Національний репозитарій академічних текстів

СТРАТЕГІЧНА АЛЬТЕРНАТИВА ДЛЯ СЛАБКИХ УНІВЕРСИТЕТІВ США

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Суміт Карн «Зростання онлайн-активності може врятувати університети США, що переживають труднощі».

У ній автор розглядає, як саме активізація сегменту онлайн-освіти може стати порятунком для американських університетів, що стикаються зі спадом студентської зацікавленості, демографічними викликами та політичними обмеженнями. У статті автор звертає увагу на основні загрози, з якими наразі зіштовхуються американські навчальні заклади: падіння набору зарубіжних студентів через зміну імміграційної політики, демографічний спад серед молоді, економічні чинники. Для багатьох невеликих університетів, які майже повністю залежать від плати за навчання, навіть відносно невелике зменшення кількості іноземних студентів може стати критичним, призвести до фінансової нестабільності та навіть закриття. Стратегічним інструментом пом’якшення ризиків може стати онлайн-освіта. За результатами вивчення майже 5 тис. навчальних закладів, збільшення частки онлайн-курсів на 1% корелює з приростом приблизно на 8 тис. нових студентів. Автор не ідеалізує це зростання і застерігає, що занадто велика частка студентів, які навчаються виключно онлайн (наприклад, понад дві третини у кризовий час або понад 90 % в умовах стабільності), може призводити до зменшення залученості студентів до освітнього процесу, зниження якості взаємодії, перевантаження, проблем із доступністю та технічною інфраструктурою. Масштабування онлайн-пропозиції в освіті само по собі – не гарантія успіху. Для успішної цифрової трансформації необхідна стратегічна архітектура: поєднання онлайн і очного навчання (бленд-формат), професійна підтримка викладачів у цифровій педагогіці, чітке проектування курсів із визначеними результатами навчання, регулярна взаємодія зі студентами, адаптація освітніх матеріалів та резервні варіанти доступу до контенту. Також важливо розвивати «супровідні» сервіси: академічне консультування, репетиторство, доступ до бібліотечних ресурсів, психологічна підтримка, кар’єрну підтримку. Не менш важливою є роль державних і регіональних політик у підтримці цифрового доступу, як, наприклад, інвестиції в інфраструктуру широкосмугового інтернету, субсидії на пристрої чи доступ до мереж для малозабезпечених студентів. І слід пам’ятати про уроки минулого: проєкти масових онлайн-курсів (MOOCs) зазнали критики через низький рівень завершення і слабку взаємодію учасників. Отже, дистанційне навчання не є універсальним порятунком, але за умови побудови виваженої стратегії, належної підтримки та уваги до розвитку інфраструктури, воно має гарний потенціал для зміни траєкторії розвитку університетів в умовах кризи, воно здатне зробити систему більш гнучкою, інклюзивною та стійкою до викликів майбутнього.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/aJXAf

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ОсвітаОнлайн #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2025-09-30

ГРАНТОВА ПРОГРАМА STARTUP EDGE

Український фонд стартапів оголосив про запуск нової грантової програми Startup EDGE.

Український фонд стартапів оголосив про запуск нової грантової програми Startup EDGE.

Вона націлена на підтримку інноваторів у масштабуванні проєктів на ранніх етапах розвитку, а також посилення конкурентоспроможності вітчизняної стартап-екосистеми. Startup EDGE фокусується на підтримці технологій у сфері біотехнологій та науки про життя, робототехніки, 5G, Web 3.0, ШІ та машинного навчання, сталого розвитку, відновлюваної енергетики, чистих технологій, рішень для збереження ресурсів і зменшення негативного впливу на довкілля; цифрових освітніх рішень і технології для трансформації навчання й підвищення доступності знань. Гранти можуть отримати стартапи на стадії pre-seed (до 20 тис. євро), а також на стадії seed (до 40 тис. євро). Грантова програма Startup EDGE реалізується УФС за підтримки проєкту EU4Innovation East, що фінансується ЄС, співфінансується урядом Франції та реалізується Expertise France.

Детальніше: https://usf.com.ua/programs/grant-support, https://qrpage.net/qr/Yr2xs

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ГрантиМіжнароднаПідтримка #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2025-09-30

ПОРЯДОК ВИКОРИСТАННЯ КОШТІВ ДЕРЖБЮДЖЕТУ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ФАХІВЦІВ І ПРАЦІВНИКІВ БЮДЖЕТНОЇ СФЕРИ

Кабінет Міністрів України ухвалив Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою 2201250.

Відповідна постанова від 25 вересня 2025 р. № 1190 розміщена на Урядовому порталі. Документ визначає вимоги до виконавців державного замовлення за зазначеною бюджетною програмою; підстави для проведення конкурсного відбору виконавців державного замовлення; повноваження конкурсної комісії; алгоритм проведення конкурсу; особливості реалізації виконання державного замовлення. Планується, що реалізація постанови забезпечить можливість підвищення рівня кваліфікації фахівців і сприятиме підвищенню їхньої конкурентоспроможності на ринку праці.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/Hf1MB, https://qrpage.net/qr/UZMN4, https://qrpage.net/qr/4rc43

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2025-09-30

ОЕСР: ПРОГАЛИНИ В ДАНИХ ЩОДО ЦІЛЕЙ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала короткий огляд «Прогалини у даних щодо ЦСР: аналітика від Центру цілей сталого розвитку ОЕСР» із серії «Аналітика політики ОЕСР щодо добробуту, інклюзії та рівних можливостей».

У ньому зазначається, що майже через десять років після початку реалізації «Порядку денного на період до 2030 року» країни ОЕСР досягли значних успіхів у зміцненні статистичного потенціалу моніторингу Цілей сталого розвитку. Відбувається покращення доступності даних, здійснюється їх гармонізація та охоплення ними багатьох цілей. Разом із тим, залишаються критичні прогалини, які ускладнюють повноцінний всеохоплюючий моніторинг ЦСР. На таких проблемах зосереджено увагу експертів. Перша – своєчасність даних: понад 40 % показників ЦСР у країнах ОЕСР базуються на застарілих даних, що заважає ефективному реагуванню у режимі реального часу в таких ключових сферах, як боротьба зі зміною клімату (ЦСР 13), соціальна справедливість (ЦСР 5 і 10) та біорізноманіття (ЦСР 15). Друга проблема – визначення цілей: фрагментований підхід, особливо в рамках ЦСР 5, 10 та 11, послаблює здатність країн послідовно відстежувати прогрес та розробляти відповідні політики. Третя проблема – ряд показників не відображають належним чином суті ЦСР, наприклад щодо цілі 5 – нерівності, з якою стикаються жінки. Четверта проблема – рівень деталізації даних: демографічна дезагрегація за статтю, віком, доходом та географічним розташуванням залишається недостатньою, що обмежує можливість ефективного відстеження розбіжностей. Дані з розбивкою за статтю доступні для зайнятості та освіти, але в основному відсутні для показників екологічної та цифрової інклюзії. П’ята проблема – галузеві прогалини, які незважаючи на глобальний прогрес, все ще залишаються: понад 30% цілей у вимірі «Планета» не мають достатніх даних для аналізу відстані до цілі або аналізу тенденцій; показники екологічної стійкості мають значні прогалини в даних, що ускладнює відстеження втрат біорізноманіття та рівнів забруднення.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/sshtK, https://qrpage.net/qr/qy1bV

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ЦСР_SDG #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2025-09-30

СУПЕРЕЧЛИВІ ПІДХОДИ ДО ОЦІНЮВАННЯ: ВИКЛАДАЧІ ЗАНИЖУЮТЬ ОЦІНКИ ЧЕРЕЗ ПІДОЗРУ ВИКОРИСТАННЯ ШІ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Жульєт Роселл «Викладачі занижують оцінки студентам, коли підозрюють їх у використанні ШІ».

У ній містяться роздуми одо того, як викладачі наразі реагують на застосування студентами штучного інтелекту при виконанні самостійних робіт та як це загалом змінює систему і процес оцінювання. Нещодавно проведене дослідження, побудоване на результатах опитування 33-х викладачів показало, що навіть за умови дозволу на застосування ШІ при підготовці завдань, деякі викладачі все одно занижують оцінки студентам, якщо підозрюють, що ті надмірно покладалися на інструменти ШІ. Ця практика породжує неоднорідність у підходах до оцінювання, нерозуміння очікувань і збільшення напруженого стану студентів, посилення недовіри між студентами та викладачами. Тому важливо розробити чітку модель «валідності» оцінювання, у рамках якої можна чітко вказувати, в яких випадках використання ШІ справді підриває можливість продемонструвати набуті студентами навички. Тоді, якщо застосування ШІ перешкоджатиме демонстрації здобувачами освіти справжніх набутих нових компетенцій, таке зменшення оцінки буде справедливим. Також рекомендується зробити зручними та прозорими комунікації в освітньому середовищі з приводу характеру використання ШІ, показувати заздалегідь, як це впливатиме на оцінювання, для чого потрібно проводити відповідні семінари або тренінги, щоб забезпечити уніфікацію належних практик оцінювання для усіх викладачів. Отже, зараз існує високий ризик як послаблення довіри до академічних сертифікатів, так і несправедливих оцінок, тому необхідно встановити зрозумілі й справедливі рамки для роботи з ШІ в освітньому процесі.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/KbU5P, https://qrpage.net/qr/KA1mE

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2025-09-29

ВИДАННЯ ДЛЯ ФАХІВЦІВ ВІД КНИЖКОВОЇ ПАЛАТИ УКРАЇНИ

Книжкова палата України на власному сайті у розділі «Видання для фахівців» оновила інформацію про нові надходження книг і брошур.

У ньому представлені публікації з видавничої справи та редагування, книгознавства, документознавства, бібліології, бібліографії та бібліографознавства, а також галузеві науково-методичні та методичні розробки. Список видань формується на основі електронної бази даних обов’язкового примірника документів.

Детальніше: http://www.ukrbook.net/, https://qrpage.net/qr/lO5Xh

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_НауковіВидання_новини

2025-09-29

ГРОМАДСЬКЕ ОБГОВОРЕННЯ ПРОЄКТУ ЗМІН ДО ПОРЯДКУ АТЕСТАЦІЇ ЗДОБУВАЧІВ СТУПЕНЯ ФАХОВОЇ ПЕРЕДВИЩОЇ ОСВІТИ ТА СТУПЕНІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Міністерство освіти і науки пропонує до громадського обговорення проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 19 травня 2021 року № 497».

Документ стосується змін до «Порядку атестації здобувачів ступеня фахової передвищої освіти та ступенів вищої освіти на першому (бакалаврському) та другому (магістерському) рівнях у формі єдиного державного кваліфікаційного іспиту» та переліку спеціальностей, за якими атестація здобувачів ступеня фахової передвищої освіти та ступенів вищої освіти на першому (бакалаврському) та другому (магістерському) рівнях здійснюється у формі єдиного державного кваліфікаційного іспиту. Підставою для внесення змін є урядове рішення про оновлення Переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої та фахової передвищої освіти (постанова від 21.02. 2025 №188) та відповідний наказ МОН про затвердження Переліку спеціальностей на рівні вищої освіти, що передбачають доступ до професій, для яких запроваджено додаткове регулювання, проведення аналітичного дослідження єдиного державного кваліфікаційного іспиту (від 27.02.2025 № 373). Передбачається, що реалізація проєкту сприятиме оновленню освітніх програм закладів вищої та фахової передвищої освіти. Зауваження та пропозиції до проєкту можна подати до 13 жовтня 2025 року.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/1bU33, https://qrpage.net/qr/Yt8qn, https://qrpage.net/qr/JYRzY, https://qrpage.net/qr/Yt8qn

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_обговоркеея #НРАТ_Освітянам_обговорення

2025-09-29

ОЕСР: РЕФОРМИ ПОДАТКОВОЇ ПОЛІТИКИ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала політичний огляд «Реформи податкової політики 2025 року: ОЕСР та окремі країни-партнери».

Це щорічне видання, яке містить порівняльну інформацію про податкові реформи у різних країнах світу. Експерти відстежують зміни у податковій політиці, визначають тенденції та аналізують податкові реформи. Нинішнє видання зосереджене на податкових реформах, які було проголошено або упроваджено впродовж 2024 року у 86 юрисдикціях. Зазначається, що 2023 рік став поворотним моментом у відході від широких заходів податкового полегшення, які мали місце під час пандемії та подальшого періоду інфляції, і відповідний тренд наразі закріпився завдяки підвищенню ставок та реформі цільової податкової підтримки для усіх основних видів податків. Високий рівень боргу у поєднанні зі значними новими витратами, пов’язаними зі зміною клімату, старінням населення та збільшенням витрат на оборону, змусив країни з різним рівнем доходів прийняти стратегію мобілізації додаткових доходів. Деякі з них вирішили підвищити стандартні ставки податку на додану вартість, податку на прибуток підприємств або податку на доходи фізичних осіб, а також податки, пов’язані з охороною здоров’я та навколишнім середовищем. Інші вдались до більш цільових підходів, які мають забезпечити збільшення податкових надходжень – введення тимчасових або постійних податків на надприбуток або запровадження додаткових податків. Ці заходи мають різний масштаб, їх застосовують до конкретних секторів, високоприбуткових підприємств або безпосередньо до надприбутків.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/9rOZg, https://qrpage.net/qr/Uctah, https://doi.org/10.1787/de648d27-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2025-09-29

ЧИ ЗДАТЕН ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ СТАТИ НАУКОВИМ РЕЦЕНЗЕНТОМ?

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Шелдона Г. Джейкобсона «Рецензування за допомогою ШІ має пройти належну перевірку».

У ній автор порушує питання використання інструментів штучного інтелекту для рецензування наукових праць і наголошує, що перед тим, як запроваджувати відповідні практики, потрібно ретельно перевірити надійність і здатність ШІ адекватно виконувати ці завдання. Автор звертає увагу, що нині існують десятки тисяч наукових журналів, і процес оцінювання рукописів вимагає величезних витрат ресурсів часу та зусиль фахівців. Якщо кожну статтю мають рецензувати кілька незалежних експертів, то загальний обсяг роботи вимірюється мільйонами годин на рік. Саме тому зростає інтерес до можливостей штучного інтелекту як інструмента, який міг би зменшити таке навантаження. Будь-який процес рецензування наукової праці зводиться до трьох основних питань: чи є дослідження новим, чи коректними є отримані результати та чи додає робота вагомий інтелектуальний внесок у відповідну сферу знань. У кращому випадку технології штучного інтелекту можуть більш-менш успішно визначати рівень новизни, порівнюючи рукописи з наявною базою знань. Однак оцінка коректності та інтелектуальної цінності дослідження потребує глибокого контексту і часто пов’язана з суб’єктивними судженнями, що робить завдання значно складнішим. Джейкобсон застерігає: алгоритми навчаються на даних, які вже містять певні неточності й помилки, тому ймовірність упереджень дуже висока. Крім того, існує ризик, що система ігноруватиме роботи, які виходять за межі усталених підходів, натомість надаючи перевагу тим, що розвивають уже добре відомі напрямки. Це може посилити так званий «груповий ефект», коли інноваційні ідеї не отримують належної уваги. Щоб уникнути таких проблем, автор пропонує не замінювати людей автоматизованими рішеннями, а звернутись до гібридної моделі: статті оцінюють рецензенти, але паралельно ті самі рукописи проходять перевірку штучним інтелектом. Порівняння результатів дозволить з’ясувати, в яких галузях збіг між оцінками людей і алгоритмів може бути досить високим, а де навпаки — різниця виявиться суттєвою. Лише після такого тестування можна говорити про поступове розширення ролі технологій. Ключовий висновок полягає в тому, що системи ШІ самі мають пройти своєрідне «рецензування». Наразі немає доказів їхньої стабільної роботи без значних похибок і упереджень, тому їхнє застосування в офіційному процесі рецензування слід відтермінувати. Майбутнє науки може виграти від технологічної підтримки, однак це відбудеться лише за умови, що надійність таких інструментів буде перевірена так само суворо, як і будь-яке інше дослідницьке нововведення.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/iN8SU, https://arxiv.org/

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2025-09-26

КОНКУРС ПРОЄКТІВ ФУНДАМЕНТАЛЬНИХ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ПРИКЛАДНИХ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Міністерство освіти і науки України оголосило конкурс проєктів фундаментальних та прикладних наукових досліджень, виконавцями яких є працівники закладів вищої освіти та наукових установ, що належать до сфери управління МОН.

Відповідний наказ від 24 вересня 2025 року № 1281 розміщено на офіційному вебсайті МОН. Конкурс проводиться відповідно до нового «Положення про проведення конкурсних відборів проєктів наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок та оцінювання результатів їх виконання», затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 30 червня 2025 року № 947 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 липня 2025 року за № 1131/44537. Тематика конкурсу чітко регламентована напрямами інноваційної стратегії Глобальної інноваційної стратегії України WIN WIN 2030 і спрямована на зміцнення обороноздатності та технологічного суверенітету України. Передбачено, що 100 млн грн буде спрямовано на підтримку проєктів прифронтових та прикордонних закладів вищої освіти та наукових установ. Цьогоріч до 4,5 млн грн збільшена максимальна вартість проєкту (у т.ч. дозволено планувати капітальні видатки, матеріали, реактиви у обсязі до 25% сукупної вартості проєкту), є можливість долучення вчених НАН України до авторського колективу. Здійснена максимальна адаптація конкурсу до умов Рамкової програми ЄС «Horizon Europe». Визначення переможців відбуватиметься окремо за кожним тематичним напрямом. Початок виконання проєктів запланований на січень 2026 року. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 27 жовтня 2025 року через Національну електронну науково-інформаційну систему URIS.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/pEyLJ, https://qrpage.net/qr/U8NjM, https://nauka.gov.ua/information/fk2025/

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ГрантиМіжнароднаПідтримка #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2025-09-26