National Repository of Academic Texts

ОЕСР: ПОКАЗНИКИ ПРОДУКТИВНОСТІ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Збірник показників продуктивності ОЕСР 2025» із серії «Збірник показників продуктивності ОЕСР».

У ньому зазначається, що зростання продуктивності є основою економічного розвитку і лежить в основі покращення рівня життя. Темпи та характер змін продуктивності значно відрізняються між країнами та у часі, є результатом взаємодії широкого кола чинників – структурних, циклічних, зовнішніх та внутрішніх. Міжнародно порівняні показники продуктивності дозволяють здійснювати оцінювання міжкраїнної варіації тенденцій продуктивності та впливу на макроекономічні тренди. Перше видання такого звіту відбулось у 2006 році, де було представлено міжнародну та національну статистику продуктивності праці, багатофакторної продуктивності та пов’язаних з ними показників. Наразі експерти констатують, що зростання продуктивності залишалося помірним у 2023 та 2024 роках на тлі суттєвих змін у геополітичному та економічному ландшафті. Після падіння на 0,2% у 2022 році продуктивність праці в усіх країнах ОЕСР дещо відновилася (до 0,6% у 2023 році). У єврозоні продуктивність праці різко впала на 0,9% у 2023 році, що стало найбільшим падінням з часів фінансової кризи 2008 року. І надалі зростання продуктивності праці, ймовірно, буде помірним і становитиме в середньому близько 0,4% (за винятком Туреччини). Штучний інтелект, як очікується, позитивно вплине на майбутні тенденції продуктивності за умови упровадження відповідальної політики, його вплив не є очевидним у контексті статистики продуктивності. У звіті подано глибокий огляд короткострокових та довгострокових тенденцій продуктивності в країнах ОЕСР та у країнах-кандидатах, розглядаються його ключові компоненти – капітал, трудові ресурси, представлений аналіз відмінностей продуктивності між галузями промисловості, малими та середніми підприємствами і великими компаніями, а також його вплив на циклічні економічні коливання.

Детальніше: https://doi.org/10.1787/b024d9e1-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2025-08-06

ФІНАНСУВАННЯ «ЗА ВИДАТНІ ДОСЯГНЕННЯ» І СТВОРЕННЯ «НІМЕЦЬКОГО ГАРВАРДУ»

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Емілі Діксон «Чи наблизило фінансування «за видатні досягнення» до створення «німецького Гарварду»?».

У ній зазначається, що упродовж двох останніх десятиліть Німеччина цілеспрямовано витрачала мільярди євро на підвищення дослідницького потенціалу своїх провідних наукових установ. У контексті чергової шестирічної Стратегії досконалості автор вирішив проаналізувати, чи мають ці зусилля відповідний ефект. Коли ректор Боннського університету Міхаель Гох дізнався, що у рамках останнього раунду зазначеної Стратегії німецьким урядом буде профінансовано вісім дослідницьких кластерів, він сказав, що це – успіх, який став «історичною віхою», адже фінансування через Стратегію / Ініціативу досконалості відбувалось упродовж останніх 20 років німецьких університетів стимулювало високоякісні дослідження та зростання їхньої міжнародної популярності. Зокрема, Гох констатував «величезний прогрес» Боннського університету у міжнародних рейтингах, «нові рекорди у залученні стороннього фінансування», «удвічі більшу кількість грантів ERC від Європейської дослідницької ради» та двох нових лауреатів премії Лейбніца. Але є сумніви щодо дієвості цієї схеми фінансування, зокрема ряд критиків висловлюють занепокоєння створенням елітарної дворівневої університетської системи, критикують трудомісткий процес подання заявок, застерігають від посилення міжінституційної конкуренції, закликають до довгострокового підходу до фінансування на відміну від фіксованих термінів підвищення фінансування. Автор статті зосереджує увагу на «німецьких Гарвардах». Він говорить, що немає сумнівів стосовно політичної мети цієї ініціативи, яка була одночасно необхідною та своєчасною в контексті глобальної конкуренції. Але тепер профінансовані університети повинні подати звіт про самооцінку, який має пройти ретельне оцінювання, і лише потім експертна комісія зможе винести рішення про отримані результати, прогрес і перспективи розвитку. Він говорить, що після цього кожен університет буде оцінений «своєю академічною зіркою Мішлен» або її позбавлений.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/7L24V, https://qrpage.net/qr/VuevV

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2025-08-05

ОЕСР: ЩО ТАКЕ ГРОМАДЯНСЬКА НАУКА І ЧОМУ ПОЛІТИКАМ ЦЕ МАЄ БУТИ ЦІКАВО?

У блозі Організації економічного співробітництва та розвитку опублікована стаття Карфагена Сміта та Масатоші Шімосука «Що таке громадянська наука і чому політикам це має бути цікаво?»

У ній зазначається, що громадянська наука надає людям з усіх верств суспільства можливість робити вагомий внесок у наукові дослідження: від відстеження біорізноманіття до підтримки громадського здоров’я. Оскільки громадянська наука набирає обертів у світі, автори зосереджують свою увагу саме на її важливості і питаннях забезпечення підтримки з боку урядових структур за допомогою інклюзивних стратегій, надійної інфраструктури та міжнародної співпраці. Насправді, стверджують автори, громадянська наука по суті існує багато століть поспіль: у 801 році нашої ери мешканці Кіото відстежували цвітіння сакури та здійснювали таким чином моніторинг змін у навколишньому середовищі. Наразі громадянська наука швидко розвивається у різних дисциплінах і дедалі більше стає важливим елементом відкритої науки. Вона справді знаходиться на підйомі: зростання частки документів, пов’язаних з громадянською наукою, у академічних публікаціях, повсякчасно зростає. Громадянська наука робить важливий внесок у створення знань на місцевому, національному та міжнародному рівнях, результатом чого є наукові відкриття, задоволення суспільних потреб та інтеграція у політичні рішення. Політики можуть підтримувати розвиток громадянської науки, для чого необхідно офіційно визнати цінність громадянської науки та знайти їй чинне місце у національних стратегіях розвитку науки, технологій та інновацій. Для вирішення проблем, з якими стикаються громадянські науковці, потрібні кращі інструменти оцінювання результатів. Що стосується майбутнього громадянської науки, то у новому звіті ОЕСР надається десять ключових рекомендацій, підкріплених комплексною політичною рамкою та набором практичних варіантів політики, що допоможуть урядам і грантодавцям упроваджувати громадянську науку в дослідницьку політику. Застосування та використання громадянської наукової бази політиками зрештою має допомогти у формуванні наукових знань та рішень, необхідних для досягнення критично важливих завдань, зокрема – Цілей сталого розвитку, та підтримати перехід до більш стійких суспільств.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/Oo88l, https://qrpage.net/qr/2l04O

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ЦСР_SDG #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2025-08-05

ЄДИНА ПОЗИЦІЯ ЩОДО ВІДКРИТОГО ДОСТУПУ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джона Росса «Університети мають єдину позицію щодо відкритого доступу».

У ній йдеться про спрощення угод щодо «публікації як послуги» у відповідь на очікування сектору науки та освіти на скасування платного доступу до матеріалів досліджень. Бібліотекарі ряду університетів об’єднали зусилля з галузевими представницькими органами, щоб переглянути та спростити власні угоди про відкритий доступ з великими науковими видавництвами. Зокрема, університети Австралії та Нової Зеландії об’єднались з Радою бібліотекарів Австралійських університетів, щоб зайняти «єдину позицію» в переговорах з Elsevier, Springer Nature, Wiley й Taylor & Francis щодо поновлення угод до 2026 року. Ці чотири компанії є найбільшими серед майже тридцяти видавництв, які уклали угоди про відкритий доступ з Радою Австралійських університетів. Гіро Макдональд, який очолює комітет із закупівель контенту, заявив, що існує «зростаюче розчарування» чинними угодами та «сильне бажання» досягти «більш справедливої та прозорої вартості». Адже розмір оплати, яку видавці стягують за те, щоб зробити статті безкоштовними для читання, базується на вартості виробництва друкованих журналів у 1995 році. «Ми… хочемо забезпечити належний рівень прозорості наших платежів, щоб фактично виправдати витрати». Переговори, що відбувались у 2021 та 2022 роках були зосереджені навколо угод «читай та публікуй», які включають плату за публікацію з відкритим доступом до наявних передплат наукових установ та університетів. Дослідники установ, що мають передплату на журнали, можуть зробити свої статті відкритими без додаткової плати за обробку статей. Але багато угод виключали певні журнали видавців з цієї формули та встановлювали обмеження на кількість вільно доступних статей. Науковці збентежені тим, що вони мали перепони з публікацією своєї статті у відкритому доступі і хвилювалися, що подані ними статті більше не відповідатимуть вимогам відкритого доступу до моменту їх прийняття. Тепер Рада хоче перейти від угод «читати та публікувати» до моделі «публікація як послуга», що охоплює весь портфель кожного видавця, без обмежень щодо кількості статей, які можна зробити відкритими. Дохід компаній від видавничої діяльності є «достатньо фінансово сталим», щоб підтримувати вільний доступ для читачів, а угоди, пов’язані з «певними обсягами статей», ризикують спонукати їх «публікувати більше заради доходу». 2025 рік буде «ключовим роком» для перегляду угод: для цього було створено відповідні робочі групи із підготовки переговорів і стратегічний комітет. «Переговори пропонують важливу можливість для встановлення нових моделей, які тісніше відповідають потребам нашого сектору та громадськості, що фінансує нашу роботу та отримує від неї вигоду», говорить голова комітету Ієн Мартін. Бронвен Келлі наголошує, що платники податків фінансують значну частину досліджень, проведених австралійськими університетами і тому «ми зобов’язані забезпечити, щоб знання, які ми генеруємо, були широкодоступними та вільно доступними, а не прихованим за платними системами».

Детальніше: https://qrpage.net/qr/2wDVw

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2025-08-04

БІБЛІОТЕКИ ЕМОЦІЙ ЗАРАДИ ДОБРА

BSF разом з Національною бібліотекою України імені Ярослава Мудрого та ВГО «Українська Бібліотечна Асоціація» оголосили про старт прийому конкурсних заявок від бібліотек м. Києва на участь у проєкті «Бібліотеки емоцій заради добра».

Йдеться про європейський проєкт співпраці бібліотек, недержавних організацій і дослідників з усієї Європи, націлений на всебічну підтримку бібліотерапії – інструменту підвищення інклюзії, добробуту та соціального зв’язку. Проєкт частково фінансується Програмою Європейського Союзу «Креативна Європа» та базується на когнітивних науках і читанні як методі впливу на емоційний стан, інклюзію, психічне здоров’я, соціальну стійкість. Його місія полягає у конструктивному реагуванні на кризу психічного здоров’я та зростання соціальної нерівності через передавання бібліотекам відповідних знань, м’яких навичок та спеціальних інструментів. Проєкт залучає письменників і забезпечує створення привітного та відкритого простору для розвитку культурного різноманіття, громадських обговорень і соціальної інтеграції. Очікується, що бібліотеки-учасниці проєкту зможуть реалізувати нові підходи для розвитку та розробки бібліотечних послуг майбутнього завдяки упровадженню інструментів бібліотерапії. Також планується провести перше в Європі дослідження ефективності бібліотерапії. Заявку на участь можна подати до 5 серпня 2025 року.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/klo3w, https://qrpage.net/qr/RfIdb

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_Інклюзивність #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2025-08-04

ОЕСР: СТАТИСТИКА ДОХОДІВ В АЗІАТСЬКО-ТИХООКЕАНСЬКОМУ РЕГІОНІ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Статистика доходів в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні за 2024 рік: зростання податкових надходжень в Азії» із серії «Статистика доходів в Азії та Тихоокеанському регіоні».

У ньому зазначається, що статистика доходів в Азії та Тихоокеанському регіоні представляє ключові показники доходів для відстеження прогресу в мобілізації внутрішніх ресурсів у регіоні та для інформування про реформи податкової політики, які можуть допомогти подолати дефіцит фінансування Цілей сталого розвитку. Чергове, одинадцяте видання цього звіту, містить вичерпні дані про державні доходи в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні та порівняльну статистику податкових надходжень для 36 країн: Вірменії, Австралії, Азербайджану, Бангладеш, Бутану, Камбоджі, Китайської Народної Республіки, Островів Кука, Фіджі, Грузії, Гонконгу (Китай), Індонезії, Японії, Казахстану, Кірибаті, Кореї, Киргизстану, Лаосу, Малайзії, Мальдівських Островів, Маршаллових Островів, Монголії, Науру, Нової Зеландії, Пакистану, Папуа-Нової Гвінеї, Філіппін, Самоа, Сінгапуру, Соломонових Островів, Шрі-Ланки, Таїланду, Східного Тімору, Токелау, Вануату та В’єтнаму. Звіт також містить інформацію про неподаткові надходження 22-х країн. Експерти ОЕСР при підготовці документу користувались методологією статистики доходів ОЕСР до країн Азії і Тихого океану, що забезпечує коректне порівняння рівнів та структур податків у регіоні і світі. Звіт містить спеціальний розділ про зростання податкових надходжень в Азії та підготовлений у співпраці з Азіатським банком розвитку, Асоціацією податкових адміністраторів Тихоокеанських островів та Тихоокеанським співтовариством.

Детальніше: https://doi.org/10.1787/e4681bfa-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ЦСР_SDG #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2025-08-04

ВИКОРИСТАННЯ РОЗУМНИХ ОКУЛЯРІВ В УНІВЕРСИТЕТАХ – БЛАГО ЧИ ПРОБЛЕМА?

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Жанін Арантес, Ендрю Велсмана та Бека Марланда «Підвищення інклюзивності за допомогою розумних окулярів може коштувати академічної свободи».

У ній автори стверджують, якщо необхідно розробляти політику щодо доповненої реальності та дипфейків, які стають нагальною загрозою. Розумні окуляри на базі штучного інтелекту швидко наближаються до повсякденного використання в університетах, потенційно сприяючи безперешкодній та інклюзивній освіті. З їх допомогою студенти одним рухом можуть перекладати тексти, отримувати зворотний зв’язок у режимі реального часу або записувати сесії для повторного перегляду, навіть не беручи до рук смартфон. Це – справді корисні зміни для освіти. Можна отримувати користь від різних функцій штучного інтелекту, розроблених для підтримки різних способів обробки інформації, можна зменшити когнітивне навантаження. Але використання цієї технології потребує ретельного нагляду. Темпи технологічних змін наразі випереджають здатність ефективного управління ризиками. Розумні окуляри виглядають як звичайні, тому їхній потенціал для шахрайства з боку студентів – величезний. Ще однією великою проблемою стає конфіденційність. Дослідження 2024 року показало, що майже кожен п’ятий користувач розумних окулярів зізнався, що знімає відео за участі інших людей без отримання їхньої згоди. Системи штучного інтелекту постійно удосконалюють свою здатність генерувати штучні голоси, обличчя і навіть відео. Дані, зібрані з розумних окулярів, можуть бути використані як зброя проти науковців, спотворюючи їхні слова та наміри, може становити пряму загрозу академічній свободі. Розумні окуляри вже зараз активно просуваються виробниками як масові товари, їх можна придбати за ціною, меншою за мобільний телефон. У секторі з одним із найвищих темпів упровадження цифрових технологій, можна очікувати, що через рік чи два вони стануть повсюдними. У нас є лише короткий проміжок часу для розроблення механізмів контролю використання цих гаджетів, наголошують автори статті.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/SlOwR, https://qrpage.net/qr/V0O8w

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Інклюзивність #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2025-08-01

КРИТИЧНО ВАЖЛИВА СИРОВИНА: ЧОМУ ВАЖЛИВІ НАВИЧКИ

На сайті Європейського фонду освіти опубліковано робочий документ «Критично важлива сировина: чому важливі навички».

У ньому наголошується, що критично важлива сировина є основою промислового та технологічного майбутнього Європи. Від електромобілів до систем відновлюваної енергії, від оборонних застосувань до цифрових інновацій, ці матеріали є надзвичайно важливими для глобальної конкурентоспроможності ЄС та стійкості європейської економіки. Оскільки попит на них зростає (очікується його семикратне збільшення до 2050 року), ЄС визнав критично важливим стратегічним пріоритетом забезпечення безпечного та сталого постачання критично важливих сировинних матеріалів. Відповідний закон встановлює амбітні цілі на 2030 рік: забезпечення щонайменше 10% потреб у цих матеріалах в межах ЄС; забезпечення переробки 25-40%, скорочення залежності від третіх країн (до 65%). Сучасна гірничодобувна промисловість та діяльність з обробки матеріалів більше не є традиційними галузями промисловості ЄС. Робототехніка, штучний інтелект та передові системи обробки даних трансформують усі операції – від підземного видобутку до наземних центрів управління. Цей зсув змінює робочу силу: наразі найбільш затребуваними профілями є не шахтарі, а геологи-розвідники, інженери, техніки-робототехніки, аналітики даних та вчені-екологи. Розрив у навичках зростає: у всьому ланцюжку створення вартості компанії намагаються знайти людей з технічними знаннями та професійною кваліфікацією, необхідними для розвитку високотехнологічного сектору сировини з низьким впливом на довкілля. Без цілеспрямованих інвестицій у розвиток навичок та перепідготовку Європа ризикує зазнати невдачі не через брак матеріалів, а через брак людей, готових розкрити свій потенціал. Опублікований документ є по суті першим сфокусованим дослідженням зв’язків між критично важливою сировиною та розвитком навичок, ролі освіти, навчання та міжнародної співпраці у забезпеченні можливості «зеленого» та цифрового переходу ЄС. Забезпечення сталого постачання критично важливої сировини вимагає більше, ніж просто глибокого пошуку інформації, воно потребує нового мислення, інвестицій в людей та розвитку навичок для більш екологічного, безпечного та конкурентоспроможного майбутнього.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/0MNty, https://qrpage.net/qr/EzdUT

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ЄС #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2025-08-01

КОНКУРС МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ УКРАЇНИ

Ajax Systems оголосила про стартконкурсного відбору на надання грантів для відвідування щорічної міжнародної виставки Consumer Electronics Show у Лас-Вегасі.

Ця подія об’єднує світові компанії, що презентують технології майбутнього. Учасники виставки матимуть змогу ознайомитись з передовими технологіями, поспілкуватися з провідними експертами галузі, сформувати ідеї для розробки власних технічних рішень. До конкурсу запрошуються студенти українських закладів вищої освіти денної форми навчання технічних спеціальностей за напрямами природничих наук, ІТ та інженерії (групи E, F, G), які здобувають ступінь бакалавра або магістра. Претенденти повинні бути старшими за 18 років і володіти англійською на рівні не нижче B1. Під час конкурсного відбору будуть оцінюватись академічні результати, участь в науково-технічних ініціативах та мотивація претендентів. Переможці отримають грант на повне покриття усіх витрат, пов’язаних з участю у заході – від оформлення віз до транспортних витрат і харчування. Проєкт Ajax Systems, в рамках якого проводиться конкурсний відбір, реалізується в межах ініціативи Ajax Next з розвитку інженерної освіти в Україні та підтримки нового покоління винахідників. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 31 серпня 2025 року.

Детальніше: https://ajax.systems/ua/ajax-next/ces-2026, https://qrpage.net/qr/zuPUc

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ГрантиМіжнароднаПідтримка #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2025-08-01

ОЕСР: ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ ДЛЯ ВИМІРЮВАННЯ ЗБИТКІВ ВІД СТИХІЙНИХ ЛИХ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Використання штучного інтелекту для вимірювання збитків від стихійних лих: методологія та приклад землетрусу на Сулавесі 2018 року» із серії «Робочі документи Центру розвитку ОЕСР».

У ній зазначається, що останнім часом все частіше трапляються катастрофи, які завдають великих збитків. Штучний інтелект може відігравати значну роль в оптимізації реагування на катастрофи та сприяти зменшенню втрат ресурсів, допомагати в оцінюванні збитків та розробленні планів відновлення. Фактично ШІ та великі дані вже застосовуються для зменшення ризиків катастроф. Наприклад, використання інструментів на основі ШІ допомогло у прогнозуванні масштабів підвищення рівня моря на узбережжі країн Південно-Східної Азії. Для цього вже побудовані різні моделі, які використовують великі дані для прогнозування масштабів підвищення рівня моря до 2100 та 2150 років за різних сценаріїв адаптації або прогнозування екстремальних теплових явищ. Експерти вважають, що використання штучного інтелекту демонструє кращу здатність до прогнозування, ніж традиційні методи, що базуються на обмежених даних спостережень. Алгоритми рідкісних подій, які вже використовуються для досліджень у біології, хімії та фізиці, можуть бути задіяні для визначення екстремальних подій. Також використання ШІ буде корисним для оцінювання вартості збитків від стихійних лих на основі аналізу супутникових знімків.

Детальніше: https://doi.org/10.1787/b1fe3967-en

Фото: скріншот

2025-08-01