Національний репозитарій академічних текстів

Новини

ВИКЛИКИ ОЦІНЮВАННЯ ПРОРИВНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ: МІЖ АВТОНОМІЄЮ ТА ПІДЗВІТНІСТЮ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Гроува «Попри суперечки щодо фінансування, як ми дізнаємось, що ARIA має успіх?».

У ній автор аналізує виклики оцінювання ефективності Агенції передових досліджень та інновацій Великої Британії (ARIA) — державної установи, створеної для фінансової підтримки ризикових і потенційно проривних наукових досліджень. Очікується, що ARIA працюватиме швидко, гнучко і з мінімальними адміністративними бар’єрами, але саме ці особливості ускладнюють коректне всеохоплююче визначення результатів її діяльності за допомогою традиційних академічних метрик (зокрема – за кількістю публікацій та цитувань). Система фінансування ARIA та її цільові показники суттєво відрізняються від інших інституцій підтримки наукової діяльності, тому важливо зрозуміти, які саме індикатори можуть найкраще відобразити внесок ARIA у науковий прогрес. Багато потенційних проривів у фундаментальних дослідженнях можуть бути непомітними у короткій перспективі, тому покладатися виключно на звичні показники наукової продуктивності недоцільно. Автор пропонує використовувати більш широкий спектр критеріїв, які будуть враховувати не лише академічні результати, а й вплив на інноваційну екосистему, міждисциплінарну співпрацю та внесок у вирішення стратегічних соціальних проблем. Питання підзвітності й прозорості також є важливим викликом, оскільки ARIA має працювати автономно і при цьому зберігати довіру наукової спільноти та громадськості до своїх рішень. Як знайти баланс між автономією агенції і вимогами підзвітності, не обмежуючи здатності підтримувати ризикові, але потенційно проривні проєкти? Ефективне оцінювання ARIA — це не лише питання створення нових метрик, а й дискусія про те, що саме в науці вважається «успіхом» та як поєднувати академічність і довгостроковий вплив.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/depth/amid-funding-discord-how-will-we-know-if-aria-hitting-right-notes, https://www.aria.org.uk/

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_Науковцям_КращіПрактики #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-02-16

ПРЕМІЯ «ЗЕЛЕНІ НАВИЧКИ 2026»

Європейський фонд освіти оголосив про старт конкурсу «Зелені навички 2026».

Він спрямований на пошук ініціатив, які сприятимуть реальним змінам у «зеленому» переході в освіті, на робочих місцях, у громадах, а також допомагають людям розвивати екологічні навички для справедливого, сталого та ресурсоефективного майбутнього. Конкурсні заявки будуть оцінюватись за критеріями впливу (реальні, вимірювані зміни, які вже досягнуті), оригінальності та інноваційності (нові підходи, які можуть стати прикладом для наслідування), масштабованість (можливість відтворення або адаптації в інших контекстах). Йдеться про завершені ініціативи, результати яких наочні, конкретні й можуть бути перевірені. Переможці отримують медійну підтримку від Європейської комісії та Європейської служби зовнішніх дій у форматі професійних фільмів-розповідей, що висвітлюють проєкти для широкої аудиторії; реклама під час основних заходів ЄС, включаючи «Зелений тиждень ЄС» та «Саміт навичок ETF». Взяти участь у конкурсі можуть організації та учасники, що займаються розвитком або просуванням «зелених» навичок. У кожній категорії буде свій переможець: роботодавці, малі та середні підприємства, що інтегрують «зелені» навички в реальну роботу; соціальні партнери та неурядові організації, що надають підтримку; освітні організації, що перетворюють декарбонізацію на практичне навчання; служби зайнятості, які відкривають шляхи до справедливих «зелених» робочих місць. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 27 березня 2026 року.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/Vjjdx, https://qrpage.net/qr/a7FZ8

Фото: організатор

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ЄC #НРАТ_ГрантиМіжнароднаПідтримка #НРАТ_ЦСР_SDG #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-02-16

ОЕСР: ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ТА УПРОВАДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Об’єднання прямих іноземних інвестицій та малих і середніх підприємств для підвищення продуктивності та впровадження інновацій у Європі».

У ньому зазначається, що продовж десятиліть багатонаціональні підприємства відігравали важливу роль у виробничій структурі Європи, підтримуючи робочі місця, інновації та регіональне зростання. Наразі обсяг прямих іноземних інвестицій у ЄС-27 становить близько 12,4 трлн дол. США або понад третину сукупних показників країн ОЕСР та чверть від світового ринку. Проте вони стали дедалі більш нестабільними, що зумовлено зовнішніми геополітичними чинниками та зростанням напруженості у світовій торгівлі. Відбуваються структурні зрушення у бік швидкозростаючих цифрових і «зелених» галузей, що створює як можливості, так і проблеми для малих та середніх підприємств. Грунтуючись на даних субнаціональних регіонів та підприємств, звіт дає уявлення про те, де виникають зв’язки між ПІІ та МСП, як вони впливають на продуктивність та інновації, а також які саме політичні заходи можуть сприяти поширенню цих переваг по всьому ЄС. Експерти аналізують вплив прямих іноземних інвестицій на внутрішні показники продуктивності, інновацій, зайнятості серед малих та середніх підприємств Німеччини, Італії та Румунії, трансформацію інвестиційних моделей, регіональні умови, показники концентрації ПІІ відповідно до навичок, інноваційного потенціалу, транспортної інфраструктури та екосистеми МСП.

Детальніше: https://doi.org/10.1787/9848e952-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-02-16

СОЦІАЛЬНА МОБІЛЬНІСТЬ ТА ВИЩА ОСВІТА: ВИКЛИКИ ДЛЯ УНІВЕРСИТЕТІВ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Патріка Джека «Чи залишаються університети Великої Британії рушіями соціальної мобільності?».

У ній автор розглядає зміну ролі університетів у контексті суспільних перспектив зростання та соціального підйому. Він стверджує, що традиційна модель «університет як шлях у краще життя» зазнає дедалі більш серйозних випробувань. В історії Великої Британії вища освіта була інструментом отримання нових можливостей: підвищенню доходів, кар’єрному зростанню та ширшому доступу до престижних професій. Проте останнім часом кореляція між університетською освітою та соціальним підйомом не є такою очевидною. Причинами таких змін стали ринкові механізми фінансування вищої освіти, різна якість доступу до ресурсів та психологічний тиск на вибір престижних університетів, що забезпечує концентрацію можливостей для привілейованих груп. Це відображається у статистиці вступу, завершення навчання та подальшого працевлаштування, де студенти з нижчих соціально-економічних верств часто мають гірші шанси досягти очікуваних результатів. Існують і структурні перешкоди, серед яких нерівність у доступі до підготовчих програм, менторської підтримки і мережі професійних зв’язків, що підсилює існуючі соціальні бар’єри і створює ситуацію, коли університети вже не виконують свою історичну функцію «соціального ліфта», як це було раніше. Необхідно переосмислити роль університетів у контексті сучасного суспільства, а для збереження соціальної мобільності як цінності вищої освіти потрібні політики, спрямовані на розширення доступу, зниження бар’єрів і підтримку студентів з різних соціальних прошарків.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/YP1IJ

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-02-13

ЗНАННЯ КОРІННИХ НАРОДІВ ДЛЯ РОЗВИТКУ НАУКИ

На сайті Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) опублікована стаття Аньеса Бардона «Знання корінних народів: внесок у розвиток науки».

У ній автор звертаєувагу на той факт, що тривалий час знання корінних народів залишалися поза увагою науковців. Ці знання, накопичені завдяки тривалому уважному та зацікавленому спостереженню за навколишнім середовищем передавались усно крізь століття і тепер настав час оцінити їхню цінність для побудови стійкого майбутнього. Декларація ООН 2007 року «Про права корінних народів» закріплює право громад зберігати, контролювати й розвивати свої традиційні знання. У рамках програми «Системи знань місцевого та корінного населення» ЮНЕСКО підтримує обмін досвідом між носіями традиційних знань і вченими у сфері екології, водокористування, профілактики стихійних лих тощо. Такий підхід відображає важливі зрушення в тому, як ці знання сприймаються в академічному середовищі. Звичаї, знання та навички, що передаються з покоління в покоління, охороняються Конвенцією «Про охорону нематеріальної культурної спадщини». Знання корінних народів – це не просто скарбничка емпіричних даних. Вони змушують переглянути наукові принципи з погляду етики та взаємовідносин людини і природи. У сфері сільського господарства, традиційної медицини та кліматології ці знання вже призвели до цікавих інновацій, причому іноді – більш стійких, ніж суто технологічні рішення. Проте одного лише визнання недостатньо, – потрібна добровільна й усвідомлена згода корінних громад, справедливий розподіл вигод та захист від незаконного присвоєння, щоб знання корінних народів не поглиналися домінуючою науковою системою знання, а взаємодіяли з наукою на рівних для всіх. Якщо ми хочемо зрозуміти і зберегти навколишній світ, нам слід прислухатися до мудрості всіх народів. Наш світ багатогранний, і ми повинні прагнути до такої науки та етики, які враховують досвід усього людства у всій його різноманітності.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/RkqaQ, https://qrpage.net/qr/CCvJ4

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_UNESCO #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-02-13

КОНКУРС НА МІЖНАРОДНУ ПРЕМІЮ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА – 2026

Міжнародний фонд Івана Франка оголосив про старт прийому наукових робіт на здобуття Премії імені Івана Франка у 2026 році.

Ця премія покликана продемонструвати суспільне визнання вагомих здобутків у галузі соціально-гуманітарних наук та сприяти всеохоплюючому вивченню творчої, наукової, громадської діяльності Івана Франка. Вимоги до робіт, які подаються на здобуття премії: міжнародне значення результатів з осмислення історичних або сучасних процесів в культурі, політиці та суспільному житті України, належність до соціально-гуманітарних дисциплін, публікація у 2023-2025 роках, ISBN. Взяти участь у конкурсі можуть академічні установи, заклади вищої освіти України та інших країн, з якими Україна має дипломатичні відносини. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 01 березня 2026 року.

Детальніше: https://frankoprize.com.ua/index.php/uk/, https://qrpage.net/qr/vkxEU, https://qrpage.net/qr/q7CaY

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ГрантиМіжнароднаПідтримка #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-02-13

ОЕСР: МОЖЛИВІ ТРАЄКТОРІЇ РОЗВИТКУ ШІ ДО 2030 РОКУ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Вивчення можливих траєкторій розвитку ШІ до 2030 року».

У ньому зазначається, що технологія штучного інтелекту останніми роками стрімко розвивається, стають більш досконалими. Розуміння того, як ШІ може розвиватися до 2030 року, допоможе урядам розробляти політику, яка дозволить отримати вигоду від ШІ та підготуватися до пов’язаних із ним потенційних ризиків. Фахівці ОЕСР на основі відповідної експертизи та наявних фактичних даних розробили сценарії розвитку ШІ до 2030 року. Їх чотири: зупинка прогресу – коли розвиток технологій ШІ значною мірою зупиняється, а можливості залишаються практично незмінними, як і проблеми стійкості, галюцинацій та надійності; уповільнення прогресу – коли поступовий прогрес у найсучасніших системах ШІ забезпечує постійний, але доволі повільний прогрес, системи ШІ матимуть глибоку базу знань, зможуть швидко виконувати чітко визначені завдання; подальший прогрес, що відбувається постійно і високими темпами; швидкий прогрес, за якого системи ШІ виконують завдання як люди або їх перевершують, можуть працювати з високим рівнем автономії та когнітивних здібностей, автономно досягають широких стратегічних цілей, обмірковують та співпрацють з людьми там, де це необхідно. Наразі інформації недостатньо, щоб відкидати будь-який зі названих сценаріїв або їх варіації. Прогрес ШІ до 2030 року у запропонованих сценаріях має правдоподібний діапазон від сповільнення до швидкого вдосконалення.

Детальніше: https://doi.org/10.1787/cb41117a-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-02-13

ЄВРОПЕЙСЬКІ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА НОВА ГЕОПОЛІТИЧНА РЕАЛЬНІСТЬ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Яна Пальмовського «Після Давосу європейські дослідження мають адаптуватися до нового світового порядку».

У ній аналізується взаємозв’язок між геополітичними змінами та політикою у сфері науки, зокрема – в частині міжнародної співпраці. Автор вважає, європейські університети та національні наукові системи країн ЄС мають переосмислити академічні стратегії, щоб залишатися конкурентоспроможними й відкритими у новому світі. Зовнішня політика США впливає на європейські інституції та наукові структури, що стало предметом дискусій на Всесвітньому економічному форумі в Давосі. Зміна «світового порядку» має прямі наслідки для фінансування, стратегічних пріоритетів і кооперації у сфері наукових досліджень. Економічна конкурентоспроможність та геополітичне позиціювання тісно пов’язані з інвестиціями в ДіР на національному і наднаціональному рівнях. Майбутні програми фінансування досліджень, зокрема – FP10, мають відображати ці стратегічні вимоги, забезпечуючи підтримку науки не лише усередині Європи, а й у глобальному контексті. Для успішної адаптації до змін необхідно посилити співпрацю не лише країн ЄС, а й активно залучати інші держави за межами Європи через «Горизонт Європа» та інші ініціативи, спрямовані на стимулювання обміну знаннями. Також потрібна адаптація внутрішніх європейських програм фінансування до глобальних цілей, створення справжнього «альянсу досліджень», в якому відкритість та партнерство стають ключовими цінностями. Університети і дослідницькі інституції будуть адаптуватись до зовнішніх викликів щоб при формуванні нових моделей співпраці зберегти відкриту, інклюзивну і конкурентоспроможну наукову екосистему Європи.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/Sp63W

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-02-12

ПРОГРАМА СТАЖУВАННЯ ВІД СВІТОВОГО БАНКУ

Міністерство освіти і науки України інформує про старт набору на програму інтернів Світового банку «FY26 ONE WBG Internship Program».

Це провідна програма стажування Групи Світового банку, яка пропонує студентам бакалаврату та магістратури структуроване навчання та практичний досвід. Учасники стажування братимуть участь у профільних проектах та зможуть безпосередньо ознайомитися з місією і діяльністю Групи Світового банку. Основні напрямки стажування: економічні дослідження, екологічний і соціальний вплив, закупівлі, підтримка RDNA5, управління знаннями, освіта, транспорт, зовнішні комунікації. Участь у програмі можуть взяти здобувачі випускних курсів бакалаврського рівня, магістерського рівня та аспіранти, що навчаються за спеціальностями економіка, фінанси, державне управління, соціальна політика, розвиток інфраструктури, цифрова трансформація, мають професійний досвід, володіють комп’ютерними та іншими технічними навичками, англійською та українською мовами. Заявку на участь у можна подати до 17 лютого 2026 року.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/icjaS, https://qrpage.net/qr/Jt39p

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ГрантиМіжнароднаПідтримка #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-02-12

ОЕСР: ЯК ПРАЦІВНИКИ ВИКОРИСТОВУЮТЬ СВОЇ НАВИЧКИ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Як працівники використовують чи не використовують свої навички на робочому місці».

У ньому зазначається, що висококваліфікована робоча сила має вирішальне значення для зростання продуктивності та підвищення конкурентоспроможності. Проте наразі недостатньо уваги приділяється тому, як фактично використовуються на робочому місці навички, здобуті у процесі освіти та навчання дорослих. Це питання важливе, адже навіть працівники, що набули високого рівня кваліфікації завдяки освіті та навчанню, можуть не використовувати у повному обсязі ці навички на робочому місці. Дані «Обстеження навичок дорослих» (PIAAC) дозволяють виявити розрив між рівнем кваліфікації та використанням навичок. Країни з вищим за середній рівнем грамотності, навичок або адаптивного вирішення проблем не обов’язково повідомляють про використання цих навичок на роботі, а в кожній країні більшість висококваліфікованих працівників лише зрідка використовують свої навички. У Сінгапурі та Хорватії така ситуація з навичками третини працівників. Більш повноцінне використання навичок пов’язане з вищою продуктивністю праці, причому у високопродуктивних економіках (Ірландія, Норвегія) спостерігається більш часте використання набутих навичок на виробництві. На індивідуальному рівні частіше використання навичок тісно пов’язане з вищою заробітною платою: збільшення використання навичок впливає на зростання погодинної заробітної плати на 7% за інших рівних умов. На макрорівні нерівність у використанні навичок відображає нерівність у заробітній платі у різних країнах, що говорить про те, що нерівномірний розподіл навичок сприяє більшим відмінностям у доходах. Зв’язуючи використання навичок із заробітною платою, продуктивністю праці, нерівністю та задоволенням від роботи, експерти показують, чому ефективне використання навичок важливе як для економічних показників, так і для благополуччя працівників. Також у звіті подано огляд еволюції використання навичок за останнє десятиліття у розрізі країн, професій та демографічних груп. Цей аналіз може слугувати основою для формування політики подолання розриву між рівнем володіння навичками та їх застосуванням.

Детальніше: https://doi.org/10.1787/0e7c6dc9-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-02-12