OECD

Sorry, this entry is only available in Українська.

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Цифрові навички та навички роботи зі штучним інтелектом у медичних професіях: що нам відомо про новий попит» із серії «Документи ОЕСР зі штучного інтелекту».

У ньому наголошується, що системи охорони здоров’я країн ОЕСР стикаються з нестачею робочої сили та зростанням попиту на медичні послуги внаслідок старіння населення і поширенням хронічних захворювань, інтеграція цифрових технологій та штучного інтелекту може забезпечити  підтримку медичних працівників та підвищити їхню продуктивність. Експерти вивчають вплив цифрових технологій та штучного інтелекту на професії в галузі охорони здоров’я в країнах ОЕСР, зосереджуючи увагу на тому, як саме інновації можуть підтримати медичних працівників на тлі зростаючого попиту на медичні послуги.  Для цього проаналізовано понад 55 млн онлайн-оголошень про роботу з Канади, Великої Британії та Сполучених Штатів, опублікованих у період з 2018 по 2023 рік, що дозволило оцінити попит на цифрові навички та навички, пов’язані зі штучним інтелектом, у професіях системи охорони здоров’я. Визначено конкретні вимоги до цифрових навичок та навичок, пов’язаних з ШІ та конкретизовано пріоритети (управління медичною інформацією, телемедицина, кібербезпека). Надано експертну оцінку потенційному впливу генеративного ШІ та передової робототехніки на професії у галузі охорони здоров’я. Встановлено, що більшість професій отримає вигоду від упровадження цих технологій, але необхідно забезпечити реалізацію цілеспрямованої політики перекваліфікації та безперервного навчання. Також потрібно при розробленні політики брати до уваги, що технологічний прогрес має доповнювати, а не витісняти медичних працівників.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/yUqRx, https://ukrintei.ua/y/qbykZ,

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

Sorry, this entry is only available in Українська.

У блозі на офіційному вебсайті Організації економічного співробітництва та розвитку опублікована стаття Серхіо Монтойя та Ярміла Ботєв «Порівняння яблук з яблуками: ПКС підкреслює відмінність у вартості життя».

У ній зазначається, що для порівняння макроекономічних показників між країнами необхідно обов’язково врахувати різницю у валютах та рівнях цін, щоб переконатися, що порівнюються яблука з яблуками, а не яблука з апельсинами. Паритет купівельної спроможності (ПКС) є інструментом для цього, оскільки побудований на основі цін загального та комплексного кошика товарів і послуг щоб слугувати конвертором валют і дефлятором. ПКС використовується у першу чергу під час порівняння макроекономічних показників, таких як ВВП, рівень цін тощо. Оцінки ПКС, опубліковані 2 квітня 2025 року, вказують на високу міжкраїнну варіабельність валового внутрішнього продукту на душу населення за ПКС у 2024 році. Згідно з новими даними, розрив у ВВП на душу населення становив від  2,5 разів відносно середнього показника по ОЕСР. Люксембург та Ірландія повідомили про найвищий ВВП на душу населення у 2024 році, який удвічі перевищив середній показник по ОЕСР, тоді як Колумбія та Мексика мали  (40% від середнього показника по ОЕСР). Відносні показники Австрії, Ісландії та Фінляндії  також погіршилися між 2023 та 2024 роками.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/LTGIS, https://ukrintei.ua/y/HloP0

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

Sorry, this entry is only available in Українська.

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Інвентаризація експортних обмежень на промислову сировину: моніторинг на тлі зростання ринкової та політичної напруженості».

У ньому зазначається, що корисні копалини є важливим чинником безпеки та економічного процвітання, мають вирішальне значення для відновлюваної енергетики, цифровізації, оборони, напівпровідників, волоконної оптики, суперсплавів, передової електроніки. Інвентаризація експортних обмежень на промислову сировину ОЕСР проводиться постійно, а щорічні публікації дають можливість ознайомитись з детальними даними щодо поширеності, типів, обсягів та еволюції експортних обмежень у різних країнах та стосовно різних продуктів. Поточне видання показує, що експортні обмеження на промислову сировину з 2009 по 2023 рік зросли більше, ніж у п’ять разів, причому цей тренд помітним прискорився у 2023 році. Саме тоді до списку продуктів, на які поширюється принаймні одне експортне обмеження, було додано понад 500 нових видів сировини. Відносно деяких продуктів глобальна поширеність експортних обмежень зросла більше, ніж на 10%. З огляду на глобальну взаємозалежність, це несе на собі ризик порушення ланцюгів поставок, отже розуміння впливу таких обмежень має вирішальне значення для формування політики, пошуку альтернатив, збалансування цілей безпеки та розвитку.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/sn8bA, https://ukrintei.ua/y/yd2Gy, https://doi.org/10.1787/facc714b-

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

Sorry, this entry is only available in Українська.

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт  «Економічні дослідження ОЕСР: Україна 2025» із серії «Економічні дослідження ОЕСР».

У ньому зазначається, що економіка України до лютого 2022 року підтримувалась відповідними політичними рішеннями та отримувала значну зовнішню підтримку. Наразі її перспективи доволі невизначені: дефіцит робочої сили, проблеми з енергопостачанням, логістикою та розвитком підприємства уповільнюють економічну активність на тлі підвищення інфляції. Досягнення фіскальної стійкості вимагає мобілізації внутрішніх доходів, підвищення ефективності витрат та сталої зовнішньої підтримки. Експерти вважають, що необхідне зменшення податкового навантаження та звуження сфери застосування спрощених податкових режимів, що в сукупності призведе до збільшення доходів та зменшення податкових викривлень. Покращення управління державними інвестиціями і практики закупівель, розширення можливостей субнаціональних органів влади допоможуть забезпечити ефективне використання обмежених державних ресурсів. Зростання інвестицій, продуктивності та експорту матиме центральне значення для економічного відновлення, що передбачає покращення рамкових умов для бізнесу завдяки зміцненню верховенства права, полегшенню регуляторного тягаря, розвитку більш конкурентних ринків та ширшому доступу до фінансування. Важливе значення мають таклж екологічні податки, ціни на викиди, підтримка «зеленої» економіки.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/3uzer, https://ukrintei.ua/y/zaGRM, https://doi.org/10.1787/940cee85-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD