На сайті Times Higher Education опублікована стаття Кеті Чарльз «Надмірна персоналізація штучного інтелекту може перешкоджати навчанню».
У ній наголошується, що у гонитві за трендом все більшої персоналізації навчання не можна діяти бездумно, втрачаючи головне, – те, що робить навчання цінним. Нам необхідна продуктивне поглиблене навчання. А цифрова освіта, яка обіцяє гіперперсоналізацію через створення адаптованого до слухача контенту, адаптивне оцінювання та постійний зворотній зв’язок від ГШІ, можуть дати зворотній результат від того, що очікується. У цьому прагненні до індивідуалізації є великий ризик того, що відбувається руйнування якості та змісту освіти. Дійсно, персоналізація має великі переваги: враховує різноманітні потреби, підтримує тих, хто поєднує роботу та навчання, розширює доступ до освіти через розвиток метапізнання. Разом із тим, слід зважати на ілюзію самодостатності (освіта – це не лише отримання та обробка інформації, а й участь у діалозі, обговорення сенсу та пізнання світу); проблем метапізнання та соціалізації (коли навчання стає надмірно персоналізованим, керованим штучним інтелектом, відбувається на самоті та оцінюється автоматично, це позбавляє студента важливих можливостей для інтелектуального розвитку в колективі). Небезпека надмірної персоналізації у тому, що абсолютизується припущення, що всі учні отримують однакову користь від такого підходу, але в реальності багатьом слухачам потрібне структуроване керівництво, наставництво та соціальна взаємодія для розвитку необхідних навичок, рефлексивний підхід. Завдання вищої освіти полягає не в тому, щоб відмовитися від технологій, а в тому, щоб забезпечити, що вони служать, а не витісняють рефлексивний та соціальний виміри навчання.
Детальніше: https://ukrintei.ua/y/4Efbj
Фото: pixabay.com
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики
