НАВИЧКИ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ ДЛЯ МАЙБУТНІХ УНІВЕРСИТЕТСЬКИХ БІБЛІОТЕКАРІВ

НАВИЧКИ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ ДЛЯ МАЙБУТНІХ УНІВЕРСИТЕТСЬКИХ БІБЛІОТЕКАРІВ

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Іньлінь Чен «Навички штучного інтелекту для майбутніх університетських бібліотекарів».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Іньлінь Чен «Навички штучного інтелекту для майбутніх університетських бібліотекарів».

У ній наголошується, що співробітники бібліотек закладів вищої освіти повинні  мати знання та відповідні навички щодо того, як етично та ефективно допомагати студентам і науково-педагогічним працівникам у використанні інструментів штучного інтелекту. Важливо від самого початку  закладати у здобувачів освіти фундаментальні основи у цій сфері, адже в епоху стрімкого поширення інструментів штучного інтелекту змінюються майже усі процеси – проведення досліджень, доступу до інформації, виконання аналітичних розробок, підготовки резюме тощо. Отже, бібліотечним фахівцям необхідні упевнені навички ефективної взаємодії з ШІ для покращення бібліотечних послуг, а також підтримки дослідників в їхній адаптації до нових методологій, формування нової інформаційній грамотності. Необхідно обговорювати з читачами подвійну роль штучного інтелекту. Необхідні інвестиції в розвиток бібліотечних систем на базі штучного інтелекту, здійснення стратегічної інтеграції ГШІ у бібліотечні послуги з урахуванням пропозицій від ІТ-фахівців, науковців, освітян, студентів, інших зацікавлених осіб. Так  бібліотекарі стануть не лише інформаційними експертами, а й важливими посередниками та навігаторами у сфері штучного інтелекту. Вони підтримуватимуть розвиток грамотності у галузі штучного інтелекту, його етичне використання, залишатися на передовій позиції з поширення знань у цифрову епоху.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/4KFo5

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2025-06-20
Share
ОПИТУВАННЯ ЩОДО ВПЛИВУ ДОСЛІДЖЕНЬ, ТРАНСФОРМАЦІЙНИХ УГОД ТА ВІДКРИТОГО ДОСТУПУ

ОПИТУВАННЯ ЩОДО ВПЛИВУ ДОСЛІДЖЕНЬ, ТРАНСФОРМАЦІЙНИХ УГОД ТА ВІДКРИТОГО ДОСТУПУ

Sorry, this entry is only available in Українська. Видавничий відділ Асоціації наукових бібліотек, Американської бібліотечної асоціації разом із світовим лідером у видавничій справі, освіті й дослідженнях Wiley запрошує долучитись до анонімного опитування з питань оцінювання впливу наукових досліджень, розвитку трансформаційних угод та просування відкритого доступу.

Sorry, this entry is only available in Українська.

Видавничий відділ Асоціації наукових бібліотек, Американської бібліотечної асоціації разом із світовим лідером у видавничій справі, освіті й дослідженнях Wiley запрошує долучитись до анонімного опитування з питань оцінювання впливу наукових досліджень, розвитку трансформаційних угод та просування відкритого доступу.

Опитування проводиться у рамках дослідницького проекту, покликаного визначити поточний стан, тенденції та перспективи інституційних стратегій, пов’язаних із забезпеченням видимості досліджень, впливом та просуванням відкритого доступу, обізнаності, сприйняття та підтримки з боку бібліотекарів та інституцій публікацій відкритого доступу, а також їх фінансування. Результати опитування будуть систематизовані Choice та Wiley й оприлюднені для широкого ознайомлення. Заповнити анкету можна до 18 липня 2025 року.

Детальніше: https://www.choice360.org/,  https://ukrintei.ua/y/tz2HS

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритаДані #НРАТ_НауковіВидання_новини

2025-06-20
Share
НАЦІОНАЛЬНИЙ КООРДИНАТОР МІЖНАРОДНОГО КОНСОРЦІУМУ EIFL

НАЦІОНАЛЬНИЙ КООРДИНАТОР МІЖНАРОДНОГО КОНСОРЦІУМУ EIFL

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Державної науково-технічної бібліотеки України розміщена інформація про те, що з травня 2025 року ДНТБ офіційно виконує функції національного координатора Консорціуму Electronic Information for Libraries.

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Державної науково-технічної бібліотеки України розміщена інформація про те, що з травня 2025 року ДНТБ офіційно виконує функції національного координатора Консорціуму Electronic Information for Libraries.

EIFL є міжнародною некомерційною організацією, яка працює з бібліотеками, університетами та науковими установами у 38 країнах Європи, Азії та Африки. Вона підтримує доступ до знань і сприяє сталому розвитку наукової комунікації, надає бібліотекам, університетам та науковим установам безкоштовний або пільговий доступ до ліцензованих ресурсів – міжнародних електронних баз даних та інформаційних платформ. У рамках цієї програми передбачено знижки або повне скасування оплати за обробку наукових статей при публікації у відкритому доступі. Ще один напрямок роботи підтримка реформи авторського права на національному та міжнародному рівнях, посилення ролі бібліотек у відстоюванні справедливої та збалансованої системи авторського права. Базове завдання – всебічне сприяння відкритому доступу, зокрема – підтримка політик відкритого доступу, створення та розвиток інституційних репозитаріїв, підтримка видань, що функціонують за моделлю відкритого доступу. Окремий напрямок –  інноваційна програма для публічних бібліотек, спрямована на розвиток громад через бібліотеки, які впроваджують інноваційні технологічні рішення. Наразі EIFL надає безкоштовний доступ до провідних світових електронних ресурсів (проєкт діятиме до кінця грудня 2025 року). Це партнерство відкриває нові можливості для науковців, студентів, бібліотекарів та викладачів України в частині розширення доступу до сучасної наукової інформації, підтримки відкритої науки та участі у глобальних ініціативах.

Детальніше: https://dntb.gov.ua/news/238953991f67, https://eifl.net/page/our-partners

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритаДані

2025-06-19
Share
ГРОМАДСЬКЕ ОБГОВОРЕННЯ ПРОЄКТУ ПРОФЕСІЙНОГО СТАНДАРТУ ЗА ПРОФЕСІЄЮ «ФАХІВЕЦЬ З БІБЛІОТЕЧНОЇ СПРАВИ»

ГРОМАДСЬКЕ ОБГОВОРЕННЯ ПРОЄКТУ ПРОФЕСІЙНОГО СТАНДАРТУ ЗА ПРОФЕСІЄЮ «ФАХІВЕЦЬ З БІБЛІОТЕЧНОЇ СПРАВИ»

Sorry, this entry is only available in Українська. Державне агентство України з питань мистецтв та мистецької освіти проводить громадське обговорення проєкту професійного стандарту за професією «Фахівець з бібліотечної справи».

Sorry, this entry is only available in Українська.

Державне агентство України з питань мистецтв та мистецької освіти проводить громадське обговорення проєкту професійного стандарту за професією «Фахівець з бібліотечної справи».

Проєкт розроблено відповідно до пунктів 15 та 16 відповідного Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2017 року № 373 (із змінами).  У проєкті визначена мета діяльності за професією – забезпечення інформаційних, освітніх, культурних та інших потреб  користувачів бібліотек шляхом здійснення комплектування, організації та зберігання бібліотечного фонду; аналітико-синтетичного опрацювання документів; обслуговування користувачів, у т. ч. віддалених; соціокультурної роботи, популяризації читання як способу отримання знання та форми культурного дозвілля; застосування цифрових технологій та інструментів для професійної комунікації. Також визначені назви  професії та код (коди) підкласу (підкласів) (групи) професії згідно з Національним класифікатором України ДК 003:2010 «Класифікатор професій»;  назви документів, що підтверджує професійну кваліфікацію особи (Диплом молодшого фахового бакалавра за спеціальністю В13 «Бібліотечна, інформаційна та архівна справа» із записом про здобуту професійну кваліфікацію «Фахівець з бібліотечної справи»; Сертифікат про присвоєння/підтвердження професійної кваліфікації «Фахівець з бібліотечної справи»; інші документи, що підтверджують здобуття професійної кваліфікації «Фахівець з бібліотечної справи»). Зауваження та пропозиції до проєкту можна подати  до 4 липня 2025 року.

 Детальніше: https://ukrintei.ua/y/7UgY7, https://ukrintei.ua/y/U6peR, https://ukrintei.ua/y/bshb9  

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини  #НРАТ_Науковцям_обговорення #НРАТ_Освітянам_обговорення #НРАТ_Бібліотекарям

2025-06-19
Share
РОЛЬ УНІВЕРСИТЕТІВ В АМБІЦІЯХ ЄВРОСОЮЗУ ЩОДО ШІ

РОЛЬ УНІВЕРСИТЕТІВ В АМБІЦІЯХ ЄВРОСОЮЗУ ЩОДО ШІ

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Європейської асоціації університетів опубліковано матеріал  «Роль університетів в амбіціях Європейського Союзу щодо штучного інтелекту».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Європейської асоціації університетів опубліковано матеріал  «Роль університетів в амбіціях Європейського Союзу щодо штучного інтелекту».

Він підготовлений у відповідь на заклик ЄвроКомісії щодо підготовки європейської стратегії використання штучного інтелекту в науці. У ньому зазначається, що Європа наразі потребує належного державного фінансування заходів по забезпеченню інклюзивного рівного доступу до інфраструктури, даних та навичок, щоб повною мірою скористатися перевагами задіяння штучного інтелекту в наукових дослідженнях. Цей тренд стрімко зростає, тому необхідно зосередити увагу на пріоритетах політики ЄС щодо штучного інтелекту в науці. Потреба в приватних інвестиціях є незаперечною, але важливо, щоб дослідницька діяльність фінансувалася за рахунок основного державного фінансування, яке буде забезпечувати рівноправність дослідників, підтримувати баланс комерційних та суспільних інтересів. Академічна спільнота повинна відігравати провідну роль у визначенні підходів та потреб щодо інфраструктури ШІ, а європейські цінності та суверенітет мають залишатись невід’ємною частиною стратегії ЄС з відповідними механізмами контролю та підтримкою етичних принципів на тлі розвитку відкритих даних та відкритої науки.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/ptOLe, https://ukrintei.ua/y/NgW1c

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_EUA #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_АкадемДоброчесність_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2025-06-16
Share
РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО  ЕТИКИ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ ТА РОБОТИ З ІНФОРМАЦІЄЮ

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО  ЕТИКИ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ ТА РОБОТИ З ІНФОРМАЦІЄЮ

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Європейської Комісії у розділі «Європейський освітній простір. Якісна освіта та навчання для всіх» представлені  матеріали обговорення рекомендацій ЄС щодо дезінформації та етики штучного інтелекту.

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Європейської Комісії у розділі «Європейський освітній простір. Якісна освіта та навчання для всіх» представлені  матеріали обговорення рекомендацій ЄС щодо дезінформації та етики штучного інтелекту.

Під час травневих семінарів, організованих Європейським центром цифрової освіти,  розглядались актуальні питання удосконалення відповідних тематичних наборів рекомендацій, зокрема: підтримка цифрової грамотності, боротьба з дезінформацією,  етичне використання інструментів штучного інтелекту та даних в освітній сфері. Це відповідає Плану дій Європейської Комісії щодо цифрової освіти на 2021–2027 роки, метою якого є підвищення цифрової компетентності, стійкості та інклюзії в освіті. Основну увагу було зосереджено на зміцненні структури рекомендацій, забезпеченні легкості їх упровадження, адаптації до різних освітніх контекстів, а саме: усвідомлення емоцій, роль ГШІ і соціальних мереж, ігрове навчання, перевірка фактів та емоційна рефлексія, зв’язок між керівними принципами та національними політичними рамками, розроблення стратегій, спрямованих на забезпечення в освіті відповідального та етичного використання ШІ,  захист конфіденційності даних, академічна доброчесність. Оновлення цих рекомендації в епоху цифрової дезінформації та швидкого розвитку технологій генеративного штучного інтелекту, є важливими для розвитку освіти. Вони пропонують практичні інструменти посилення стійкості до дезінформації та маніпуляцій; заохочення етичного, прозорого та інклюзивного використання штучного інтелекту; розвитку цифрової компетентності.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/9CrpU, https://ukrintei.ua/y/etSFl,  https://ukrintei.ua/y/1Dxun

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ЄC #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_АкадемДоброчесність_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2025-06-13
Share
ЖУРНАЛИ ВІДКРИТОГО ДОСТУПУ: ДОСВІД  ПІВНІЧНОЇ АФРИКИ

ЖУРНАЛИ ВІДКРИТОГО ДОСТУПУ: ДОСВІД  ПІВНІЧНОЇ АФРИКИ

Sorry, this entry is only available in Українська. На сторінці блогу DOAJ опублікована стаття Камель Белхамель «Підвищення якості журналів відкритого доступу у Північній Африці: шлях уперед».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сторінці блогу DOAJ опублікована стаття Камель Белхамель «Підвищення якості журналів відкритого доступу у Північній Африці: шлях уперед».

У ній висвітлюється як прогрес, так і сучасні проблеми розвитку журналів відкритого доступу у Північній Африці, а також шляхи їх подолання. Автор зазначає, що регіон досяг важливих успіхів у розширенні доступу до наукових досліджень завдяки поширенню журналів відкритого доступу. Алжир, Єгипет, Марокко, Лівія і Туніс запустили національні платформи підтримки відкритих наукових публікацій за підтримки академічних інституцій та урядових структур. Однак якість журналів ще недостатня для їхнього глобального впливу.  Лише  17,5% з  2244  журналів відкритого доступу регіону  відповідають стандартам якості, необхідним для включення до Довідника журналів відкритого доступу (DOAJ). Ключовими викликами наразі є процес формування, забезпечення сталого розвитку і співпраці у рамках наявного потенціалу. Подолання фінансових, технічних та культурних бар’єрів, а також залучення інновацій та регіональна співпраця допоможуть перетворити ці журнали з місцевих на впливові в академічному середовищі поза межами окремих країн.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/xLpNX

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини  #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_НауковіВидання_новини

2025-06-12
Share
ФОРМУВАННЯ КОЛЕКЦІЙ АКАДЕМІЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ФОРМУВАННЯ КОЛЕКЦІЙ АКАДЕМІЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті компанії EBSCO опубліковано інформацію про колекції академічної літератури від Library Journal та EBSCO «П’ять чинників формування колекцій академічної літератури».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті компанії EBSCO опубліковано інформацію про колекції академічної літератури від Library Journal та EBSCO «П’ять чинників формування колекцій академічної літератури».

У ньому йдеться про ключові характеристики, яким академічні бібліотекарі надають пріоритет під час вибору наукових ресурсів. Опитування, проведене  «Бібліотечним журналом» та спонсороване EBSCO, стало основою для  збору  даних серед академічних бібліотекарів щодо елементів створення комплексної колекції літератури для їхніх викладачів та студентів. Зокрема, вивчалась зміна ролі літератури у дослідженнях (знайомство студентів з новими місцями, перспективами та культурами, розвиток навичок критичного мислення), поява нових літературних жанрів (наукова фантастика на думку опитаних є наразі найпопулярнішим новим жанром), зростання  різноманітності (майже три чверті респондентів оцінили наявність авторів з різним походженням у своїх колекціях як «дуже важливу», а 51% повідомляють, що 10-30% їхніх літературних колекцій містять авторів з різним походженням), доступність (серед сервісів, які респонденти найчастіше називають важливими для своїх бібліотек, належать перетворення тексту в мовлення, багатомовна підтримка та відповідність стандартам доступності), інформація про жанр та автора (ідеальний інтерфейс користувача «централізує інформацію, пропонуючи детальні профілі авторів, жанрову навігацію та історичний контекст», забезпечує «здатність ідентифікувати літературні твори за тематичним фокусом», «агреговану інформацію про авторів»). Отже, створення комплексної колекції академічної літератури включає в себе кілька чинників, зокрема – представлення різних голосів, забезпечення доступності ресурсів для всіх користувачів, розвиток навичок критичного мислення та ознайомлення дослідників з новими жанрами та авторами.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/fwpt2, https://ukrintei.ua/y/bGNNW  

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини  #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_НауковіВидання_новини

2025-06-10
Share
ПОТІК ДОСЛІДЖЕНЬ З ВИКОРИСТАННЯМ ІНСТРУМЕНТІВ ШІ ПОСЛАБЛЮЄ ЯКІСТЬ НАУКИ

ПОТІК ДОСЛІДЖЕНЬ З ВИКОРИСТАННЯМ ІНСТРУМЕНТІВ ШІ ПОСЛАБЛЮЄ ЯКІСТЬ НАУКИ

Sorry, this entry is only available in Українська.  На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джульєтт Роуселл «Потік досліджень за допомогою штучного інтелекту послаблює якість науки».

Sorry, this entry is only available in Українська.

 На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джульєтт Роуселл «Потік досліджень за допомогою штучного інтелекту послаблює якість науки».

У ній наголошується, що хвиля низькоякісних статей загрожує перевантажити журнали та рецензентів, заважаючи їм оцінювати більш змістовні дослідження. Згідно з новими даними, інструменти штучного інтелекту, розроблені для допомоги у дослідницькому процесі шляхом машинної обробки інформації спричинили потік псевдонаукових робіт низької якості, які загрожують основам наукової творчості. Дослідницька група з Університету Суррея розглянула статті NHANES для визначення зв’язку між станом здоров’я, способом життя та клінічними результатами. Кількість таких досліджень зросла за останні роки з чотирьох одиниць у 2014-2021 роках  до 190 у 2024 році. Багато з цих робіт були об’єктивно низької якості, використовували поверхневий та спрощений підхід до аналізу, зосереджуючись на окремих змінних ігноруючи суттєві тенденції.  У статті, опублікованій у PLOS Biology, міститься застереження: оскільки штучний інтелект робить аналіз даних набагато доступнішим, а великі мовні моделі можуть допомогти у написанні робіт, «кількість штучних публікацій може перевищити кількість легітимних публікацій у певних галузях, що базуються на даних». Це може призвести до зростання «ризиків розповсюдження безпідставних, оманливих висновків щодо наукової літератури», буде спотворювати дослідження та послаблювати якість науки загалом. Дослідники, редакційні колегії журналів та рецензенти мають поставити це питання головним у нинішньому порядку денному. Дослідникам рекомендується використовувати повні набори даних, доступні їм, якщо немає чіткої та добре аргументованої причини для протилежного, а також прозоро зазначати, які частини даних використовувалися, протягом яких періодів часу та для яких груп. Журнали повинні посилити рецензування, залучаючи більше дослідників зі статистичним досвідом, частіше використовувати раннє відхилення поданих рукописів статей, щоб зменшити кількість низькоцінних статей, що направляються потім на рецензування. «Наші пропозиції являють собою прості речі, які можуть допомогти поставити заслон на шляху слабких або оманливих досліджень, не блокуючи при цьому переваги штучного інтелекту та відкритих даних. Ці інструменти залишаться з нами. Але потрібно діяти зараз, щоб захистити довіру до досліджень!».

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/RzKho, https://ukrintei.ua/y/whWLz  

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини  #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2025-06-04
Share
ПЕРЕЛІК ПОСАД У СФЕРІ ОСВІТИ І НАУКИ З ОБОВ’ЯЗКОВИМ ЗНАННЯМ АНГЛІЙСЬКОЇ

ПЕРЕЛІК ПОСАД У СФЕРІ ОСВІТИ І НАУКИ З ОБОВ’ЯЗКОВИМ ЗНАННЯМ АНГЛІЙСЬКОЇ

Sorry, this entry is only available in Українська. Кабінет Міністрів України затвердив Перелік посад у сфері освіти і науки, претенденти на зайняття яких зобов’язані володіти англійською мовою.

Sorry, this entry is only available in Українська.

Кабінет Міністрів України затвердив Перелік посад у сфері освіти і науки, претенденти на зайняття яких зобов’язані володіти англійською мовою.

Відповідна постанова від 23 травня 2025 р. № 594 опублікована на урядовому порталі. Документ розроблено відповідно до пункту 11 частини першої статті 3 Закону України “Про застосування англійської мови в Україні». Відповідно до постанови, зобов’язані володіти англійською мовою у закладах  вищої освіти:  заступник керівника закладу вищої освіти, який відповідає за провадження наукової, міжнародної діяльності; завідувач докторантури, аспірантури; директор бібліотеки; декан (начальник) факультету/директор (начальник) інституту; завідувач (начальник) кафедри; професор, доцент, старший науковий співробітник, провідний науковий співробітник, головний науковий співробітник; керівник структурного підрозділу, що забезпечує виконання функцій з міжнародного співробітництва, роботу із здобувачами вищої освіти з числа іноземців та осіб без громадянства. У науковій (науково-дослідній, науково-технологічній, науково-технічній, науково-практичній установах) та їх наукових підрозділах: керівник наукового підрозділу юридичної особи; заступник керівника наукової установи, наукового підрозділу юридичної особи з наукової роботи; керівник наукового видавництва, редакції наукового видання; директор бібліотеки; завідувач докторантури, аспірантури; старший науковий співробітник, провідний науковий співробітник, головний науковий співробітник. Постанова набирає чинності через чотири роки з дня припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/0R0Ld

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини  #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини#НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2025-06-02
Share