Times Higher Education

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Патріса Сеува «Як повернути людяність у навчальний процес в епоху штучного інтелекту».  

Автор звертає увагу на те, як штучний інтелект змінює підходи студентів до навчання й виконання освітніх завдань, а також на те, як університетські викладачі мають забезпечити якість викладання. Активне упровадження ГШІ у навчання неминуче змінює роль викладача і логіку навчальної роботи. Інструменти штучного інтелекту дедалі частіше використовується для підготовки матеріалів, оцінювання, зворотного зв’язку і навіть формування завдань. Водночас така підвищена ефективність приховує небезпеку підміни навчального діалогу процедурною зручністю, коли рішення ухвалюються не на основі педагогічного судження, а за рекомендаціями алгоритмів. Ключова ідея статті полягає у необхідності збереження примату педагогіки в освітньому процесі: людяність у навчанні проявляється не лише у вигляді емоційної підтримки, а й у здатності враховувати контекст, оцінювати неоднозначні творчі відповіді,  індивідуальне нестандартне мислення як невід’ємну частину загального процесу пізнання. Відповідальне використання ШІ в освіті передбачає чітке розмежування функцій: технології можуть підсилювати взаємодію, зменшувати рутинне навантаження і відкривати нові формати роботи, але не можуть і не мають права замінювати собою педагогічні рішення. ШІ не є «учасником навчального процесу», а є інструментом викладання. Майбутнє освіти залежить від того, чи зможуть університети використати цифрові інструменти для посилення людської взаємодії, а не для її витіснення, зберігаючи навчання як простір мислення, діалогу й відповідальності.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/4xaZe

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини  #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_TimesHigherEducation 

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Шона МакМінна та Ніка Макінтоша «Поки ми переймаємося плагіатом, ШІ «навчає» суїциду…».

У ній автори наголошують, що університети мають виходити за межі стандартних політик академічної доброчесності й розглядати системний психологічний вплив штучного інтелекту на студентів, а не зосереджуватись лише на питаннях плагіату. Широко відомою стала історія молодої людини, яка під час  обміну повідомленнями з чат-ботом ШІ отримала від нього підбурювання до самогубства. Також вже подано ряд судових позовів зі звинуваченням систем штучного інтелекту у тому, що вони виступали «наставниками» суїциду. Нові дослідження показують, що частина студентів використовує ШІ для отримання порад щодо свого психічного здоров’я, у них формується глибока залежність від алгоритмів у ситуаціях емоційної вразливості. Університети зосереджені на навчанні студентів правилам використання ШІ у рамках освітнього процесу, політикам цитування та академічної доброчесності. Але поза увагою спільноти залишаються психологічні ризики, які виникають під час взаємодії з алгоритмами. Автори пропонують комплексний підхід до навчання роботі з ШІ, який має виходити за межі суто технічних навичок, таких як формування запитів чи розуміння роботи моделей. Необхідно давати студентам знання про те, як штучний інтелект впливає на формування ідентичності, соціальні норми, систему стимулів і прийняття рішень, а також навчати розпізнавати, коли взаємодія з ШІ може стати маніпулятивною або шкідливою. Наприклад, можна запровадити інтегровані навчальні модулі, які поєднують технологічні знання, правила співпраці людини і ШІ, етичні та політичні аспекти. Адже питання психологічного благополуччя студентів є частиною обов’язків університету, воно має реалізовуватись  системно.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/nUH9B

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини  #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_TimesHigherEducation