МІЖ НАУКОЮ І РИНКОМ: АКТУАЛЬНІ ВИКЛИКИ ВИДАВНИЧОЇ СПРАВИ

МІЖ НАУКОЮ І РИНКОМ: АКТУАЛЬНІ ВИКЛИКИ ВИДАВНИЧОЇ СПРАВИ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Метью Райз «Чи погіршується ставлення видавців до авторів?».
МІЖ НАУКОЮ І РИНКОМ: АКТУАЛЬНІ ВИКЛИКИ ВИДАВНИЧОЇ СПРАВИ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Метью Райз «Чи погіршується ставлення видавців до авторів?».

У ній автор розглядає найбільш поширені скарги дослідників щодо недосконалості процесу академічної публікації та аналізує, чи справді якість взаємодії між науковцями та видавцями постійно погіршується. Чимало авторів стикаються з тривалими затримками у процесі розгляду рукописів, недостатньою комунікацією з боку редакцій або суперечливими відгуками рецензентів. Деякі дослідники розповідають про ситуації, коли після подання рукопису місяцями не отримували навіть підтвердження його отримання, а результати рецензування з’являлися лише після численних нагадувань. Такі затримки можуть тривати майже рік і більше, що ускладнює планування наукової роботи й підготовку нових досліджень.  Одним із прикладів, наведених у матеріалі, є досвід історика середини академічної кар’єри, який описує складний процес рецензування рукопису. Після тривалого очікування автор отримав два відгуки: один із них був конструктивним і позитивним, тоді як інший містив різку критику навіть щодо дрібних стилістичних аспектів і вимагав посилань на сумнівні праці. Після суттєвого доопрацювання рукопису та повторного подання один рецензент підтримав публікацію, проте інший знову виступив проти, проігнорувавши внесені зміни. Редакція при цьому пояснила, що не може втручатися в рішення рецензентів і змушена керуватися їхніми рекомендаціями. Подібні ситуації, як зазначає автор, викликають запитання щодо прозорості та ефективності редакційних процедур. Водночас дослідники визнають, що проблеми не завжди пов’язані виключно з недоліками роботи видавців. Зростання кількості наукових публікацій і рукописів, що надходять до журналів та університетських видавництв, створює значне навантаження на редакційні команди та рецензентів, які зазвичай виконують свою роботу на волонтерських засадах. Це може призводити до затримок, непослідовності у прийнятті рішень і зниження якості редакційної комунікації. У матеріалі також звертається увага на структурні зміни в академічному видавничому секторі: концентрація ринку в руках великих видавничих корпорацій, фінансовий тиск на університетські видавництва та загальне зростання обсягів публікацій створюють складну ситуацію, коли редакції змушені балансувати між вимогами якості, швидкості та економічної ефективності. Відповідно напруження у відносинах між авторами та видавцями лише посилюється. Ситуація є складною, на неї впливає багато зовнішніх і внутрішніх чинників. У результаті виникає розрив між зростанням обсягів наукових матеріалів і обмеженими ресурсами видавництв, що негативно  позначається на публікаційному процесі в цілому.

Детальніше:  https://www.timeshighereducation.com/depth/authors-treatment-publishers-getting-worse

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_Рецензування #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-03-12
Поширити
ПИТАННЯ ОБРАННЯ КЕРІВНИКІВ ТА ЗДІЙСНЕННЯ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНИМИ НАУКОВИМИ УСТАНОВАМИ

ПИТАННЯ ОБРАННЯ КЕРІВНИКІВ ТА ЗДІЙСНЕННЯ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНИМИ НАУКОВИМИ УСТАНОВАМИ

Міністерство освіти і науки України представило до громадського обговорення  проєкт урядової постанови «Деякі питання діяльності державних наукових установ», у якій  пропонується відновити вибори керівників державних наукових установ, які було призупинено на час дії воєнного стану.
ПИТАННЯ ОБРАННЯ КЕРІВНИКІВ ТА ЗДІЙСНЕННЯ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНИМИ НАУКОВИМИ УСТАНОВАМИ

Міністерство освіти і науки України представило до громадського обговорення  проєкт урядової постанови «Деякі питання діяльності державних наукових установ», у якій  пропонується відновити вибори керівників державних наукових установ, які було призупинено на час дії воєнного стану.

Документом передбачено затвердження документів, які регулюють повний цикл управління державною науковою установою та визначено набір інструментів, які мають забезпечити узгодження стратегічних цілей розвитку установи з персональною відповідальністю керівника за досягнення вимірюваних результатів. Керівника державної наукової установи обирають через таємне голосування колективу штатних наукових працівників на строк до п’яти років. Із керівником буде укладатись контракт, що передбачає систему ключових показників ефективності. Запроваджується систематичне щорічне звітування керівника, що дозволить науковим працівникам ознайомитися з результатами роботи керівника та оцінити виконання визначених завдань. МОН переконаний, що саме такий підхід дозволить органам управління здійснювати більш об’єктивний моніторинг діяльності державних наукових установ, стимулювати результативність наукової роботи та забезпечити змінність керівництва. Серед ключових показників ефективності показники розвитку досліджень, кадрової політики, залучення фінансування, міжнародної співпраці, експертної діяльності, модернізації матеріально-технічної бази. Керівник щороку подаватиме звіт про діяльність установи, який розглядатиме вчена рада. Проєкт також врегульовує питання діяльності установ під час реорганізації; виконання обов’язків керівника тимчасово призначеними особами; організацію діяльності наукових установ подвійного підпорядкування, уточнює ситуації перейменування або реорганізації наукової установи. Зауваження та пропозиції до проєкту можна подати до 20 березня 2026 року.

Детальніше: https://mon.gov.ua/news/mon-proponuie-novu-model-obrannia-kerivnyka-ta-upravlinnia-derzhavnymy-naukovymy-ustanovamy

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Освітянам_обговорення #НРАТ_Науковцям_обговорення

2026-03-12
Поширити
ЄС ЗМІЦНЮЄ НАУКОВУ ДИПЛОМАТІЮ ТА БЕЗПЕКУ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

ЄС ЗМІЦНЮЄ НАУКОВУ ДИПЛОМАТІЮ ТА БЕЗПЕКУ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

На сайті Європейської Комісії опубліковано матеріал  «ЄС зміцнює наукову дипломатію та безпеку наукових досліджень для підтримки глобальної співпраці у галузі досліджень», підготовлений генеральним директоратом з досліджень та інновацій.
ЄС ЗМІЦНЮЄ НАУКОВУ ДИПЛОМАТІЮ ТА БЕЗПЕКУ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

На сайті Європейської Комісії опубліковано матеріал  «ЄС зміцнює наукову дипломатію та безпеку наукових досліджень для підтримки глобальної співпраці у галузі досліджень», підготовлений генеральним директоратом з досліджень та інновацій.

Наголошується, що в умовах посилення геополітичної конкуренції та перетворення досліджень та інновацій на основу економічної могутності, Європейська комісія розробляє нові заходи для зміцнення міжнародного співробітництва. Відповідна ініціатива спрямована на зміцнення глобальних партнерств, захист стратегічних інтересів, підтримку надійної міжнародної співпраці й підвищення привабливості Європи для талантів та інновацій. Ключовою є пропозиція рекомендацій Ради, яка встановлює першу в ЄС рамкову основу для наукової дипломатії, що дозволяє стратегічно  на єдиній основі відстоювати свої позиції у міжнародних дослідженнях та інноваціях. Монітор безпеки досліджень 2025 року демонструє базові принципи політики у галузі безпеки досліджень, сприяє обміну досвідом, що особливо цінне у контексті зростаючих ризиків. У звіті за 2023–2025 роки розглядається прогрес у реалізації стратегії міжнародного співробітництва ЄС, підтверджується її актуальність та виокремлюються дії, що сприяють справедливій співпраці й роботі над спільними пріоритетами, такими як «зелений» та цифровий перехід. Наукова дипломатія використовує науку для підтримки дипломатичних цілей, а безпека досліджень спрямована на запобігання ризикам передачі знань та зловмисного впливу.

Детальніше: https://research-and-innovation.ec.europa.eu/news/all-research-and-innovation-news/eu-strengthens-science-diplomacy-and-research-security-support-global-research-cooperation-2026-02-27_en,   https://eunewsletter.eu/ru/eu-strengthens-science-diplomacy-and-research-security-to-support-global-research-cooperation/, https://op.europa.eu/en/publication-detail/-/publication/4b319f3d-e9ff-11ef-b5e9-01aa75ed71a1/language-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ЄС #НРАТ_БезпекаДосліджень #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-03-12
Поширити
ОЕСР: СОЦІАЛЬНА МОБІЛЬНІСТЬ ПОКОЛІНЬ

ОЕСР: СОЦІАЛЬНА МОБІЛЬНІСТЬ ПОКОЛІНЬ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Соціальна мобільність між поколіннями у країнах ОЕСР: чи далеко яблуко падає від яблуні?» із серії «Робочі документи департаменту економіки ОЕСР».
ОЕСР: СОЦІАЛЬНА МОБІЛЬНІСТЬ ПОКОЛІНЬ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Соціальна мобільність між поколіннями у країнах ОЕСР: чи далеко яблуко падає від яблуні?» із серії «Робочі документи департаменту економіки ОЕСР».

У ньому зазначається, що здатність економіки забезпечити кожному повну реалізацію свого потенціалу є важливим каталізатором інновацій та продуктивності. Тому політика, яка впливає на соціальну мобільність та забезпечує рівні економічні можливості,  тісно пов’язана з  забезпеченням зростання. Соціальна мобільність між поколіннями стосується взаємозв’язку між соціально-економічним статусом батьків та статусом, якого їхні діти досягають у дорослому віці. Усунення перешкод для мобільності виправдане з міркувань справедливості та ефективності. Експерти ОЕСР дослідили закономірності міжпоколіннєвої соціальної мобільності у різних країнах, базуючись на матеріалах опитування щодо навичок дорослих. Майже в усіх країнах діти батьків з вищою освітою отримують премію до заробітку, тоді як діти батьків з низькою освітою стикаються з погіршенням заробітку. Участь жінок на ринку праці значно нижча, коли батьки (особливо – матері) мають нижчий рівень освіти. Виявлено значну міжпоколіннєву стійкість в освітніх результатах, які тим не менш різняться залежно від країни, що підкреслює складний багатогранний характер міжпоколінньої соціальної мобільності.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/intergenerational-social-mobility-across-oecd-countries_6d76ec2a-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/03/intergenerational-social-mobility-across-oecd-countries_c45c6be5/6d76ec2a-en.pdf, https://doi.org/10.1787/6d76ec2a-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-03-12
Поширити
ЗРОБІТЬ ВИДИМИМ СВІЙ ЖУРНАЛ ВІДКРИТОГО ДОСТУПУ

ЗРОБІТЬ ВИДИМИМ СВІЙ ЖУРНАЛ ВІДКРИТОГО ДОСТУПУ

На сторінці блогу DOAJ опублікована стаття Мартіна Дворжака «Зробіть журнали з відкритим доступом видимими: як ваш журнал може сяяти за допомогою плагінів OJS Diamond».

На сторінці блогу DOAJ опублікована стаття Мартіна Дворжака «Зробіть журнали з відкритим доступом видимими: як ваш журнал може сяяти за допомогою плагінів OJS Diamond».

У ній автор представляє набір безкоштовних інструментів з відкритим кодом, розроблених у рамках проєкту CRAFT-OA. Проєкт покликаний надавати дієву підтримку редакторам журналів за допомогою різноманітних рішень, інструментів та довідкових ресурсів, зокрема: знаннєвих ресурсів («Довідник видавця» та «Посібник з наукових індексів»), технічних інструментів (програмні удосконалення OJS, панель інструментів видавця OpenAIRE) і сервісів із підвищення видимості та просування видань (Diamond Discovery Hub, шість плагінів OJS Diamond). У комплексі вони здатні суттєво покращити видимість журналів у загальному видавничому ландшафті. Основним і найбільш цінним є плагін DISCO (Discoverability Companion), який допомагає редакторам журналів легко орієнтуватися у правилах відкритого діамантового доступу та здійснювати аналіз відповідності вимогам міжнародних наукових баз даних та профільних агрегаторів. Він функціонує одночасно як контрольний список і як мотиваційний інструмент: візуально демонструє, яким критеріям журнал вже відповідає, наскільки він близький до того, щоб бути включеним до конкретних баз даних. Для кожної вимоги DISCO надає чіткий опис та вказує, які сервіси чи бази даних вимагають його виконання. Деякі позначки робляться автоматично (DISCO може перевірити коректність опису, регулярність випусків тощо), інші вимагають участі редактора (чи є журнал академічним, склад редакційної колегії, видавники / засновники). Після того, як всі необхідні поля будуть заповнені, плагін показує, до вимог яких баз даних або агрегаторів журнал може подати заявку, а також які ще вимоги необхідно виконати для інших. Плагін DISCO також включає набір візуальних іконок, які підкреслюють сильні сторони журналу, вони відображаються на головній сторінці  вебсайту журналу та повідомляють відвідувачам, що журнал має статус Diamond OA, належить певній спільноті, надає DOI, регулярно публікується тощо. Ці візуальні підказки можуть допомогти залучити нових авторів, рецензентів та читачів, чітко демонструючи цінності та стандарти якості вашого журналу. Інші плагіни покращують сумісність, якість метаданих та видимість, зокрема – OJS-конектор для OpenAIRE Graph, OJS для інтеграції з OpenAIRE Broker. Усі інструменти є загальнодоступними та безкоштовними для використання.

Детальніше: https://blog.doaj.org/2026/03/10/making-open-access-journals-visible-how-your-journal-can-shine-with-ojs-diamond-plugins/

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-03-11
Поширити
ОЕСР: БАЗА ДАНИХ СТАРТАПІВ

ОЕСР: БАЗА ДАНИХ СТАРТАПІВ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «База даних стартапів ОЕСР: новий погляд на глобальні підприємницькі екосистеми» із серії «Робочі документи ОЕСР з питань науки, технологій та промисловості».

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «База даних стартапів ОЕСР: новий погляд на глобальні підприємницькі екосистеми» із серії «Робочі документи ОЕСР з питань науки, технологій та промисловості».

У ньому зазначається, що стартапи, навіть невеликі, відіграють непропорційно значну роль у стимулюванні інновацій, зростанні виробництва та зайнятості. Разом із тим, вивчення цих компаній є доволі непростим завданням, оскільки дані щодо їх функціонування обмежені.  Невеликий масштаб стартапів, приватна власність та короткий термін існування перешкоджають систематичному збору даних й ускладнюють міжкраїнні та міжгалузеві порівняння. Крім того, розвиток стартапів не відбувається ізольовано, а залежить від екосистеми, що включає безліч різних учасників. У цій публікації представлена ​база даних 4,5 млн стартапів, заснованих упродовж 2000-2025 років у вигляді двох глобальних наборів – Crunchbase та Dealroom. Названі платформи збирають та інтегрують інформацію з різних джерел, включаючи контент, створений користувачами, загальнодоступні дані та внесок усіх учасників екосистеми  (стартапи, інвестори, засновники, університети та ін.). База даних стартапів ОЕСР збагачена даними про заявки на патенти і товарні знаки (з інфраструктури OECD STI Microdata Lab), фінансовими показниками (Orbis), угодами з виходу з бізнесу (Orbis M&A), а також даними щодо державного і корпоративного венчурного капіталу (опитування ОЕСР та Eikon Refini). У документі описано процес створення бази даних, методологія, процедури валідації, аналіз фактичних даних, тенденції та міжкраїнні порівняння.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/the-oecd-start-ups-database_be8e5317-en.html,https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/03/the-oecd-start-ups-database_6b7828eb/be8e5317-en.pdf, https://doi.org/10.1787/be8e5317-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-03-11
Поширити
СТАРТ КОНКУРСУ УКРАЇНСЬКО-АВСТРІЙСЬКИХ НАУКОВО-ДОСЛІДНИХ ПРОЄКТІВ

СТАРТ КОНКУРСУ УКРАЇНСЬКО-АВСТРІЙСЬКИХ НАУКОВО-ДОСЛІДНИХ ПРОЄКТІВ

Міністерством освіти і науки України та Федеральним міністерством у справах жінок, науки та досліджень Австрії та Австрійським агентством з питань освіти та інтернаціоналізації оголошено конкурс спільних українсько-австрійських науково-дослідних проєктів для реалізації у 2027-2028 роках.

Міністерством освіти і науки України та Федеральним міністерством у справах жінок, науки та досліджень Австрії та Австрійським агентством з питань освіти та інтернаціоналізації оголошено конкурс спільних українсько-австрійських науково-дослідних проєктів для реалізації у 2027-2028 роках.

Участь у Конкурсі можуть взяти  будь-які науково-дослідні групи закладів вищої освіти, наукових установ обох країн за всіма науковими дисциплінами і тематичними напрямами, включно із соціальними та гуманітарними науками. Основні критерії відбору: відповідність напрямам конкурсу; наукова якість та інноваційний характер проєкту; здатність та компетентність тимчасових наукових колективів втілити проєкт у життя; можливість проведення спільних досліджень і адекватність наукового методу; досвід участі у міжнародних проєктах та перспективи міжнародного співробітництва; якість інфраструктури установ, що беруть участь у проєкті; участь у проєкті молодих науковців (віком до 35 років) та жінок-дослідників; можливості практичного використання результатів проєкту. Проєктна пропозиція готується на дворічний термін (початок –  1 січня 2027 року). Міністерство освіти і науки України фінансує витрати українських науковців на організацію візиту до Республіки Австрія (витрати на проїзд, проживання, добові, візу за необхідності та медичне страхування), заробітну плату українських учасників науково-дослідного проєкту,  витрати на закупівлю матеріалів, накладні витрати організації, де виконується науково-дослідний проєкт. Заявку на участь можна подати до 24 квітня 2026 року.

Детальніше: https://mon.gov.ua/news/oholosheno-konkurs-spilnykh-ukrainsko-avstriiskykh-naukovo-doslidnykh-proiektiv-dlia-realizatsii-u-2027-2028-rr, https://nauka.gov.ua/information/uav2026/,https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/nauka/2026/09-03/1-avstriia-2027-forma-zaiavki-dodatok-1.pdf

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ГрантиМіжнароднаПідтримка #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Інноваторам_новини 

2026-03-10
Поширити
ГРОМАДСЬКЕ ОБГОВОРЕННЯ ПРОЄКТУ НАКАЗУ МОН ЩОДО ФОРМИ ДИПЛОМІВ ПРО ВИЩУ ОСВІТУ ТА ДОДАТКІВ ДО НИХ

ГРОМАДСЬКЕ ОБГОВОРЕННЯ ПРОЄКТУ НАКАЗУ МОН ЩОДО ФОРМИ ДИПЛОМІВ ПРО ВИЩУ ОСВІТУ ТА ДОДАТКІВ ДО НИХ

Міністерство освіти і науки пропонує до громадського обговорення проєкт наказу Міністерства освіти і науки України «Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 25 січня 2021 року № 102».

Міністерство освіти і науки пропонує до громадського обговорення проєкт наказу Міністерства освіти і науки України «Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 25 січня 2021 року № 102».

Проєкт розроблений відповідно до Закону України «Про вищу освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2025 р. № 1298. Пропонується запровадити зміни щодо форм дипломів бакалавра, магістра, доктора філософії / доктора мистецтва, а також додатку до диплома європейського зразка, затверджених наказом МОН від 25 січня 2021 року № 102. Дія проєкту поширюватиметься на здобувачів вищої освіти, заклади вищої освіти та наукові установи. Реалізація проєкту забезпечить приведення форми дипломів про вищу освіту та додатка до диплома європейського зразка й зразка академічної довідки у відповідність до норм чинного законодавства. Зауваження та пропозиції до проєкту наказу можна подати до 20 березня 2026 року.

Детальніше: https://mon.gov.ua/news/mon-proponuie-dlia-hromadskoho-obhovorennia-proiekt-nakazu-ministerstva-osvity-i-nauky-ukrainy-pro-vnesennia-zmin-do-nakazu-ministerstva-osvity-i-nauky-ukrainy-vid-25-sichnia-2021-roku-102, https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/gromadske-obgovorennya/2026/03/06/nakaz-zmini-do-nakazu-mon-no-102.docx

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Освітянам_обговорення    #НРАТ_Науковцям_обговорення   

2026-03-10
Поширити
ОЕСР: ФІНАНСОВИЙ ЗАХИСТ ВІД РИЗИКУ КАТАСТРОФ

ОЕСР: ФІНАНСОВИЙ ЗАХИСТ ВІД РИЗИКУ КАТАСТРОФ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Фінансовий захист від ризиків катастроф: повені, пожежі та інші серйозні ризики».

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Фінансовий захист від ризиків катастроф: повені, пожежі та інші серйозні ризики».

У ньому зазначається, що упродовж життя люди, домогосподарства та підприємства наражаються на широкий спектр соціальних, економічних, технологічних та екологічних ризиків, які у разі їх настання можуть мати значні негативні фінансові наслідки. Доступ до страхування може відігравати надзвичайно важливу роль у захисті від потенційно руйнівних фінансових втрат, забезпечити надійне джерело фінансування післякризового відновлення. Проте страхові ринки можуть бути не в змозі забезпечити необхідний фінансовий захист від деяких видів ризиків, які виникають нечасто, але призводять до серйозних та широкомасштабних наслідків, наприклад – стихійних лих, кіберкатастроф чи пандемій. Для деяких із названих ризиків державно-приватні страхові програми можуть забезпечити доступність недорогого страхування та вирішити проблему незахищених фінансових ризиків. Уряди мають відігравати важливу роль у забезпеченні адекватного фінансового захисту для реагування на катастрофічні ризики. Вони можуть підтримати доступність страхового покриття шляхом створення державно-приватних страхових програм або запровадження державних механізмів компенсації, фінансової допомоги для реагування на незахищені фінансові ризики. Необхідно заздалегідь виявляти ризики, які можуть істотно вплинути на значну частину населення, оцінювати адекватність фінансового захисту від цих ризиків, прогнозувати наслідки, які незахищені фінансові ризики можуть мати для економічної діяльності. Звіт допомагає в оцінюванні потреб у фінансовому захисті, що підтримується урядом, містить опис підходів до підтримки страхового покриття, зосереджуючись на захисті від лісових пожеж та повеней як двох важливих та зростаючих ризиках у багатьох країнах.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/financial-protection-against-catastrophic-risks_32a3acd7-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/03/financial-protection-against-catastrophic-risks_9aa93a38/32a3acd7-en.pdf, https://doi.org/10.1787/32a3acd7-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-03-10
Поширити
ГУМАНІТАРНА ОСВІТА В ЕПОХУ ШІ: КУЛЬТУРА, ЕМПАТІЯ ТА КРИТИЧНЕ МИСЛЕННЯ

ГУМАНІТАРНА ОСВІТА В ЕПОХУ ШІ: КУЛЬТУРА, ЕМПАТІЯ ТА КРИТИЧНЕ МИСЛЕННЯ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Ренії Лопес-Озіебло «Як “Кармен” та гуманітарні науки можуть формувати навички, яких не має генеративний штучний інтелект».

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Ренії Лопес-Озіебло «Як “Кармен” та гуманітарні науки можуть формувати навички, яких не має генеративний штучний інтелект».

У ній автор розмірковує про те, як гуманітарна освіта допомагає формувати культурне розуміння, критичне мислення та емоційну чутливість — ті риси, які залишаються принципово людськими навіть у часи стрімкого розвитку штучного інтелекту. Йдеться про освітню ініціативу з вивчення опери Жоржа Бізе «Кармен», яка стала основою для цілої серії культурних і навчальних подій у межах програми європейських студій. Студенти не лише ознайомились із класичним твором, а й  побачили, як культурні явища можуть сприяти більш глибокому розумінню історії, суспільства та людської поведінки. Аналіз сюжету опери, історичного контексту та сучасних інтерпретацій твору дозволив молодим людям осмислити універсальні теми свободи, влади, насильства та соціальних ролей. Поширення ГШІ робить більш цінними та актуальними освітні практики, які розвивають людські здібності до інтерпретації, емпатії та морального судження. Алгоритми можуть швидко узагальнювати інформацію або генерувати тексти, однак вони не здатні переживати художній досвід, відчувати емоційний зміст мистецтва чи вести змістовну культурну дискусію. Саме тому гуманітарні дисципліни стають важливим простором для формування інтелектуальних і культурних компетентностей, які дозволяють осмислювати технологічні зміни та їхній вплив на суспільство. Важливою частиною педагогічного підходу є активні й творчі форми навчання. Наприклад, студентам пропонують переосмислити класичні тексти в сучасному контексті, інтерпретувати персонажів з позиції власного досвіду або відтворювати сцени з літературних чи мистецьких творів у формі рольових вправ. Такі завдання сприяють не лише засвоєнню матеріалу, а й розвитку аналітичного мислення, творчості та здатності встановлювати зв’язки між культурними епохами. Вони можуть долучитись до дискусії щодо сучасної цифрової культури (наприклад, популярних мемів), поступово наближаючись до більш глибокого аналізу культурних джерел. Отже, у світі, де штучний інтелект дедалі активніше автоматизує технічні завдання, гуманітарна освіта набуває нової цінності: вона формує здатність інтерпретувати культурні смисли, розуміти інші суспільства і вести змістовний діалог про складні моральні та соціальні питання.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/campus/how-carmen-and-humanities-can-embed-skills-genai-cant

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_TimesHigherEducation 

2026-03-09
Поширити