Проєкт LUKE оприлюднив новий випуск інформаційного бюлетеня з оглядом поточних активностей в межах проєкту.
Проєкт LUKE оприлюднив новий випуск інформаційного бюлетеня з оглядом поточних активностей в межах проєкту.
Йдеться про зміст етапів реалізації цього проекту, запуск спільного конкурсу LUKE для підтримки співпраці у галузі досліджень та інновацій між українськими та європейськими партнерами, захід зі встановлення ділових контактів дослідників та інноваторів, формування нових партнерських відносин, підготовку проектних пропозицій, запуск платформи пошуку партнерів LUKE, підготовку й обговорення перспективних проектних ідей.
Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства, Міністерство цифрової трансформації України, Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій разом із Українським католицьким університетом та AI HOUSE оголосили про старт відкритого конкурсу «AI-рішень для розпізнавання державних рукописних документів».
Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства, Міністерство цифрової трансформації України, Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій разом із Українським католицьким університетом та AI HOUSE оголосили про старт відкритого конкурсу «AI-рішень для розпізнавання державних рукописних документів».
Його мета – пошук технологій для автоматичного розпізнавання державних документів – заяв, довідок, журналів, печаток та архівних матеріалів. Взяти участь у можуть AI/ML-інженери, data scientists, дослідники, студенти технічних спеціальностей, стартапи, R&D-команди та університетські лабораторії. Під час змагання «Handwritten to Data» ШI-спеціалісти створюватимуть Computer Vision рішення, щоб оптимізувати роботу з архівами та пришвидшити розвиток цифрових сервісів. На першому етапі учасники працюватимуть онлайн на платформі Kaggle та розроблятимуть моделі для розпізнавання рукописного тексту. Вони отримають доступ до відкритого датасету українських державних рукописних документів, можливість використати ресурси та сервіси Amazon Web Services для тренування моделей та можливість тестувати рішення на реальних державних сервісах, менторську підтримку експертів із Computer Vision та OCR/HTR. Найкращі команди матимуть можливість представити свої рішення перед експертним журі та державними партнерами. Призовий фонд у розмірі 7 тис. дол. США буде розподілений між трьома командами- переможцями. Подати заявку на участь можна до 16 квітня 2026 року.
Центр медіації та посередництва, що функціонує на базі Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій інформує про старт ініціативи з підтримки розвитку нової культури вирішення спорів.
Центр медіації та посередництва, що функціонує на базі Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій інформує про старт ініціативи з підтримки розвитку нової культури вирішення спорів.
Йдеться про створення спільноти «Агентів ІР медіації», для поширення медіації у сфері інтелектуальної власності, формування культури цивілізованого вирішення конфліктів з перетворенням інформаційної ініціативи у довготривалий соціальний процес, що впливає не лише на рівень обізнаності, а й на практики поведінки, підходи до розв’язання спорів. Взяти участь у проєкті можуть усі бажаючі у зручному для них форматі. Зокрема, долучення лідерів думок дозволить трансформувати інформаційний проект у живий соціальний рух. Освітяни та студенти зможуть підвищити рівень обізнаності та увести медіацію в освітньо-публічний дискурс. Підприємці та представники бізнесу можуть підтримувати медіацію, використовуючи її на практиці. Представники креативних індустрій скористаються нею як альтернативним інструментом врегулювання спорів. Юристи та адвокати зможуть ділитися знаннями про медіацію, а також на практиці сприяти ефективному вирішенню конфліктів і поширювати розуміння медіації у професійному середовищі та суспільстві.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Передові методи зміцнення державної відповідальності» із серії «Документи ОЕСР з питань ділової та фінансової політики».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Передові методи зміцнення державної відповідальності» із серії «Документи ОЕСР з питань ділової та фінансової політики».
У ньому зазначається, що відповідальне, підзвітне та сумлінне управління державними підприємствами за допомогою належного корпоративного управління має важливе значення для забезпечення їхнього внеску в конкурентоспроможність, економічну стійкість та сталий розвиток країни. Досягнення вказаних цілей передусім потребує ясності щодо того, чому і як держава діє як власник: обґрунтування, цілі, структура управління, механізми нагляду. Потрібна єдина чітка політична основа на противагу фрагментованих правових чи політичних інструментів, які впливають деструктивно. Наразі біля половини країн, опитаних ОЕСР, мають узгоджену політику щодо державної власності. У цьому документі представлені основні компоненти ефективної політики щодо власності, а саме: обґрунтування державної власності, механізми управління, що розмежовують ролі та обов’язки держави та органів управління державних підприємств, механізми реалізації, моніторингу та оцінювання. Експерти підкреслюють важливість прозорості та підзвітності через публічне розкриття інформації та здійснення регулярних перевірок. Дедалі більше країн інтегрують принципи стійкості та сумлінності у практику управління власністю. Йдеться про наступні ключові моменти: підтримка на найвищому політичному рівні (забезпечення легітимності); публічне розкриття політики (прозорість), контроль за допомогою зведеної звітності та зовнішньої оцінки для підвищення підзвітності; надійний нагляд, контроль показників ефективності та регулярні перевірки; політика щодо власності має бути «живим» документом, що адаптується до мінливих умов, при збереженні послідовності в управлінні та очікуваннях. Дотримуючись наданих рекомендацій, уряди можуть забезпечити прозорість, підзвітність та відповідність своєї політики щодо державної власності проголошеним цілям.
Кабінет Міністрів України ухвалив вимоги до рівня володіння англійською мовою для претендентів на окремі посади у державному управлінні, освіті, науці та інших сферах.
Кабінет Міністрів України ухвалив вимоги до рівня володіння англійською мовою для претендентів на окремі посади у державному управлінні, освіті, науці та інших сферах.
Відповідна постанова від 01 квітня 2026 р. № 425 розміщена на урядовому порталі. Рішення прийнято на виконання Закону України «Про застосування англійської мови в Україні». Воно встановлює диференційовані вимоги залежно від посади та рівня відповідальності. Зокрема, для претендентів на посади державної служби категорії «А», а також голів місцевих державних адміністрацій, їхніх заступників визначено вимогу володіння англійською мовою на рівні не нижче B1 за шкалою CEFR. Ці вимоги набирають чинності через чотири роки з дня припинення або скасування воєнного стану в Україні. Окремо врегульовано вимоги для сфери освіти і науки: претенденти на посади керівників державних наукових установ та закладів вищої освіти повинні мати рівень не нижче B2. Для окремих посад державної служби категорій «Б» і «В», а також для ряду посад у сфері освіти і науки уряд визначив диференційований підхід, згідно якого необхідний рівень володіння англійською залежить від конкретної посади та її функціоналу. Для окремих претендентів на посади у цій сфері може братися до уваги знання іншої офіційної мови Європейського Союзу. Норми застосовуються до окремих посад, перелік яких визначено законом і відповідними актами Кабінету Міністрів України.
Національний фонд досліджень України оголошує старт конкурсного відбору на виконання індивідуальних наукових проєктів 2027-2028.
Національний фонд досліджень України оголошує старт конкурсного відбору на виконання індивідуальних наукових проєктів 2027-2028.
Він покликаний підтримати актуальні наукові дослідження вітчизняних дослідників щодо вирішення фундаментальних і прикладних проблеми в усіх галузях задля забезпечення технологічного, економічного, соціального та культурного поступу України. Тематика проєктів має відповідати принаймні одному з напрямів розвитку науки і техніки (згідно зі статтею 3 Закону України «Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки»), а саме: національна безпека і оборона; фундаментальні наукові дослідження з найбільш важливих проблем розвитку науково-технічного, соціально-економічного, суспільно-політичного, людського потенціалу для забезпечення конкурентоспроможності України у світі та сталого розвитку суспільства і держави; інформаційні та комунікаційні технології; енергетика та енергоефективність; раціональне природокористування; науки про життя, нові технології профілактики та лікування найпоширеніших захворювань; нові речовини і матеріали. Наукові керівники (автори) проєктів мають подати заявку від імені юридичної особи (закладу вищої освіти будь-якої організаційно-правової форми та державної або комунальної форми власності, зареєстрованої в Україні) разом із гарантіями забезпечення проведення дослідження (розробки). Тривалість реалізації проєктів – до 2-х років. Загальний обсяг фінансування проектів – до 100 млн грн (у т.ч. до 50 млн грн у 2027 році та до 50 млн грн у 2028 році). Заявку на участь у конкурсі можна подати до 1 травня 2026 року.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала статистичний звіт «Загальне зростання НДДКР у країнах ОЕСР залишається стабільним, державні бюджети на НДДКР скорочуються та переорієнтуються на оборону».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала статистичний звіт «Загальне зростання НДДКР у країнах ОЕСР залишається стабільним, державні бюджети на НДДКР скорочуються та переорієнтуються на оборону».
У ньому зазначається, що згідно з останніми даними, які було оприлюднено в «Основних показниках науки та техніки ОЕСР», зростання інвестицій у НДДКР є стабільним у країнах ОЕСР. Зростання витрат на дослідження та експериментальні розробки з поправкою на інфляцію у 2024 році було на рівні 2,6%, не змінившись порівняно з 2023 роком, причому відповідні витрати зросли у США на 3,4%, тоді як у ЄС – на 0,4%, Японія, Корея й Туреччина повідомили про темпи зростання понад 5%. Натомість у Німеччині, найбільшій економіці ЄС, було зафіксовано скорочення на 0,4%. На бізнес-сектор, як і раніше, припадає найбільша частка відповідних витрат – 73%, що перевищує показник 67%, зафіксований у 2010 році. Темпи зростання витрат за секторами зблизилися. Зростання витрат у сфері вищої освіти склало близько 2%, причому США та КНР зміцнили свої позиції як найбільші економіки світу за обсягом витрат на НДДКР, збільшивши відрив від інших країн. Міжнародні порівняння на основі показників купівельної спроможності та середньорічних обмінних курсів показують, що витрати на ДіР у ЄС становлять біля 60% від витрат США. Загалом у 2024-2025 роках державні бюджети на ДіР скоротилися на тлі переорієнтації з енергетики та охорони навколишнього середовища на оборону.
На сайті Європейського фонду освіти опубліковано звіт «Вплив ШІ на ринки праці: що нам відомо на даний момент».
На сайті Європейського фонду освіти опубліковано звіт «Вплив ШІ на ринки праці: що нам відомо на даний момент».
У ньому зазначається, що технологія штучного інтелекту стала потужною трансформаційною силою. І хоча ШІ наразі знаходиться на ранній стадії еволюції, він вже визнаний однією з найбільших революційних змін, у тому числі – на ринках праці, де одночасно забезпечує автоматизацію та переосмислення завдань, змінюючи процес виконання та оцінювання робіт. Як і кожна нова технологія, ШІ впливає на зміст завдань та структуру робочих місць, з відповідними наслідками для зайнятості, умов праці та вимог до навичок робочої сили. Доступні для ознайомлення дослідження впливу ШІ на ринки праці розглядають різні аспекти зайнятості у розрізі секторів, професій та кваліфікацій. Результати цих досліджень переважно зосереджені на трьох сценаріях: витіснення робочих місць (повна автоматизація), створення робочих місць, трансформація або доповнення робочих місць (зміна змісту завдань). Трансформацію робочих місць експерти визнають найпоширенішим наслідком. Опублікований звіт містить всебічний огляд літератури та синтезує основні висновки на основі досліджень, аналізу політики міжнародних організацій та галузевих звітів. Його висновки сфокусовані на кількості робочих місць, їх якості та інклюзивності. Також розглядається потенційний вплив ШІ на країни, що розвиваються.
Мінцифра разом із Київстар повідомляють, що українці обрали назву першої національної великої мовної моделі, яка створюється – «Сяйво».
Мінцифра разом із Київстар повідомляють, що українці обрали назву першої національної великої мовної моделі, яка створюється – «Сяйво».
Її призначення – надавати допомогу у розвитку державних сервісів, бізнесу, науки, освіти для більш швидкої та ефективної обробки даних, автоматизації рутинних процесів та розроблення нових цифрових продуктів. У відповідному опитуванні щодо назви взяли участь понад 136 тис. осіб, які запропонували біля трьох тисяч назв. До фінального рейтингу увійшли «Сяйво», «Слово» «Гомін», «Кавун», «Питай», «Шипіт», «Ядро, «Говерла», «Дзвінка» та «Шукай». Запуск системи для бета-тестування запланований наприкінці весни 2026 року.
Міністерство освіти і науки України повіддомляє про заснування Українського альянсу трансферу технологій.
Міністерство освіти і науки України повіддомляє про заснування Українського альянсу трансферу технологій.
Це професійна спільнота, що об’єднала фахівців та організації, залучені до процесів трансферу знань і технологій в Україні. Мета – формування середовища, яке допомагає науковим результатам приходити до практичного застосування – від лабораторних досліджень до бізнес-рішень і продуктів. Альянс об’єднує тих, хто працює на цьому етапі: університети, наукові установи, офіси трансферу технологій, бізнес і незалежних експертів. Ключове завдання – звести разом розрізнені практики та досвід і перетворити їх на узгоджену систему. Створюється платформа для обміну практичними кейсами та рішеннями, що вже працюють, пошуку партнерів, поширення напрацьованих рішень та узгоджених підходів і європейських практик. На установчих зборах затверджено концепцію розвитку та регламент діяльності Альянсу та визначено пріоритет співпраці з Асоціацією професіоналів з трансферу знань (ASTP). Наразі до альянсу вже долучилися понад 200 фахівців. Організація відкрита для всіх суб’єктів, реально залучених до процесів інновацій: представників органів державної влади та місцевого самоврядування; закладів вищої освіти, наукових установ; регіональних центрів трансферу технологій, офісів трансферу технологій та TISC; наукових та індустріальних парків; представників підприємств та індустріальних партнерів; практиків та фахівців у сфері трансферу технологій та знань. Ключовий критерій участі — практичний досвід і готовність працювати над розвитком системи трансферу технологій в Україні.
