкості пошуку, надійному довіднику, інтеграції з бібліотечними пошуковими системами.
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті EBSCO опублікована стаття Ешлі Фейт «Розпакування «чорної скриньки»: чому зрозумілий ШІ є критично важливим для довіри та підзвітності».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті EBSCO опублікована стаття Ешлі Фейт «Розпакування «чорної скриньки»: чому зрозумілий ШІ є критично важливим для довіри та підзвітності».
Автор розбирає відомості про те, як наразі працюють різні функції ШІ, а також пропонує зосередити увагу на тому, чи існує прозорість ШІ як того вимагають відповідні документи про прозорий та відповідальний ШІ. Прозорість може означати багато різних речей для різних людей, тому важливо визначити, що саме ми вбачаємо під прозорим і зрозумілим штучним інтелектом. Ешлі наголошує, що це відкритість і розуміння того, як щось було створено, обрано, удосконалено ШІ, оскільки саме це є основою для подальшого прийняття рішень. Ми повинні знати про джерела інформації, наявність різних аспектів та глибину опрацювання питання, бути здатними відстежувати, перевіряти або переглядати процеси ШІ. У статті описується сутність прозорості в архітектурі штучного інтелекту; питання взаємодії з різними моделями штучного інтелекту; підходи до оцінювання прозорості ШІ. По-перше, завжди має бути присутнім повідомлення про те, що були застосовані технології штучного інтелекту у певному продукті/сервісі. По-друге, необхідні роз’яснення щодо задіяної моделі ШІ, чому її було обрано, які захисні механізми встановлені для якості, безпеки та впливу на навколишнє середовище, як модель підтримується. Приклад того, як це працює на практиці – сервіси EBSCO.
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Маї Коріца «Як викладач відповідального бізнесу, я забороняю GenAI у своєму класі».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Маї Коріца «Як викладач відповідального бізнесу, я забороняю GenAI у своєму класі».
У ній автор зазначає, що викладач має забезпечити, щоб студенти розвивали інтелектуальну допитливість, поважали одне одного настільки, щоби хотіли чути одне одного, та стали обізнаними й вдумливими громадянами. Генеративний штучний інтелект заважає цьому, тому вона намагається наочно пояснювати своїм студентам, що саме вчені розуміють під академічною етикою та відповідальністю, а також як сучасний корпоративний світ відповідає цим визначенням (чи ні). Для неї важливо, щоб здобувачі освіти були здатні критично розглядати контекст, припущення та наслідки своїх відповідей. Але значна кількість студентів продовжує використовувати ШІ, тому вона залишає можливість для його задіяння при виконанні рефлексивних групових вправ та індивідуального позааудиторного навчання. Мая говорить, що навіть найкращий викладач не зможе протистояти спокусливій легкості, яку пропонують студентам інструменти штучного інтелекту на основі великих мовних моделей. Студентам простіше ввести запитання до чатботу і отримати відповідь у лічені секунди, зекономивши таким чином час на інші свої потреби і задоволення замість того, щоб брати участь у тривалій і непростій дискусії з іншими студентами під час занять. Проблема тут не просто у неправомірній поведінці, а у відсутності навчання як такого. Поширений і зростаючий антиінтелектуалізм посилює проблему використання штучного інтелекту в навчанні, як і сучасне формальне навчання. Наступного року Мая вирішила повернутись до повністю очного навчання, рукописних конспектів, обговорень у невеликих групах та очних іспитів. Це менш ефективно і більш обтяжливо для викладача й не сподобається студентам, але її завдання – навчання, а не профанація.
Saving a scientific data set occurs in two stages:
1.) Creating a data set
Enter the name of the set, a brief description of the set (annotation), and click the “Create set” button. After that, a draft data set will be automatically created, which you can save for further work with the set. The system will redirect you to the “Data set information” page.
2.) Filling in the data
On the “Data set information” page, you need to fill in all the fields related to the data set and upload the files.
Please note! Each file is uploaded separately. This is done to ensure the stable operation of the system.
Once you have filled in the information about the scientific data set and added the necessary files, you can save the draft or send the data to the system.
Please note! Once the data has been sent, you cannot change it.
Drafts are necessary for storing the data set and editing it before sending.
Account verification by affiliation
All accounts on the NRA website go through a standard registration procedure and are verified. However, in order to obtain additional features, such as publishing open reviews of academic texts, verification by affiliation is required.
To obtain the status “verified”, you must change your primary email address to a corporate one, which is tied to a scientific or educational institution.
For example: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
After confirming your corporate email address, your account will be automatically verified by affiliation.
If your email address is corporate, but your account does not have a verification mark, you need to write to us at the email address NRAT@ukrintei.ua. After verification, we will add your address to the database, and your account will be verified.
After completing the verification procedure for affiliation, you can change the primary email address to a convenient one for you, without losing your status during the current verification.
You only need to verify for affiliation once.
* We use corporate addresses from the Unified State Database on Education and the State Register of Scientific Institutions Supported by the State
