ЩО ОЗНАЧАЄ ДЛЯ СТУДЕНТІВ БУТИ ГОТОВИМИ ДО ШІ

ЩО ОЗНАЧАЄ ДЛЯ СТУДЕНТІВ БУТИ ГОТОВИМИ ДО ШІ

На сайті Times Higher Education опублікована тематична стаття Девіда Джойнера «Що означає для студентів бути готовими до ШІ?».

На сайті Times Higher Education опублікована тематична стаття Девіда Джойнера «Що означає для студентів бути готовими до ШІ?».

У ній зазначається, що не кожен студент хоче бути фахівцем з ІТ, інженером-програмістом або розробником систем машинного навчання, що природньо, – усі люди різні. Разом із тим, університет має підготувати усіх студентів до повного спектру навичок роботи з інструментами штучного інтелекту. Широка доступність таких інструментів викликає дискусію про їхнє місце в освіті. Два останні роки  більшість такого роду розмов була зосереджена на написанні /генерації текстів та комп’ютерному програмуванні (зокрема, як оцінювати завдання, коли студенти можуть створювати налаштований оригінальний контент за допомогою інструментів ШІ, доступних кожному?). Девід пропонує ознайомитись з новою серією курсів Georgia Tech ChatGPT для викладачів та посібником зі штучного інтелекту його авторства. У них йдеться про дизайн оцінювання в епоху ШІ, підготовку студентів до перспектив пошуку роботи, де потрібно буде володіти навичками комунікації з ШІ, різноманітні реакції людей на інструменти штучного інтелекту, можливість їх застосування з позицій етики та моралі.

Детальніше: http://surl.li/uwyhxa,  http://surl.li/fgbdcf

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Освітянам_новини

2024-07-25
Share
НАВЧАННЯ ЧЕРЕЗ ГЕЙМІФІКАЦІЮ

НАВЧАННЯ ЧЕРЕЗ ГЕЙМІФІКАЦІЮ

На сайті Times Higher Education опублікована тематична стаття Ліньцзя Чжан та Інчан Луо «Використовуйте гейміфікацію для навчання складним концепціям міжнародних відносин».

На сайті Times Higher Education опублікована тематична стаття Ліньцзя Чжан та Інчан Луо «Використовуйте гейміфікацію для навчання складним концепціям міжнародних відносин».

У ній наголошується, що симуляції та ігри можуть значно покращити розуміння студентами складних тем і допомогти їм застосовувати відповідні теорії у контексті реального світу. Гейміфікація є безцінною для ілюстрації процесів прийняття рішень і для навчання студентів тому, як саме на практиці працюють складні теорії. Автори наводять приклад застосування у модулі міжнародної політичної економії педагогіки, заснованої на іграх, що дозволило студентам отримати більш глибоке розуміння проблеми, підвищити залученість, підтримати взаємне навчання, стимулювати творчість, використовувати платформу  для дослідження різноманітних культурних поглядів. Дається покрокова схема гейміфікації за допомогою інтеграції безкоштовної онлайнової гри-симулятора NationStates, у якій гравці створюють віртуальні країни та керують ними. На початковому етапі студенти аналізують настільні ігри (Risk, Settlers of Catan), вивчають навчальні посібники, проводять мозковий штурм (обговорюють ідеї ігрового дизайну), роблять презентацію власної гри, зосереджуючись при цьому на академічних цінностях та результатах навчання, готують звіт. Автори упевнені, що такий підхід до навчання приносить гарні результати для залученості студентів та розуміння ними складних наукових концепцій.

Детальніше: http://surl.li/ffnisl, https://www.nationstates.net/

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики #НРАТ_Освітянам_новини

2024-07-23
Share
ЛІДЕРСТВО: РУХАТИСЯ ВПЕРЕД ЯК СТАРТАП

ЛІДЕРСТВО: РУХАТИСЯ ВПЕРЕД ЯК СТАРТАП

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Рози Елліс «Говорячи про лідерство: як рухатися вперед як стартап».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Рози Елліс «Говорячи про лідерство: як рухатися вперед як стартап».

». У ній на прикладі Наньянського технологічного університету показано, як можна поставити штучний інтелект у центр навчального процесу та використовувати власний дослідницький досвід для  розвитку і міжнародного співробітництва. Університет робить ставку на кадри, оскільки бажає стати найкращим технологічним університетом Азії. Наявний у керівництва закладу вищої освіти досвід дослідження поведінкових стимулів та теорії ігор формує стиль його поведінки. Тепер усі робочі комунікації побудовані таким чином, щоб враховувати: що людина думає, як вона себе почуває і  чого саме вона прагне. Для цього адміністрація університету має бути командою лідерів та особистостей, адже, за переконанням ректора «якщо ви не визнаєте своїх слабкостей, ви не будете успішним лідером». Запроваджений в університеті новий допоміжний курс у сфері штучного інтелекту, відкритий для всіх студентів, навчає людей працювати з такими інструментами, як Chat GPT або його сінгапурська версія під назвою SEA-LION. Курс не вимагає вміння «кодити» та гарантує, що випускники зможуть продуктивно використовувати інструменти ШІ на своєму робочому місці. Також університет розробляє систему штучного інтелекту, яка дозволить краще розкриватись здібностям студентів й ліпше опановувати навчальний матеріал (дозволить викладачам задавати різний матеріал залежно від здібностей кожного учня, які вони оцінюватиме за допомогою онлайн-тестів). Для цього будуть аналізуватись результати попередніх іспитів студента, а також оцінки студентів із інших груп.

Детальніше: http://surl.li/inpfim, http://surl.li/ezqrqs,  http://surl.li/xzbvyu

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Освітянам_новини

2024-07-19
Share
ДОБІРКА ПОРАД  ВІД КЕРІВНИКІВ РІЗНИХ УНІВЕРСИТЕТІВ СВІТУ

ДОБІРКА ПОРАД  ВІД КЕРІВНИКІВ РІЗНИХ УНІВЕРСИТЕТІВ СВІТУ

На сайті Times Higher Education опублікована тематична добірка статей, написаних керівниками провідних університетів світу.

На сайті Times Higher Education опублікована тематична добірка статей, написаних керівниками провідних університетів світу.

У ній вони обговорюють актуальні питання університетського життя, зокрема – як вирішувати проблеми стратегічного характеру та впроваджувати зміни у системі освіти. Ресурс містить майже 90 статей, які охоплюють широкий спектр тем – від управління університетом Кремнієвої долини, впровадження штучного інтелекту у сфері мистецтва, до оплати праці, демографічного спаду, створення успішних кампусів, покращення психічного здоров’я студентів, стимулювання підприємництва і культурних змін, підтримки сталого розвитку.

Детальніше: http://surl.li/qqrjor

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-07-18
Share
ЗАЛУЧЕННЯ СТУДЕНТІВ ДО НАУКОВИХ ОЛІМПІАД

ЗАЛУЧЕННЯ СТУДЕНТІВ ДО НАУКОВИХ ОЛІМПІАД

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Чжена Пайя «Тактика керівництва та залучення студентів до наукових олімпіад».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Чжена Пайя «Тактика керівництва та залучення студентів до наукових олімпіад».

У ній наголошується, що дослідницькі конкурси можуть мотивувати, заохочувати та надихати студентів, але це відбуватиметься за умов правильної роботи з очікуваннями студентів та мотивацією до командної роботи. Конкурси дослідницьких проектів  є цінними вправами, які допомагають розвинути наукове і творче мислення студентів. Чжен Пай надає поради щодо того, як працювати з неоднорідними студентськими групами й досягати успіху. По-перше, необхідно вирішити проблеми супроводження проекту (від визначення сфери фокусування на початку до проведення тематичного дослідження, моніторингу його результатів, підготовки висновків, визначення основних проблем і перспектив). По-друге, слід враховувати, що залучення студентів зазвичай відбувається завдяки поєднанню добровільної участі та рекомендацій і може призвести до створення команди, яка складається зі студентів та аспірантів, які мають широкий спектр знань і здібностей. По-третє, потрібно зрозуміти та передбачити ймовірні проблеми й турботи студентів. По-четверте, і це надзвичайно важливо, – необхідно обрати правильну тему дослідження. По-п’яте, слід забезпечити ефективне управління часом, що насправді відіграє ключову роль у залученості студентів, оскільки паралельно їм потрібно  виконувати інші навчальні та проектні обов’язки. По-шосте, робота потребуватиме гнучкого коригування, для чого можна використати модель управління, контролю й постійного удосконалення. Ефективне управління дослідницьким проектом створює середовище, в якому працює гарна команда, відбувається конструктивний обмін думками, має місце нормальна співпраця  і усе це в комплексі дозволяє отримати очікуваний результат.

Детальніше: http://surl.li/uhhave, http://surl.li/lgnlpi

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_ПопуляризаціяНауки

2024-07-16
Share
ВЧИМОСЯ ВЧИТИСЯ: ЕФЕКТИВНІ ЛЮДИ НАВЧАЮТЬСЯ ВПРОДОВЖ УСЬОГО ЖИТТЯ

ВЧИМОСЯ ВЧИТИСЯ: ЕФЕКТИВНІ ЛЮДИ НАВЧАЮТЬСЯ ВПРОДОВЖ УСЬОГО ЖИТТЯ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Кевінії Ченг «Вчимося вчитися: перетворюємо студентів на ефективних людей, які навчаються впродовж усього життя».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Кевінії Ченг «Вчимося вчитися: перетворюємо студентів на ефективних людей, які навчаються впродовж усього життя».

У ній автор окреслює інституційний підхід до розвитку здатності студентів до навчання. Наголошується, що швидкий розвиток технологій і зростання невизначеності зробили наш світ менш передбачуваним, ніж будь-коли раніше. Це стосується не лише таких сфер, як бізнес, здоров’я та безпека, але й освіти. У результаті невизначеності, спричиненої соціальною та економічною нестабільністю, студенти нинішнього покоління дедалі більше стурбовані своїм майбутнім, вони стикаються з більш несподіваними обставинами через часті зміни зовнішнього середовища. Знання та навички, які вони отримали у школі, можуть більше не бути придатними для вирішення нових проблем. Тому навичка «навчатися» стає надзвичайно важливою. У звіті ОЕСР «Майбутнє освіти та навичок 2030» йдеться про те, що «тенденції, такі як глобалізація та прогрес у галузі штучного інтелекту, змінюють вимоги ринку праці та навичок, необхідних працівникам для досягнення успіху, люди повинні ще більше покладатися на свою унікальну (поки що) людську здатність до творчості, відповідальності та здатності «вчитися» впродовж усього життя». Дослідження, проведене у Політехнічному університеті Гонконгу показало, що посилення такого елементу, як «навчання вчитися» (L2L) у навчальній програмі є ключовою стратегічною дією,  дозволило визначити 12 основних навичок.  Що це за навички? Визначати мету (знати, чому ви хочете або повинні вчитися, і сприймати навчання як власний обов’язок); створення сенсу (зробіть зміст навчання значущим для вас); особисті переконання щодо навчання (вірте, що ви можете вдосконалюватися завдяки навчанню, розвивайте допитливість): мати інтерес і пристрасть до отримання нових знань і вивчення нових ідей; саморегульоване навчання (керуйте своїм навчанням і розумійте свій процес навчання); рефлексія на навчання (перегляньте свій досвід навчання та визначте чинники, які можуть покращити процес навчання для отримання більш вагомих результатів); мотивація до навчання (знайте, які речі впливають на вашу мотивацію до навчання, візьміть їх під контроль); емоції та стійкість (умійте справлятися зі своїми емоціями та невдачами, які впливають на ваше навчання); мислення вищого рівня (засвоюйте навички мислення вищого порядку, щоб навчитися глибоко розуміти сутність речей); розуміння навчання (мати інтерес до пошуку теорій і методів для покращення вашого навчання); навчання з іншими та від інших (залучайтесь до навчання та накопичення знань разом з іншими людьми); навчання в різних середовищах (використовуйте різні навчальні середовища). З моменту запуску ініціативи L2L студенти університету демонструють прогрес у набутті навичок навчання упродовж життя.

Детальніше: http://surl.li/rutyal, http://surl.li/ulphwb  

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-07-15
Share
СІМ  ПОРАД  ЩОДО LINKEDIN У НАУЦІ

СІМ  ПОРАД  ЩОДО LINKEDIN У НАУЦІ

На сайті Times Higher Education опубліковані поради щодо використання науковцями LinkedIn.

На сайті Times Higher Education опубліковані поради щодо використання науковцями LinkedIn.

У ній наголошується, що LinkedIn працює як потужний інструмент для тих, хто бажає поділитися своїми дослідженнями, але треба бути стриманим і коректним, не вдаватись до самореклами. Мережа є чудовим інструментом для розповсюдження досліджень, посилення впливу та інформування колег-дослідників. Вона проста у використанні, вже звична для багатьох. Однак брак часу у науковців та небажання «рекламувати» себе заважають  спілкуванню з приводу досліджень. Автори публікації наводять сім порад, які допоможуть вченим розвинути цю важливу навичку спілкування з академічних питань у соцмережах. По-перше, кожному необхідно вирішити, чим ви хочете зацікавити аудиторію – обрати три слова, які представляють основні цінності дослідження (для цього слід вдатись до опитування колег, друзів і родичів, самостійно провести SWOT-аналіз. По-друге, слід  визначитись із заголовком – коротким поясненням того, як люди мають Вас сприймати. По-третє, створити обліковий запис, заповнити профіль, долучитись до спілкування з відомими колегами, почати стежити за відповідними організаціями, коментарями, чужими публікаціями, створювати власні пости. По-четверте, визначте оптимальну кількість часу для мережі, наприклад один-два рази на тиждень  (не потрібно бути на LinkedIn весь час), але регулярно. По-п’яте, слідкуйте за відповідними групами дослідників та установами – це допоможе бути у курсі подій, знати, у яких проектах беруть участь лідери вашої галузі, які є останні новини та актуальні думки у вашій професійній спільноті (фінансування, вакансії, конференції тощо). По-шосте, підтримуйте спілкування з колегами. По-сьоме, максимально повно використовуйте можливості LinkedIn як чудового інструменту для спілкування, передачі ідей і співпраці

Детальніше: http://surl.li/ubrddm

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_ПопуляризаціяНауки

2024-07-11
Share
ВІДКРИТІ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА МЕРЕЖА ВІДТВОРЮВАНОСТІ

ВІДКРИТІ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА МЕРЕЖА ВІДТВОРЮВАНОСТІ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Маркуса Мунафо та Ніла Джейкобса «Відкрите дослідження – міцний горішок. Ось як ми можемо почати».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Маркуса Мунафо та Ніла Джейкобса «Відкрите дослідження – міцний горішок. Ось як ми можемо почати».

У ній наголошується: щоб прийняти виклики справжнього упровадження відкритих досліджень, необхідно знайти інвестиції, запровадити систему навчання та віднайти і задіяти відповідні стимули. Насправді усі дослідники, незалежно від галузі знань, – від геноміки до економіки, – зацікавлені, щоб дослідження були якісними та максимально відкритими, для того, щоб їх можна було протестувати та перевірити. Уряди та грантодавці в усьому світі дедалі частіше вимагають цього, але дослідницькі установи часто постають перед проблемою практичної реалізації. Для відкритих досліджень потрібна цифрова інфраструктура у поєднанні з відповідними знаннями та навичками. Забезпечення відкритості науки – це командне завдання: дослідники, техніки та допоміжний персонал мають співпрацювати. Маркус та Ніл пропонують власне бачення того, як сприяти відкритості. Потрібно забезпечити комплексний підхід через чітку артикуляцію академічних завдань та посилення відповідальності наукових колективів; віднайти додаткові кошти для розвитку е-інфраструктури та навчання академічної спільноти; зосередилися на адаптованих локальних рішеннях і стратегіях. Навчання відкритим дослідницьким практикам необхідно координувати, прихільність відкритій науці потрібно винагороджувати (додати у критерії оцінювання, надавати просування по службі). Підвищення мобільності дослідників також сприятиме розповсюдженню гарних практик.  Є гарний приклад Програми відкритих досліджень Мережі відтворюваності Великобританії (UKRN), яка фінансується упродовж останніх п’яти років Фондом розвитку дослідницької Англії. Зазначена Мережа відтворюваності була створена у 2019 році для підтримання позицій Великої Британії як провідного світового дослідницького центру. Наразі в Європі та за її межами формується низка національних мереж відтворюваності, створених за британською моделлю UKRN та адаптованих до конкретного національного контексту. Наразі існує вже 13 національних мереж відтворюваності, представники яких регулярно зустрічаються для обговорення спільних підходів і координації зусиль. Їхня роль все більше визнається політиками та грантодавцями, що знайшло відображення у програмі «Горизонт Європа». Ряд країн (наприклад, Нідерланди) мають відкриті дослідницькі програми, координовані політиками, спонсорами, установами, академіями та іншими зацікавленими сторонами. Це дозволяє об’єднувати ресурси, узгоджувати зобов’язання та працювати разом.

Детальніше: http://surl.li/fggzat

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини

2024-07-10
Share
СПРИЯТИ ОБМІНУ ЗНАННЯМИ ТА ЗМІЦНЕННЮ ДОВІРИ З ПОЛІТИКАМИ

СПРИЯТИ ОБМІНУ ЗНАННЯМИ ТА ЗМІЦНЕННЮ ДОВІРИ З ПОЛІТИКАМИ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джуліана Моліна «Як сприяти обміну знаннями та зміцненню довіри з політиками».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джуліана Моліна «Як сприяти обміну знаннями та зміцненню довіри з політиками».

Автор – викладач державної політики у Брістольському університеті наголошує, що науковці, які  бажають бачити упровадження своїх розробок та рекомендацій, повинні розуміти, як державні інституції  сприймають цінність досліджень. Нещодавні розслідування у справі щодо COVID-19 у Великій Британії  дали широкому загалу нове уявлення про культуру доказів серед урядовців, але навряд чи здивували тих, хто має безпосередній досвід передання результатів досліджень державним службовцям або політикам. Виходячи з власної практики та  зважаючи на відомі йому рекомендації від колег-науковців, які працювали консультантами, підрядниками або комунікаторами з держструктурами, автор  надає ряд порад.  Одна з них – пошук  спільних практик – стратегія розширення діалогу дослідників з офіційними особами в частині обговорення даних досліджень та інтерпретації отриманих результатів. Друга – опанування нової культури доказів на основі розуміння поведінки та моделі мислення посадовців, чиновників, адміністраторів, що випливає зі специфіки політичних інституцій та побудова відповідно до цього адаптованих інтерпретаційних рамок (пояснення релевантності, значення доказів та їхньої якості). Третя – залучення офіційних осіб до дослідницьких програм вже на початковому етапі  – під час планування дослідження. Джуліан вважає, що в епоху «постправди» довіра до досліджень є доволі крихкою, отже необхідно забезпечити більш активний та якісний діалог щодо нових ідей та формування спільних практик, які в решті-решт сприятимуть прогресивним змінам політики.

Детальніше: http://surl.li/aoyztx

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_ПопуляризаціяНауки

2024-07-09
Share
АХІЛЛЕСОВА  П’ЯТА ГЕНЕРАТИВНОГО ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В ОСВІТІ

АХІЛЛЕСОВА  П’ЯТА ГЕНЕРАТИВНОГО ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В ОСВІТІ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Еббі Осборн і Крістофера Бонфілд «Оцінка RIP?».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Еббі Осборн і Крістофера Бонфілд «Оцінка RIP?».

У ній розглядається співвідношення технологій та людської творчості у сучасному світі, який все більше захоплює ГШІ. Автори розмірковують над тим, як педагоги можуть підтримувати першість людського навчання та людського інтелекту та пропонує власне бачення засобів оцінювання та винагороди реальних знань та глибокого розуміння у студентів. Зростання генеративного штучного інтелекту спонукало викладачів по-іншому здійснювати викладання, навчання та оцінювання. Університети спочатку зосередилися на передбачуваних ризиках, пов’язаних з ГШІ, і на тому, наскільки це може підірвати практику оцінювання. Але треба визнати очевидне: система оцінювання у вищій освіті вже давно вразлива до проблем автентичності і валідності.  Так, у квітні 2022 року, приблизно за сім місяців до того, як OpenAI випустив ChatGPT, уряд Великої Британії  ввів кримінальну відповідальність за есе-фабрики через збільшення кількості шахрайських дій студентів. Щоб спробувати зробити людське навчання видимим у оцінках, пропонується зосередитись на сильних сторонах людини і зробити чотири кроки. Перший – перегляд вимог до самостійних завдань із чіткою фіксацією можливості використання ГШІ. Другий – зробити критичне мислення і людський аналіз, розуміння та обговорення – головним. Третій – поєднати розумним чином технології людського оцінювання та використання інструментів ШІ. Четвертий – залучити до оновлення програм роботодавців та студентів.  І слід пам’ятати, що сама сила ГШІ також є його слабкістю, ахіллесовою п’ятою.

Детальніше: http://surl.li/eshpqw

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Освітянам_новини

2024-07-09
Share