Національний репозитарій академічних текстів

REVIEW COMMONS: НОВА МОДЕЛЬ РЕЦЕНЗУВАННЯ РУКОПИСІВ

Сервіс Review Commons було створено в результаті реалізації спільного проєкту неприбуткової ініціативи ASAPbio (заснована 2015 року для просування відкритого обміну біомедичними дослідженнями, у т.ч. через розвиток практик публікації препринтів і відкритого рецензування) та Європейської організації молекулярної біології EMBO (що підтримує дослідження, публікації та розвиток наукових стандартів у галузі молекулярних наук).

Його призначення – забезпечення рецензування препринтів у галузі біологічних та медичних наук із перспективою їхнього подальшого подання до опублікування у наукових журналах. Ідея полягала в тому, щоб дозволити авторам спершу опублікувати препринт, потім отримати критику експертів, і вже з цим «рецензованим препринтом» звертатися до журналів-партнерів, які підтримують Review Commons. Стартувала ініціатива у 2019 році, а вже у березні 2021 року сервісом скористались для отримання експертизи для 500 рукописів і виявили зацікавленість працювати з ним понад 1000 рецензентів. Автори розміщують свій рукопис у е-архіві (наприклад, у bioRxiv або medRxiv), подають заявку до Review Commons за спеціально визначеною процедурою. Після цього відбувається первинна редакційна оцінка на предмет відповідності тематиці й потенційної наявності достатніх експертів, потім визначається редактор з наукового рецензування, який запрошує рецензентів і забезпечує перший раунд рецензування. В результаті формується пакет у складі рукопису із звітами про рецензування і відповіддю автора на зауваження та пропозиції рецензента, який передається на сервер препринтів із публікацією рецензій або на запит для подальшого опублікування у науковому журналі. Рецензентів модерує команда Review Commons / EMBO Press з акцентом на такі критерії, як експертиза, репутація, географічне і вікове розмаїття. Ураховуються побажання авторів щодо виключення рецензентів, дозволено залучати «допоміжних» рецензентів-ранніх дослідників за умови, що головний рецензент відповідає за якість. Відомості про рецензентів та рецензії можуть бути передані журналу-партнеру або опубліковані. Є дані, що приблизно третина поданих рукописів, які пройшли рецензування, були опубліковані. Наразі сервіс має майже 3 десятки журналів-партнерів від EMBO Press, PLOS, eLife, The Company of Biologists тощо. Використання цього сервісу має ряд суттєвих переваг: економія часу автора (він подається до журналу вже з рецензіями, що дозволяє уникнути повторного рецензування в декількох журналах); рецензенти можуть зосередитись суто на науковому змісті, а не на «підходить чи ні до журналу»; прозорість підвищує якість рецензування та зворотного зв’язку; журнали-партнери можуть приймати рішення з меншими затримками, бо процес рецензування вже завершений. Разом із тим, не можна не вказати на ряд проблемних моментів: сервіс орієнтується на обмежене коло наукових дисциплін (біологія, медицина); у разі звернення автора до журналів, які не є афілійованими до сервісу, можливо знадобиться повторна експертиза; наразі недостатньо масштабована ініціатива та складно робити висновки про можливість у такий спосіб замінити традиційний підхід до рецензування (потрібно більше даних); немає стимулів для рецензентів; сам по собі факт позитивного проходження рецензування не гарантує автоматичного прийняття редколегією журналу, – автори мають спілкуватись з редакцією, обговорювати, переконувати й доопрацьовувати рукописи. Отже, Review Commons – цікава нова модель гнучкого та прозорого рецензування препринтів, яка має потенціал для розвитку, але не є універсальним рішенням для всіх наук і не замінює повністю традиційну систему. Це важливий елемент сучасного етапу еволюції наукової комунікації.

Детальніше:, https://qrpage.net/qr/7jMQT, https://qrpage.net/qr/CtFaS, https://qrpage.net/qr/DCXSZ

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2025-11-14

ЄДИНА БАЗА ГРАНТОВИХ ЗАЯВОК: ЯК ЗМЕНШИТИ ВИТРАТИ НАУКИ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Михайла Співакова «Чи є TEF тим рішенням, яке нарешті допоможе подолати проблему?».

У ній автор розглядає ситуацію значних витрат часу та ресурсів дослідників й грантодавців через багаторазове повторне подання ґрантових заявок та пропонує створити загальну базу перевірених заявок як один із шляхів підвищення ефективності наукового фінансування. Адже у багатьох країнах біля половини заявок, які рецензенти вважають придатними для фінансування, фактично не отримують грантової підтримки через обмежені бюджети. Разом із тим, ці заявки науковці часто переписують і подають повторно до інших фондів, що призводить до витрачання часу, зусиль, дублювання роботи експертів у рамках системи рецензування. Створення репозиторію перевірених заявок, який фонди могли б використовувати для пошуку найкращих пропозицій, дозволило б зменшити чисельність повторних подань, скоротити витрати часу та прискорити процес фінансування. Це нагадує процес академічних публікацій. Наприклад, у галузі природничих наук діє мультижурнальна система «Review Commons», яка дозволяє подавати рецензовану статтю до декількох журналів без повторного рецензування. Аналогічний підхід можна застосувати й до ґрантових заявок. Це дозволить оптимізувати наукове фінансування без збільшення бюджетів: інституційні інновації зроблять процес подання, рецензування і перенаправлення заявок менш витратним, більш прозорим і орієнтованим на результат.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/fUkLI

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

#НРАТ_TimesHigherEducation

2025-11-14

ПРЕЗИДЕНТСЬКІ ГРАНТИ ДЛЯ МОЛОДИХ УЧЕНИХ

Кабінет Міністрів України схвалив розроблений МОН України проєкт Указу Президента України «Про внесення змін до деяких указів Президента України про гранти Президента України молодим ученим та докторам наук».

Документ підвищує розмір грантової підтримки та удосконалює процедури конкурсного добору для підтримки наукових досліджень молодих учених. Уперше з моменту запровадження грантів (2009 р.) відповідні суми пропонується збільшити у 5 разів, а саме: докторам наук (до 40 років включно) – 7 грантів по 500 тис. грн; докторантам (до 35 років включно) – 20 грантів по 400 тис. грн; кандидатам наук / докторам філософії (до 35 років включно) – 50 грантів по 300 тис. грн; докторам наук (до 45 років включно) – 20 грантів по 700 тис. грн. Також передбачається модернізувати порядок надання грантів – у центрі уваги будуть наукові та науково-технічні проєкти, спрямовані на актуальні потреби держави (проєкти у сфері безпеки й оборони, економічний розвиток, технологічні інновації) і відповідь на суспільні виклики. Подавати заявки на грант зможуть лише громадяни України, які провадять наукову діяльність в Україні на постійній основі. Буде удосконалено процедуру та порядок укладання договорів і забезпечено належний контроль, уточнено строки подання звітності та правила використання коштів. Передбачено механізм повернення грантів у повному обсязі у разі порушення умов договору.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/ABwYK, https://qrpage.net/qr/RWV6V

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ГрантиМіжнароднаПідтримка #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2025-11-14

ОЕСР: ЧИННИКИ ДОВІРИ ДО ДЕРЖАВНИХ ІНСТИТУЦІЙ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Результати опитування ОЕСР щодо чинників довіри до державних інституцій у Латинській Америці та Карибському басейні за 2025 рік».

У ньому зазначається, що навіть зіткнувшись зі складнощами, уряди Латинської Америки та Карибського басейну залишаються відданими справі досягнення кращих результатів для своїх громадян. Громадська довіра до уряду слугує вимірюваним результатом та одночасно – внеском у ці зусилля. Достатній рівень громадської довіри показує оцінку громадянами того, як уряди працюють, громадська довіра надає підтримку політичним рішенням. Тому в важливо розуміти, як уряди можуть розробити політичний порядок денний для підвищення довіри та покращення управління в цілому. Експерти проаналізувати результати опитування щодо політичної довіри до різних державних установ у країнах Латинської Америки та Карибського басейну, визначили рушійні сили довіри громадян до цих установ. Встановлено, що у багатьох компонентах динаміка довіри тут співпадає із динамікою, що спостерігається в країнах ОЕСР, однак середній рівень довіри для країн Латинської Америки та Карибського басейну, як правило, нижчий, а сприйняття урядових рішень сильніше впливає на довіру. Хоча результат кожної країни відображає її унікальні обставини, висновки цього звіту ілюструють спільні регіональні тенденції та пропонують основу для опрацювання політичних дій, спрямованих на зміцнення управління та громадської довіри в регіоні.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/HKAXF, https://qrpage.net/qr/A5ooR, https://doi.org/10.1787/ea3385cf-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2025-11-14

ІНДУСТРІАЛЬНА СТРАТЕГІЯ ПОТРЕБУЄ НЕ ЛИШЕ ВИПУСКНИКІВ STEM, А Й ГУМАНІТАРІЇВ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Шарлотти Голлахан «Чи потрібні нам випускники гуманітарних вишів для реалізації промислової стратегії?».

У ній авторка розглядає, чому гуманітарні, соціально-наукові та мистецькі дисципліни (SHAPE – social sciences, humanities and the arts for people and the economy) є невід’ємною складовою реалізації індустріальної стратегії, незважаючи на домінування STEM (Science, Technology, Engineering, Mathematics). Новий аналіз даних засвідчує, що хоча 91 % випускників STEM-дисциплін престижних дослідницьких університетів Великої Британії працевлаштовані у восьми пріоритетних галузях згідно з урядовою стратегією (упродовж п’яти років після здобуття першого ступеня), серед випускників не-STEM-дисциплін таких також немало – 85 %. Значний відсоток випускників, що отримували освіту з англійської літератури, соціальної політики, антропології та політології, працюють у галузях цифрових технологій, професійних послуг та оборонної промисловості. Отже, компетенції, які формуються у SHAPE-дисциплінах (критичне мислення, комунікація, творчість) мають цінність не лише у класичній гуманітарній сфері, але й у високотехнологічному бізнесі. Сучасна індустріальна стратегія Великої Британії прагне закріпити кадрову базу у сферах, пов’язаних із науками про життя, цифровими технологіями, «чистою» енергією та креативною індустрією. Утім, фокус лише на STEM-дисциплінах ризикує ігнорувати міждисциплінарні навички, необхідні для масштабування наукових проривів у бізнес-середовищі: юридичні, стратегічні, креативні навички і здібність до критичного мислення, що формуються у SHAPE-секторі, допомагають перетворити наукову розробку у комерційний чи суспільний продукт. Тому реалізація державної індустріальної стратегії потребує не лише інженерів і програмістів, але й випускників гуманітарних, соціальних і мистецьких дисциплін. Якщо ці групи залишаться поза увагою або отримають меншу підтримку, це створить «холодні зони» у підготовці кадрів.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/EZUaj

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2025-11-13

НОВА СИСТЕМА ПРІОРИТЕТІВ У НАУЦІ ТА ІННОВАЦІЯХ

Верховна Рада України за результатами розгляду в першому читанні ухвалила в якості основи проєкт Закону України «Про пріоритетні напрями наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності».

Документ розроблено Міністерством освіти і науки України з метою формування системи актуальних пріоритетних напрямів у сферах науки та інноваційної діяльності. Ним регламентуються правові та організаційні засади формування та реалізації цілісної системи пріоритетних напрямів наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності в Україні. Зокрема, передбачене розроблення єдиної системи пріоритетів; шляхи їх реалізації та моніторингу; визначення довгострокових пріоритетів строком на 10 років і середньострокових на 5-років; формування пропозицій щодо довгострокових і середньострокових пріоритетних напрямів з урахуванням результатів прогнозно-аналітичних (форсайтних) досліджень; удосконалення інструментів реалізації пріоритетів (конкурсне фінансування буде спрямоване на прикладні наукові дослідження і науково-технічні розробки за пріоритетами, тоді як базове фінансування буде розподілене за результатами атестації). Ухвалення законопроєкту дозволить сформувати нову систему актуальних пріоритетів у сферах науки та інноваційної діяльності з урахуванням ключових викликів та потреб держави, запиту реального сектору економіки, завдань інтеграції до Європейського дослідницького простору, а також дозволять максимально повно використати потенціал української науки.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/HaoVj, https://qrpage.net/qr/Af1u5

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2025-11-13

РЕАЛІЗАЦІЯ ПОЛІТИКИ БЕЗБАР’ЄРНОСТІ В ОСВІТІ

Міністерство освіти і науки України опублікувало інформацію про результати реалізації проєкту «Освітня безбар’єрність: відкриваючи нові горизонти».

Цей проєкт упроваджується в межах Національної стратегії безбар’єрності на період до 2030 року і націлений на забезпечення рівного доступу до якісної освіти для всіх дітей та молоді, незалежно від місця проживання, стану здоров’я чи рівня підтримки, якого вони потребують. Політика безбар’єрності послідовно реалізується Міносвіти, зокрема – в частині вищої освіти, де безбар’єрність полягає у підтримці студентів і розвитку інклюзивних сервісів. У 2025 році було створено 17 нових Центрів підтримки студентів у закладах вищої освіти, а пілотний проєкт наразі діє у 21 університеті України. Такі центри надають консультації вступникам, забезпечують інклюзивний освітній процес, психологічну підтримку, адаптацію студентів до навчання тощо. Також створено додаткові можливості для здобуття освіти ветеранами — їх цьогоріч вступило до ЗВО 19,3 тис. що на 4,5 тис. більше, ніж торік. Політика безбар’єрності вже стала наскрізною та стосується всіх довгострокових рішень та програм на національному та місцевому рівнях, надаючи доступ до роботи, інформації, освіти, сфери послуг, можливість вільно пересуватися та соціалізуватися.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/v565j

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інклюзивність

2025-11-12

ОЕСР: ПРОГРЕС У ВПРОВАДЖЕННІ ПЛАНУ ЄС ЩОДО ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Прогрес у впровадженні скоординованого плану Європейського Союзу щодо штучного інтелекту: дії держав-членів».

У ньому зазначається, що план ЄС щодо штучного інтелекту являє собою стратегічну ініціативу Європейської Комісії та держав-членів ЄС, спрямовану на підтримку розвитку ШІ. Оновлений у 2021 році план має на меті збільшити до 2030 року щорічні інвестиції у розроблення ШІ (спрямовані як з державного бюджету, так і від приватних інвесторів) щонайменше до 20 млрд євро. Йдеться про мобілізацію інвестицій з усього Європейського Союзу, а також про узгодження політик держав-членів ЄС, зміцнення глобальної позиції Європейського Союзу у розробленні стійких, безпечних та надійних технологій ШІ. У звіті наводяться підсумки реалізації національних стратегій та політичних ініціатив держав-членів ЄС: майже всі держави прийняли стратегії щодо ШІ, більшість з них спираються на скоординований план та його рамки (наприклад, Цифровий порядок денний ЄС); кілька держав-членів ЄС переглянули або переглядають свої стратегії у відповідь на зміни у регуляторному законодавстві для підтримки швидкого технологічного прогресу та зміни політичних пріоритетів; ведеться моніторинг та оцінювання національних стратегій щодо ШІ; недостатньо задіяні зовнішні оцінки або регулярна публічна звітність. Запровадження єдиної системи показників на рівні ЄС, на думку експертів, покращить порівнянність та полегшить моніторинг прогресу у досягненні спільних цілей у сфері штучного інтелекту. Звіт базується на результатах спеціального опитування та інтерв’ю з політиками у 2024 році. У ньому також відображено політичні дії, пов’язані з даними, інфраструктурою, дослідженнями, підтримкою підприємств та розвитком навичок, ініціативи держав-членів у секторах з високим рівнем впливу (мобільність, охорона здоров’я, сільське господарство, державний сектор, клімат, навколишнє середовище).

Детальніше: https://qrpage.net/qr/0oABO, https://qrpage.net/qr/3rPY6, https://doi.org/10.1787/533c355d-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2025-11-12

ГРОМАДСЬКЕ ОБГОВОРЕННЯ ПРОЕКТУ ПОРЯДКУ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ПРОВЕДЕННЯ КОНКУРСНОГО ВІДБОРУ НАУКОВО-ТЕХНІЧНИХ (ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ) РОЗРОБОК ЗА ДЕРЖАВНИМ ЗАМОВЛЕННЯМ

Міністерство освіти і науки України пропонує для громадського обговорення проект постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку організації та проведення конкурсного відбору науково-технічних (експериментальних) розробок за державним замовленням».

Цей Порядок визначає загальні засади організації та проведення Міністерством освіти і науки України конкурсного відбору найважливіших науково-технічних (експериментальних) розробок з метою формування державного замовлення на найважливіші науково-технічні (експериментальні) розробки та науково-технічну продукцію. Проектом передбачається врегулювати повноваження міністерств, інших центральних органів виконавчої влади під час формування тематики державного замовлення на найважливіші науково-технічні (експериментальні) розробки та науково-технічну продукцію у вигляді переліку науково-технічних (експериментальних) розробок; виконання державного замовлення на найважливіші науково-технічні (експериментальні) розробки та науково-технічну продукцію; оцінюванні результатів науково-технічних робіт та передачі науково-технічної продукції для подальшого впровадження та масштабування. Зауваження та пропозиції до проекту можна подати до 20 листопада 2025 року.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/KFAGU, https://qrpage.net/qr/i7BjR

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_обговорення #НРАТ_Освітянам_обговорення

2025-11-11

ОЕСР: СТАРІННЯ НАСЕЛЕННЯ ТА ЙОГО ФІСКАЛЬНІ НАСЛІДКИ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Старіння населення, його фіскальні наслідки та політичні заходи реагування» із серії «Робочі документи департаменту економіки ОЕСР».

Наголошується, що старіння населення є ключовою демографічною тенденцією, з якою стикається більшість країн, включаючи країни, що розвиваються. Зі збільшенням тривалості життя та зниженням рівня народжуваності частка старших груп у загальній чисельності населення неухильно зростає, хоча терміни, швидкість та масштаби процесу старіння в різних країнах відрізняються. Свідченням масштабності процесу демографічних змін є те, що частка населення віком від 65 років зросла удвічі у період 1960-2022 рр. і становить у середньому в країнах ОЕСР 18%, а до 2060 року збільшиться до 30%. Старіння населення відбуватиметься швидкими темпами в країнах, що розвиваються, де наразі населення все ще зростає. Довше життя та старіння з кращим здоров’ям – це важливі досягнення, які дають значні соціально-економічні вигоди, не в останню чергу завдяки можливості залишатися активними та працювати у пізньому віці, брати участь у житті суспільства та довше жити самостійно. Понад дві третини додаткових років тривалості життя в країнах ОЕСР люди проводять у гарному здоров’ї, що відображається у подовженні трудового життя. Таке старіння стимулює економіку до підтримки майбутнього підвищення рівня життя. Емпіричні дані свідчать, що старіння населення та супутній дефіцит робочої сили можуть пришвидшити упровадження трудозберігаючих та автоматизованих технологій з відповідним підвищенням продуктивності. Корея та Японія – два суспільства, що швидко старіють – є прикладами значної залежності від робототехніки. Документ містить комплексну оцінку довгострокових наслідків старіння населення для державних фінансів, досліджує зростаючий тиск на пенсійну систему, охорону здоров’я та витрати на довгостроковий догляд, а також потенційний вплив на державні доходи й динаміку боргу. Експерти акцентують увагу на необхідності проведення комплексної політики, яка поєднує фіскальні та структурні реформи для сприяння здоровому старінню, реформуванню пенсійних систем, підвищенню ефективності охорони здоров’я та довгострокового догляду, розширенню податкової бази та збільшенню участі в робочій силі літніх працівників.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/fiGCX, https://qrpage.net/qr/Nk32w, https://doi.org/10.1787/6aec03b3-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2025-11-10