Міністерство освіти і науки пропонує до громадського обговорення проєкт стандарту вищої освіти першого (бакалаврського) рівня зі спеціальності G5 «Електроніка, електронні комунікації, приладобудування та радіотехніка» галузі знань G «Інженерія, виробництво та будівництво».
Міністерство освіти і науки пропонує до громадського обговорення проєкт стандарту вищої освіти першого (бакалаврського) рівня зі спеціальності G5 «Електроніка, електронні комунікації, приладобудування та радіотехніка» галузі знань G «Інженерія, виробництво та будівництво».
Проєкт стандарту розроблено на виконання статті 10 Закону України «Про вищу освіту». Він містить загальну характеристику, вимоги щодо обсягу кредитів ЄКТС, необхідного для здобуття відповідного рівня освіти, мінімальний обсяг практичної підготовки для освітньо-професійних програм, опис предметної області, перелік обов’язкових компетентностей випускника, загальні компетентності, форму атестації, перелік нормативних документів. Дія стандарту поширюватиметься на здобувачів вищої освіти та заклади вищої освіти. Його упровадження забезпечить встановлення рамкових вимог до освітніх програм та компетентностей здобувачів освіти. Зауваження та пропозиції до проєкту стандарту можна подати до 7 червня 2026 року.
Уряд Соціалістичної Республіки В’єтнам оголосив про старт конкурсного відбору на отримання стипендій відповідно до Угоди про співробітництво в галузі освіти.
Уряд Соціалістичної Республіки В’єтнам оголосив про старт конкурсного відбору на отримання стипендій відповідно до Угоди про співробітництво в галузі освіти.
В’єтнамська сторона надає 25 стипендій для здобуття вищої освіти за освітніми рівнями «бакалавр» і «магістр»; 10 стипендій для навчання в аспірантурі для докторантів; 5 стипендій для наукового стажування. Навчання проводиться в’єтнамською мовою. Студенти, які не володіють в’єтнамською мовою, мають можливість пройти 1-річний курс попередньої мовної підготовки. Стипендія покриває усі витрати на навчання і проживання. Документи на конкурс можна подати до 15 червня 2026 року.
ЮНЕСКО у співпраці з партнерами розпочала глобальне опитування щодо майбутнього освіти, яке проводиться в рамках міжнародних консультацій для Молодіжного порядку денного щодо освіти після 2030 року.
ЮНЕСКО у співпраці з партнерами розпочала глобальне опитування щодо майбутнього освіти, яке проводиться в рамках міжнародних консультацій для Молодіжного порядку денного щодо освіти після 2030 року.
Воно покликане зібрати пропозиції щодо освіти у майбутньому, потрібних змін і необхідних для реалізації рішень для підвищення доступності систем освіти, їх інклюзивності та ефективності. Збираючи інформацію від молоді з усього світу, ці консультації мають стати основою для формування напрямку трансформації освіти. Воно сфокусовано на трьох основних темах: бачення майбутнього нашого світу, бажані зміни для систем освіти та процесу навчання, готовність до дій для упровадження бажаних змін. Результати опитування будуть покладені в основу Post-2030 Youth Education and Learning Agenda. Документ буде представлений світовим лідерам у 2027 році на Глобальній освітній зустрічі і стане базою для формування глобального порядку денного освіти після 2030 року. Опитування триватиме до 20 вересня 2026 року.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Економічні дослідження ОЕСР: Японія 2026».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Економічні дослідження ОЕСР: Японія 2026».
У ньому наведено огляд розвитку економіки Японії, яка наразі характеризується стійкістю попри глобальну кризу та, як очікується, буде у подальшому зростати помірними темпами за рахунок внутрішнього попиту. Японія переходить до стану рівноваги, що проявляється у динаміці цін та заробітної плати, відповідно макроекономічна політика потребує коригування. Остання має забезпечувати баланс між підтримкою інфляції на рівні 2%, забезпеченням фіскальної стійкості та стимулюванням зростання, незважаючи на старіння населення. Прогнозується, що номінальне зростання заробітної плати буде стійким, відбудеться нормалізація грошово-кредитної політики. В умовах зростання витрат на обслуговування боргових зобов’язань пріоритетним стає завдання зниження загальної суми боргу. Забезпечення фіскальної стійкості потребує вирішення проблем, пов’язаних із зростанням витрат, викликаним старінням населення, збільшення податкових надходжень та обмеження використання додаткових бюджетів. Також актуальним завданням є забезпечення фінансової підтримки процесам «зеленої трансформації» та загальне покращення управління кліматичною політикою. В умовах скорочення населення працездатного віку для підтримки рівня життя необхідне підвищення продуктивності праці та збільшення пропозиції робочої сили. Підвищення продуктивності залежить від відродження динаміки бізнесу, інноваційного впливу, залучення іноземного капіталу та максимально ефективного використання потенціалу цифровізації економіки. Для пом’якшення дефіциту робочої сили та протидії демографічним труднощам необхідні подальше збільшення участі жінок у робочій силі та якості робочих місць, розширення ролі іноземних працівників, підвищення гнучкості ринку праці та зміцнення систем навчання дорослих.
26 травня 2026 року у серії заходів щодо розвитку е-інфраструктури України та запровадження міжнародних стандартів відкритої науки відбудеться перший вебінар «ORCID як основа сучасної наукової ідентифікації для інституційних репозиторіїв».
26 травня 2026 року у серії заходів щодо розвитку е-інфраструктури України та запровадження міжнародних стандартів відкритої науки відбудеться перший вебінар «ORCID як основа сучасної наукової ідентифікації для інституційних репозиторіїв».
Планується обговорити наступні питання: що таке ORCID та як функціонує цей ідентифікатор; чому міжнародні наукові видавництва, грантові програми та репозитарії вимагають використання ORCID; як ORCID допомагає уникнути проблем неоднозначної ідентифікації авторів; як інтегрувати ORCID у репозитарні системи, побудовані на програмному забезпеченні DSpace і EPrints; як працює ORCID authentication workflows; яким чином ORCID взаємодіє з іншими складовими інфраструктури відкритої науки; як забезпечити коректний опис авторів, афіліацій та наукових результатів; які міжнародні практики впровадження ORCID використовуються університетами та науковими установами ЄС. Організатор – Науково-технічна бібліотека КПІ ім. Ігоря Сікорського.
26 травня 2026 року в межах курсу відкритих лекцій «Академічна ДоброЧесність: правила гри чи справа честі» відбудеться онлайн лекція «ШІ та академічна доброчесність: воля та свідомість».
26 травня 2026 року в межах курсу відкритих лекцій «Академічна ДоброЧесність: правила гри чи справа честі» відбудеться онлайн лекція «ШІ та академічна доброчесність: воля та свідомість».
Захід покликаний стати площадкою для обговорення актуальних питань академічної етики. Планується розглянути співвідношення понять «етика» та «доброчесність»; хто винний в академічних порушеннях; генеративний штучний інтелект як асистент у роботі – як його використовувати; доброчесність при використанні ГШІ – відповіді на найбільш поширені питання про доброчесність. Організатор – Науково-технічна бібліотека КПІ ім. Ігоря Сікорського.
4–6 червня 2026 року у змішаному форматі відбудеться Національний форум з відкритої науки та вдосконалення оцінювання досліджень.
4–6 червня 2026 року у змішаному форматі відбудеться Національний форум з відкритої науки та вдосконалення оцінювання досліджень.
Він стане площадкою обміну кращими практиками та поширення знань, необхідних для розвитку відкритої науки та відповідального оцінювання наукової діяльності. Планується обговорити наступні питання: законодавчі засади відкритої науки; реформування системи оцінювання наукової діяльності; розвиток політик відкритої науки та інституційній трансформації у сфері вищої освіти України; результати пілотних ініціатив Open4UA, реалізованих в українських закладах вищої освіти; роль Координаційної ради з питань відкритої науки при МОН; можливості співпраці з європейськими проєктами та ініціативами з відкритої науки, оцінювання наукової діяльності, відтворюваності досліджень і цифрової трансформації. Організатори: Проєкт Open4UA, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського».
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джульєт Роуселл «Використання ШІ для оцінювання не спрямоване на заміну людей».
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джульєт Роуселл «Використання ШІ для оцінювання не спрямоване на заміну людей».
Йдеться про британський пілотний проєкт, у межах якого університети тестують системи штучного інтелекту для перевірки студентських робіт і підготовки зворотного зв’язку. Його організатори наголошують, що остаточне рішення та кінцевий академічний контроль має залишатися за викладачами, а не алгоритмами. Ініціатором згаданого проєкту став Jisc – організація, яка забезпечує підтримку цифрової інфраструктури для усього британського сектору вищої освіти. Вона керує національною дослідною та освітньою мережею Janet із забезпечення високошвидкісного підключення до мережі, опікується кібербезпекою, цифровими бібліотеками та платформами даних, консультує з питань штучного інтелекту та цифрового навчання. До проєкту долучились десять університетів, які згодились тестувати платформу Graide, покликану здійснювати оцінювання та готувати зворотній зв’язок для студентів на основі критеріїв оцінювання, прикладів студентських робіт і попередньо заданих правил. Ще кілька освітніх закладів паралельно випробовують платформу TeacherMatic, яка допомагає викладачам створювати навчальні матеріали, завдання й структури освітні курси. Джульєт наголошує, що в основі проєкту – обов’язкова участь людини у процесі оцінювання: викладачі мають перевіряти та підтверджувати коментарі, сформовані системою штучного інтелекту, перш ніж їх побачать студенти. Технологія ШІ тут виступає інструментом підтримки академічної роботи, а не способом повної автоматизації перевірки знань. Водночас частина викладачів висловлює занепокоєння можливим знеціненням людських оцінок, які є важливою складовою педагогічної взаємодії між студентом і викладачем. Окрему увагу приділено проблемі навантаження в університетах, адже перевірка робіт і підготовка детального зворотного зв’язку залишаються одними з найбільш трудомістких елементів академічної праці. Саме тому ШІ розглядається як можливість пришвидшити окремі технічні процеси через створення чернеток коментарів та аналіз типових помилок. При цьому результати пілоту, за словами учасників, демонструють, що студенти все одно високо цінують саме людський коментар і персональну академічну взаємодію. У матеріалі простежується важлива різниця між формативним і підсумковим оцінюванням. Організатори вважають, що системи штучного інтелекту наразі більше придатні для формативного оцінювання, тобто для надання проміжного зворотного зв’язку під час навчання, коли студент ще може доопрацювати роботу. Натомість використання ШІ у високоризикових формах підсумкового оцінювання, які впливають на остаточні результати навчання та присудження кваліфікацій, поки що вважають передчасним.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Що робить політику пом’якшення наслідків зміни клімату ефективною? Метааналіз емпіричної літератури щодо ефективності політики».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Що робить політику пом’якшення наслідків зміни клімату ефективною? Метааналіз емпіричної літератури щодо ефективності політики».
У ньому зазначається, що одна з головних цілей Інклюзивного форуму ОЕСР IFCMA – зміцнення емпіричної бази даних про вплив політики пом’якшення наслідків на викиди, що може допомогти політикам у визначенні, розробленні й реалізації заходів, спрямованих на скорочення викидів. Йдеться про дослідження постфактумних емпіричних досліджень, що спираються на 336 оцінок зі 121 дослідження та охоплюють широкий спектр політик пом’якшення наслідків у сільському, лісовому господарстві, будівництві, промисловості, енергетиці, на транспорті. Економічна, регуляторна та інформаційна політика демонструють порівнянний рівень ефективності у скороченні викидів; для деяких політик, таких як вуглецеві податки, ефективність політики з часом зростає. При цьому ефективність політики для транспорту нижча, ніж в інших секторах. Разом із тим, ряд факторів залишаються поза рамками спостережень, – це ступінь забезпечення дотримання політики, адміністративна спроможність країн тощо.
12 червня 2026 року в онлайн-форматі відбудеться міжнародна науково-практична конференція «Економічна аналітика: сучасні реалії та прогностичні можливості».
12 червня 2026 року в онлайн-форматі відбудеться міжнародна науково-практична конференція «Економічна аналітика: сучасні реалії та прогностичні можливості».
Планується обговорити наступні питання: соціально-економічний вимір геополітики; макроекономічні виклики та адаптація економічної аналітики; економічна аналітика у стратегіях стійкості бізнесу в умовах невизначеності; розвиток аналітичної освіти та підготовка фахівців з новими компетенціями; цифровізація, BigData та штучний інтелект в економічному аналізі. Організатори: Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Західноукраїнський національний університет, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, Національний університет біоресурсів і природокористування України, Сухумський державний університет (Грузія), Політехнічний університет Картахени (Іспанія), Університет імені Миколаса Ромеріса (Литва), Бізнес-школа Університету Норд (Норвегія).
