Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Конкурентна політика на цифрових ринках».

У документі розглядається сукупний вплив різних інструментів реагування на використання (і зловживання) ринкової влади великими цифровими платформами у різних юрисдикціях групи країн G7. Звіт зосереджений на ключових проблемах конкуренції на цифрових ринках, а також на моделях поведінки платформ. У документі міститься аналіз нещодавніх антимонопольних справ з акцентом саме на поведінку органів з питань конкуренції та аспекти регулювання, які вони вважають найбільш проблематичними, систематизовано засоби правового захисту, вжиті для вирішення цих проблем. Експерти узагальнюють стратегії щодо регулювання великих платформ і настання екстратериторіальних наслідків від їх діяльності та регулювання, визначають глобальні впливи національної правозастосовної діяльності на цифрових ринках.

Детальніше: http://surl.li/wteoxs

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Фінансування соціального захисту в країнах ОЕСР: роль і цільове призначення» із серії «Робочі документи ОЕСР із соціальної сфери, зайнятості та міграції».

Наголошується, що у багатьох країнах ОЕСР більшість соціальних видатків фінансується за рахунок цільових надходжень, а велика частка бюджетних надходжень, призначених для державних витрат, використовується на соціальні цілі. Прив’язка джерел доходу до конкретних категорій видатків має ряд потенційних переваг і недоліків. Ці компроміси залежать від дизайну та рішень щодо цільової спрямованості виплат, вони можуть стати більш очевидними, коли фіскальний простір обмежений. На практиці механізми прив’язки доходів до програмних витрат значно відрізняються, вони також залежать від галузі соціального захисту та пріоритетів кожної країни. У цьому документі порівнюються моделі та тенденції фінансування і наводяться приклади спрямування коштів на програми соціального страхування й соціальної допомоги, аналізується також ціноутворення на викиди вуглецю як потенційне джерело фінансування програм соціальної підтримки.

Детальніше: http://surl.li/wkheii, http://surl.li/zebkoj, https://doi.org/10.1787/0d53155c-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт ««Зелена» промислова політика для переходу до чистого нуля» із серії «Документи OECD Net Zero+».

Наголошується, що країни все частіше звертаються до питань удосконалення промислової політики щоб підвищити дієвість заходів протидії зміни клімату і  забезпечення енергетичної безпеки. У документі оцінюється потенціал і ризики «зеленої» промислової політики, розглядається система екологічних субсидій, наводяться пропозиції щодо дизайну промполітики, які уряди повинні ураховувати, надаючи цільову підтримку. Щоб «зелена» промислова політика була ефективною, уряди мають забезпечити не лише цілеспрямовану керовану підтримку бізнесу, а й організувати ефективний моніторинг з відповідною оцінкою досягнутих результатів та коригуванням інструментів впливу. Експерти констатують, що й досі залишаються великі прогалини у даних щодо масштабу, обсягу та впливу «зеленої» промислової політики.  Міжнародна співпраця матиме важливе значення для мінімізації ризиків та реалізації усіх переваг на шляху «зеленого» промислового розвитку.

Детальніше: http://surl.li/cubuyk, http://surl.li/vpxyvs, https://doi.org/10.1787/ccc326d3-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Реформи податкової політики 2024».

Щорічна публікація «Реформи податкової політики: ОЕСР та вибрані країни-партнери» містить короткий опис та порівняння податкових реформ у різних країнах. Експертами узагальнено й проаналізовано еволюцію змін податкової політики з часом та висвітлено останні тенденції у галузі податкової політики.  Цьогорічне видання охоплює податкові реформи, запроваджені або оголошені упродовж 2023 року у 90-та юрисдикціях, включно з усіма країнами ОЕСР. Невизначені макроекономічні перспективи та зовнішні шоки різної етіології змушують політиків залучати додаткові внутрішні ресурси з одночасним розширенням або посиленням податкових пільг, щоб пом’якшити кризу вартості життя, яка впливає на домогосподарства та бізнес. Тенденція до зниження податків, яка спостерігалася під час пандемії COVID-19 та у наступний період високої інфляції, наразі уповільнюється або навіть отримує зворотній напрямок. Відбувається запровадження  різними країнами як тимчасових, так і постійних податкових пільг для підтримки фізичних осіб і підприємств на тлі відносного підвищення ставок і розширення податкової бази щодо більшості видів податків. Помітні зміни відбулися в оподаткуванні підприємств, де більшість юрисдикцій підвищували ставки вперше з 2015 року. Це обґрунтовується як відновленням глобальної економіки, так і потребами у додаткових надходженнях.

Детальніше: http://surl.li/ydkbuf, http://surl.li/xgrkuu 

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD