Національний репозитарій академічних текстів

ОНЛАЙН-ОСВІТА І «М’ЯКІ НАВИЧКИ»: ВИКЛИК ЧИ МОЖЛИВІСТЬ?

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Емілі Ратледж та Джонкіла Лоу «Чи можна навчити універсальних навичок у дистанційному форматі?».

У ній автори пропонують поговорити про те, наскільки ефективно можна розвивати так звані трансферні навички (комунікацію, командну взаємодію, критичне мислення та самоменеджмент) у середовищі онлайн-освіти. Розширення дистанційних і гібридних форм навчання поставило викладачів перед необхідністю створювати умови не лише для засвоєння змісту, а й для розвитку соціальної взаємодії між студентами. Така взаємодія традиційно сприяє формуванню комунікативних і міжособистісних компетентностей. Дослідження, проведене у 2022 році, засвідчило, що різниця між очною та синхронною дистанційною формою навчання у результатах не є суттєвою, проте в онлайні спостерігається менша когнітивна залученість і слабше відчуття належності до спільноти. Водночас цифрові платформи здатні створювати автентичне середовище для формування навичок віддаленої комунікації, самостійного мислення та глобальної співпраці — саме тих, які все більше цінуються на ринку праці. Автори радять викладачам приділяти особливу увагу підтримці інтеракції: бути присутніми з увімкненою камерою, починати заняття з короткого неформального обміну, використовувати інтерактивні інструменти — дошки, опитування, підгрупову роботу. Асинхронні формати можуть включати колективну підготовку матеріалів, обговорення кейсів, взаємооцінювання. Навчальні плани варто вибудовувати так, щоб універсальні навички інтегрувалися у професійний контекст, а оцінювання відтворювало реальні робочі ситуації, як наприклад, підготовку аналітичних матеріалів чи текстів для блогів із подальшою рефлексією щодо застосування отриманих навичок. Дистанційне навчання не обмежує розвиток універсальних компетентностей, а за належного педагогічного дизайну може навіть посилити їх, формуючи готовність до праці у гібридному, технологічно насиченому світі.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/gHTVG

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Інклюзивність #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2025-10-28

ДОДАТКОВИЙ КОНКУРС ДЕРЖАВНОГО ЗАМОВЛЕННЯ НА НАУКОВО-ТЕХНІЧНІ РОЗРОБКИ

Міністерство освіти і науки України оголошує додатковий конкурсний добір на науково-технічні (експериментальні) розробки за державним замовленням, виконання яких розпочнеться у 2026 році за кошти державного бюджету.

Відповідний наказ від 24 жовтня 2025 року №1393 розміщено на офіційному порталі МОН. Метою проведення конкурсу є формування пропозицій щодо державного замовлення на науково-технічні (експериментальні) розробки та науково-технічну продукцію відповідно до статей 42, 48, 57, 58 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність». Відбір розробок здійснюватиметься у рамках 11 пріоритетних тематик, які разом із вихідними технічними завданнями на виконання науково-технічних робіт сформовані органами виконавчої влади – Міноборони, Мінцифри, МОН, Службою безпеки України, Адміністрацією Держспецзв’язку. Додатковий конкурс має скорочений термін виконання розробок (до 12 місяців) та підвищені вимоги до рівня технологічної готовності до мінімум ТRL 5 (технологію перевірено у відповідному середовищі). Зазначені розробки спрямовані на отримання прикладних результатів, максимально наближених до можливості впровадження та масштабування. Очікується. що їх реалізація сприятиме підвищенню технологічної спроможності країни та стійкості критичної інфраструктури; забезпеченню кіберзахисту в інформаційних системах та мережах; удосконаленню процесів цифровізації та обміну науково-технічною інформацією; формуванню переліків пріоритетних напрямів наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності в Україні. Участь у конкурсі можуть брати підприємства, установи й організації незалежно від форми власності, які мають працівників відповідної кваліфікації, обладнання та матеріально-технічну базу для виконання науково-технічної розробки. Основними принципами організації та проведення Конкурсу є створення рівних умов для його учасників, прозорість та об’єктивність оцінювання заявок, поданих для участі у конкурсному відборі науково-технічних (експериментальних) розробок за державним замовленням. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 24 листопада 2025 року.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/Kcu2U, https://nauka.gov.ua/information/dz2025-2/, https://qrpage.net/qr/n4Mqz, https://qrpage.net/qr/Zaopp

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2025-10-28

НОВИЙ КОНКУРС ІЗ БЛАКИТНОЇ ЕКОНОМІКИ

Проєкт «Стале партнерство у сфері блакитної економіки» програми ЄС «Горизонт Європа» оголосив конкурс «Цифровізація та інновації для стійких морських екосистем, підприємств і громад з метою зміцнення конкурентоспроможності блакитної економіки ЄС».

Його мета – розроблення, управління і підтримка справедливого та інклюзивного переходу до регенеративної, стійкої і стабільної блакитної економіки, прискорення перетворень у напрямку кліматично нейтральної, продуктивної та конкурентоспроможної економіки до 2030 року, а також створення та підтримка умов для сталого розвитку океану до 2050 року. Українські науковці, університети та неурядові організації можуть долучитися до міжнародної ініціативи, запропонувавши проєкти тривалістю до 36 місяців, зосереджені на наступних пріоритетах: цифрові двійники океану; перехід до блакитної економіки та розвиток багатофункціональної морської інфраструктури; кліматично орієнтоване планування та управління використанням морських ресурсів на регіональному рівні; блакитні біоресурси – стале рибальство, аквакультура, нові біопродукти; сталі прибережні громади та підприємства. Подані на конкурс проєкти повинні пропонувати вагомий внесок у справу переходу до блакитної економіки на основі підходу «шлях впливу» для басейнів ЄС (Атлантичний океан, Балтійське море, Чорне море, Середземне море та Північне море), а також мати перспективи тиражування /масштабування. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 16 червня 2026 року.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/FBGw0, https://qrpage.net/qr/RBUD8, https://qrpage.net/qr/bq52E

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ЄC #НРАТ_ЦСР_SDG #НРАТ_ГрантиМіжнароднаПідтримка #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2025-10-28

ОЕСР: ГЛОБАЛЬНІ ПЕРСПЕКТИВИ ТРИСТОРОННЬОЇ СПІВПРАЦІ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Глобальні перспективи тристоронньої співпраці».

У ньому зазначається, що всесвітній ландшафт співробітництва у сфері розвитку переживає період глибоких перетворень. Численні кризи, скорочення бюджету, зростаюча нерівність та інші проблеми вимагають більших зусиль, але для їх вирішення є менша кількість ресурсів. Реформи у цій сфері спрямовані на переосмислення співробітництва у сфері розвитку відповідно до закликів, що містяться в Севільському зобов’язанні та Пакті про майбутнє. Співпраця з метою розвитку перебуває на роздоріжжі. Геополітичні зрушення й скорочення бюджетів вимагають нових інклюзивних, стійких методів роботи і відповідальних партнерств. Потрібно зламати традиційну динаміку відносин донорів та одержувачів допомоги, зміцнити довіру, подолати розбіжності та мобілізувати як фінансування, так і знання та інновації від різних партнерів. Це має стати основою для формування платформи спільного розроблення рішень для глобальних проблем. У цьому звіті розглядається майбутнє співробітництва, аналізуються глобальні тенденції щодо даних, висвітлюються тристоронні партнерства в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні та розглядаються можливості залучення приватного сектору. Документ покликаний не просто бути джерелом новітніх даних та основою розгортання тематичних дискусій, а й надихнути на суттєві зміни, переосмислення співпраці з метою розвитку, просування системних перетворень та заохочення тристороннього й інклюзивного партнерства.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/tUuyG, https://qrpage.net/qr/D24Yd, https://doi.org/10.1787/f713f2ce-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ЦСР_SDG #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2025-10-28

ШІ ЯК ІНСТРУМЕНТ ЗМЕНШЕННЯ КОГНІТИВНОГО НАВАНТАЖЕННЯ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Ванесси Мар-Молінеро «ШI як інструмент доступу для нейрорізноманітного та міжнародного персоналу».

У ній розглядається, як генеративний штучний інтелект може слугувати інструментом підтримки та зменшення когнітивного навантаження на рутинні завдання. Форматування документів, сортування пошти, редагування письмових звернень створюють енергетичне навантаження. Використання ГШІ може його зменшувати, якщо застосовувати його прозоро та етично. Наприклад, штучний інтелект може взяти на себе підготовку чернеток листів чи резюме, допомагати з мовними питаннями, розробляти шаблони та робити альтернативний текст для зображень. Багато працівників мають сумніви щодо доцільності використання ШІ, щоб це не виглядало як «обман» або прояв невмілості, особливо – в академічному середовищі, де цінується власна експертиза й чистота авторства. Щоб протидіяти цьому, інституції мають забезпечити чіткі етичні керівництва, а також відкритий і комфортний простір для обговорення. Доцільно скористатись наступними стратегіями: обмін досвідом; надання шаблонів, чек-лістів, прикладів та політик доступності; навчальні сесії для завдань типу «з чернеток до листів», «структура змісту», «редагування стилю»; моделі прозорого використання (наприклад, необхідні примітки на кшталт «чернетка з ШI-допомогою, відредаговано людиною») для нормалізації практики; наставництво та надання часу на тестування й опанування ШІ-інструментів. Коли ГШІ вбудовується як інструмент доступності, а не як заміна експертизи, він може значно зменшити бар’єри для нейрорізноманітного та міжнародного персоналу, надаючи їм більше ресурсів для фокусування на змістовній роботі, допомагаючи долати нерівність у кар’єрному зростанні, підвищити якість комунікацій і прискорити адміністративні процеси без втрати академічного контролю.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/XIfVd

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Інклюзивність #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2025-10-27

ГРОМАДСЬКЕ ОБГОВОРЕННЯ ПРОЄКТУ РЕАЛІЗАЦІЇ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ПРОЄКТУ З ПІДГОТОВКИ ОСІБ, ЯКІ ЗДОБУВАЮТЬ СТУПІНЬ ДОКТОРА ФІЛОСОФІЇ, ЧЕРЕЗ ПРОЄКТНУ АСПІРАНТУРУ

Міністерство освіти і науки України пропонує для громадського обговорення проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про реалізацію експериментального проєкту з підготовки осіб, які здобувають ступінь доктора філософії, через проєктну аспірантуру».

Він розроблений відповідно до Плану пріоритетних дій Уряду на 2025 рік, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2025 р. № 1003-р. Основні новації, які пропонуються у проєкті: новий спосіб здобуття ступеня доктора філософії через проєктну аспірантуру – систему організаційно-наукового забезпечення підготовки здобувачів ступеня доктора філософії на третьому рівні вищої освіти, у межах якої здобувач виконує власне дослідження та отримує фінансування за рахунок PhD-проєкту; подання спільного PhD-проєкту потенційного здобувача ступеня доктора філософії разом із науковим керівником, як окремого дослідницького проєкту терміном до 48 місяців із грошовим забезпеченням у розмірі понад 25 тис грн із відповідною доплатою науковому керівнику; пілот у галузі знань «Природничі науки, математика та статистика»; здобуття ступеня доктора філософії у проєктній аспірантурі на робочому місці у рамках PhD-проєкту. Зауваження та пропозиції до проєкту можна подати до 4 листопада 2025 року.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/9WnFm, https://qrpage.net/qr/PWJjl

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_обговорення #НРАТ_Освітянам_обговорення

2025-10-27

ОЕСР: КЕРУВАТИ РИЗИКАМИ Й ПІДТРИМУВАТИ ЗРОСТАННЯ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Ліцензування та дозвіл: як керувати ризиками, підтримуючи зростання» із серії «Передові практики ОЕСР для регуляторної політики».

Наголошується, що наразі уряди різних країн стикаються з низкою складних економічних, соціальних та екологічних проблем. У той же час громадська довіра до них перебуває під загрозою. Продумана, проста та ефективна нормативно-правова база має вирішальне значення для своєчасного вжиття заходів та управління ризиками. Ліцензування й видача дозволів є одним з інструментів, доступних урядам для управління ризиками та одночасного сприяння економічному зростанню. При правильному використанні вони можуть допомогти запобігти збитків для системи здоров’я, безпеки або довкілля, які неможливо ефективно контролювати іншим способом. Цілеспрямоване ліцензування та видача дозволів забезпечує встановлення чітких стандартів виходу на ринок, дотримання вимог конкуренції, сприяти інвестиціям та економічному зростанню. У звіті описано шість стратегій для урядів та ліцензуючих органів, які допоможуть зробити ліцензії та дозволи змістовними, ефективними і дієвими інструментами регулювання, які допомагають захистити людей та навколишнє середовище. Якщо ці системи обтяжливі, повільні, незрозумілі або використовуються неправильно чи надмірно, вони можуть перешкоджати зростанню та інноваціям, замість тому, щоб ефективно захищати суспільні інтереси. Підхід, заснований на оцінюванні ризиків та орієнтований на результати, може допомогти гарантувати, що ліцензії та дозволи будуть використовуватися лише там, де це необхідно, й у такий спосіб, який має сенс.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/Q8Eac, https://qrpage.net/qr/ootb1, https://doi.org/10.1787/68fc3301-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2025-10-27

ХВИЛЯ ПСЕВДОНАУКОВИХ ТЕКСТІВ, ЯКИМИ ЗАВАЛЮЮТЬ ВИДАВНИЦТВА

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Гроува «Низькоякісні статті та статті, створені за допомогою штучного інтелекту, можуть захлеснути видавництва».

У ній обговорюються результати проведеного Cambridge University Press опитування понад трьох тисяч дослідників щодо впливу ШІ наакадемічний процес. Вони висловили занепокоєння, що зростання кількості публікацій з низькою якістю чи з використанням контенту, згенерованого ШІ, може перевантажити систему рецензування і підірвати довіру до видавничої екосистеми. Зокрема, 53% вважають, що вплив ШІ на систему академічних публікацій буде негативним, і лише 18 % вбачають в ньому потенціал для покращення. Опитані висловлювали побоювання, що ШІ сприятиме збільшенню текстів, основаних на сумнівних наборах даних, що містять «галюцинації» (вигадування джерел і тверджень) у тексті й порушенню права інтелектуальної власності. Близько третини опитаних сказали, що через поширення ШІ буде важче отримати належне визнання власних наукових здобутків. Окрм того, посилюється загальний тиск на систему публікацій через зростання обсягу відкритого доступу і число проіндексованих статей: між 2016 і 2022 роком кількість статей зросла приблизно на 897 тис. (біля 6% на рік). 81% опитаних вважає, що обсяг робіт перевантажив систему рецензування, а 50 % пов’язують погіршення якості рецензії з масовістю поданих статей. Отже, слід припинити гонитву за кількісними показниками в академічному середовищі, а натомість переорієнтувати мотивацію на якість результатів. Необхідна декомпозиція оцінювання наукової діяльності, визнання інших форм внеску (наприклад, даних, програмного забезпечення, рецензій, викладацької роботи), використання альтернативних форматів публікацій і зменшення залежності від метрик журналів. Також видавці мають розробляти низьковартісні, масштабовані альтернативні шляхи публікації, які були б визнані науковою спільнотою. Автор попереджає про системну кризу наукової та видавчничої діяльності: коли кількість витісняє сенс, рецензування стає втратою часу, а наукова довіра — надто тонкою ниткою. Якщо університети, наукові журнали й фінансуючі інституції не переглянуть моделі мотивацій, система може зруйнуватися зсередини.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/hLeBX

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2025-10-24

ОЕСР: СОЦІАЛЬНІ ЗВ’ЯЗКИ ТА САМОТНІСТЬ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Соціальні зв’язки та самотність у країнах ОЕСР».

У ньому зазначається, що соціальні зв’язки (те, як люди взаємодіють і ставляться один до одного) мають далекосяжні наслідки для здоров’я, зайнятості, освіти та громадянської активності. Звіт ґрунтується на матеріалах дослідження благополуччя і пропонує поглиблений огляд соціальних зв’язків у країнах ОЕСР, надаючи доказову базу для цього нового політичного пріоритету. Спираючись на офіційні джерела даних, він порівнює кількість та якість соціальних зв’язків між групами населення й відстежує, як ці результати змінювалися з часом. Зокрема, відмічається, що кількість і якість соціальних зв’язків людей має значення для благополуччя і зниження запобіжних соціальних та економічних витрат. Окрім своєї внутрішньої важливості, соціальні зв’язки (вимірювані як частота та якість взаємодій між людьми) відіграють вирішальну роль у досягненні ширших цілей соціальної, освітньої, фінансової політики, охорони здоров’я. Люди тепер рідше, ніж раніше, зустрічаються особисто, – самооцінка почуттів зв’язку свідчить про погіршення; чоловіки та молодь – групи, які раніше вважалися менш схильними до ризику, зіткнулися з рядом погіршень; позбавлення у соціальних зв’язках часто накладаються на соціально-економічне неблагополуччя, самотність та літній вік; рушійні сили соціальних зв’язків складні та охоплюють соціально-економічні, екологічні та структурні фактори. Зростає розуміння ролі політики у розвитку соціальних зв’язків, але ефективний моніторинг та оцінка процесів, що відбуваються, потребують переконливих доказів. У Великій Британії та Японії були призначені нові міністри з питань самотності; Німеччина, Данія, Фінляндія, Нідерланди, Швеція та Іспанія прийняли національні стратегії боротьби із самотністю; в ряді інших країн було реалізовано відповідні місцеві ініціативи. Соціальна інфраструктура та цифрові технології розглядаються як два приклади факторів, що руйнують зв’язки, саме на їх регулювання доцільно націлювати політику.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/sNP2Q, https://qrpage.net/qr/GlWcZ, https://doi.org/10.1787/6df2d6a0-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2025-10-24

ПЕРЕОСМИСЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО ДИЗАЙНУ ПІД ТИСКОМ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Шарлотти фон Ессен «За межами проектування навчання: підтримка педагогічних інновацій у відповідь на ШІ».

У ній автор розмірковує про те, що роль навчального дизайну в університетах останнім часом змінилася: стрімкий розвиток технологій штучного інтелекту призвів до того, що ШІ стає центром інновацій у навчанні, змінюючи фундаментальні підходи до педагогіки. Спершу навчальний дизайн слугував мостом між навчальними дисциплінами, технологіями й педагогічною наукою, допомагаючи викладачам адаптувати курси до онлайн і змішаних форматів. Але з часом він трансформувався: дизайнери (люди, що розробляють освітні моделі) все частіше беруть участь у масштабованих, індустріальних процесах, де акцент з інновацій переходить на швидкість виробництва контенту. Ці зсуви посилюють ризики: зосередження на ефективності замість змісту, уніфікація підходів, зменшення простору для творчості. Упровадження ШІ суттєво посилює ці тенденції. Якщо університети використовують ШІ лише для швидкої генерації навчальних матеріалів, вони ризикують поглибити модель «контентної конвеєрної лінії». Натомість потенціал ШІ полягає в тому, щоб звільнити час для рефлексії, експериментів і ризику — якщо інституції вкладуть ці ресурси в стратегії розвитку педагогіки, а не виключно в технологічне прискорення. Автор пропонує три ключові підходи: узгодження інновацій із цінностями закладу (будь-які нові методики мають відповідати місії та пріоритетам); створення спільнот практики серед викладачів (формування просторів, де можна обговорювати, ризикувати і спільно тестувати ідеї); інвестиції в педагогічне лідерство (окремі ролі, які спрямовують інновацію, підтримують викладачів і забезпечують зв’язок між стратегією й практикою). Справжні зміни в освіті не відбудуться, якщо університети не пересунуть центр уваги з технологій на педагогіку. Отже, хто поставить навчальний задум у центр освітнього процесу, той і зможе максимально ефективно скористатися потенціалом ШІ як каталізатора якості.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/4BFUO

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

2025-10-23