Національний репозитарій академічних текстів

ДОСЛІДЖЕННЯ, ТЕХНОЛОГІЇ ТА ІННОВАЦІЇ ДЛЯ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ

Європейська асоціація університетів підтримала опублікований експертною групою Європейської комісії звіт із проміжної оцінки «Горизонт Європа» «Вирівнювати, діяти, прискорювати: дослідження, технології та інновації для підвищення європейської конкурентоспроможності».

У документі наголошується на суттєвій доданій цінності, яку Рамкова програма ЄС з досліджень та інновацій надає Європі. Експерти пропонують в числі рекомендацій, спрямованих на максимізацію впливу програми у майбутньому, наступні: обміркувати запровадження двох рад – Ради з промислової конкурентоспроможності та технологій і Ради з соціальних викликів (щоб не підірвати дух співпраці, який є важливим для вирішення складних суспільних проблем і підвищення конкурентоспроможності Європи); збільшити бюджет наступної Рамкової програми ЄС з наукових досліджень та інновацій (FP10) до 220 млрд євро; збільшити національні витрати на науково-дослідницьку діяльність, щоб досягти цільового показника у 3% ВВП; посилити структуру, систему управління та бюджет Європейської дослідницької ради (ERC), заходів Марії Склодовської-Кюрі (MSCA) та Європейської інноваційної ради (EIC); підвищити роль соціальних і гуманітарних наук для вирішення суспільних проблем; сприяти привабливій та інклюзивній екосистемі досліджень та інновацій; забезпечити спрощення процедур, підвищення гнучкості та покращення орієнтації на користувача, проактивний стратегічний підхід до міжнародного співробітництва.

Детальніше: http://surl.li/chhdzc, http://surl.li/gxkhml

Фото: EUA

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_EUA #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-10-30

ОЕСР: МЕТОДИ МАШИННОГО НАВЧАННЯ ТА ОЦІНКА РИЗИКІВ РЕЦЕСІЇ В КРАЇНАХ ОЕСР

У блозі ECOSCOPE Організації економічного співробітництва та розвитку опублікована стаття Томаса Шало і Девіда Тернера «Doombot для оцінювання ризиків рецесії в країнах ОЕСР».

У ній автори наголошують, що передбачити, коли настане рецесія, є доволі складним завданням: економісти вже давно намагаються осягнути широкий спектр даних про фінансові та ділові цикли. Проблема коректного вибору змінних для кожної країни та часових рамок дослідження, може зробити методи машинного навчання особливо корисними для прогнозування. Нещодавнє дослідження експертів ОЕСР дозволило порівняти традиційні моделі машинного навчання, включаючи популярний LASSO, з новим алгоритмом DOOMBOT. На практиці LASSO спрощує моделі, допомагаючи підвищити їхню точність за рахунок обмеження непотрібних змінних. DOOMBOT тестує широкий спектр змінних і встановлює обмеження, щоб забезпечити кращу відповідність прогнозів ретроспективним даним. Було використано декілька алгоритмів даних для роботи з відомостями щодо економічних циклів 20-ти країн ОЕСР. DOOMBOT перевершив альтернативні інструменти та надавав більш чітке раннє попередження про глобальну фінансову кризу. Це відбулось завдяки розгортанню прогнозів і порівнянню різних країн і часових проміжків. Окрім більшої точності, прогнози DOOMBOT краще узгоджуються з економічними наративами.

Детальніше: http://surl.li/dhshoy

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-10-30

«СІРІ ЗОНИ» ЕТИКИ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Лакшмі Гоел «Як орієнтуватися у «сірих зонах» етики штучного інтелекту».

Оскільки принципи етичного використання ШІ все ще формуються, університети повинні постійно перебувати у курсі складного етичного ландшафту та брати дієву участь у розробленні правил відповідального застосування інструментів ШІ. Немає сенсу доводити, що зростання інструментів генеративного штучного інтелекту на кшталт ChatGPT, є одним із найвизначніших технологічних проривів від моменту появи мережі інтернет. Педагоги та адміністратори вищої освіти стикаються зі складними етичними дилемами в частині того, як штучний інтелект інтегрується у викладання, дослідження та навчання, які необхідно своєчасно та наукращим чином вирішувати. В основі цих проблем лежить концепція «інтерпретаційної гнучкості», – термін, запозичений з теорії соціальних технологій. Вона передбачає, що технологія може мати багато значень і застосувань, сформованих різними точками зору її користувачів. Для університетів це означає, що в той час як одні вважають ШІ потужним освітнім інструментом, який дозволяє більш ефективно працювати, інші вбачають у ньому загрозу засвоєнню знань, оригінальності мислення, академічної доброчесності та етики. Лакшмі звертає увагу на наступні аспекти: етика та ризик у використанні ШІ; психологічні контракти та роль етики; роль університетів у формуванні використання ШІ; нові етичні межі. І говорить про власне рішення відмовитись від допомоги штучного інтелекту при написанні електронних листів, наукових рукописів, звітів із практики. Разом із тим, Лакшмі використовує інструменти, навчені штучним інтелектом, щоб допомогти викладачам шукати та орієнтуватися у політичних документах в університетській мережі інтранет та для пошуку нових ідей щодо оцінювання та забезпечення якості. Університети повинні зайняти проактивну позицію, керуючи сучасними технологічними та етичними перетвореннями.

Детальніше: http://surl.li/vmmlkp, http://surl.li/jmblke

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_АкадемДоброчесність_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-10-29

ОНОВЛЕНО ПЕРЕЛІК НАУКОВИХ ФАХОВИХ ВИДАНЬ УКРАЇНИ

На офіційному сайті Міністерства освіти і науки України оновлено Перелік наукових фахових видань, в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора наук, кандидата наук та ступеня доктора філософії.

Зміни до Переліку внесені на підставі рішення Атестаційної колегії МОН, яке відбулось 2 жовтня 2024 року. Актуальний перелік наукових фахових видань наразі містить 159 друкованих та 8 електронних видань категорії «А» й 1401 друкованих і 130 електронних категорії «Б». Рішення щодо оновлення Переліку прийняте відповідно до «Порядку формування Переліку наукових фахових видань України», затвердженого наказом МОН України від 15 січня 2018 року № 32 (зареєстрованого в Мін’юсті України 6 лютого 2018 року за № 148/21600).

Детальніше: http://surl.li/selwvz, http://surl.li/gygboq, http://surl.li/udeamt, https://is.gd/T05Y7j

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_НауковіВидання_новини

2024-10-29

ГРОМАДСЬКЕ ОБГОВОРЕННЯ ЗМІН ДО ПОРЯДКУ ВИЗНАННЯ ЗДОБУТИХ В ІНОЗЕМНИХ ЗВО СТУПЕНІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ ТА ДОКУМЕНТІВ ПРО ОСВІТУ

Міністерство освіти і науки пропонує до громадського обговорення проєкт наказу «Про внесення змін до Порядку визнання здобутих в іноземних закладах вищої освіти ступенів вищої освіти та до Порядку визнання в Україні документів про загальну середню, професійну (професійно-технічну), фахову передвищу освіту, що відповідають 2-5 рівням Національної рамки кваліфікацій, виданих закладами освіти іноземних держав».

Змінами передбачено доповнення «Порядку визнання здобутих в іноземних закладах вищої освіти ступенів вищої освіти» та «Порядку визнання в Україні документів про загальну середню, професійну (професійно-технічну), фахову передвищу освіту…», затверджених наказом МОН України від 05.05.2015 № 504 (у редакції від 05.09.2022 № 784). Зауваження та пропозиції до проєкту можна подати до 28 листопада 2024 року.

Детальніше: http://surl.li/ohbpmo, http://surl.li/zefdwg

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_обговорення #НРАТ_Освітянам_обговорення

2024-10-29

ПРЕМІЯ ДЛЯ СТАРТАПІВ

Український фонд стартапів оголосив про старт відбору на головну премію української інноваційної екосистеми – Awards 2024.

Вона об’єднує стартапи, засновників, інвесторів та усіх стейкхолдерів, зацікавлених у підтримці тих, хто зробив цьогоріч найбільший внесок у розвиток інновацій в Україні. Премія передбачає 12 ключових номінацій: «Стартап року», «Новачок року», «Найкращий стартап, заснований жінкою», «Найкращий Deep Tech Startup», «Найкращий робототехнічний стартап», «Кращий аерозахисний стартап», «Кращий захисний стартап ПО», «Народний вибір», «Інкубатор року», «Інвестор року», «Герой Екосистеми» та «Союз року». Заявку на премію можна подати до 31 жовтня 2024 року.

Детальніше: http://surl.li/mgdwwq, http://surl.li/anfazk, http://surl.li/wsgxcs

Фото: USF

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

#НРАТ_Інноваторам_новини

2024-10-29

PANORAMA ANALYTICS ДЛЯ АКАДЕМІЧНИХ БІБЛІОТЕК

На сайті Компанії EBSCO опубліковане керівництво з використання бібліотечної аналітичної платформи із автоматизації робочих процесів та узагальнення даних «Підтримайте свою академічну бібліотеку за допомогою Panorama Analytics».

У документі містяться поради щодо автоматизації збору даних з розрізнених джерел і їх об’єднання у необхідні користувацькі набори, що дозволяє бібліотекарям легко визначати мінливі тенденції у використанні фондів та ефективніше розподіляти кошти за предметними напрямками; візуалізації аналітичної панорами Visualize Your Analytics Panorama та формування інформаційних стендів; аналізу користувацького охоплення бібліотек; комплексної стратегії захисту бібліотечної аналітики та автоматичного передавання даних з різних джерел на єдину платформу завдяки хмарним сховищам – т.зв. «озерам даних», які забезпечують масштабованість, безпеку та надійність даних і заощаджують час завдяки відмові від «ручних» процесів.

Детальніше: http://surl.li/dsimvd, http://surl.li/cjrfbf, http://surl.li/uweifd

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-10-29

ОЕСР: ВИЗНАЧЕННЯ ТА ВІДСТЕЖЕННЯ СТРАТЕГІЙ ПОМ’ЯКШЕННЯ НАСЛІДКІВ ЗМІНИ КЛІМАТУ

На сайті Climate Action опублікована стаття співробітників департаменту економіки ОЕСР «Визначення та відстеження стратегій пом’якшення наслідків зміни клімату за допомогою кластерної оцінки».

Цей сайт являє собою портфоліо Nature та покликаний інформувати академічну спільноту про найважливіші дослідження, відкриття й висновки щодо процесів і явищ, які становлять найбільші виклики сьогодення. У статті наголошується, що протидія зміні клімату вимагає рішучих дій, щоб усунути розрив між амбітними цілями та реальним станом справ. Ефективна кліматична політика вкрай необхідна для досягнення цілей Паризької. Щоб спрямовувати зусилля із пом’якшення наслідків зміни клімату, можуть використовуватись різні типи стратегій. Їх аналіз проведений на базі даних, побудованій на рамковій системі вимірювання кліматичних дій та політики ОЕСР, яка охоплює понад 120 характеристик та 50 країн за період із 2000 до 2020 років. Усі країни в згаданому наборі даних збільшили кількість інструментів кліматичної політики та їх суворість упродовж останніх двох десятиліть, але це відбувалось різними темпами та з використанням різних інструментів. Використовуючи статистичний кластерний аналіз, експерти ОЕСР визначили чотири різні типи стратегій пом’якшення зміни клімату, які відрізняються за складом і суворістю. Підтверджено гіпотезу про те, що цей зв’язок між викидами та жорсткістю політики сильніший для тих стратегій, які включають більш різноманітний набір інструментів.

Детальніше: http://surl.li/lfduot, http://surl.li/dkynra, http://surl.li/wntcmc

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ЦСР_SDG

2024-10-29

ВЗАЄМОДІЯ СПІЛЬНОТ У РОБОТІ З ВИКЛИКАМИ ВІД ГШІ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Маріанхелес Кастро-Санчес «Спільноти практиків штучного інтелекту можуть допомогти нам впоратися з викликами».

У ній наголошується, що руйнівний вплив ГШІ на освітній процес змусив університети шукати багато відповідей на складні запитання часу у контексті високої невизначеності та різноманітних рииків. На думку автора, практичні спільноти, зосереджені на роботі з цими технологіями, можуть запропонувати університетам рішення для цих проблем через зважену інтеграцію штучного інтелекту до сектору вищої освіти. Пропонується активізувати взаємодію практиків технології ШІ та викладачів і студентів для взаємного обміну ідеями; проводити робочі сесії з роз’ясненням можливостей та етичних практик застосування відповідних додатків і програм; розробляти онлайн-середовища для контрольованих експериментів з інструментами штучного інтелекту в освітньому просторі; створювати сховища ресурсів для спільної роботи; забезпечувати перехресне наставництво між спільнотами розробників ГШІ та освітянами; сприяти відкритим дебатам щодо етичних наслідків штучного інтелекту; всебічно підвищувати обізнаність та підтримувати відповідальні дії. Університет, який прагне випускати конкурентних на ринку праці випускників, повинен створювати окремі мережі підтримки, щоб зменшити відчуття ізоляції та розгубленості внаслідок швидких технологічних змін.

Детальніше: http://surl.li/bdwvqw, http://surl.li/qdnlbt

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-10-28

КОНСУЛЬТАЦІЇ ЩОДО МОНІТОРИНГУ ВІДКРИТОЇ НАУКИ

У рамках поточних зусиль із просування моніторингу відкритої науки відповідно до прийнятих у 2021 році Рекомендацій щодо відкритої науки,

ЮНЕСКО пропонує до обговорення проекту принципів моніторингу відкритої науки та закликає усі зацікавлені сторони надати свої коментарі та пропозиції. Прийняття рекомендацій ЮНЕСКО щодо відкритої науки три роки тому означало, що країни-підписанти взяли на себе зобов’язання забезпечувати прозорість, інклюзивність та розвивати співпрацю у просуванні відкритої науки в усьому світі, а також регулярно відстежувати та оцінювати вплив політики, механізмів, ініціатив і стимулів у сфері відкритої науки, використовуючи комбінацію кількісних і якісних підходів. Крім того, країни мають розробляти власні стратегії моніторингу ефективності відкритої науки. Усі розуміють, що відкрита наука є не самоціллю, а засобом, інструментом створення справедливих та інклюзивних дослідницьких систем у світі. Тому важливо контролювати ступінь відкритості не лише наукових статей чи даних, але й усіх стовпів відкритої науки та всіх етапів наукового циклу. Для системи моніторингу відкритої науки необхідно забезпечити поєднання відкритих якісних і кількісних оцінок, а також коректного оцінювання інновацій. Тому для забезпечення більш відкритого, прозорого і рівноправного доступу до наукових досліджень і їхніх результатів, і максимально повного отримання вигод від наукової діяльності, надзвичайно важливо спиратися на спільні принципи моніторингу відкритої науки. Проект принципів моніторингу відкритої науки є відправною точкою для всесвітніх консультацій, розгляду різноманітних точок зору та формування глобального бачення. Зауваження та пропозиції можна подати до 30 листопада 2024 року.

Детальніше: http://surl.li/qsmjzw, http://surl.li/oygtcz

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_Науковцям_обговорення #НРАТ_Освітянам_обговорення

2024-10-28