Книжкова палата України на власному сайті у розділі «Видання для фахівців» оновила інформацію про нові надходження книг і брошур.
Книжкова палата України на власному сайті у розділі «Видання для фахівців» оновила інформацію про нові надходження книг і брошур.
У ньому представлені публікації з видавничої справи та редагування, книгознавства, документознавства, бібліології, бібліографії та бібліографознавства, а також галузеві науково-методичні та методичні розробки. Список видань формується на основі електронної бази даних обов’язкового примірника документів.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Вимірювання доступності обчислювальних ресурсів внутрішньої публічної хмари для штучного інтелекту» із серії «Документи ОЕСР про штучний інтелект».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Вимірювання доступності обчислювальних ресурсів внутрішньої публічної хмари для штучного інтелекту» із серії «Документи ОЕСР про штучний інтелект».
У ньому зазначається, що обчислення є ключовим чинником для ШІ та одночасно і потенційним «вузьким місцем» у справі розроблення та розгортання систем штучного інтелекту. Обчислення великих мовних моделей відбуваються у центрах обробки даних, що складаються з кластерів спеціалізованих напівпровідників (або чіпів). Кластери обчислень ШІ експлуатуються переважно трьома типами постачальників: обчислювальні центри, що фінансуються урядом, приватні обчислювальні кластери та постачальники публічної хмари. Обчислення ШІ в публічній хмарі – це обчислення ШІ, що пропонуються комерційними постачальниками як послуга на вимогу, доступна для широкої громадськості. Вони відіграють вирішальну роль у сучасному контексті розроблення та розгортання ШІ у часи буму генеративного тучного інтелекту. Раніше проведені дослідження не зосереджувались на питаннях глобального фізичного розподілу обчислень ШІ в публічній хмарі у першу чергу через наявні методологічні проблеми. В опублікованому документі пропонується методологія оцінювання та моніторингу глобального фізичного розподілу доступності обчислень у публічній хмарі для ШІ. Такий доступ зазвичай здійснюється дистанційно, але фізичне розташування обчислювальної інфраструктури може бути важливим для національних або регіональних обчислювальних стратегій з огляду на економічний розвиток, безпеку ланцюга поставок, легкість доступу та управління. Розроблена методологія ураховує «хмарні регіони», якими керують основні постачальники, що займають значну частку світового ринку публічних хмар. Йдеться про фізичні центри, де розміщується спеціалізоване обладнання, призначене для ефективного виконання робочих навантажень ШІ, які визначаються за допомогою загальнодоступних даних, а їхні обчислювальні можливості ШІ агрегуються за географічним розташуванням. Отримані показники класифікують економіки на основі доступності публічних хмарних обчислень ШІ. Ця робота підтримує зусилля з моніторингу глобального ландшафту обчислень ШІ та надає дані для побудови майбутнього Індексу обсерваторії ОЕСР у сфері ШІ.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Емілі Діксон «Чи нарешті побачимо ми Сполучені Штати Європи для досліджень?».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Емілі Діксон «Чи нарешті побачимо ми Сполучені Штати Європи для досліджень?».
У ній розглядаються витоки та сучасний стан ідеї створення Європейського дослідницького простору, запропонованої 25 років тому для формування єдиного ринку знань та інновацій, усунення національної фрагментації академічної сфери та посилення конкурентних позицій ЄС порівняно з США та Китаєм. На початку нинішнього століття ЄК констатувала, що без єдиного ринку знань, досліджень та інновацій Європа може втратити потенціал економічного зростання. Необхідно було усунути юридичні та практичні бар’єри (від різноманітних національних норм кар’єрного розвитку та грантів до візових обмежень і пенсійних систем), щоб забезпечити вільний рух дослідників і знань. У 2009 році це стало офіційним курсом ЄС: свободу пересування вчених було визнано «п’ятою свободою» на рівні з рухом товарів, послуг, людей і капіталу. Такий простір мав стимулювати співпрацю, відмкинути практики дублювання зусиль і підвищити якість досліджень. Але прогрес виявився більш повільним, ніж очікувалось: фрагментація національних систем триває, інвестиції в науку та інновації, попри мету в 3% від ВВП, коливаються близько 2,2%. З 2020 року «новий» дослідницький простір отримав свіжий імпульс. Створений Форум ЄДП став платформою для діалогу між урядами, Єврокомісією та зацікавленими сторонами, а перший політичний порядок денний на 2022–2024 роки окреслив 20 кроків для університетів, фондів і посадовців. Серед ключових ініціатив — Коаліція за удосконалення оцінювання досліджень, яка реформує критерії академічного успіху (акцент на компетенціях і компетентностях, а не на бюрократичних показниках); Європейська рамка компетенцій для дослідників, що допомагає розвивати навички для кар’єри; План гендерної рівності. Європейський форум стратегій дослідницьких інфраструктур забезпечив будівництво десятків пан’європейських центрів, де вчені можуть ділитися обладнанням і даними. У жовтні 2024 року Комісія визнала значний прогрес, але підкреслила, що добровільні заходи недостатні для структурних бар’єрів, як-от нерівномірне фінансування чи обмежена мобільність. Наразі обговорюється нова законодавча ініціатива Європейської Комісії щодо дослідницького простору у 2026 році (ERA Act), спрямована на створення юридично обов’язкових норм щодо гармонізації кар’єрних шляхів дослідників, спрощення віз, уніфікації пенсійних систем, доступу до пан’європейських інфраструктур та реформування оцінювання наукових досягнень. Виклики залишаються гострими: розбіжності у бюджетах призводять до того, що дослідники з менш розвинених країн стикаються з обмеженими можливостями, а дублювання проектів гальмує загальний прогрес. Оцінювання наукових досягнень часто ігнорує меритократичні принципи, а брак інклюзивності марнує потенціал у гуманітарних та соціальних науках. Проте, розвиток Європейського дослідницького простору обіцяє науковцям та освітянам екосистему, де рух між країнами і доступ до грантів, інфраструктур і даних стане простим. Реформи оцінювання, натхненні коаліцією, просуватимуть цінності міждисциплінарного мислення і стійкої кар’єри. У контексті відкритої науки простір посилить принципи FAIR — доступність, сумісність і повторне використання даних — через кращу регуляцію та спільні ресурси. Для освітян це означатиме участь у пан’європейських програмах. Європейський дослідницький простір, таким чином, поступово отримує обриси континенту, де наукова єдність стає фундаментом для стійкості, інновацій і глобального лідерства в етичних дослідженнях.
Виконавче агентство з питань освіти та культури Європи (EACEA) оприлюднило нову інформацію про інструменти підтримки книжкового сектору з боку програми «Креативна Європа».
Виконавче агентство з питань освіти та культури Європи (EACEA) оприлюднило нову інформацію про інструменти підтримки книжкового сектору з боку програми «Креативна Європа».
Зазначається, що у період 2021-2024 років за допомогою різних схем підтримки розвитку культури програмою «Креативна Європа» було профінансовано 124 проекти, орієнтовані на просування літературних творів для молоді та підтримку молодих фахівців у книжковому та видавничому секторі, серед яких більшу частину складали проекти літературного перекладу (108), завдяки яким здійснено переклад 1870 книг. Акція «Циркуляція європейських літературних творів» дозволила щодня перекладати вперше, публікувати й розповсюджувати 1 книгу щодня. Це різноманітні літературні твори – дитяча література, літературу для молоді, комікси та інші жанри, які в сукупності демонструють багатство європейської літератури для молодої аудиторії. Для підтримки літературних перекладів було підготовлено та опублікувало «Посібник з літературних перекладів», який являє собою вичерпний каталог проектів, профінансованих у рамках схеми «Циркуляція європейських літературних творів».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Оцінка державних витрат у країнах ОЕСР та пошук можливостей для економії» із серії «Робочі документи департаменту економіки ОЕСР».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Оцінка державних витрат у країнах ОЕСР та пошук можливостей для економії» із серії «Робочі документи департаменту економіки ОЕСР».
Зазначається, що державні витрати в країнах ОЕСР становлять у середньому 40% ВВП, причому ці кошти спрямовуються на надання суспільних товарів і послуг, трансферти й виплату боргів. Криза COVID-19 та енергетична криза посилили фіскальний тиск, з яким стикаються уряди, що призводить до загострення бюджетного дефіциту, зростання рівня державного боргу, суттєвого ускладнення можливостей пенсійного фінансування, спрямування ресурсів на оборону та здійснення витрат, пов’язаних зі зміною клімату. Як забезпечити фіскальну консолідацію в країнах ОЕСР, щоб це не підривало економічне зростання та соціальні цілі, забезпечити переорієнтацію витрат та не підвищувати історично високе податкове навантаження? Документ зосереджений на питаннях оцінювання ефективності державних витрат через взаємозв’язок витратами, інших вагомих чинників та результатів. Експерти досліджують склад та визначальні фактори державних витрат у країнах ОЕСР на основі класифікації урядових функцій (COFOG), аналізують державні витрати за 13-ма ключовими категоріями за період 1995-2019 років у 28 країнах ОЕСР, роблять узагальнення щодо трендів, пропонують рекомендації щодо політичних рішень.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Ніка Гілмана «Білий документ з навичок: чіткість і узгодженість чи плутанина і складність?».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Ніка Гілмана «Білий документ з навичок: чіткість і узгодженість чи плутанина і складність?».
У ній автор аналізує новий стратегічний підхід уряду Великої Британії до розвитку освіти для молоді старше 16 років та оцінює, наскільки пропоновані зміни зможуть забезпечити ясність і системність, чи, навпаки, створять нові проблеми для закладів вищої освіти й студентів. Наразі у Британії відбувається реформа структури кваліфікацій, яка має на меті чітке розмежування академічної та професійно орієнтованої освіти. В країні традиційно 16-річна молодь обирає або академічний шлях в університеті або прикладні професійні програми. Пропонується запровадити окремий рівень навчання, який поєднає елементи обох напрямів. Але «це нове – відоме старе», бо подібний формат уже існував тривалий час. Отже, виникає питання: йдеться про суттєве удосконалення системи чи лише про зміну назв без глибоких трансформацій змісту освіти? Автор вважає дискусійним намір уряду стимулювати університети зосереджуватися на обмеженій кількості напрямів, у яких вони мають найбільший потенціал, що може звузити їхню роль як багатопрофільних освітніх та дослідницьких інституцій. Новий документ задає загальну траєкторію змін, однак не пропонує достатньо конкретних механізмів реалізації, тому складно оцінити, що він принесе сектору освіти – очікувану ясність і стане реальним інструментом підвищення ефективності та якості освіти, чи спричинить нові проблеми й плутанину, породжуючи ризики.
Експерти Choice відмічають посилення ризиків регуляторних обмежень в академічній сфері у контексті технологічних інновацій, що визначатимуть майбутнє відкритої науки.
Експерти Choice відмічають посилення ризиків регуляторних обмежень в академічній сфері у контексті технологічних інновацій, що визначатимуть майбутнє відкритої науки.
Вони звертають увагу на загрози академічній свободі через нові вимоги до фінансування закладів вищої освіти у США, інтеграцію штучного інтелекту до академічної сфери, необхідність реформування видавничих моделей та удосконалення інструментів оцінювання впливу досліджень. Це посилює занепокоєння щодо збереження та розвитку етичної екосистеми, де дані та знання стають доступними, але вимагають балансу між інноваціями та доброчесністю. У США “пакт” для закладів вищої освіти (який регламентує федеральне фінансування в обмін на обмеження доступу для іноземних студентів та повернення стандартизованих тестів) було доповнено вимогами скорочення «провокативних» кафедр гуманітарних наук. Асоціація університетських видавництв сприйняла це як загрозу академічній свободі та гуманітаристиці. Новий рейтинг Publishers Weekly показав, що Thomson Reuters (з доходом 6,43 млрд дол. у 2024 році) посіла перше місце, обійшовши постійного лідера – RELX Group (6,2 млрд дол.), а McGraw Hill знов увійшла до топ-10 видавців світу. Разом із тим, зафіксоване падіння доходів видавничої галузі на 2,1% – до 7,6 млрд дол. згідно звіту StatShot від Американської асоціації видавців. У контексті відкритого доступу це сигналізує про потребу в еволюції комерційних моделей для підтримки суспільної користі. Wiley повідомила про запуск платформи AI Gateway, яка інтегрує рецензовані статті з інструментами штучного інтелекту, такими як Claude від Anthropic (наразі працює бета-версія, створена з участі Sage та Американського товариства мікробіології). У підготовлених до третьої річниці ChatGPT аналітичні звіти від OpenAI, Harvard та Duke було досліджено 1,5 мільйони запитів користувачів до ChatGPT. За допомогою автоматизованих інструментів вивчались «патерни» запитів задля їхньої класифікації. З’ясовано, що близько 49% становили «запитання» (на кшталт «поясни»); біля 40% – «дії» (прохання згенерувати текст, план чи код, наприклад, «напиши чернетку статті» або «склади план експерименту»), 11% – особисті роздуми, пошук ідей для наукової роботи, особистих справ, навчання чи творчості. Отже, ChatGPT зазвичай використовують для написання текстів, планування досліджень чи пошуку знань — це ключові етапи академічної роботи (статті, есе, дисертації). Altmetric від Digital Science включила підкасти до джерел, які варті уваги (поряд із соцмережами та патентами), для більш точного відображення впливу досліджень. Такі інструменти посилюють видимість і FAIR-доступ до наукових даних. Ці жовтневі події ілюструють динаміку видавничої галузі та академічної сфери – від регуляторних ризиків, що обмежують свободу, до технологічних проривів, які розширюють доступ. Академічна спільнота може трансформувати виклики у можливості для етичної, відкритої науки, де ШI слугує інструментом, а не бар’єром, а економічні моделі еволюціонують на користь суспільства.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Керівні принципи ОЕСР щодо багаторівневого управління демографічними змінами» із серії «Документи ОЕСР з регіонального розвитку».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Керівні принципи ОЕСР щодо багаторівневого управління демографічними змінами» із серії «Документи ОЕСР з регіонального розвитку».
У ньому зазначається, що під впливом старіння населення, скорочення його чисельності та активізації міграції уряди стикаються зі зростаючою необхідністю адаптувати методи планування, інвестування та надання послуг. Опубліковані «Керівні принципи…» надають національним та субнаціональним органам влади практичні рекомендації щодо прогнозування та управління цими змінами. Спираючись на міжнародний досвід та визначені сім керівних принципів експерти пропонують набір ключових дій, які допоможуть в узгодженні політики та інвестицій з демографічними реаліями. Кожна рекомендація містить чітке обґрунтування, опис практичних дій, очікуваних переваг, поширених помилок, яких слід уникати, а також спирається на конкретні приклади передової практики. Йдеться про питання інтеграції демографічних прогнозів у стратегічне планування, адаптацію галузевої політики до місцевих потреб, посилення координації на різних рівнях управління, розширення участі населення, залучення та утримання кваліфікованих державних службовців, адаптацію податково-бюджетної системи, коригування надання послуг та інфраструктури. Документ допоможе країнам та регіонам залишатися стійкими, інклюзивними та фінансово стійкими в умовах демографічних змін, слугуючи цінним ресурсом для політиків та фахівців-практиків, які працюють у сфері регіонального розвитку, державних фінансів й надання послуг.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Емілі Ратледж та Джонкіла Лоу «Чи можна навчити універсальних навичок у дистанційному форматі?».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Емілі Ратледж та Джонкіла Лоу «Чи можна навчити універсальних навичок у дистанційному форматі?».
У ній автори пропонують поговорити про те, наскільки ефективно можна розвивати так звані трансферні навички (комунікацію, командну взаємодію, критичне мислення та самоменеджмент) у середовищі онлайн-освіти. Розширення дистанційних і гібридних форм навчання поставило викладачів перед необхідністю створювати умови не лише для засвоєння змісту, а й для розвитку соціальної взаємодії між студентами. Така взаємодія традиційно сприяє формуванню комунікативних і міжособистісних компетентностей. Дослідження, проведене у 2022 році, засвідчило, що різниця між очною та синхронною дистанційною формою навчання у результатах не є суттєвою, проте в онлайні спостерігається менша когнітивна залученість і слабше відчуття належності до спільноти. Водночас цифрові платформи здатні створювати автентичне середовище для формування навичок віддаленої комунікації, самостійного мислення та глобальної співпраці — саме тих, які все більше цінуються на ринку праці. Автори радять викладачам приділяти особливу увагу підтримці інтеракції: бути присутніми з увімкненою камерою, починати заняття з короткого неформального обміну, використовувати інтерактивні інструменти — дошки, опитування, підгрупову роботу. Асинхронні формати можуть включати колективну підготовку матеріалів, обговорення кейсів, взаємооцінювання. Навчальні плани варто вибудовувати так, щоб універсальні навички інтегрувалися у професійний контекст, а оцінювання відтворювало реальні робочі ситуації, як наприклад, підготовку аналітичних матеріалів чи текстів для блогів із подальшою рефлексією щодо застосування отриманих навичок. Дистанційне навчання не обмежує розвиток універсальних компетентностей, а за належного педагогічного дизайну може навіть посилити їх, формуючи готовність до праці у гібридному, технологічно насиченому світі.
Міністерство освіти і науки України оголошує додатковий конкурсний добір на науково-технічні (експериментальні) розробки за державним замовленням, виконання яких розпочнеться у 2026 році за кошти державного бюджету.
Міністерство освіти і науки України оголошує додатковий конкурсний добір на науково-технічні (експериментальні) розробки за державним замовленням, виконання яких розпочнеться у 2026 році за кошти державного бюджету.
Відповідний наказ від 24 жовтня 2025 року №1393 розміщено на офіційному порталі МОН. Метою проведення конкурсу є формування пропозицій щодо державного замовлення на науково-технічні (експериментальні) розробки та науково-технічну продукцію відповідно до статей 42, 48, 57, 58 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність». Відбір розробок здійснюватиметься у рамках 11 пріоритетних тематик, які разом із вихідними технічними завданнями на виконання науково-технічних робіт сформовані органами виконавчої влади – Міноборони, Мінцифри, МОН, Службою безпеки України, Адміністрацією Держспецзв’язку. Додатковий конкурс має скорочений термін виконання розробок (до 12 місяців) та підвищені вимоги до рівня технологічної готовності до мінімум ТRL 5 (технологію перевірено у відповідному середовищі). Зазначені розробки спрямовані на отримання прикладних результатів, максимально наближених до можливості впровадження та масштабування. Очікується. що їх реалізація сприятиме підвищенню технологічної спроможності країни та стійкості критичної інфраструктури; забезпеченню кіберзахисту в інформаційних системах та мережах; удосконаленню процесів цифровізації та обміну науково-технічною інформацією; формуванню переліків пріоритетних напрямів наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності в Україні. Участь у конкурсі можуть брати підприємства, установи й організації незалежно від форми власності, які мають працівників відповідної кваліфікації, обладнання та матеріально-технічну базу для виконання науково-технічної розробки. Основними принципами організації та проведення Конкурсу є створення рівних умов для його учасників, прозорість та об’єктивність оцінювання заявок, поданих для участі у конкурсному відборі науково-технічних (експериментальних) розробок за державним замовленням. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 24 листопада 2025 року.
Збереження набору наукових даних відбувається в два етапи:
1.) Створення набору даних
Введіть назву набору, короткий опис набору (анотацію) та натисніть кнопку «Створити набір». Після цього автоматично буде створено чернетку набору даних, яку Ви можете зберігати для подальшої роботи з набором. Система перенаправить Вас на сторінку «Інформація про набір даних».
2.) Заповнення даних
На сторінці «Інформація про набір даних» Вам необхідно заповнити всі поля щодо набору даних і завантажити файли.
Зверніть увагу! Кожен файл завантажується окремо. Це зроблено для стабільної роботи системи.
Після того як Ви заповнили інформацію про набір наукових даних та додали необхідні файли, Ви можете зберегти чернетку або відправити дані в систему.
Зверніть увагу! Якщо дані відправлені Ви не можете їх змінювати.
Чернетки необхідні для зберігання набору даних і його редагування до моменту відправки.
Верифікація акаунту за афіліацією
Всі акаунти на сайті НРАТ проходять стандартну процедуру реєстрації і є верифікованими. Однак для того, щоб отримати додаткові можливості, такі як публікація відкритих рецензій на академічні тексти, необхідна верифікація за афіліацією.
В особистому кабінеті відображається поточний статус верифікації за афіліацією.
Щоб отримати статус «верифікований», необхідно змінити основну адресу електронної пошти на корпоративну, яка прив’язана до наукової установи або закладу освіти.
Наприклад: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
Для завершення процесу верифікації за афіліацією необхідно заповнити інформацію про себе в персональному кабінеті.
Обов’язковими є такі поля:
– ім’я,
– прізвище,
– науковий ступінь,
– вчене звання.
Всі інші поля є необов’язковими, але бажано їх заповнювати.
Після підтвердження корпоративної електронної скриньки та заповнення обов’язкових полів ваш акаунт буде автоматично верифіковано за афіліацією.
Якщо статус верифікаціїї не змінився одразу, спробуйте перезавантажити сторінку.
Якщо ваша електронна адреса є корпоративною і всі обов’язкові поля заповнені, але акаунт не має позначки верифікації, вам необхідно написати нам на електронну скриньку NRAT@ukrintei.ua. Після перевірки ми додамо вашу адресу в базу даних, і ваш акаунт буде верифіковано.
Після проходження процедури верифікації за афіліацією Ви можете змінити основну адресу електронної скриньки на зручну для вас, не втративши при цьому статусу верифікації.
Проходити верифікацію за афіліацією необхідно лише один раз.
* Ми використовуємо корпоративні адреси з Єдиної державної бази з питань освіти та Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави
Інструкція зі складання пошукового запиту
Для пошуку новин, опублікованих на офіційному вебпорталі НРАТ у розділі «Новини» необхідно ввести у пошукове поле одне слово, декілька слів або точну фразу. Окремі слова розділяються проміжками.
Пошук виконується всюди – як у назві, так і у тексті новини.
Для отримання більш повного результату рекомендується використовувати основу слів (частини слів без закінчення).
При використанні для пошуку декількох слів вони поєднуються одним з логічних способів, описаних нижче.
За замовчуванням встановлено логічний сполучник “та”. У такому випадку результати пошуку будуть охоплювати усі публікації новин, де є вказані слова, навіть якщо вони розташовані окремо одне від одного і знаходяться у різних частинах тексту.
Приклад.Пошукова фраза: звіт ОЕСР. Результат пошуку: всі новини, які містять слово «звіт» та слово «оеср» як разом, так і окремо в тексті і в назві.
Якщо словосполучення чи фразу взяти у лапки (“), то результати будуть містити усі публікації, де зустрічається саме це словосполучення або фраза.
Приклад. Пошукова фраза: «звіт ОЕСР». Результат пошуку: всі новини, які містять точну фразу «звіт оеср».
Якщо Вам відома дата публікації новини або цікавить певний проміжок часу, в який вони були опубліковані на сайті, можна обрати таку дату чи інтервал дат у додатковому полі, що має вигляд календаря. Напис дати здійснюється у форматі рік-місяць-день і підтверджується натисканням на відповідну дату у випадаючому полі календаря. Можна вписувати дату або обирати, гортаючи сторінки календаря за місяцями та роками. За замовчуванням інтервал починається з більш давньої дати (2018-01-23) та завершується поточною.
Також Ви можете використовувати один або декілька хештегів, які розташовані під полем пошуку у правій частині екрану сторінки «Новин».
