Національний репозитарій академічних текстів

УЗГОДЖЕННЯ ШІ З ФУНДАМЕНТАЛЬНИМИ ЦІННОСТЯМИ ICAI

На сторінці блогу Міжнародного центру академічної доброчесності опублікована стаття Камілли Робертс «Узгодження ШІ з фундаментальними цінностями ICAI».

У ній розглядаються актуальні питання впливу штучного інтелекту на освіту, – від адаптивних навчальних платформ до генеративних помічників з письма, автоматичного оцінювання чи прогнозного консультування. ШІ обіцяє ефективність, персоналізацію та доступність. Однак у Камілли виникає питання, як можна гарантувати, що ШІ покращує навчання, зберігаючи фундаментальні цінності академічної доброчесності ICAI? Адже основними цінностями академічної доброчесності ІСАІ є чесність, довіра, справедливість, повага, відповідальність та мужність. Автор вважає, що обговорення цих цінностей допомагає приймати рішення щодо етичного та ефективного використання штучного інтелекту в освіті, користуючись перевагами нових технологій та водночас захищаючи доброчесність, яка робить можливим змістовне навчання. Розглядаючи фундаментальні цінності академічної доброчесності ICAI, Камілла наголошує ні їх ключових характеристиках, наводить конкретні приклади ефективних стратегій їхнього упровадження, пропонує переглянути політику закладів освіти щодо штучного інтелекту для забезпечення прозорості та справедливості у використанні освітніх технологічних інструментів. Вона закликає академічну спільноту активно підключитись до обговорення питань етичної інтеграції штучного інтелекту в освіту, щоб зберегти фундаментальні цінності, а не поставити їх під загрозу.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/i7PL7, https://qrpage.net/qr/USnAd

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2025-12-08

ДЕРЖАВНІ СТИПЕНДІЇ ВІД УРЯДУ КИТАЙСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ

Уряд Китайської Народної Республіки відповідно до «Угоди між Міністерством освіти і науки України та Міністерством освіти Китайської Народної Республіки про співробітництво у галузі освіти» оголосив про старт конкурсу претендентів на отримання державних стипендій на навчання у 2026/2027 навчальному році.

Планується надати 90 державних стипендій на навчання у 2026/2027 навчальному році за освітніми рівнями бакалавр, магістр, доктор філософії, а також підтримати річне мовне стажування. У конкурсі можуть взяти участь громадяни України віком до 25 років з повною середньою освітою (і віком до 45 років) для претендентів на загальні стипендіальні програми, ступенем бакалавра (й віком до 35 років) для участі у магістерських програмах, ступенем магістра (віком до 40 років) для докторських програм, ступенем магістра або доцента (віком до 50 років) для програми підтримки старших науковців. Претенденти мають скласти «Оцінку компетентності в Китаї», мати високий рівень володіння китайською мовою, відповідати вимогам до вступу до заявлених університетів щодо академічних здібностей та інших критеріїв. Заявку на конкурс можна подати до 26 січня 2026 року.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/Ii2Wx, https://qrpage.net/qr/tghDX

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ГрантиМіжнароднаПідтримка #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2025-12-08

ОЕСР: РОЗВИТОК ЕКОСИСТЕМИ ДОСЛІДНИЦЬКОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Розвиток екосистем дослідницької інфраструктури для вирішення складних наукових та суспільних завдань» із серії «Документи ОЕСР з питань політики у галузі науки, технологій та промисловості».

У ньому зазначається, що дослідницькі інфраструктури відіграють важливу роль у розвитку досліджень у всіх наукових галузях. Звісно, окремі наукові інституції не мають у своєму розпорядженні всього необхідного обладнання та ресурсів, необхідних для вирішення складних наукових і соціальних завдань, особливо якщо йдеться про міждисциплінарні або багатопрофільні дослідження. Розвиток інтегрованих екосистем дослідницьких інфраструктур відкриває нові можливості для розширення сфери діяльності, впливу та ефективності окремих наукових установ, але потребує значних стимулів для подолання практичних проблем, що перешкоджають створенню та сталому розвитку цих інфраструктур. У 2023 році Глобальний науковий форум доручив Секретаріату ОЕСР та міжнародній експертній групі проаналізувати поточний стан та потенціал дослідницьких екосистем у галузі інженерії. Оприлюднений звіт базується на аналізі інформації, зібраної експертною групою фахівців з 14 країн, представників Європейської Комісії та міжнародних організацій, а також включає результати двох спеціалізованих міжнародних семінарів. Документ містить інформацію про поточний стан співпраці у галузі дослідницької інфраструктури, аналізує передовий досвід підтримки екосистем досліджень, визначає чинники та засоби підтримки, набір рекомендацій для політиків і керівників академічних інституцій щодо підтримки екосистеми дослідницьких інфраструктур у різних дисциплінах.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/qVoAc, https://qrpage.net/qr/KgJzr, https://doi.org/10.1787/34797721-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_БезпекаДосліджень

2025-12-08

ШАНС ДЛЯ ЕКОНОМІКИ: УНІВЕРСИТЕТИ ЯК ДВИГУН ДЛЯ ІННОВАЦІЙ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Еллен Пекер «Прохання до уряду використовувати університети як технологічні центри підтримки».

У ній йдеться про рекомендацію аналітичного центру Tony Blair Institute (TBI) до уряду Великої Британії створити мережу університетських центрів допомоги підприємствам із упровадження технологій, що може посилити цифрову інфраструктуру, стимулювати інновації та підвищити продуктивність національної економіки. У звіті TBI зазначається, що головна проблема — не нестача нових розробок, а слабке розповсюдження вже доступних технологій у середовищі малого і середнього бізнесу. Багато компаній не знають, що саме їм може бути корисним, а також не мають ресурсів чи фахівців для упровадження. За оцінками аналітиків, якщо уряд зробить технологічне упровадження центральним елементом стратегії розвитку, можна додатково створити чинник економічного зростання. TBI пропонує не створювати нові структури, а використовувати вже наявні — університети. За аналогією з німецькою моделлю, де діє програма «Mittelstand-Digital», заклади вищої освіти можуть стати «центрами технологічного прийняття». Це передбачає підтримку упровадження, консультації, навчання керівників і працівників підприємств, допомогу з адаптацією технологій під потреби бізнесу, створення мереж обміну досвідом між компаніями. Представники університетів на це вже реагують позитивно. За словами керівників профільних організацій, у багатьох ЗВО є необхідна інфраструктура (лабораторії, обладнання) та експерти які можна швидко переорієнтувати, щоб допомагати бізнесу. Це могло б бути вигідно не лише для підприємств, а й для вишів: заклади отримують нові джерела фінансування, можливість залучати практичні кейси та поглиблювати зв’язок із економікою. Університети мають потенціал щоб стати ключовими акторами національної економічної модернізації. Якщо уряд підтримає цю ідею, країна може отримати подвійну вигоду — нові можливості для бізнесу та зміцнення університетів як інституцій, здатних транслювати науку в практичну користь.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/MWtgC

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation #НРАТ_ПопуляризаціяНауки

2025-12-05

УКРАЇНСЬКА LLM НА ОСНОВІ GEMMA ВІД GOOGLE

Міністерство цифрової трансформації України та Київстар повідомляють, що ними обрано велику мовну модель, на якій тренуватимуть національну українську LLM.

Нею стала загальнодоступна open-source-модель Gemma 3 від Google. Її планується адаптувати до української мови, удосконалити український токенайзер (це покращить роботу моделі з українською мовою, зменшить помилки при створенні україномовних текстів та оптимізує обчислювальні витрати при використанні моделі); донавчити модель на унікальних україномовних текстах, які зараз збирають експерти. Ключовими перевагами у виборі моделі стали наступні: оптимальний баланс продуктивності та ресурсів (Gemma забезпечує високу якість при оптимальних інфраструктурних вимогах, це одна з найкращих серед відкритих моделей з погляду співвідношення розміру та якості); багатомовна підтримка (модель наразі має українську мову у своєму діапазоні та легко адаптується через донавчання); мультимодальність (модель може сприймати й аналізувати не лише текст, а й зображення); розширений токенайзер (обсяг токенів забезпечує точне та ефективне опрацювання текстів та донавчання); довге контекстне вікно (128 тис. токенів); наявність кількох розмірностей (що дозволяє гнучко обирати розмір моделі під конкретну сферу застосування); успішні приклади використання для створення українськомовних LLM (Lapa LLM та MamayLM).

Детальніше: https://qrpage.net/qr/2Orbs, https://qrpage.net/qr/jOKXY

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2025-12-05

ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ У КРЕАТИВНИХ ІНДУСТРІЯХ

На порталі «ДіяОсвіта» доступний для ознайомлення новий серіал «Штучний інтелект у креативних індустріях».

На порталі «ДіяОсвіта» доступний для ознайомлення новий серіал «Штучний інтелект у креативних індустріях».

Він містить корисну інформацію про різні інструменти ШІ та їх практичне використання у галузі маркетингу, дизайну, комунікацій, аналітики задля досягнення найкращих професійних і творчих результатів. Ознайомлення з 8-ма короткими серіями дозволить навчитись, як додавати ШІ у робочий процес; які інструменти підтримають креативність; як найкраще використовувати дані; як розподілити автоматизацію процесів і функції людини; як працювати з контентом і залишатися при цьому оригінальним, як працювати безпечно, уникаючи ризиків; як захищати дані й розпізнавати маніпуляції та використовувати ШІ етично. Серіал створений у співпраці з Міністерством цифрової трансформації України за підтримки Dentsu Ukraine.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/Q198L

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_ОсвітаОнлайн #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_ новини #НРАТ_Інноваторам_ новини #НРАТ_Бібліотекарям

2025-12-05

ПОВІДОМЛЕННЯ ЩОДО ЗАХИСТІВ ДИСЕРТАЦІЙ ДОКТОРІВ ТА КАНДИДАТІВ НАУК

Міністерство освіти і науки України 5 листопада 2025 року оприлюднило повідомлення про захисти на здобуття наукового ступеня кандидата і доктора наук.

Публікація здійснена відповідно до чинного порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2019 року № 943.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/3swlL, https://qrpage.net/qr/yx6sa, https://qrpage.net/qr/NRJD4, https://qrpage.net/qr/TF1gz

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2025-12-05

РЕДАКЦІЙНА ЕНДОГАМІЯ ТА ЕНДОГЕНІЯ: ТРУДНОЩІ НА ШЛЯХУ ДО DOAJ

На сторінці блогу DOAJ опублікована стаття Марини Назаровець та Сергія Назаровця «Редакційна ендогамія та ендогенія: труднощі на шляху до DOAJ».

Автори наголошують, що найбільш поширеною проблемою при подачі заявок на включення у DOAJ є ендогенія (надто часте розміщення статей членами редколегії у власних журналах) та обговорюють те, як видавці університетських журналів можуть відстоювати редакційну незалежність й уникати кумівства. Університетські журнали часто починають свій шлях до DOAJ, будучи сповнені енергії та оптимізму, перед цим повністю переробивши сайт, оновивши правила та добре відформатувавши метадані. Здається, все йде гладко, й очікується, що заявку буде схвалено без будь-яких серйозних проблем. Проте виникають перешкоди, характерні для університетських публікацій, які рідко ураховуються, але можуть уповільнити або навіть зупинити процес включення у DOAJ. Багато редакцій навіть не підозрюють про ці перешкоди, поки не розпочинають підготовку заявки. Саме на цьому етапі приходить усвідомлення, що редколегія майже повністю складається з колег із того ж університету, де видається журнал. Це явище, відоме як редакційна ендогамія, викликає побоювання щодо незалежності редакційних рішень. Якщо головний редактор, заступники редактора, члени редколегії та технічні редактори – усі чи більшість із них – представляють той самий університет чи факультет, ризик інституційного впливу зростає. Керівництво DOAJ з подання заявок рекомендує уникати ситуацій, коли всі члени редколегії представляють один і той самий виш. Університетським журналам потрібно переглянути редакційну практику та структуру управління, децентралізувати владу у редакційній структурі; запровадити прозору й відкриту систему редакційного відбору; уникати «довічних» призначень; забезпечити значний зовнішній внесок у процес рецензування; розвивати культуру залучення зовнішніх авторів; документувати, публікувати та дотримуватись політики щодо конфліктів інтересів; просувати журнал як академічну платформу, а не інструмент для локальних цілей; створити міжнародну мережу партнерств. Ендогамія та ендогенія не є вироком для університетського журналу. Навпаки, вони є дзеркалом, що допомагає визначити, в яких питаннях редакція може стати більш відкритою, різноманітною та збалансованою. Університетські журнали відіграють ключову роль у розвитку відкритої науки і часто є яскравими прикладами стійких, незалежних, діамантових ініціатив відкритого доступу. Тому демонстрація прозорості та незалежності роботи журналу — важливий та цілком досяжний крок.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/SD4oD

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_ПопуляризаціяНауки #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_НауковіВидання_новини

2025-12-05

ОЕСР: ОЦІНКА ВІДПОВІДНОСТІ ФІНАНСУВАННЯ ДіР СУСПІЛЬНИМ ЦІЛЯМ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Оцінка відповідності фінансування ДіР суспільним цілям: аналітика з нових джерел даних та методів за допомогою штучного інтелекту» із серії «Робочі документи ОЕСР з питань науки, технологій та промисловості».

У ньому розглядається внесок державних інвестицій у дослідження та розробки країн ОЕСР. Традиційно аналіз проводився за допомогою наявних класифікацій з високим ступенем агрегації. Наявна статистика, хоча й забезпечує всебічний підхід, залишає без відповіді питання актуальності фінансування ДіР для досягнення конкретних суспільних цілей, тому фахівці ОЕСР розробили аналітичну інфраструктуру для роботи з адміністративними мікроданими ДіР та інструментами штучного інтелекту для аналізу кількісних і якісних даних у поєднанні з традиційними методами. У документі представлено новий підхід до оцінювання релевантності державного фінансування досліджень та розробок для досягнення суспільних цілей. Цей підхід базується на новій моделі класифікації та описів діяльності в галузі досліджень і розробок у контексті Цілей сталого розвитку. Застосована до описів проектів досліджень та розробок у базі даних Fundstat ОЕСР модель показує, як фінансування (зокрема – фундаментальних досліджень), сприяє досягненню суспільних цілей, дозволяє порівнювати портфелі фінансування та надає докази взаємозалежності між суспільними цілями, яким служить фінансування досліджень та розробок, та його потенціалом.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/dw5TW, https://qrpage.net/qr/ah8eU, https://doi.org/10.1787/bafcdc7b-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ЦСР_SDG #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2025-12-05

REF-2029 І ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ: НАУКОВЦІ КАТЕГОРИЧНО «ПРОТИ»

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Патріка Джека «Більшість науковців категорично проти використання ШІ для REF 2029».

У ній йдеться про те, що проведене серед академічних працівників Британі опитування показало несприйняття ідеї залучення штучного інтелекту до процесу оцінювання наукових результатів у межах підготовки до чергового циклу оцінювання якості досліджень (REF 2029). Від 54% до 75% респондентів висловили сильне незадоволення щодо застосування ШІ у рамках оцінювання дослідницьких робіт і наукового впливу. Також значна частина опитаних вважає, що жодна існуюча система наразі не здатна об’єктивно оцінити креативність, інноваційність або цінність наукового внеску. Вони відзначають кілька проблем. По-перше, ШІ має обмежену здатність до розуміння контексту, нюансів і довгострокових наслідків роботи, – саме до того, що є суттю наукової творчості. По-друге, автоматизоване оцінювання наражає на ризик зміщення у бік критеріїв, які можна кількісно виміряти, натомість ігноруючи гуманітарну цінність, міждисциплінарність або потенціал для довготермінових відкриттів. Відтак застосування ШІ може призвести до звуження уявлення про те, що вважається «цінним» у науці. Прихильники автоматизації, зі свого боку, наводять контраргументи: обсяг роботи для оцінювання численних заявок та публікацій настільки великий, що людські ресурси й час вже не справляються, отже ШІ міг би зменшити бюрократичне навантаження і пришвидшити процес. Проте навіть вони визнають: без чітких етичних рамок, протоколів перевірки і прозорості використання такої системи ризики можуть переважити вигоди. Автор статті робить висновок: хоча ШІ має потенціал допомогти виконувати рутинну оцінювальну роботу, його застосування у форматі, який матиме наслідки для кар’єри дослідників, – надзвичайно ризиковане. Аби зберегти довіру до системи наукового оцінювання та забезпечити справедливість, університетам і політикам варто прислухатися до думки академічних спільнот і не форсувати автоматизацію.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/XhbY8

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2025-12-04