Міністерством освіти і науки України спільно з Міністерством фінансів України та Міжнародним банком реконструкції та розвитку завершено реструктуризацію інвестиційного проєкту «Удосконалення вищої освіти в Україні заради результатів».
Міністерством освіти і науки України спільно з Міністерством фінансів України та Міжнародним банком реконструкції та розвитку завершено реструктуризацію інвестиційного проєкту «Удосконалення вищої освіти в Україні заради результатів».
Проєкт покликаний підвищити ефективність системи вищої освіти України, забезпечити умови для якісного та прозорого функціонування українських університетів, навчання студентів та роботи викладачів. Для реалізації цих завдань проєкту у 2021 році було залучено 200 млн дол. США.
Угоду про позику між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку було укладено 13 вересня 2021 року. Зміни до неї підписані 15 березня 2022 року. Наразі завершені всі необхідні процедури щодо зняття Україною коштів позики на суму 88,6 млн дол., які будуть використані для виплат зарплат, пенсій, стипендій тощо.
Загальна сума соціальних виплат, які буде здійснено завдяки спільному з МБРР проєкту, складе 100 млн дол. США. У травні 2022 року очікується наступний транш коштів. Міністерство фінансів України буде формувати і забезпечувати конкретні напрями використання коштів та механізми їх виплат. Ще 11,4 млн дол.США у межах позики інвестиційного проекту буде вибрано в травні 2022 року.
Європейська асоціація університетів оприлюднила свій річний звіт за 2021 рік «Голос європейських університетів».
Європейська асоціація університетів оприлюднила свій річний звіт за 2021 рік «Голос європейських університетів».
У документі відображені зусилля Асоціації, яких вона докладала впродовж року для формування майбутнього європейських університетів, зокрема використовуючи європейську політику та ініціативи у сфері вищої освіти і наукових досліджень.
Минулий рік також як і попередній пройшов на фоні пандемії COVID-19 і загальної нестабільності, яким протистоять цифрові трансформації та зелений перехід. Це впливало на життя і діяльність суспільства, але й створило можливість для осмислення отриманих уроків та визначення шляхів сталого розвитку.
У 2021 році ЄАУ опублікувала велику кількість звітів та матеріалів для обговорення, у тому числі «Університети без стін – бачення на 2030 рік». Члени ЄАУ брали участь у різноманітних проєктах, програмах і інших заходах із взаємного обміну досвідом та знаннями у питаннях, які є системоутворюючими для сфери вищої освіти.
Аналітичний центр Київського університету імені Бориса Грінченка «ОсвітАналітика» оприлюднив квітневий випуск інформаційного бюлетеня «Академічна доброчесність» на тему «Як відновити викладання? Університет в умовах війни».
Аналітичний центр Київського університету імені Бориса Грінченка «ОсвітАналітика» оприлюднив квітневий випуск інформаційного бюлетеня «Академічна доброчесність» на тему «Як відновити викладання? Університет в умовах війни».
У черговому випуску наведені рекомендації для викладачів, студентів, адміністрацій університетів щодо відновлення освітнього процесу. Автор пропонує структурувати діяльність учасників освітнього процесу в університетах за наступними правилами: – ми діємо в хаосі, тому доводиться діяти без гарантій, що одразу все вдасться, і бути готовим до власних помилок; – не можна ігнорувати «слона в кімнаті», тобто робити вигляд, що нічого не сталося й діяти, як і раніше; – треба зосередитись на тому, що наразі найкорисніше для студентів, у першу чергу на тих компетентностях, які потрібні зараз.
Бюлетень виходить з 2019 року та пропонує читачам актуальну інформацію з питань академічної доброчесності. Інформація, представлена у ньому є лаконічною, викладена доступною мовою, прив’язана до українського контексту, ураховує кращі зарубіжні практики.
Міжнародна ініціатива «Наука у вигнанні» створила сайт, який можуть використовувати українські науковці, що вимушено опинилися закордоном, для пошуку необхідної інформації.
Міжнародна ініціатива «Наука у вигнанні» створила сайт, який можуть використовувати українські науковці, що вимушено опинилися закордоном, для пошуку необхідної інформації.
Ініціатива об’єднує вчених з груп ризику, переміщених осіб і біженців, а також урядові установи, донорів, міжнародні агентства, неурядові організації для обміну ідеями, передовим досвідом і можливостями. Вона працює для досягнення цієї мети, використовуючи адвокатську підтримку, створення мереж, підтримку досліджень тощо.
Ініціатива покликана зробити свій внесок у підтримку наукових співтовариств, які бажають пом’якшити труднощі, з якими стикаються українськи вчені та забезпечити їм можливість продовжувати свої дослідження та навчання.
Конкретними завданнями ініціативи є наступні: – збір, розробка та обмін інформацією; – підвищення глобальної поінформованості і вдосконалення заходів щодо захисту та підтримки переміщених вчених; – зміцнення потенціалу та механізмів координації зацікавлених сторін для розробки більш якісних програм і цілісного реагування; – розробка механізмів зі збереження наукових знань, систем і культури.
Починаючи з 18 квітня 2022 року компанія «Київстар» скасовує тарифікацію мобільного інтернету при роботі в популярних застосунках для навчання та роботи онлайн.
Починаючи з 18 квітня 2022 року компанія «Київстар» скасовує тарифікацію мобільного інтернету при роботі в популярних застосунках для навчання та роботи онлайн.
Це рішення прийнято у співпраці з Міністерством освіти і науки України. Воно дозволить забезпечити кращі умови для навчання та роботи онлайн.
«Київстар», який є найбільшим українським оператором електронних комунікацій не зніматиме мегабайти з рахунків абонентів передплати за користування відеозастосунками Zoom, Microsoft Teams, Google Meet та Google Classroom.
Без додаткової тарифікації можна буде користуватися популярними освітніми застосунками, зокрема – послугою «Знання без меж», яка діє у більшості тарифів «Київстар». Мобільний інтернет у додатках для відеодзвінків та інших сервісів не тарифікуватиметься на території України за умови використання одного із цих застосунків на мобільному телефоні.
Кабінет Міністрів України схвалив Стратегію розвитку вищої освіти в Україні на 2022-2032 роки. Відповідне розпорядження №286-р «Про схвалення Стратегії розвитку вищої освіти в Україні на 2022-2032 роки» оприлюднено на урядовому порталі 14 квітня 2022 року.
Кабінет Міністрів України схвалив Стратегію розвитку вищої освіти в Україні на 2022-2032 роки. Відповідне розпорядження №286-р «Про схвалення Стратегії розвитку вищої освіти в Україні на 2022-2032 роки» оприлюднено на урядовому порталі 14 квітня 2022 року.
Документом визначено основні пріоритети системи вищої освіти України, а також її головні характеристики, що будуть сформовані до 2032 року в рамках процесу входження України до Європейського Союзу.
У документі визначено сильні та слабкі сторони національної системи вищої освіти, можливості подальшого розвитку та загрози зовнішнього середовища на основі проведеного аналізу динаміки розвитку вищої освіти в Україні, з урахуванням думки експертів та зважаючи на глобальні тенденції розвитку вищої освіти. Здійснений SWOT-аналіз дозволив розробити песимістичний, реалістичний та оптимістичний сценарії розвитку вищої освіти в Україні.
Очікується, що в результаті реалізації Стратегії буде створено сучасну ефективну систему вищої освіти, яка задовольнятиме потреби громадян, економіки та суспільства, матиме гідну репутацію та буде конкурентоспроможною на внутрішньому і світовому ринку освітніх послуг.
Також затверджено операційний план реалізації Стратегії у 2022-2024 роках. Він передбачає реалізацію наступних 5-ти стратегічних цілей: – ефективність управління в системі вищої освіти; – довіра громадян, держави та бізнесу до освітньої, наукової, інноваційної діяльності закладів вищої освіти; – забезпечення якісної освітньо-наукової діяльності, конкурентоспроможної вищої освіти, яка є доступною для різних груп населення; – інтернаціоналізація вищої освіти України; – привабливість закладів вищої освіти для навчання та академічної кар’єри.
Завдання та індикатори до кожної цілі Операційного плану наведені в Стратегічній піраміді розвитку вищої освіти в Україні на 2022-2032 роки, де визначена місія вищої освіти як інтелектуальний, культурний і професійний розвиток особистості, формування якісного людського капіталу та згуртування суспільства для утвердження України як рівноправного члена європейської спільноти, розбудови ефективної інноваційної конкурентоспроможної економіки та забезпечення високих стандартів якості життя.
Країни-члени Європейського Союзу просувають європейську стратегію щодо університетів.
Країни-члени Європейського Союзу просувають європейську стратегію щодо університетів.
На засіданні Ради з питань освіти обговорювалась синергія університетських місій та відповідних політичних процесів. Було наголошено на необхідності спільної роботи на європейському, національному та інституційному рівнях для досягнення наступних чотирьох ключових цілей: – посилення європейського виміру у вищій освіті, дослідженнях та інноваціях, а також їх синергія; – підвищення глобальної ролі та лідерства Європи; – підтримка відновлення Європи та реагування на цифровий і зелений перехід; – поглиблення європейського почуття приналежності на основі спільних цінностей.
Рада з питань освіти ухвалила рекомендації щодо побудови ефективної європейської вищої освіти і транснаціональної освіти. Вона закликала країни-члени сприяти запровадженню транснаціональних спільних програм і надати університетам свободу експериментувати з такими інструментами, як гнучке навчання, цифрове забезпечення та використання цифрової європейської студентської картки. Міністри наполягали на використанні існуючих Болонських інструментів, таких як «Європейський підхід до забезпечення якості спільних програм». Вони також закликали Європейську комісію створити пілотні програми та вивчити можливий законодавчий статут для університетських альянсів, таких як Європейська університетська ініціатива та спільна європейська форма диплому. Пілотні проєкти для обох інструментів мають початися наступного року.
Міністри також ухвалили висновки щодо розширення можливостей вищих навчальних закладів для майбутнього Європи у відповідь на «Стратегію для університетів», опубліковану Європейською комісією на початку цього року. Вони закликають до кращої синергії між дослідженнями та освітою, створенні дорожньої карти для об’єднання стратегічних ідей Європейського дослідницького простору та Європейського простору освіти.
Разом з тим Європейська університетська ініціатива являє собою одну з кількох можливостей для університетських альянсів.
Європейська асоціація університетів (ЄАУ) сподівається, що акцент на Болонських інструментах може допомогти розширити їх використання в державах-членах, подолати бар’єри у транснаціональному співробітництві. Реформи на системному рівні, що надають університетам більшу автономію, залишаються обов’язковою умовою для більш глибокого транснаціонального співробітництва у його різних формах. Залучення зацікавлених сторін є найкращим способом упевнитися, що реформи відповідають цілям.
Нові вимоги, що висуваються до університетів, мають супроводжуватися фінансуванням та іншою підтримкою, як-то навчання керівництва та персоналу. ЗВО мають підтримуватися за допомогою європейських та національних заходів, повністю дотримуючись принципу досконалості, вітати студентів, дослідників та науковців, чия свобода знаходиться під загрозою».
ЄАУ розглядає це як чітке зобов’язання щодо створення європейської системи підтримки дослідників і студентів із групи ризику, тим самим доповнюючи та покращуючи системи, які вже діють у деяких країнах-членах ЄС.
Країни-члени ЄС бажають реформувати сектор вищої освіти в рамках Болонських структур, визначаючи важлива роль Європейської комісії в координації цієї роботи та розробленні пілотних програм.
Компанія Clarivate у співпраці з Китайською академією наук оприлюднила звіт «Дослідницькі фронти 2021» та доповідь «Дослідницькі фронти 2021: активні галузі, країни-лідери».
Компанія Clarivate у співпраці з Китайською академією наук оприлюднила звіт «Дослідницькі фронти 2021» та доповідь «Дослідницькі фронти 2021: активні галузі, країни-лідери».
Дослідницькі фронти формуються, коли групи часто цитованих статей неодноразово цитуються разом, відображаючи конкретну спільність у дослідженні. Це можуть бути експериментальні дані, методи, концепції чи гіпотези.
Дослідження визначає найгарячіші та новітні сфери у галузі наукових досліджень, зокрема – 171 дослідницький фронт (у т. ч. 110 найбільш активних) та 61 новий напрямок, визначений на основі аналізу свіжіших публікацій. Окрім цих напрямків у звіті представлено опис 11 широких дослідницьких сфер та рейтинги країн та установ, чий внесок є ключовим у кожному напрямку.
Близько третини дослідницьких фронтів минулого року пов’язані з COVID-19. Серед них 6 з 10 найкращих дослідницьких фронтів у клінічній медицині та 3 з 10 найкращих дослідницьких фронтів у біологічних науках.
У доповіді «Дослідницькі фронти 2021: активні галузі, країни-лідери» представлено дані про національну ефективність в рамках 171 дослідницького фронту. США залишаються провідною країною з досліджень у 11 галузях природничих і соціальних наук, за ними йде Китай, причому розрив між ними скорочується. Інші 8 кращих країн у дослідницьких фронтах – Великобританія, Німеччина, Італія, Франція, Австралія, Канада, Іспанія та Нідерланди.
В Україні впроваджено Міжнародну класифікацію функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я (МКФ) у якості національного класифікатора. Відповідний наказ від 09 квітня 2022 року № 810-22 підписаний Міністерством економіки.
В Україні впроваджено Міжнародну класифікацію функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я (МКФ) у якості національного класифікатора. Відповідний наказ від 09 квітня 2022 року № 810-22 підписаний Міністерством економіки.
МКФ являє собою методику визначення стану здоров’я людини після перенесеної травми. Вона покликана перебудувати систему реабілітації в Україні, зробити її більш якісною, ефективною та людиноцентричною.
МКФ надає потрібний інструментарій для адаптації загальних програм до можливостей осіб з особливими освітніми потребами. Вона допоможе сформувати чіткі алгоритми вирішення проблем формування освітнього простору, адаптації навчальних програм, потреб у різноманітних допоміжних технологіях і засобах.
Використання МКФ сприятиме запровадженню сучасної системи доказової реабілітації повсякденного життя. Наразі Міністерством охорони здоров’я у співпраці з Національною службою здоров’я України за підтримки представників професійних реабілітаційних спільнот розробляється спеціальне програмне забезпечення, яке дозволить запровадити МКФ та електронний документ «Індивідуальний реабілітаційний план» у центральній базі даних електронної системи охорони здоров’я.
Нові ініціативи шведських закладів вищої освіти та наукових установ із підтримки українських дослідників.
Нові ініціативи шведських закладів вищої освіти та наукових установ із підтримки українських дослідників.
Ряд шведських організацій, які проводять та фінансують дослідження, пропонують підтримку українським науковцям за такими напрямками: – фінансування; – проведення досліджень у шведських закладах вищої освіти; – працевлаштування дослідників; – міжнародна співпраця.
Зокрема, стипендії Шведської королівської академії наук у сумі 20 тис. шведських крон на місяць можуть бути присуджені на 12 місяців. Фінансування досліджень від Шведського фонду стратегічних досліджень може складати до 3 млн шведських крон при тривалості проєкту до трьох років.
Шведські університети Гетеборзький, Каролінський, Лундський, Стокгольмський, Упсальський та Умео пропонують свої лабораторії для проведення досліджень науковцями з України.
Фонди: Веннера-Грена, Кнута та Аліси Валленберг, Стратегічних екологічних досліджень Містра виділяють кошти для працевлаштування дослідників або викладачів з України. Докторанти та науковці з України, які активно займаються медичними дослідженнями, можуть отримувати стипендії від Шведського товариства медичних досліджень і регіону Естергьотланд. Також шведські заклади вищої освіти подаватимуть заявки на фінансування Шведської дослідницької ради для працевлаштування дослідників з України у рамках Програми дій Марії Склодовської-Кюрі в програмі «Горизонт Європа».
Всі акаунти на сайті НРАТ проходять стандартну процедуру реєстрації і є верифікованими. Однак для того, щоб отримати додаткові можливості, такі як публікація відкритих рецензій на академічні тексти, необхідна верифікація за афіліацією.
Щоб отримати статус «верифікований», необхідно змінити основну адресу електронної пошти на корпоративну, яка прив’язана до наукової установи або закладу освіти.
Наприклад: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
Після підтвердження корпоративної електронної скриньки ваш акаунт буде автоматично верифіковано за афіліацією.
Якщо ваша електронна адреса є корпоративною, але акаунт не має позначки верифікації, вам необхідно написати нам на електронну скриньку NRAT@ukrintei.ua. Після перевірки ми додамо вашу адресу в базу даних, і ваш акаунт буде верифіковано.
Після проходження процедури верифікації за афіліацією ви можете змінити основну адресу електронної скриньки на зручну для вас, не втративши при цьому статусу верифікації.
Проходити верифікацію за афіліацією необхідно лише один раз.
* Ми використовуємо корпоративні адреси з Єдиної державної бази з питань освіти та Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави
