OECD

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Циркулярна економіка в Берліні, Німеччина» із серії «Документи ОЕСР з регіонального  розвитку».

Наголошується, що останнім часом у Берліні спостерігається значне зростання населення (+10% за 2013-2023 роки, порівняно з +4% у Німеччині та +5% в ОЕСР), яке у 2040 році за прогнозами становитиме 4 млн.  Це об’єктивно впливає на послуги та інфраструктуру, визначає попит на житло, споживання ресурсів тощо. У 2020 році столиця ФРН розпочала перехід до циклічної економіки, прийнявши Концепцію управління відходами на 2020-2030 роки, спрямовану на впровадження заходів щодо зменшення побутових, водних і будівельних відходів. Щоб прискорити цей перехід, Берлін створив Координаційний офіс із циклічної економіки, енергоефективності та захисту клімату в бізнесі (2022 р.) та Zero Waste Agency (2023 р.), а також замовив дослідження потенціалу циклічної економіки у промисловому секторі міста. Незважаючи на значні зусилля, циклічна економіка в Берліні все ще часто сприймається лише через призму сталого поводження з відходами. В опублікованому ОЕСР документі розглядаються проблеми, які стримують прогрес у становленні циклічної економіки та надаються рекомендації щодо прискорення такого переходу.

Детальніше: http://surl.li/ieuajc, http://surl.li/rfebtc, https://doi.org/10.1787/459defe7-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Роль державного венчурного капіталу для інноваційного підприємництва» із серії «Робочі документи ОЕСР з науки, технологій та промисловості».

Наголошується, що державне венчурне фінансування або використання державних коштів для інвестування в інноваційні підприємницькі фірми  стало важливим інструментом політики, спрямованої на розвиток інноваційних екосистем та підтримку компаній, які не відповідають типовому «венчурному профілю». Воно доповнює приватний венчурний капітал та підтримує інноваційний розвиток. Емпірично проаналізовано роль державного венчурного капіталу у стимулюванні інноваційного підприємництва. Розглядаються два основні питання: які компанії отримують фінансування від державних венчурних фондів і який зв’язок між фінансуванням від державних венчурних фондів та результатами діяльності компаній. У дослідженні використано унікальний набір панельних даних 200 фірм, що працюють у країнах-членах ОЕСР та отримали венчурне фінансування у період з 2000 по 2022 роки. Встановлено, що проєкти, які отримали державне фінансування, зазвичай мали більш високий ризик, ніж фірми, що фінансуються приватними венчурними капіталами, і відповідно мали нижчу ефективність  як з позицій подальшого залучення фінансування, так і інноваційних результатів. Разом із тим, співпраця держави з приватними венчурними інвесторами призводить до скорочення розриву в продуктивності. Вплив виключно державного венчурного фінансування є слабшим, але воно все одно корисне. Державне венчурне фінансування може виступати в якості політичного інструменту для спрямування коштів у фірми, які не викликають сильної зацікавленості у приватних венчурних інвесторів. Урядовий венчурний капітал може також сприяти досягненню ширших політичних цілей, таких як «зелений» перехід, де інновації є нагальною потребою, але стикаються зі значними бар’єрами у вигляді технологічної та політичної невизначеності.

Детальніше: http://surl.li/yryxaq, http://surl.li/pseqps, https://doi.org/10.1787/6430069e-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

У блозі ECOSCOPE опублікована стаття економістів Організації економічного співробітництва та розвитку «Політична основа для відновлення зростання продуктивності».

У ній наголошується, що  продуктивність праці визначає рівень життя населення, що у довгостроковій перспективі має вирішальне значення. Проте упродовж десятиліть в країнах ОЕСР зростання продуктивності має тенденцію до зниження. Динаміка продуктивності праці, яка вимірюється співвідношенням ВВП та відпрацьованих годин (або зайнятих працівників), сповільнилася: з темпів зростання біля 2% на рік – до 0,8%. Це зумовлено глобальною фінансовою кризою, пандемією та недостатнім накопиченням капіталу. У публікації міститься оновлена інформація щодо чинників продуктивності на  макро- та мікрорівні та ролі державної політики. Довгострокова тенденція до зниження продуктивності з початку 1970-х років була перервана приблизно десятирічним відступом у середині 1990-х, спричиненим поширенням інформаційних і телекомунікаційних технологій. Фірми на цьому технологічному рубежі працювали краще, але потім темпи зростання знову сповільнилися. Високий рівень невизначеності, фінансові негаразди, низькі інвестиції та слабка динаміка бізнесу зіграли свою роль у сповільненні зростання продуктивності в ОЕСР до нинішнього історичного мінімуму. Але продуктивність залежить не лише від технологій, а перш за все – від економічного середовища, сприятливого до інновацій. Урядові структури повинні задіяти усі доступні ним політичні важелі для посилення стимулів і нарощування можливостей реалізації економічних вигід від інновацій та економічного відновлення, що сприятиме зростанню продуктивності та підвищенню рівня життя населення.

Детальніше: http://surl.li/ywybph, http://surl.li/rncofe

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Вимірювання соціальної зв’язаності в країнах ОЕСР».

Наголошується, що соціальні зв’язки, тобто те, як люди взаємодіють між собою і ставляться один до одного, мають неабияке значення у формуванні добробуту, що визнається урядовими інституціями та все ширше ураховується при формуванні державної політики. Щоб показати значення соціальних зв’язків як нового пріоритету державної політики та розробити обґрунтовані рекомендації для керування й моніторингу, експерти ОЕСР проаналізували результати офіційних опитувань. Вони виокремили моделі збору даних, визначили пріоритетні сфери для гармонізації політики та підготували набір доцільних для упровадження та доступних заходів. З’ясовано, що усі досліджені країни вимірюють соціальні зв’язки. Проте існують проблеми з повною охоплення різних аспектів (самотність включено менше, ніж у половину опитувань),  методологія збору даних та оцінювання «самотності», «соціальної підтримки» та «частоти спілкування» дуже сильно відрізняється, нетотожними є інтервали між опитуваннями тощо. Підготовлені рекомендації щодо удосконалення системи моніторингу.

Детальніше: http://surl.li/pextbu, http://surl.li/tswnck

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD