Мінцифра разом із Київстар повідомляють, що українці обрали назву першої національної великої мовної моделі, яка створюється – «Сяйво».
Мінцифра разом із Київстар повідомляють, що українці обрали назву першої національної великої мовної моделі, яка створюється – «Сяйво».
Її призначення – надавати допомогу у розвитку державних сервісів, бізнесу, науки, освіти для більш швидкої та ефективної обробки даних, автоматизації рутинних процесів та розроблення нових цифрових продуктів. У відповідному опитуванні щодо назви взяли участь понад 136 тис. осіб, які запропонували біля трьох тисяч назв. До фінального рейтингу увійшли «Сяйво», «Слово» «Гомін», «Кавун», «Питай», «Шипіт», «Ядро, «Говерла», «Дзвінка» та «Шукай». Запуск системи для бета-тестування запланований наприкінці весни 2026 року.
Міністерство освіти і науки України повіддомляє про заснування Українського альянсу трансферу технологій.
Міністерство освіти і науки України повіддомляє про заснування Українського альянсу трансферу технологій.
Це професійна спільнота, що об’єднала фахівців та організації, залучені до процесів трансферу знань і технологій в Україні. Мета – формування середовища, яке допомагає науковим результатам приходити до практичного застосування – від лабораторних досліджень до бізнес-рішень і продуктів. Альянс об’єднує тих, хто працює на цьому етапі: університети, наукові установи, офіси трансферу технологій, бізнес і незалежних експертів. Ключове завдання – звести разом розрізнені практики та досвід і перетворити їх на узгоджену систему. Створюється платформа для обміну практичними кейсами та рішеннями, що вже працюють, пошуку партнерів, поширення напрацьованих рішень та узгоджених підходів і європейських практик. На установчих зборах затверджено концепцію розвитку та регламент діяльності Альянсу та визначено пріоритет співпраці з Асоціацією професіоналів з трансферу знань (ASTP). Наразі до альянсу вже долучилися понад 200 фахівців. Організація відкрита для всіх суб’єктів, реально залучених до процесів інновацій: представників органів державної влади та місцевого самоврядування; закладів вищої освіти, наукових установ; регіональних центрів трансферу технологій, офісів трансферу технологій та TISC; наукових та індустріальних парків; представників підприємств та індустріальних партнерів; практиків та фахівців у сфері трансферу технологій та знань. Ключовий критерій участі — практичний досвід і готовність працювати над розвитком системи трансферу технологій в Україні.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Масштабування штучного інтелекту в охороні здоров’я»
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Масштабування штучного інтелекту в охороні здоров’я»
У ньому зазначається, що технологія штучного інтелекту має величезний потенціал та вже здійснює значний вплив на системи охорони здоров’я в усьому світі. Цей потенціал не реалізується повною мірою через фрагментацію баз даних, неузгодженість політики та практики, а також структурні та управлінські бар’єри, що перешкоджають масштабуванню. Хоча ШІ повсюдно використовується в адміністративній роботі у країнах-членах ОЕСР, масштабування на національному рівні залишається обмеженим. Є задокументовані ризики, пов’язані з використанням ШІ в системі охорони здоров’я: спотворені дані, ризики неправомірного розкриття конфіденційних даних, кібербезпека, недостатня прозорість або неналежний нагляд, втрата робочих місць та деперсоналізація. Потрібен баланс між ринковими силами (які швидко змінюються), принципами охорони здоров’я (щоб не завдавати шкоди) та охопленням (за рахунок масштабування). Хоча ШІ вже використовується в охороні здоров’я у країнах-членах ОЕСР, відповідальне та масштабоване його упровадження, як і раніше, утруднене структурними, нормативними та управлінськими розривами. Країни-члени ОЕСР реалізують ряд ініціатив для усунення цих прогалин, розробляючи відповідні стратегії та плани дій. У звіті представлено узгоджений контрольний список політик, який має скерувати процес прийняття рішень та визначення пріоритетів. Цей список організовано за чотирма напрямками: створення сприятливих умов (для баз даних, масштабування ШІ та нарощування потенціалу); робота з бар’єрами (нагляд та моніторинг прогресу у досягненні спільних цілей); змістовна взаємодія з громадськістю, постачальниками послуг та галуззю; упровадження надійного ШІ. За названими напрямками визначено дев’ять основних категорій політики та 43 питання, що є критично важливими для відповідального масштабування переваг ШІ в системі охорони здоров’я.
Всесвітня організація інтелектуальної власності (WIPO) спільно з Відомством з інтелектуальної власності Європейського Союзу (EUIPO) оголосили про прийом заявок на програму «IP Management Clinic for Green Tech SMEs and Start-ups 2026».
Всесвітня організація інтелектуальної власності (WIPO) спільно з Відомством з інтелектуальної власності Європейського Союзу (EUIPO) оголосили про прийом заявок на програму «IP Management Clinic for Green Tech SMEs and Start-ups 2026».
Програма покликана допомогти інноваторам інтегрувати стратегію інтелектуальної власності у свою бізнес-модель. Це можливість для українських інноваторів інтегруватися в європейську екосистему та посилити свою конкурентоспроможність на міжнародному рівні. Компанії отримають безкоштовний доступ до ексклюзивного навчання та менторства від провідних фахівців, дізнаються про ідентифікацію та захист нематеріальних активів, навчаться розробляти IP-стратегії відповідно до своїх бізнес-цілей, грамотно готувати пітчинг для інвесторів, перетворювати екологічні інновації на конкурентну перевагу на міжнародному ринку. Також відбудуться семінари з комерціалізації інтелектуальної власності, інновацій сталого розвитку, захисту активів та доведення ІР-продуктів до інвестиційної готовності, використання інструментів WIPO та EUIPO. Фінальний захід відбудеться у м.Аліканте (Іспанія) у листопаді 2026 року. Запрошуються зацікавлені підприємці та інноватори з України, країн ЄС та країн Європейської асоціації вільної торгівлі (ЄАВТ), які працюють над рішеннями у сфері кліматичних технологій, чистої енергії, циркулярної економіки, сталого виробництва чи екологічних послуг. Заявку на участь можна подати до 30 квітня 2026 року.
На сайті компанії Сlarivate опубліковано звіт «Категоризація досліджень та цінність структурованих даних».
На сайті компанії Сlarivate опубліковано звіт «Категоризація досліджень та цінність структурованих даних».
У ньому зазначається, що надійність дослідницької інформації залежить не лише від її відкритості. Для ефективного виявлення, порівняння та оцінювання результатів досліджень дані мають бути чистими, послідовно структурованими та стабільними у часі. По мірі зростання обсягу та складності наукових архівів у глобальному масштабі, ризики неповноти або неструктурованості даних стають дедалі більшими. Особливо це стосується можливості їх подальшого використання для порівняльного аналізу, оцінювання та прийняття політичних рішень. На основі багаторічного досвіду методологічних розробок фахівці компанії Clarivate та Інституту наукової інформації наголошують: основні характеристики даних, їх категорізація та метадані є найважливішими чинниками якості бібліометрії Web of Science та пов’язаних продуктів. Категоризація академічних журналів виникла у 1956 році з публікацією Current Contents – регулярного бюлетеня для сповіщення дослідників про нові випуски наукових видань. У звіті наводяться основні типи документів у Web of Science CС та пояснюється, чому чисті, послідовно структуровані дані про дослідницьку діяльність необхідні для достовірного порівняльного аналізу, оцінювання та аналізу наукових трендів, а також як структуровані дослідницькі дані можуть бути узгоджені з національними рамками оцінювання досліджень та глобальними цілями (зокрема – Цілями сталого розвитку ООН).
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Перспективи боротьби з корупцією та забезпечення доброчесності у 2026 році: використання переваг доброчесності».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Перспективи боротьби з корупцією та забезпечення доброчесності у 2026 році: використання переваг доброчесності».
У ньому зазначається, що доброчесність є стратегічним активом для країн. За умови належного розроблення та ефективного упровадження системи державної доброчесності захищають демократії від корупції, зміцнюють довіру до державних інституцій та підтримують умови для зростання, чесної конкуренції та інвестицій. Експерти ОЕСР оцінили ефективність систем доброчесності 37-ми країн-членів ОЕСР та 25-ти країн-партнерів. Вони дійшли висновку, що корупція залишається значною та постійно загрозою, а країни можуть краще використовувати переваги доброчесності для забезпечення процвітання економіки та формування стійких, надійних державних інституцій. Корупція шкодить економічному зростанню, роблячи ринки менш стабільними та передбачуваними, придушуючи інновації та інвестиції, а також збільшуючи витрати та посилюючи неефективність. Країни втрачають значну частку ВВП через шахрайство, корупцію та марнотратство, а державні, приватні та некомерційні організації щороку втрачають трильйони доходів. Корупція спотворює державну політику, поглиблює нерівність та підриває суспільну довіру. Кількість людей з низькою довірою або її повною відсутністю до національного уряду зараз перевищує кількість тих, хто висловлює довіру. Корупція стає дедалі складнішою, а організовані злочинні мережі та дедалі більш складні схеми шахрайства з’являються завдяки новим технологіям. У звіті надаються рекомендації щодо усунення цих прогалин та досліджуються інструменти пом’якшення корупційних ризиків, пов’язаних із шахрайством, державними закупівлями та організованою злочинністю. Уряди мають застосовувати ризикоорієнтований та результативний підхід до боротьби з корупцією; зміцнити стійкість у сферах з високим ризиком корупції; покращити використання цифрових інструментів та даних для підтримки моніторингу й впровадження антикорупційних заходів; посилити зусилля, спрямовані на забезпечення доброчесності у системі правосуддя.
На сайті Європейської Комісії у розділі «Європейський освітній простір. Якісна освіта та навчання для всіх» опубліковано матеріал «… Переваги валоризації знань у вищій освіті»
На сайті Європейської Комісії у розділі «Європейський освітній простір. Якісна освіта та навчання для всіх» опубліковано матеріал «… Переваги валоризації знань у вищій освіті»
У ньому йдеться про звіт директорату освіти, молоді, спорту та культури ЄК «Спільнота для освітніх інновацій: від досліджень до впливу. Мости для інноваційних розривів у вищій освіті». Автори дослідження зосереджують увагу на значенні валоризації знань та вказують, що ця діяльність потребує загальноінституційного підходу, а не окремих дій. Валоризація знань являє собою процес створення їхньої соціальної та економічної цінності, пов’язує різні сфери та сектори й перетворює дані, ноу-хау та результати досліджень на стійкі продукти, послуги, рішення і політику, засновану на знаннях, що приносить користь суспільству. Вона є стратегічним інструментом для вищих навчальних закладів та дослідницьких організацій, що забезпечує перехід від дослідження до його упровадження і впливу. Необхідно розвивати інституційні служби підтримки, які надають допомогу дослідникам у перетворенні знань на практичні результати, робить їх видимими та інтегрованими упродовж усього життєвого циклу дослідження. Важливо підтримувати партнерські відносини з неакадемічними зацікавленими сторонами, що сприяють спільній творчості та впровадженню інновацій. Потрібно приділяти увагу розвитку потенціалу ЗВО і НУ для набуття як окремими особами, так інституціями навичок, відповідного способу мислення та необхідних умов для постійної валоризації знань. У звіті представлені рекомендації щодо розроблення та упровадження політики валоризації знань, а саме: упроваджувати навчання на основі практики (практичні приклади, симуляції переговорів, використання шаблонів); зробити результати валоризації знань видимими й такими, що враховуються в процесі розвитку (поряд з дослідженнями та викладанням); здійснювати фінансування постійних посад та спільних послуг, щоб зменшити залежність від короткострокових проектів; забезпечити безперервність підтримки після завершення проекту; пріоритезувати тематичні виклики, узгоджені з регіональними потребами. Узагальнено передовий європейський досвід (ініціативи Офісів трансферу технологій Фландрії (Бельгія), Передачі знань (Ірландія), Фонду «Технологія Європи» (Італія)), що наочно демонструє, як установи можуть впроваджувати валоризацію у навчальні програми та розвиток кар’єри.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочій документ «Тенденції щодо інцидентів та небезпек, пов’язаних зі штучним інтелектом, про які повідомляють ЗМІ» із серії «Документи ОЕСР зі штучного інтелекту».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочій документ «Тенденції щодо інцидентів та небезпек, пов’язаних зі штучним інтелектом, про які повідомляють ЗМІ» із серії «Документи ОЕСР зі штучного інтелекту».
У ньому зазначається, що упровадження ШІ супроводжуються підвищеною увагою до пов’язаних з ним ризиків, отже нагальним завданням є виявлення та реагування на них. Ризики доцільно розподіляти на дві групи – «небезпека», коли вони являють собою потенційну шкоду та «інциденти» – коли вони призводять до фактичної шкоди. Ефективні механізми моніторингу, звітності та реагування на ризики ШІ необхідні для розуміння, запобігання та пом’якшення такого роду ризиків, а також усунення наслідків інцидентів. На початку 2025 року члени Глобального партнерства з ШІ затвердили загальну структуру звітності про інциденти, пов’язані зі ШІ, як міжнародний шаблон для обміну даними між державними та приватними організаціями у різних юрисдикціях та секторах. Ці відомості про інциденти та небезпеки, пов’язані зі ШІ, мають важливе значення для розробників та користувачів ШІ, політиків, дослідників та громадськості щоб їх розуміти та знешкоджувати й усувати наслідки. Великі компанії, що займаються ШІ, відслідковують і діляться такою інформацією, але більша її частина залишається конфіденційною. Непрямі індикатори (наприклад, судові рішення у справах, пов’язаних зі ШІ; повідомлення у ЗМІ) можуть дати часткове уявлення про те, де та які саме типи інцидентів мали місце. Опублікований документ містить аналіз доступних даних, структурованих за 14 тематичними кластерами, які збираються у режимі реального часу та поширюються завдяки Монітору інцидентів і небезпек, пов’язаних зі штучним інтелектом.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Мобілізація приватних інвестицій для вирішення соціальних проблем: роль бізнесу у цілеспрямованій інноваційній політиці» із серії «Документи ОЕСР з науково-технічної та промислової політики».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Мобілізація приватних інвестицій для вирішення соціальних проблем: роль бізнесу у цілеспрямованій інноваційній політиці» із серії «Документи ОЕСР з науково-технічної та промислової політики».
У ньому зазначається, що інноваційні політики, орієнтовані на вирішення конкретних завдань, спрямовані на досягнення чітко визначених суспільних цілей. Однак зміцнення національної конкурентоспроможності та створення нових робочих місць також входять до таких цілей, хоча і опосередковано. Ця складність та багаторівневість цілей проявляється у показниках, які уряди використовують для моніторингу та оцінювання відповідних політик, оскільки у процесі вирішення соціальних проблем використовуються технології та інноваційні рішення. Великі технологічні прориви насправді сприяють економічному зростанню та, відповідно, більш широкій соціальній вигоді. Наприклад, у США такі політики сприяли розвитку інтернету, мРНК-вакцин, зниження вартості сонячної енергії. У цьому документі розглядається, як уряди можуть посилювати участь приватного сектора у цілеспрямованій соціальній політиці. Аналіз інформації, отриманої від приватних компаній та галузевих асоціацій, дозволив експертам встановити, що хоча уряди демонструють цінність участі бізнесу, насправді їхні дії доволі часто підривають прогрес, на практиці відмовляючись від поставлених цілей або концентруючись лише в межах діяльності міністерств науки, технологій та інновацій. Бізнес прагне довгострокових зобов’язань щодо залучення приватних інвестицій. Необхідне системне поєднання інструментів з боку пропозиції та попиту, важливою є реформа регулювання та закупівель, оскільки таким чином можна блокувати або сприяти приватним інноваціям.
Європейська рада докторантів та молодих дослідників (Eurodoc) презентує другий етап освітньої програми фундаментальних цінностей та послів демократії.
Європейська рада докторантів та молодих дослідників (Eurodoc) презентує другий етап освітньої програми фундаментальних цінностей та послів демократії.
Її мета – якомога ширше інформування науковців та науково-педагогічних працівників про роль вищої освіти і наукових досліджень у розвитку демократії в Європі, а також про можливість стати послами демократії у своїх установах, дослідницьких спільнотах та суспільстві. Усі бажаючі отримують унікальну можливість зміцнити власне розуміння та дізнатись про кращі практики підтримки демократії в університетах. Курс орієнтований на молодих дослідників з усіх дисциплін і галузей знань. Він забезпечить всебічний огляд демократичних цінностей вищої освіти та наукових досліджень у Європі, надасть теоретичну та практичну основу для просування відповідних цінностей. Програма курсу складається із двох частин: «Демократична місія наукових досліджень та вищої освіти в Європі» та «Роль демократичних державних органів у наукових дослідженнях у Європі». Заявку на участь можна подати до 31 березня 2026 року.
