ПАСТКА НАДЛИШКУ ЗНАНЬ: ІНФОРМАЦІЙНА ПЕРЕНАСИЧЕНІСТЬ ЗАВАЖАЄ НАУЦІ

ПАСТКА НАДЛИШКУ ЗНАНЬ: ІНФОРМАЦІЙНА ПЕРЕНАСИЧЕНІСТЬ ЗАВАЖАЄ НАУЦІ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Діші «Надлишок інформації лише робить наукову значущість ще більш недосяжною».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Діші «Надлишок інформації лише робить наукову значущість ще більш недосяжною».

У ній містяться міркування щодо того, наскільки  сучасне академічне середовище  перенасичене знаннями і даними і як це ускладнює розвиток науки. Діша зазначає, що цифровізація зробила доступ до інформації безпрецедентно легким, однак цей прогрес спричинив виникнення нової проблеми — втрату орієнтирів у потоці даних. Кількість наукових публікацій, препринтів і звітів зростає швидше, ніж здатність дослідників їх опрацьовувати, і навіть досвідченим науковцям важко відрізнити справді значиме від вторинного. Сучасна наука дедалі частіше вимірюється кількісними показниками — кількістю статей, цитувань, грантів — а не якістю ідей. Такий підхід заохочує поверховість, розпорошує увагу та знижує глибину мислення. У результаті академічна продуктивність перетворюється на самодостатній процес продукування публікацій, а не змістовних речей, віддаляючи її від початкового призначення — пошуку істини. Діша закликає повернути пріоритет критичному мисленню, вибірковості й аналітичній зосередженості. На її думку, саме здатність відсіювати надлишкове, шукати зв’язки між знаннями та формулювати запитання – найбільш цінна  компетенція дослідника. Лише усвідомлене ставлення до знань може перетворити інформаційний хаос на інтелектуальний ресурс. Без цього наука ризикує втратити своє головне призначення — не лише орієнтувати людство у складній реальності, а й утримувати його від розгубленості в її нескінченних віддзеркаленнях.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/I7EB2

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини   #НРАТ_НауковіВидання

2025-10-09
Поширити
ПРАВИЛА ДЛЯ ШІ: ЯК БУТИ ДОБРОЧЕСНИМИ

ПРАВИЛА ДЛЯ ШІ: ЯК БУТИ ДОБРОЧЕСНИМИ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джорджа Шалхуба «Ми повинні встановити правила використання ШІ у наукових роботах і рецензуванні».

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джорджа Шалхуба «Ми повинні встановити правила використання ШІ у наукових роботах і рецензуванні».

У ній автор наголошує, що без чітких правил використання інструментів генеративного штучного інтелекту у наукових текстах і процесі рецензування може бути втрачена довіра до самої системи академічної комунікації. Шалхуб зазначає, що великі мовні моделі дедалі частіше стають невидимими співавторами наукових текстів. Уже траплялися випадки, коли до наукових статей потрапляли фрази, очевидно породжені ШІ, або навіть цілі абзаци, які не мали жодного стосунку до змісту дослідження. Окремі журнали змушені були відкликати публікації після виявлення таких фактів. Дослідження показують, що ознаки машинного тексту присутні щонайменше у кожній восьмій науковій анотації, а в галузі комп’ютерних наук — майже у 20% робіт. Такі самі тенденції мають місце і в рецензуванні: до 17 % рецензій містять фрази, сформовані штучним інтелектом. Проблема посилюється через зростання кількості наукових рукописів, які потребують рецензування. Академічне середовище заохочує кількість публікацій, тоді як сама процедура оцінювання залишається неоплачуваною і надмірно перевантаженою. Це створює спокусу використовувати штучний інтелект, аби скоротити час підготовки текстів чи рецензій. Водночас з’являються нові форми маніпуляцій — автори іноді приховують у документах інструкції для ШІ, які впливають на оцінювання наукової роботи. Автор переконаний, що ця ситуація вимагає невідкладного врегулювання. Передусім наукові журнали та організатори конференцій мають ухвалити політики, які зобов’язують декларувати будь-яке використання штучного інтелекту. Має бути чітко вказано, який саме інструмент застосовано, з якою метою і яку роль він відіграв у створенні тексту. Відповідальність за зміст і достовірність завжди залишається за людьми, тому ШІ не може бути вказаний як співавтор. Рецензенти повинні ретельно перевіряти подані матеріали (зокрема – на предмет прихованих інструкцій) і користуватися лише перевіреними інструментами. Одночасно потрібно створювати механізми аудиту та контролю, які передбачатимуть не лише виявлення порушень, а й послідовну систему відповідальності: від попередження у разі ненавмисних помилок до суворих санкцій за повторні або свідомі порушення. Така регламентація не повинна зупиняти використання ШІ, а має зробити його безпечним і відповідальним. Загальний висновок автора полягає в тому, що стрімкий технологічний прогрес потребує нової культури академічної доброчесності. Штучний інтелект може бути корисним інструментом для науковців, але лише тоді, коли його застосування буде прозорим, підзвітним і підконтрольним. Тільки за цієї умови можливо зберегти довіру до наукового знання як колективного людського надбання.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/zLdGz

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_НауковіВидання_новини

2025-10-08
Поширити
УНІВЕРСИТЕТИ ПІД ТИСКОМ РИНКУ

УНІВЕРСИТЕТИ ПІД ТИСКОМ РИНКУ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Емілі Діксон «Працевлаштування студентів – головний пріоритет для рад університетів».

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Емілі Діксон «Працевлаштування студентів – головний пріоритет для рад університетів».

У ній автор аналізує результати дослідження пріоритетів керівних рад університетів, які засвідчили найвищий рівень зацікавленості у працевлаштуванні випускників, що розглядається як головний показник ефективності вищої освіти. Йдеться про вивчення позицій майже восьмисот членів університетських рад у Фінляндії, Польщі, Португалії та Швеції. Питання працевлаштування студентів посіло за результатами опитування перше місце серед усіх стратегічних пріоритетів університетів. Незалежно від того, чи є респондент представником академічної спільноти, чи запрошеним членом ради, більшість назвала підготовку випускників до професійного життя ключовим завданням закладу вищої освіти. Академічна свобода стоїть на другому місці, а державні політичні орієнтири, зовнішні рейтинги та пошук додаткового фінансування  – на наступних. Такий розподіл пріоритетів свідчить про зміщення акцентів у діяльності університетів: вони дедалі більше орієнтуються на конкретні результати освіти і на здатність студентів максимально повно реалізувати свій потенціал на ринку праці. Дослідження спростовує поширене припущення, що зовнішні члени рад віддалені від академічних питань: їхнє бачення розвитку університету загалом збігається з поглядами представників академічного середовища.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/rhAkZ

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини 

2025-10-07
Поширити
ЄВРОПЕЙСЬКА НАУКА ПІД ЗАГРОЗОЮ?

ЄВРОПЕЙСЬКА НАУКА ПІД ЗАГРОЗОЮ?

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Ріша Раїна «ЄС не може конкурувати після «катастрофи» з фінансуванням фундаментальних досліджень».

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Ріша Раїна «ЄС не може конкурувати після «катастрофи» з фінансуванням фундаментальних досліджень».

У ній автор аналізує позицію європейської наукової спільноти щодо ризиків нової політики Європейського Союзу в частині фінансування досліджень і ймовірності послаблення внаслідок цього наукової конкурентоспроможності ЄС. Йдеться про плани Європейської комісії створити Європейський фонд конкурентоспроможності (European Competitiveness Fund) із бюджетом близько 400 мільярдів євро. Спершу передбачалося, що цей фонд стане логічним продовженням програми Horizon Europe і підтримає науковців та інноваторів на всіх етапах — від досліджень до упровадження технологій. Однак на практиці з’ясувалося, що через юридичні обмеження фонд зосередиться лише на фінансуванні розгортання вже готових технологічних рішень, а не на підтримці наукових відкриттів чи експериментальних досліджень. Така зміна пріоритетів викликала негативну реакцію наукової спільноти. Генеральний секретар Ліги європейських дослідницьких університетів (LERU) Курт Декетелаере назвав ситуацію «катастрофічною» для фундаментальної науки, адже, за його словами, Європейська дослідницька рада (ERC), яка фінансує базові проєкти, отримає лише близько 31,5 мільярда євро — менше десятої частини бюджету нового фонду. Це, на його думку, загрожує довгостроковому розвитку науки, оскільки саме базові дослідження створюють підґрунтя для технологічних проривів майбутнього. Підкреслюється, що без послідовного фінансування фундаментальної науки ЄС не зможе конкурувати зі Сполученими Штатами Америки та Китаєм, де державна підтримка базових досліджень є стратегічним пріоритетом. Науковці закликають Європейську комісію переглянути встановлені пропорції між фінансуванням розробок і досліджень, щоб уникнути ослаблення європейської наукової системи.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/ddHF8

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини 

#НРАТ_Інноваторам_новини 

2025-10-06
Поширити
ПОПРИ КРИЗУ ФІНАНСУВАННЯ: УНІВЕРСИТЕТИ ЯК РУШІЙ ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ

ПОПРИ КРИЗУ ФІНАНСУВАННЯ: УНІВЕРСИТЕТИ ЯК РУШІЙ ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джона Моргана «Не допустіть, щоб криза фінансування університетів зірвала прагнення до зростання…».

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джона Моргана «Не допустіть, щоб криза фінансування університетів зірвала прагнення до зростання…».

У ній автор розповідає про бачення Міністром науки Великої Британії Пітера Кайла поточної фінансової ситуації та перспектив розвитку університетів як центрів інновацій та розвитку. Наразі брак коштів змусив частину університетів скоротити програми досліджень, а більшість інших серйозно розглядають таку перспективу на найближчі роки.  Це несе ризик втрати інноваційного потенціалу для економічного зростання країни, її конкурентоспроможності. Університети мають активніше позиціонувати себе як локальних лідерів розвитку, займаючись не лише навчанням студентів, а й формуючи у них підприємницьке мислення, підтримуючи співпрацю з бізнесом. У Великій Британії університети сприймаються зазвичай як завершальний етап освіти, тоді як у США вони часто стають відправною точкою для інноваційних стартапів. Кайл радить уникати розпилення ресурсів і пропонує зосереджуватися на тих напрямах, де кожен університет має найбільший потенціал. Такий підхід допоможе краще використовувати наявні можливості й підсилити ефективність досліджень. Зі свого боку уряд обіцяє здійснювати інвестиції в науку та інновації, зокрема – спрямовує майже десять мільйонів фунтів на роботу Національного центру університетів і бізнесу для розвитку співпраці між академічним середовищем та реальним сектором. Отже, університети мають не лише захищати власні бюджети, а й формувати перспективне бачення суспільного розвитку, постійно підтверджувати свою здатність бути рушіями економічного зростання навіть у кризові часи.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/dwYVd

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини 

2025-10-02
Поширити
МЕНШЕ І КРАЩЕ: АКЦЕНТ НА ПРІОРИТЕТНИХ НАПРЯМАХ У ДОСЛІДЖЕННЯХ

МЕНШЕ І КРАЩЕ: АКЦЕНТ НА ПРІОРИТЕТНИХ НАПРЯМАХ У ДОСЛІДЖЕННЯХ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Ґроува «Робіть менше у дослідженнях, але виконуйте роботи справді добре».

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Ґроува «Робіть менше у дослідженнях, але виконуйте роботи справді добре».

У ній автор висвітлює бачення UKRI (UK Research and Innovation –  головної британської організації, що розподіляє державне фінансування на наукові проєкти) на те, як мають змінитися підходи до фінансування та стратегії здійснення дослідницької діяльності в університетах. У статті розглядається стратегічна пропозиція Іана Чепмена, нового очільника UKRI: в умовах обмежених ресурсів наукові установи мають відмовитися від прагнення охоплювати безліч тем, натомість фокусуючись на тих напрямах, у яких вони можуть бути справді конкурентоспроможні. Чепмен критикує практику «трохи для всіх», коли інституції роблять багато, але ні в чому не досягають потрібної глибини. Він закликає обирати стратегічні пріоритети й інвестувати усі ресурси саме в них. За його словами, університетам варто чітко усвідомлювати свої сильні сторони, дослідницькі ніші, у яких вони можуть бути лідерами, й зосередитись саме цих напрямках. Разом із тим він підкреслює, що це не означає нехтування фундаментальними основами curiosity-driven або «дослідженням з цікавості», адже вони також можуть приносить проривні розробки. Однак більш прикладна наукова діяльність, яка може сприяти економічному зростанню країни, комерціалізації і взаємодії з індустрією, передусім заслуговує на підтримку. Наукові організації повинні орієнтуватися не лише на кількість започаткованих проєктів, а в першу чергу на результати та ефективність, – саме ці показники будуть у центрі уваги уряду та платників податків. Довіра до науковців є своєрідним капіталом, який можна здобути демонстрацією чітких результатів, а потім отримувати автономію для подальшої роботи. UKRI буде діяти як агент змін: посилювати процес поєднання академічної науки та промисловості, залучати інвестиції до портфелю інтелектуальної власності, сприяти масштабуванню інновацій. Наразі перед науковими інституціями стоїть завдання перейти від політики «широкого покриття»  у дослідженнях до обґрунтованої вибірковості, яка поєднує академічну амбіцію з інституційною стійкістю. У такій моделі не йдеться про «обрізання» наукової мрії, а лише про розумне й стратегічне використання ресурсів. Акцент буде саме на якості, довірі та більш тісному зв’язку науки з суспільством та економічним розвитком.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/to5id

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Науковцям_КращіПрактики #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

2025-10-01
Поширити
СТРАТЕГІЧНА АЛЬТЕРНАТИВА ДЛЯ СЛАБКИХ УНІВЕРСИТЕТІВ США

СТРАТЕГІЧНА АЛЬТЕРНАТИВА ДЛЯ СЛАБКИХ УНІВЕРСИТЕТІВ США

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Суміт Карн «Зростання онлайн-активності може врятувати університети США, що переживають труднощі».

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Суміт Карн «Зростання онлайн-активності може врятувати університети США, що переживають труднощі».

У ній автор розглядає, як саме активізація сегменту онлайн-освіти може стати порятунком для американських університетів, що стикаються зі спадом студентської зацікавленості, демографічними викликами та політичними обмеженнями. У статті автор звертає увагу на основні загрози, з якими наразі зіштовхуються американські навчальні заклади: падіння набору зарубіжних студентів через зміну імміграційної політики, демографічний спад серед молоді, економічні чинники. Для багатьох невеликих університетів, які майже повністю залежать від плати за навчання, навіть відносно невелике зменшення кількості іноземних студентів може стати критичним, призвести до фінансової нестабільності та навіть закриття. Стратегічним інструментом пом’якшення ризиків може стати онлайн-освіта. За результатами вивчення майже 5 тис. навчальних закладів, збільшення частки онлайн-курсів на 1% корелює з приростом приблизно на 8 тис. нових студентів. Автор не ідеалізує це зростання і застерігає, що занадто велика частка студентів, які навчаються виключно онлайн (наприклад, понад дві третини у кризовий час або понад 90 % в умовах стабільності), може призводити до зменшення залученості студентів до освітнього процесу, зниження якості взаємодії, перевантаження, проблем із доступністю та технічною інфраструктурою. Масштабування онлайн-пропозиції в освіті само по собі – не гарантія успіху. Для успішної цифрової трансформації необхідна стратегічна архітектура: поєднання онлайн і очного навчання (бленд-формат), професійна підтримка викладачів у цифровій педагогіці, чітке проектування курсів із визначеними результатами навчання, регулярна взаємодія зі студентами, адаптація освітніх матеріалів та резервні варіанти доступу до контенту. Також важливо розвивати «супровідні» сервіси: академічне консультування, репетиторство, доступ до бібліотечних ресурсів, психологічна підтримка, кар’єрну підтримку. Не менш важливою є роль державних і регіональних політик у підтримці цифрового доступу, як, наприклад, інвестиції в інфраструктуру широкосмугового інтернету, субсидії на пристрої чи доступ до мереж для малозабезпечених студентів. І слід пам’ятати про уроки минулого: проєкти масових онлайн-курсів (MOOCs) зазнали критики через низький рівень завершення і слабку взаємодію учасників. Отже, дистанційне навчання не є універсальним порятунком, але за умови побудови виваженої стратегії, належної підтримки та уваги до розвитку інфраструктури, воно має гарний потенціал для зміни траєкторії розвитку університетів в умовах кризи, воно здатне зробити систему більш гнучкою, інклюзивною та стійкою до викликів майбутнього.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/aJXAf

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ОсвітаОнлайн #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини 

2025-09-30
Поширити
СУПЕРЕЧЛИВІ ПІДХОДИ ДО ОЦІНЮВАННЯ: ВИКЛАДАЧІ ЗАНИЖУЮТЬ ОЦІНКИ ЧЕРЕЗ ПІДОЗРУ ВИКОРИСТАННЯ ШІ

СУПЕРЕЧЛИВІ ПІДХОДИ ДО ОЦІНЮВАННЯ: ВИКЛАДАЧІ ЗАНИЖУЮТЬ ОЦІНКИ ЧЕРЕЗ ПІДОЗРУ ВИКОРИСТАННЯ ШІ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Жульєт Роселл «Викладачі занижують оцінки студентам, коли підозрюють їх у використанні ШІ».

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Жульєт Роселл «Викладачі занижують оцінки студентам, коли підозрюють їх у використанні ШІ».

У ній містяться роздуми одо того, як викладачі наразі реагують на застосування студентами штучного інтелекту при виконанні самостійних робіт та як це загалом змінює систему і процес оцінювання. Нещодавно проведене дослідження, побудоване на результатах опитування 33-х викладачів показало, що навіть за умови дозволу на застосування ШІ при підготовці завдань, деякі викладачі все одно занижують оцінки студентам, якщо підозрюють, що ті надмірно покладалися на інструменти ШІ.  Ця практика породжує неоднорідність у підходах до оцінювання, нерозуміння очікувань і збільшення напруженого стану студентів, посилення недовіри між студентами та викладачами. Тому важливо розробити чітку модель «валідності» оцінювання, у рамках якої можна чітко вказувати, в яких випадках використання ШІ справді підриває можливість продемонструвати набуті студентами навички. Тоді, якщо застосування ШІ перешкоджатиме демонстрації  здобувачами освіти справжніх набутих нових компетенцій, таке зменшення оцінки буде справедливим. Також рекомендується зробити зручними та прозорими комунікації в освітньому середовищі з приводу характеру використання ШІ, показувати заздалегідь,  як це впливатиме на оцінювання,  для чого потрібно проводити відповідні семінари або тренінги, щоб забезпечити уніфікацію належних практик оцінювання для усіх викладачів. Отже, зараз існує високий ризик як послаблення довіри до академічних сертифікатів, так і несправедливих оцінок, тому необхідно встановити зрозумілі й справедливі рамки для роботи з ШІ в освітньому процесі.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/KbU5P, https://qrpage.net/qr/KA1mE

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини 

2025-09-29
Поширити
ЧИ ЗДАТЕН ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ СТАТИ НАУКОВИМ РЕЦЕНЗЕНТОМ?

ЧИ ЗДАТЕН ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ СТАТИ НАУКОВИМ РЕЦЕНЗЕНТОМ?

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Шелдона Г. Джейкобсона «Рецензування за допомогою ШІ має пройти належну перевірку».

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Шелдона Г. Джейкобсона «Рецензування за допомогою ШІ має пройти належну перевірку».

У ній автор порушує питання використання інструментів штучного інтелекту для рецензування наукових праць і наголошує, що перед тим, як запроваджувати відповідні практики, потрібно ретельно перевірити надійність і здатність ШІ адекватно виконувати ці завдання. Автор звертає увагу, що нині існують десятки тисяч наукових журналів, і процес оцінювання рукописів вимагає величезних витрат ресурсів часу та зусиль фахівців. Якщо кожну статтю мають рецензувати кілька незалежних експертів, то загальний обсяг роботи вимірюється мільйонами годин на рік. Саме тому зростає інтерес до можливостей штучного інтелекту як інструмента, який міг би зменшити таке навантаження. Будь-який процес рецензування наукової праці зводиться до трьох основних питань: чи є дослідження новим, чи коректними є отримані результати та чи додає робота вагомий інтелектуальний внесок у відповідну сферу знань. У кращому випадку технології штучного інтелекту можуть більш-менш успішно визначати рівень новизни, порівнюючи рукописи з наявною базою знань. Однак оцінка коректності та інтелектуальної цінності дослідження потребує глибокого контексту і часто пов’язана з суб’єктивними судженнями, що робить завдання значно складнішим. Джейкобсон застерігає: алгоритми навчаються на даних, які вже містять певні неточності й помилки, тому ймовірність упереджень дуже висока. Крім того, існує ризик, що система ігноруватиме роботи, які виходять за межі усталених підходів, натомість надаючи перевагу тим, що розвивають уже добре відомі напрямки. Це може посилити так званий «груповий ефект», коли інноваційні ідеї не отримують належної уваги. Щоб уникнути таких проблем, автор пропонує не замінювати людей автоматизованими рішеннями, а звернутись до гібридної моделі: статті оцінюють рецензенти, але паралельно ті самі рукописи проходять перевірку штучним інтелектом. Порівняння результатів дозволить з’ясувати, в яких галузях збіг між оцінками людей і алгоритмів може бути досить високим, а де навпаки — різниця виявиться суттєвою. Лише після такого тестування можна говорити про поступове розширення ролі технологій. Ключовий висновок полягає в тому, що системи ШІ самі мають пройти своєрідне «рецензування». Наразі немає доказів їхньої стабільної роботи без значних похибок і упереджень, тому їхнє застосування в офіційному процесі рецензування слід відтермінувати. Майбутнє науки може виграти від технологічної підтримки, однак це відбудеться лише за умови, що надійність таких інструментів буде перевірена так само суворо, як і будь-яке інше дослідницьке нововведення.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/iN8SU, https://arxiv.org/ 

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини 

2025-09-26
Поширити
ФІНАНСУВАННЯ І КУЛЬТУРА ДОСЛІДЖЕНЬ: НОВІ ВИМОГИ ДО УНІВЕРСИТЕТІВ

ФІНАНСУВАННЯ І КУЛЬТУРА ДОСЛІДЖЕНЬ: НОВІ ВИМОГИ ДО УНІВЕРСИТЕТІВ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джека Гроува «Університети Великої Британії, які не дотримуються стандартів наукової культури, можуть втратити фінансування».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джека Гроува «Університети Великої Британії, які не дотримуються стандартів наукової культури, можуть втратити фінансування».

У ній автор розповідає плани Research England (державної установи у складі Національного агентства з розвитку науки та інновацій Великої Британії), яка відповідає за фінансування й оцінювання досліджень, щодо перегляду підходів до оцінювання відповідності університетів вимогам культури дослідницької роботи.  Згідно з новим планом роботи планується запровадити базові показники культури досліджень як умови доступу до фінансування. Це рішення приймається на тлі критики одного з компонентів оцінювання — розділу «люди, культура та навколишнє середовище» який мав зрости з 15 до 25 %. Керівники кількох університетів висловили занепокоєння, що ці зміни можуть підірвати довіру до системи оцінювання. Зокрема, ректор Університету Глазго запропонував трактувати дослідницьке середовище як регуляторне питання, отже університети повинні відповідати певним стандартам у цій сфері, якщо хочуть зберегти доступ до фінансування. За умови запровадження такого підходу деякі університети переорієнтують свою дослідницьку діяльність, зосередившись на темах із більш високим пріоритетом, або навіть будуть змушені припинити дослідження у певних галузях. Пауза у роботі над REF на 2029 рік дозволить оцінити ситуацію, обдумати варіанти змін і більш точно налагодити систему оцінювання на динамічну, конкурентоздатну науково-дослідну систему.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/w1xrX

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини 

2025-09-25
Поширити