Бібліотекарям Архіви

КЛЮЧОВІ ПИТАННЯ РОЗВИТКУ ОСВІТІ Й НАУКИ У ПРОЄКТІ ПРОГРАМИ ДІЙ УРЯДУ

Кабінет Міністрів України представив широкій громадськості розроблений на 2025-2026 роки проєкт Програми дій уряду .

Кабінет Міністрів України представив широкій громадськості розроблений на 2025-2026 роки проєкт Програми дій уряду

Документ окреслює 12 ключових напрямів розвитку державної політики, а саме: Безпека й оборону, євроінтеграцію, антикорупційну політику, добробут населення, ветеранську політику, макрофінанси і реформи, бізнес, здоров’я та спорт, освіту і науку, відбудову, культуру та зимову стабільність. У межах цієї урядової Програми розвиток освіти та науки буде зосереджено на питаннях підвищення якості та доступності освіти з акцентом на STEM, підвищенні заробітних плат педагогів і науковців, реформування фінансування науки. Зокрема, понад 2 тис. молодих науковців отримають спеціальні гранти на проведення досліджень; буде профінансовано 10 науково-технічних проєктів у партнерстві з бізнесом; відбудеться запуск Science.City (особливого правового режиму для розвитку наукових парків), створення нових підходів та методів взаємодії науки і бізнесу, модернізація дослідницької інфраструктури, запровадження проєктної аспірантури. Уряд планує підтримувати розробки та технології у галузі безпеки, сталого розвитку й технологічної незалежності. Наголошується на важливості сильної університетської мережі з автономією та прозорим фінансуванням, відкритим доступом до лабораторій, R&D і прикладних досліджень, поєднання навчання з інноваційними розробками. Фахова передвища освіта має забезпечувати отримання практичних навичок для успішної кар’єри. Будуть створюватись усі необхідні умови для того, щоб освіта та наука стали рушіями відбудови України та інтеграції її в європейський простір.

Детальніше: https://priorities.gov.ua/, https://qrpage.net/qr/8VZ57, https://qrpage.net/qr/bgu6q, https://qrpage.net/qr/qc4Ui, https://qrpage.net/qr/SIUGQ

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_ПопуляризаціяНауки

2025-08-22

ЩО МАЮТЬ ЗНАТИ АВТОРИ ПРО КНИЖКОВЕ ВИДАВНИЦТВО

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Харві Граффа «Автори, ви упевнені, що нове видання вашої книги – єдине на ринку?».

У ній автор говорить про те, що коли великі видавництва купують невеликі, вони також отримують їхні права на книги, але не завжди ці права дозволяють перевидання книжок згоди автора. Харві розповідає про випадок з власного життя, коли кілька років тому він готував нові видання двох своїх раніше виданих книжок і зіткнувся із тим, що воні вже перевидані без будь-якого на це законного дозволу з боку автора. Це, вважає Харві, – символ 21-го століття і поточної трансформації видавничої справи. Коли відбувається поглинання великими міжнародними видавничими конгломератами малих видавництв, здається, що для цих гігантів нормально перевидавати раніше видані та готувати нові видання книг зі спадку малих видавництв. Але дуже часто вони не перевіряють достатньо ретельно (а чи перевіряють взагалі?) статус відповідних авторських прав. У випадку, що розглядається, видавництво «Transaction» було придбано «Taylor and Francis» у 2016 році. Переговори з видавництвом щодо негайного вилучення несанкціонованих видань з друку та продажу й надання офіційної заяви про визнання законних авторських прав та повернення їх були важкими. Зрештою ця історія закінчилася добре, але такі інциденти є непоодинокими. Харві Графф каже, що майже все, чому він навчився у галузі прав інтелектуальної власності упродовж чотирьох десятиліть своєї наукової публікації понад 30-ти книг, тепер виглядає абсолютно застарілим знанням. Він виніс багато нових уроків з ситуації незаконної публікації своїх творів та закликає усіх бути обережними, знати свої права, регулярно перевіряти статус усіх опублікованих книг, зокрема – шляхом пошуку в інтернеті за назвою книги та актуальними списками видавців. Також слід вчасно попереджати своїх аспірантів робити те саме, коли вони почнуть публікувати свої роботи. Адже видавничі стандарти у майбутньому, ймовірно, лише погіршуватимуться, оскільки видавнича справа дедалі більше еволюціонуватиме від сумлінного невеликого виробництва до хрестоматійного прикладу небезпек монополістського капіталізму.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/8g2LB

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2025-08-21

ПРОДОВЖЕНО БЕЗКОШТОВНИЙ ДОСТУП ДО RESEARCH4LIFE

Рішенням учасників Генеральної конференції Research4Life, що відбулася наприкінці липня поточного року в Оксфорді продовжено безкоштовний доступ до провідних наукових ресурсів для закладів вищої освіти і наукових установ України.

Research4Life – міжнародний проєкт, що реалізується Всесвітньою організацією охорони здоров’я, Продовольчою та сільськогосподарською організацією, Програмою ООН з навколишнього середовища, Всесвітньою організацією інтелектуальної власності, а також майже 200-ми науковими видавництвами (зокрема – Elsevier, Springer Nature, Wiley, Taylor & Francis, Emerald, Sage Publications, Oxford University Press, Cambridge University Press, IOP Publishing) та провідними університетами світу. У розпорядженні Research4Life база даних, що включає 164,9 тис. книжок, 18,7 тис. наукових журналів, 67 довідкових ресурсів у галузях охорони здоров’я, сільського господарства, довкілля, прикладних наук та права. Доступ забезпечується через п’ять спеціалізованих платформ: Hinari – медицина та охорона здоров’я; AGORA – сільське господарство; OARE – довкілля; ARDI – розвиток та інновації; GOALI – право та глобальна справедливість. За період, що минув від моменту долучення України до Research4Life у 2023 року понад 600 українських установ отримали безкоштовний онлайн-доступ до ресурсів цієї бази наукової інформації. Національним координатором програми в Україні виступає Державна науково-технічна бібліотека України.

Детальніше: https://www.research4life.org/about/, https://dntb.gov.ua/research4life, https://qrpage.net/qr/aO7lc

Фото: логотип

#НРАТ_Усі_новини #Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2025-08-11

ІНФОРМАЦІЯ ЩОДО ПІДКЛЮЧЕННЯ ЛОКАЛЬНИХ РЕПОЗИТАРІЇВ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ ТА НАУКОВИХ УСТАНОВ ДО НРАТ

На офіційному вебпорталі Національного репозитарію академічних текстів у розділі «Локальні репозитарії» опубліковано інформацію про те, як українські заклади вищої освіти та наукові установи можуть інтегрувати власні репозитарії до НРАТ.

Розпорядником НРАТ наразі забезпечена технічна та програмна можливість підключення ресурсів, побудованих на програмному забезпеченні DSpace, EPrints, OJS, а також з використанням інших програмних систем. Описана загальна схема взаємодії НРАТ із ЗВО і НУ, запропоновані канали для спілкування із командою Нацрепозитарію, опубліковані інструктивні матеріали щодо програмно-технічної взаємодії із НРАТ, наведений повний текст договору / оферти. Ця інформація буде корисною для адміністраторів локальних репозитаріїв та осіб, які здійснюють підготовку документів з акредитації освітніх програм і державної атестації наукових установ та закладів вищої освіти.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/pGbAW, https://qrpage.net/qr/BuGa8, https://qrpage.net/qr/tq6fs

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_ВідкритаНаука

2025-08-07

ЯК «ІНСТИТУТИ ПАМ’ЯТІ» МОЖУТЬ ЗБЕРЕГТИ НАШЕ ЦИФРОВЕ МАЙБУТНЄ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Беатріс Мерч «Як «інститути пам’яті» можуть зберегти наше цифрове майбутнє».

У ній автор розмірковує про те, що можуть зробити університети в епоху зникнення підручників та заблокованих цифрових архівів, щоб захистити доступ до знань. Наразі культурні установи приречені докладати зусиль для подолання безпрецедентних цифрових викликів. Університети стикаються з аналогічним екзистенційним питанням: чи існуватиме й надалі належний доступ до знань, необхідних для викладання, досліджень та інновацій? Бібліотеки, архіви та музеї, що являють собою «установи пам’яті», нині зазнають тиску через практику цифрового ліцензування, яка позбавляє їх традиційних прав на збереження та обмін знаннями. Це важливо для вищої освіти з позицій їхньої місії забезпечення рівного, відкритого та сталого доступу до знань. Система ліцензій та контрактів здатна негативно впливати на дослідження та освіту, оскільки постачальники ставляться до університетів як до корпоративних клієнтів, незважаючи на їхню суспільну роль. Що можуть зробити фахівці вищої освіти, які займаються викладанням, дослідженнями, наданням бібліотечних послуг та управлінням? Проблеми у сфері навчання пов’язані з тим, що дослідницькі інструменти, включаючи штучний інтелект, можуть бути блоковані ліцензійними обмеженнями, що створює ризики для академічної свободи. Якщо установи пам’яті втратять право збирати, зберігати, надавати для навчання, поширювати інформацію, вища освіта сильно відставатиме. Університети повинні забезпечити, щоб цифрова трансформація не відбувалася ціною академічної свободи чи освітньої рівності. Ось контрольний список для університетів, що укладають контракти з постачальниками та політику цифрового доступу до ресурсів: право на збирання, право на збереження, право на видачу та право на співпрацю. Про що йдеться? Право на збирання має гарантувати, що установи зможуть набувати «вічні копії» цифрового контенту законними способами, включаючи оцифрування, навіть якщо платформи намагаються обмежити доступ лише до потокових форматів або форматів з оплатою за використання. Право на збереження передбачає, що контракти дозволятимуть університетам створювати резервні копії та архівувати матеріали для довгострокового доступу (без цього є ризик потрапити до «цифрової епохи темних століть», коли майбутні студенти та дослідники не зможуть скористатися знаннями минулого). Право на видачу охоплює питання надання цифрових матеріалів для ознайомлення як у традиційній бібліотеці, щоб ліцензії не перешкоджали цьому й не порушували рівноправність доступу. Право на співпрацю передбачає дозвіл на обмін цифровим контентом для уникнення дублювання й забезпечення безперервності обслуговування. Нинішні контракти підривають дослідження та освіту, оскільки цифрове ліцензування зазвичай містить обмежувальні та експлуататорські положення, а саме: блокування доступу до ключових матеріалів (відмова у ліцензуванні з боку видавців задля мотивування їх купівлі; видалення матеріалів з доступу без попередження; довільне вилучення матеріалів); експлуатаційне ліцензування (пакетований контент, внаслідок чого бібліотеки зобов’язані оплачувати великі пакети цифрових видань, багато з яких нерелевантні; дозований доступ після обмеженого використання з вимогою повторної купівлі; ліцензування на основі спостереження з вимогою надання доступу до індивідуальних даних користувачів); перешкоди для досліджень та інновацій (заборона на певні програмні продукти та інструменти; скасування захисту інтелектуального аналізу текстів і даних у дослідницьких цілях; нав’язування іноземного права).

Детальніше: https://qrpage.net/qr/fll9S

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2025-08-06

БІБЛІОТЕКИ ЕМОЦІЙ ЗАРАДИ ДОБРА

BSF разом з Національною бібліотекою України імені Ярослава Мудрого та ВГО «Українська Бібліотечна Асоціація» оголосили про старт прийому конкурсних заявок від бібліотек м. Києва на участь у проєкті «Бібліотеки емоцій заради добра».

Йдеться про європейський проєкт співпраці бібліотек, недержавних організацій і дослідників з усієї Європи, націлений на всебічну підтримку бібліотерапії – інструменту підвищення інклюзії, добробуту та соціального зв’язку. Проєкт частково фінансується Програмою Європейського Союзу «Креативна Європа» та базується на когнітивних науках і читанні як методі впливу на емоційний стан, інклюзію, психічне здоров’я, соціальну стійкість. Його місія полягає у конструктивному реагуванні на кризу психічного здоров’я та зростання соціальної нерівності через передавання бібліотекам відповідних знань, м’яких навичок та спеціальних інструментів. Проєкт залучає письменників і забезпечує створення привітного та відкритого простору для розвитку культурного різноманіття, громадських обговорень і соціальної інтеграції. Очікується, що бібліотеки-учасниці проєкту зможуть реалізувати нові підходи для розвитку та розробки бібліотечних послуг майбутнього завдяки упровадженню інструментів бібліотерапії. Також планується провести перше в Європі дослідження ефективності бібліотерапії. Заявку на участь можна подати до 5 серпня 2025 року.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/klo3w, https://qrpage.net/qr/RfIdb

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_Інклюзивність #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2025-08-04

СЕРВІС TUWHERA: ЗОБОВ’ЯЗАННЯ ЩОДО ВІДКРИТОГО ДОСТУПУ

На сторінці блогу сайту DOAJ розміщена публікація Донна Ковентрі та Лукмана Гейса «Тухера: зобов’язання щодо відкритого доступу і сталому та справедливому суспільству знань».

У ній розглядається цінність Tuwhera – платформи відкритого доступу, що підтримується Оклендським технологічним університетом у Новій Зеландії. Назва платформи на мові маорі означає «відкритість», що максималоьно точно характеризує призначення цього інституційного репозитарію. Сервіс було засновано у 2016 році як платформу відкритих публікацій двох журналів, а наразі він охоплює вже 21 рецензований журнал з діамантовим відкритим доступом, що використовує OJS. Тематична спрямованість дуже широка – фінанси, архітектура, охорона здоров’я, мистецтво і дизайн, готельне господарство. Крім того, на платформі представлені електронні книги видавництва Open Monograph Press. Матеріали, актуальні для певного регіону, часто не публікуються великими комерційними видавництвами. Тому є цінним міждисциплінарний журнал, присвячений охороні здоров’я та навколишньому середовищу Азіатсько-Тихоокеанського регіону (відповідна регіональна проблематика майже не висвітлювалася раніше у комерційних журналах). Журнал «Робота вчителів» має на меті поширення новозеландських та міжнародних досліджень, присвячених викладачам-практикам. Відкритий діамантовий доступ надає редакторам можливість працювати з різними форматами публікацій, наприклад, включати творчі роботи чи публікувати короткі огляди досліджень замість повних статей. «Етнографічна епоха» заохочує динамічні способи поширення знань, «Тихоокреанські медіа» пропонує широкий спектр матеріалів – від фоторепортажів і спеціальних репортажів до традиційних дослідницьких статей. Активно підтримуються роботи молодих дослідників. Відкритий доступ важливий, оскільки він для авторів та читачів забезпечує рівний доступ до результатів досліджень, дозволяє уникнути фінансових бар’єрів («зелені» та «діамантові» публікації) й сприяє інклюзивності у науковій комунікації. Подальший розвиток сервісу Tuwhera буде пов’язаний з підтримкою стійких відкритих досліджень. Він і надалі орієнтуватиметься на індексацію в DOAJ завдяки авторитетності та легкості пошуку, надійному довіднику, інтеграції з бібліотечними пошуковими системами.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/Lpn94, https://tuwhera.aut.ac.nz/,

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_НауковіВидання_новини

2025-07-30

ЧОМУ ЗРОЗУМІЛИЙ ШІ Є КРИТИЧНО ВАЖЛИВИМ ДЛЯ ДОВІРИ ТА ПІДЗВІТНОСТІ

На сайті EBSCO опублікована стаття Ешлі Фейт «Розпакування «чорної скриньки»: чому зрозумілий ШІ є критично важливим для довіри та підзвітності».

Автор розбирає відомості про те, як наразі працюють різні функції ШІ, а також пропонує зосередити увагу на тому, чи існує прозорість ШІ як того вимагають відповідні документи про прозорий та відповідальний ШІ. Прозорість може означати багато різних речей для різних людей, тому важливо визначити, що саме ми вбачаємо під прозорим і зрозумілим штучним інтелектом. Ешлі наголошує, що це відкритість і розуміння того, як щось було створено, обрано, удосконалено ШІ, оскільки саме це є основою для подальшого прийняття рішень. Ми повинні знати про джерела інформації, наявність різних аспектів та глибину опрацювання питання, бути здатними відстежувати, перевіряти або переглядати процеси ШІ. У статті описується сутність прозорості в архітектурі штучного інтелекту; питання взаємодії з різними моделями штучного інтелекту; підходи до оцінювання прозорості ШІ. По-перше, завжди має бути присутнім повідомлення про те, що були застосовані технології штучного інтелекту у певному продукті/сервісі. По-друге, необхідні роз’яснення щодо задіяної моделі ШІ, чому її було обрано, які захисні механізми встановлені для якості, безпеки та впливу на навколишнє середовище, як модель підтримується. Приклад того, як це працює на практиці – сервіси EBSCO.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/D5r1S,

Фото: EBSCO

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_ВідкритіДані

2025-07-21

Я ЗАБОРОНЯЮ ГШІ У СВОЄМУ КЛАСІ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Маї Коріца «Як викладач відповідального бізнесу, я забороняю GenAI у своєму класі».

У ній автор зазначає, що викладач має забезпечити, щоб студенти розвивали інтелектуальну допитливість, поважали одне одного настільки, щоби хотіли чути одне одного, та стали обізнаними й вдумливими громадянами. Генеративний штучний інтелект заважає цьому, тому вона намагається наочно пояснювати своїм студентам, що саме вчені розуміють під академічною етикою та відповідальністю, а також як сучасний корпоративний світ відповідає цим визначенням (чи ні). Для неї важливо, щоб здобувачі освіти були здатні критично розглядати контекст, припущення та наслідки своїх відповідей. Але значна кількість студентів продовжує використовувати ШІ, тому вона залишає можливість для його задіяння при виконанні рефлексивних групових вправ та індивідуального позааудиторного навчання. Мая говорить, що навіть найкращий викладач не зможе протистояти спокусливій легкості, яку пропонують студентам інструменти штучного інтелекту на основі великих мовних моделей. Студентам простіше ввести запитання до чатботу і отримати відповідь у лічені секунди, зекономивши таким чином час на інші свої потреби і задоволення замість того, щоб брати участь у тривалій і непростій дискусії з іншими студентами під час занять. Проблема тут не просто у неправомірній поведінці, а у відсутності навчання як такого. Поширений і зростаючий антиінтелектуалізм посилює проблему використання штучного інтелекту в навчанні, як і сучасне формальне навчання. Наступного року Мая вирішила повернутись до повністю очного навчання, рукописних конспектів, обговорень у невеликих групах та очних іспитів. Це менш ефективно і більш обтяжливо для викладача й не сподобається студентам, але її завдання – навчання, а не профанація.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/0MX7V

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

2025-07-17

ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ У ВИЩІЙ ОСВІТІ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Елізи Комптон «Штучний інтелект та оцінювання у вищій освіті».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Елізи Комптон «Штучний інтелект та оцінювання у вищій освіті».

У ній автор задається питанням «чи становить ШІ загрозу для освіти, чи – нову можливість?» і надає власні поради щодо використання, управління упровадження штучного інтелекту в університетські системи оцінювання, а також розвиток навичок у студентів та розробку навчальних завдань. Наразі інструменти ГШІ викликають занепокоєння в університетах щодо ризиків для практики оцінювання та академічної доброчесності. Викладачі почали розробляти способи використання ШІ для економії часу та збагачення навичок студентів, таких як критичне мислення та аналіз. Це вимагало відповідного досвіду, аналізу того, як використовується штучний інтелект і як він може бути задіяний у майбутньому оцінюванні, переосмислення звичних академічних практик складання іспитів, виконання завдань та оцінювання. Еліза пропонує скористатись колекцією ресурсів різних авторів щодо того, як розробляти підказки, використовувати ШІ для автентичного дизайну оцінювання, які задіяти інструменти виявлення ШІ, як розвивати цифрову грамотність та змінювати роль ШІ у м’яких навичках студентів та їхній адаптації до навчання упродовж життя. Вона радить спробувати оцінити вплив штучного інтелекту на розробку формувального та підсумкового оцінювання (розвиток навичок та рефлексії студентів), застосувати чотирьохетапний процес трансформації оцінювання, розглядати ШІ як допоміжний засіб розвитку критичного мислення, навчати студентів розрізнити контент, створений людиною та згенерованого штучним інтелектом, довідатись про можливості протидії академічній недоброчесності та шахрайству в навчанні, переосмислити інтеграцію ШІ в університетське життя та інклюзивне оцінювання і організацію зворотного зв’язку, розвиток ШІ-грамотності, покращення письмових робіт студентів, забезпечення «глибокого навчання».

Детальніше: https://qrpage.net/qr/k0fbZ

Фото: pixabay.com

2025-07-16

Національний репозитарій академічних текстів

База даних НРАТ налічує:

Звіти у сфері наукової і науково-технічної діяльності

Дисертації на здобуття наукових ступенів та автореферати

Бібліотекарям

КЛЮЧОВІ ПИТАННЯ РОЗВИТКУ ОСВІТІ Й НАУКИ У ПРОЄКТІ ПРОГРАМИ ДІЙ УРЯДУ

ЩО МАЮТЬ ЗНАТИ АВТОРИ ПРО КНИЖКОВЕ ВИДАВНИЦТВО

ПРОДОВЖЕНО БЕЗКОШТОВНИЙ ДОСТУП ДО RESEARCH4LIFE

ІНФОРМАЦІЯ ЩОДО ПІДКЛЮЧЕННЯ ЛОКАЛЬНИХ РЕПОЗИТАРІЇВ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ ТА НАУКОВИХ УСТАНОВ ДО НРАТ

ЯК «ІНСТИТУТИ ПАМ’ЯТІ» МОЖУТЬ ЗБЕРЕГТИ НАШЕ ЦИФРОВЕ МАЙБУТНЄ

БІБЛІОТЕКИ ЕМОЦІЙ ЗАРАДИ ДОБРА

СЕРВІС TUWHERA: ЗОБОВ’ЯЗАННЯ ЩОДО ВІДКРИТОГО ДОСТУПУ

ЧОМУ ЗРОЗУМІЛИЙ ШІ Є КРИТИЧНО ВАЖЛИВИМ ДЛЯ ДОВІРИ ТА ПІДЗВІТНОСТІ

Я ЗАБОРОНЯЮ ГШІ У СВОЄМУ КЛАСІ

ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ У ВИЩІЙ ОСВІТІ