Міністерство освіти і науки України інформує про початок подання документів для участі в конкурсному доборі на призначення стипендії Верховної Ради України імені Бориса Патона для молодих учених на 2027 рік.
Міністерство освіти і науки України інформує про початок подання документів для участі в конкурсному доборі на призначення стипендії Верховної Ради України імені Бориса Патона для молодих учених на 2027 рік.
Премія має на меті підвищення престижності вищої освіти в Україні. Взяти участь у конкурсі можуть молоді вчені віком до 35 років включно, що є громадянами України, мають вищу освіту не нижче другого (магістерського) рівня, а також вчені віком до 40 років включно, які мають науковий ступінь доктора наук, вагомі наукові здобутки фундаментальних та/або прикладних наукових досліджень та науково-технічних (експериментальних) розробок, працюють на території України. Стипендію призначають терміном на один рік із щомісячною виплатою у розмірі п’яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Щороку призначається до 50 стипендій Верховної Ради України імені Бориса Патона, зокрема – до 5 стипендій за наукові (науково-технічні) роботи, які містять відомості, що становлять державну таємницю. Підставою для присудження премії є Положення про Стипендію Верховної Ради України імені Бориса Патона, затверджене Постановою Верховної Ради України від 4 грудня 2025 року № 4712-IX. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 30 квітня 2026 року.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Індекс OECD-AI».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Індекс OECD-AI».
Наголошується, що штучний інтелект займає все більш вагоме місце у національних політичних програмах по всьому світу і це спонукає уряди шукати надійні, порівняні показники для оцінювання сильних та слабких сторін національних екосистем ШІ. Оскільки технології штучного інтелекту стрімко розвиваються, існує нагальна потреба в авторитетній системі вимірювання, яка б інформувала та спрямовувала політичні рішення, оцінювала внесок ШІ в інновації, а також підтримувала відповідальне управління надійним ШІ. Індекс OECD.AI є відповіддю на цю потребу, – він пропонує реальний інструмент моніторингу прогресу у впровадженні «Рекомендацій ОЕСР щодо ШІ», прийнятих у 2019 році та переглянутих у 2024 році. Наразі документ призначений країнам-членам ОЕСР, але надалі охоплення його буде значно більшим – він буде розповсюджуватись на всіх членів Глобального партнерства зі ШІ (GPAI). Індекс є модульним, що дозволяє інтегрувати нові показники по мірі їх напрацювання. Наразі він зосереджений на п’яти політичних рекомендаціях для урядів щодо надійного штучного інтелекту. У звіті описано концептуальні засади, методологію оцінювання та результати розрахунку Індексу за 2023 та 2024 роки з коментарями щодо перевірки на надійність та чутливість для забезпечення статистичної цілісності, точності й надійності. Отримані результати демонструють значні відмінності між країнами та компонентами індексу. Онлайн-інтерфейс, який буде запущено на OECD.AI, надасть користувачам можливості користування інтерактивними візуалізаціями та доступ до ресурсів для подальших досліджень.
23-27 березня 2026 року відбудеться Глобальний форум ОЕСР з питань боротьби з корупцією та доброчесності.
23-27 березня 2026 року відбудеться Глобальний форум ОЕСР з питань боротьби з корупцією та доброчесності.
Захід стане площадкою для обговорення питань ефективного використання державних та приватних ресурсів для підвищення конкурентоспроможності і забезпечення сталого зростання. Планується обговорити, як заходи щодо підтримки доброчесності та боротьби з корупцією, можуть бути не лише запобіжними інструментами, а й стати рушіями ефективності, стійкості та інновацій. Будуть розглянуті наступні питання: зв’язок між доброчесністю та сталим економічним розвитком; як посилити суспільний підхід до доброчесності; роль штучного інтелекту, даних та новітніх технологій у захисті державних ресурсів та покращенні процесу прийняття рішень; який ефект має дати поєднання сильного правозастосування, надійного управління та системи доброчесності, заснованої на даних; як запобігти шахрайству та покращити процес прийняття рішень; як розвивати й підтримувати екосистему етичного бізнесу та інклюзивного зростання; які інноваційні стратегії ефективні у боротьбі з корупцією; як забезпечити економічну ефективність, довіру інвесторів та створення довгострокової цінності для всіх. Організатор – Організація економічного співробітництва та розвитку.
Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», який унормовує питання розвитку дослідницької інфраструктури та підтримки молодих вчених.
Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», який унормовує питання розвитку дослідницької інфраструктури та підтримки молодих вчених.
Оновлено правила функціонування дослідницької інфраструктури та вперше на рівні закону запроваджено постдокторантуру як повноцінний етап академічної кар’єри. Визначено роль і функції наукового керівника наукового (науково-технічного) проєкту, запроваджено терміни «дослідницька інфраструктура», «відкрита наука», «відкритий доступ», «оптимізовані дослідницькі дані (FAIR-дані)», «принципи FAIR», «Національна електронна науково-інформаційна система», «постдокторант». Запроваджується реєстр дослідницької інфраструктури та визначено порядок його формування і функціонування; визначено особливості організації діяльності локальних, розподілених та віртуальних (цифрових) дослідницьких інфраструктур; можливість створення національних консорціумів дослідницької інфраструктури; розширено права доступу до інфраструктури й відкритих наукових даних, визначено відповідальність за повноту й достовірність результатів досліджень; оновлено порядок формування державного замовлення на найважливіші науково-технічні (експериментальні) розробки та науково-технічну продукцію; розширено цілі та напрями державної політики через запровадження принципів відкритої науки. Окремий блок змін спрямовано на розбудову кар’єрної траєкторії молодих учених, поглиблення наукової спеціалізації, формування власної дослідницької програми, посилення міжнародної конкурентоспроможності, розвиток наукових мереж та міжінституційної співпраці. Запроваджене розмежування повноважень між науковим керівником і адміністрацією установи, що створює передумови для формування спроможних дослідницьких команд, ефективного залучення зовнішніх ресурсів і міжнародних грантів, підвищення відповідальності за результати, прозорого й ефективного управління ресурсами проєкту. Розширено можливості грантової підтримки Національного фонду досліджень України в частині програм навчання в аспірантурі, ад’юнктурі, докторантурі, інтернатурі та резидентурі. Зазначені зміни мають підсилити конкурентоспроможність української науки та сприятмуть її інтеграцію до європейського дослідницького простору.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Політичні шляхи за межами берегової лінії: підвищення стійкості та інноваційності в острівних економіках» із серії «Дослідження сільських районів ОЕСР».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Політичні шляхи за межами берегової лінії: підвищення стійкості та інноваційності в острівних економіках» із серії «Дослідження сільських районів ОЕСР».
Фактично це керівництво для національних, регіональних та місцевих політиків поликане підтримати прийняття рішень на основі фактичних даних. На основі матеріалів 47 європейських острівних регіонів та вивчення досвіду Хорватії, Греції і Швеції вивчались обмеження, пов’язані з острівним положенням територій, що мають малий розмір, характеризуються ізоляцією та фізичною розрізненістю. Ці вразливості посилюються старінням населення, глобалізацією та зміною клімату, що спричиняє зниження показників ВВП, продуктивності, зайнятості, збільшення витрат на державні послуги. Використано гібридний територіальний підхід до класифікації островів для цілей визначення сумісності даних та забезпечення адресності політики, запропоновано методологію вимірювання «вартості острівного становища», представлена операційна структура багаторівневого управління, що включає інструменти захисту, стимулювання інновацій, інтелектуальної спеціалізації та сталого розвитку.
4 березня 2026 року відбудеться міжнародний онлайн-захід «Зв’язок через LUKE: презентація спільного конкурсу та веб-сайту».
4 березня 2026 року відбудеться міжнародний онлайн-захід «Зв’язок через LUKE: презентація спільного конкурсу та веб-сайту».
Він присвячений офіційному запуску спільного конкурсу LUKE «Приєднання України до Європейського дослідницького простору – платформа спільного фінансування та розбудови потенціалу для посиленої науково-дослідницької та інноваційної співпраці». Конкурс відкритий для юридичних осіб, зареєстрованих в Австрії, Чехії, Естонії, Фінляндії, Німеччині, Латвії, Молдові, Польщі, Румунії, Туреччині та Україні, – наукових установ, закладів вищої освіти, малих та середніх підприємств, що здійснюють науково-дослідну діяльність та інших організацій, що відповідають вимогам національного законодавства щодо фінансування. Пріоритетами є: енергетика, кібербезпека, медицина та охорона здоров’я, а також сталий соціальний розвиток та відновлення людського капіталу. Буде презентована ініціатива держав-членів ЄС та країн, асоційованих із Програмою «Горизонт Європа», для України. Учасники дізнаються про те, як науковці, керівники досліджень, інноватори, підприємці можуть підготувати й подати заявку на спільний конкурс LUKE; отримають інформацію про теми конкурсу LUKE та критерії відбору заявок; обговорять власні пропозиції щодо розвитку досліджень та потенційної співпраці; попрацюють з платформою для пошуку партнерів. Організатор – проєкт LUKE, НАНУ.
У блозі Міжнародного центру академічної доброчесності (ICAI) опублікована стаття Ерл Абрахамсон «Генеративний ШІ як сучасний Сократ: чому чесність починається з більш правильних питань».
У блозі Міжнародного центру академічної доброчесності (ICAI) опублікована стаття Ерл Абрахамсон «Генеративний ШІ як сучасний Сократ: чому чесність починається з більш правильних питань».
У ній автор пропонує нетривіальну точку зору на проблему використання ШІ: можливо, найбільша цінність генеративного штучного інтелекту не в тому, що він може відповісти на запитання, а в тому, що він виявляє, наскільки поганими були поставлені йому запитання? Наразі значна більшість дискусій щодо ГШІ зосереджена на питаннях ефективності, швидкості отримання результатів, оперативних рішеннях та експертизі. У контексті принципу «Цілісність має значення» ця дискусія є неповною. Необхідно говорити про відповідальність та судження. Коли люди поспішають з відповідями, вони часто ігнорують ці базові цінності. ГШІ гостро висвітлює проблему, відповідаючи, навіть коли запитання погано сформульовані, етично некоректні, поверхневі або концептуально слабкі. Запитання не є нейтральними: вони несуть припущення, визначають пріоритети та цінності. Коли питання вузьке, воно може спотворити відповідь, коли його формулюють поспіхом, воно може нести шкоду, коли воно зосереджене лише на оптимізації, воно може ігнорувати наслідки. Тому цілісність у використанні ШІ починається не з результатів, а з аналізу того, що насправді ми запитуємо. Розглядаючи, кому вигідно, а кому може зашкодити те, як сформульоване запитання, Ерл говорить у першу чергу про освіту, управління дослідженнями, журналістику та державну політику, де питання формують результати з реальними наслідками. Генеративний штучний інтелект може допомогти у дослідженні, але лише за умови, що дослідження є цілісним. Вивчення співпраці людини та ШІ засвідчує, що найбільші переваги виникають тоді, коли штучний інтелект використовується для переосмислення проблем, а не для їх вирішення. Цілісність покращується, коли питання перевіряються на те, які відповіді вважаються достовірними. Такий підхід протистоїть упередженості автоматизації та підтримує людське судження, а не замінює його. Головний етичний ризик ГШІ полягає не в тому, що він замінить людське мислення, а в тому, що він замаскує його відсутність. Коли користувачі покладаються на ШІ для генерування відповідей, не ставлячи під сумнів питання, вони послаблюють власне судження. Коли вони використовують його для перевірки припущень, дослідження наслідків та оскарження формулювань, вони його посилюють. Тому чесність у використанні ШІ невіддільна від чесності постановки запитань. Насправді цінним запитанням є не те, на яке ШІ дає швидку і чітку відповідь, а те, яке покращує якість людських міркувань, прийняття рішень та етичну усвідомленість. Дискомфорт, невизначеність та складність – це не недоліки. Вони є сигналами того, що до чесності ставляться серйозно. ГШІ не має сприйматись як авторитет, – він віддзеркалює якість дослідження: поверхневі відповіді є результатом поверхневих питань, які їх породили.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний огляд «Венчурні інвестиції у штучний інтелект до 2025 року».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний огляд «Венчурні інвестиції у штучний інтелект до 2025 року».
У ньому розглядається роль венчурного капіталу у забезпеченні інновацій у галузі штучного інтелекту. Зазначається, що венчурний капітал відіграв центральну роль у прискоренні актуальних досягнень у галузі ШІ: надаючи суттєве початкове фінансування, необхідне для розроблення, навчання та упровадження великих мовних моделей та передових систем ШІ, він сприяв швидкому масштабуванню та комерціалізації розробок. Звісно, створення наукових засад ШІ залишалось за рамками інтересів венчурних інвесторів, – ці розробки здійснювались в академічному середовищі упродовж десятиліть досліджень, які фінансувались державою, але саме венчурні інвестиції значно прискорили поширення ШІ. Велика кількість дійсно революційних продуктів та послуг на основі ШІ (особливо – у галузі генеративного ШІ) пройшли критично важливі етапи венчурного фінансування, скориставшись перевагами міжнародної інвестиційної екосистеми. У документі використані дані платформи OECD.AI Policy Observatory. Експерти зазначають, що венчурний капітал фокусується на непублічних компаніях, особливо на тих, які мають інноваційні бізнес-моделі та високий потенціал зростання. Інвестиційні екосистеми в різних країнах характеризуються різним співвідношенням інвестиційних інструментів (акції, облігації) й типів інвесторів (бізнес-ангели, венчурний капітал, приватні інвестиційні фонди, пенсійні фонди, суверенні фонди, корпоративні інвестори тощо). Прямі іноземні інвестиції, включаючи транскордонні злиття та поглинання, також впливають на цей ландшафт. Також у документі пропонуються заходи, яких можуть вжити політики для створення сприятливого інвестиційного середовища, зміцнення національних екосистем розвитку ШІ та підтримки надійних інновацій у сфері ШІ.
25 лютого 2026 року відбудеться вебінар «Фасилітація як ключ до ефективного лідерства в ІТ». Захід показати учасникам можливості фасилітації для розвитку, зростання та покращення взаємодії у командній роботі.
25 лютого 2026 року відбудеться вебінар «Фасилітація як ключ до ефективного лідерства в ІТ». Захід показати учасникам можливості фасилітації для розвитку, зростання та покращення взаємодії у командній роботі.
Йтиметься про фасилітацію у широкому розумінні, не просто як вміння проведення зустрічей, а про можливості почути, залучити і допомогти команді рухатися вперед навіть у складних ситуаціях. Планується обговорити різницю між фасилітацією та звичайною нарадою чи обговоренням,поради щодо того, як слід поводитись керівнику, коли команда мовчить або навіть чинить опір, якими є типові помилки фасилітатора та чому фасилітація є надзвичайно важливою навичкою для будь-яких команд. Організатор – SoftServe Education.
Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій оприлюднив звіт «Зелені технології, інновації та інтелектуальна власність в Україні».
Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій оприлюднив звіт «Зелені технології, інновації та інтелектуальна власність в Україні».
Документ містить аналіз даних про «зелені» технології, інновації та IP-об’єкти в Україні за період з січня 2013 року по січень 2025 року. Розвиток цих технологій мав чітко виражені галузеві та регіональні особливості: найбільша кількість розробок зосереджена у галузі альтернативної енергетики та управління відходами; ключовими центрами патентування залишаються Київ, Харківська та Дніпропетровська області; основну роль у формуванні патентного портфеля відіграють індивідуальні винахідники та науковий сектор, тоді як участь бізнесу поки що залишається обмеженою. Звіт складається з огляду державної політики України щодо переходу до «зеленої» економіки; аналітичного огляду розвитку технологій; систематизації стимулів розвитку «зелених» технологій в Україні. Були використані дані IP Catalog Green Tech UA УКРНОІВІ, що дозволило оцінити галузеву, інституційну та регіональну структуру відповідних розробок, визначити ключові технологічні напрями та оцінити потенціал їх подальшого розвитку в контексті державної політики. Технологічні рішення у сфері енергетики, ресурсоефективності, переробки відходів, агроекології, будівництва та транспорту забезпечують стійкість територій, економічну адаптивність та можливість швидкого відновлення пошкодженої інфраструктури, є складовою інноваційної та безпекової стратегії держави.
