На сайті Times Higher Education опублікована стаття Тан Чін Пей «Хочете покращити самонавчання студентів: подивіться на дизайн вашого курсу».

У ній наголошується, що включення самонавчання у гібридні курси допоможе студентам набути впевненості в собі. Автор описує необхідні структури та підтримку. Загальним аргументом того, чому змішане навчання, що поєднує в собі найкраще з онлайн- та очних уроків, не працює, полягає у тому, що студенти не вмотивовані до самонавчання, тому вони завжди будуть недостатньо підготовленими до очних уроків. Однак планування уроків може сприяти, а не перешкоджати самонавчанню (або саморегульованому навчанню), включивши підзвітність на індивідуальному або груповому рівні. Студенти, які володіють саморегулюванням, можуть ставити перед собою реалістичні цілі та керувати своїм часом і ресурсами, усвідомлюючи водночас будь-які необхідні коригування, щоб завершити підготовчу роботу до уроку або здати завдання раніше встановленого терміну. Будь-який студент, погано обізнаний зі змістом, може легко бути приголомшений тим, скільки йому потрібно вивчити і зрозуміти. Тан Чін Пей наводить поради як можна підійти до планування навчання, щоб підтримати саморегулювання навчання студентів під час планування, моніторингу та оцінювання їхнього навчального процесу. На її думку необхідно: ставити цілі навчання – будь-яка підготовча робота має бути цілеспрямованою та мати чіткі цілі, не слід давати розпливчасті інструкції, просто перераховуючи матеріали для читання або навчальні ресурси; слідкувати за прогресом навчання – розбиття матеріалу на частини – це ключова стратегія, що допомагає студентам відстежувати свої досягнення; поміркувати над процесом навчання – графічні органайзери, як-от концептуальні карти та діаграми Венна, не тільки корисні для надання огляду обсягу навчання, а й також можуть спонукати студентів замислитися над своїм індивідуальним або груповим прогресом у навчанні. Автор вважає, що змішане навчання – це коли найкращі онлайн- та очні методи навчання доповнюють один одного, допомагаючи студентам навчатися. Надання структури для підтримки розвитку самонавчання студентів, як у підготовчій роботі, так і у виконанні завдань, надасть їм упевненість у тому, що вони зможуть заглиблюватися в новий матеріал і працювати над складнішими проєктами.

Детальніше: https://is.gd/wMOGUD, https://is.gd/UnEdGP

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Лін Р. Кіт «Поради щодо ефективного інформування про вплив вашого дослідження».

У ній наголошується, що пошук способів повідомлення про результати дослідження іноді може бути проблематичним. Автор описує способи ефективного подолання цієї перешкоди та розширення інформування про результати дослідницької роботи. В академічних колах дослідження є основою для формування знань і стимулювання інновацій. Однак вплив досліджень полягає не лише в самому відкритті, а й у тому, як про нього повідомляють і діляться зі світом. Важливою у цьому питанні є дослідницька комунікація, яка включає мистецтво передачі результатів, ідей та задумів різнім аудиторіям, та усуває розрив між академічною роботою та цільовою аудиторією. Для науковців-початківців оволодіння дослідницькою комунікацією є не просто цінною навичкою, а й ключовим фактором впливу університетських досліджень. З власного досвіду Лін Р. Кіт надає роз’яснення щодо важливості дослідницької комунікації та пропонує поради щодо ефективного інформування про результати досліджень. Автор радить: найти свою аудиторію – зрозуміти, з ким спілкуєтеся, і адаптувати своє повідомлення відповідно до рівня їхніх знань, інтересів і потреб; вибрати відповідний засіб комунікації – розглянути можливість диверсифікації каналів зв’язку, використовувати академічні журнали для наукового визнання і публічні блоги, інфографіку або повідомлення в соціальних мережах; створити переконливу розповідь – дотримуватись методів розповіді, які зазвичай використовують у літературі та журналістиці, щоб створювати розповіді, які захоплять аудиторію і зроблять дослідження цікавішим; візуалізувати дані – вивчити методи візуалізації даних і використовувати такі програмні інструменти, як Tableau або Adobe Illustrator, для створення привабливих візуальних зображень, що доповнюють дослідження; взаємодіяти з громадськістю – активно шукати можливості взаємодії з неспеціалізованою аудиторією. Крім того, автор пропонує оцінити вплив дослідження традиційними показниками (кількість цитувань, активність у соціальних мережах і практичне застосування досліджень, індекс Гірша та альтернативна метрика); не обмежувати оцінку лише традиційними показниками, для більш повного розуміння зусиль із залучення громадськості розглянути можливість відстеження нетрадиційних показників (кількість переглядів, лайків, репостів і передплатників, яких отримує контент, а також кількість коментарів до повідомлень у блозі або відео на YouTube); зібрати відгуки учасників публічних виступів і заходів; використовувати повторне поширення візуального контенту. Автор вважає, що дослідницьку комунікацію необхідно розглядати як компас, що спрямовує академічну подорож до значущого результату. Знаючи свою аудиторію, обираючи правильні засоби масової інформації, розповідаючи переконливі історії, взаємодіючи з громадськістю, створюючи мережі та використовуючи соціальні мережі, можна розширити охоплення та актуальність свого дослідження.

Детальніше: https://is.gd/zG02ir, https://is.gd/i8WiNp

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

Верховна Рада України ухвалила в першому читанні проєкт Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку індивідуальних освітніх траєкторій та вдосконалення освітнього процесу у вищій освіті».

Мета проєкту – збільшити права студентів на формування індивідуальної освітньої траєкторії, а отже, розширити їхню суб’єктність. Проєктом документу запропоновано деталізувати поняття індивідуальної освітньої траєкторії для здобувачів вищої освіти, передбачивши для цього вибір здобувачем вищої освіти освітніх програм, суб’єктів освітньої діяльності, що їх реалізують, видів, форм і строку здобуття освіти, освітніх компонентів і рівня їх складності, розширити практику міждисциплінарних освітніх програм на всі рівні вищої освіти, врегулювати питання освітньої кваліфікації, академічних та професійних прав випускників таких програм, припинити з 2023 року прийом на навчання для здобуття освітнього ступеня бакалавра, магістра за заочною та вечірньою формами здобуття освіти та для здобуття освітнього ступеня молодшого бакалавра, вдосконалити структуру стандартів вищої освіти. Крім того, проєктом запропоновано конструктивний алгоритм визнання результатів попереднього навчання здобутих шляхом неформальної та інформальної освіти. У зв’язку з цим пропонується через рік після скасування (припинення) воєнного стану в Україні припинити порядок державного визнання документів про вищу духовну освіту, наукові ступені та вчені звання осіб, які до 1 вересня 2018 року здобули освіту, захистили дисертації на здобуття наукових ступенів та отримали вчені звання у закладах вищої духовної освіти, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законодавством порядку. Також проєкт урегульовує приведення у відповідність термінології Закону України «Про вищу освіту» щодо коректного використання термінів та уникнення суперечності смислового плану, в тому числі «навчальний рік» («рік навчання»), «навчання» («здобуття освіти») тощо. Ухвалення закону сприятиме забезпеченню якості вищої освіти, зокрема, у процесі навчання. Передбачено, що буде визначений мінімальний обсяг навчальних занять (тобто тих, що передбачають взаємодію з викладачем) з розрахунку на один кредит ЄКТС для здобувачів очної форми вищої освіти. Ідеться про мінімальні обсяги, які забезпечать системність навчання на очній формі. Стосовно пункту про трансформацію заочної та вечірньої форм у дистанційну – ухвалено рішення залишити цей пункт на доопрацювання до другого читання.

Детальніше: https://is.gd/ujcMpv, https://is.gd/fWxD8c

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини