Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Алекса Гржанковскі «Чи студенти передають завдання на аутсорсинг штучному інтелекту?».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Алекса Гржанковскі «Чи студенти передають завдання на аутсорсинг штучному інтелекту?».
У ній зазначається, що сучасні студенти використовують штучний інтелект для виконання завдань, які можуть бути вирішальними для їхнього інтелектуального розвитку. Коли викладачі обговорюють, як учням слід використовувати штучний інтелект, питання часто звучить простіше, ніж воно є насправді: які завдання можна безпечно передати на аутсорсинг, не підриваючи навчання? Розглядаючи це питання Алекс зосереджується на випадках, коли ШІ може взяти на себе ініціативу. Політика щодо використання інструментів штучного інтелекту не може бути універсальною. У ряді випадків дозвіл на задіяння ШІ може відкрити цінні можливості для персоналізованого навчання, підвищення доступності знань та ефективності їх опанування. В інших випадках дозвіл на використання штучного інтелекту може підірвати сам процес інтелектуального розвитку, для якого, власне, існує освіта. Деякі завдання можуть «маскуватися», непомітно наносять шкоду академічній доброчесності. Отже, перш ніж викладач вирішить, чи дозволити студентам використовувати штучний інтелект для виконання певного завдання, він має надати відповідь на запитання: чи не заважатиме це студенту розвивати власне мислення; чи не перешкоджатиме інтелектуальним чеснотам? Звісно, приймати рішення потрібно обдумано, враховуючи контекст. Інтегруючи штучний інтелект в освітній процес, потрібно діяти дуже зважено.
Sorry, this entry is only available in Українська. Міністерство цифрової трансформації приступає до реалізації проєкту «AI Factory», завдяки якому в Україні буде створена перша державна інфраструктура для запуску та масштабування ШІ-продуктів.
Sorry, this entry is only available in Українська.
Міністерство цифрової трансформації приступає до реалізації проєкту «AI Factory», завдяки якому в Україні буде створена перша державна інфраструктура для запуску та масштабування ШІ-продуктів.
Дані держави та громадян, задіяні у ШІ-сервісах, будуть залишатись всередині країни під захистом суверенних датацентрів. ШІ-продукти для громадян, сектору оборони та державного управління розвиватимуться більш високими темпами завдяки державним ШІ-сервісам від WINWIN AI Center of Excellence. На порядку денному ШI-помічник у «Дії», ШI-тьютор у «Мрії», наукові та медичні проєкти. «AI Factory» надаватиме технічне обладнання для роботи ШІ-сервісів: обчислювальні потужності, сервери, сховища даних, програмне забезпечення для тренування моделей і підготовки даних, інструменти для роботи з даними, засоби інтеграції ШІ-сервісів з реєстрами, навчальні програми для фахівців, що працюватимуть з ШI-рішеннями.
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Еріка Цуя «Чотирьохетапна структура категоризації інструментів штучного інтелекту для досліджень».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Еріка Цуя «Чотирьохетапна структура категоризації інструментів штучного інтелекту для досліджень».
У ній йдеться про те, як використовувати інструменти штучного інтелекту на кожному етапі процесу дослідження. Автор зазначає, що упродовж останніх трьох років було розроблено велику кількість інструментів штучного інтелекту, спеціально орієнтованих на науковців. Ці інструменти можуть покращити практично кожен етап дослідницького процесу, пропонуючи нові можливості – від опрацювання початкової концепції до підготовки публікації про отримані результати. Розуміння їх специфіки та опанування ними допомагає дослідникам коректно та ефективно упроваджувати інструменти штучного інтелекту там, де вони можуть забезпечити максимальну користь та пришвидшити темпи досліджень. Якщо розглядати внесок інструментів штучного інтелекту через призму основних етапів традиційного дослідницького процесу, то їх можна класифікувати наступним чином: для ранньої фази дослідження (перегляд літератури, ознайомлення з науковою літературою, формулювання ідей, окреслення дослідницької області та ключових питань); для етапу огляду літератури (підсумовування інформації щодо еволюції поглядів та сучасного стану дослідженості обраних напрямків, визначення ключових/ фундаментальних робіт і формулювання значення дослідження); для фази аналізу даних (узагальнення інформації та підготовка висновків на основі даних спостереження, аналіз зібраних даних, виявлення тенденцій чи закономірностей, перевірка гіпотез, формування креативних ідей); для етапу підготовки рукопису (опис та оформлення результатів своїх досліджень для поширення, зокрема- публікацій, презентацій, повідомлень у засобах масової інформації та соцмережах). Для кожної фази найкраще використовувати різні інструменти підтримки на основі генеративного штучного інтелекту. Найбільш корисними виявляються інструменти ШІ для аналізу даних, оптимізації експериментального дизайну, поглибленого аналізу та відстеження цитувань, підготовки документації, підтримка рецензування, які можуть бути підлаштовані до специфіки конкретних дисциплін та їхньої методології. Автор вважає, що правильне використання інструментів штучного інтелекту може принести цілий ряд переваг дослідникам, а саме: прискорений початок дослідження; покращене генерування ідей; повне охоплення літератури; ефективність посилань. Разом із тим, використання інструментів штучного інтелекту має бути збалансованим з їхніми недоліками та обмеженнями, такими як алгоритмічні упередження, проблеми конфіденційності даних, неповнота пошуку, неточність інформації. Важливо критично оцінювати контент, створений штучним інтелектом, здійснювати постійний належний нагляд за результатами ШІ, використовувати його для доповнення, а не заміни людського судження. Ринковий ландшафт інструментів штучного інтелекту дуже мінливий, науковці мають захистити себе від негативних наслідків таких перманентних змін. Для цього потрібно здійснювати часте збереження результатів виконаної роботи (включаючи дані, підказки та відповіді), резервне копіювання, експорт в інші системи, найголовніше – постійно розвивати власне мислення, змінювати моделі та сервіси ШІ.
Sorry, this entry is only available in Українська. Міністерство освіти і науки України оновило «Положення про проведення конкурсних відборів проєктів наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок та оцінювання результатів їх виконання».
Sorry, this entry is only available in Українська.
Міністерство освіти і науки України оновило «Положення про проведення конкурсних відборів проєктів наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок та оцінювання результатів їх виконання».
Відповідний наказ від 30 червня 2025 року № 947, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 31 липня 2025 року за № 1131/44537, оприлюднено на офіційному сайті МОН. Документ об’єднує найбільші конкурсні механізми МОН – основний конкурс для закладів вищої освіти та конкурс для молодих учених. «Положення» встановлює однакові принципи організації, оцінювання та звітування проєктів незалежно від виду конкурсу. Згідно «Положення», зокрема, збільшує підтримку і суб’єктність молодих учених – не менше 30% загального обсягу фінансування щороку буде спрямовуватись на конкурси для молодих дослідників (молоді науковці становлять половину Науково-експертної ради МОН); підтримує участь учених НАН України – дослідники з Національної академії наук України можуть повноцінно входити до складу колективів університетських заявок; запроваджує прозору автоматизовану експертизу заявок у єдиній базі даних – Національній електронній науково-інформаційній системі, де здійснюється три паралельні експертизи та обов’язково розглядаються відхилення оцінок на рівні ±25% та унеможливлюється конфлікт інтересів; запроваджує Кодекс експерта (нові правила для експертів щодо доброчесності, конфлікту інтересів, конфіденційності, об’єктивності); встановлюються чіткі вимоги до академічної доброчесності (недопущення плагіату, фальсифікації даних, «купівлі» наукових робіт, показників і результатів); створює спеціальну Комісію з етики експертів; визначено допустимі умови використання ШІ; скасовує «сумування» цитувань, індексів Гірша, надання «листів про зацікавленість чи упровадження» тощо. Натомість фокус у відборі проєктів зміщується на їхню якість і очікувані результати.
Sorry, this entry is only available in Українська. Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Збірник показників продуктивності ОЕСР 2025» із серії «Збірник показників продуктивності ОЕСР».
Sorry, this entry is only available in Українська.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Збірник показників продуктивності ОЕСР 2025» із серії «Збірник показників продуктивності ОЕСР».
У ньому зазначається, що зростання продуктивності є основою економічного розвитку і лежить в основі покращення рівня життя. Темпи та характер змін продуктивності значно відрізняються між країнами та у часі, є результатом взаємодії широкого кола чинників – структурних, циклічних, зовнішніх та внутрішніх. Міжнародно порівняні показники продуктивності дозволяють здійснювати оцінювання міжкраїнної варіації тенденцій продуктивності та впливу на макроекономічні тренди. Перше видання такого звіту відбулось у 2006 році, де було представлено міжнародну та національну статистику продуктивності праці, багатофакторної продуктивності та пов’язаних з ними показників. Наразі експерти констатують, що зростання продуктивності залишалося помірним у 2023 та 2024 роках на тлі суттєвих змін у геополітичному та економічному ландшафті. Після падіння на 0,2% у 2022 році продуктивність праці в усіх країнах ОЕСР дещо відновилася (до 0,6% у 2023 році). У єврозоні продуктивність праці різко впала на 0,9% у 2023 році, що стало найбільшим падінням з часів фінансової кризи 2008 року. І надалі зростання продуктивності праці, ймовірно, буде помірним і становитиме в середньому близько 0,4% (за винятком Туреччини). Штучний інтелект, як очікується, позитивно вплине на майбутні тенденції продуктивності за умови упровадження відповідальної політики, його вплив не є очевидним у контексті статистики продуктивності. У звіті подано глибокий огляд короткострокових та довгострокових тенденцій продуктивності в країнах ОЕСР та у країнах-кандидатах, розглядаються його ключові компоненти – капітал, трудові ресурси, представлений аналіз відмінностей продуктивності між галузями промисловості, малими та середніми підприємствами і великими компаніями, а також його вплив на циклічні економічні коливання.
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Жанін Арантес, Ендрю Велсмана та Бека Марланда «Підвищення інклюзивності за допомогою розумних окулярів може коштувати академічної свободи».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Жанін Арантес, Ендрю Велсмана та Бека Марланда «Підвищення інклюзивності за допомогою розумних окулярів може коштувати академічної свободи».
У ній автори стверджують, якщо необхідно розробляти політику щодо доповненої реальності та дипфейків, які стають нагальною загрозою. Розумні окуляри на базі штучного інтелекту швидко наближаються до повсякденного використання в університетах, потенційно сприяючи безперешкодній та інклюзивній освіті. З їх допомогою студенти одним рухом можуть перекладати тексти, отримувати зворотний зв’язок у режимі реального часу або записувати сесії для повторного перегляду, навіть не беручи до рук смартфон. Це – справді корисні зміни для освіти. Можна отримувати користь від різних функцій штучного інтелекту, розроблених для підтримки різних способів обробки інформації, можна зменшити когнітивне навантаження. Але використання цієї технології потребує ретельного нагляду. Темпи технологічних змін наразі випереджають здатність ефективного управління ризиками. Розумні окуляри виглядають як звичайні, тому їхній потенціал для шахрайства з боку студентів – величезний. Ще однією великою проблемою стає конфіденційність. Дослідження 2024 року показало, що майже кожен п’ятий користувач розумних окулярів зізнався, що знімає відео за участі інших людей без отримання їхньої згоди. Системи штучного інтелекту постійно удосконалюють свою здатність генерувати штучні голоси, обличчя і навіть відео. Дані, зібрані з розумних окулярів, можуть бути використані як зброя проти науковців, спотворюючи їхні слова та наміри, може становити пряму загрозу академічній свободі. Розумні окуляри вже зараз активно просуваються виробниками як масові товари, їх можна придбати за ціною, меншою за мобільний телефон. У секторі з одним із найвищих темпів упровадження цифрових технологій, можна очікувати, що через рік чи два вони стануть повсюдними. У нас є лише короткий проміжок часу для розроблення механізмів контролю використання цих гаджетів, наголошують автори статті.
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Європейського фонду освіти опубліковано робочий документ «Критично важлива сировина: чому важливі навички».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Європейського фонду освіти опубліковано робочий документ «Критично важлива сировина: чому важливі навички».
У ньому наголошується, що критично важлива сировина є основою промислового та технологічного майбутнього Європи. Від електромобілів до систем відновлюваної енергії, від оборонних застосувань до цифрових інновацій, ці матеріали є надзвичайно важливими для глобальної конкурентоспроможності ЄС та стійкості європейської економіки. Оскільки попит на них зростає (очікується його семикратне збільшення до 2050 року), ЄС визнав критично важливим стратегічним пріоритетом забезпечення безпечного та сталого постачання критично важливих сировинних матеріалів. Відповідний закон встановлює амбітні цілі на 2030 рік: забезпечення щонайменше 10% потреб у цих матеріалах в межах ЄС; забезпечення переробки 25-40%, скорочення залежності від третіх країн (до 65%). Сучасна гірничодобувна промисловість та діяльність з обробки матеріалів більше не є традиційними галузями промисловості ЄС. Робототехніка, штучний інтелект та передові системи обробки даних трансформують усі операції – від підземного видобутку до наземних центрів управління. Цей зсув змінює робочу силу: наразі найбільш затребуваними профілями є не шахтарі, а геологи-розвідники, інженери, техніки-робототехніки, аналітики даних та вчені-екологи. Розрив у навичках зростає: у всьому ланцюжку створення вартості компанії намагаються знайти людей з технічними знаннями та професійною кваліфікацією, необхідними для розвитку високотехнологічного сектору сировини з низьким впливом на довкілля. Без цілеспрямованих інвестицій у розвиток навичок та перепідготовку Європа ризикує зазнати невдачі не через брак матеріалів, а через брак людей, готових розкрити свій потенціал. Опублікований документ є по суті першим сфокусованим дослідженням зв’язків між критично важливою сировиною та розвитком навичок, ролі освіти, навчання та міжнародної співпраці у забезпеченні можливості «зеленого» та цифрового переходу ЄС. Забезпечення сталого постачання критично важливої сировини вимагає більше, ніж просто глибокого пошуку інформації, воно потребує нового мислення, інвестицій в людей та розвитку навичок для більш екологічного, безпечного та конкурентоспроможного майбутнього.
Sorry, this entry is only available in Українська. Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Використання штучного інтелекту для вимірювання збитків від стихійних лих: методологія та приклад землетрусу на Сулавесі 2018 року» із серії «Робочі документи Центру розвитку ОЕСР».
Sorry, this entry is only available in Українська.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Використання штучного інтелекту для вимірювання збитків від стихійних лих: методологія та приклад землетрусу на Сулавесі 2018 року» із серії «Робочі документи Центру розвитку ОЕСР».
У ній зазначається, що останнім часом все частіше трапляються катастрофи, які завдають великих збитків. Штучний інтелект може відігравати значну роль в оптимізації реагування на катастрофи та сприяти зменшенню втрат ресурсів, допомагати в оцінюванні збитків та розробленні планів відновлення. Фактично ШІ та великі дані вже застосовуються для зменшення ризиків катастроф. Наприклад, використання інструментів на основі ШІ допомогло у прогнозуванні масштабів підвищення рівня моря на узбережжі країн Південно-Східної Азії. Для цього вже побудовані різні моделі, які використовують великі дані для прогнозування масштабів підвищення рівня моря до 2100 та 2150 років за різних сценаріїв адаптації або прогнозування екстремальних теплових явищ. Експерти вважають, що використання штучного інтелекту демонструє кращу здатність до прогнозування, ніж традиційні методи, що базуються на обмежених даних спостережень. Алгоритми рідкісних подій, які вже використовуються для досліджень у біології, хімії та фізиці, можуть бути задіяні для визначення екстремальних подій. Також використання ШІ буде корисним для оцінювання вартості збитків від стихійних лих на основі аналізу супутникових знімків.
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Кріс Гавергал «Студенти виграють апеляцію у справі про плагіат з інструментом виявлення використання технології генеративного ШІ».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Кріс Гавергал «Студенти виграють апеляцію у справі про плагіат з інструментом виявлення використання технології генеративного ШІ».
У ній автор наголошує на необхідності університетам брати до уваги недосконалість сучасних інструментів виявлення ГШІ та їх вразливість (упередженість) щодо робіт іноземних студентів. Університети, які занадто покладалися на програмне забезпечення для виявлення фактів використання студентами генеративних інструментів штучного інтелекту для написання освітніх завдань, отримали на практиці багато проблем від освітнього омбудсмена Англії та Уельсу. Офіс незалежного арбітра опублікував нові рекомендації, в яких закликає навчальні заклади пам’ятати про «обмеженість» інструментів виявлення ГШІ та ретельно перевіряти випадки, коли йдеться про роботи студентів, для яких англійська не є рідною мовою, а також учнів з інвалідністю. Офіс опублікував короткий виклад шести скарг, що стосуються ймовірного використання штучного інтелекту, багато з яких зосереджувалися на ролі програмного забезпечення для виявлення ГШІ від технологічної компанії Turnitin. В одному випадку студент з аутизмом, якому поставили нульову оцінку після того, як дисциплінарна комісія постановила, що він використовував штучний інтелект, звернувся до омбудсмена, стверджуючи, що програмне забезпечення університету для виявлення було «упередженим щодо його стилю письма». Підтримуючи скаргу студента, офіс заявив, що університет «належним чином не розглянув усі пункти, порушені студентом щодо його доказів стосовно планування та підготовки есе». В іншому випадку офіс задовольнив апеляцію іноземного студента, якому поставили нульову оцінку після того, як Turnitin виявив «значну кількість» контенту, створеного штучним інтелектом, тоді як студент використовував Grammarly (помічника з письма на базі штучного інтелекту), оскільки англійська не була його рідною мовою. Автор наводить висловлювання Офісу незалежного арбітра, який заявив: «Ми вирішили, що було б розумно надати більше ваги інформації від співробітника про те, як він оцінив роботу, і менше ваги приділяти результатам, отриманим від інструмента виявлення контенту, згенерованого штучним інтелектом. Адже інструменти виявлення ШІ можуть бути ненадійними».
Sorry, this entry is only available in Українська. Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Міждержавні дебати щодо політики навичок та технологій у контексті великих мовних моделей» із серії «Робочі документи ОЕСР з питань науки, технологій та промисловості».
Sorry, this entry is only available in Українська.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Міждержавні дебати щодо політики навичок та технологій у контексті великих мовних моделей» із серії «Робочі документи ОЕСР з питань науки, технологій та промисловості».
У ньому зазначається, що використання інструментів комп’ютерного аналізу текстів забезпечує альтернативний підхід до вивчення міждержавних дискусій щодо політики, включаючи моделювання задля виявлення найбільш обговорюваних у політичних документах проблем. Інструменти, побудовані на великих мовних моделях, такі як ChatGPT, дозволяють отримувати дуже цінну інформацію з аналізу політичних документів та дискусій. Експерти ОЕСР за допомогою ChatGPT проаналізували ключові теми обговорення, їх взаємозв’язки та пропоновані політичні інструменти на даних 552 політичних документів семи країн – Австрії, Канади, Фінляндії, Німеччини, Кореї, Швеції та Великої Британії за період з 2018 по 2024 рік. Встановлено, що наука, технології, інженерія та математика (STEM) і цифрові навички займають чільне місце в усіх політичних дискусіях названих країн, причому вони прив’язані до урядових рішень щодо розвитку цифрової інфраструктури та штучного інтелекту у таких сферах, як охорона здоров’я, передове виробництво і розумні міста. Про них йдеться при дослідженні перспектив передових технологій та цифрових рішень для підвищення ефективності економіки та якості послуг, вони розглядаються як критично важливі для технологічного прогресу. Хоча дискусії про навички STEM часто зосереджуються на квантових обчисленнях та ШІ, та цифрові навички охоплюють усі рівні – від базової цифрової грамотності до професійного кодування, підкреслюючи важливість широкої адаптивності робочої сили до технологічного прогресу.
All accounts on the NRA website go through a standard registration procedure and are verified. However, in order to obtain additional features, such as publishing open reviews of academic texts, verification by affiliation is required.
To obtain the status “verified”, you must change your primary email address to a corporate one, which is tied to a scientific or educational institution.
For example: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
After confirming your corporate email address, your account will be automatically verified by affiliation.
If your email address is corporate, but your account does not have a verification mark, you need to write to us at the email address NRAT@ukrintei.ua. After verification, we will add your address to the database, and your account will be verified.
After completing the verification procedure for affiliation, you can change the primary email address to a convenient one for you, without losing your status during the current verification.
You only need to verify for affiliation once.
* We use corporate addresses from the Unified State Database on Education and the State Register of Scientific Institutions Supported by the State
