СТАРТ КОНКУРСУ УКРАЇНСЬКО-АВСТРІЙСЬКИХ НАУКОВО-ДОСЛІДНИХ ПРОЄКТІВ

СТАРТ КОНКУРСУ УКРАЇНСЬКО-АВСТРІЙСЬКИХ НАУКОВО-ДОСЛІДНИХ ПРОЄКТІВ

Міністерством освіти і науки України та Федеральним міністерством у справах жінок, науки та досліджень Австрії та Австрійським агентством з питань освіти та інтернаціоналізації оголошено конкурс спільних українсько-австрійських науково-дослідних проєктів для реалізації у 2027-2028 роках.

Міністерством освіти і науки України та Федеральним міністерством у справах жінок, науки та досліджень Австрії та Австрійським агентством з питань освіти та інтернаціоналізації оголошено конкурс спільних українсько-австрійських науково-дослідних проєктів для реалізації у 2027-2028 роках.

Участь у Конкурсі можуть взяти  будь-які науково-дослідні групи закладів вищої освіти, наукових установ обох країн за всіма науковими дисциплінами і тематичними напрямами, включно із соціальними та гуманітарними науками. Основні критерії відбору: відповідність напрямам конкурсу; наукова якість та інноваційний характер проєкту; здатність та компетентність тимчасових наукових колективів втілити проєкт у життя; можливість проведення спільних досліджень і адекватність наукового методу; досвід участі у міжнародних проєктах та перспективи міжнародного співробітництва; якість інфраструктури установ, що беруть участь у проєкті; участь у проєкті молодих науковців (віком до 35 років) та жінок-дослідників; можливості практичного використання результатів проєкту. Проєктна пропозиція готується на дворічний термін (початок –  1 січня 2027 року). Міністерство освіти і науки України фінансує витрати українських науковців на організацію візиту до Республіки Австрія (витрати на проїзд, проживання, добові, візу за необхідності та медичне страхування), заробітну плату українських учасників науково-дослідного проєкту,  витрати на закупівлю матеріалів, накладні витрати організації, де виконується науково-дослідний проєкт. Заявку на участь можна подати до 24 квітня 2026 року.

Детальніше: https://mon.gov.ua/news/oholosheno-konkurs-spilnykh-ukrainsko-avstriiskykh-naukovo-doslidnykh-proiektiv-dlia-realizatsii-u-2027-2028-rr, https://nauka.gov.ua/information/uav2026/,https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/nauka/2026/09-03/1-avstriia-2027-forma-zaiavki-dodatok-1.pdf

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ГрантиМіжнароднаПідтримка #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Інноваторам_новини 

2026-03-10
Share
ОЕСР: ФІНАНСОВИЙ ЗАХИСТ ВІД РИЗИКУ КАТАСТРОФ

ОЕСР: ФІНАНСОВИЙ ЗАХИСТ ВІД РИЗИКУ КАТАСТРОФ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Фінансовий захист від ризиків катастроф: повені, пожежі та інші серйозні ризики».

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Фінансовий захист від ризиків катастроф: повені, пожежі та інші серйозні ризики».

У ньому зазначається, що упродовж життя люди, домогосподарства та підприємства наражаються на широкий спектр соціальних, економічних, технологічних та екологічних ризиків, які у разі їх настання можуть мати значні негативні фінансові наслідки. Доступ до страхування може відігравати надзвичайно важливу роль у захисті від потенційно руйнівних фінансових втрат, забезпечити надійне джерело фінансування післякризового відновлення. Проте страхові ринки можуть бути не в змозі забезпечити необхідний фінансовий захист від деяких видів ризиків, які виникають нечасто, але призводять до серйозних та широкомасштабних наслідків, наприклад – стихійних лих, кіберкатастроф чи пандемій. Для деяких із названих ризиків державно-приватні страхові програми можуть забезпечити доступність недорогого страхування та вирішити проблему незахищених фінансових ризиків. Уряди мають відігравати важливу роль у забезпеченні адекватного фінансового захисту для реагування на катастрофічні ризики. Вони можуть підтримати доступність страхового покриття шляхом створення державно-приватних страхових програм або запровадження державних механізмів компенсації, фінансової допомоги для реагування на незахищені фінансові ризики. Необхідно заздалегідь виявляти ризики, які можуть істотно вплинути на значну частину населення, оцінювати адекватність фінансового захисту від цих ризиків, прогнозувати наслідки, які незахищені фінансові ризики можуть мати для економічної діяльності. Звіт допомагає в оцінюванні потреб у фінансовому захисті, що підтримується урядом, містить опис підходів до підтримки страхового покриття, зосереджуючись на захисті від лісових пожеж та повеней як двох важливих та зростаючих ризиках у багатьох країнах.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/financial-protection-against-catastrophic-risks_32a3acd7-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/03/financial-protection-against-catastrophic-risks_9aa93a38/32a3acd7-en.pdf, https://doi.org/10.1787/32a3acd7-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-03-10
Share
ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ВІДКРИТИХ ДАНИХ

ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ВІДКРИТИХ ДАНИХ

З 7 по 13 березня 2026 року у світі проходить День відкритих даних.

З 7 по 13 березня 2026 року у світі проходить День відкритих даних.

Цей щорічний захід присвячений поширенню інформації про цінність відкритих даних, коли  фахівці та інституції з різних країн проводять лекції, вебінари, воркшопи, конференції та інші заходи для підтримки відкритих даних. Взяти участь у дні відкритих даних можуть усі, хто має відповідні ідеї та бажає поширювати інформацію щодо відкритих даних та різноманітних способів їх використання, може  навчити слухачів працювати з  відкритими даними, будувати відповідні візуалізації, робити аналіз даних, створювати профільні сервіси, навчати й допомагати зростати світовій спільноті відкритих даних. Саме ініціативна участь проголошена основною цінністю Дня відкритих даних. Список запланованих заходів та результати їх проведення відкриті для ознайомлення. День відкритих даних ініційований та проходить під патронатом Фонду відкритих знань (OKFN) і реалізується  завдяки активній участі членів Мережі відкритих знань.

Детальніше: https://opendataday.org/, https://okfn.org/en/network/

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Інноваторам_новини  #НРАТ_Бібліотекарям

2026-03-09
Share
ЗАТВЕРДЖЕНЕ ФІНАНСУВАННЯ НА РОЗВИТОК НАУКИ

ЗАТВЕРДЖЕНЕ ФІНАНСУВАННЯ НА РОЗВИТОК НАУКИ

Кабінет Міністрів України ухвалив постанову про затвердження «Порядку розподілу коштів для фінансування основної діяльності державних наукових установ, а також наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок закладів вищої освіти за результатами державної атестації».

Кабінет Міністрів України ухвалив постанову про затвердження «Порядку розподілу коштів для фінансування основної діяльності державних наукових установ, а також наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок закладів вищої освіти за результатами державної атестації».

Документ уточнює механізм розподілу додаткових коштів за результатами атестації та запроваджує диференційований підхід до фінансування наукових установ та університетів залежно від результатів їхньої діяльності, фіксуючи дату початку фінансування січнем 2026 року. Загальний обсяг фінансування, розподілений за результатами державної атестації, становить понад 3 млрд грн. Для реалізації цього рішення МОН затвердило розподіл коштів для фінансування наукової та науково-технічної діяльності закладів вищої освіти і наукових установ, які за результатами державної атестації віднесено до груп А і Б. Відповідний наказ опубліковано на сайті МОН. Ним затверджено перелік державних закладів вищої освіти та державних наукових установ із відповідними обсягами фінансування за кожним науковим напрямом у 2026 році, розподіл базового фінансування окремих наукових підрозділів, а також рекомендації (алгоритм) використання бюджетних коштів. Крім того, подовжено строк дії свідоцтв про державну атестацію наукової установи за науковим напрямом «Військові науки» до 31 грудня 2026 року, що дасть їм змогу планово завершити процедуру атестації. Фінансування спрямують за трьома основними напрямами. Майже 2 млрд грн  спрямовано на стимулювання наукових та науково-педагогічних працівників шляхом виплати надбавок до заробітної плати (70%); 638 млн грн – на розвиток дослідницької інфраструктури та закупівлю сучасного обладнання (20%); 531 млн грн – на інституційний розвиток наукових установ і закладів вищої освіти, проведення ініціативних науково-дослідних робіт, залучення молодих науковців і підтримку наукових шкіл (10%).  На обсяг фінансування надалі впливатимуть такі показники: ефективність залучення зовнішнього фінансування (кошти бізнесу, міжнародні гранти); кількість публікацій найвищого квартилю (Q1) у Scopus/WoS; частка молодих учених; загальний кадровий потенціал установ. Очікується, що новий підхід до фінансування забезпечить спрямування державних ресурсів до тих установ, які демонструють високі результати досліджень і формують науковий потенціал країни.

Детальніше: https://www.kmu.gov.ua/news/ponad-3-mlrd-hrn-na-rozvytok-nauky-zatverdzheno-poriadok-ta-rozpodil-finansuvannia, https://mon.gov.ua/news/ponad-3-mlrd-hrn-na-rozvytok-nauky-zatverdzheno-poriadok-ta-rozpodil-finansuvannia, https://mon.gov.ua/npa/pro-orhanizatsiiu-finansuvannia-ministerstvom-osvity-i-nauky-ukrainy-naukovoi-i-naukovo-tekhnichnoi-diialnosti-zakladiv-vyshchoi-osvity-ta-naukovykh-ustanov-z-urakhuvanniam-rezultativ-ikh-der?v=69aae7052a2ce, https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfCM5givtd04crG0nQgrrcZsJ19irN9mG6k9cJwcxBEu4HWpw/viewform

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-03-09
Share
ОЕСР: ФІНАНСУВАННЯ АКАДЕМІЧНИХ СТАРТАПІВ

ОЕСР: ФІНАНСУВАННЯ АКАДЕМІЧНИХ СТАРТАПІВ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Як неакціонерні інструменти впливають на фінансування академічних стартапів» із серії «Робочі документи ОЕСР з питань науки, технологій та промисловості».

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Як неакціонерні інструменти впливають на фінансування академічних стартапів» із серії «Робочі документи ОЕСР з питань науки, технологій та промисловості».

У ньому зазначається, що наукові знання є ключовим чинником довгострокового економічного зростання, а університети та дослідницькі інститути відіграють життєво важливу роль у генерації та розповсюдженні нових ідей.  Однак шлях від наукових знань до економічного ефекту потребує проміжного етапу у вигляді інновацій – продуктів, послуг, процесів чи бізнес-моделей, які продукують соціальну цінність. Академічне підприємництво, у рамках якого дослідники комерціалізують свої ідеї через стартапи, є ключовим механізмом перетворення наукових відкриттів у суспільну та економічну практику. Незважаючи на свій потужний потенціал, академічні стартапи через тривалі цикли розробки та специфічну академічну спрямованість стикаються з унікальними проблемами в частині доступу до фінансування. У цьому дослідженні розглядається фінансування академічних стартапів, роль венчурного капіталу та альтернативних інструментів. Проведений експертами організації аналіз охоплює понад 81 тис. стартапів, заснованих у країнах ОЕСР у період з 1990 по 2022 рік, 8 тис. з яких було засновано саме академічними підприємцями. Розглядаються типи фінансування, які залучають ці компанії, їх галузева приналежність, патентна активність, наслідки першого залучення фінансування для довгострокових фінансових результатів. Показано, що академічні стартапи частіше отримують гранти та допомогу, але не залучають більше фінансування, ніж неакадемічні стартапи. Перші джерела фінансування сильно впливають на наступні шляхи отримання коштів, оскільки стартапи, які фінансуються за рахунок грантів, часто стикаються з перешкодами при переході до фінансування на основі пайової участі. Державний венчурний капітал не надає суттєвої підтримки академічним стартапам, які зазвичай орієнтуються на неакціонерне фінансування. Є необхідність у спеціальних інструментах підтримки, таких як акселератори та інкубатори, що надають академічним стартапам не лише фінансування, а й ділові навички та допомагають у налагодженні зв’язків, що полегшує доступ до венчурного капіталу та сприяє вирішенню унікальних проблем академічних стартапів на пізніх етапах, забезпечує комерціалізацію високоефективних інновацій, які приносять суттєву користь суспільству.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/how-do-non-equity-instruments-shape-the-financing-paths-of-academic-start-ups_9cf21625-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/02/how-do-non-equity-instruments-shape-the-financing-paths-of-academic-start-ups_b43303b0/9cf21625-en.pdf, https://doi.org/10.1787/9cf21625-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Інноваторам_новини  #НРАТ_Науковцям_КращіПрактики

2026-03-09
Share
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ БЕЗБАР’ЄРНОЇ МОВИ

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ БЕЗБАР’ЄРНОЇ МОВИ

Національна комісія зі стандартів державної мови  та МОН презентували перший Державний стандарт «Термінологія безбар’єрності».

Національна комісія зі стандартів державної мови  та МОН презентували перший Державний стандарт «Термінологія безбар’єрності».

Документ уніфікує недискримінаційну лексику та визначає перелік слів, які підлягають вилученню з офіційного вжитку. Затверджені норми охоплюють понад 100 термінів, які стосуються прав і можливостей людей з інвалідністю, ветеранів, батьків із дітьми та інших груп, що стикаються з упередженнями. Документ став результатом роботи експертної групи, утвореної Національною комісією зі стандартів державної мови, проєкту «Відновлення для всіх» (RFA), а також залучення експертів Ради Європи і ЮНЕСКО. Документ уже доступний на офіційному сайті Національної комісії зі стандартів державної мови. Комісія на своєму засіданні 26 лютого 2026 року схвалила другу редакцію проєкту стандарту й передала документ до Інституту української мови НАН України та інших наукових установ для надання висновків.  Запровадження стандарту зробить цю  термінологію обов’язковою для використання в офіційній документації, правничій та науковій літературі, сфері освіти, публічного управління, медіа та публічних комунікаціях.

Детальніше: https://mova.gov.ua/news/bezbariernist-tse-filosofiia-suspilstva, https://mon.gov.ua/news/terminolohiia-bezbariernosti-prezentuvaly-pershyi-v-ukraini-derzhavnyi-standart-bezbariernoi-movy, https://mova.gov.ua/storage/app/sites/19/standarty/standart-tb-ii-redakciia-sxvalena-1.pdf

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Інклюзивність #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Інноваторам_новини  #НРАТ_Бібліотекарам

2026-03-05
Share
ПРОГРАМИ ПІДТРИМКИ ІННОВАЦІЙ ТА IP В КРАЇНАХ БАЛТІЇ

ПРОГРАМИ ПІДТРИМКИ ІННОВАЦІЙ ТА IP В КРАЇНАХ БАЛТІЇ

Експерти Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій підготували аналітичну довідку з оглядом державних програм підтримки інновацій та інтелектуальної власності в Естонії, Латвії та Литві.

Експерти Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій підготували аналітичну довідку з оглядом державних програм підтримки інновацій та інтелектуальної власності в Естонії, Латвії та Литві.

Невеликі за розміром країни Балтії змогли сформувати конкурентоспроможні інноваційні екосистеми завдяки комплексному поєднанню фінансових інструментів, податкових стимулів, інституційної консолідації та цифровізації державних сервісів. Естонія має модель «держави-платформи» для спрощення адміністрування бізнесу та заохочення реінвестування прибутку (корпоративний податок 0% на реінвестований прибуток), а місцева агенція з бізнесу та інновацій пропонує єдине адміністративне «вікно». Латвійська модель підтримки інновацій базується на поєднанні грантів ЄС, фінансових інструментів та активній ролі державних інституцій розвитку: в країні запроваджено ініціативу Green Corridor, що скорочує адміністративні процедури для інвесторів, інноваційні ваучери можуть покривати до 100% витрат на дослідження або патентний пошук, держава може списувати до 30% інноваційного кредиту, якщо проєкт виявився успішним. Литва зробила ставку на інституційне об’єднання і централізовану систему підтримки інновацій: агентство інновацій супроводжує бізнес від ідеї до міжнародних ринків, державна фінансова установа має портфель понад 1,4 млрд євро, пропонуються позики до 150 млн євро. Експерти говорять про ефективність переходу від моделі «держави-донора» до моделі «держави-акселератора», де основний акцент робиться на інвестиціях у технологічні компанії, розвитку інноваційних екосистем і стимулюванні комерціалізації інтелектуальної власності.

Детальніше: https://nipo.gov.ua/infodovidka-pidtrymka-innovatsii-baltia,

Фото: організатори

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_Інноваторам_КращіПрактики

2026-03-04
Share
КОНКУРС LUKE

КОНКУРС LUKE

Національний фонд досліджень України інформує про  старт  спільного конкурсу LUKE  Рамкової програми Європейського Союзу з досліджень та інновацій «Горизонт Європа».

Національний фонд досліджень України інформує про  старт  спільного конкурсу LUKE  Рамкової програми Європейського Союзу з досліджень та інновацій «Горизонт Європа».

Йдеться про проєкт «Приєднання України до Європейського дослідницького простору – платформа спільного фінансування та розбудови потенціалу для посилення науково-дослідницької та інноваційної співпраці (LUKE)». Конкурс спрямований на розвиток сталого довгострокового партнерства у сфері досліджень, розробок та/або інновацій між державами-членами ЄС, асоційованими країнами. Тематична спрямованість: енергетика (стала та відновлювана енергетика та енергетична безпека), кібербезпека (кіберстійкість критичної інфраструктури та адаптивні системи кібербезпеки),  медицина та охорона здоров’я (телемедицина, біомедичні дослідження, застосування телемедицини для дистанційного надання медичних послуг, інноваційні дослідження сигнальних систем клітин для біомедичних цілей), соціальні та гуманітарні науки (суспільне примирення, сталий соціальний розвиток та відновлення людського капіталу). Участь у конкурсі можуть взяти юридичні особи (установи, організації, підприємства), зареєстровані в Австрії, Чехії, Естонії, Фінляндії, Німеччині, Латвії, Республіці Молдова, Польщі, Румунії, Туреччині та Україні. Заохочується формування консорціумів із залученням різних типів організацій у сфері досліджень, інновацій та бізнесу. Заявники мають відповідати критеріям прийнятності національних фінансуючих сторін, можуть представляти заклади вищої освіти та наукові установи, створені відповідно до національного законодавства, малі та середні підприємства, що здійснюють науково-дослідну діяльність. Тривалість реалізації проєктів може становити до двох років.  Заявку на участь у конкурсі можна подати до 15 травня 2026 року та 16 травня 2026 року.

Детальніше: https://horizon-europe.org.ua/uk/luke/joint-call/, https://community.efficient.eu/, https://nrfu.org.ua/news/luke-joint-call/

Фото: організатори

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ЄC #НРАТ_ГрантиМіжнароднаПідтримка #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Інноваторам_новини 

2026-03-02
Share
ОЕСР: ІНДЕКС ШІ

ОЕСР: ІНДЕКС ШІ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Індекс OECD-AI».

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Індекс OECD-AI».

Наголошується, що штучний інтелект займає все більш вагоме місце у національних політичних програмах по всьому світу і це спонукає уряди шукати надійні, порівняні показники для оцінювання сильних та слабких сторін національних екосистем ШІ. Оскільки технології штучного інтелекту стрімко розвиваються, існує нагальна потреба в авторитетній системі вимірювання, яка б інформувала та спрямовувала політичні рішення, оцінювала внесок ШІ в інновації, а також підтримувала відповідальне управління надійним ШІ. Індекс OECD.AI є відповіддю на цю потребу, – він пропонує реальний інструмент моніторингу прогресу у впровадженні «Рекомендацій ОЕСР щодо ШІ», прийнятих у 2019 році та переглянутих у 2024 році. Наразі документ призначений країнам-членам ОЕСР, але надалі охоплення його буде значно більшим – він буде розповсюджуватись на всіх членів Глобального партнерства зі ШІ (GPAI). Індекс є модульним, що дозволяє інтегрувати нові показники по мірі їх напрацювання. Наразі він зосереджений на п’яти політичних рекомендаціях для урядів щодо надійного штучного інтелекту. У звіті описано концептуальні засади, методологію оцінювання та результати розрахунку Індексу за 2023 та 2024 роки з коментарями щодо перевірки на надійність та чутливість для забезпечення статистичної цілісності, точності й надійності. Отримані результати демонструють значні відмінності між країнами та компонентами індексу. Онлайн-інтерфейс, який буде запущено на OECD.AI, надасть користувачам можливості користування інтерактивними візуалізаціями та доступ до ресурсів для подальших досліджень.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/oecd-ai-observatory-index_32c01014-en.html,

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-02-27
Share
РОЗВИТОК ДОСЛІДНИЦЬКОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ ТА ПІДТРИМКА МОЛОДИХ УЧЕНИХ

РОЗВИТОК ДОСЛІДНИЦЬКОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ ТА ПІДТРИМКА МОЛОДИХ УЧЕНИХ

Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», який унормовує  питання розвитку дослідницької інфраструктури та підтримки молодих вчених.

Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», який унормовує  питання розвитку дослідницької інфраструктури та підтримки молодих вчених.

Оновлено правила функціонування дослідницької інфраструктури та вперше на рівні закону запроваджено постдокторантуру як повноцінний етап академічної кар’єри. Визначено роль і функції наукового керівника наукового (науково-технічного) проєкту, запроваджено терміни «дослідницька інфраструктура», «відкрита наука», «відкритий доступ», «оптимізовані дослідницькі дані (FAIR-дані)», «принципи FAIR», «Національна електронна науково-інформаційна система», «постдокторант». Запроваджується реєстр дослідницької інфраструктури та визначено порядок його формування і функціонування; визначено особливості організації діяльності локальних, розподілених та віртуальних (цифрових) дослідницьких інфраструктур; можливість створення національних консорціумів дослідницької інфраструктури; розширено права доступу до інфраструктури й відкритих наукових даних, визначено відповідальність за повноту й достовірність результатів досліджень; оновлено порядок формування державного замовлення на найважливіші науково-технічні (експериментальні) розробки та науково-технічну продукцію; розширено цілі  та напрями державної політики через запровадження принципів відкритої науки. Окремий блок змін спрямовано на розбудову кар’єрної траєкторії молодих учених, поглиблення наукової спеціалізації, формування власної дослідницької програми, посилення міжнародної конкурентоспроможності, розвиток наукових мереж та міжінституційної співпраці. Запроваджене розмежування повноважень між науковим керівником і адміністрацією установи, що створює передумови для формування спроможних дослідницьких команд, ефективного залучення зовнішніх ресурсів і міжнародних грантів, підвищення відповідальності за результати, прозорого й ефективного управління ресурсами проєкту. Розширено можливості грантової підтримки Національного фонду досліджень України в частині програм навчання в аспірантурі, ад’юнктурі, докторантурі, інтернатурі та резидентурі. Зазначені зміни мають підсилити конкурентоспроможність української науки та сприятмуть її  інтеграцію до європейського дослідницького простору.

Детальніше: https://mon.gov.ua/news/ukhvaleno-zakon-pro-rozvytok-doslidnytskoi-infrastruktury-ta-pidtrymku-molodykh-uchenykh, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-19#Text

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-02-26
Share