Національний репозитарій академічних текстів

ОЕСР: РЕФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ОЦІНЮВАННЯ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний огляд «Реформування системи оцінювання наукових досліджень для підвищення якості науки».

У ньому зазначається, що поточні практики оцінювання досліджень відіграють вирішальну роль у формуванні наукових пріоритетів, фінансуванні та розвитку кар’єри. Проте вони часто спираються на вузькі показники, які не враховують співпрацю, відкритість та вплив на суспільство. Це може створювати хибні стимули для науковців та перевантажувати дослідницькі системи. Потреба в більш збалансованих, економічно ефективних та прозорих підходах, що підтримуються відкритими даними та ретельно регульованим використанням штучного інтелекту – зростає. Реформування оцінювання досліджень вимагає скоординованих дій між установами для того, щоб практики оцінювання науки найкращим чином узгоджувались з мінливим середовищем та суспільними потребами. Існує гостра необхідність у розробленні й практичному тестуванні альтернативних інструментів оцінювання, спрямованих на підтримку розвитку здорової та продуктивної дослідницької культури, яка слугує потребам суспільства. Ця необхідність системної еволюції у бік більш адаптованих концепцій та методологій оцінювання визнається усіма представниками академічної спільноти, фінансуючими організаціями та стейкхолдерами. Однак трансформація оцінювання виявилася надзвичайно складним завданням, оскільки вимагає зміни загальної парадигми та відповідної трансформації звичних методів і структур оцінювання дослідницької системи в цілому та наукових досліджень зокрема. Наразі таке оцінювання забирає надто багато часу та ресурсів як у дослідників, так і у адміністраторів наукових досліджень. Експерти наголошують, що її слід проводити виключно для досягнення чітко визначених цілей та лише у випадках, коли інші, менш ресурсоємні процеси не дозволяють це зробити. Ефективне оцінювання вимагає середовища, заснованого на принципах FAIR (Financial Independence, Retirement, Interactive, Retirement) та відкритих даних, а втрата контролю та прозорості у цій справі може підірвати автономію дослідницьких установ і довіру до академічної спільноти.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/reforming-research-assessment-for-better-science_f6202159-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/04/reforming-research-assessment-for-better-science_fafa6389/f6202159-en.pdf, https://doi.org/10.1787/f6202159-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-05-06

КОНТРАКТИ З OPENAI ЯК ПРЕДМЕТ АКАДЕМІЧНОГО СПРОТИВУ

На сайті Inside Higher Ed, що належить Times Higher Education, опубліковано статтю «Викладачі виступають проти угод із OpenAI».

На сайті Inside Higher Ed, що належить Times Higher Education, опубліковано статтю «Викладачі виступають проти угод із OpenAI».

Обговорюється зростання критичних висловлювань викладачів закладів вищої освіти відносно розвитку партнерств університетів із компанією OpenAI та висловлюється занепокоєння щодо наслідків таких угод для умов праці, якості освіти та її пріоритетів. Зазначається, що найбільший резонанс в академічних колах викликала угода Каліфорнійського державного університету щодо надання доступу до ChatGPT студентам і працівникам ЗВО. Частина викладачів виступила проти цього контракту та закликала спрямувати фінансові ресурси на збереження робочих місць. У петиції, адресованій керівництву, наголос зроблено на тому, що інвестиції в людський капітал є більш ефективним шляхом забезпечення якості освіти та досліджень. Автор звертає увагу на те, що подібні угоди активно укладаються ЗВО, зокрема – Арізонським державним університетом, університетом Оксфорду, Університетом Південної Каліфорнії та ін., що посилює дискусії стосовно доцільності таких партнерств. Скепсис викладачів пов’язаний не лише з фінансовими аспектами, – вони ставлять під сумнів здатність генеративного штучного інтелекту суттєво покращити навчання і викладання, а також говорять про потенційний негативний вплив на умови праці, академічну автономію та психічне здоров’я студентів. Не все гаразд і з процедурними аспектами ухвалення відповідних рішень. У багатьох випадках такого роду угоди з технологічними компаніями укладаються на рівні адміністрацій університетів без широкого залучення викладачів до обговорення, що посилює напруження та сприяє формуванню організованого спротиву. Дискусія навколо співпраці університетів із технологічними компаніями загострює питання пошуку балансу між інноваціями та академічними цінностями, а реакція викладачів свідчить про прагнення зберегти контроль над освітнім процесом та визначенням пріоритетів розвитку вищої освіти в умовах швидкого впровадження технологій ШІ.

Детальніше: https://www.insidehighered.com/news/tech-innovation/artificial-intelligence/2026/03/27/faculty-push-back-against-openai-deals

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-05-05

МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ З ВІДКРИТОЇ НАУКИ

Міністерство освіти і науки України рекомендувало комплекс методичних матеріалів і рекомендацій для закладів вищої освіти та наукових установ України з питань упровадження відкритого доступу та розвитку відкритої науки.

Документи розроблені у рамках профінансованих з державного бюджету наукових досліджень, виконаних фахівцями ДНТБ. Вони містять практичні підходи до розроблення та імплементації інституційних стратегій запровадження відкритого доступу, організації процесів управління науковими результатами, а також удосконалення роботи інституційних репозитаріїв і відкритих сервісів. Зазначені методичні матеріали та рекомендації розміщені у відкритому доступі на платформі Zenodo, а також на вебсайті Міністерства освіти і науки.

Детальніше: https://mon.gov.ua/news/metodychna-pidtrymka-vprovadzhennia-pryntsypiv-vidkrytoi-nauky-v-naukovykh-ustanovakh-ta-zakladakh-vyshchoi-osvity, https://mon.gov.ua/nauka/nauka-2/vidkrita-nauka/informatsiino-metodychni-materialy

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-05-05

АВТОМАТИЧНЕ ВИЗНАННЯ КВАЛІФІКАЦІЙ

На сайті Європейської асоціації університетів опубліковано інформаційний огляд «Автоматичне визнання кваліфікацій: концепція та її значення для університетів».

У ньому йдеться про те, що останнім часом при формуванні європейської політики у сфері вищої освіти велика увага приділяється автоматизованому визнанню кваліфікацій, що дозволить значно спростити процедури визнання та підвищити мобільність випускників. Однак сутність цієї концепції та підходи до її реалізації значно відрізняються у рамках Європейського простору вищої освіти. Документ розкриває концепцію автоматичного визнання кваліфікацій вищої освіти для продовження навчання за кордоном, її історію становлення та окремі аспекти, поширені похибки, а також презентує тематичні форуми та суб’єктів, які підтримують ідею автоматичного визнання (Європейський простір вищої освіти, Європейська комісія, Рада Європи). Даний інформаційний огляд буде корисним політикам, адміністраторам, менеджерам університетів, а також співробітникам ЗВО, які займаються практичною реалізацією системи визнання кваліфікацій.

Детальніше: https://eua.eu/publications/briefings/automatic-recognition-of-qualifications.html, https://eua.eu/images/publications/Publication_PDFs/Automatic_recognition_briefing.pdf

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ЄAУ #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-05-05

ОЕСР: ЕКСПЕРТНА ОЦІНКА ВІДПОВІДАЛЬНОГО ВЕДЕННЯ БІЗНЕСУ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Національний контактний пункт з експертної оцінки відповідального ведення бізнесу: Норвегія 2026».

У ньому зазначається, що норвезький національний комітет із захисту довкілля з 2011 року запровадив спеціальну експертну структуру, до якої входять чотири незалежні експерти (призначаються урядом) та інші експерти, запропоновані підприємствами, профспілками та громадянами. Ці експерти мають глибокі знання у галузі захисту навколишнього середовища та беруть участь у розгляді відповідних справ. Структура щорічно звітує перед міністерствами, подає пропозиції згідно із норвезьким законодавством про належну обачність і прозорість, взаємодіє із зацікавленими сторонами з числа підприємств, профспілок та громадянського суспільства. Експертні оцінки НКП базуються на Керівних принципах ОЕСР для багатонаціональних підприємств щодо відповідальної ділової поведінки.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/national-contact-point-for-responsible-business-conduct-peer-reviews-norway-2026_db8b0fe5-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/02/national-contact-point-for-responsible-business-conduct-peer-reviews-norway-2026_ddf0a041/db8b0fe5-en.pdf, https://doi.org/10.1787/db8b0fe5-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-05-05

НЕЙРОСЛОП – НОВА ПРОБЛЕМА, ЯКУ НЕ МОЖНА НЕХТУВАТИ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Гроува «Протдійте нейрослопу в освітніх дослідженнях, або втратите довіру».

У ній автор висловлює занепокоєння зростанням кількості текстів, повністю створених або суттєво відредагованих генеративним штучним інтелектом, які почали з’являтись у наукових журналах з проблематики освітніх досліджень та пропонує своє бачення впливу цього явища на довіру до науки в цілому. Стівен Вейнкер, шкільний учитель та дослідник, провів власний аналіз публікацій у журналах Британської асоціації освітніх досліджень на предмет використання характерних шаблонних конструкцій, типових для великих мовних моделей і виявив, що після 2023 року фрази, що раніше рідко використовувались, почали масово з’являтись в академічних текстах. Зокрема, мова про стандартизовані конструкції на кшталт «underscoring the critical role of» («підкреслюючи ключову роль…», «акцентуючи важливість…») або «this approach allows for a more nuanced understanding of» («цей підхід дає змогу глибше зрозуміти / точніше інтерпретувати …»), частота використання яких дуже сильно зросла. Звісно, проблема – не у самому факті використання ШІ, а у зниженні якості публікацій. Вейнкер стверджує, що частина статей демонструє ознаки поверхового або механічного письма: повторення однакових формулювань, слабку аргументацію та мінімальний аналітичний внесок. На його думку, це може поступово підривати довіру до університетських факультетів освіти та освітніх досліджень загалом. У статті також наведено позицію Bera та видавництва Wiley, які повідомили, що після відповідних звернень ними було розпочато перевірку, але у більшості випадків не було знайдено проблем з дотриманням академічної етики. Нинішні правила Wiley допускають певні форми використання ШІ без обов’язкового декларування, якщо це не супроводжується ознаками маніпуляції або фальсифікації. Це серед іншого актуалізує дискусію про межу між мовною підтримкою та академічною недоброчесністю, втрату критичного мислення, ерозію культури академічного зворотного зв’язку та формального підходу до оцінювання. Масове використання ГШІ вимагає перегляду практик рецензування та суттєвого оновлення редакційних політик академічних журналів та установ. У підсумку автор робить висновок, що проблема нейрослопу виходить за межі технічного питання використання чатботів у науковому письмі. Вона стосується академічної культури у широкому сенсі: університети, журнали та дослідницькі спільноти мають постійно переосмислювати стандарти наукової якості, довіри та відповідальності в умовах стрімкого поширення генеративного штучного інтелекту.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/tackle-ai-slop-education-research-or-lose-teacher-trust

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-05-04

ГРОМАДСЬКЕ ОБГОВОРЕННЯ ПРОЄКТУ СТАНДАРТУ ВИЩОЇ ОСВІТИ ЗІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ ГІРНИЦТВО ТА НАФТОГАЗОВІ ТЕХНОЛОГІЇ

Міністерство освіти і науки України пропонує до громадського обговорення проєкт стандарту вищої освіти третього (освітньо-наукового) рівня зі спеціальності G16 «Гірництво та нафтогазові технології» галузі знань G «Інженерія, виробництво та будівництво».

Документ містить загальну характеристику, вимоги щодо обсягу кредитів ЄКТС, необхідного для здобуття відповідного рівня освіти, мінімальний обсяг практичної підготовки для освітньо-професійних програм, опис предметної області, перелік обов’язкових компетентностей випускника, загальні компетентності, форму атестації, перелік назв освітніх програм та нормативний зміст підготовки здобувачів вищої освіти за такими програмами, сформульований у термінах програмних результатів навчання, перелік нормативних документів. Дія стандарту поширюватиметься на здобувачів вищої освіти та заклади вищої освіти. Його упровадження забезпечить встановлення рамкових вимог до освітніх програм та компетентностей здобувачів освіти. Проєкт розроблено на виконання статті 10 Закону України «Про вищу освіту». Зауваження та пропозиції до зазначеного проєкту стандарту можна подати до 15 травня 2026 року.

Детальніше: https://mon.gov.ua/news/mon-proponuie-do-hromadskoho-obhovorennia-proiekt-standartu-vyshchoi-osvity-tretoho-osvitno-naukovoho-rivnia-zi-spetsialnosti-g16-hirnytstvo-ta-naftohazovi-tekhnolohii, https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/gromadske-obgovorennya/2026/04/28/g16-doktor-filosofiyi.docx

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_обговорення #НРАТ_Освітянам_обговорення

2026-05-04

ВИВЧЕННЯ МОВ ВАЖЛИВЕ

На сайті Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) у черговому випуску «Кур’єр ЮНЕСКО» опублікована стаття Эльба Рамирес «Чому вивчення мов, як і раніше, важливе».

У ній автор зазначає, що в епоху, коли програмні інструменти можуть забезпечувати легкий переклад у режимі реального часу, вивчення іноземної мови може здатися зайвим зусиллям. Однак це не так. Необхідно розуміти, що людське спілкування передає набагато більше, ніж просто набір слів у певній послідовності зібраних у речення. Прогрес в автоматизованому перекладі упродовж останніх чотирьох років був особливо вражаючим, але спроби автоматизувати переклад розпочалися ще у 1950-х та 1960-х роках, успіху було досягнуто у 1980-х-1990-х роках, можливості значно розширилися завдяки Google Translate, який еволюціонував від статистичної системи, навченої на великому текстовому корпусі, до нейронного машинного перекладу. Але революція, спричинена штучним інтелектом, змінює правила гри. Наші гаджети стали справжніми «кишеньковими перекладачами». Системи штучного інтелекту тепер можуть субтитрувати дзвінки, надавати живий переклад у навушники або відтворювати ваш голос іншою мовою. Інструменти перекладу чудово підходять для логістики, подорожей, першого контакту, пошуку клініки або екскурсій, вони стали мостами комунікації, яких не існувало ще п’ять років тому. Однак, коли ставки вищі, потрібен людський переклад. ЮНЕСКО у листопаді 2025 року на Другому Всесвітньому саміті соціального розвитку в Досі запустила Глобальну дорожню карту багатомовності у цифрову епоху, яка встановлює стратегічні рамки для забезпечення повноцінної участі всіх мовних спільнот у цифровому світі.

Детальніше: https://courier.unesco.org/en/articles/why-studying-languages-still-matters, https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000393920

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_UNESCO #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Інклюзивність #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-05-04

ОЕСР: ІНОЗЕМНІ СТУДЕНТИ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Іноземні студенти у закладах вищої освіти: порівняльний аналіз тенденцій, проблем і заходів реагування в Австралії, Канаді, Франції, Німеччині, Нідерландах та Великій Британії».

У ньому зазначається, що іноземні студенти є невід’ємною частиною динамічних систем вищої освіти. Країни, інформація про які покладена в основу дослідження, мали найсильніше зростання кількості іноземних студентів за останнє десятиліття. Іноземні студенти стали помітною частиною студентської спільноти, суттєво впливали на університетське життя та фінансове становище закладів освіти. Експерти дослідили весь шлях іноземних студентів від обрання ЗВО та спеціальності для навчання – до академічної адаптації, пошуку житла, інтеграції до місцевих спільнот, просування у навчанні та побудови кар’єри після закінчення університету, а також систематизували проблеми, з якими вони стикаються. Після сильного зростання у 2010-х роках нинішня мобільність іноземних студентів змінюється. Звіт досліджує причинно-наслідкові зв’язки, висвітлює загальні проблеми, тенденції, проблеми та пропонує політичні заходи, пов’язані з залученням іноземних студентів.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/international-students-in-higher-education_005ff28d-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/04/international-students-in-higher-education_a10f282a/005ff28d-en.pdf, https://doi.org/10.1787/005ff28d-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-05-04

ЯК РОЗПІЗНАТИ НАУКОВУ ДЕЗІНФОРМАЦІЮ І ЯК МАЮТЬ ДІЯТИ УНІВЕРСИТЕТИ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Еллісар Гергес «Як «вакцинувати» студентів від наукової дезінформації, створеної штучним інтелектом».

У ній розглядається проблема дезінформації, створеної генеративним штучним інтелектом, а також відповідь університетів на ці виклики, зокрема – розвиток критичного мислення і формування у студентів навичок оцінювання наукових тверджень. Новий тип дезінформації відрізняється від попередніх форм фейкового контенту: раніше недостовірні матеріали часто містили очевидні помилки або упередженість, а ГШІ продукує тексти, цитування, пояснення та візуалізації, які виглядають професійно й переконливо. Такі матеріали можуть містити вигадані джерела, хибні посилання або неповні дані, однак зовнішньо імітують академічний стиль. І студентам дедалі складніше відрізняти достовірні наукові матеріали від «галюцинацій» ШІ. Еллісар пропонує використовувати підхід, заснований на теорії «інокуляції» — психологічній моделі формування стійкості до маніпулятивної інформації. Йдеться про контрольоване ознайомлення студентів із прикладами дезінформації з подальшим аналізом та спростуванням використаних маніпулятивних прийомів. Авторка проводить аналогію з вакцинацією: попереднє зіткнення з «ослабленою» формою дезінформації допомагає сформувати здатність розпізнавати її в майбутньому. Важливо розвивати наукову медіаграмотність як міждисциплінарну компетентність. Критичне оцінювання наукової інформації не повинно залишатися виключно завданням природничих дисциплін. Політичні науки, бізнес-освіта, літературознавство також можуть навчати студентів аналізувати способи представлення наукових тверджень у медіа, соціальних мережах та ШI-системах. Студенти мають знати, як формується науковий консенсус, чому рекомендації можуть змінюватися з появою нових даних і чим наукова невизначеність відрізняється від недостовірності. Ефективне навчання медіаграмотності потребує міждисциплінарної підготовки самих викладачів, значних витрат часу на розроблення спеціальних курсів і створення професійних спільнот для обміну досвідом. Не можна обмежуватись лише разовими тренінгами з медіаграмотності: короткі, але регулярні вправи з аналізу ШI-контенту мають бути інтегровані в освітні програми упродовж усього навчального процесу. Університети не здатні повністю усунути дезінформацію, однак можуть підготувати студентів до відповідального оцінювання наукових тверджень у цифровому середовищі. Необхідна трансформація академічної грамотності, – наразі критичне мислення та перевірка джерел стають не додатковими, а базовими складовими вищої освіти.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/campus/inoculating-students-against-aigenerated-scientific-misinformation

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-05-01