Sorry, this entry is only available in Українська. Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала оновлену Базу даних структурного аналізу (STAN), – комплексний інструмент вивчення показників розвитку промисловості.
Sorry, this entry is only available in Українська.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала оновлену Базу даних структурного аналізу (STAN), – комплексний інструмент вивчення показників розвитку промисловості.
Вона охоплює річні показники обсягу виробництва, доданої вартості та її компонентів, витрат праці, інвестицій та основного капіталу за період з 1970 року, що дозволяє досліджувати динаміку продуктивності, конкурентоспроможності та загальні структурні зміни у промисловості. Для її побудови використовується система національних рахунків та стандартний список галузей, що дозволяє проводити міжнародні порівняння – як в цілому по галузі, так і по окремих секторах, долучаються відомості, отримані у рамках національних опитувань, переписів ОЕСР, Євростату та з національних джерел. Вони доповнюють дані торгівлі доданою вартістю та показники переходу на цифрові технології. STAN використовується аналітиками і дослідниками, зацікавленими у вимірюванні ключових економічних тенденцій та вивченні структурних змін.
Sorry, this entry is only available in Українська. Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Як дослідницькі установи та заклади початкової педагогічної освіти можуть підтримувати використання досліджень?» із серії «Перспективи освітньої політики ОЕСР».
Sorry, this entry is only available in Українська.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Як дослідницькі установи та заклади початкової педагогічної освіти можуть підтримувати використання досліджень?» із серії «Перспективи освітньої політики ОЕСР».
У ньому зазначається, що науково-дослідні інститути та установи початкової педагогічної освіти є одними з найбільш активних організацій, що сприяють використанню результатів досліджень в освітньому процесі. Однак у багатьох системах ОЕСР їхній потенціал в частині підтримки продуманого і систематичного використання результатів досліджень в освітній політиці та практиці досі не повністю реалізований. Небагато установ активно підтримують розвиток навичок дослідницької діяльності у майбутніх вчителів і викладачів, а професійні дослідники часто не мають стимулів для участі у спільних дослідженнях або поширення результатів своїх досліджень серед політиків, фахівців-практиків або широкої громадськості. Спираючись на нові дані дослідження мобілізації знань, проведеного ОЕСР у 2023 році, у даній роботі представлені приклади та рекомендації щодо мобілізації знань. По-перше, установи, які мають формальний мандат на мобілізацію знань, значно активніше підтримують використання результатів досліджень, ніж ті, у яких його немає. По-друге, необхідна підготовка вчителів, заснована на наукових дослідженнях: наразі більшість закладів освіти повідомляють, що випускники (наприклад, зі сфери ІТ), не мають достатніх навичок для участі у дослідницькій діяльності, – тому необхідно систематично розвивати відповідні дослідницькі навички у навчальні програми. По-третє, викладачам педагогічних спеціальностей також необхідні спеціальні стимули та підтримка для участі в педагогічних дослідженнях. По-четверте, щоб розвивати спільні дослідження та активно поширювати результати науково-дослідним установам бракує спеціальної підготовки, стимулів та структур, які допомагали б дослідникам проводити та поширювати результати, цінні для політиків та практиків. По-п’яте, слід підтримувати й розвивати міждисциплінарну співпрацю й більш тісне партнерство між дослідниками та практиками, особливо – у закладах вищої освіти. Уряди можуть відігравати важливу роль у створенні ефективних рамкових умов для мобілізації знань.
Sorry, this entry is only available in Українська. У блозі Організації економічного співробітництва та розвитку опублікована стаття «Чому продуктивність океанічної економіки знижується та що з цим можуть зробити політики».
Sorry, this entry is only available in Українська.
У ній наголошується, що океанічна економіка охоплює понад 100 млн. робочих місць і генерує 3-4% світового ВВП. Наразі зростає занепокоєння тим, що її продуктивність стагнує, а в деяких районах навіть знижується. Експерти аналізують основні чинники, які впливають на економіку океану. Підвищення продуктивності дозволить підтримувати збереження, відновлення й стале використання морських екосистем, про що йшлося, зокрема, на Конференції ООН з питань океану 2025 року. Дослідження ОЕСР показують, що підвищення продуктивності в океанічній економіці стає недосяжним, вона ризикує стати менш динамічною, менш інноваційною та менш здатною відповідати масштабам змін, необхідним для відновлення та підтримки морських екосистем. Має місце парадокс: більше виробництва та менше ефективності: загальна ефективність поєднання капіталу та праці у виробництві (багатофакторна продуктивність) знизилася. Існує значна залежність від техніки та інфраструктури, збільшується дисбаланс у типах капітальних вкладень, що використовуються в океанічній економіці, та їх відносний внесок у її зростання. Різниця між використанням капіталу ІКТ та капіталу, не пов’язаного з ІКТ, океанічною економікою може свідчити про втрачену можливість, яка лише погіршиться, якщо не вжити необхідних заходів. Найбільш обнадійливий сценарій «прискореного переходу», зумовлений рішучими діями щодо зміни клімату та стимулюванням продуктивності, може призвести до зростання океанічної економіки на 40% до 2050 року. Порядок денний, орієнтований на продуктивність, для океанічної економіки дозволить розкрити повний потенціал цього сегменту та вирішити проблему нестабільної продуктивності. ОЕСР рекомендує тристоронній підхід: майбутнє забезпечення продуктивного капіталу океанічної економіки; цільове підвищення багатофакторної продуктивності океанічної економіки; посилення внеску океанічної економіки у глобальний енергетичний перехід. Кардинальна зміна нестабільних тенденцій продуктивності океанічної економіки є стратегічним імперативом для країн, які поставили за мету збереження, стале використання та відновлення морських екосистем. Діючи зараз, політики можуть збільшити шанси на те, що океанічна економіка залишиться стійким джерелом процвітання протягом наступних десятиліть, зберігаючи та навіть покращуючи здоров’я океану.
Sorry, this entry is only available in Українська. Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала набір даних «Основні показники науки і техніки».
Sorry, this entry is only available in Українська.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала набір даних «Основні показники науки і техніки».
У ньому представлені ключові тенденції розвитку науки і технологій у різних країнах, визначені на основі узгоджених показників, що дозволяють здійснювати міжнародні порівняння результатів діяльності країн у сфері науки і технологій. База даних зосереджена головним чином на показниках, що характеризують розвиток фінансових та людських ресурсів, спрямованих на дослідження та експериментальні розробки відповідно до Посібника Фраскаті, доповнених показниками результативності науково-технічної діяльності, даними з економіки та демографічної статистики, купівельної спроможності валют та інфляції. Такі набори даних публікуються двічі на рік – у березні та вересні. Нинішній випуск доповнений запискою з оглядом останніх тенденцій у сфері досліджень та розробок на основі даних, підтверджених країнами як «остаточні» й більш повною інформацією про показники коштів державних бюджетів, спрямовані на дослідження та розробки країнами-членами ОЕСР. База даних охоплює 148 ключових показників у галузі науки та технологій, зокрема – щодо фінансових та кадрових ресурсів, результатів діяльності (патенти, міжнародна торгівля наукоємними товарами) тощо.
Sorry, this entry is only available in Українська. Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Керівництво ОЕСР щодо змішаного фінансування Комітету сприяння розвитку на 2025 рік» із серії «Найкращі практики співробітництва щодо розвитку».
Sorry, this entry is only available in Українська.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Керівництво ОЕСР щодо змішаного фінансування Комітету сприяння розвитку на 2025 рік» із серії «Найкращі практики співробітництва щодо розвитку».
У ньому зазначається, що «Керівництво ОЕСР з питань змішаного фінансування» є інструментом забезпечення високих стандартів у сфері змішаного фінансування та збільшення загального обсягу фінансування у цілях сталого розвитку. З моменту виходу першого видання «Керівництва…» у 2020 році змішане фінансування змінилось. Наразі таке фінансування широко використовується для підтримки фінансуючих організацій, хоча і вимушене долати ряд викликів. Масштабування змішаного фінансування відбувалось на практиці не так швидко, як очікувалося раніше, по факту було мобілізовано відносно не дуже значні ресурси, відсутні стандарти та недостатньо прозорості. У нинішньому виданні представлені політичні рекомендації, а також пропозиції щодо практичних кроків підтримки розроблення та реалізації програм змішаного фінансування, приклади передової практики, стратегічні підходи, уроки та оцінки з боку багатьох зацікавлених сторін. Документ є результатом спільної роботи, спрямованої на побудову довіри через підвищення прозорості та покращення умов для інвестицій (особливо – у країнах, що розвиваються). Він підкріплений тематичними дослідженнями, які мають вирішальне значення для ефективної роботи у галузі залучення змішаного фінансування.
Sorry, this entry is only available in Українська. У блозі Організації економічного співробітництва та розвитку опублікована стаття групи фахівців «У нас багато цінних даних про здоров’я. Чому їх так важко використовувати?»
Sorry, this entry is only available in Українська.
У блозі Організації економічного співробітництва та розвитку опублікована стаття групи фахівців «У нас багато цінних даних про здоров’я. Чому їх так важко використовувати?»
У ній зазначається, що наразі різні інституції накопичили багато цінних даних про здоров’я, але вони дуже слабко використовуються. Залучення в обіг даних про здоров’я має надзвичайні перспективи для стимулювання інновацій, трансформації усієї системи охорони здоров’я та покращення громадського здоров’я. Але, незважаючи на експоненціальне зростання обсягу даних, їх поки що неможливо використовувати з максимальним потенціалом. У цій публікації досліджується, чому дані про здоров’я залишаються невикористаними, а також пропонуються шляхи їх перетворення на потужний інструмент покращення діяльності у сфері охорони здоров’я в усьому світі. Щодня системи охорони здоров’я та досліджень у галузі охорони здоров’я по всьому світу генерують величезні обсяги даних, які можуть докорінно змінити систему управління громадським здоров’ям, а також підвищити ефективність діагностики та лікування хвороб. Від електронних медичних записів та геномних послідовностей до візуалізації даних та комплексного аналізу статистики здоров’я населення, – відповідальне використання цієї інформації може пришвидшити медичні дослідження та сприяти медичним проривам. Для цього пропонується забезпечити конфіденційні та індивідуальні свободи під час використання медичних даних. Саме це потрібно зробити урядам для досягнення балансу між використанням даних про здоров’я для суспільного блага та захистом прав особистості, таких як конфіденційність та автономія. Це вимагає відповідного удосконалення правового й технічного захисту. Рекомендація ОЕСР щодо управління даними охорони здоров’я заохочує країни надавати дані про стан здоров’я для їх використання у суспільних інтересах. Багато країн оновлюють своє законодавство, щоб вирішити це питання: Австралія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Велика Британія запровадили правові рамки, які прямо дозволяють використання даних про здоров’я для цілей «суспільного інтересу» без отримання відповідної згоди, але з посиленими гарантіями конфіденційності. Також у статті наголошується на трьох основних перешкодах для ефективного використання даних про здоров’я. Це: фрагментація регуляторних актів, бюрократичні перешкоди та відсутність довіри громадськості. Дані про здоров’я мають потенціал трансформувати охорону здоров’я та громадське здоров’я, але лише за умови, що країни зможуть подолати бар’єри довіри, управління та бюрократії. Узгодження стандартів, оптимізація процесів та залучення громадськості дозволять політикам розкрити повну цінність даних про здоров’я, одночасно захищаючи права особистості. За наявності правильних рамок дані про здоров’я можуть стати наріжним каменем інновацій, кращого догляду та зміцнення систем охорони здоров’я в усьому світі.
Sorry, this entry is only available in Українська. Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала короткий огляд «Прогалини у даних щодо ЦСР: аналітика від Центру цілей сталого розвитку ОЕСР» із серії «Аналітика політики ОЕСР щодо добробуту, інклюзії та рівних можливостей».
Sorry, this entry is only available in Українська.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала короткий огляд «Прогалини у даних щодо ЦСР: аналітика від Центру цілей сталого розвитку ОЕСР» із серії «Аналітика політики ОЕСР щодо добробуту, інклюзії та рівних можливостей».
У ньому зазначається, що майже через десять років після початку реалізації «Порядку денного на період до 2030 року» країни ОЕСР досягли значних успіхів у зміцненні статистичного потенціалу моніторингу Цілей сталого розвитку. Відбувається покращення доступності даних, здійснюється їх гармонізація та охоплення ними багатьох цілей. Разом із тим, залишаються критичні прогалини, які ускладнюють повноцінний всеохоплюючий моніторинг ЦСР. На таких проблемах зосереджено увагу експертів. Перша – своєчасність даних: понад 40 % показників ЦСР у країнах ОЕСР базуються на застарілих даних, що заважає ефективному реагуванню у режимі реального часу в таких ключових сферах, як боротьба зі зміною клімату (ЦСР 13), соціальна справедливість (ЦСР 5 і 10) та біорізноманіття (ЦСР 15). Друга проблема – визначення цілей: фрагментований підхід, особливо в рамках ЦСР 5, 10 та 11, послаблює здатність країн послідовно відстежувати прогрес та розробляти відповідні політики. Третя проблема – ряд показників не відображають належним чином суті ЦСР, наприклад щодо цілі 5 – нерівності, з якою стикаються жінки. Четверта проблема – рівень деталізації даних: демографічна дезагрегація за статтю, віком, доходом та географічним розташуванням залишається недостатньою, що обмежує можливість ефективного відстеження розбіжностей. Дані з розбивкою за статтю доступні для зайнятості та освіти, але в основному відсутні для показників екологічної та цифрової інклюзії. П’ята проблема – галузеві прогалини, які незважаючи на глобальний прогрес, все ще залишаються: понад 30% цілей у вимірі «Планета» не мають достатніх даних для аналізу відстані до цілі або аналізу тенденцій; показники екологічної стійкості мають значні прогалини в даних, що ускладнює відстеження втрат біорізноманіття та рівнів забруднення.
Sorry, this entry is only available in Українська. Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала політичний огляд «Реформи податкової політики 2025 року: ОЕСР та окремі країни-партнери».
Sorry, this entry is only available in Українська.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала політичний огляд «Реформи податкової політики 2025 року: ОЕСР та окремі країни-партнери».
Це щорічне видання, яке містить порівняльну інформацію про податкові реформи у різних країнах світу. Експерти відстежують зміни у податковій політиці, визначають тенденції та аналізують податкові реформи. Нинішнє видання зосереджене на податкових реформах, які було проголошено або упроваджено впродовж 2024 року у 86 юрисдикціях. Зазначається, що 2023 рік став поворотним моментом у відході від широких заходів податкового полегшення, які мали місце під час пандемії та подальшого періоду інфляції, і відповідний тренд наразі закріпився завдяки підвищенню ставок та реформі цільової податкової підтримки для усіх основних видів податків. Високий рівень боргу у поєднанні зі значними новими витратами, пов’язаними зі зміною клімату, старінням населення та збільшенням витрат на оборону, змусив країни з різним рівнем доходів прийняти стратегію мобілізації додаткових доходів. Деякі з них вирішили підвищити стандартні ставки податку на додану вартість, податку на прибуток підприємств або податку на доходи фізичних осіб, а також податки, пов’язані з охороною здоров’я та навколишнім середовищем. Інші вдались до більш цільових підходів, які мають забезпечити збільшення податкових надходжень – введення тимчасових або постійних податків на надприбуток або запровадження додаткових податків. Ці заходи мають різний масштаб, їх застосовують до конкретних секторів, високоприбуткових підприємств або безпосередньо до надприбутків.
Sorry, this entry is only available in Українська. Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала огляд «Створюємо можливості: як забезпечити рівніші умови гри в країнах ОЕСР» із серії «Аналітика політики ОЕСР щодо добробуту, інклюзії та рівних можливостей».
Sorry, this entry is only available in Українська.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала огляд «Створюємо можливості: як забезпечити рівніші умови гри в країнах ОЕСР» із серії «Аналітика політики ОЕСР щодо добробуту, інклюзії та рівних можливостей».
У ньому зазначається, що забезпечення справедливих шансів на успіх у житті є важливим джерелом економічного процвітання та соціальної згуртованості, фундаментальним принципом демократії. Звіт ОЕСР «Як подолати розрив у можливостях» містить нові емпіричні дані, які можуть стати основою публічних дебатів щодо розроблення ефективної політики інклюзивності. Він містить надійну базу даних для аналізу ситуації в 29-ти країнах ОЕСР та 3-х країнах, що приєднуються до організації та досліджує географічні диспропорції у доступі до економічних можливостей (освіта, зайнятість та основні послуги). Зокрема, у звіті показано, наскільки справедливо розподілені можливості в країнах ОЕСР; які обставини відіграють найбільшу роль у формуванні економічних результатів і для кого; якою є роль географічного місця та як економічні можливості формуються географічними відмінностями у доступі до освіти, працевлаштування, інфраструктури та основних послуг; як політика може сприяти створенню більш рівних умов гри.
Sorry, this entry is only available in Українська. Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Короткий і звивистий шлях до 2030 року: вимірювання відстані до цілей Цілей сталого розвитку» із серії «Аналітика політики ОЕСР щодо добробуту, інклюзії та рівних можливостей».
Sorry, this entry is only available in Українська.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Короткий і звивистий шлях до 2030 року: вимірювання відстані до цілей Цілей сталого розвитку» із серії «Аналітика політики ОЕСР щодо добробуту, інклюзії та рівних можливостей».
У ньому зазначається, що «Порядок денний сталого розвитку на період до 2030 року» являє собою набір цілей та завдань, спрямованих на перетворення нашого світу на більш сталий та «зелений». Програма сталого розвитку до 2030 року включає амбітний набір із 17 цілей і 169 завдань, які від часу її прийняття через відповідний План дій ОЕСР щодо ЦСР, члени організації зобов’язалася виконувати. Залишилося не так багато часу і тому для виконання Програми у повному обсязі необхідне прийняття рішучих політичних заходів. Наразі країни ОЕСР в цілому досягли або близькі до досягнення чверті з проголошених завдань, якщо говорити про результати, які можна оцінити кількісно. Наразі країни ОЕСР доволі повільно просуваються до досягнення багатьох завдань ЦСР. Проблеми є у сфері інклюзивності, довірі населення до інститутів та подоланні зростаючого тиску на довкілля. В оприлюдненому документі обговорюються чинники повільного прогресу у досягненні багатьох цілей ЦСР та пропонуються поради щодо виправлення ситуації та наближення країн та ОЕСР в цілому до виконання взятих на себе зобов’язань щодо ЦСР.
Saving a scientific data set occurs in two stages:
1.) Creating a data set
Enter the name of the set, a brief description of the set (annotation), and click the “Create set” button. After that, a draft data set will be automatically created, which you can save for further work with the set. The system will redirect you to the “Data set information” page.
2.) Filling in the data
On the “Data set information” page, you need to fill in all the fields related to the data set and upload the files.
Please note! Each file is uploaded separately. This is done to ensure the stable operation of the system.
Once you have filled in the information about the scientific data set and added the necessary files, you can save the draft or send the data to the system.
Please note! Once the data has been sent, you cannot change it.
Drafts are necessary for storing the data set and editing it before sending.
Account verification by affiliation
All accounts on the NRA website go through a standard registration procedure and are verified. However, in order to obtain additional features, such as publishing open reviews of academic texts, verification by affiliation is required.
To obtain the status “verified”, you must change your primary email address to a corporate one, which is tied to a scientific or educational institution.
For example: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
After confirming your corporate email address, your account will be automatically verified by affiliation.
If your email address is corporate, but your account does not have a verification mark, you need to write to us at the email address NRAT@ukrintei.ua. After verification, we will add your address to the database, and your account will be verified.
After completing the verification procedure for affiliation, you can change the primary email address to a convenient one for you, without losing your status during the current verification.
You only need to verify for affiliation once.
* We use corporate addresses from the Unified State Database on Education and the State Register of Scientific Institutions Supported by the State
