ТРАНСФОРМАЦІЯ БІБЛІОТЕК ЗА 25 РОКІВ

ТРАНСФОРМАЦІЯ БІБЛІОТЕК ЗА 25 РОКІВ

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті компанії Elsevier опублікована стаття Сьюзани Дженкінс «Як змінилися бібліотеки за 25 років цифрових інновацій».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті компанії Elsevier опублікована стаття Сьюзани Дженкінс «Як змінилися бібліотеки за 25 років цифрових інновацій».

У ній йдеться про цифровізацію діяльності бібліотек та забезпечення відкритого доступу до оцифрованих архівів починаючи з 90-років минулого століття. Розглядається ScienceDirect,  консолідація відкриттів і надання доступу до широкого масиву оцифрованих досліджень, експериментальні «е-бібліотеки» сканованих статей без інтерактивних функцій, стандарт Portable Dтакихocument Format (PDF) і  алгоритми пошуку як основа дослідницьких платформ.  Сьюзани звертає увагу на те, як змінились бібліотечні послуги, коли дослідники та викладачі адаптувалися до нового цифрового інформаційного середовища,  зосередившись на навчанні бібліотечних співробітників та дослідницьких спільнот, які вони обслуговували. Цифрова трансформація зняла багато операційних завдань, пов’язаних із керуванням паперовими документами, але створила потребу у багатьох нових навичках і ролях. Тепер науковий бібліотекар допомагає у створенні навчальних модулів для семінарів, робить внесок у онлайн-ресурси LibGuides та вивчає найкращі практики для підтримки цілісності  цифрового дослідницького процесу. Останнім часом зростає обізнаність щодо нових міжнародних стандартів цифрового дизайну веб-сайтів, що дозволяє зробити їх вміст доступним для людей з обмеженими можливостями.  Найновішою інновацією, яка поширилася в бібліотеках та установах, є генеративний штучний інтелект. До основних навичок бібліотекаря, пов’язаних із підтримкою цілісності, оцінюванням та поширенням знань, інтегрується ГШІ, що також потягне за собою трансформацію можливостей дослідницьких платформ.

Детальніше: http://surl.li/dcftly, https://www.sciencedirect.com/, https://www.w3.org/TR/WCAG21/

Фото: Elsevier

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_ВідкритаНаука

2024-09-18
Share
ГРОМАДСЬКЕ ОБГОВОРЕННЯ ПРОЄКТУ ЗУ «ПРО ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО ДЕЯКИХ ЗАКОНІВ УКРАЇНИ ЩОДО ОНОВЛЕННЯ СИСТЕМИ ПРІОРИТЕТНИХ НАПРЯМІВ У СФЕРАХ НАУКОВОЇ, НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ ТА ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ»

ГРОМАДСЬКЕ ОБГОВОРЕННЯ ПРОЄКТУ ЗУ «ПРО ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО ДЕЯКИХ ЗАКОНІВ УКРАЇНИ ЩОДО ОНОВЛЕННЯ СИСТЕМИ ПРІОРИТЕТНИХ НАПРЯМІВ У СФЕРАХ НАУКОВОЇ, НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ ТА ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ»

Sorry, this entry is only available in Українська. Міністерство освіти і науки України пропонує для громадського обговорення проєкт закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо оновлення системи пріоритетних напрямів у сферах наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності».

Sorry, this entry is only available in Українська.

Міністерство освіти і науки України пропонує для громадського обговорення проєкт закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо оновлення системи пріоритетних напрямів у сферах наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності».

Він покликаний забезпечити законодавче оновлення системи пріоритетних напрямів у сферах наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності в Україні, що мають бути спрямовані на забезпечення національної безпеки, конкурентоспроможності виробництва, сталого розвитку та підвищення якості життя населення. Законопроєктом передбачене упорядкування системи, яка є занадто розгалуженою; оновлення процедури визначення пріоритетних напрямів розвитку науки і технологій, які затверджуються на рівні закону на довгостроковий період (6 років) та тематичних напрямів наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок, що визначаються постановою Кабінету Міністрів України, на середньостроковий період (3 роки). Пріоритети інноваційної діяльності визначатимуться Кабінетом Міністрів України у стратегічних документах державної політики щодо розвитку сфери інноваційної діяльності в Україні у вигляді переліку галузей, яким надається підтримка, як пріоритети в секторах економіки зі значним інноваційним потенціалом. Пропонується відмовитись від розгалуженої системи пріоритетних напрямів інноваційної діяльності (стратегічних та середньострокових загальнодержавного, галузевого і регіонального). Вносяться зміни до практики фінансування наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок за пріоритетними напрямами. Відповідно до пріоритетів  буде підтримуватись виконання досліджень і розробок за кошти державного бюджету на конкурсній основі, тоді як базове фінансування основної діяльності наукових установ та наукових досліджень закладів вищої освіти, отримане за результатами атестації,  здійснюватиметься без обмеження їх тематики. При цьому Національному фонду досліджень України буде дозволено фінансувати фундаментальні дослідження, тематика яких не обмежується пріоритетними напрямами.  Оновлення пріоритетних напрямів відбуватиметься на основі результатів прогнозно-аналітичних (форсайтних) досліджень, які проводитимуться установами, відібраними на конкурсній основі з числа закладів вищої освіти, наукових установ, інших установ, підприємств та організацій, які мають відповідний кадровий потенціал і досвід проведення прогнозно-аналітичних досліджень. Формування оновленого переліку пріоритетних напрямів, спрямованих на повоєнну відбудову України, за новим порядком передбачено після завершення воєнного стану в Україні. Зауваження та пропозиції до законопроєкту можна надати  03 жовтня 2024 року.

Детальніше: http://surl.li/ycizzg, http://surl.li/oqnazx, http://surl.li/qfbmpp, http://surl.li/qxxbws

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_обговорення #НРАТ_Освітянам_обговорення #НРАТ_Інноваторам_обговорення

2024-09-18
Share
РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ЗАПРОВАДЖЕННЯ БЕЗБАР’ЄРНОСТІ У ЗВО

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ЗАПРОВАДЖЕННЯ БЕЗБАР’ЄРНОСТІ У ЗВО

Sorry, this entry is only available in Українська. Міністерство освіти і науки підготувало нові методичні рекомендації щодо організації безбар’єрного освітнього простору в закладах вищої освіти.

Sorry, this entry is only available in Українська.

Міністерство освіти і науки підготувало нові методичні рекомендації щодо організації безбар’єрного освітнього простору в закладах вищої освіти.

Відповідним листом № 6/688-24 від 04.09.24 року, текст якого опублікований на порталі МОН, ці рекомендації доведені до керівників департаментів (управлінь) освіти і науки обласних, Київської міської державних (військових) адміністрацій. Виконання таких рекомендацій сприятиме створенню інклюзивного освітнього середовища у закладах вищої освіти міжнародних стандартів та буде корисним під час формування стратегічного плану розвитку ЗВО. У них, зокрема, йдеться про організацію освітнього процесу для студентів з особливими освітніми потребами, запровадження безбар’єрності освітніх послуг для людей з порушеннями мови, комунікації, слуху, батьків з дітьми, людей старшого віку та інших суспільних груп.

Детальніше: http://surl.li/lhxwtj, http://surl.li/lzpikq, https://osvita.ua/vnz/92952/

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Інклюзивність #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-09-17
Share
ПОМ’ЯКШЕННЯ ВИМОГ ДО ДИСЕРТАЦІЙ ЗНЕЦІНИТЬ СТУПІНЬ ДОКТОРА ФІЛОСОФІЇ?

ПОМ’ЯКШЕННЯ ВИМОГ ДО ДИСЕРТАЦІЙ ЗНЕЦІНИТЬ СТУПІНЬ ДОКТОРА ФІЛОСОФІЇ?

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття «Кандидати побоюються, що пом’якшення вимог до дисертацій знецінить ступінь доктора філософії».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опублікована стаття «Кандидати побоюються, що пом’якшення вимог до дисертацій знецінить ступінь доктора філософії».

У ній зазначається, що провідний університет Фінляндії прийняв рішення про послаблення вимог до докторантів в частині кількості необхідних публікацій (статей), а також зменшення обсягу кредитів ЄКТС під час навчання. Такі зміни викликали занепокоєння у академічному середовищі якістю освіти. А докторанти висловлюють побоювання, що цей крок може «девальвувати» ступінь, на який вони претендують. Згідно попередніх норм докторські дисертації мали бути висвітлені не менше як у трьох / п’яти публікаціях, а тепер вони знижені до дох/трьох і не обов’язково опублікованих (включаються також і ті, що очікують на публікацію). Йдеться навіть про те, що «достатній науковий внесок для докторського ступеня» може бути оцінений за матеріалами лише однієї публікації для роботи, яка вважається «особливо видатною». Зменшення кредитів відбулось на чверть (із 40 до 30 ЄКТС). Слід зазначити, що раніше уряд Фінляндії запустив трирічну пілотну програму вартістю 255 млн. євро, спрямовану на «збільшення кількості докторських ступенів у Фінляндії».  Яніка Луукінен, радник Unifi з наукової політики, говорить, що фінські освітні та наукові установи упроваджують зміни на основі рекомендацій урядової робочої групи. Мотивом для скорочення вимог у частині кількості публікацій має запобігти затягуванню публікаційного процесу, який «з’їдає весь час кандидата на докторський ступінь». Якість роботи набагато важливіша, ніж кількість статей, а старі вимоги до публікацій могли стимулювати кандидатів розділити дослідження на менші фрагменти, публікуючи більшу кількість статей із скороченим / обмеженим змістом. «Зміни, які ми запроваджуємо, спрямовані на користь докторанту, бо він отримує гарну освіту у розумні терміни».

Детальніше:  http://surl.li/onpvxf

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-09-16
Share
ГРАНТОВІ МІСЦЯ НА КУРС З ТЕСТУВАННЯ ТА PYTHON

ГРАНТОВІ МІСЦЯ НА КУРС З ТЕСТУВАННЯ ТА PYTHON

Sorry, this entry is only available in Українська. Компанія SoftServe оголосила конкурс на отримання грантів для навчання за власними програмами «Практичне тестування» і «Проєктне навчання Python».

Sorry, this entry is only available in Українська.

Компанія SoftServe оголосила конкурс на отримання грантів для навчання за власними програмами «Практичне тестування» і «Проєктне навчання Python».

Під час навчання за програмою «Практичне тестування» учасники, що будуть відібрані за критеріями якості базових знань з ручного тестування та знання англійської мови, дізнаються про основи тестування, отримують навички, необхідні для старту кар’єри у ІТ-сфері. Курс «Проєктне навчання Python» орієнтований на тих, хто має базові знання з Python, баз даних і вебтехнологій та мають гарний рівень англійської мови. Слухачі курсу зможуть пройти повноцінне проєктне навчання під час роботи над проєктами з Python та Django Rest Framework. Відбір на грантові місця здійснюватиметься у три етапи, на яких буде оцінено навички технічного тестування і знання з програмування, рівень володіння англійською та проведене інтерв’ю з ментором.

Детальніше: https://t.me/SoftServeEducation/2014, https://hubs.ly/Q02PF0cv0, https://hubs.ly/Q02PF0890

Фото: SoftServe

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ГрантиМіжнароднаПідтримка #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_ОсвітаОнлайн

2024-09-16
Share
ОБГОВОРЕННЯ ПРОЄКТІВ НАКАЗІВ МОН ЩОДО ПЕРЕЛІКУ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ ІЗ ДОДАТКОВИМ РЕГУЛЮВАННЯМ

ОБГОВОРЕННЯ ПРОЄКТІВ НАКАЗІВ МОН ЩОДО ПЕРЕЛІКУ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ ІЗ ДОДАТКОВИМ РЕГУЛЮВАННЯМ

Sorry, this entry is only available in Українська. Міністерство освіти і науки пропонує до громадського обговорення проєкти наказів щодо регулювання галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти.

Sorry, this entry is only available in Українська.

Міністерство освіти і науки пропонує до громадського обговорення проєкти наказів щодо регулювання галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти.

Йдеться про наступні проєкти: «Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 22 травня 2020 року № 673» та «Про особливості запровадження змін до переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2024 року № 1021». У проєкті наказу МОН «Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 22 травня 2020 року № 673» визначається перелік спеціальностей, здобуття ступеня освіти з яких необхідне для доступу до професій, для яких запроваджене додаткове регулювання, узгоджений з новим переліком галузей знань і спеціальностей, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2024 року № 1021. Його реалізація дозволить оновити освітні програми закладів вищої та фахової передвищої освіти. У проєкті наказу «Про особливості запровадження змін до переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2024 року № 1021»  встановлюється відповідність між спеціальностями нової редакції переліку та попередньої редакції переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти, а також фіксується перелік спеціальностей, здобуття ступеня освіти з яких необхідне для доступу до професій, для яких запроваджено додаткове регулювання, особливості переоформлення ліцензій на здійснення освітньої діяльності, переоформлення сертифікатів про  акредитацію освітніх програм. Зауваження та пропозиції до проєктів наказів можна подати відповідно до 16 жовтня та 10 жовтня 2024 року.

Детальніше: http://surl.li/ntfomj, http://surl.li/fzlgjlhttp://surl.li/meqeho, http://surl.li/gtgayx

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_обговорення #НРАТ_Освітянам_обговорення

2024-09-16
Share
СПІВРОБІТНИЦТВО З ХОРВАТІЄЮ У СФЕРІ НАУКИ І ТЕХНОЛОГІЙ

СПІВРОБІТНИЦТВО З ХОРВАТІЄЮ У СФЕРІ НАУКИ І ТЕХНОЛОГІЙ

Sorry, this entry is only available in Українська. Міністерство освіти і науки України та Міністерство науки, освіти та молоді Республіки Хорватія узгодили програму міжнародного двостороннього співробітництва у сфері науки і технологій.

Sorry, this entry is only available in Українська.

Міністерство освіти і науки України та Міністерство науки, освіти та молоді Республіки Хорватія узгодили програму міжнародного двостороннього співробітництва у сфері науки і технологій.

Вона має на меті зміцнення двосторонніх зв’язків і стимулювання науково-технологічного розвитку. Програма відкриває можливості наукових обмінів, проведення спільних наукових заходів – конференцій, симпозіумів, семінарів, практикумів та виставок; створення науково-дослідних центрів та тимчасових науково-дослідних груп; обміну технологіями та науково-технологічною інформацією. Підписання документу уповноваженими представниками сторін створює правові підстави для активної співпраці у науковій сфері, розвитку інновацій, а також інтеграції України до Європейського дослідницького простору.

Детальніше: http://surl.li/dkjcxr

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-09-16
Share
ЧИ ВАРТО ПЛАТИТИ ЗА КОРИСТУВАННЯ ШІ?

ЧИ ВАРТО ПЛАТИТИ ЗА КОРИСТУВАННЯ ШІ?

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Софії Де Арес Сінтра «Просування відкритого доступу: чи варто платити за ШІ?».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Софії Де Арес Сінтра «Просування відкритого доступу: чи варто платити за ШІ?».

У ній викладач Школи права Діксона Пуна у Королівському коледжі Лондону розглядає питання доцільності використання інструментів з штучним інтелектом для розроблення навчальних планів. Вона провела власний експеримент та здійснила порівняння продуктивності безкоштовних і платних версій трьох генеративних платформ ШІ (ChatGPT4 і ChatGPT4o, Claude 3.5 Sonnet і Sonnet Pro, Gemini та Gemini Advanced). Було отримано гарні результати при здійсненні вибору теми для уроку та формулювання гіпотетичнх сценаріїв проведення семінарських занять за допомогою штучного інтелекту. При роботі з ChatGPT4 і ChatGPT4o процес надання підказок був простим та інтуїтивно зрозумілим, результати – точними, пропозиції – розумними, доречними та різноманітними й більш детальними, ніж у іншіх ШІ. Разом із тим, пропозиції ШІ щодо тематики не підходили до решти модулю й виявились недостатньо практичними, менш креативними та деталізованими. Claude 3.5 Sonnet і Sonnet Pro – Claude забезпечує більш природню взаємодію, було отримано кращі пропозиції щодо тем, одна з яких обрана для остаточної версії модулю. Однак, незважаючи на більшу кількість введених даних, результати для Claude були менш детальними, ніж для інших моделей. Пропозиції для семінару були недостатньо практичними, повторювались, вихідне форматування було не дуже прийнятним. Досвід із Gemini та Gemini Advanced був негативним, було важко працювати з кількома наборами інструкцій одночасно, мало місце неправильне тлумачення підказок користувача внаслідок чого витрачався зайвий час. Який висновок робить Софія? Її симпатія на боці безкоштовної версії GenAI.

Детальніше: http://surl.li/hgqklw, http://surl.li/cqhqle

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини  #НРАТ_Освітянам_новини

2024-09-13
Share
УСУНЕННЯ УПЕРЕДЖЕНОСТІ У ЗНАННЄВИХ СИСТЕМАХ ІЗ ШІ

УСУНЕННЯ УПЕРЕДЖЕНОСТІ У ЗНАННЄВИХ СИСТЕМАХ ІЗ ШІ

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті компанії Elsevier опублікована стаття Сьюзани Дженкінс «Усунення упередженості у системах знань на основі ШІ».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті компанії Elsevier опублікована стаття Сьюзани Дженкінс «Усунення упередженості у системах знань на основі ШІ».

У ній наголошується, що бібліотекарі мають повною мірою використовувати свої знання та навички для протидії впливу упередженості у моделях ШІ. По мірі того, як технології штучного інтелекту стають більш інтегрованими у дослідницькі програми, зростає увага до якості інформації, яка використовується для навчання моделей ШІ, щоб не відбувалось збереження та поширення різного роду упереджень. Бібліотекарі можуть не лише оцінити зі сторони, а й долучитись до формування напрямку інтеграції штучного інтелекту до сфер, які безпосередньо стосуються життя суспільства, наприклад – охорона здоров’я. Сьюзан пропонує ознайомитися з такими актуальними дослідженнями з цього питання, як: «Партнерство для кращих результатів» від Лео Ентоні Селі; «Розумне використання штучного інтелекту для більш інклюзивних дослідницьких процесів» від Меган Макнікол; «Розуміння аспектів упередженості ШІ в системах знань» та «Міждисциплінарні простори мають значення»від Рейчел Хіклен; «Навчання постачальників медичних послуг розумному використанню ШІ» від Лінн Сімпсон. Неможливо, на думку Сьюзан, заглиблюватись у проблематику розвитку інструментів ШІ для бібліотекарів, не опанувавши матеріали статей «Ключові компоненти розвитку грамотності зі штучним інтелектом у вашому закладі», яка допоможе в організації навчання користувачів інструментів ШІ та «Роль штучного інтелекту в бібліотечних послугах», цінну своїми рекомендаціями стосовно забезпечення дієвої підтримки дослідників та студентів.  

Детальніше: http://surl.li/xjdxoy, http://surl.li/vgwgsi, http://surl.li/xdmnne

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2024-09-13
Share
ЧОМУ ЗРОСТАЮТЬ ТРАНСФОРМАЦІЙНІ УГОДИ

ЧОМУ ЗРОСТАЮТЬ ТРАНСФОРМАЦІЙНІ УГОДИ

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті компанії Elsevier опублікована стаття Лінди Віллемс «Трансформаційні угоди зростають. Ми поспілкувалися з установами, щоб з’ясувати, чому».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті компанії Elsevier опублікована стаття Лінди Віллемс «Трансформаційні угоди зростають. Ми поспілкувалися з установами, щоб з’ясувати, чому».

У ній автор розглядає результати нової серії тематичних досліджень мережі бібліотек щодо розвитку трансформаційних угод та їхнього впливу на освітню та академічну екосистему. Трансформаційні угоди неухильно зростають за обсягом, оскільки установи та консорціуми співпрацюють з науковими видавцями для досягнення своїх цілей щодо читання та публікації у відкритому доступі. Хоча збільшення обсягу публікацій відкритого доступу часто є основною рушійною силою для цих угод, бібліотекарі повідомляють, що отримують інші (іноді доволі несподівані винагороди) – від підвищення видимості до кращого розуміння відкритого доступу. Лінда говорить про результати спілкування з керівниками бібліотек, чиї організації наразі підписали понад 35 таких угод (бібліотеки Тулейнського університету, Університету Карнегі-Меллона (США), університету Монаш (Австралія)). Їх узагальнений та проаналізований автором статті досвід дозволяє надати ряд практичних порад щодо процесу підготовки до підписання трансформаційної угоди, забезпечення її реалізації  та розвитку партнерств для відкритого майбутнього.

Детальніше: http://surl.li/hjfcyf, http://surl.li/yytmed, http://surl.li/zmnplp

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2024-09-12
Share