Міністерство освіти і науки України у співпраці з Державною науково-технічною бібліотекою України опублікували у відкритому доступі аналітичні дані з наукової звітності закладів вищої освіти України, що належать до сфери управління МОН.
Міністерство освіти і науки України у співпраці з Державною науково-технічною бібліотекою України опублікували у відкритому доступі аналітичні дані з наукової звітності закладів вищої освіти України, що належать до сфери управління МОН.
Інтерактивна візуалізація охоплює відомості про розвиток понад 100 університетів за п’ять звітних років (2019–2023), містить десятки кількісних та якісних показників, зокрема – інформацію про науково-дослідні проєкти, публікації, патенти, обсяги фінансових ресурсів, залучених від бізнесу та міжнародних донорів. Ці дані було зібрано через Національну науково-інформаційну систему та у подальшому оброблено та візуалізовано засобами Google Looker Studio. Вони будуть корисні широкої аудиторії – представникам академічної спільноти, органів державної влади, громадськості та усім, хто зацікавлений у прозорому та об’єктивному аналізі університетської науки в Україні. Основний акцент зроблено на даних щодо частки наукових працівників за основним місцем роботи; молодих учених; реалізації дослідницьких проєктів на замовлення бізнесу; залученні міжнародного грантового фінансування; підтримці українських наукових журналів, які індексуються у МНБД Scopus і WoS та забезпечують безкоштовну публікацію для українських авторів. Проєкт реалізовано в межах розвитку національної науково-інформаційної системи, що підтримується ДНТБ України у рамках створення цифрової екосистеми відкритої науки.
Рада з питань конкурентоспроможності ЄС ухвалила Порядок денний Європейського дослідницького простору (ЄДП) на 2025–2027 роки.
Рада з питань конкурентоспроможності ЄС ухвалила Порядок денний Європейського дослідницького простору (ЄДП) на 2025–2027 роки.
Це комплексна дорожня карта, реалізація якої має забезпечити покращення екосистеми досліджень та інновацій (R&I) Європи. Вона орієнтована на вирішення завдань мобільності, сталого розвитку, підвищення міжнародної конкурентоспроможності, причому передбачає не лише завдання, а й вимірювані результати. Другий Порядок денний політики ERA окреслює добровільні заходи для Європейського дослідницького простору на період з 2025 по 2027 роки. Подібно до першого Порядку денного, який був розрахований на 2022-2024 роки, 19 нових заходів спрямовані на перетворення пріоритетних напрямків, визначених Пактом про дослідження та інновації (R&I) в Європі, на конкретні заходи, об’єднуючи держави-члени ЄС, країни, асоційовані з програмою «Горизонт Європа», зацікавлені сторони в галузі досліджень та інновацій та ЄК. 11 структурних політик окреслюють довгострокові зобов’язання, вбудовані в національну та європейську політику, такі як відкрита наука, дослідницькі інфраструктури та кар’єра дослідників. 8 дій ERA заповнюють існуючі прогалини в актуальних сферах, зокрема – використанні штучного інтелекту в науці. Упродовж трьох наступних років Єврокомісія, європейські країни та зацікавлені сторони працюватимуть разом для досягнення прогресу в цих заходах ERA.
Європейські експерти презентували фінальний звіт проєкту Policy Support Facility «PSF Country: Support to Ukraine on Research Infrastructure Policy».
Європейські експерти презентували фінальний звіт проєкту Policy Support Facility «PSF Country: Support to Ukraine on Research Infrastructure Policy».
Дослідження проводилось на запит українського уряду та містить системні рекомендації щодо удосконалення державної політики у сфері дослідницької інфраструктури, пропонує заходи з ефективної інтеграції до Європейського дослідницького простору. У пріоритеті чотири напрямки: ефективне управління дослідницькою інфраструктурою, фінансування, упровадження відкритої науки та принципів FAIR, міжнародна інтеграція. Упровадження рекомендацій PSF дозволить удосконалити законодавство та підвищити автономію дослідницької інфраструктури; оптимізувати фінансування та зменшити адміністративне навантаження; розробити національну дорожню карту та належну систему моніторингу; посилити інтеграцію України до програми ЄС «Горизонт Європа»; активізувати співпрацю з науковою діаспорою та міжнародними партнерами; створити мотиваційне середовище для молодих дослідників; розвинути зв’язки між наукою та бізнесом, зокрема у форматі створення консорціумів. Імплементація основних рекомендацій звіту відбуватиметься на національному рівні (відповідальні – МОН, інші центральні органи виконавчої влади, НФДУ, Нацрада, Кабінет Міністрів України). Передбачена підготовка та затвердження національної дорожньої карти дослідницької інфраструктури; розвиток фінансових механізмів підтримки; поширення найкращих європейських практик відкритої науки; залучення українських установ до ініціатив ЄС та міжнародного наукового співробітництва.
На сторінці блогу DOAJ – глобальної спільноти з 45 країн світ, яка створює та підтримує в актуальному стані унікальний індекс журналів відкритого доступу з усього світу оприлюднено матеріал «DOAJ та DIAMOND: наш фокус на 2025 рік».
На сторінці блогу DOAJ – глобальної спільноти з 45 країн світ, яка створює та підтримує в актуальному стані унікальний індекс журналів відкритого доступу з усього світу оприлюднено матеріал «DOAJ та DIAMOND: наш фокус на 2025 рік».
У ньому зазначається, що упродовж поточного року DOAJ планує зосередити увагу на журналах діамантового відкритого доступу, а також докладати свої зусилля для підвищення видимості та впливу безкоштовних журналів у всьому світі. Зокрема, наголошується на тому, що наразі дві третини журналів, які індексуються DOAJ, не стягують жодної плати за публікацію, при цьому підтримують високий рівень якості, видимості та впливу. Індексація DOAJ слугує для них знаком якості, демонструючи відповідність суворим критеріям фаховості. Метадані журналів і статей широко поширюються та повторно використовуються науковою спільнотою. З моменту запуску DOAJ активно співпрацює з видавничою інфраструктурою Diamond для підтримки безкоштовних публікацій та сприяння індексації журналів. У перспективі – участь у новому проєкті ALMASI від Horizon Europe задля зміцнення некомерційних видань з відкритим доступом в Європі, Латинській Америці та Африці. Глибоке розуміння сучасного ландшафту відкритого доступу у цих трьох регіонах дозволить ALMASI (на основі проєктів CRAFT-OA та DIAMAS) розробляти й узгоджувати стандарти, навчальні ресурси та підтримувати розроблення відповідної політики. Це відбувається шляхом поширення передових практик, розроблення стандартів та інструментів для сталого розвитку у видавничій сфері, покращення технічних можливостей та інфраструктури наукових видань. DOAJ є частиною нового Європейського центру розвитку (EDCH) для підтримки інституційних «діамантових» видавців. Дані DOAJ стануть основою EDCH для просування таких журналів у Європі. Також буде всіляко підтримуватись ініціатива Open Journals Collective (спільна ініціатива бібліотек та університетських видавництв), яка прагне забезпечити стале та масштабоване фінансування безкоштовних громадських журналів з відкритим доступом усіх бізнес-моделей, мов, дисциплін та географічних регіонів. Рух за рівноправне та інклюзивне наукове видавництво набирає обертів, DOAJ підтримує відкритий доступ та буде розвивати співпрацю задля підтримки «діамантових» журналів.
На офіційному порталі європейських даних DataEuropaEu опублікована інформація «Розширення можливостей громадян через науку: роль громадянської науки в Європі».
На офіційному порталі європейських даних DataEuropaEu опублікована інформація «Розширення можливостей громадян через науку: роль громадянської науки в Європі».
Йдеться про те, як не лише вчені, а й небайдужі громадяни залучаються до досліджень і роблять свій внесок до академічної сфери. Громадянська наука є способом залучення усіх зацікавлених осіб, незалежно до їх фаху, до різних етапів процесу наукового дослідження. Загальновизнано, що такі зацікавлені особи можуть сприяти визначенню проблеми, забезпеченню якості її опрацювання, брати посильну участь у зборі та аналізі даних, а також долучатись до їх інтерпретації. Такий підхід робить наукові дослідження більш доступними та інклюзивними. Зазначається, що активні громадяни стали важливими постачальниками даних: на платформі European Citizen Science (ECS) представлено огляд понад 300 громадських наукових проектів з різних країн ЄС. Платформа ESC формує глобальну, інклюзивну та сильну спільноту науковців-громадян, щоб стимулювати суспільні зміни. Наприклад, у проекті «Громадянська обсерваторія посухи» громадяни збирають інформацію про посуху, надаючи локалізовані дані, які інакше могли б бути недоступними. Також ECS забезпечує підтримку відкритих та FAIR даних, роблячи знання та дані відкритими для громадськості і дозволяючи усім зацікавленим можливість брати участь у дослідженнях. Ця ініціатива повністю узгоджується з цілями data.europa.eu основна мета якої – зробити дані відкритими й доступними.
База академічних текстів поповнилась на 5,4 тис. академічних текстів – 2,9 тис. звітів НДДКР і 2,5 тис. дисертацій. Наразі відвідувачі й користувачі НРАТ мають доступ до 299,7 тис. повних електронних версій академічних текстів (у т.ч. 137,8 тис. наукових звітів та 161,9 тис. дисертацій у комплекті з авторефератами й анотаціями), з якими можна ознайомитись без будь-яких обмежень. Відповідно до плану заходів «Партнерство «Відкритий Уряд»» до пошукового сервісу НРАТ у 2024 році було додано можливість працювати з реєстраційними картками НДР, – їх наразі у БД біля 203 тис. Національний репозитарій у рамках інформаційної інтеграції з інституціональними учасниками продовжує співпрацювати з Державним податковим університетом; Дніпровським національним університетом імені Олеся Гончара; Донецьким національним університетом імені Василя Стуса; Закарпатським угорським інститутом ім. Ференца Ракоці II; Київським національним університетом імені Тараса Шевченка; НТУ «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського»; Міжнародним європейським університетом; Національною академією педагогічних наук України; Національним медичним університетом імені О.О. Богомольця; Національним університетом біоресурсів і природокористування України; Сумським державним університетом; Українським гуманітарним інститутом; Українським католицьким університетом, а також журналами «Політичні дослідження» (Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім.І.Ф. Кураса НАН України) та «Полтавський правовий часопис» (Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого). Їх контент у Нацрепозитарії становить 30,6 тис. академічних текстів. База даних НРАТ є доволі затребуваним ресурсом для вітчизняних науковців і освітян: пошук академічних текстів у репозитарії здійснювався понад 150 тис. разів на місяць. Регулярно відбувається оновлення відомостей про контент НРАТ на порталі http://nrat.gov.ua/opendata/ та порталі відкритих даних. Для постійного інформування цільової аудиторії здійснюється публікація корисних матеріалів з різноманітних питань, – від прийнятих урядом та центральними органами влади управлінських рішень, обговорення проєктів документів, наукових заходів, – до аналітичних матеріалів міжнародних організацій, кращих практик відкритої науки та управління даними досліджень, використання технологій ШІ, академічної доброчесності, популяризації наукових здобутків. У 1-му кварталі 2025 року на порталі було розміщено 273 таких інформаційних матеріали. Віддаємо шану видатним вітчизняним науковцям (меморіальна рубрика «Brevis nobis vita data est, at memoria bene redditae vitae sempterna…»). Працює сервіс підписки на новини порталу, завдяки якому науковці, освітяни, інноватори, бібліотекарі у зручному для себе режимі (щодня або раз на тиждень) отримують інформацію про нові публікації документів, події, наукові заходи. Дайджест НРАТ безкоштовно щотижня розсилається підписникам. Зростає спільнота НРАТ у соціальних мережах фейсбук, телеграм, вайбер, відбувається комунікація з користувачам репозитарію. НРАТ отримав DOI та відповідну сторінку на сайті fairsharing.org.
На сторінці блогу сайту DOAJ опубліковано повідомлення «Як ми зберігаємо якість у DOAJ».
На сторінці блогу сайту DOAJ опубліковано повідомлення «Як ми зберігаємо якість у DOAJ».
У ньому зазначається, що команда DOAJ прагне підтримувати довіру до наукових публікацій, гарантуючи, що сумнівні журнали не включатимуться до каталогу. У 2024 році понад 830 годин було витрачено на майже 500 досліджень якості видань. Це дає відповідний результат, засвідчений під час нещодавнього опитування спільноти: користувачі вважають DOAJ надійним джерелом надійних і високоякісних журналів відкритого доступу. Команда з питань якості проводить ретельне розслідування щодо видань, які викликають занепокоєння, що в підсумку має фундаментальне значення для просування місії сприяння видимості, доступності, репутації, використанню та впливу якісних рецензованих журналів із відкритим доступом у всьому світі. З одного боку, науковці покладаються на якісний каталог DOAJ, з іншого – утверджується репутація журналів, що входять до нього, серед дослідників, бібліотек, фінансових установ, грантодавців. У публікації розглядаються питання оцінювання журналів – процедура, вимоги до змісту та складу редакційної колегії, процес рецензування тощо. Наголошується, що журнал повинен здійснювати суворий нагляд за повним процесом публікації. Основним недоліком наразі вбачається відсутність незалежності від адміністративних операцій журналу, що може призвести до зовнішнього впливу та конфлікту інтересів. Окрім проведення власних розслідувань, команда DOAJ покладається на співпрацю з партнерськими організаціями, оцінка яких важлива для виявлення сумнівної публікаційної практики. Окремі користувачі також можуть надсилати свої відгуки до служби підтримки DOAJ, скориставшись для цього веб-сайтом або соціальними мережами.
На сайті Європейської асоціації університетів опублікована стаття Федерікі Гарбулья «Чи витримає Open Science програму конкурентоспроможності ЄС?».
На сайті Європейської асоціації університетів опублікована стаття Федерікі Гарбулья «Чи витримає Open Science програму конкурентоспроможності ЄС?».
У ній автор звертає увагу на те, що у новій програмі ЄС з підтримки конкурентоспроможності роль відкритої науки залишається невизначеною. Усі згодні, що наукові результати повинні залишатися «відкритими наскільки це можливо та закритими, наскільки це необхідно» і спільнота відкритої науки має захищати прогрес, сприяти відкритості як двигуну інновацій задля економічного та суспільного зростання. Європейський Союз наразі переживає суттєві зміни у підходах до конкурентоспроможності, намагається зміцнювати свої позиції у світовому дослідницькому та інноваційному ландшафті. Запуск «Компасу конкурентоспроможності» має призвести до подолання інноваційного розриву між ЄС і його глобальними партнерами, що матиме вирішальне значення в умовах дедалі більш невизначеної геополітичної ситуації. Але якою буде роль відкритої науки в цій новій структурі? Чи зможе Європа зберегти своє лідерство у відкритій науці, підвищуючи свою конкурентоспроможність? Чи прагнення більшої продуктивності та ринкових результатів, заснованих на інноваціях, підірве принципи відкритості європейських досліджень? Наразі цей ландшафт залишається невизначеним і спільнота відкритої науки повинна бути готова до відстоювання своїх принципів. Не можна заради загальної мети підвищення конкурентоспроможності та потакаючи комерційним інтересам нехтувати фундаментальною необхідністю відкритості досліджень, профінансованих державою. Пандемія COVID-19 надала приклад того, як відкриті наукові практики можуть прискорити науковий прогрес і подолати глобальні виклики. Роль відкритої науки у стимулюванні інновацій є величезною, оскільки створюються нові можливості для використання результатів досліджень та ефективного повернення державних інвестицій, здійснених у просування науки як глобального суспільного блага.
Міністерство освіти і науки України пропонує для громадського обговорення проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких Законів України щодо реалізації принципів відкритої науки».
Міністерство освіти і науки України пропонує для громадського обговорення проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких Законів України щодо реалізації принципів відкритої науки».
Документ розроблений на виконання кроку 322 «Плану пріоритетних дій Уряду на 2025 рік», затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18.02.2025 № 131-р, а також завдання 3 «Національного плану щодо відкритої науки», затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 08.10.2022 № 892-р. Він визначає основи державної політики у галузі науково-технічної інформації, порядок її формування і реалізації в інтересах науково-технічного, економічного і соціального прогресу країни. Його прийняття має забезпечити створення в Україні правової бази для отримання, використання та збереження науково-технічної інформації з урахуванням міжнародних стандартів відкритості та прозорості. Законпроєктом регулюються правові та економічні відносини фізичних, юридичних осіб, держави та інших субʼєктів, що виникають при створенні, одержанні, використанні, поширенні та збереженні науково-технічної інформації, а також визначаються правові форми підтримки відкритого доступу до наукових знань й розвитку міжнародного співробітництва у цій галузі. Ним, зокрема пропонуються зміни у термінології щодо відкритої науки; визначаються види й обсяг науково-технічної інформації, до якої має забезпечуватися відкритий доступ та умови, за яких має надаватися відкритий доступ (і випадки, в яких до науково-технічної інформації відкритий доступ може не надаватися); визначаються вимоги до змісту й форми розміщення науково-технічної інформації, а також метаданих, що їх супроводжують (у т.ч. у державних базах даних); встановлюється чіткий перелік видів наукових результатів, що підлягають обов’язковій публікації у відкритому доступі та конкретні строки їх розміщення у відкритому доступі; врегульовуються питання авторських та суміжних прав в частині відкритої науки (створюється правова база для широкого використання глибинного аналізу тексту та даних в ході виконання наукових (науково-технічних) робіт; вдосконалюється регулювання використання сирітських творів; визначаються особливості використання наукових публікацій для створення похідних творів). Законопроєкт імплементує ключові положення актів законодавства Європейського Союзу в частині відкритої науки, а саме: Директиви 2019/790 Європейського Парламенту і Ради від 17.04.2019 «Про авторське право та суміжні права на єдиному цифровому ринку» та про внесення змін до Директив 96/9/ЄК та 2001/29/ЄК, Директиви 2019/1024 Європейського Парламенту і Європейської Ради від 20.06.2019 «Про відкриті дані та повторне використання інформації державного сектору», Регламенту 2021/695 Європейського Парламенту і Європейської Ради від 28.04.2021 «Про заснування «Горизонт Європа» – Рамкової програми з досліджень та інновацій», Рекомендацій Єкрокомісії 2018/790 від 25.04.2018 «Щодо доступу та збереження наукової інформації». Зауваження та пропозиції до проєкту можна подати до 31 березня 2025 року
Опубліковано рейтинг університетів за кількістю цитувань у профілях дослідників Google Scholar за січень 2025 року.
Опубліковано рейтинг університетів за кількістю цитувань у профілях дослідників Google Scholar за січень 2025 року.
Він побудований за ініціативою Cybermetrics Lab, іспанської дослідницької групи Instituto de Politicas y Bienes Públicos del Consejo Superior de Investigaciones Sientíficas. Рейтинг відображає прихильність університетів до принципів відкритої науки і враховує цитованість 310 профілів авторів у Google Scholar. При побудові рейтингу використані відомості понад 6,3 тис. закладів вищої освіти, дані стосовно яких були упорядковані за кількістю цитат, отриманих найкращими дослідниками кожної установи. До топ-5 українських ЗВО у рамках цього рейтингу увійшли: Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»», Сумський державний університет, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана.
Всі акаунти на сайті НРАТ проходять стандартну процедуру реєстрації і є верифікованими. Однак для того, щоб отримати додаткові можливості, такі як публікація відкритих рецензій на академічні тексти, необхідна верифікація за афіляцією.
Щоб отримати статус «верифікований», необхідно змінити основну адресу електронної пошти на корпоративну, яка прив’язана до наукової установи або закладу освіти.
Наприклад: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
Після підтвердження корпоративної електронної скриньки ваш акаунт буде автоматично верифіковано за афіляцією.
Якщо ваша електронна адреса є корпоративною, але акаунт не має позначки верифікації, вам необхідно написати нам на електронну скриньку NRAT@ukrintei.ua. Після перевірки ми додамо вашу адресу в базу даних, і ваш акаунт буде верифіковано.
Після проходження процедури верифікації за афіляцією ви можете змінити основну адресу електронної скриньки на зручну для вас, не втративши при цьому статусу верифікації.
Проходити верифікацію за афіляцією необхідно лише один раз.
* Ми використовуємо корпоративні адреси з Єдиної державної бази з питань освіти та Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави
