Sorry, this entry is only available in Українська. Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Монітор кліматичних дій 2025».
Sorry, this entry is only available in Українська.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Монітор кліматичних дій 2025».
У ньому наголошується, що кліматичні ризики посилюються, про що свідчать події 2025 року: рекордні хвилі спеки, повені, посухи та лісові пожежі. Це засвідчує зростаючу вразливість до кліматичних змін суспільств та економік. Екосистеми можуть наблизитись до критичних переломних моментів, які будуть супроводжуватись змінами в циркуляції океану та скороченням морського льоду. Наразі стихійні лиха, пов’язані з кліматом, вже спричиняють зростання соціальних та економічних витрат, приносять збитки понад 328 млрд дол. США. Глобальні викиди парникових газів досягли рекордно високого рівня в 55 Гт CO₂ у 2023 році. Поточні кліматичні зобов’язання залишаються недостатніми, а прогалини у їхньому впровадженні – зберігаються. Поточні національно визначені внески не узгоджені з цілями на 2050 рік, і лише 17,7% глобальних викидів, які наразі охоплені національними зобов’язаннями щодо нульового рівня викидів, закріплені в юридично обов’язковому законодавстві. Тому існує нагальна потреба в реалізації ефективних дій щодо пом’якшення наслідків кліматичних змін. «Монітор кліматичних дій» є флагманською публікацією Міжнародної програми дій ОЕСР щодо клімату, яка поширює інформацію про кліматичні дії та прогрес у досягненні цілей нульового рівня викидів для 52 країн-членів та партнерів ОЕСР.
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Ліа Генріксон і Люка Запхіра «Що сталося з креативністю в класі?».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Ліа Генріксон і Люка Запхіра «Що сталося з креативністю в класі?».
У ній автори аналізують, як генеративний штучний інтелект впливає на творче мислення студентів і пропонують підходи, які можуть збалансувати творчість і технологію. Зокрема, розглядається курс, в рамках якого 150 студентів подали фактично тих самих чотири ідеї у творчому проєкті, причому формулювання у текстах відрізнялися, але самі концепції виявилися надзвичайно подібними. Причому ці ідеї не випливають зі змісту курсу, навпаки, коли автори публікації попросили ГШІ підготувати пропозиції, ШІ запропонув майже ті самі варіанти. Генріксон і Запхір нагадують читачам теорію Маргарет Боден, де креативна ідея розглядається як «нова, несподівана й цінна». ГШІ може комбінувати відомі елементи, трансформувати їх або змінювати їхні аспекти, але не може дати дійсний креатив без належного особистісного внеску студента, що розуміє цінності, перспективи та має внутрішню інтуїцію. У закладі вищої освіти ГШІ, пишуть автори статті, має бути не засобом швидкого генерування готових рішень, а партнером у процесі креативного мислення. Наприклад, йому можна давати запити типу «що якщо?» або такі, які поєднують абсолютно несподівані теми. По суті, відтепер викладачі мають оцінювати не лише «продукт» (кінцевий текст ессе), а й весь процес творення: як виникають ідеї, як вони розвиваються й трансформуються. Отже, щоб зберегти справжню креативність в епоху ШІ, освітні практики повинні змінитися: потрібно заохочувати дослідницький підхід, експерименти й відкритість до невизначеності і таким чином виховувати творчих мислителів, а не просто тих, хто добре формулює запити для ШІ.
Sorry, this entry is only available in Українська. Сучасна наука являє собою величезну базу даних знань, яка постійно розвивається, тому інструменти для досліджень повинні бути відкритими, доступними для всіх зацікавлених сторін.
Sorry, this entry is only available in Українська.
Сучасна наука являє собою величезну базу даних знань, яка постійно розвивається, тому інструменти для досліджень повинні бути відкритими, доступними для всіх зацікавлених сторін.
Принципи відкритої наукової інфраструктури (The Principles of Open Scholarly Infrastructure / POSI) – це неформальний набір рекомендацій, вперше оприлюднений у 2015 році та оновлений у 2020 та 2025 роках, щоб забезпечити стійкість і відкритість такої інфраструктури, фактично – не вимога і не правило, а чек-лист для самооцінювання. Він орієнтований на грантодавців, некомерційні фонди, наукові структури та навіть комерційні стартапи і має домомагати їм будувати довіру в академічній спільноті. POSI будується на ідеї, що наука процвітає, коли інфраструктура (наприклад, освітні платформи, сховища даних, репозитарії, цифрові ідентифікатори для науковців, організацій, публікацій – datadryad.org, ORCID, Crossref/DOI) – відкрита, стійка і керується всіма зацікавленими сторонами для загального блага. Ці принципи фокусуються на трьох стовпах: управління, фінансування, технології. Під управлінням мається на увазі широка участь стейкхолдерів: не лише інвесторів, а й науковців та суспільства, під фінансуванням – не короткострокові гранти, а перспективні сталі ресурси для розвитку, а під технологіями – відкритий код та дані у публічному домені (CC0), оскільки обмеження ліцензій створюють “пастки” для майбутніх користувачів. POSI пропонує моніторити прогрес через публічні самооцінки, інтегрувати ці принципи у грантові заявки та систему закупівель (у т.ч. державних). Будь-хто, що створює відкриту інфраструктуру для досліджень чи освіти, може декларувати свою прихильність POSI, опублікувати самооцінку на сайті, приєднатися та рухатись до повного виконання заявлених цілей. POSI класифікує інфраструктуру за функціональністю та структурою. По-перше, інфраструктура для досліджень і наукових комунікацій – «хребет» наукового циклу: інструменти для зберігання, пошуку та поширення даних, статей і метаданих. Вони забезпечують прозорість і перевикористання, зменшуючи дублювання зусиль. Наприклад, репозиторії даних (Dryad), сервіси ідентифікації (ORCID для авторів, ROR для організацій, Crossref для DOI). По-друге, освітні інфраструктури – платформи для викладання та навчання, інтегровані з дослідженнями, які роблять знання доступними для студентів і викладачів, сприяючи відкритому доступу до матеріалів. Це: онлайн-курси чи бази знань, пов’язані з науковими даними (наприклад, інтеграція з DataCite для освітніх проєктів). По-третє, організаційні ініціативи та ініціативи спільнот – проєкти, керовані спільнотою, без створення формальної юридичної структури, – гнучкі інструменти з колаборативним управлінням, як волонтерські мережі для метаданих чи спільні бази даних. По-четверте, комерційні організації з відкритою інфраструктурою, що використовують бізнес-моделі, у яких отримання прибутку не суперечить відкритості, як API для наукових даних, подібні до Crossref. POSI стосується будь-якої інфраструктури, що використовується для наукових цілей – від базового зберігання інформації до складних мереж комунікацій.
Sorry, this entry is only available in Українська. Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Штучний інтелект та конкурентна динаміка на ринках збуту» із серії «Круглі столи ОЕСР щодо документів з питань конкурентної політики».
Sorry, this entry is only available in Українська.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Штучний інтелект та конкурентна динаміка на ринках збуту» із серії «Круглі столи ОЕСР щодо документів з питань конкурентної політики».
У ньому розглядається використання компаніями штучного інтелекту, зокрема – генеративних систем і агентів, як у традиційних секторах, так і нових, з позицій впливу на конкуренцію. Основна увага зосереджена на конкуренції у галузі інфраструктури штучного інтелекту, а також використанні ШІ на виробництві, у сфері надання послуг, логістиці та обслуговуванні клієнтів. Документ є частиною проекту ОЕСР «Процвітання з ШІ: розширення прав та можливостей економік, суспільств та громадян» і циклу досліджень «Конкуренція та ШІ», де розглядаються ланцюжки створення вартості ШІ, а також різні аспекти конкуренції безпосередньо у сфері ШІ, механізми, за допомогою яких ШІ може знижувати бар’єри для входу на ринок, замінювати робочу силу, скорочувати мінімальний ефективний масштаб та сприяти інноваціям. Експерти звертають увагу на ризики, що виникають у зв’язку з доступом до даних, обмеженості LLM і недоліків у практиках використання ШІ. Показано, як ШІ впливає на структуру ринку і формує поведінку компаній, доведено, що конкурентний вплив ШІ значною мірою залежить від контексту, галузевої схильності до використання ШІ, розміру та можливостей компанії, а також доступу до необхідних ресурсів. Розглядаються інструменти правозастосування, адвокації та регулювання, які можуть сприяти збереженню конкуренції, визначаються напрямки майбутніх досліджень щодо відповідальності та наслідків застосування агентних систем ШІ.
Sorry, this entry is only available in Українська. Сервіс Review Commons було створено в результаті реалізації спільного проєкту неприбуткової ініціативи ASAPbio (заснована 2015 року для просування відкритого обміну біомедичними дослідженнями, у т.ч. через розвиток практик публікації препринтів і відкритого рецензування) та Європейської організації молекулярної біології EMBO (що підтримує дослідження, публікації та розвиток наукових стандартів у галузі молекулярних наук).
Sorry, this entry is only available in Українська.
Сервіс Review Commons було створено в результаті реалізації спільного проєкту неприбуткової ініціативи ASAPbio (заснована 2015 року для просування відкритого обміну біомедичними дослідженнями, у т.ч. через розвиток практик публікації препринтів і відкритого рецензування) та Європейської організації молекулярної біології EMBO (що підтримує дослідження, публікації та розвиток наукових стандартів у галузі молекулярних наук).
Його призначення – забезпечення рецензування препринтів у галузі біологічних та медичних наук із перспективою їхнього подальшого подання до опублікування у наукових журналах. Ідея полягала в тому, щоб дозволити авторам спершу опублікувати препринт, потім отримати критику експертів, і вже з цим «рецензованим препринтом» звертатися до журналів-партнерів, які підтримують Review Commons. Стартувала ініціатива у 2019 році, а вже у березні 2021 року сервісом скористались для отримання експертизи для 500 рукописів і виявили зацікавленість працювати з ним понад 1000 рецензентів. Автори розміщують свій рукопис у е-архіві (наприклад, у bioRxiv або medRxiv), подають заявку до Review Commons за спеціально визначеною процедурою. Після цього відбувається первинна редакційна оцінка на предмет відповідності тематиці й потенційної наявності достатніх експертів, потім визначається редактор з наукового рецензування, який запрошує рецензентів і забезпечує перший раунд рецензування. В результаті формується пакет у складі рукопису із звітами про рецензування і відповіддю автора на зауваження та пропозиції рецензента, який передається на сервер препринтів із публікацією рецензій або на запит для подальшого опублікування у науковому журналі. Рецензентів модерує команда Review Commons / EMBO Press з акцентом на такі критерії, як експертиза, репутація, географічне і вікове розмаїття. Ураховуються побажання авторів щодо виключення рецензентів, дозволено залучати «допоміжних» рецензентів-ранніх дослідників за умови, що головний рецензент відповідає за якість. Відомості про рецензентів та рецензії можуть бути передані журналу-партнеру або опубліковані. Є дані, що приблизно третина поданих рукописів, які пройшли рецензування, були опубліковані. Наразі сервіс має майже 3 десятки журналів-партнерів від EMBO Press, PLOS, eLife, The Company of Biologists тощо. Використання цього сервісу має ряд суттєвих переваг: економія часу автора (він подається до журналу вже з рецензіями, що дозволяє уникнути повторного рецензування в декількох журналах); рецензенти можуть зосередитись суто на науковому змісті, а не на «підходить чи ні до журналу»; прозорість підвищує якість рецензування та зворотного зв’язку; журнали-партнери можуть приймати рішення з меншими затримками, бо процес рецензування вже завершений. Разом із тим, не можна не вказати на ряд проблемних моментів: сервіс орієнтується на обмежене коло наукових дисциплін (біологія, медицина); у разі звернення автора до журналів, які не є афілійованими до сервісу, можливо знадобиться повторна експертиза; наразі недостатньо масштабована ініціатива та складно робити висновки про можливість у такий спосіб замінити традиційний підхід до рецензування (потрібно більше даних); немає стимулів для рецензентів; сам по собі факт позитивного проходження рецензування не гарантує автоматичного прийняття редколегією журналу, – автори мають спілкуватись з редакцією, обговорювати, переконувати й доопрацьовувати рукописи. Отже, Review Commons – цікава нова модель гнучкого та прозорого рецензування препринтів, яка має потенціал для розвитку, але не є універсальним рішенням для всіх наук і не замінює повністю традиційну систему. Це важливий елемент сучасного етапу еволюції наукової комунікації.
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Михайла Співакова «Чи є TEF тим рішенням, яке нарешті допоможе подолати проблему?».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Михайла Співакова «Чи є TEF тим рішенням, яке нарешті допоможе подолати проблему?».
У ній автор розглядає ситуацію значних витрат часу та ресурсів дослідників й грантодавців через багаторазове повторне подання ґрантових заявок та пропонує створити загальну базу перевірених заявок як один із шляхів підвищення ефективності наукового фінансування. Адже у багатьох країнах біля половини заявок, які рецензенти вважають придатними для фінансування, фактично не отримують грантової підтримки через обмежені бюджети. Разом із тим, ці заявки науковці часто переписують і подають повторно до інших фондів, що призводить до витрачання часу, зусиль, дублювання роботи експертів у рамках системи рецензування. Створення репозиторію перевірених заявок, який фонди могли б використовувати для пошуку найкращих пропозицій, дозволило б зменшити чисельність повторних подань, скоротити витрати часу та прискорити процес фінансування. Це нагадує процес академічних публікацій. Наприклад, у галузі природничих наук діє мультижурнальна система «Review Commons», яка дозволяє подавати рецензовану статтю до декількох журналів без повторного рецензування. Аналогічний підхід можна застосувати й до ґрантових заявок. Це дозволить оптимізувати наукове фінансування без збільшення бюджетів: інституційні інновації зроблять процес подання, рецензування і перенаправлення заявок менш витратним, більш прозорим і орієнтованим на результат.
Sorry, this entry is only available in Українська. Кабінет Міністрів України схвалив розроблений МОН України проєкт Указу Президента України «Про внесення змін до деяких указів Президента України про гранти Президента України молодим ученим та докторам наук».
Sorry, this entry is only available in Українська.
Кабінет Міністрів України схвалив розроблений МОН України проєкт Указу Президента України «Про внесення змін до деяких указів Президента України про гранти Президента України молодим ученим та докторам наук».
Документ підвищує розмір грантової підтримки та удосконалює процедури конкурсного добору для підтримки наукових досліджень молодих учених. Уперше з моменту запровадження грантів (2009 р.) відповідні суми пропонується збільшити у 5 разів, а саме: докторам наук (до 40 років включно) – 7 грантів по 500 тис. грн; докторантам (до 35 років включно) – 20 грантів по 400 тис. грн; кандидатам наук / докторам філософії (до 35 років включно) – 50 грантів по 300 тис. грн; докторам наук (до 45 років включно) – 20 грантів по 700 тис. грн. Також передбачається модернізувати порядок надання грантів – у центрі уваги будуть наукові та науково-технічні проєкти, спрямовані на актуальні потреби держави (проєкти у сфері безпеки й оборони, економічний розвиток, технологічні інновації) і відповідь на суспільні виклики. Подавати заявки на грант зможуть лише громадяни України, які провадять наукову діяльність в Україні на постійній основі. Буде удосконалено процедуру та порядок укладання договорів і забезпечено належний контроль, уточнено строки подання звітності та правила використання коштів. Передбачено механізм повернення грантів у повному обсязі у разі порушення умов договору.
Sorry, this entry is only available in Українська. Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Результати опитування ОЕСР щодо чинників довіри до державних інституцій у Латинській Америці та Карибському басейні за 2025 рік».
Sorry, this entry is only available in Українська.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Результати опитування ОЕСР щодо чинників довіри до державних інституцій у Латинській Америці та Карибському басейні за 2025 рік».
У ньому зазначається, що навіть зіткнувшись зі складнощами, уряди Латинської Америки та Карибського басейну залишаються відданими справі досягнення кращих результатів для своїх громадян. Громадська довіра до уряду слугує вимірюваним результатом та одночасно – внеском у ці зусилля. Достатній рівень громадської довіри показує оцінку громадянами того, як уряди працюють, громадська довіра надає підтримку політичним рішенням. Тому в важливо розуміти, як уряди можуть розробити політичний порядок денний для підвищення довіри та покращення управління в цілому. Експерти проаналізувати результати опитування щодо політичної довіри до різних державних установ у країнах Латинської Америки та Карибського басейну, визначили рушійні сили довіри громадян до цих установ. Встановлено, що у багатьох компонентах динаміка довіри тут співпадає із динамікою, що спостерігається в країнах ОЕСР, однак середній рівень довіри для країн Латинської Америки та Карибського басейну, як правило, нижчий, а сприйняття урядових рішень сильніше впливає на довіру. Хоча результат кожної країни відображає її унікальні обставини, висновки цього звіту ілюструють спільні регіональні тенденції та пропонують основу для опрацювання політичних дій, спрямованих на зміцнення управління та громадської довіри в регіоні.
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Шарлотти Голлахан «Чи потрібні нам випускники гуманітарних вишів для реалізації промислової стратегії?».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Шарлотти Голлахан «Чи потрібні нам випускники гуманітарних вишів для реалізації промислової стратегії?».
У ній авторка розглядає, чому гуманітарні, соціально-наукові та мистецькі дисципліни (SHAPE – social sciences, humanities and the arts for people and the economy) є невід’ємною складовою реалізації індустріальної стратегії, незважаючи на домінування STEM (Science, Technology, Engineering, Mathematics). Новий аналіз даних засвідчує, що хоча 91 % випускників STEM-дисциплін престижних дослідницьких університетів Великої Британії працевлаштовані у восьми пріоритетних галузях згідно з урядовою стратегією (упродовж п’яти років після здобуття першого ступеня), серед випускників не-STEM-дисциплін таких також немало – 85 %. Значний відсоток випускників, що отримували освіту з англійської літератури, соціальної політики, антропології та політології, працюють у галузях цифрових технологій, професійних послуг та оборонної промисловості. Отже, компетенції, які формуються у SHAPE-дисциплінах (критичне мислення, комунікація, творчість) мають цінність не лише у класичній гуманітарній сфері, але й у високотехнологічному бізнесі. Сучасна індустріальна стратегія Великої Британії прагне закріпити кадрову базу у сферах, пов’язаних із науками про життя, цифровими технологіями, «чистою» енергією та креативною індустрією. Утім, фокус лише на STEM-дисциплінах ризикує ігнорувати міждисциплінарні навички, необхідні для масштабування наукових проривів у бізнес-середовищі: юридичні, стратегічні, креативні навички і здібність до критичного мислення, що формуються у SHAPE-секторі, допомагають перетворити наукову розробку у комерційний чи суспільний продукт. Тому реалізація державної індустріальної стратегії потребує не лише інженерів і програмістів, але й випускників гуманітарних, соціальних і мистецьких дисциплін. Якщо ці групи залишаться поза увагою або отримають меншу підтримку, це створить «холодні зони» у підготовці кадрів.
Sorry, this entry is only available in Українська. Верховна Рада України за результатами розгляду в першому читанні ухвалила в якості основи проєкт Закону України «Про пріоритетні напрями наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності».
Sorry, this entry is only available in Українська.
Верховна Рада України за результатами розгляду в першому читанні ухвалила в якості основи проєкт Закону України «Про пріоритетні напрями наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності».
Документ розроблено Міністерством освіти і науки України з метою формування системи актуальних пріоритетних напрямів у сферах науки та інноваційної діяльності. Ним регламентуються правові та організаційні засади формування та реалізації цілісної системи пріоритетних напрямів наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності в Україні. Зокрема, передбачене розроблення єдиної системи пріоритетів; шляхи їх реалізації та моніторингу; визначення довгострокових пріоритетів строком на 10 років і середньострокових на 5-років; формування пропозицій щодо довгострокових і середньострокових пріоритетних напрямів з урахуванням результатів прогнозно-аналітичних (форсайтних) досліджень; удосконалення інструментів реалізації пріоритетів (конкурсне фінансування буде спрямоване на прикладні наукові дослідження і науково-технічні розробки за пріоритетами, тоді як базове фінансування буде розподілене за результатами атестації). Ухвалення законопроєкту дозволить сформувати нову систему актуальних пріоритетів у сферах науки та інноваційної діяльності з урахуванням ключових викликів та потреб держави, запиту реального сектору економіки, завдань інтеграції до Європейського дослідницького простору, а також дозволять максимально повно використати потенціал української науки.
Saving a scientific data set occurs in two stages:
1.) Creating a data set
Enter the name of the set, a brief description of the set (annotation), and click the “Create set” button. After that, a draft data set will be automatically created, which you can save for further work with the set. The system will redirect you to the “Data set information” page.
2.) Filling in the data
On the “Data set information” page, you need to fill in all the fields related to the data set and upload the files.
Please note! Each file is uploaded separately. This is done to ensure the stable operation of the system.
Once you have filled in the information about the scientific data set and added the necessary files, you can save the draft or send the data to the system.
Please note! Once the data has been sent, you cannot change it.
Drafts are necessary for storing the data set and editing it before sending.
Account verification by affiliation
All accounts on the NRA website go through a standard registration procedure and are verified. However, in order to obtain additional features, such as publishing open reviews of academic texts, verification by affiliation is required.
To obtain the status “verified”, you must change your primary email address to a corporate one, which is tied to a scientific or educational institution.
For example: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
After confirming your corporate email address, your account will be automatically verified by affiliation.
If your email address is corporate, but your account does not have a verification mark, you need to write to us at the email address NRAT@ukrintei.ua. After verification, we will add your address to the database, and your account will be verified.
After completing the verification procedure for affiliation, you can change the primary email address to a convenient one for you, without losing your status during the current verification.
You only need to verify for affiliation once.
* We use corporate addresses from the Unified State Database on Education and the State Register of Scientific Institutions Supported by the State
