НАВЧАННЯ,  ЗАСНОВАНЕ НА ВИКЛИКАХ

НАВЧАННЯ, ЗАСНОВАНЕ НА ВИКЛИКАХ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Хорхе Мембрілло-Ернандеса «Розвивайте навички майбутнього за допомогою навчання, заснованого на викликах».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Хорхе Мембрілло-Ернандеса «Розвивайте навички майбутнього за допомогою навчання, заснованого на викликах».

Автор наголошує, що сучасні роботодавці вимагають від випускників широкого набору навичок і пропонує власний погляд на те, наскільки важливе навчання, що ґрунтується на викликах (challenge-based learning /CBL). Поява концепції «навичок майбутнього» призвела до того, що однією з ключових цілей сучасного викладання стає розвиток трансверсальних навичок, які можуть охоплювати етику, здатність до співпраці, письмові та усні навички, критичне мислення, цифрові навички та багатьох інших, що останнім часом перестали сприйматись як конкретні або дисциплінарні. Існує безліч сучасних завдань, які потребують конкретних навичок. Багато в чому вони пов’язані з неочікуваними подіями. Це вимагає нового підходу до викладання. Хорхе пропонує здійснювати навчання, засноване на викликах, що вимагає від студентів розв’язання реальних і нетривіальних завдань, побудованих на актуальних ситуаціях з їхнього оточення. При розробленні таких завдань важлива співпраця із зовнішніми партнерами – компаніями, неурядовими організаціями, благодійними фондами, державними органами. Оцінювання таких завдань завжди має бути ясним, прозорим, об’єктивним. Проведений експеримент дозволив встановити, що засвоєння і запам’ятовування у студентів CBL стало вищим, ніж при використанні традиційних методів. Деякі університети творчо розвивають цей підхід. Зокрема, у Технологічному університеті Ейндховена (Нідерланди) створено спеціальний інноваційний простір для вирішення проблем; Дублінський міський університет (Ірландія) працює над запуском відповідних програм на основі CBL; Гамбурзький технологічний університет (Німеччина) має інженерну школу, засновану на CBL.
Фото: pixabay.com
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики
2023-09-05
Поширити
РЕКОМЕНДАЦІЇ ЗІ СТВОРЕННЯ ТА НАПОВНЕННЯ ІНФОРМАЦІЄЮ ПРОФІЛІВ ДОСЛІДНИКІВ НА ПЛАТФОРМІ ORCID

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЗІ СТВОРЕННЯ ТА НАПОВНЕННЯ ІНФОРМАЦІЄЮ ПРОФІЛІВ ДОСЛІДНИКІВ НА ПЛАТФОРМІ ORCID

На офіційному вебсайті Державної науково-технічної бібліотеки України у відкритому доступі представлені «Рекомендації зі створення та наповнення інформацією профілів дослідників на платформі ORCID», перекладені українською мовою.

На офіційному вебсайті Державної науково-технічної бібліотеки України у відкритому доступі представлені «Рекомендації зі створення та наповнення інформацією профілів дослідників на платформі ORCID», перекладені українською мовою.

Документ містить визначення ORCID ID та опис можливостей його використання. Пояснюється, що ORCID ID є унікальним відкритим цифровим ідентифікатором для дослідників, які можуть безкоштовно зареєструвати для себе індивідуальний ORCID ID і використовувати його упродовж усієї кар’єри. Він дозволяє поєднати інформацію про науковця та його праці – статті, монографії, доповіді, рукописи, а також здобуту освіту, афіляцію, отримані гранти. Платформа ORCID зберігає та автоматично наповнює профілі з верифікованих джерел, дозволяє регулювати ступінь відкритості інформації про дослідника, ділитися нею та повторно використовувати. Опубліковані «Рекомендації…» містять структуровані відомості про реєстрацію облікового запису ORCID ID, додавання біографічної інформації та наукових праць до запису ORCID.
Фото: скріншот
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини
2023-09-05
Поширити
ЯК НАВЧИТИ  СТУДЕНТІВ  СПРАВЛЯТИСЬ  ІЗ  НЕВИЗНАЧЕНІСТЮ

ЯК НАВЧИТИ СТУДЕНТІВ СПРАВЛЯТИСЬ ІЗ НЕВИЗНАЧЕНІСТЮ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Гленн-Егіль Торгерсена «Викладання невідомого: як підготувати студентів до невизначеності».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Гленн-Егіль Торгерсена «Викладання невідомого: як підготувати студентів до невизначеності».

Автор пропонує власне бачення кроків, які допоможуть справлятися з невизначеністю та ефективно реагувати на непередбачувані події, що по суті є природною частиною життя. Таке навчання допоможе студентам упоратися з непередбачуваними обставинами, коли вони настануть. Традиційних підходів недостатньо. Дидактичні моделі передбачають чіткі цілі навчання та причинно-наслідковий зв’язок між такими чинниками, як цілі та зміст, які неможливо заздалегідь визначити для непередбачуваних подій. Формувальні моделі можуть прив’язувати людину до звичних способів дії та заохочувати вибір, заснований на минулому досвіді. А при навчанні реагування на непередбачувані події необхідно робити акцент на імпровізації. Отже, поради від Гленн-Егіль Торгерсена такі: пізнайте непередбачуване (спирайтеся на власний досвід, відсортуйте непередбачувані події за рівнем ризику); досліджуйте нюанси непередбачуваного (розгляньте «відносність», враховуйте «час», «поле континууму»); перекладайте почуття у слова та естетичні форми вираження; підтримуйте один одного; включіть обговорення непередбачуваних подій до навчальних програм. Робота з підготовки студентів до невизначеності повинна проводитись систематично і поетапно. Оскільки питання сталого розвитку та психічного здоров’я включені до багатьох навчальних програм, вивчення непередбачуваного може стати їх частиною. Імпровізація та спонтанність мають бути представлені у планах навчання та педагогічній практиці.
Фото: pixabay.com
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Освітянам_новини
2023-09-04
Поширити
АДАПТУВАТИСЬ ДО КРИЗИ ТА УСПІШНО ПЕРЕЖИТИ НЕПРОСТІ ЧАСИ

АДАПТУВАТИСЬ ДО КРИЗИ ТА УСПІШНО ПЕРЕЖИТИ НЕПРОСТІ ЧАСИ

На сайті Times Higher Education опублікована тематична добірка статей «Як прокласти курс через кризу».

На сайті Times Higher Education опублікована тематична добірка статей «Як прокласти курс через кризу».

Автори матеріалів вважають, що зіткнувшись із нестабільністю, високим рівнем невизначеності, різного роду складнощами та проблемами (або VUCA–світом), університети мають постійно адаптуватися самі та допомагати студентам успішно пережити неспокійні часи. Світ навколо стає все більш мінливим, відбувається швидкий технологічний прогрес, підвищуються ризики, кліматична криза та політична нестабільність створюють виклики, які можуть здаватися нездоланними. Але вища освіта– це сфера, де найвидатніші уми шукають розв’язання таких проблем. Ресурс містить тридцять чотири статті, у яких розглядаються наступні питання: як прийняти зміни як спектр можливостей; чим здатність до адаптації відрізняється від стійкості і як її виховувати; дев’ять способів підготувати студентів до роботи з невизначеністю; розвиток розумової зрілості студентів; боротьба зі зміною клімату – співпраця університетів, уряду та промисловості; до нульових чистих викидів – як мобілізувати університет на боротьбу з кліматом; розвиток навичок майбутнього через навчання, засноване на викликах; підготовка студентів до тієї роботи, якої ще не існує.
Детальніше: https://is.gd/7yLYqS
Фото: скріншот
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини
2023-09-01
Поширити
COURSERA ДЛЯ УКРАЇНИ

COURSERA ДЛЯ УКРАЇНИ

Coursera оголосила про продовження безкоштовного доступу до кінця 2023 року до однойменної платформи онлайн-освіти для українських закладів вищої освіти, студентів та викладачів.

Coursera оголосила про продовження безкоштовного доступу до кінця 2023 року до однойменної платформи онлайн-освіти для українських закладів вищої освіти, студентів та викладачів.

Це рішення стало результатом співпраці Coursera з Міністерством освіти і науки України, розпочатої у березні минулого року. За цей час досвід роботи на платформі отримали 283 українських університети і понад 46 тис. українців, які пройшли біля 100 тис. онлайн-курсів Coursera for Campus. Найпопулярнішими виявились наступні курси: «Англійська для науки, технологій, інженерії та математики» (Університет Пенсільванії); «Програмування для всіх: початок роботи з Python» (Університет Мічигану); «Основи дизайну взаємодії з користувачем» (Google); «Data, Data, Everywhere» (Google); «SQL для наукових даних» (Університет Каліфорнії); «Вступ до Front-End-розробки» (Meta).
Фото: скріншот
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ГрантиМіжнароднаПідтримка #НРАТ_Освітянам_новини
2023-09-01
Поширити
НОВІ КОНКУРСИ CERIC-ERIC

НОВІ КОНКУРСИ CERIC-ERIC

Консорціум науково-дослідницької інфраструктури Центральної Європи (CERIC-ERIC) оголосив про відкриття нових конкурсів для доступу до інтегрованих багатопрофільних об’єктів матеріалів і біоматеріалів.

Консорціум науково-дослідницької інфраструктури Центральної Європи (CERIC-ERIC) оголосив про відкриття нових конкурсів для доступу до інтегрованих багатопрофільних об’єктів матеріалів і біоматеріалів.

Йдеться про доступ через єдину точку входу до сучасної науково-дослідної інфраструктури 11-ти країн Центральної та Східної Європи задля забезпечення розвитку науки й промисловості у галузі дослідження матеріалів, біоматеріалів та нанотехнологій. CERIC об’єднує в собі та надає відкритий доступ до цієї інфраструктури. Спільне використання провідних національних дослідницьких інфраструктур європейських країн дозволяє знаходити інноваційні рішення суспільних проблем у різних сферах, включно з енергетикою, охороною здоров’я, продуктами харчування тощо. Доступ до інфраструктури CERIC відкритий та безкоштовний для науковців з України за умови, що отримані результати та зібрані дані будуть доступні спільноті відповідно до Політики щодо наукових даних. Заявку на участь можна подати до 4 вересня 2023 року.
Фото: скріншот
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ГрантиМіжнароднаПідтримка #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини
2023-08-31
Поширити
НЕОБХІДНІСТЬ БІЛЬШ ПРОЗОРОГО АВТОРСТВА

НЕОБХІДНІСТЬ БІЛЬШ ПРОЗОРОГО АВТОРСТВА

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Пола Ейріса «Поразка Тесьє-Лавінь підкреслює аргументи на користь більш прозорого авторства».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Пола Ейріса «Поразка Тесьє-Лавінь підкреслює аргументи на користь більш прозорого авторства».

Автор наголошує, що такі ініціативи, як CRediT (таксономія ролей учасників), можуть допомагати не припуститись шахрайства у науковій діяльності. Достовірність здобутків учених залежить від чесності упродовж усього процесу досліджень, прозорості, використання передового досвіду, коректного збирання даних, чіткого формулювання ідей. Нещодавно стосовно президента Стенфордського університету Марка Тессьє-Лавіня було висунуте звинувачення у недоброчесності дослідження, внаслідок чого він мусив піти у відставку. Розслідування виявило недоліки в його роботах, написаних у співавторстві, а також недоброчесну практику щодо визнання та виправлення помилок, порушення під час управління лабораторією. Одним із важливих аспектів чесності досліджень є відповідальність за зміст статей. Незважаючи на всі спроби щось змінити, в академічних колах зберігається атмосфера «опублікуй або помри»”. Оскільки авторство часто використовується як ключовий критерій під час призначень і просування по службі, це породжує погані практики. Отже, важливим стає те, як у різних дисциплінах та дослідницьких культурах визначається авторство і внесок у спільне дослідження чи публікацію його результатів. Відкрита наука – це важливий рух, який підтримує високу прозорість дослідницького процесу, включно з авторством. Останнє передбачає відповідальність за якість та цілісність контенту, коректність збору даних, аналізу та наведених доказів. Тому необхідно підвищувати вимогу точності щодо внеску, включно з тими, хто безпосередньо не бере участі у дослідженні, але надає підтримку (технічний персонал, бібліотекарі). Внесок кожного має бути оголошений, так само як кожен з них повинен взяти на себе більшу відповідальність за ті аспекти дослідницьких програм, у які вони публічно ідентифікуються як учасники/співавтори. В якості одного з прикладів вирішення цієї проблеми пропонується розглянути CRediT (таксономію ролей учасників), розроблену у 2015 році. Вона розбиває внески на 14 категорій: концептуалізація, надання ресурсів, курація даних, написання програмного забезпечення, формальний аналіз, нагляд, отримання фінансування, перевірка, безпосередньо дослідження, візуалізація, методологія, адміністрування проекту, написання оригінального проекту та його переклад, рецензування та редагування. Ця таксономія стала американським національним стандартом і забезпечує необхідну прозорість, ставши відповіддю на сучасні виклики щодо визначення авторства. Деякі журнальні статті в таких галузях, як фізика високих енергій і клінічна медицина, мають сотні авторів. Як можна дізнатися, хто і що зробив у цьому сценарії? Таксономія CrediT також допомагає вирішити проблему авторів, яких не враховують при традиційних підходах, незважаючи на те, що вони відіграють важливу роль у дослідницьких програмах. Завдяки прозорості, CRediT підтримує спільні підходи до досліджень і визнає внесок дослідників-початківців у наукову діяльність.
Фото: pixabay.com
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини
2023-08-31
Поширити
ОЕСР: ВИПРОБУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

ОЕСР: ВИПРОБУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Випробування штучного інтелекту: як зіставляються результати GPT і 15-річних учнів у PISA?» із серії «Освітні центри ОЕСР».

Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Випробування штучного інтелекту: як зіставляються результати GPT і 15-річних учнів у PISA?» із серії «Освітні центри ОЕСР».

Наголошується, що розвиток штучного інтелекту закладає основу для масштабних і швидких перетворень у суспільстві. Розуміння взаємозв’язку між можливостями ШІ та навичками людини необхідне для того, щоб політика могла реагувати на зміни, які наразі мають місце та відбудуться у майбутньому. Досліджувалось, наскільки добре системи ШІ справляються із завданнями Програми міжнародної оцінки успішності учнів (PISA) у читанні, математиці та природничих науках. Тести проводились із використанням сімейства великих мовних моделей Generative Pre-Trained Transformer – штучного інтелекту, який лежить в основі ChatGPT і який викликав фурор у світі після свого публічного релізу наприкінці 2022 року. Результати дослідження показали, що обидві версії GPT перевершують середні показники підлітків з читання та природничих наук, а також продемонстрували швидкий прогрес у математиці.
Фото: скріншот
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Освітянам_новини
2023-08-31
Поширити
PLAGIAT.PL ЗАПУСТИВ МОДУЛЬ ПОШУКУ ВМІСТУ, ЗГЕНЕРОВАНОГО ШІ

PLAGIAT.PL ЗАПУСТИВ МОДУЛЬ ПОШУКУ ВМІСТУ, ЗГЕНЕРОВАНОГО ШІ

Компанія PLAGIAT-PL повідомила про запуск модулю пошуку вмісту, згенерованого інструментами штучного інтелекту у системі StrikePlagiarism.

Компанія PLAGIAT-PL повідомила про запуск модулю пошуку вмісту, згенерованого інструментами штучного інтелекту у системі StrikePlagiarism.

Цей модуль було розроблено у відповідь на нові виклики, спричинені масштабним використанням у різних сферах, включаючи академічну, інструментів ШІ. Науковці та освітяни відтепер можуть скористатись детектором контенту від ChatGPT (ChatGPT, GPT-2, GPT-J, GPT-NEO, GPT-3, GPT-4) та Bard. Це дозволить краще підтримувати етичну поведінку студентів, захистити їх від порушення принципів академічної доброчесності, зберегти стандарти якості освіти. Модуль створений на основі алгоритму пошуку штучного інтелекту, який належить Originality.ai. Він демонструє високу точність (93% ) і працює з 20-ма мовами. Наразі у відкритому доступі є відповідна пропозиція про тестування нового модулю, його короткий опис та презентація.
Фото: скріншот
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини
2023-08-30
Поширити
ПЛАГІАТ У НАУЦІ СТАЄ ДІЙСНО ЗАГРОЗОЮ

ПЛАГІАТ У НАУЦІ СТАЄ ДІЙСНО ЗАГРОЗОЮ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття анонімного автора «Плагіат з боку науковців – це серйозно…».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття анонімного автора «Плагіат з боку науковців – це серйозно…».

Автор наголошує, що копіювання чужих робіт є крадіжкою, а турбота про благополуччя винних не повинна виключати їхнього покарання. Він наводить два нещодавні випадки, які мали місце у Кембриджському університеті. Вони показали, що в університетах до плагіату ставляться менш серйозно, ніж можна було б очікувати з огляду на політику інформування студентів та попередження порушень. Отже, наскільки серйозним злочином є плагіат? Чи потрібно їх виправдовувати? Чи невідворотнім має бути покарання? У політиці Кембриджу щодо академічної доброчесності передбачено, що порушення є підставою для звільнення. Однак принаймні у ряді випадків це не спрацювало. Є заклики щодо переосмислення проблеми плагіату перед обличчям масового використання ШІ студентами та співробітниками. Але плагіат необхідно розглядати як серйозне правопорушення, адже це – крадіжка результатів чужої роботи. Навіть коли відбувається перефразування (воно наразі набуло великих масштабів), а не просто буквальне запозичення. Крім того, плагіат псує наукову літературу, оскільки уможливлює створення великої кількості публікацій низької цінності, які науковці фізично не можуть прочитати. І подальше поповнення літератури переробленими версіями вже опублікованих робіт лише загострює проблему. Завдяки плагіату нове дослідження, яке начебто підтверджує певний висновок, фактично є лише фальшиво переробленою версією вже існуючого. Плагіат поширює недовіру до опублікованої літератури, оскільки не можна вірити написаному. Це величезна проблема, що потребує уваги. Якою має бути реакція університетів на виявлення плагіату? Цілком виправдано запропонувати студентам підтримку, щоб допомогти їм уникнути правопорушення. Але чи можна поширювати цей підхід на академічний персонал? Неможливо повірити, що викладачі та науковці не усвідомлюють основ академічної етики, коли копіюють чужі роботи та не усвідомлюють наслідків. Найпоширенішим виправданням плагіаторів було те, що вони це зробили ненавмисно. Це рівнозначно недбалості та повинно тягнути за собою певні дії. Чи достатньо публічно назвати і присоромити тих, хто вчинив це правопорушення? Автор вважає, що надалі відбуватиметься погіршення ситуації, ураховуючи висококонкурентне середовище і тиск, який відчувають сучасні науковці.
Фото: pixabay.com
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини
2023-08-30
Поширити