Проект «Відкриті хмари для дослідницького середовища» (OCRE) представив огляд використання хмар у дослідженнях 2020-2021 роках.
Проект «Відкриті хмари для дослідницького середовища» (OCRE) представив огляд використання хмар у дослідженнях 2020-2021 роках.
У документі зазначається, що цей показник в європейських дослідженнях у 2021 році зріс удвічі в порівнянні з попереднім роком. При цьому більше половини зростання відбулось за рахунок використання комерційних хмар OCRE Cloud Framework, що свідчить про їх вплив на європейську дослідницьку екосистему в цілому.
ЮНЕСКО оголосило Глобальний конкурс найкращих практик у відкритій науці.
ЮНЕСКО оголосило Глобальний конкурс найкращих практик у відкритій науці.
Конкурсом передбачається пошук інформації про найкращий досвід щодо відкритої науки на індивідуальному, інституційному, національному, регіональному та міжнародному рівнях з акцентом на пріоритетні сфери діяльності, зазначені у Рекомендаціях ЮНЕСКО щодо відкритої науки.
12-14 травня відбудеться міжнародна конференція «Сучасні науково-дослідницькі інформаційні системи (CRIS 2022)».
12-14 травня відбудеться міжнародна конференція «Сучасні науково-дослідницькі інформаційні системи (CRIS 2022)».
Організатори: Міжнародна некомерційна асоціація ЕuroCRIS, Міністерство науки та освіти Республіки Хорватія, Університетський обчислювальний центр Загребського університету.
Захід присвячений питанням покращення доступності дослідницьких інформаційних систем (CRIS) у Європі.
Сучасні CRIS відіграють ключову роль, оскільки вони містять величезний набір взаємопов’язаних частин інформації практично щодо всіх аспектів та об’єктів дослідження. Однак не всі системи мають однакові інформаційні профілі, тому слід орієнтуватись на кращі практики.
Під час заходу розглядатимуться останні тенденції використання CRIS, їх поширення, забезпечення ефективних механізмів обміну та агрегації дослідницької інформації. Упровадження відкритої науки та широке використання бізнес-аналітики для оцінювання досліджень, нові механізми взаємодії у сукупності дозволять покращити процес управління дослідницькою інформацією у різних галузях.
Тематика конференції охоплює наступне коло питань: – роль та інтеграція CRIS як допоміжних інформаційних ресурсів для інфраструктур дослідницьких даних, таких як ініціатива European Open Science Cloud (EOSC); – кращі практики взаємодії систем обміну дослідницькою інформацією на регіональному та національному рівні; – дослідження інформаційних інфраструктур на національному та міжнародному рівнях; – значення CRIS для просування та реалізації принципів відкритої науки; – використання та впровадження стандартів у CRIS: ідентифікатори, формати, семантика, словники; – використання CRIS у сфері управління дослідницькими даними; – семантичні підходи, аналіз даних і профілювання в інтерпретації дослідницької інформації – глобальний масштаб застосування систем CRIS; – пов’язані відкриті дані для дослідницької інформації; – сприяння та підтримка дослідницької співпраці через CRIS; – цінність, вплив та результати CRIS для університетів; – використання резюме і портфоліо, профілювання дослідників; – роль CRIS у підтримці «Плану S» і трансформації наукових комунікацій; – роль CRIS у підтримці відповідального використання дослідницьких метрик: аналітика та кількісне вимірювання у дослідницьких інформаційних системах; – результати та результативність: тенденції в оцінюванні досліджень, ранжування та порівняння.
Для участі у заході необхідна попередня реєстрація.
У межах проєкту Research4Life українським науковцям до кінця 2022 року надано безкоштовний доступ до повнотекстових електронних ресурсів провідних видавництв наукової літератури – Elsevier, Springer Nature, John Wiley & Sons, Taylor & Francis, Emerald, Sage Publications, Oxford University Press, Cambridge University Press, IOP Publishing та ін. На платформі представлено понад 154 тис. наукових журналів і книг від понад 154 тис. наукових журналів і книг від більш як 200 видавців з усього світу.
У межах проєкту Research4Life українським науковцям до кінця 2022 року надано безкоштовний доступ до повнотекстових електронних ресурсів провідних видавництв наукової літератури – Elsevier, Springer Nature, John Wiley & Sons, Taylor & Francis, Emerald, Sage Publications, Oxford University Press, Cambridge University Press, IOP Publishing та ін. На платформі представлено понад 154 тис. наукових журналів і книг від понад 154 тис. наукових журналів і книг від більш як 200 видавців з усього світу.
Доступ до ресурсів надається закладам вищої освіти та науковим установам за умови інституційної реєстрації. Після цього необмежений доступ працівників здійснюється за підтвердженням логину і паролю.
Фахівці Research4Life підготували відповіді на найпоширеніші запитання щодо процедури отримання доступу, з якими можна ознайомитись на сайті проєкту.
Наразі подано понад 170 заявок від українських наукових та освітніх установ. Технічні проблеми, які виникають при заповненні форми на платформі Research4Life, врегульовуються фахівцями Державної науково-технічної бібліотеки України.
Київський національний університет імені Тараса Шевченка отримав вільний доступ до онлайн-курсів edX.
Київський національний університет імені Тараса Шевченка отримав вільний доступ до онлайн-курсів edX.
ЕdX, світовий лідер у сфері онлайн-навчання, надав столичному університету безоплатний доступ до платформи, що містить понад 2,8 тис. освітніх курсів у галузі математичних, хімічних, біологічних, економічних, історичних, юридичних, психологічних, архітектурних наук, створених 160 університетами та організаціями-партнерами.
Партнерами edX є 15 тис. викладачів таких рейтингових вишів, як Массачусетський технологічний інститут, Гарвард, Оксфорд, Берклі, Стенфорд, Сорбона, а спільнота платформи налічує понад 35 млн користувачів.
Відтепер співробітники КНУ імені Тараса Шевченка, а також студенти та аспіранти можуть отримати безкоштовний доступ до навчальних матеріалів edX. Наявність корпоративної електронної пошти є обов’язковою умовою для реєстрації.
Європейська асоціація університетів вважає за необхідне виключити освіту та наукові дослідження із сфери дії Закону «Про цифрові послуги».
Європейська асоціація університетів вважає за необхідне виключити освіту та наукові дослідження із сфери дії Закону «Про цифрові послуги».
ЄАУ та інші асоціації, які представляють європейські університети, дослідницькі організації, дослідницькі бібліотеки, репозиторії, а також установи, що фінансують дослідження, оприлюднили спільну заяву в контексті тристоронніх перемовин щодо Закону «Про цифрові послуги» (DSA).
Запропонований Європейською комісією у 2020 році DSA покликаний забезпечити більш демократичний контроль та нагляд за цифровими платформами, знизити системні ризики, пов’язані з цифровою трансформацією, зокрема – маніпуляції чи дезінформацію.
Не зважаючи на свій амбіційний підхід до регулювання онлайн-платформ, Європейська комісія ніколи не встановлювала належну відмінність між громадським мандатом некомерційних наукових і освітніх репозиторіїв та архівів, що підтримують відкриту науку, і діяльністю комерційних онлайн-платформ. Таким чином, до системи репозиторіїв та архівів, які знаходяться у підпорядкуванні університетів, ймовірно, будуть застосовуватися різні фінансові та адміністративні вимоги для забезпечення вільного доступу, спільного та повторного використання даних і результатів досліджень.
З причин, які викладені у заяві організацій, що представляють наукову, освітню, бібліотечну спільноту ЄС та спонсорських організацій лунає заклик до виключення некомерційних репозиторіїв, цифрових архівів та бібліотек від зобов’язань Закону «Про цифрові послуги».
У межах проєкту Research4Life українські вчені отримали безкоштовний доступ до електронних ресурсів провідних видавництв світу на період до кінця 2022 року.
У межах проєкту Research4Life українські вчені отримали безкоштовний доступ до електронних ресурсів провідних видавництв світу на період до кінця 2022 року.
Перелік ресурсів суттєво розширений порівняно зі стандартним, оскільки 15 видавців додатково відкрили електронні колекції книг і журналів для користувачів з України. Зокрема доступ до своїх ресурсів надали видавництва Elsevier, Springer Nature, John Wiley & Sons, Taylor & Francis, Emerald, Sage Publications, Oxford University Press, Cambridge University Press, IOP Publishing та інші.
Фахівці закладів вищої освіти та наукових установ України наразі можуть ознайомитись із майже 75 тис. книг та понад 12,5 тис. журналів, базами даних.
Цьогоріч скасовано плату для українських установ. Отже, закладам вищої освіти, науковим та іншим установам і організаціям для отримання доступу до даних необхідно зареєструватися. Понад 200 установ з України вже зробили це. Нові заявки від України оперативно розглядаються представниками платформи.
Співробітники установи після підтвердження реєстрації на платформі Research4Life мають змогу отримати доступ до вмісту платформи, звернувшись до відповідного підрозділу чи контактної особи установи для отримання інституційного логіну та паролю для входу, а також інструкції зі створення персонального облікового запису користувача платформи.
Research4Life надає дослідникам з понад 10,5 тис. закладів у понад 125 країнах з низьким і середнім рівнем доходу безкоштовний або недорогий онлайн-доступ до понад 154 тис. провідних журналів і книг у межах п’яти програм досліджень у галузях охорони здоров’я (Hinari), сільського господарства (AGORA), оточуючого середовища (OARE), розвитку та інновацій (ARDI) і в інтересах глобальної справедливості (GOALI).
Європейська асоціація університетів долучається до реформи оцінювання досліджень.
Європейська асоціація університетів долучається до реформи оцінювання досліджень.
Європейська асоціація університетів спільно з Science Europe та Європейською комісією очолює розробку угоди про реформування європейської системи оцінювання досліджень. Це відбуватиметься в рамках ініціативи Європейської комісії з реформування систем оцінювання досліджень як однієї з нових функцій Європейського дослідницького простору (ЄДП).
Планується створити коаліцію організацій, які проводять або фінансують дослідження – національних і регіональних органів з оцінювання та асоціацій дослідників і спонсорів досліджень, а також наукових спільнот та інших інституцій, які готові долучитись до реформ системи оцінювання наукових досліджень.
Реформування відбуватиметься інклюзивно за принципом «знизу догори». При цьому група розробників тісно співпрацюватиме з основною групою, яка представляє різноманіття дослідницької спільноти з усієї Європи. Понад 250 організацій, які вже виявили інтерес до ініціативи, також братимуть участь у цій діяльності.
Перша асамблея зібралась 3 березня 2022 року для обговорення процесу та елементів проєкту угоди. Збори зацікавлених сторін будуть відкритими для нових членів у будь-який час завдяки «відкритій об’яві про зацікавленість». Організації можуть стати частиною асамблеї та приймати участь у процесі розроблення пропозицій. Крім того, представники держав-членів на форумі ЄДП та в Європейському дослідницькому комітеті отримають можливість зробити свій внесок у проєкт угоди.
Оцінка досліджень є однією з трьох основних пріоритетних сфер роботи ЄАУ в галузі відкритої науки поряд з відкритим доступом до наукових результатів у екосистемі справедливих наукових публікацій і дослідницьких даних FAIR.
Президент ЄАУ підкреслив важливість реформ на Європейській конференції «Відкрита Наука 2022 року», на якій у підтримку ініціативи був прийнятий Паризький заклик до оцінювання досліджень. Паралельно з цим Рада ЄАУ нещодавно прийняла Порядок денний ЄАУ Open Science Agenda 2025, спрямований на подальше впровадження відкритої науки у Європі за участі членів ЄАУ та зацікавлених сторін.
ЄАУ планує найближчим часом організувати ряд онлайн-зустрічей з своїми членами з реформування оцінювання досліджень і підготовки проєкту угоди.
Європейська асоціація університетів підписала План дій з відкритого діамантового доступу.
Європейська асоціація університетів підписала План дій з відкритого діамантового доступу.
ЄАУ приєдналася до «Плану дій з відкритого діамантового доступу», метою якого є просування сталої екосистеми наукового спілкування на засадах відкритого доступу, ініційованого Science Europe, coAlition S, OPERAS і Французьким національним дослідницьким агентством (ANR).
Відповідно до рекомендацій, представлених у «Дослідженні журналів діамантового відкритого доступу», план дій має чотири пріоритетні сфери: ефективність, стандарти якості, нарощування потенціалу та стійкість. ЄАУ та інші зацікавлені сторони обговорили проект пропозицій та зробили свій внесок у заключну редакцію Плану дій під час спеціального вебінару, який відбувся 2 лютого 2022 року.
ЄАУ схвалює документ і вітає його націленість на розвиток спільних ресурсів для всієї екосистеми Diamond OA в контексті культурного, багатомовного та дисциплінарного різноманіття. План дій відображав ключові пріоритети Порядку денного ЄАУ для відкритої науки на період до 2025 року, зокрема – підтримку справедливої екосистеми наукових публікацій, яка була б прозорою, різноманітною, економічно доступною та стійкою, технічно функціональною та керованою дослідницьким співтовариством. Підтримка некомерційних видавничих ініціатив під керівництвом учених також представлена у контрольному списку нових університетів Європейського Союзу з відкритого доступу як корисний спосіб, з допомогою якого університети можуть розвивати та стимулювати відкритий доступ.
Цілі Плану дій відповідають ролі ЄАУ у проекті Horizon Europe. Розробка інституціональних моделей публікацій з відкритим доступом для просування наукової комунікації (DIAMAS), який розпочнеться найближчим часом. У рамках DIAMAS ЄАУ підтримуватиме розробку практичних рекомендацій для політик і стратегій інституціональних постачальників послуг із публікацій відкритого доступу разом з основними партнерами по проекту ANR, coAlition S, OPERAS і Science Europe.
All accounts on the NRA website go through a standard registration procedure and are verified. However, in order to obtain additional features, such as publishing open reviews of academic texts, verification by affiliation is required.
To obtain the status “verified”, you must change your primary email address to a corporate one, which is tied to a scientific or educational institution.
For example: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
After confirming your corporate email address, your account will be automatically verified by affiliation.
If your email address is corporate, but your account does not have a verification mark, you need to write to us at the email address NRAT@ukrintei.ua. After verification, we will add your address to the database, and your account will be verified.
After completing the verification procedure for affiliation, you can change the primary email address to a convenient one for you, without losing your status during the current verification.
You only need to verify for affiliation once.
* We use corporate addresses from the Unified State Database on Education and the State Register of Scientific Institutions Supported by the State
