Книжкова палата України на власному сайті у розділі «Видання для фахівців» оновила інформацію про нові надходження книг і брошур.
Книжкова палата України на власному сайті у розділі «Видання для фахівців» оновила інформацію про нові надходження книг і брошур.
Тут представлені публікації з видавничої справи та редагування, книгознавства, документознавства, бібліології, бібліографії та бібліографознавства, а також галузеві науково-методичні та методичні розробки. Список видань формується на основі електронної бази даних обов’язкового примірника документів.
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джона Росса «Реформи досліджень і розробок за принципом «усе або нічого» запобігатимуть стагнації Австралії».
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джона Росса «Реформи досліджень і розробок за принципом «усе або нічого» запобігатимуть стагнації Австралії».
У статті йдеться про рекомендації, підготовлені за результатами масштабного огляду системи досліджень і розробок в Австралії та наводяться аргументи на користь їх комплексного, а не часткового впровадження. Автор повідомляє, що експертами було запропоновано низку взаємопов’язаних змін, серед яких пом’якшення вимог до університетських досліджень, посилення фінансування через конкурентні гранти, забезпечення стабільності дослідницької інфраструктури та розроблення підходів до більш точного визначення повної вартості досліджень. Ці заходи мають розглядатись як єдина система, де ефективність кожного елемента залежить від реалізації інших. Джон наголошує, що вибіркове запровадження окремих рекомендацій може не лише знизити їхню результативність, а й поглибити наявні дисбаланси. Зокрема, без комплексного перегляду фінансування та організації досліджень є ризик збереження структурних обмежень, які наразі стримують розвиток інновацій та продуктивності наукової діяльності. Запропоновані зміни спрямовані на довгострокове зміцнення наукової системи, а не на короткострокові та часткові коригування. Слід мати на увазі ширший політичний контекст: дискусія стосується не лише обсягу інвестицій, а й принципів організації наукової діяльності, збалансування фундаментальних досліджень і прикладних розробок із потребами економіки. Саме така узгодженість визначатиме здатність країни подолати загрозливі тенденції до академічної стагнації. Необхідне переосмислення ролі досліджень у національному розвитку та провести системні реформи, які забезпечать на практиці підвищення ефективності наукової системи та її здатності відповідати на довгострокові виклики.
Міністерство цифрової трансформації України оприлюднило «Рекомендації з відповідального використання систем штучного інтелекту для публічного та приватного секторів».
Міністерство цифрової трансформації України оприлюднило «Рекомендації з відповідального використання систем штучного інтелекту для публічного та приватного секторів».
Документ покликаний надати пояснення щодо того, як зі зміною рівня автономності ШІ змінюються функціональні можливості систем, відповідальність та ризики. У ньому викладені підходи до класифікації рівнів автономності систем ШІ, описані їхні характеристики, можливості, обмеження, ризики, а також містяться поради стосовно упровадження. Наприклад, Американська медична асоціація розробила трирівневу таксономію ШІ для клінічного використання: assistive (допоміжний), augmentative (доповнювальний) та autonomous (автономний), де кожен рівень має різний ступінь втручання людини. У сфері транспорту найбільш поширеною є класифікація за стандартом SAE International, де представлені шість рівнів автономності: від нульового (повна залежність від водія) до п’ятого (повна автономність без потреби втручання людини). У посібнику Мінцифри систематизовано інформацію про рівні автономності ШІ, їх ключові відмінності, а також умови, за яких застосування того чи іншого рівня є доцільним. Показано, яких управлінських, операційних або стратегічних результатів може досягти користувач, організація чи установа залежно від обраного ступеня автономності ШІ; як оцінювати рівні автономності систем та керувати ризиками; як захистити свої дані під час роботи з АІ; які існують практичні інструменти для впровадження ШІ у діяльність.
Міністерство освіти і науки України поширило інформацію про створення інституту наукових амбасадорів як нового інструменту розвитку міжнародної наукової співпраці.
Міністерство освіти і науки України поширило інформацію про створення інституту наукових амбасадорів як нового інструменту розвитку міжнародної наукової співпраці.
Ініціатива покликана підтримати процеси формування сталих зв’язків між українськими та зарубіжними вченими та міжінституційну взаємодію. Йдеться про запуск спільних дослідницьких проєктів, пошук нових партнерств для закладів вищої освіти та наукових установ, а також системне посилення присутності української науки у світовому академічному просторі. «Примірне положення про наукового амбасадора» було затверджене наказом МОН № 568 від 03.04.2026. У ньому визначається, хто такий науковий амбасадор, які завдання він виконує та як сприяє налагодженню сталих професійних контактів між українськими та міжнародними науковими спільнотами, механізми взаємодії формати співпраці та можливості залучення до міжнародних програм, проєктів і консорціумів.
На сайті Європейської Комісії у розділі «Дослідження та інновації» опубліковано статтю «Нова ера для Open Research Europe».
На сайті Європейської Комісії у розділі «Дослідження та інновації» опубліковано статтю «Нова ера для Open Research Europe».
У ній розглядається одноіменна платформа ЄК з відкритим доступом до публікацій досліджень, що фінансуються усіма програмами ЄС. Запущена у 2021 році для просування інноваційних безкоштовних публікацій з відкритим доступом, платформа Open Research Europe (ORE) наразі готується до чергового етапу свого розвитку. За фінансової підтримки, яка сягає майже 17 мільйонів євро, що будуть виділені у період з 2026 по 2031 роки та співфінансування Європейською Комісією на суму до 10 мільйонів євро, ORE трансформується у колективно підтримувану видавничу службу, якою керуватиме CERN та національні дослідницькі організації з 11 країн – Австрії, Франції, Німеччини, Італії, Нідерландів, Норвегії, Португалії, Словенії, Іспанії, Швеції та Швейцарії. Окрім дослідників, які отримують гранти ЄС, колективне фінансування також дозволить дослідникам з країн-учасниць публікувати свої роботи безкоштовно, що значно розширить можливості авторів. ORE було задумано в рамках політики Європейського дослідницького простору (ERA) з метою забезпечення відкритого доступу до високоякісних результатів досліджень, що фінансуються ЄС, зміцнення вільного обігу знань та максимізації впливу досліджень, фінансування яких здійснюється з державного бюджету країн-учасниць та фондів ЄС. Упродовж п’яти років з моменту запуску платформа демонструє стабільне зростання та популярність у дослідницької спільноти: тут опубліковано понад 1,2 тис. статей 6,3 тис. авторів з понад 3 тис. установ по всьому світу. Платформа розпочала свою роботу з метою переосмислити наукові публікації. Вона не лише пропонує дослідникам безкоштовну платформу відкритого доступу, але й збагачує громадські знання та сприяє довірі до науки за допомогою інноваційної моделі публікації, що характеризується ретельним та відкритим рецензуванням. Наразі активізувалися зусилля щодо перетворення ORE на колективно фінансовану, масштабну платформу відкритого доступу, яка слугує суспільному благу. Упровадження відкритої та рівноправної практики публікацій у дослідницьких установах є новим етапом розвитку Open Research Europe, – інклюзивної платформи, що підтримує прозорість, підзвітність й транскордонну співпрацю в наукових дослідженнях.
Проєкт RIFF оголосив про відкритий відбір заявок для включення українських дослідницьких інфраструктур до першої Дорожньої карти.
Проєкт RIFF оголосив про відкритий відбір заявок для включення українських дослідницьких інфраструктур до першої Дорожньої карти.
Учасники конкурсу матимуть можливість взяти участь в заходах проекту RIFF, зокрема – навчанні для керівників дослідницької інфраструктури, семінарах, тематичних самітах, літніх школах, програмі стипендій, навчальних візитах, зможуть налагодити зв’язки з науково-дослідними інститутами ЄС для спільних проектів у майбутньому та, можливо, отримати фінансування на розвиток дослідницькх інфраструктур. Заявники мають представляти референтні дослідницькі організації вже існуючих в Україні дослідницькх інфраструктур. Для роз’яснення умов конкурсу будуть проведені відповідні інформаційні заходи 21 квітня та 5 червня 2026 року. Подати заявку можна до 13 липня 2026 року.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Розвиток потенціалу у прогнозуванні технологічних перспектив: посібник для політиків» із серії «Робочі документи ОЕСР з науки, технологій та промисловості».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Розвиток потенціалу у прогнозуванні технологічних перспектив: посібник для політиків» із серії «Робочі документи ОЕСР з науки, технологій та промисловості».
Зазначається, що уряди наразі стикаються з подвійним завданням: передбачати розвиток та оцінити наслідки появи нових конвергентних технологій, одночасно забезпечуючи стійкість національної політики в умовах швидких змін. Сканування горизонтів розвитку пропонує один із способів вирішення цього завдання, дозволяючи виявляти ранні сигнали, визначати технологічні тенденції та безпосередньо пов’язувати їх із політичними питаннями. При інтеграції у процес прийняття рішень сканування горизонтів розвитку дає урядам перевагу на ранньому етапі: підготуватися до викликів, найкращим чином скористатися можливостями, що виникають, узгодити інвестиції в науку, технології та інновації з довгостроковими національними пріоритетами. Однак осмислення ранніх сигналів про потенційні можливості є ключовою проблемою, з якою стикаються різні учасники процесу сканування горизонтів розвитку як у приватному, так і державному секторах. Щоб визначити, коли сканування горизонтів розвитку технологій є відповідним інструментом, важливо розуміти, що може дати цей інструмент, хто може його використовувати, які його очікувані результати та потенціал залежно від політичного контексту і наявних ресурсів. У цьому документі розглядається, як можна допомогти урядам передбачити появу нових і конвергентних технологій та і реагувати на них. Ґрунтуючись на великому масиві практичних даних, накопичених за 2020–2025 роки, експерти пропонують різноманітні підходи для державних органів та міжнародних ініціатив, поглиблюють методологію та показують, як можна інтегрувати в цю аналітику інструменти штучного інтелекту. У документі визначено ключові технології (передові матеріали, квантові технології, біоінженерія тощо) та описано їх політичні наслідки для безпеки, стійкості, екологічності. Висвітлюються проблеми інтерпретації ранніх сигналів та демонструється необхідність запровадження надійних стандартів та міжнародного співробітництва для забезпечення ефективного використання аналізу перспектив у формуванні політики й прийняття політичних рішень у галузі науки, технологій та інновацій.
На сайті Європейської Комісії опубліковане дослідження стосовно побудови системи моніторингу процесу перетворення знань на цінність.
На сайті Європейської Комісії опубліковане дослідження стосовно побудови системи моніторингу процесу перетворення знань на цінність.
Документ спрямований на держави-члени та асоційовані країни Європейського дослідницького простору, які проводять оцінювання того, як на практиці реалізуються інновації на благо розвитку суспільства та задля підвищення конкурентоспроможності. Пропонується розглядати «багатогранну цінність» діяльності з валоризації знань: від комерційних проривів до кращої державної політики та залучення громад. Для цього запроваджується система із 16 показників та 41 метрики, що дозволить країнам більш точно вимірювати вплив інвестицій у дослідження та інноваційну діяльність на розвиток економіки та суспільства у короткостроковому та довгостроковому контексті. Планується відстежувати комерціалізацію досліджень (спільні патенти реального та академічного сектору, використання інтелектуальної власності, венчурні інвестиції, кількість наукових стартапів), внесок досліджень у стандартизацію, вплив досліджень на формування політики, залучення громад до валоризації знань. Наголошується на необхідності узгодження ключової термінології та рівня зрілості наборів даних і покращання практики їх збору. Надаються рекомендації щодо пілотного тестування метрик, подальшого вдосконалення методології та покращення узгодженості даних. Опитування і тематичні дослідження розглядаються як важливе джерело інформації для підготовки висновків та подальшого розвитку системи показників, які будуть використані для механізму моніторингу ERA. Документ буде корисний політикам як практичний ресурс оцінювання прогресу у валоризації знань та розроблення заходів із посилення впливу європейських досліджень.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Прокладаючи нові шляхи в інноваційній політиці, орієнтованій на вирішення конкретних завдань».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Прокладаючи нові шляхи в інноваційній політиці, орієнтованій на вирішення конкретних завдань».
З кінця 2010-х років і до сьогодні у всьому світі було запущено понад 260 місій. Їхнє швидке поширення викликало як позитивні очікування, так і занепокоєння щодо розроблення та упровадження більш ефективних стратегій. ОЕСР визнає досягнення та недоліки цих місій, тому розпочала комплексний аналіз набутого досвіду: результати, уроки, прогалини, кращі рішення з проєктування та реалізації місій. Дослідження побудоване на широкому діалозі політиків, які безпосередньо беруть участь у реалізації місій, та дослідників. Документ містить поради щодо того, як слід формулювати місію; як залучати учасників, формувати програми та визначати бюджети для науки, технологій та інновацій; як залучити фінансові та людські ресурси із приватного сектору. У звіті представлені 65 практичних висновків, які будуть корисні для фахівців-практиків, а також приклади вдалого розроблення і виконання місій.
На сайті Європейського фонду освіти опублікований аналітичний матеріал «Інструментарій моніторингу IOPEU: підтримка процесу розроблення науково обґрунтованої цифрової політики в Європі».
На сайті Європейського фонду освіти опублікований аналітичний матеріал «Інструментарій моніторингу IOPEU: підтримка процесу розроблення науково обґрунтованої цифрової політики в Європі».
У ньому зазначається, що інноваційні ресурси допомагають державним адміністраціям зміцнювати сумісність та повторно використовувати наявні дані моніторингу. Інструментарій моніторингу IOPEU, який є частиною ініціативи «Інтероперабельна Європа», об’єднує ретельно відібраний набір рішень, навчальних матеріалів та рекомендацій щодо того, як державні адміністрації можуть покращити сумісність у рамках Європейського Союзу. Розміщений на порталі «Інтероперабельна Європа» інструментарій надає доступ до пошукових систем рішень EIF, онлайн-курсів та інших ключових ресурсів, призначених для підвищення рівня розвитку цифрових державних послуг. Об’єднуючи ці інструменти в одному місці, ініціатива підтримує посадових осіб, фахівців-практиків та політиків, які працюють над реалізацією закону «Про інтероперабельну Європу» та «Європейську рамкову програму забезпечення сумісності». Цей набір інструментів моніторингу є частиною більш широкої колекції моніторингу IOPEU, яка є основною точкою доступу до документів, інформаційних панелей та звітів про стан інтероперабельності в ЄС. Ця колекція відображає довгострокове зрушення у бік структурованого, заснованого на фактичних даних нагляду за транскордонними цифровими державними послугами та відповідає новим вимогам до моніторингу, запровадженим в ЄС. Забезпечується автоматизований збір даних та повторне використання міжнародних, європейських та національних джерел моніторингу. Ключовою перевагою цього набору інструментів є зв’язок з навчальними матеріалами Академії інтероперабельної Європи, включаючи курси для самостійного вивчення, які знайомлять із Європейською рамковою програмою інтероперабельності (EIF) та допомагають країнам привести свої національні рамки інтероперабельності у відповідність до очікувань ЄС. Ці ресурси гарантують, що національні адміністрації, незалежно від розміру чи рівня цифрової зрілості, можуть отримати доступ до високоякісних практикоорієнтованих навчальних матеріалів, які підтримують послідовний підхід до інтероперабельності та цифрової трансформації. По мірі переходу ЄС від обсерваторій (таких, як NIFO), до нового Європейського механізму моніторингу інтероперабельності, пропонований набір інструментів відіграватиме все більш суттєву роль у забезпеченні того, щоб моніторинг залишався всеосяжним, порівнянним та перспективним.
