Національний репозитарій академічних текстів

ГРОМАДСЬКЕ ОБГОВОРЕННЯ ПРОЄКТУ МЕТОДИЧНИХ РЕКОМЕНДАЦІЙ ЩОДО ОСОБЛИВОСТЕЙ РЕАЛІЗАЦІЇ ОСВІТНІХ ПРОГРАМ У ГАЛУЗІ ЗНАНЬ «ОСВІТА»

Міністерство освіти і науки України пропонує для громадського обговорення проєкт Методичних рекомендацій щодо особливостей реалізації освітніх програм у галузі знань «Освіта».

Документ розроблено у відповідь на ряд суттєвих змін, що були внесені останнім часом до освітнього законодавства. Методичні рекомендації мають надати практичну допомоги закладам освіти в їх діяльності щодо розроблення та реалізації освітніх програм у галузі знань «Освіта» на рівні фахової передвищої освіти, а також першого та другого рівнів вищої освіти. Наголошується, що завдання освітніх програм у галузі знань «Освіта» полягає у підготовці здобувачів освіти до професійної педагогічної діяльності в закладах та установах системи освіти. Рекомендації містять пояснення щодо розширення предметної області освітніх програм у галузі знань «Освіта», професійних кваліфікацій педагогічних працівників, інших професійних кваліфікацій та мікрокваліфікацій, форматів розширених освітніх програм. Зауваження та пропозиції до проєкту можна подати до 3 червня 2025 року.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/lMrS5, https://ukrintei.ua/y/JKKaq, https://ukrintei.ua/y/2dRRr

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_обговорення #НРАТ_Освітянам_обговорення

2025-05-21

РЕЙТИНГ ЗВО УКРАЇНИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ АКРЕДИТАЦІЙНИХ ЕКСПЕРТИЗ 2019-2024

Центр міжнародних проєктів «Євроосвіта» опублікував рейтинг ЗВО України, побудований за даними результатів їх акредитаційних експертиз у період 2019-2024 років.

Йдеться про акредитаційні експертизи Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти. Укладачі рейтингу вважають що така експертиза, проведена у закладах вищої освіти України, є комплексним та найбільш об’єктивним інструментом оцінювання ефективності роботи ЗВО, оскільки в рамках оцінювання аналізується не лише якість реалізації освітнього процесу, а й результати міжнародної проєктно-грантової діяльності, науково-інноваційної роботи, академічної мобільності, навчально-методичного забезпечення, кадровий потенціал. А вони, у свою чергу, є тими ключовими компонентами, які визначають позиції ЗВО у національних та міжнародних рейтингах. У поточному виданні рейтингу ураховані усі рішення НАЗЯВО щодо тих закладів, у яких було здійснено п’ять або більше акредитаційних експертиз за останні п’ять років. У методиці, яка традиційно використовується при побудові цього рейтингу, було уточнено ряд вагових коефіцієнтів (підвищено вагу показника загальної кількості акредитованих освітніх програм і, відповідно, зменшено вагу показника умовних акредитацій, що стосуються річних програм або акредитацій зі зниженою тривалістю). Наразі до топ-5 закладів вищої освіти входять Київський національний університет ім. Шевченка, Національний технічний університет «Київський політехнічний інститут ім. Сікорського», Національний університет «Львівська політехніка», Національний університет біоресурсів і природокористування України, Харківський національний університет ім. Каразіна.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/cpMem, https://ukrintei.ua/y/v1uJB

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

2025-05-21

ОЕСР: МЕТОДОЛОГІЯ ОЦІНЮВАННЯ УПРОВАДЖЕННЯ ПРИНЦИПІВ КОРПОРАТИВНОГО УПРАВЛІННЯ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Методологія оцінювання упровадження «Принципів корпоративного управління G20/ОЕСР»».

У ньому зазначається, що «Принципи корпоративного управління G20/ОЕСР» стали провідним міжнародним стандартом корпоративного управління після їх прийняття Радою ОЕСР на рівні Міністрів країн-членів у червні 2023 року та схвалення лідерами G20 у вересні 2023 року. Комітет з корпоративного управління ОЕСР всебічно підтримує упровадження цих принципів, зокрема як стандарт для здорових фінансових систем, орієнтир для удосконаленню правової, регуляторної, інституційної бази корпоративного управління, забезпечення сталого зростання, фінансової стабільності та зміцнення ринкової довіри й доброчесності. Розроблена на цих засадах методологія формує основу для добровільних самооцінок щодо корпоративного управління на рівні окремих країн та ОЕСР в цілому, що у подальшому використовується для підготовки рекомендацій з удосконалення корпоративного управління. Нинішня версія методичних рекомендацій оновлює попереднє видання 2017 року та включає зміни, внесені до «Принципів…» у 2023 році, а також ураховує результати досліджень Світового банку, Міжнародного валютного фонду, ROSC та Програми оцінки фінансового сектору FSAP. Нинішня публікація буде корисною для політиків та управлінців при визначенні окремих пріоритетів корпоративного управління.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/ku8N6, https://ukrintei.ua/y/209ws, https://doi.org/10.1787/80996ea9-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

2025-05-21

АВТЕНТИЧНЕ ОЦІНЮВАННЯ

На сайті Times Higher Education опублікована добірка практичних порад щодо оцінювання навичок студентів та застосування отриманих знань «Еволюція автентичної оцінки».

У ній йдеться про важливість набуття навичок, необхідних для успіху після завершення навчання, а також про те, як викладачам слід їх оцінювати, та як їх призначення і цінність бачать безпосередньо здобувачі вищої освіти і як вони збираються їх використовувати у майбутньому житті. Основний акцент зроблено на автентичному оцінюванні – цілісному підході, який оцінює здатність студента застосовувати свої знання у змістовних, реальних контекстах. Але як зробити так, щоб це працювало в різних університетських програмах? Як викладачі можуть інтегрувати цифрові технології та генеративний штучний інтелект в автентичне оцінювання, замість того, щоб боротися з ним? І, що найважливіше, як мінімізувати суб’єктивність оцінювання і зробити його справедливим? Ця добірка пропонує погляди різних авторів на зазначені вище та інші питання, пропонуючи практичні поради щодо того, як зробити автентичне оцінювання ефективним для студентів та викладачів. Ресурс містить двадцять вісім статей, в яких розглядаються основи автентичного оцінювання; особливості автентичного оцінювання для конкретних курсів; маркування автентичної оцінки та налагодження партнерств з промисловістю; вплив ГШІ на дизайн оцінювання.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/AshKt

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Науковцям_КращіПрактики #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

2025-05-20

КОНКУРС ПРОГРАМИ ПІДТРИМКИ ДОСЛІДНИКІВ З УКРАЇНИ «ДЛЯ УКРАЇНИ»

Фундація польської науки оголосила про старт відкритого конкурсу програми підтримки українських дослідників «Для України».

Програма має на меті забезпечення належних умов для продовження дослідникам з України наукової роботи у співпраці з польськими та іншими зарубіжними вченими щодо спільних досліджень у галузі гуманітарних та суспільних наук. Програмою передбачено надання трьох річних грантів у розмірі 268,8 тис. злотих на реалізацію польсько-українського наукового проєкту з питань розвитку громадянського суспільства, демократії, євроінтеграції, безпеки. Участь у програмі можуть взяти вітчизняні науковці, які на момент подання заявки мають ступінь доктора філософії/кандидата наук, працевлаштовані в українській науково-дослідній установі, проживають та реалізують свій проєкт в Україні. Умовами конкурсу передбачено можливість отримати фінансування оплати праці аспіранта, який буде залучений до виконання проєкту. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 2 червня 2025 року.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/RRHgQ, www.wnioski.fnp.org.pl, https://ukrintei.ua/y/S0f6a

Фото: логотип

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ГрантиМіжнароднаПідтримка #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2025-05-20

НОВИЙ РЕЙТИНГ ЗВО ВІД ОСВІТАUA

ОсвітаUa оприлюднила результати власного рейтингу українських закладів вищої освіти, побудованого на основі даних МНБД Scopus.

Методика цього рейтингу використовує ранжування за індексом Гірша даних наукових статей українських наукових та науково-педагогічних працівників на підставі інформації про суб’єктів науково-видавничої діяльності України та БД SciVerse Scopus, якою індексується понад 30 тисяч періодичних і неперіодичних наукових видань з технічних, медичних і гуманітарних наук. Наразі у топ-10 рейтингу українських закладів вищої освіти представлені: Київський національний університет ім. Шевченка, Харківський національний університет ім. Каразіна, Львівський національний університет ім. Франка, Сумський державний університет, Національний технічний університет «Київський політехнічний інститут ім. Сікорського», Одеський національний університет ім. Мечникова, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Чернівецький національний університет ім. Федьковича, Національний університет «Львівська політехніка», Прикарпатський національний університет ім. Стефаника.

Детальніше: https://osvita.ua/vnz/rating/94650/

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

2025-05-20

ОЕСР: ПІДВИЩЕННЯ СТІЙКОСТІ КОМУНІКАЦІЙНИХ МЕРЕЖ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Підвищення стійкості комунікаційних мереж» із серії «Документи ОЕСР з цифрової економіки».

У ньому зазначається, що в епоху, коли зв’язок лежить в основі більшості повсякденних операцій – від торгівлі та охорони здоров’я до освіти та управління, – будь-який збій у роботі мереж зв’язку може мати далекосяжні наслідки. Тому безперервна і стабільна їх робота стає пріоритетом. Перед політиками стоїть складне завдання забезпечити стійкість цих мереж до різних загроз, одночасно сприяючи вирішенню технічних та регуляторних проблем, притаманних великим взаємопов’язаним інфраструктурам. Цей звіт пропонує цілісний погляд на проблеми, з якими стикаються політики у захисті мереж від системних збоїв, зловмисних дій та стихійних лих, а також огляд ключових стратегій підвищення стійкості мереж, включаючи резервування, різноманітність, упровадження інноваційних технологій (таких як хмарна інтеграція, штучний інтелект, програмно-визначені мережі). Підкреслюється цінність організаційних заходів, таких як кризове моделювання та управління безперервністю бізнесу. Надається аналіз поточної політики в країнах-членах ОЕСР з акцентом на вдосконаленні інфраструктури, підготовці до стихійних лих, забезпеченні технологічних інновацій. Пропонуються заходи з гармонізації показників стійкості, співпраці та обміну інформацією між операторами, аварійно-рятувальними службами та іншими зацікавленими сторонами. Підкреслюється необхідність подальших інвестицій в інфраструктуру та впровадження нових технологій для підвищення стійкості мереж.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/Xaa3D, https://ukrintei.ua/y/8F7Sd, https://doi.org/10.1787/d6920477-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

2025-05-20

ГШІ ЗАМІСТЬ ЖИВИХ КОНСУЛЬТАЦІЙ З ФАХІВЦЕМ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття групи викладачів Саутгемптонського університету «Використовувати ГШІ простіше, ніж звертатися за підтримкою до мого керівника».

У ній наголошується, що докторанти звертаються до генеративного штучного інтелекту у своїх дослідженнях щоб отримати відповіді на питання, які раніше задавали б науковим керівникам. Вони використовують ГШІ як простий, доступний у будь-який час інструмент, якому вони довіряють. Отже, науковим керівникам та здобувачам освіти нагально необхідно почати відверту розмову про межі та етичні норми роботи з ГШІ, відповідальне використання цього інструменту який не можу бути заміною живій людині. Сьогодні аспіранти й докторанти звертаються до ГШІ, щоб генерувати дослідницькі ідеї, знайти необхідну наукову літературу, генерувати текст, редагувати його або викласти у певному стилі, щоб він виглядав «більш академічно». Автори статті провели опитування 75-ти аспірантів з 19-ти установ Великої Британії, щоб зрозуміти, чому і як вони використовують ГШІ у своїх дослідженнях. Опитування надає уявлення про їхнє сприйняття ГШІ, цілі та способи його використання. Більше половини опитаних респондентів (52 %) використовують ГШІ у своїх дослідженнях та/або написанні наукових робіт, причому ChatGPT виявився основним серед різних подібних інструментів. Дехто зазначив, що включив текст, згенерований штучним інтелектом, до своїх робіт (12 %), а 9% залучали ГШІ під час проходження оцінювання, – і все це без відповідних прозорих заяви про залучення ГШІ. Частина респондентів вважає, що за певних умов «ГШІ можна використовувати для будь-яких цілей», оскільки він є цінним зручним інструментом, навіть «людиноподібним», майже колегою, який насправді допомагає пришвидшити прогрес у роботі. Разом з тим дехто висловився, що «ГШІ досить дурний, але завжди доступний партнер для мозкового штурму» і багато підтвердив, що є підстави для стурбованості щодо використання ГШІ у докторських дослідженнях. Існує проблема етики та відповідального використання, безпеки даних, потенційної упередженості, властивої алгоритмам, що лежать в основі ГШІ. Наукові керівники та докторанти повинні відкрито і відверто обговорювати використання ГШІ в освітньому та науковому процесі.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/0EceY

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Науковцям_КращіПрактики #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

2025-05-19

УКРАЇНА ПРИЄДНАЛАСЬ ДО РАМКОВОЇ КОНВЕНЦІЇ РАДИ ЄВРОПИ ПРО ШІ

На урядовому порталі оприлюднена інформація про те, що Україна приєдналася до «Рамкової конвенції Ради Європи про штучний інтелект, права людини, демократію та верховенство права».

Це – міжнародний юридично обов’язковий договір у галузі ШІ, який з 5 вересня 2024 року відкритий для підписання усіма країнами світу. Документ має на меті забезпечити відповідність ШІ упродовж усього життєвого циклу цієї технології правам людини, демократії та верховенству права не перешкоджаючи при цьому розвитку технологічного прогресу та інновацій. Він містить принципи формування законодавства та застосування ШІ-продуктів у публічному секторі, серед яких повага до людської гідності, прозорість, недискримінація, захист приватності, надійність, безпека. Очікується, що названих принципів буде дотримуватись і бізнес, оскільки держава буде просувати його ініціативи з адаптації принципів етичного використання ШІ у розробку власних продуктів. При цьому Конвенція не поширюється на використання ШІ в обороні. Конвенцію вже підписали п’ятнадцять країн, серед яких Велика Британія, США, Канада, ЄС, Ізраїль, Японія.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/wHyKe, https://ukrintei.ua/y/s6VE6, https://rm.coe.int/1680afae3c, https://ukrintei.ua/y/rwZEC

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2025-05-19

ОЕСР: УПРАВЛІННЯ ДЛЯ ЗЕЛЕНОГО ПЕРЕХОДУ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Управління для «зеленого» переходу» із серії «Документи політики ОЕСР щодо «чистого нуля»».

У ньому зазначається, що 2024 рік став найтеплішим за всю історію кліматичних спостережень і першим, коли середня глобальна температура перевищила на 1,5°C доіндустріальний рівень. Нагальна потреба в ефективних кліматичних діях зрозуміла: більше десяти років країни світу колективно зобов’язуються використовувати всі наявні у них важелі для обмеження глобального потепління. Проте, навіть якби цілі зі скорочення викидів були досягнуті 195-ма країнами, які взяли на себе відповідні зобов’язання, цих зусиль все одно було б недостатньо для досягнення температурних цілей Паризької угоди. Адже розрив між амбіціями становить близько 22 гігатонн еквівалентів вуглекислого газу. Окрім шкоди навколишньому середовищу зміна клімату становить загрозу глобальній економічній і соціальній стабільності. Експерти ОЕСР аналізують варіанти управлінських дій для забезпечення ефективної підтримки рішучих дій у сфері клімату, пропонують рамки для розвитку інновацій. У документі увагу зосереджено на трьох сферах, важливих для подолання наявних бар’єрів та прискорення кліматичних дій: посилення зобов’язань шляхом чітких інституційних домовленостей; упровадження ефективної «зеленої» політики; досягнення консенсусу шляхом залучення зацікавлених сторін та лідерства в управлінні кліматом.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/QYk0K, https://ukrintei.ua/y/RoTnn, https://doi.org/10.1787/5b0aa7d0-en.

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ЦСР_SDG

2025-05-19