National Repository of Academic Texts

ЗМІЦНЕННЯ СПІЛЬНОТ НА ЗАСАДАХ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ

На сторінці блогу Міжнародного центру академічної доброчесності опублікована стаття Дженні Мірон «Консорціуми: зміцнення спільнот за допомогою загальної прихильності до академічної чесності».

У ній йдеться про те, що у світі, де освіта має міжнародний вимір, а освітні інституції виходять за межі фізичних кампусів, консорціуми пропонують потужний спосіб об’єднання людей навколо спільних цінностей. Консорціум зазвичай розуміється як формальне чи напівформальне об’єднання учасників, які співпрацюють для досягнення спільних цілей, поєднуючи свій досвід, наявні ресурси та можливості. У контексті освіти консорціуми зміцнюють структуру систем освіти, створюючи простори, де вони використовують колективну мудрість та спільні ідеї, розвивають інновації, підтримують дослідження та шукають ресурси для кращої освіти. Консорціуми у сфері академічної етики виконують особливо важливу функцію. Вони об’єднують окремих осіб та установи з різних географічних регіонів для підтримки етичних норм, просування обізнаності щодо доброчесності та розвитку культури чесності у викладанні та навчанні. Такі консорціуми (регіональні, національні, глобальні) об’єднують викладачів, лідерів думок, дослідників, студентів, адміністраторів та інших зацікавлених осіб, які керуються спільним переконанням, що академічна чесність — це не просто політика, а наріжний камінь освіти.

Детальніше: https://www.academicintegrity.org/aws/ICAI/pt/sd/news_article/616734/_PARENT/layout_details/false, https://er.educause.edu/articles/2017/8/the-power-of-a-higher-education-consortium

Фото: ICAI

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-04-10

ОЕСР: ОСНОВИ ЗРОСТАННЯ ТА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Основи зростання та конкурентоспроможності 2026».

У ньому зазначається, що у контексті погіршення середньострокових економічних перспектив країн ОЕСР, зумовленого помітним уповільненням зростання продуктивності праці, потребують перегляду основи економічного зростання. Низький рівень інвестицій спостерігався після світової фінансової кризи та мало місце довгострокове уповільнення динаміки бізнесу. Покращання показників зайнятості частково компенсувало негативні чинники, але є ризики, такі як старіння населення, брак робочої сили та її невідповідна кваліфікація. Країнам необхідно проводити структурні реформи, що підвищують продуктивність праці, що може допомогти «оживити» економіку й подолати наявні перешкоди розвитку використовуючи можливості упровадження новітніх технологій, зокрема – ШІ. Пріоритети структурних реформ зосереджуються у трьох ключових галузях політики: (1) чинники зростання – людський капітал, управління, інфраструктура та макроекономічна політика; (2) ринкові стимули та ефективність розподілу ресурсів – оподаткування, регулювання товарних та трудових ринків, торгівля, прямі іноземні інвестиції; (3) цільові та галузеві заходи, зокрема – підтримка інновацій та енергетичної безпеки. Вибір пріоритетів підкріплюється новою базою даних міжнародно порівнянних даних, що дозволяють країнам оцінювати свої економічні показники та структурну політику у широкому спектрі галузей. Також у звіті надаються рекомендації щодо пріоритетів структурної політики для окремих країн ОЕСР.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/foundations-for-growth-and-competitiveness-2026_40a7532f-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/04/foundations-for-growth-and-competitiveness-2026_f68a156b/40a7532f-en.pdf, https://doi.org/10.1787/40a7532f-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-04-10

ШІ ЯК ПІДСИЛЮВАЧ ЕКСПЕРТИЗИ: ПРОБЛЕМА НЕ В ТЕХНОЛОГІЇ, А В КВАЛІФІКАЦІЇ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Ніколаса Б. Кріла «Викладачі мають рацію, що результати штучного інтелекту є посередніми. Та вони помиляються щодо причин».

У ній автор аналізує поширене в академічному середовищі уявлення про низьку якість текстів, створених за допомогою генеративного штучного інтелекту та пропонує власне бачення. Твердження про «посередність» результатів ШІ є частково коректним, однак зазвичай хибно інтерпретується. Проблема полягає не в самій технології, а у рівні підготовки користувачів, які її застосовують. Штучний інтелект функціонує як інструмент-підсилювач: він здатен підвищити продуктивність і швидкість роботи, але водночас відтворює і масштабує рівень мислення того, хто ним користується. Для менш досвідчених студентів використання ШІ може покращити формальні характеристики підготовлених матеріалів, однак не здатне компенсувати відсутність глибокого розуміння теми або навичок критичного аналізу. Як наслідок, створений текст залишається поверховим, навіть якщо виглядає більш структурованим і стилістично завершеним. Натомість досвідчені дослідники мають принципово іншу ситуацію: вони використовують ШІ як допоміжний інструмент, задаючи чіткі параметри, структуру та логіку очікуваного результату, вони здатні оцінити якість згенерованого тексту, відредагувати його та довести до належного рівня якості. Таким чином, штучний інтелект здатен навіть підсилити вже наявну експертизу. Результати проведених досліджень свідчать про асиметричний вплив ШІ. Початківці отримують приріст продуктивності, однак це не означає відповідного зростання якості, тоді як експерти мають сінергію від ШІ. У результаті різниця між рівнем роботи новачків і експертів з одним і тим самим інструментом стає разючою. Отже, якщо штучний інтелект підсилює наявні когнітивні здібності, то ключовим завданням освіти стає розвиток саме тих навичок, які дозволяють ефективно оцінювати, інтерпретувати й удосконалювати результати. Йдеться передусім про критичне мислення, здатність до аргументації та міждисциплінарного аналізу. Таким чином, проблема «посередності» результатів використання технології штучного інтелекту є не технологічною, а освітньою. ШІ не знижує рівень академічної роботи, а лише робить більш помітними відмінності у підготовці користувачів. У цих умовах значення університетської освіти полягає не у протистоянні технологіям, а у формуванні здатності працювати з ними на високому інтелектуальному рівні.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/faculty-are-right-ai-output-mediocre-theyre-wrong-about-why

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-04-09

КОНКУРС ПРОЄКТІВ ПРИКЛАДНИХ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ДЛЯ СТІЙКОСТІ ТА ВІДНОВЛЕННЯ УКРАЇНИ

Національний фонд досліджень України оголосив про старт конкурсу проєктів з виконання наукових досліджень «Прикладна наука для стійкості та відновлення України».

Конкурс спрямований на підтримку наукоємних та конкурентоспроможних науково-технічних продуктів з високою потенційною доданою вартістю та/або соціальною цінністю, які можуть бути впроваджені у виробництві та соціальній сфері. Йдеться про прикладні наукові дослідження або науково-технічні (експериментальні) розробки, метою яких є вироблення науково обґрунтованих рішень для зміцнення стійкості України за пріоритетними напрямами, визначеними пунктами 1, 3-7 статті 3 Закону України «Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки». Тематичні напрями: нові технології, матеріали та інженерні рішення для забезпечення стійкості та відновлення промислових і технологічних систем та функціонування нових галузей економіки України; інформаційні, цифрові та математичні методи для моделювання, оптимізації і керування процесами в умовах обмежених ресурсів та підвищених ризиків; екологічна безпека та інноваційні технології збереження, відновлення та збалансованого використання природних ресурсів; біомедичні технології, медична інженерія та системи реабілітації; нові або істотно вдосконалені соціально-економічні, організаційно-управлінські, інституційні і сервісні рішення, моделі, системи, методики та цифрові інструменти для забезпечення стійкості, відновлення і розвитку України; протидія дезінформації та маніпуляціям в інформаційному просторі та культурному дискурсі, спрямовані на посилення інформаційної, культурної та комунікативної безпеки України. Тривалість реалізації проєктів – до 2-х років, загальний обсяг фінансування – до 310,8 млн грн (в 2027 році – до 160,8 млн грн, у 2028 році – до 150,0 млн грн). Заявку на участь можна подати до 11 травня 2026 року.

Детальніше: https://nrfu.org.ua/news/naczionalnyj-fond-doslidzhen-ukrayiny-povidomlyaye-pro-ogoloshennya-provedennya-naczionalnym-fondom-doslidzhen-ukrayiny-konkursu-proyektiv-z-vykonannya-naukovyh-doslidzhen-prykladna-nauka

Фото: НФДУ

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ГрантиМіжнароднаПідтримка #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-04-09

ПРОГРАМА ВІДКРИТИХ ІННОВАЦІЙ ACADEM.CITY «НАУКА-БІЗНЕС»

Київський академічний університет запрошує усіх зацікавлених до участі у Програмі відкритих інновацій Academ.City «Наука-Бізнес».

Її стратегічна мета полягає у формуванні сталої інноваційної екосистеми, де наука стає драйвером конкурентоспроможності, а бізнес отримує доступ до передових технологій. Ініціатива спрямована на розбудову відкритої інноваційної екосистеми через встановлення прямих зв’язків між науковими установами НАН України, розробниками інноваційних рішень та суб’єктами господарювання, пропонуючи механізм прямої взаємодії між академічною наукою та реальним сектором економіки. Підприємства-учасники отримують доступ до наукових компетенцій та дослідницької інфраструктури, а науковці долучаються до вирішення прикладних технологічних завдань і забезпечують упровадження своїх розробок. Програма охоплює наступні етапи: картування інноваційного попиту (ідентифікація технологічних викликів підприємств та формування кейсів для розробки рішень); мобілізація наукового потенціалу (пошук дослідницьких команд для напрацювання рішень на сформований інноваційний запит); формування проблемно-орієнтованих груп (створення партнерських груп для розробки технологічних рішень); спільна розробка рішень R&D (спільна робота науковців і бізнесу над створенням прикладних технологічних рішень, прототипів і пілотних зразків). Учасники отримають менторську підтримку КАУ ьа Academ.City, можливості презентації (пітч-день) і пошуку партнерів (підписання договорів про науково-технічне співробітництво, ліцензійних угод, узгодження дорожніх карт упровадження тощо); масштабування та комплексний супровід для поширення результатів і масштабування інноваційної моделі співпраці; комплексна підтримка проектних команд на етапі комерціалізації та інтеграції технологічних рішень у виробничі процеси. Тривалість програми – 3 місяці, долучитись до неї можуть науковці, представники бізнесу, органів влади та місцевого самоврядування, громадянського суспільства, міжнародних організацій та всі зацікавлені у розбудові інноваційної екосистеми. Заявку на участь можна подати до 1 травня 2026 року.

Детальніше: https://kau.org.ua/news/sci/1511-prohrama-vidkrytykh-innovatsii-academcity-nauka-biznes, https://forms.cloud.microsoft/e/udQdzRvZfF?origin=lprLink,https://drive.google.com/file/d/1PDtwMq5x7YTNeQpbanEws96GxpTHnfSm/view?usp=sharing

Фото: КАУ

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-04-09

ОЕСР: ВИМІРЮВАННЯ СОЦІАЛЬНОГО КАПІТАЛУ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «До вимірювання соціального капіталу для перетворення територій: ідеї та міркування щодо створення локалізованої системи показників ОЕСР» із серії «Документи ОЕСР щодо розвитку місцевої економіки та зайнятості».

У ньому зазначається, що соціальний капітал, – соціальні норми, спільні цінності, інституційні домовленості, громадянська активність та соціальні зв’язки, – сприяє співпраці між групами населення та відіграє ключову роль у локальних трансформаціях. Це не просто «соціальні стосунки» в абстрактному вигляді, а стосунки, вбудовані в конкретні просторові, інституційні та культурні контексти. Громади формують та підтримують соціальний капітал через повторювані щоденні взаємодії, сприяючи перетворенню довіри та спільних зв’язків на відчутні колективні дії. Соціальний капітал має місцевий вимір, сприяє економічному розвитку та стійкості, може покращувати доступ до якісних робочих місць через створення мереж, підтримувати місцеве підприємництво та інновації. У кризові часи він зміцнює стійкість, сприяючи координації та співпраці на різних рівнях управління, що особливо цінно для регіонів, що стикаються з промисловим переходом, де працівники повинні перекваліфіковуватися, мігрувати і інші сектори та адаптуватися до нових економічних реалій. Соціальний капітал є ключовим компонентом добробуту людей, що сприяє якості життя шляхом зміцнення зв’язків у громаді та безпеки, а також створенню сприятливого та здорового середовища. Разом із тим, він може генерувати й негативні ефекти, а його вплив залежить від контексту: міцні соціальні зв’язки можуть підтримувати колективні дії та одночасно – норми виключення, опір економічним та екологічним змінам, поширення дезінформації, досягнення шкідливих цілей (таких, як організована злочинність або шкідливий тиск з боку однолітків). У документі розглядаються рамки вимірювання соціального капіталу та пропонуються шляхи розроблення більш коректної системи індикаторів для регіонів та міст ОЕСР, яка може полегшити оцінювання впливу соціального капіталу на трансформацію територій.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/towards-measuring-social-capital-for-place-transformation_d5f18ab6-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/04/towards-measuring-social-capital-for-place-transformation_7f10e416/d5f18ab6-en.pdf, https://doi.org/10.1787/d5f18ab6-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-04-09

СКОРОЧЕННЯ ПЕРСОНАЛУ Є СТРАТЕГІЧНОЮ ПОМИЛКОЮ, ЯК І ПОДІЛ НА ВИКЛАДАЧІВ ТА ДОСЛІДНИКІВ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Кетрін Габбард і Демієна Пейджа «Навіть у складні часи викладацький персонал є цінним активом, а не витратами, яких слід позбутися».

У ній автори наголошують, що скорочення викладацького складу в умовах фінансового тиску є стратегічно хибним рішенням, яке підриває основи функціонування університетів. Викладання – основа діяльності університету та ключове джерело доходів. У секторі вищої освіти Великої Британії надходження від освітньої діяльності університетів перевищують доходи від досліджень і в багатьох випадках є визначальними для фінансової стабільності інституцій. Саме викладацький персонал відіграє центральну роль не лише у навчальному процесі, а й у забезпеченні економічної життєздатності ЗВО. Внесок викладачів не обмежується проведенням занять: вони здійснюють проєктування освітніх програм, оцінювання результатів навчання, супровід навчального шляху студентів, підтримують їхню академічну мотивацію. Саме це забезпечує залучення і подальше утримання студентів. Разом із тим, наразі існує системна проблема, суть якої – недооцінка викладацької праці. Попри формальне зростання уваги до якості викладання та розвитку освітніх траєкторій, значна частина викладачів працює в умовах нестабільної зайнятості, зокрема – на тимчасових або часткових контрактах. Така практика підриває професійну стабільність і негативно впливає на якість освітнього процесу через зростання стресу, ризик професійного вигорання та плинність кадрів. Причому викладачі, орієнтовані виключно на освітню діяльність, частіше працюють на умовах неповної зайнятості. Поділ академічного персоналу на «викладацький» і «дослідницький» є умовним і не відображає реальної складності їхньої діяльності. Багато викладачів активно займаються науковою та методичною роботою, беруть участь у професійних спільнотах і роблять суттєвий внесок у розвиток освітніх практик, однак ці види діяльності часто залишаються недостатньо визнаними на інституційному рівні. Кетрін і Демієн підкреслюють, що викладацький персонал є ключовим ресурсом університетів, а не не допоміжним елементом, і саме від нього залежить якість освіти та фінансова стабільність ЗВО. Економічні проблеми не повинні призводити до скорочення саме цієї категорії працівників, оскільки такі рішення підривають довгострокову спроможність університетів виконувати свою місію.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/even-hard-times-teaching-staff-are-vital-assets-not-costs-be-shed

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-04-08

РОЛЬ ОРГАНІЗАЦІЙ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА У РОЗВИТКУ ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ ТА НАВЧАННІ УПРОДОВЖ ЖИТТЯ

На сайті Європейського фонду освіти опублікований аналітичний матеріал «Роль організацій громадянського суспільства у розвитку людського капіталу та навчанні упродовж життя».

Наголошується на зростанні ролі організацій громадянського суспільства та подається огляд даних восьми національних тематичних досліджень щодо внеску цих організацій через інформаційно-просвітницьку діяльність, надання послуг, неформальне навчання, забезпечення взаємодії зі спільнотами та модерації політичного діалогу. Незважаючи на обмежене фінансування, інституційні бар’єри та непослідовні механізми участі, організації громадянського суспільства мають значний потенціал у вирішенні проблем нестачі кваліфікованих кадрів, підтримці вразливих груп населення та зміцненні інклюзивного управління. Маргарета Ніколовська, автор публікації, закликає до поширення інституціоналізованої співпраці й забезпечення сталого фінансування, щоб ці структури могли повною мірою виконувати свою роль партнерів у формуванні ефективних, справедливих та готових до майбутнього систем розвитку людського капіталу.

Детальніше: https://www.etf.europa.eu/en/publications-and-resources/publications/role-civil-society-organisations-human-capital-0, https://www.etf.europa.eu/sites/default/files/2026-03/catalysts%20for%20change-TA0126003ENN.pdf

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ЄС #НРАТ_Валоризація знань #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-04-08

ОЕСР: НОВІ ДАНІ ЩОДО СТАЛОГО РОЗВИТКУ ТА БАГАТОНАЦІОНАЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ

У блозі Організації економічного співробітництва та розвитку оприлюднено аналітичний матеріал «Багатонаціональні підприємства: нові дані ОЕСР-ООН щодо сталого розвитку зміцнюють відкриті докази».

У ньому зазначається, що багатонаціональні підприємства відіграють все більш важливу роль у світовій економіці. Вони визначають структуру торгівлі, інвестиційні потоки та виробництво у різних країнах, проте їх складні організаційні структури важко відобразити за допомогою традиційних статистичних джерел. Для вирішення цієї проблеми була розроблена Платформа інформації про багатонаціональні підприємства. Цей онлайновий ресурс надає максимально повне уявлення про такого роду підприємства і їхні транскордонні мережі, об’єднуючи усі доступні дані в єдиному структурованому середовищі (у т.ч. дані про дочірні компанії, зв’язки щодо власності, цифрову присутність, основні корпоративні події). Завдяки цьому користувачі можуть отримати цілісне уявлення про організацію багатонаціональних корпорацій та тенденції їхнього розвитку. Платформа підтримує аналітику стосовно динаміки бізнесу, продуктивності, переміщення прибутку, оподаткування, міжнародної торгівлі, інвестицій. Це в сукупності допомагає уповноваженим органам у формуванні політики. На платформі наразі представлена інформація про 500 найбільших транснаціональних корпорацій, їхній цифровий реєстр, присутність компаній в мережі інтернет, а також має вбудований інструмент відстеження значущих структурних подій (злиття, поглинання, реорганізація).

Детальніше: https://www.oecd.org/en/blogs/2026/03/MNE-thing-is-possible-New-OECD-UNSD-data-release-strengthens-open-evidence-on-multinational-enterprises.html

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ЦСР_SDG #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-04-08

ЧОТИРИДЕННИЙ РОБОЧИЙ ТИЖДЕНЬ В УНІВЕРСИТЕТІ: ЧИ Є ПІДСТАВИ ДЛЯ ОПТИМІЗМУ?

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джульєт Роуселл «Університет, що запровадив чотириденний робочий тиждень, повідомляє про позитивні результати, однак скептицизм зберігається».

У ній автор аналізує досвід упровадження скороченого робочого тижня у Лондонському кампусі Університету Сандерленда та реакцію академічної спільноти на цю ініціативу. ЗВО запровадив чотириденний робочий тиждень зі збереженням попереднього рівня оплати праці. Значна частина опитаних про результати цього експерименту співробітників засвідчила зростання продуктивності, зниження рівня захворюваності та покращення загального самопочуття. Також мало місце зменшення витрат, пов’язаних із наймом персоналу. Важливою особливістю організації роботи стало те, що вихідні дні співробітників розподілені упродовж тижня, що дозволяє установі функціонувати у звичному режимі без скорочення часу обслуговування студентів. Такий підхід демонструє можливість поєднання гнучких умов праці з безперервністю освітнього процесу. Водночас, попри загальні позитивні оцінки, більшість університетів не поспішають запроваджувати подібні зміни, посилаючись на фінансові та інституційні труднощі. Деякі експерти звертають увагу на те, що чотириденний робочий тиждень поряд із перевагами має недоліки, оскільки скорочення кількості робочих днів не супроводжується зменшенням загального навантаження, отже зберігається ризик інтенсифікації праці. Дискусія навколо чотириденного робочого тижня відображає пошук нових моделей організації праці у системі вищої освіти, яка все більше потерпає від проблем перевантаження персоналу, стресу та обмежених ресурсів.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/four-day-week-university-hails-results-scepticism-remains

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-04-07