ГРОМАДСЬКЕ ОБГОВОРЕННЯ ПРОЄКТУ ПРОФЕСІЙНОГО СТАНДАРТУ ЗА ПРОФЕСІЄЮ «ФАХІВЕЦЬ З БІБЛІОТЕЧНОЇ СПРАВИ»

ГРОМАДСЬКЕ ОБГОВОРЕННЯ ПРОЄКТУ ПРОФЕСІЙНОГО СТАНДАРТУ ЗА ПРОФЕСІЄЮ «ФАХІВЕЦЬ З БІБЛІОТЕЧНОЇ СПРАВИ»

Sorry, this entry is only available in Українська. Державне агентство України з питань мистецтв та мистецької освіти проводить громадське обговорення проєкту професійного стандарту за професією «Фахівець з бібліотечної справи».

Sorry, this entry is only available in Українська.

Державне агентство України з питань мистецтв та мистецької освіти проводить громадське обговорення проєкту професійного стандарту за професією «Фахівець з бібліотечної справи».

Проєкт розроблено відповідно до пунктів 15 та 16 відповідного Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2017 року № 373 (із змінами).  У проєкті визначена мета діяльності за професією – забезпечення інформаційних, освітніх, культурних та інших потреб  користувачів бібліотек шляхом здійснення комплектування, організації та зберігання бібліотечного фонду; аналітико-синтетичного опрацювання документів; обслуговування користувачів, у т. ч. віддалених; соціокультурної роботи, популяризації читання як способу отримання знання та форми культурного дозвілля; застосування цифрових технологій та інструментів для професійної комунікації. Також визначені назви  професії та код (коди) підкласу (підкласів) (групи) професії згідно з Національним класифікатором України ДК 003:2010 «Класифікатор професій»;  назви документів, що підтверджує професійну кваліфікацію особи (Диплом молодшого фахового бакалавра за спеціальністю В13 «Бібліотечна, інформаційна та архівна справа» із записом про здобуту професійну кваліфікацію «Фахівець з бібліотечної справи»; Сертифікат про присвоєння/підтвердження професійної кваліфікації «Фахівець з бібліотечної справи»; інші документи, що підтверджують здобуття професійної кваліфікації «Фахівець з бібліотечної справи»). Зауваження та пропозиції до проєкту можна подати  до 4 липня 2025 року.

 Детальніше: https://ukrintei.ua/y/7UgY7, https://ukrintei.ua/y/U6peR, https://ukrintei.ua/y/bshb9  

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини  #НРАТ_Науковцям_обговорення #НРАТ_Освітянам_обговорення #НРАТ_Бібліотекарям

2025-06-19
Share
РОЛЬ УНІВЕРСИТЕТІВ В АМБІЦІЯХ ЄВРОСОЮЗУ ЩОДО ШІ

РОЛЬ УНІВЕРСИТЕТІВ В АМБІЦІЯХ ЄВРОСОЮЗУ ЩОДО ШІ

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Європейської асоціації університетів опубліковано матеріал  «Роль університетів в амбіціях Європейського Союзу щодо штучного інтелекту».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Європейської асоціації університетів опубліковано матеріал  «Роль університетів в амбіціях Європейського Союзу щодо штучного інтелекту».

Він підготовлений у відповідь на заклик ЄвроКомісії щодо підготовки європейської стратегії використання штучного інтелекту в науці. У ньому зазначається, що Європа наразі потребує належного державного фінансування заходів по забезпеченню інклюзивного рівного доступу до інфраструктури, даних та навичок, щоб повною мірою скористатися перевагами задіяння штучного інтелекту в наукових дослідженнях. Цей тренд стрімко зростає, тому необхідно зосередити увагу на пріоритетах політики ЄС щодо штучного інтелекту в науці. Потреба в приватних інвестиціях є незаперечною, але важливо, щоб дослідницька діяльність фінансувалася за рахунок основного державного фінансування, яке буде забезпечувати рівноправність дослідників, підтримувати баланс комерційних та суспільних інтересів. Академічна спільнота повинна відігравати провідну роль у визначенні підходів та потреб щодо інфраструктури ШІ, а європейські цінності та суверенітет мають залишатись невід’ємною частиною стратегії ЄС з відповідними механізмами контролю та підтримкою етичних принципів на тлі розвитку відкритих даних та відкритої науки.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/ptOLe, https://ukrintei.ua/y/NgW1c

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_EUA #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_АкадемДоброчесність_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2025-06-16
Share
РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО  ЕТИКИ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ ТА РОБОТИ З ІНФОРМАЦІЄЮ

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО  ЕТИКИ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ ТА РОБОТИ З ІНФОРМАЦІЄЮ

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Європейської Комісії у розділі «Європейський освітній простір. Якісна освіта та навчання для всіх» представлені  матеріали обговорення рекомендацій ЄС щодо дезінформації та етики штучного інтелекту.

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Європейської Комісії у розділі «Європейський освітній простір. Якісна освіта та навчання для всіх» представлені  матеріали обговорення рекомендацій ЄС щодо дезінформації та етики штучного інтелекту.

Під час травневих семінарів, організованих Європейським центром цифрової освіти,  розглядались актуальні питання удосконалення відповідних тематичних наборів рекомендацій, зокрема: підтримка цифрової грамотності, боротьба з дезінформацією,  етичне використання інструментів штучного інтелекту та даних в освітній сфері. Це відповідає Плану дій Європейської Комісії щодо цифрової освіти на 2021–2027 роки, метою якого є підвищення цифрової компетентності, стійкості та інклюзії в освіті. Основну увагу було зосереджено на зміцненні структури рекомендацій, забезпеченні легкості їх упровадження, адаптації до різних освітніх контекстів, а саме: усвідомлення емоцій, роль ГШІ і соціальних мереж, ігрове навчання, перевірка фактів та емоційна рефлексія, зв’язок між керівними принципами та національними політичними рамками, розроблення стратегій, спрямованих на забезпечення в освіті відповідального та етичного використання ШІ,  захист конфіденційності даних, академічна доброчесність. Оновлення цих рекомендації в епоху цифрової дезінформації та швидкого розвитку технологій генеративного штучного інтелекту, є важливими для розвитку освіти. Вони пропонують практичні інструменти посилення стійкості до дезінформації та маніпуляцій; заохочення етичного, прозорого та інклюзивного використання штучного інтелекту; розвитку цифрової компетентності.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/9CrpU, https://ukrintei.ua/y/etSFl,  https://ukrintei.ua/y/1Dxun

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ЄC #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_АкадемДоброчесність_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2025-06-13
Share
ЖУРНАЛИ ВІДКРИТОГО ДОСТУПУ: ДОСВІД  ПІВНІЧНОЇ АФРИКИ

ЖУРНАЛИ ВІДКРИТОГО ДОСТУПУ: ДОСВІД  ПІВНІЧНОЇ АФРИКИ

Sorry, this entry is only available in Українська. На сторінці блогу DOAJ опублікована стаття Камель Белхамель «Підвищення якості журналів відкритого доступу у Північній Африці: шлях уперед».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сторінці блогу DOAJ опублікована стаття Камель Белхамель «Підвищення якості журналів відкритого доступу у Північній Африці: шлях уперед».

У ній висвітлюється як прогрес, так і сучасні проблеми розвитку журналів відкритого доступу у Північній Африці, а також шляхи їх подолання. Автор зазначає, що регіон досяг важливих успіхів у розширенні доступу до наукових досліджень завдяки поширенню журналів відкритого доступу. Алжир, Єгипет, Марокко, Лівія і Туніс запустили національні платформи підтримки відкритих наукових публікацій за підтримки академічних інституцій та урядових структур. Однак якість журналів ще недостатня для їхнього глобального впливу.  Лише  17,5% з  2244  журналів відкритого доступу регіону  відповідають стандартам якості, необхідним для включення до Довідника журналів відкритого доступу (DOAJ). Ключовими викликами наразі є процес формування, забезпечення сталого розвитку і співпраці у рамках наявного потенціалу. Подолання фінансових, технічних та культурних бар’єрів, а також залучення інновацій та регіональна співпраця допоможуть перетворити ці журнали з місцевих на впливові в академічному середовищі поза межами окремих країн.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/xLpNX

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини  #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_НауковіВидання_новини

2025-06-12
Share
ФОРМУВАННЯ КОЛЕКЦІЙ АКАДЕМІЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ФОРМУВАННЯ КОЛЕКЦІЙ АКАДЕМІЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті компанії EBSCO опубліковано інформацію про колекції академічної літератури від Library Journal та EBSCO «П’ять чинників формування колекцій академічної літератури».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті компанії EBSCO опубліковано інформацію про колекції академічної літератури від Library Journal та EBSCO «П’ять чинників формування колекцій академічної літератури».

У ньому йдеться про ключові характеристики, яким академічні бібліотекарі надають пріоритет під час вибору наукових ресурсів. Опитування, проведене  «Бібліотечним журналом» та спонсороване EBSCO, стало основою для  збору  даних серед академічних бібліотекарів щодо елементів створення комплексної колекції літератури для їхніх викладачів та студентів. Зокрема, вивчалась зміна ролі літератури у дослідженнях (знайомство студентів з новими місцями, перспективами та культурами, розвиток навичок критичного мислення), поява нових літературних жанрів (наукова фантастика на думку опитаних є наразі найпопулярнішим новим жанром), зростання  різноманітності (майже три чверті респондентів оцінили наявність авторів з різним походженням у своїх колекціях як «дуже важливу», а 51% повідомляють, що 10-30% їхніх літературних колекцій містять авторів з різним походженням), доступність (серед сервісів, які респонденти найчастіше називають важливими для своїх бібліотек, належать перетворення тексту в мовлення, багатомовна підтримка та відповідність стандартам доступності), інформація про жанр та автора (ідеальний інтерфейс користувача «централізує інформацію, пропонуючи детальні профілі авторів, жанрову навігацію та історичний контекст», забезпечує «здатність ідентифікувати літературні твори за тематичним фокусом», «агреговану інформацію про авторів»). Отже, створення комплексної колекції академічної літератури включає в себе кілька чинників, зокрема – представлення різних голосів, забезпечення доступності ресурсів для всіх користувачів, розвиток навичок критичного мислення та ознайомлення дослідників з новими жанрами та авторами.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/fwpt2, https://ukrintei.ua/y/bGNNW  

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини  #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_НауковіВидання_новини

2025-06-10
Share
ПОТІК ДОСЛІДЖЕНЬ З ВИКОРИСТАННЯМ ІНСТРУМЕНТІВ ШІ ПОСЛАБЛЮЄ ЯКІСТЬ НАУКИ

ПОТІК ДОСЛІДЖЕНЬ З ВИКОРИСТАННЯМ ІНСТРУМЕНТІВ ШІ ПОСЛАБЛЮЄ ЯКІСТЬ НАУКИ

Sorry, this entry is only available in Українська.  На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джульєтт Роуселл «Потік досліджень за допомогою штучного інтелекту послаблює якість науки».

Sorry, this entry is only available in Українська.

 На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джульєтт Роуселл «Потік досліджень за допомогою штучного інтелекту послаблює якість науки».

У ній наголошується, що хвиля низькоякісних статей загрожує перевантажити журнали та рецензентів, заважаючи їм оцінювати більш змістовні дослідження. Згідно з новими даними, інструменти штучного інтелекту, розроблені для допомоги у дослідницькому процесі шляхом машинної обробки інформації спричинили потік псевдонаукових робіт низької якості, які загрожують основам наукової творчості. Дослідницька група з Університету Суррея розглянула статті NHANES для визначення зв’язку між станом здоров’я, способом життя та клінічними результатами. Кількість таких досліджень зросла за останні роки з чотирьох одиниць у 2014-2021 роках  до 190 у 2024 році. Багато з цих робіт були об’єктивно низької якості, використовували поверхневий та спрощений підхід до аналізу, зосереджуючись на окремих змінних ігноруючи суттєві тенденції.  У статті, опублікованій у PLOS Biology, міститься застереження: оскільки штучний інтелект робить аналіз даних набагато доступнішим, а великі мовні моделі можуть допомогти у написанні робіт, «кількість штучних публікацій може перевищити кількість легітимних публікацій у певних галузях, що базуються на даних». Це може призвести до зростання «ризиків розповсюдження безпідставних, оманливих висновків щодо наукової літератури», буде спотворювати дослідження та послаблювати якість науки загалом. Дослідники, редакційні колегії журналів та рецензенти мають поставити це питання головним у нинішньому порядку денному. Дослідникам рекомендується використовувати повні набори даних, доступні їм, якщо немає чіткої та добре аргументованої причини для протилежного, а також прозоро зазначати, які частини даних використовувалися, протягом яких періодів часу та для яких груп. Журнали повинні посилити рецензування, залучаючи більше дослідників зі статистичним досвідом, частіше використовувати раннє відхилення поданих рукописів статей, щоб зменшити кількість низькоцінних статей, що направляються потім на рецензування. «Наші пропозиції являють собою прості речі, які можуть допомогти поставити заслон на шляху слабких або оманливих досліджень, не блокуючи при цьому переваги штучного інтелекту та відкритих даних. Ці інструменти залишаться з нами. Але потрібно діяти зараз, щоб захистити довіру до досліджень!».

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/RzKho, https://ukrintei.ua/y/whWLz  

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини  #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2025-06-04
Share
ПЕРЕЛІК ПОСАД У СФЕРІ ОСВІТИ І НАУКИ З ОБОВ’ЯЗКОВИМ ЗНАННЯМ АНГЛІЙСЬКОЇ

ПЕРЕЛІК ПОСАД У СФЕРІ ОСВІТИ І НАУКИ З ОБОВ’ЯЗКОВИМ ЗНАННЯМ АНГЛІЙСЬКОЇ

Sorry, this entry is only available in Українська. Кабінет Міністрів України затвердив Перелік посад у сфері освіти і науки, претенденти на зайняття яких зобов’язані володіти англійською мовою.

Sorry, this entry is only available in Українська.

Кабінет Міністрів України затвердив Перелік посад у сфері освіти і науки, претенденти на зайняття яких зобов’язані володіти англійською мовою.

Відповідна постанова від 23 травня 2025 р. № 594 опублікована на урядовому порталі. Документ розроблено відповідно до пункту 11 частини першої статті 3 Закону України “Про застосування англійської мови в Україні». Відповідно до постанови, зобов’язані володіти англійською мовою у закладах  вищої освіти:  заступник керівника закладу вищої освіти, який відповідає за провадження наукової, міжнародної діяльності; завідувач докторантури, аспірантури; директор бібліотеки; декан (начальник) факультету/директор (начальник) інституту; завідувач (начальник) кафедри; професор, доцент, старший науковий співробітник, провідний науковий співробітник, головний науковий співробітник; керівник структурного підрозділу, що забезпечує виконання функцій з міжнародного співробітництва, роботу із здобувачами вищої освіти з числа іноземців та осіб без громадянства. У науковій (науково-дослідній, науково-технологічній, науково-технічній, науково-практичній установах) та їх наукових підрозділах: керівник наукового підрозділу юридичної особи; заступник керівника наукової установи, наукового підрозділу юридичної особи з наукової роботи; керівник наукового видавництва, редакції наукового видання; директор бібліотеки; завідувач докторантури, аспірантури; старший науковий співробітник, провідний науковий співробітник, головний науковий співробітник. Постанова набирає чинності через чотири роки з дня припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/0R0Ld

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини  #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини#НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2025-06-02
Share
ПЕРЕОСМИСЛЕННЯ УНІВЕРСИТЕТСЬКОЇ БІБЛІОТЕКИ

ПЕРЕОСМИСЛЕННЯ УНІВЕРСИТЕТСЬКОЇ БІБЛІОТЕКИ

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Тайлера Волтерса «Переосмислення університетської бібліотеки на 2025 рік і надалі».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Тайлера Волтерса «Переосмислення університетської бібліотеки на 2025 рік і надалі».

У ній автор наголошує, що навіть в умовах постійного науково-технічного прогресу, появи всесвітньої мережі, цифровізації та штучного інтелекту, мета бібліотек у підтримці успіху своїх користувачів залишається незмінною. Це: підтримка студентів та викладачів у викладанні, навчанні та дослідженнях шляхом інформаційного забезпечення та комунікації. Разом із тим, академічні бібліотеки повинні трансформувати свої послуги, щоб задовольнити потреби, які постійно змінюються. В сучасному світі університетська бібліотека як фізичний простір для книг та мовчазного навчання має змінюватись, стаючи динамічним, технологічно орієнтованим центром, що підтримує дослідження, навчання та інновації.  У бібліотеках не перший рік відбувається цифрова трансформація,  поширюються відкриті наукові дослідження. Тайлер пропонує власне бачення того, як університетські бібліотеки можуть трансформувати свої послуги та усю діяльність задля максимально повного задоволення потреб студентів і викладачів. Вони мають змінити роль – з утримувача фізичних колекцій та архівів – до цифрових кураторів; створити відкриті стипендіальні центри; інвестувати в експертизу у галузі науки про дані; створювати спільні простори для підтримки успішності студентів; розробляти нові стратегії. Бібліотека має перетворитися на адаптивний, дослідницький та студентоорієнтований простір, готовий до швидкозмінної цифрової ери. Керівництво університетів повинно інвестувати у фахівців з інформації, даних, мультимедіа, технологій, а також  вкладати кошти у розбудову інфраструктури та розроблення нових політик, які дозволять новим бібліотекам процвітати. Майбутнє університетської бібліотеки — це не лише інформація, а й зв’язок, співпраця та інновації.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/alXOO

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

2025-05-30
Share
АНАЛІТИКА ДАНИХ НАУКОВОЇ ЗВІТНОСТІ УНІВЕРСИТЕТІВ

АНАЛІТИКА ДАНИХ НАУКОВОЇ ЗВІТНОСТІ УНІВЕРСИТЕТІВ

Sorry, this entry is only available in Українська. Міністерство освіти і науки України у співпраці з Державною науково-технічною бібліотекою України опублікували у відкритому доступі аналітичні дані з наукової звітності закладів вищої освіти України, що належать до сфери управління МОН.  

Sorry, this entry is only available in Українська.

Міністерство освіти і науки України у співпраці з Державною науково-технічною бібліотекою України опублікували у відкритому доступі аналітичні дані з наукової звітності закладів вищої освіти України, що належать до сфери управління МОН.  

Інтерактивна візуалізація охоплює відомості про розвиток понад 100 університетів за п’ять звітних років (2019–2023), містить десятки кількісних та якісних показників, зокрема – інформацію про науково-дослідні проєкти, публікації, патенти, обсяги фінансових ресурсів, залучених від бізнесу та міжнародних донорів. Ці дані було зібрано через Національну науково-інформаційну систему та у подальшому оброблено та візуалізовано засобами Google Looker Studio. Вони будуть корисні широкої аудиторії – представникам академічної спільноти, органів державної влади, громадськості та усім, хто зацікавлений у прозорому та об’єктивному аналізі університетської науки в Україні. Основний акцент зроблено на даних щодо частки наукових працівників за основним місцем роботи; молодих учених; реалізації дослідницьких проєктів на замовлення бізнесу; залученні міжнародного грантового фінансування; підтримці українських наукових журналів, які індексуються у МНБД Scopus і WoS та забезпечують безкоштовну публікацію для українських авторів. Проєкт реалізовано в межах розвитку національної науково-інформаційної системи, що підтримується ДНТБ України у рамках створення цифрової екосистеми відкритої науки.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/IQ0P5, https://ukrintei.ua/y/wjOYj 

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_ВідкритаНаука  #НРАТ_ВідкритіДані

2025-05-30
Share
ПОРЯДОК ДЕННИЙ ПОЛІТИКИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ДОСЛІДНИЦЬКОГО ПРОСТОРУ НА 2025–2027 РОКИ

ПОРЯДОК ДЕННИЙ ПОЛІТИКИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ДОСЛІДНИЦЬКОГО ПРОСТОРУ НА 2025–2027 РОКИ

Sorry, this entry is only available in Українська. Рада з питань конкурентоспроможності ЄС ухвалила Порядок денний Європейського дослідницького простору (ЄДП) на 2025–2027 роки.

Sorry, this entry is only available in Українська.

Рада з питань конкурентоспроможності ЄС ухвалила Порядок денний Європейського дослідницького простору (ЄДП) на 2025–2027 роки.

Це комплексна дорожня карта, реалізація якої має забезпечити покращення екосистеми досліджень та інновацій (R&I) Європи. Вона орієнтована на вирішення  завдань мобільності, сталого розвитку, підвищення міжнародної конкурентоспроможності, причому передбачає не лише завдання, а й вимірювані результати.  Другий Порядок денний політики ERA окреслює добровільні заходи для Європейського дослідницького простору на період з 2025 по 2027 роки. Подібно до першого Порядку денного, який був розрахований на 2022-2024 роки, 19 нових заходів спрямовані на перетворення пріоритетних напрямків, визначених Пактом про дослідження та інновації (R&I) в Європі, на конкретні заходи, об’єднуючи держави-члени ЄС, країни, асоційовані з програмою «Горизонт Європа», зацікавлені сторони в галузі досліджень та інновацій та ЄК. 11 структурних політик окреслюють довгострокові зобов’язання, вбудовані в національну та європейську політику, такі як відкрита наука, дослідницькі інфраструктури та кар’єра дослідників. 8 дій ERA заповнюють існуючі прогалини в актуальних сферах, зокрема – використанні штучного інтелекту в науці. Упродовж трьох наступних років Єврокомісія, європейські країни та зацікавлені сторони працюватимуть разом для досягнення прогресу в цих заходах ERA.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/Mf9o9, https://ukrintei.ua/y/lKoR4,https://euraxess.ec.europa.eu/, https://ukrintei.ua/y/jziXB, https://ukrintei.ua/y/TDPcv

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_EC #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_ВідкритаНаука  

2025-05-29
Share