Штучний інтелект

На сайті Inside Higher Ed, що належить  Times Higher Education, опубліковано статтю Кетрін Палмер «Викладачі наполягають на праві відмовитися від використання штучного інтелекту».

У ній автор висвітлює позицію частини науково-педагогічних працівників, зокрема викладачів академічного письма, які виступають за збереження можливості не застосовувати генеративний штучний інтелект у навчальному процесі. Йдеться про ініціативу на підтримку права викладачів і студентів свідомо відмовлятися від використання інструментів ГШІ в освіті, що стало реакцією на зростаючий тиск повсюдного упровадження цифрових інструментів, який супроводжується риторикою неминучості технологічних змін. Ця позиція не є категоричним запереченням інновацій, а відображає прагнення зберегти академічну автономію та критичне ставлення до нових технологій. Серед аргументів на користь такого підходу називаються етичні, екологічні та економічні аспекти використання генеративного штучного інтелекту. Деякі викладачі вважають, що його поширення пов’язане з інтересами великих технологічних компаній, які отримують вигоду від використання даних студентів і викладачів, а також результатів їхньої інтелектуальної праці. Відмова від використання ШІ розглядається як спосіб переосмислення взаємодії з комерційними цифровими платформами та збереження контролю над освітнім процесом. Не всі професійні спільноти підтримують ідею повної відмови від технологій або їхнього повного беззаперечного прийняття. Водночас ігнорування ШІ, який набув широкого поширення в усіх галузях, є проблематичним. Зростає прагнення відстояти право вибору як важливий принцип використання нових технологій у навчанні. Освітяни висловлюють занепокоєння впливом генеративного штучного інтелекту на якість навчання та добробут студентів. Нинішнє активне просування таких інструментів не має достатніх доказів безпеки та ефективності, що ставить під сумнів доцільність їх масового впровадження. Необхідний баланс між інноваціями та академічною автономією: ШІ стає невід’ємною частиною освітнього середовища, але одночасно з цим зростає потреба у збереженні права викладачів і студентів самостійно визначати межі його використання на основі критичного і рефлексивного підходу до цифрових трансформацій у вищій освіті.

Детальніше: https://www.insidehighered.com/news/tech-innovation/teaching-learning/2026/03/16/writing-faculty-push-right-refuse-ai

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_TimesHigherEducation 

На сайті Inside Higher Ed, що належить  Times Higher Education, опубліковано статтю Кетрін Палмер «Чому адміністратор у сфері штучного інтелекту ставиться до нього скептично».

У ній автор, спираючись на досвід Метью Коннеллі, віце-декана з питань ініціатив у сфері штучного інтелекту Колумбійського університету, розмірковує про обмеження та ризики використання ГШІ в освітньому середовищі. Наголошується, що попри значний потенціал великих мовних моделей для підтримки навчального процесу, кінцева ефективність залежить від умов застосування ШІ. Технології можуть сприяти більш глибокому навчанню лише тоді, коли використовуються у взаємодії з викладачем і супроводжуються експериментами, перевіркою результатів і критичним аналізом. І навпаки, масове і неконтрольоване використання цих інструментів студентами без належного методичного супроводу не забезпечує якісного освітнього результату. Наразі ми спостерігаємо за зміною характеру роботи студентів: поширення генеративних інструментів може призводити до зниження самостійності у виконанні завдань і формального підходу до навчання. Це, у свою чергу, ставить під сумнів здатність студентів розвивати навички критичного мислення, які традиційно вважаються ключовими результатами вищої освіти. Проблема полягає не в технологіях, а у відсутності чітких педагогічних моделей їх інтеграції. Сучасна освітня практика не має достатньої емпіричної бази для оцінювання довгострокових наслідків використання ШІ: задіяння цих інструментів відбувається швидше, ніж формується розуміння їхньої ефективності, що створює розрив між технологічними можливостями та педагогічною доцільністю. Отже, скептичне ставлення тут не означає заперечення інновацій, а є необхідною умовою їхнього відповідального впровадження. Потенціал ШІ є значним, проте ефективність його використання залежить від здатності університетів інтегрувати технології у навчальний процес у поєднанні з кращими педагогічними підходами, що забезпечують розвиток критичного мислення та академічної самостійності.

Детальніше: https://www.insidehighered.com/news/tech-innovation/artificial-intelligence/2026/02/18/why-one-ai-administrator-skeptical-ai

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_TimesHigherEducation 

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Сехер Асаф «Grammarly стикається з позовом через інструмент штучного інтелекту, що використовує ідентичності науковців».

У ній автор висвітлює ситуацію навколо судового позову проти Grammarly та аналізує етичні й правові наслідки використання генеративного штучного інтелекту в академічному середовищі. Підставою для позову стала функція «Expert Review», яка генерувала поради з редагування текстів, подаючи їх як такі, що «натхненні» відомими авторами, журналістами чи науковцями. При цьому імена реальних людей використовувалися без їхньої згоди, що викликало критику з боку професійної спільноти. Grammarly вже припинила роботу цього інструменту після значного суспільного резонансу. Подібна практика створює ризик спотворення авторських позицій, оскільки згенеровані алгоритмом поради можуть не відповідати реальним поглядам тих, чиї імена використовуються. Це, у свою чергу, підриває довіру до академічної комунікації та ставить під сумнів коректність представлення інтелектуального внеску конкретних осіб. Щодо правових аспектів справи, то позивачі заявили, що використання імен і професійної репутації для комерційних цілей без дозволу може порушувати норми захисту персональних даних і права на публічний образ. Сам позов став важливим прецедентом для регулювання застосування інструментів ШІ у сфері створення контенту. Етичний вимір проблеми пов’язаний з використанням авторитету відомих науковців і публічних інтелектуалів для підвищення довіри до алгоритмічно згенерованих порад, що може вводити користувачів в оману щодо походження та надійності інформації. У результаті виникає розрив між фактичним джерелом знань і тим, як воно презентується. Ситуація навколо Grammarly продемонструвала новий рівень викликів для академічної та видавничої спільноти, пов’язаних із використанням штучного інтелекту. Дедалі актуальнішою стає потреба у чітких правилах щодо авторства, згоди та відповідальності, що по суті є необхідною умовою збереження довіри до наукового знання в умовах стрімкого розвитку цифрових технологій.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/grammarly-faces-lawsuit-over-ai-tool-using-academics-identities,  https://www.wired.com/story/grammarly-is-facing-a-class-action-lawsuit-over-its-ai-expert-review-feature

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_TimesHigherEducation 

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Ренії Лопес-Озіебло «Як “Кармен” та гуманітарні науки можуть формувати навички, яких не має генеративний штучний інтелект».

У ній автор розмірковує про те, як гуманітарна освіта допомагає формувати культурне розуміння, критичне мислення та емоційну чутливість — ті риси, які залишаються принципово людськими навіть у часи стрімкого розвитку штучного інтелекту. Йдеться про освітню ініціативу з вивчення опери Жоржа Бізе «Кармен», яка стала основою для цілої серії культурних і навчальних подій у межах програми європейських студій. Студенти не лише ознайомились із класичним твором, а й  побачили, як культурні явища можуть сприяти більш глибокому розумінню історії, суспільства та людської поведінки. Аналіз сюжету опери, історичного контексту та сучасних інтерпретацій твору дозволив молодим людям осмислити універсальні теми свободи, влади, насильства та соціальних ролей. Поширення ГШІ робить більш цінними та актуальними освітні практики, які розвивають людські здібності до інтерпретації, емпатії та морального судження. Алгоритми можуть швидко узагальнювати інформацію або генерувати тексти, однак вони не здатні переживати художній досвід, відчувати емоційний зміст мистецтва чи вести змістовну культурну дискусію. Саме тому гуманітарні дисципліни стають важливим простором для формування інтелектуальних і культурних компетентностей, які дозволяють осмислювати технологічні зміни та їхній вплив на суспільство. Важливою частиною педагогічного підходу є активні й творчі форми навчання. Наприклад, студентам пропонують переосмислити класичні тексти в сучасному контексті, інтерпретувати персонажів з позиції власного досвіду або відтворювати сцени з літературних чи мистецьких творів у формі рольових вправ. Такі завдання сприяють не лише засвоєнню матеріалу, а й розвитку аналітичного мислення, творчості та здатності встановлювати зв’язки між культурними епохами. Вони можуть долучитись до дискусії щодо сучасної цифрової культури (наприклад, популярних мемів), поступово наближаючись до більш глибокого аналізу культурних джерел. Отже, у світі, де штучний інтелект дедалі активніше автоматизує технічні завдання, гуманітарна освіта набуває нової цінності: вона формує здатність інтерпретувати культурні смисли, розуміти інші суспільства і вести змістовний діалог про складні моральні та соціальні питання.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/campus/how-carmen-and-humanities-can-embed-skills-genai-cant

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_TimesHigherEducation 

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Ґроува «Новий чат-бот випереджає докторів філософії у підготовці літературних оглядів».

У ній автор аналізує результати дослідження, оприлюдненого у журналі Nature. Йдеться про оцінювання якості підготовки оглядів наукової літератури спеціалізованими системами штучного інтелекту  та науковцями. Новий ШІ-інструмент OpenScholar, спеціально розроблений для синтезу наукових оглядів, за кількома критеріями виявився кращим за традиційних авторів  у підготовці оглядів літератури. Вивчались комп’ютерні моделі OpenScholar та ScholarQABench, які оцінювалися групою експертів із комп’ютерних наук, фізики, нейронауки та біомедицини. Відповіді моделей учасники визнали кращими за ті, що були підготовлені докторантами або постдокторантами. Така перевага пояснюється більш широким охопленням теми й глибшим зануренням в інформацію, яку моделі здатні долучати до літературних оглядів. Модель OpenScholar була навчена на корпусі приблизно 45 мільйонів наукових статей, що дозволяє їй формувати відповіді, посилаючись на реальні наукові праці й уникати «галюцинацій» (помилкових тверджень або вигаданих цитат), які часто трапляються у неспеціалізованих мовних моделях. Це значно підвищує точність і достовірність літературних оглядів порівняно з іншими системами ШІ, які можуть створювати списки посилань без реальних підтверджень у текстах.  OpenScholar продемонструвала значно меншу кількість помилок, ніж моделі загального призначення, такі як ChatGPT, що створювали «правдоподібні» списки літератури, значна частина яких була вигаданою. Вартість підготовки такого самого огляду літератури людиною буде значно більшою, як і термін виконання робіт. Разом із тим, не можна нехтувати застереження, що автоматичні системи не можуть замінити людську діяльність у науковому синтезі знань. Їх можливості та продуктивність вимагають подальших досліджень, а самі моделі – удосконалення, отже не варто очікувати автоматизації наукової творчості. Використання ШІ може суттєво допомогти дослідникам у роботі з великими обсягами літератури, але водночас викликає питання про роль людського судження й експертної оцінки.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/new-chatbot-outperforms-phds-literature-reviews, https://www.nature.com/articles/s41586-025-10072-4

Фото:  nature.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_TimesHigherEducation   

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Лін Юе «Як еволюціонувати разом із ГШІ: посібник для викладача».

У ній пропонується обговорити, як генеративний штучний інтелект трансформує практику університетського викладання та які саме підходи можуть допомогти освітянам адаптуватися до цих змін, зберігаючи фокус на людському навчанні та критичному мисленні.  Автор порівнює входження в освітнє життя ШІ  з вибухом: різні експерименти у навчальному середовищі з’являються швидко і різноманітно, але не всі вони надалі стануть частиною майбутньої освітньої практики. Першочергове завдання для викладачів не в тому, щоб відкидати інструменти штучного інтелекту, а в тому, щоб розвивати навички їх усвідомленого використання, налагоджувати співпрацю між педагогами, закладами й іншими зацікавленими сторонами та критично оцінювати, що сприяє, а що заважає навчанню. У статті наводяться дані опитування науково-педагогічних працівників університету, які розробляють курси, пов’язані зі штучним інтелектом. Виявилось, що більшість освітян вважають ШІ корисним для підготовки до занять і аналізу результатів, як, наприклад, створення резюме, надання індивідуального зворотного зв’язку, додаткові вправи тощо. Разом із тим, лише невелика частина опитаних схильна використовувати ці технології безпосередньо під час аудиторних занять, що свідчить про певну обережність щодо їхньої ролі в навчальному процесі. Також більшість респондентів висловили занепокоєння, що студенти можуть надмірно покладатися на ГШІ, а це потенційно негативно впливатиме на розвиток критичного мислення; є ризики некоректних відповідей, етичні проблеми (приватність, використання даних). Багато хто працює над розробленням нових підходів до оцінювання знань: дедлайни під контролем, усні захисти, документи з фіксацією процесу створення роботи, персоналізовані набори даних, декларації про використання штучного інтелекту. Ці практики мають на меті не лише запобігти автоматичному генеруванню готових відповідей, а й забезпечити прозорий, діалогічний та орієнтований на усвідомлений, цілісний процес навчання, коли студенти демонструють власне розуміння й творчість. Як практичні стратегії пропонується використовувати ГШІ для підготовки до занять так, щоб студенти критично оцінювали згенеровані матеріали; інтегрувати цей інструмент в аудиторні дискусії для порівняння рішень студентів із відповідями штучного інтелекту; заохочувати використання ГШІ з обов’язковою рефлексією щодо того, що допомогло, а що виявилося недостовірним чи неактуальним; вимагати перевірки джерел, захищати приватність, уникати надмірної залежності від алгоритмів. Отже, поєднання технологічних експериментів із глибоким гуманістичним осмисленням навчального процесу може сприяти формуванню таких педагогічних практик, які не лише використовують переваги ГШІ, а й підтримують процес мислення, творчість і людське навчання як центральні компоненти освітньої екосистеми вищої освіти.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/campus/how-evolve-genai-educators-guide

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_TimesHigherEducation