Штучний інтелект Архіви

ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ У ДОСЛІДЖЕННЯХ: ІНСТРУМЕНТ ПІДТРИМКИ ТА РИЗИК ЯКОСТІ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю «Генеративний штучний інтелект – асистент дослідника».

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю «Генеративний штучний інтелект – асистент дослідника».

У ній автор аналізує потенціал генеративного штучного інтелекту як допоміжного інструменту академічних досліджень та звертає увагу на ризики, які виникають у разі некритичного або надмірного використання таких технологій. ГШІ може суттєво полегшувати окремі етапи дослідницького процесу, зокрема – первинну орієнтацію в проблематиці, структурування ідей, формулювання ключових запитань, підготовку чернеток або узагальнення великих масивів тексту. За умови обережного застосування ці інструменти здатні економити час і підтримувати інтелектуальну роботу дослідника, особливо на ранніх стадіях роботи. Водночас слід пам’ятати, що генеративні моделі не можуть замінити ключові академічні компетентності — аналітичне мислення, методологічну рефлексію, здатність оцінювати наукову новизну та якість джерел. ГШІ не володіє розумінням наукового контексту, а працює з імовірнісними мовними шаблонами, що створює ризик помилок, спрощень і відтворення домінуючих наративів. Особливу загрозу становить можливість появи вигаданих або неточно інтерпретованих посилань, що підриває довіру до результатів дослідження. Не можна ігнорувати питання відповідальності дослідника за результати роботи, створені за участі штучного інтелекту. Використання ГШІ не знімає з науковця обов’язку перевіряти дані, забезпечити коректність аргументації та відповідність академічним стандартам. Роль людини в цьому процесі стає більш вимогливою, оскільки потребує постійного контролю, редагування та критичної оцінки згенерованого матеріалу. Генеративний штучний інтелект не є і не має бути автономним учасником дослідницької діяльності, а лише допоміжним інструментом, ефективність якого залежить від рівня академічної культури та відповідальності користувача. За відсутності чітких меж і критичного підходу ГШІ може не підтримувати наукову роботу, а знецінювати дослідницьку практику, підміняючи аналітичну глибину технічною зручністю.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/dxiz7

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_БезпекаДосліджень #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-02-06

ВИКОРИСТАННЯ ШІ В ОКСФОРДІ

В Оксфордському університеті у викладанні, навчанні і дослідженнях широко використовуються інструменти генеративного штучного інтелекту

Він став першим університетом у Великій Британії, який почав надавати ліцензії ChatGPT Edu усім співробітникам та студентам у рамках корпоративної політики роботи з безпечними інструментами ГШІІ. Заохочується безпечне та відповідальне використання ШІ, підкріплене належним навчанням та прозорими і доступними інструкціями. Крім того, університет надає доступ до навчальних ліцензій Microsoft Copilot Chat та Copilot 365, Google Gemini та NotebookLM. Щоб підготувати співробітників і здобувачів вищої освіти до ефективної та коректної роботи з ГШІ, їм пропонуються інструктивні матеріали (Посібник з ChatGPT), створений Центр компетенцій зі штучного інтелекту, проводяться вебінари та поширюються поради щодо використання цих інструментів у різних академічних контекстах та дисциплінах. Для підтримки етичного використання ChatGPT в університеті та коледжах запроваджено програму навчання зі штучного інтелекту, яка акцентована на розумінні важливості участі людини у роботі з ШІ, критичного мислення, відповідального застосування. Використання інструментів ШІ дозволяє дослідникам аналізувати великі набори даних, генерувати гіпотези та візуалізувати складні результати з безпрецедентною швидкістю та масштабом, у галузі мистецтва, гуманітарних та соціальних наук ШІІ розкриває нові творчі можливості, сприяє синтезу даних для створення унікальних інтерпретацій та моделювання складних систем. Студенти курсу фізичних наук використовували ChatGPT Edu у різний спосіб для підтримки свого навчання у 2024-2025 навчальному році. Вони досліджували, наскільки ШІ може бути помічником з розмовного навчання, партнером з повторення та нотаток, експериментували з функціями голосового режиму та працювали із зображеннями. Найбільш популярними були: (1) сократівське репетиторство (студенти просили ШІ покроково розібрати проблему, заохочуючи активне мислення, а не пасивне отримання рішень); (2) підготовка резюме та упорядкування нотаток на основі лекцій, структурування складного матеріалу тощо; (3) голосовий режим для повторення без друку та візуальний аналіз для інтерпретації рукописів; (4) персоналізацію шляхом визначення ролей (наприклад, ШІ виступає у ролі «професійного викладача» для поглибленого вивчення ідей та аргументів). Ключові висновки експерименту: ШІ є доповненням до незалежного мислення, а не скорочений шлях до отримання результату; без критичного підходу до згенерованих матеріалів не можна використовувати відповіді ШІ, їх треба перевіряти у різний спосіб. Разом із тим, за умови продуманого використання інструментів ШІ та під належним керівництвом та з обачністю вони можуть допомогти учням у самостійному активному навчанні. Також важливо знати, що в Оксфордському університеті прийнята «Політика використання генеративного штучного інтелекту в дослідженнях: рекомендації для дослідників та професійного персоналу». Вона поширюється на співробітників і студентів, які проводять дослідження, а також на сторонніх осіб, які проводить дослідження на території університету або використовують університетські приміщення чи фінансування для своїх досліджень, запрошених співробітників, стипендіатів, підрядників, дослідників-посередників, технічних спеціалістів, персонал ІТ-допоміжної служби, співробітників бібліотеки та адміністративний персонал. Ця політика охоплює і всі внутрішні схеми фінансування досліджень, якими керують дослідницькі служби, відділи й департаменти.

Детальніше: https://www.ox.ac.uk/gen-ai, https://qrpage.net/qr/gzrGW, https://qrpage.net/qr/9zMBw, https://qrpage.net/qr/odA2G, https://qrpage.net/qr/hhJCD, https://qrpage.net/qr/5o0FL

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_АкадемДоброчесність

2026-02-04

ЯК НЕ ВТРАТИТИ ЛЮДЯНІСТЬ ВИКЛАДАННЯ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Патріса Сеува «Як повернути людяність у навчальний процес в епоху штучного інтелекту».

Автор звертає увагу на те, як штучний інтелект змінює підходи студентів до навчання й виконання освітніх завдань, а також на те, як університетські викладачі мають забезпечити якість викладання. Активне упровадження ГШІ у навчання неминуче змінює роль викладача і логіку навчальної роботи. Інструменти штучного інтелекту дедалі частіше використовується для підготовки матеріалів, оцінювання, зворотного зв’язку і навіть формування завдань. Водночас така підвищена ефективність приховує небезпеку підміни навчального діалогу процедурною зручністю, коли рішення ухвалюються не на основі педагогічного судження, а за рекомендаціями алгоритмів. Ключова ідея статті полягає у необхідності збереження примату педагогіки в освітньому процесі: людяність у навчанні проявляється не лише у вигляді емоційної підтримки, а й у здатності враховувати контекст, оцінювати неоднозначні творчі відповіді, індивідуальне нестандартне мислення як невід’ємну частину загального процесу пізнання. Відповідальне використання ШІ в освіті передбачає чітке розмежування функцій: технології можуть підсилювати взаємодію, зменшувати рутинне навантаження і відкривати нові формати роботи, але не можуть і не мають права замінювати собою педагогічні рішення. ШІ не є «учасником навчального процесу», а є інструментом викладання. Майбутнє освіти залежить від того, чи зможуть університети використати цифрові інструменти для посилення людської взаємодії, а не для її витіснення, зберігаючи навчання як простір мислення, діалогу й відповідальності.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/4xaZe

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-02-02

ДОКТОРСЬКА ОСВІТА: ГЕОПОЛІТИЧНІ ЗМІНИ ТА ТЕХНОЛОГІЧНЕ ПРИСКОРЕННЯ

На сайті Європейської асоціації університетів опубліковані матеріали опитування EUA-CDE за 2025 рік «Політика у докторській освіті: геополітичні зміни, технологічне прискорення розвиток європейського суспільства та конкурентоспроможність».

Увага зосереджена на тому, як керівництво університетів оцінює сучасні освітні виклики та можливості для розвитку докторантури. Представлено результати опитування EUA-CDE 2025 року, в якому взяли участь 217 університетів з 37 країн. Розглядається широкий спектр політик на інституційному та європейському рівнях, які важливі для докторської освіти в умовах зміни контексту безпеки та з огляду на зростання задіяння технологій штучного інтелекту. Досліджується, як університети сприяють розвитку європейського суспільства та конкурентоспроможності через співпрацю з соціальними групами. Пропонується по-новому поглянути на академічну свободу на докторському рівні та інституційні підходи до безпеки досліджень. Аналізується використання штучного інтелекту. Узагальнюються перспективи реформування оцінювання досліджень та кар’єри та їхній вплив на докторську освіту. Пропонується актуалізувати дискусію щодо європейської дослідницької політики, зокрема – перспектив та очікувань щодо наступного покоління європейських дослідницьких та інноваційних програм на період 2028-2034 років. Результати опитування будуть основою подальшої діяльності асоціації у галузі зміцнення потенціалу закладів вищої освіти в галузі підготовки та розвитку кар’єри докторантів.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/H6t2B, https://qrpage.net/qr/H6t2B

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ЄАУ #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_БезпекаДосліджень

2026-02-02

ДОСЛІДНИЦЬКІ ОФІСИ МАЙБУТНЬОГО

На сайті компанії Clarivate доступний для ознайомлення новий звіт «Дослідницькі офіси майбутнього».

На сайті компанії Clarivate доступний для ознайомлення новий звіт «Дослідницькі офіси майбутнього».

У ньому наголошується, що вимірювання суспільної цінності досліджень стає дедалі важливішим, тому університети та дослідницькі установи приділяють цьому питанню все більше уваги. Опублікований звіт присвячений проблемам, можливостям та перспективним напрямкам розвитку дослідницьких бюро й розкриває сутність стратегій академічних досліджень у всьому світі та їхні пріоритети. У ньому розглядаються ключові виклики, з якими стикаються дослідницькі інституції сьогодні; як штучний інтелект впливає на дослідницькі центри; як змінюються погляди на вплив досліджень тощо. Експерти зазначають, що в системі інституційних пріоритетів в числі перших – диверсифікація джерел фінансування, підвищення впізнаваності та репутації досліджень, отримання більшого фінансування для збільшення обсягу досліджень, а основними чинниками змін є тиск із боку витрат, використання програм штучного інтелекту та вплив внутрішньої політичної політики. Близько третини співробітників дослідних відділів використовують ШІ для пошуку можливостей фінансування та редагування заявок на гранти. Однак використання ШІ також виділяється як найбільша загроза для наукової сумлінності. Наслідки підходу уряду США до дослідницької політики відчуваються у всьому світі – опитані дослідники у багатьох регіонах світу повідомляють про втрату фінансування досліджень та скорочення співпраці з США.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/I44EH, https://qrpage.net/qr/OaKlJ

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Іноваторам_новини

2026-01-30

ЛІТЕРАТУРНІ ОГЛЯДИ, ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ ТА ЦИТУВАННЯ: У ЧОМУ ПРОБЛЕМА

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Девіда Джойнера «Від колапсу моделей до колапсу цитування: ризики надмірної залежності від ШІ в академічному середовищі».

У ній автор розглядає потенційні негативні наслідки, які можуть виникати у науковій роботі через надмірну довіру до генеративного штучного інтелекту при написанні оглядів літератури та пошуку джерел для досліджень. Явище, відоме як колапс, характерне для генеративних моделей штучного інтелекту, коли вони дедалі частіше навчаються на власних матеріалах замість людських даних. Це призводить до втрати різноманітності відповідей, посилення помилок, упереджень і зниження якості генерації. Дослідники пишуть огляди літератури, причому дедалі частіше користуються сучасними інструментами штучного інтелекту, які знаходять джерела із великою кількістю цитувань, пропонувати передусім саме їх. У результаті посилюється так званий «ефект Матфея», коли вже відомі й цитовані роботи отримують ще більше уваги, незалежно від їхньої актуальності чи новизни. Як наслідок, посилюється ризик, що наукові огляди дедалі більше будуть спиратись на роботи, які були популярними на момент створення вихідних даних моделей (зазвичай це матеріали до 2022 року), і менше будуть враховувати сучасні відкриття та нові підходи. Це може призвести до «колапсу цитування» — ситуації, коли літературні огляди дедалі частіше посилаються на старі та широко цитовані джерела, створюючи замкнений цикл, який стримує розвиток нових ідей. Автор підкреслює, що контроль дослідника у цьому процесі є критично важливим: роль людини полягає не в тому, щоб просто приймати перші результати, які пропонує штучний інтелект, а фільтрувати їх, критично оцінювати їхню релевантність, перевіряти, піддавати сумніву, залучати нові публікації. Це стає важливою умовою для підтримки динамічного розвитку науки, а не застою в рамках минулого. Також автор звертає увагу на роль журнального рецензування і академічних видань у протидії цим трендам. Він наголошує, що процеси рецензування мають заохочувати використання актуальних і значущих джерел, а не лише покладатися на автоматизовані пошукові стратегії. Науковці можуть уникнути ситуації, коли надмірна залежність від технологій штучного інтелекту призводить не до розширення знань, а до закріплення домінування усталених джерел, що може гальмувати інновації і формування нових теоретичних підходів у науці.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/YBgYT

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-01-29

ЗВО МАЄ ТУРБУВАТИСЬ НЕ ЛИШЕ ПРО ПЛАГІАТ, А Й ПРО ПСИХОЛОГІЧНИЙ ВПЛИВ ШІ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Шона МакМінна та Ніка Макінтоша «Поки ми переймаємося плагіатом, ШІ «навчає» суїциду…».

У ній автори наголошують, що університети мають виходити за межі стандартних політик академічної доброчесності й розглядати системний психологічний вплив штучного інтелекту на студентів, а не зосереджуватись лише на питаннях плагіату. Широко відомою стала історія молодої людини, яка під час обміну повідомленнями з чат-ботом ШІ отримала від нього підбурювання до самогубства. Також вже подано ряд судових позовів зі звинуваченням систем штучного інтелекту у тому, що вони виступали «наставниками» суїциду. Нові дослідження показують, що частина студентів використовує ШІ для отримання порад щодо свого психічного здоров’я, у них формується глибока залежність від алгоритмів у ситуаціях емоційної вразливості. Університети зосереджені на навчанні студентів правилам використання ШІ у рамках освітнього процесу, політикам цитування та академічної доброчесності. Але поза увагою спільноти залишаються психологічні ризики, які виникають під час взаємодії з алгоритмами. Автори пропонують комплексний підхід до навчання роботі з ШІ, який має виходити за межі суто технічних навичок, таких як формування запитів чи розуміння роботи моделей. Необхідно давати студентам знання про те, як штучний інтелект впливає на формування ідентичності, соціальні норми, систему стимулів і прийняття рішень, а також навчати розпізнавати, коли взаємодія з ШІ може стати маніпулятивною або шкідливою. Наприклад, можна запровадити інтегровані навчальні модулі, які поєднують технологічні знання, правила співпраці людини і ШІ, етичні та політичні аспекти. Адже питання психологічного благополуччя студентів є частиною обов’язків університету, воно має реалізовуватись системно.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/nUH9B

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-01-27

ОЕСР: ОПИТУВАННЯ ЕС-ОЕСР У ГАЛУЗІ НАУКИ, ТЕХНОЛОГІЙ ТА ІННОВАЦІЙ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Загальний аналіз даних опитування ЕС-ОЕСР за програмою STIP за 2025 рік».

У ньому представлені дані, зібрані у рамках дослідження політики ЄС-ОЕСР у галузі науки, технологій та інновацій (STIP) за 2025 рік, яке охоплює всі галузі політики та ініціативи, що поширюються на різні міністерства та національні агенції відповідної компетенції (дослідження, інновації, освіта, промисловість, довкілля, трудові відносини, фінанси/бюджет тощо). Опитування включало 54 питання щодо національної інноваційної системи, структуровані навколо «ключових» позицій політики (управління, державна система ДіР, інновації в компаніях та інноваційне підприємництво, обмін знаннями та спільна творчість, кадрові ресурси для ДіР, дослідження та інновації на благо суспільства). Єврокомісія розглядає політичну ініціативу в галузі науки, техніки та інновацій як державну дію, спрямовану на досягнення однієї або декількох цілей державної політики у цієї галузі, покликану змінити або сформувати поведінку суб’єктів та зацікавлених сторін та реалізується на безперервній основі. В опитуванні цього року було представлено близько 2100 нових ініціатив, а для роботи з даними використовувались інструменти на основі штучного інтелекту. Якість отриманих даних варіюється в залежності від країни, критеріїв якості поточного рівня звітності у базі даних.

Детальніше: https://stiplab.github.io/R5r/main.html, https://stip.oecd.org/assets/downloads/STIPCompassTaxonomies.pdf

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Іноваторам_новини

2026-01-27

ОЕСР: РОЗПОВСЮДЖЕННЯ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ЕПОХУ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочій документ «Розповсюдження цифрових технологій в епоху штучного інтелекту: дані мікроекономічного аналізу з різних країн».

Цей документ містить комплексний аналіз поширення передових цифрових технологій, використовуючи офіційні мікродані з 15 країн-членів ОЕСР. Експерти проаналізували їх за допомогою гармонізованої методології з використанням спільного статистичного коду, розробленого ОЕСР, та розповсюдженого у мережі учасників проекту з доступом до вихідних мікроданих. Опитування охопило період 2017-2023 років і наразі не повністю відображає нещодавній бум генеративного тучного інтелекту. У документі розглядаються п’ять передових цифрових технологій: ШІ, аналіз великих даних, інтернет речей (IoT), робототехніка та 3D-друк. Вивчались ключові характеристики користувачів, політичні чинники, що сприяють поширенню технологій, а також зв’язок між використанням технологій та продуктивністю. Дані, отримані з Бельгії, Канади, Данії, Естонії, Франції, Німеччини, Ірландії, Ізраїлю, Італії, Японії, Кореї, Нідерландів, Португалії, Швейцарії та Великої Британії, дозволили виявити сім визначальних аспектів розповсюдження цифрових технологій. Між цифровими технологіями існує значна взаємозалежність; поширення передових цифрових технологій демонструє значну галузеву неоднорідність; більші фірми частіше упроваджують передові цифрові технології, і це не залежить від галузевого складу; людський капітал (навички та навчання у галузі ІКТ) і технологічний капітал (використання інших цифрових технологій та цифрової інфраструктури) є ключовими для упровадження передових цифрових технологій; освіта і технічні професії мають вирішальне значення для впровадження передових цифрових технологій; користувачі передових цифрових технологій, як правило, є більш продуктивними; частина переваг у продуктивності пояснюється відмінностями в людському й технологічному капіталі.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/msin4, https://qrpage.net/qr/peckR, https://doi.org/10.1787/ebc2debe-en

Фото: скріншот

2026-01-26

АНТИПЛАГІАТНИЙ СЕРВІС STRIKEPLAGIARISM

StrikePlagiarism.com являє собою хмарну антиплагіатну інтернет-систему, призначену для автоматичної перевірки оригінальності текстових документів

Вона розроблена компанією Plagiat.pl у 2002 році для широкого використання у закладах вищої освіти та наукових установах з метою підтримки академічної доброчесності. Основні можливості системи: пошук запозичень (здійснюється порівняння завантажених документів з джерелами у власній базі даних користувача чи установи, інших університетів, відкритих інтернет джерелах; RefBooks, УкрІНТЕІ та інших- всього понад 3 млн текстів, захищених авторським правом); виявлення контенту, згенерованого ШІ; виявлення маніпуляцій із текстом (різні спроби обійти перевірку, зокрема – заміна літер з інших алфавітів, використання «білих» (невидимих) символів, мікропробілів або перефразування); крос-мовна перевірка перекладених текстів (підтримується понад 200 мовних комбінацій). Послугами сервісу користуються у 60 країнах, серед яких – країни ЄС, США, Канада, Австралія, країни Латинської Америкита Близького Сходу, Індія, Індонезія, Філіппіни, В’єтнам, Сінгапур, Таїланд у понад 1.5 тис. навчальних закладів і видавництв.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/cg6bs, https://qrpage.net/qr/XSPkN

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект

2026-01-22

Національний репозитарій академічних текстів

База даних НРАТ:

Звіти у сфері наукової і науково-технічної діяльності

Дисертації на здобуття наукових ступенів та автореферати

Матеріали видань та локальних репозитаріїв

Штучний інтелект

ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ У ДОСЛІДЖЕННЯХ: ІНСТРУМЕНТ ПІДТРИМКИ ТА РИЗИК ЯКОСТІ

ВИКОРИСТАННЯ ШІ В ОКСФОРДІ

ЯК НЕ ВТРАТИТИ ЛЮДЯНІСТЬ ВИКЛАДАННЯ

ДОКТОРСЬКА ОСВІТА: ГЕОПОЛІТИЧНІ ЗМІНИ ТА ТЕХНОЛОГІЧНЕ ПРИСКОРЕННЯ

ДОСЛІДНИЦЬКІ ОФІСИ МАЙБУТНЬОГО

ЛІТЕРАТУРНІ ОГЛЯДИ, ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ ТА ЦИТУВАННЯ: У ЧОМУ ПРОБЛЕМА

ЗВО МАЄ ТУРБУВАТИСЬ НЕ ЛИШЕ ПРО ПЛАГІАТ, А Й ПРО ПСИХОЛОГІЧНИЙ ВПЛИВ ШІ

ОЕСР: ОПИТУВАННЯ ЕС-ОЕСР У ГАЛУЗІ НАУКИ, ТЕХНОЛОГІЙ ТА ІННОВАЦІЙ

ОЕСР: РОЗПОВСЮДЖЕННЯ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ЕПОХУ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

АНТИПЛАГІАТНИЙ СЕРВІС STRIKEPLAGIARISM