News for educators

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Ґроува «Помилки Google Scholar в цитуванні спотворюють відомості про лідерів h-індексу».

У ній автор звертає увагу на те, як системні помилки в автоматичній обробці даних Google Scholar можуть призводити до некоректних показників наукового впливу окремих дослідників та спотворювати рейтинґи за h-індексом.  Пошукова система Google Scholar, як відомо, індексує наукові публікації та розраховує такі показники, як загальна кількість цитувань та h-індекс –  кількісний індикатор, що поєднує продуктивність дослідника та вплив його праць. Показники Google Scholar широко використовуються під час оцінювання досліджень, працевлаштування, грантових відборів, а також при формуванні різноманітних академічних рейтинґів, адже система охоплює широкий спектр матеріалів, включно з препринтами й монографіями.  Однак автоматичний механізм цитувань має ряд суттєвих недоліків. Неточна атрибуція може виникати через поширені дублі імен авторів (одній особі можуть приписуватись публікації, що належать іншим людям зі схожим ім’ям), внаслідок чтого дослідники несправедливо опиняються на верхівках дисциплінних таблиць лідерів h-індексу, коли  алгоритми помилково приписують їм тисячі помилкових цитувань, до яких вони не мають стосунку. Наприклад, фахівець з освіти у Великій Британії опинився серед лідерів у галузі «керівництво в освіті» здебільшого тому, що Google Scholar помилково пов’язав його з низкою багатоспівавторських статей із абсолютно іншої дисципліни. В іншому випадку досліднику з Австралії приписали численні цитування, що належать іншому відомому економісту. Отже, ризики повністю автоматичного підрахунку метрик без належного контролю та корекції профілів самими науковцями – очевидні.  Велика кількість дослідників не перевіряють свої профілі, що дозволяє помилкам залишатися невиправленими  і приносити вигоди тим, хто необережно чи свідомо ігнорує неточності.  Такі системні помилки можуть вводити в оману тих, хто спирається на ці показники без належного критичного аналізу при прийнятті рішення щодо найму, видачі грантів або визнання наукового впливу. Можливо, Google замість популяризації нових інструментів та рейтингування, слід зосередитися на точності своїх даних і підтримці цілісності наукової інформації. Це не зводить нанівець величезну цінність Google Scholar як доступного і корисного ресурсу пошуку інформації, але з метриками потрібно поводитись обережно: вони потребують ретельної інтерпретації й активного управління профілем авторів, щоб не підтримувати хибні уявлення про наукові досягнення.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/4gleI

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини  #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_TimesHigherEducation

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Хелен Пакер «Ельвен Еванс: колишній юрист змінює найстаріший університет Уельсу».

У ній розповідається про те, який досвід отримав один з найстаріших університетів регіону після того, як на посаду віце-канцлера університету Уельсу прийшла кримінальна адвокат Ельвен Еванс і про стратегії, які вона застосовує. Нещодавно відбулось злиття кількох старовинних освітніх установ, але новостворений заклад мав значний дефіцит бюджету та суттєві недоліки в структурі управління. Виявилось, що досвід керування юридичними командами та адаптації до змін у професії допомагає також і в системі вищої освіти, де також потрібно швидко реагувати на зміни й модернізувати структури. Які рішення вже прийняті? Перенесено частину курсів із кампусу в Ламептері у головний кампус у Кармардені, що викликало критику громадськості, оскільки стародавній кампус мав важливе культурне значення для регіону. Натомість у Ламептері планується створити професійно-орієнтований центр, який відповідатиме потребам місцевої сільської спільноти та сприятиме доступності навчання. Це рішення стало вимушеним прагматичним кроком у рамках модернізації інфраструктури та адаптації до сучасних вимог. Йдеться не про  виключну, а доволі типову, системну проблему, спричинену демографічним спадом, зростанням витрат і залежністю від плати за навчання іноземних студентів, що в сукупності робить традиційну модель малих університетів уразливою.  Не можна ігнорувати необхідність дотримання балансу між історичною спадщиною та економічною доцільністю: що робити зі “священними” для університетів просторами, якщо вони фінансово нежиттєздатні. Слід замислитись і про зміну уявлення про місію університету: це суто професійно орієнтований центр чи місце, де навчання, мова, культура і прикладні навички поєднуються. Університет Уельсу зумів повернутися до прибутковості, хоча сектор вищої освіти переживає суттєві перетворення, його команда не боїться реформ, бере на себе відповідальність за зміни замість того, щоб чекати, поки вони стануть неминучими.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/RJy1r 

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини  #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_TimesHigherEducation