Конкурсна комісія МОН з відбору виконавців державного замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів повідомляє про старт конкурсного відбору виконавців державного замовлення.
Конкурсна комісія МОН з відбору виконавців державного замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів повідомляє про старт конкурсного відбору виконавців державного замовлення.
Відповідне рішення прийняте 17 жовтня 2025. Мета конкурсу – забезпечення стабільності процесу підвищення кваліфікації фахівців окремих галузей економіки та працівників бюджетної сфери. Державне замовлення розміщується відповідно до «Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для підвищення кваліфікації фахівців окремих галузей економіки та працівників бюджетної сфери», затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25 вересня 2025 року № 1190. Конкурсний відбір проводиться відповідно розподілу загального обсягу коштів бюджетної програми на 2025 рік за КПКВК 2201250. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 31 жовтня 2025 року.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Алгоритмічне ціноутворення та конкуренція в юрисдикціях G7: нові тенденції та відповіді».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Алгоритмічне ціноутворення та конкуренція в юрисдикціях G7: нові тенденції та відповіді».
У ньому зазначається, що впродовж останнього десятиліття все більше компаній у таких секторах, як туризм, розваги, роздрібна торгівля та платформенні послуги, переходять на алгоритмічні механізми ціноутворення. Вони передбачають використання програмного забезпечення, яке автоматизує встановлення цін, і в основному використовуються компаніями, що прагнуть оптимізувати рішення у галузі ціноутворення у відповідь на мінливі ринкові умови. Алгоритми ціноутворення можуть поєднувати дані та припущення щодо таких чинників, як ціни, обсяги, запаси, реакція споживачів, прогноз ринкового попиту та еластичності; вони можуть оцінювати потенційний вплив різних варіантів ціноутворення на бізнес-цілі (зокрема – дохід, прибуток, частка ринку) з урахуванням очікуваних реакцій конкурентів, і відповідно до цього застосовувати оптимальну ціну у реальному часі. Таким чином, використання цих алгоритмів може вимагати величезних обсягів деталізованих даних. Звіт зосереджений на досвіді юрисдикцій G7 у сфері алгоритмічного ціноутворення, побудованого на технологіях штучного інтелекту, у ньому розглядається відповідне законодавство та заходи правозастосування конкурентного законодавства. Документ підготовлений до саміту з питань конкуренції 2025 року, що проводиться під головуванням Канади. У ньому експерти визначають закономірності та роблять ключові висновки щодо можливостей втручання урядів та органів з питань конкуренції, визначають спільні проблеми та виклики, наводять короткий огляд усіх суттєвих аспектів того алгоритмічного ціноутворення, з якими стикаються органи влади та політики.
На сайті Times Higher Education опублікована добірка корисних ресурсів від університету Макао.
На сайті Times Higher Education опублікована добірка корисних ресурсів від університету Макао.
Йдеться про дванадцять статей про результати досліджень та нововведення, підготовлених науковцями університету. Серед них: «Сприяння комерціалізації досліджень шляхом стратегічної співпраці»; «Розкриття ролі Макао в художньому обміні між Китаєм і Європою в XVII і XVIII століттях»; «Створення біобанку живих пухлинних тканин для підтримки персоналізованого лікування та досліджень»; «Побудова чистих, низьковуглецевих та безпечних міських енергетичних систем на основі інтернету речей»; «Розроблення нової технології скринінгу лікарських засобів для прецизійної медицини»; «Розроблення платформи традиційної китайської медицини на основі штучного інтелекту для пошуку ліків від нейродегенеративних захворювань»; «Розумна крихітна робототехніка»; «Цифрові інновації для побудови розумних міст майбутнього»; «Новаторські дослідження у галузі передових матеріалів»; «Як Університет Макао досягає глобального впливу завдяки своїй інноваційній дослідницькій екосистемі»; «Новаторська дослідницька структура та широкомасштабна співпраця для підвищення авторитету у світовій системі вищій освіті»; «Оптимізація розвитку талантів через цілісне та міждисциплінарне навчання»; «Міжнародноге зростання».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала «Довідник ОЕСР з корпоративного управління – 2025».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала «Довідник ОЕСР з корпоративного управління – 2025».
Він покликаний підтримати зусилля політиків з розроблення політики щодо корпоративного управління у рамках більш широкої політики економічного зростання. По-перше, така політика допомагає компаніям отримати доступ до фінансування, що, у свою чергу, може сприяти інноваціям, підвищенню продуктивності та розвитку підприємництва, а також підтримати економічну динаміку в цілому. По-друге, вона створює основу для захисту інвесторів, у тому числі – домогосподарств, які інвестували свої заощадження. По-третє, вона також підтримує стійкість і стабільність корпорацій і, в свою чергу, може сприяти стійкості та стабільності економіки в цілому. Названі три цілі державної політики, закріплені у «Принципах корпоративного управління» G20/ОЕСР, є базовими для «Довідника ОЕСР з корпоративного управління». За останні 4 роки багато країн світу суттєво поліпшили свої системи корпоративного управління задля забезпечення їх високої ефективності та стійкості в умовах мінливого ринку капіталу. У нинішньому виданні представлені нові дані щодо систем корпоративного управління у 52 країнах та тренди, сформовані починаючи з 2014 року. Показано, що інституційні інвестори володіють зростаючою часткою світової ринкової капіталізації (47%) і це спричиняє зміни у регулюванні; відбувається моніторинг і контроль практик корпоративного управління (73% юрисдикцій публікують національні звіти про дотримання кодексів корпоративного управління); цифровізація змінює формат участі акціонерів (у 85% юрисдикцій дозволені віртуальні збори, а в 94% – гібридні); гендерна різноманітність у радах директорів продовжує поліпшуватися (наразі жінки займають 29% місць у радах директорів, тоді як п’ять років тому їх було 22%); звітність про сталий розвиток стає стандартною практикою (90% юрисдикцій вимагають розкриття інформації про сталий розвиток корпорацій, а 60% вимагають незалежного підтвердження достовірності інформації). Ефективне корпоративне управління сприяє зміцненню довіри та цілісності ринку, сталому зростанню та фінансовій стабільності.
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Ахіл Бхардвадж «Комітети та ІТ-відділи захопили університет».
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Ахіл Бхардвадж «Комітети та ІТ-відділи захопили університет».
У ній стверджується, що викладачам було б значне легше працювати, якби їм не доводилося б отримувати стільки погоджень і дозволів під час виконання своєї роботи. Університети дедалі більше стають ареною внутрішньої боротьби, де комітети та інформаційні служби отримують непропорційно велику владу над академічною діяльністю. Складно стало запустити новий курс навіть в актуальних галузях (як, наприклад, штучний інтелект) через необхідність пройти численні комітетські процедури, дуже умовно пов’язані з перевіркою якості. У провідних університетах новий курс може бути погоджений за три місяці, але зазвичай через бюрократію цього доводиться чекати один-два роки. Ситуація ускладнюється тим, що викладачів завалюють паперовою роботою щоб формально забезпечити дотримання високих стандартів, а на практиці це лише поглинає ресурси викладачів. Особливо яскраво проявляється конфлікт між індивідуальними академічними преференціями та інституційними рішеннями ІТ-відділів. Якщо викладачу потрібний специфічний сервіс, ІТ-центр може наполягати на своїй системі, відмовляючись погоджувати альтернативне рішення, навіть якщо воно краще відповідає дослідницьким потребам. Подібні процеси затягуються листуванням упродовж багатьох тижнів і виснажують когнітивні ресурси. Автор згадує концепцію «захоплення інституції», коли політики та служби всередині організації просувають власні інтереси, внаслідок чого процедури стають самоціллю, а не засобом, витрати на бюрократію не завжди ураховуються, а постійне недофінансування викладачів поглиблює проблему. Пропонується переглянути процедурні моменти, зробивши акцент на розвитку критичного мислення студентів. Слід ставити під сумнів ті процедури, які не додають цінності, спрощувати чи замінювати застарілі рішення менш складними. Потрібно делегувати права приймати рішення тим, хто бере участь у викладанні та дослідженнях, а не тим, хто стоїть поза навчальним процесом. Потребує переосмислення система університетського управління: бюрократія й ІТ-центри не повинні заважати академічній діяльності, університети не мають бути системами протидії інноваціям, потрібно дати більше свободи факультетам, відновити пріоритет наукової автономії над процедурною домінантою.
Британська Рада оголосила конкурс розвитку креативної економіки України для креативних хабів та професійних асоціацій і об’єднань на 2025-2026 роки.
Британська Рада оголосила конкурс розвитку креативної економіки України для креативних хабів та професійних асоціацій і об’єднань на 2025-2026 роки.
Його мета полягає у підтримці проєктів, які розвивають креативну економіку України, надають простір і підтримку для взаємодії, розвитку бізнесу та об’єднання окремих творців, компаній і спільнот у сфері культурних та креативних індустрій; створюють культурну й креативну цінність для місцевої екосистеми та ширшої екосистеми креативної економіки; функціонують як офлайн- або онлайн-організації; об’єднують митців, фахівців та компанії, які працюють у певному секторі (дизайні, кіно, музиці, рекламі, архітектурі чи видавничій справі); підтримують сектор, представляють і захищають його інтереси, сприяють професійному зростанню його представників, розробляють стандарти, створюють освітні можливості, надають юридичну підтримку, посилюють взаємодію, займаються промоцією, залучають фінансування та партнерів для розвитку сектору. Грант у розмірі до 10 тис. фунтів стерлінгів планується надати на реалізацію п’яти найкращих проєктів. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 22 жовтня 2025 року.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Включення ризиків, пов’язаних з водою, до структур фінансової стабільності» із серії «Дослідження ОЕСР щодо води».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Включення ризиків, пов’язаних з водою, до структур фінансової стабільності» із серії «Дослідження ОЕСР щодо води».
У ньому зазначається, що вода є основою здоров’я людини, економічної діяльності та цілісності навколишнього середовища. Однак планетарний кордон для зміни прісної води вже перетнуто, оскільки зростаючий тиск погіршує як якість води, так і її доступність. Дефіцит водних ресурсів, повені, забруднення та деградація екосистем посилюються в усьому світі, впливаючи на ланцюги постачання, порушуючи роботу промисловості та поширюючись на фінансові ринки. Якщо ці проблеми не вирішити, вони можуть становити ризики для економічної стійкості та фінансової стабільності. Документ зосереджений на унікальних викликах, що виникають через ризики, пов’язані з водою, досліджує значення цих ризиків у ширшому порядку денному щодо клімату, природи, економіки та фінансів. Експерти аналізують виникнення ризиків, їх значення для діяльності урядів, центральних банків, органів фінансового нагляду та політиків та показують, як можна формувати більш обґрунтовані рішення щодо подолання наявних і майбутніх загроз. У дослідженні показаний тісний взаємозв’язок водних ресурсів, економіки та фінансів, йдеться про можливості передбачати та управляти системними ризиками, а також зміцнювати стійкість в епоху екологічних змін.
Відкрите відповідальне рецензування має надзвичайно важливе значення для розвитку сучасної науки.
Відкрите відповідальне рецензування має надзвичайно важливе значення для розвитку сучасної науки.
Це по суті всеохоплюючий рамковий термін, що описує «способи адаптації моделі експертної оцінки до концепції відкритої науки, включно з відкритими ідентичностями рецензентів і авторів, відкритою публікацією звітів про рецензування та забезпеченням широкої участі у процесі експертизи». Існує сім основних ознак відкритого відповідального рецензування (які не обов’язково мають виконуватись усі одночасно), а саме: (1) відкриті ідентифікатори (інформація про авторів та рецензентів відома); (2) відкриті звіти (текст рецензії публікується у прив’язці до рецензованого твору); (3) відкрита участь (широка спільнота зацікавлених осіб може зробити свій внесок у процес рецензування); (4) відкрита взаємодія (допускається та заохочується пряме взаємне обговорення між автором(ами) та рецензентами та/або між рецензентами); (5) відкриті рукописи для попереднього рецензування (рукописи стають доступними для ознайомлення негайно, наприклад, через сервери попереднього рецензування, такі як arXiv, – до того, як розпочинаються будь-які офіційні процедури рецензування); (6) відкриті коментарі для остаточної версії наукового твору (усі бажаючі можуть переглядати і коментувати остаточну опубліковану версію твору); (7) відкриті платформи (процес рецензування відокремлений від публікації і здійснюється іншою організаційною структурою, яка не тотожна місцю опублікування). Ці ознаки можуть поєднуватись у будь-яких комбінаціях, що різняться за змістом і кількістю складових. Визначальними, найбільш характерними з них є перші дві, важливі та доволі поширені – третя, четверта і п’ята. Відкрите відповідальне рецензування в сучасному його розумінні розглядається у беззаперечному зв’язку з концепцією відкритої науки та новітніми ІКТ-технологіями, які забезпечують легке поширення інформації та безбар’єрне долучення спільноти до взаємодії з авторами наукових праць, рецензентами та іншими зацікавленими особами. Що дає науці відкрите відповідальне рецензування у контексті описаних вище ознак? По-перше, посилює відповідальність та підзвітність рецензента, мотивує до більш глибокої, якісної та коректної експертизи, робить більш прозорим та очевидним конфлікт інтересів (якщо він має місце), є чинником впливу на академічну репутацію, дозволяє зацікавленим особам з огляду на особистість рецензента приймати рішення про доцільність ознайомлення з твором. По-друге, текст рецензії, опублікований разом з рецензованим науковим твором, стає самостійною науковою працею, яка у свою чергу може піддаватись рецензуванню і коментуванню; стає підставою для рішення про доцільність ознайомлення не лише з рецензованим твором, а й науковими працями рецензента, формує уявлення про його компетентність і наукову активність, разом з іншими рецензіями є ресурсом для навчання молодих науковців, інших рецензентів або більш детального вивчення наукових поглядів самого рецензента і розуміння специфіки позицій наукової школи, яку він представляє. По-третє, відкрита участь являє собою можливість будь-яких зацікавлених осіб публічно висловитись з приводу наукового твору. Це можуть бути фахові експерти, науковий досвід та формальний статус яких дозволяє здійснювати рецензування у класичному його розумінні. Або будь-хто, якщо він ознайомився з твором, сформував своє бачення щодо нього, має сумніви щодо обраних методів, наведеної аргументації або зроблених висновків та має пропозиції стосовно продовження дослідження чи можливих варіантів його практичного застосування. Такі міркування можуть бути оприлюднені як самостійні завершені матеріали або мати форму коротких висловлювань у ході онлайнової дискусії з автором чи іншими представниками зацікавленої спільноти. Відкрита участь активізує процес обговорення, розширює читацьке коло, спричиняє додатковий інтерес до твору, робить експертизу більш об’ємною. У результаті підвищується якість експертизи і розвивається наукова комунікація, що є надзвичайно важливим елементом процесу дослідження. По-четверте, відкрита взаємодія експертів та авторів наукових творів є ефективним комунікаційним процесом, від якого виграють як його учасники, так і читачі. У співпраці рецензента і автора уточнюються формулювання, удосконалюється і доповнюється аргументація, більш чітко окреслюється контекст, залучається й обговорюється дотична наукова література. Така взаємодія може мати епістолярну форму (листування), «живого» спілкування автора і рецензента (із залученням у разі потреби редактора, адміністраторів, грантодавців тощо). По-п’яте, відкриті рукописи, оприлюднені у початковій авторській редакції ще до початку експертизи є основним ресурсом для відкритого рецензування та коментування. Як правило, вони відрізняються від остаточної версії внаслідок поступового внесення автором покращень, викликаних взаємодією з рецензентами. Раннє оприлюднення. доповнене відкритим рецензуванням та коментуванням робить науковий твір більш видимим та підвищує інтерес до нього. Крім того, аналіз послідовних версій наукового твору (від відкритого рукопису до фінальної версії, опублікованої у вигляді статті) вкупі з авторськими поясненнями стає надзвичайно цінним матеріалом для навчання молодих науковців. По-шосте, відкрите коментування остаточної версії наукового твору, що відбувається як у вигляді публічних відкритих листів, оприлюднених рецензій або онлайнового або офлайнового обговорення, може здійснюватись на сторінках того самого видання, інших видань, вебсайтах видавництв, у репозитаріях, блогах, соціальних мережах. По-сьоме, відкриті платформи рецензування, аутсорсинг рецензій завдяки спеціалізованим онлайновим ресурсам, які задають рамки рецензування і забезпечують взаємодію авторів та рецензентів, по суті розвивають у контексті відкритої науки історично сформований зв’язок «автор-видання-редактор-рецензент-редактор-автор-редактор». При цьому сутність рецензування залишається класично незмінною: відбувається об’єктивне неупереджене оцінювання наукового твору, встановлення його якості, визначення перспектив подальшого залучення в академічний обіг та використання у наступних наукових дослідженнях, освітньому процесі й наукових комунікаціях. Відповідно до нових технологічних можливостей цільова аудиторія рецензування у рамках відкритої наукової екосистеми значно розширюється порівняно із тим, як це було 100 і більше років тому. Поряд із грантодавцями, фінансуючими організаціями, видавцями, науковими та освітніми установами, організаторами наукових заходів, до неї тепер входять споживачі наукової продукції (розробники політики, підприємці, управлінські структури) та широка громадськість. Звісно, не можна ігнорувати проблеми і ризики наукової експертизи у формі рецензування, а саме: упередженість щодо наукової школи, інституції та безпосередньо автора рецензованого твору (наприклад, соціальні упередження, такі як вік, стать, національність, релігійні та політичні погляди); недостатній фаховий рівень рецензента, його низька обізнаність з предметом та об’єктом дослідження, застосовуваними методами, об’єктивна неможливість оцінити міждисциплінарну роботу, виконану на стику декількох галузей знань; низька мотивація до глибокої якісної експертизи (обмежений час, відведений на ознайомлення з роботою та підготовку рецензії, виконання експертизи поза рамками основної діяльності, у особистий вільний час і за остаточним принципом як необхідна данина традиціям або слідування адміністративним вимогам); недоброчесна поведінка (підготовка завідомо негативної рецензії для отримання особистого зиску – наприклад, відтермінування чужої публікації щоб незаконно скористатись чужими ідеями або просто забезпечити свою «першість» у разі, якщо рецензент одночасно з автором рецензованого твору дійшов до аналогічних висновків у власних дослідженнях; створення бар’єрів для конкуруючих науковців чи організацій; безпідставне надання переваг знайомим, колегам, друзям, співавторам й підготовка для них завідомо схвальної рецензії); формальний підхід (констатація власного погляду на рецензований твір без намагання запитати у автора додаткову аргументацію та без надання автору рекомендацій щодо покращення публікації); низька відповідальність за результат, якщо рецензія залишається службовим і закритим для ознайомлення твором, доступним лише вузькому колу фахівців і при цьому не оприлюднюється навіть загальний характер рецензії та відомості про рецензента; безвідповідальне ставлення до бажання автора наукової роботи найскоріше продемонструвати академічній спільноті отримані результати та розпочати продуктивну дискусію (наприклад, редактори журналів можуть повільно опрацьовувати матеріали, що надходять до редакції, тривалий час залишати їх у режимі «очікування», що в умовах етичних обмежень і практику заборони одночасного передавання твору до декількох видавництв спричиняє втрату актуальності та неможливість широкого обговорення) тощо. Рецензування наукових праць зазвичай виконується на безкоштовних засадах, при цьому вимагаючи від рецензента значної інтелектуальної роботи і витрат часу, тоді як закритість текстів рецензій не дозволяє рецензентам отримати належне суспільне визнання. Натомість опублікований текст рецензії може бути оцінений академічною спільнотою, він додається до «портфоліо» науковця і є додатковим підтвердженням його позиції та фахового рівня. Молоді дослідники та недосвідчені рецензенти можуть навчатись професії або удосконалювати свої навички і знання, вивчаючи текст рецензій або повну історію наукових комунікацій, що супроводжують процес рецензування. Надзвичайно корисним є, наприклад, порівняння першої та остаточної версії рецензій кожного рецензента, знайомство з процесом листування з автором, аналіз його реакцій та відповідей, долучення до розгорнутої дискусії, в рамках якої сторони наводять додаткову аргументацію, оцінювання змін, внесених до фінальної версії наукової праці, що рецензується. Відкриті коментарі, що публікуються спільнотою зацікавлених читачів (які не обов’язково мають бути науковими рецензентами) значно розширюють спектр оцінок і точок зору на науковий твір. Вони залучають до обговорення як автора наукової роботи, так і рецензентів та інших стейкхолдерів – підприємців, розробників політики, освітян. Фактично створюється «жива» дискусія, яка відбувається вже після завершення формального етапу експертизи, тобто прийняття роботи замовником чи опублікування видавництвом тощо.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Кріса Хавергала «Потрібні нові колаборації, оскільки США скорочують фінансування досліджень охорони здоров’я».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Кріса Хавергала «Потрібні нові колаборації, оскільки США скорочують фінансування досліджень охорони здоров’я».
У ній розглядаються наслідки рішень нинішньої адміністрації США щодо зменшення видатків на міжнародні програми досліджень у сфері охорони здоров’я і те, як світовий університетський сектор намагається адаптуватися до нових умов через розвиток партнерств та диверсифікацію ресурсів. Університети, які займалися відповідними дослідженнями на глобальному рівні наразі змушені терміново шукати нові джерела фінансування у реальному секторі, серед благодійних фондів і міжнародних організацій. Зменшення підтримки з боку Національних інститутів здоров’я США боляче вдарило по проєктах боротьби зі СНІДом, туберкульозом, Еболою та іншими захворюваннями. Залежність від одного крупного джерела фінансування була однією з найсерйозніших помилок минулого, а тепер університети прагнуть розширити географію партнерств на країни Близького Сходу та Азії. Скорочення фінансування призвело до зміни конкуренції: тепер замість суперництва за отримання грантів все частіше розгортається спільна робота. Але навіть тут є ризики: втрата доступу до американських даних й інфраструктури може мати далекосяжні наслідки навіть для тих проєктів, які фінансувалися іншими джерелами. Науковці починають змінювати свою ментальність і розробляють проєкти з потенційною комерційною цінністю, щоб приваблювати фармацевтичні компанії, будувати екосистеми, не обмежені вузькими клінічними інтервенціями. Такий підхід може допомогти залучати інвестиції з нових джерел. Отже, нинішнє скорочення фінансування досліджень глобального здоров’я створює серйозний виклик для академічного сектора, відповідь на який – не боротьба за ті самі ресурси, а якісні структурні зміни: нові моделі співпраці, диверсифікація партнерів, інтеграція науки та виробництва як джерел фінансової і операційної підтримки. Така стратегія має шанс забезпечити стійкість глобальних медичних досліджень у нестабільному світі.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Вища освіта в Португалії: політика доступу та успіху» із серії «Вища освіта».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Вища освіта в Португалії: політика доступу та успіху» із серії «Вища освіта».
У ньому зазначається, що розширення доступу до вищої освіти та підвищення її успішності сприяють процвітанню молодих людей на мінливому ринку праці, дозволяє урядам оптимізувати використання державних коштів для підготовки висококваліфікованої робочої сили, одночасно зміцнюючи демократичні цінності. Існує міжнародний консенсус щодо необхідності забезпечення рівних можливостей в освіті, що підкреслюється соціальним виміром Болонського процесу, Європейською стратегією для університетів ЄС та правових документах ОЕСР. Міжнародні дослідження виділяють щонайменше три ключові чинники, які визначають можливості доступу до освіти та її успішного набуття: попередні досягнення, фінансова підтримка та доступ до інформації. У цьому звіті аналізується нерівність у можливостях доступу до освіти в Португалії, що виникає унаслідок відмінностей у соціально-економічному становищі людей. Експерти ОЕСР пропонують огляд інноваційних підходів до зниження рівня відсіву з використанням поглибленої аналітики та надають рекомендації щодо доцільних політичних заходів задля усунення наявної нерівності.
Збереження набору наукових даних відбувається в два етапи:
1.) Створення набору даних
Введіть назву набору, короткий опис набору (анотацію) та натисніть кнопку «Створити набір». Після цього автоматично буде створено чернетку набору даних, яку Ви можете зберігати для подальшої роботи з набором. Система перенаправить Вас на сторінку «Інформація про набір даних».
2.) Заповнення даних
На сторінці «Інформація про набір даних» Вам необхідно заповнити всі поля щодо набору даних і завантажити файли.
Зверніть увагу! Кожен файл завантажується окремо. Це зроблено для стабільної роботи системи.
Після того як Ви заповнили інформацію про набір наукових даних та додали необхідні файли, Ви можете зберегти чернетку або відправити дані в систему.
Зверніть увагу! Якщо дані відправлені Ви не можете їх змінювати.
Чернетки необхідні для зберігання набору даних і його редагування до моменту відправки.
Верифікація акаунту за афіліацією
Всі акаунти на сайті НРАТ проходять стандартну процедуру реєстрації і є верифікованими. Однак для того, щоб отримати додаткові можливості, такі як публікація відкритих рецензій на академічні тексти, необхідна верифікація за афіліацією.
В особистому кабінеті відображається поточний статус верифікації за афіліацією.
Щоб отримати статус «верифікований», необхідно змінити основну адресу електронної пошти на корпоративну, яка прив’язана до наукової установи або закладу освіти.
Наприклад: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
Для завершення процесу верифікації за афіліацією необхідно заповнити інформацію про себе в персональному кабінеті.
Обов’язковими є такі поля:
– ім’я,
– прізвище,
– науковий ступінь,
– вчене звання.
Всі інші поля є необов’язковими, але бажано їх заповнювати.
Після підтвердження корпоративної електронної скриньки та заповнення обов’язкових полів ваш акаунт буде автоматично верифіковано за афіліацією.
Якщо статус верифікаціїї не змінився одразу, спробуйте перезавантажити сторінку.
Якщо ваша електронна адреса є корпоративною і всі обов’язкові поля заповнені, але акаунт не має позначки верифікації, вам необхідно написати нам на електронну скриньку NRAT@ukrintei.ua. Після перевірки ми додамо вашу адресу в базу даних, і ваш акаунт буде верифіковано.
Після проходження процедури верифікації за афіліацією Ви можете змінити основну адресу електронної скриньки на зручну для вас, не втративши при цьому статусу верифікації.
Проходити верифікацію за афіліацією необхідно лише один раз.
* Ми використовуємо корпоративні адреси з Єдиної державної бази з питань освіти та Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави
Інструкція зі складання пошукового запиту
Для пошуку новин, опублікованих на офіційному вебпорталі НРАТ у розділі «Новини» необхідно ввести у пошукове поле одне слово, декілька слів або точну фразу. Окремі слова розділяються проміжками.
Пошук виконується всюди – як у назві, так і у тексті новини.
Для отримання більш повного результату рекомендується використовувати основу слів (частини слів без закінчення).
При використанні для пошуку декількох слів вони поєднуються одним з логічних способів, описаних нижче.
За замовчуванням встановлено логічний сполучник “та”. У такому випадку результати пошуку будуть охоплювати усі публікації новин, де є вказані слова, навіть якщо вони розташовані окремо одне від одного і знаходяться у різних частинах тексту.
Приклад.Пошукова фраза: звіт ОЕСР. Результат пошуку: всі новини, які містять слово «звіт» та слово «оеср» як разом, так і окремо в тексті і в назві.
Якщо словосполучення чи фразу взяти у лапки (“), то результати будуть містити усі публікації, де зустрічається саме це словосполучення або фраза.
Приклад. Пошукова фраза: «звіт ОЕСР». Результат пошуку: всі новини, які містять точну фразу «звіт оеср».
Якщо Вам відома дата публікації новини або цікавить певний проміжок часу, в який вони були опубліковані на сайті, можна обрати таку дату чи інтервал дат у додатковому полі, що має вигляд календаря. Напис дати здійснюється у форматі рік-місяць-день і підтверджується натисканням на відповідну дату у випадаючому полі календаря. Можна вписувати дату або обирати, гортаючи сторінки календаря за місяцями та роками. За замовчуванням інтервал починається з більш давньої дати (2018-01-23) та завершується поточною.
Також Ви можете використовувати один або декілька хештегів, які розташовані під полем пошуку у правій частині екрану сторінки «Новин».
