Мінцифра повідомляє про те, що Україна стала партнером Північного інституту інтероперабельності (NIIS), до якого входять Фінляндія, Естонія, Ісландія та Фарерські острови.
Мінцифра повідомляє про те, що Україна стала партнером Північного інституту інтероперабельності (NIIS), до якого входять Фінляндія, Естонія, Ісландія та Фарерські острови.
NIIS відіграє важливу роль у впровадженні інновацій у цифровому уряді та сприяє транскордонному співробітництву. Для України це послідовний крок у сфері міждержавної цифрової дипломатії. Партнерство з NIIS сприятиме розробленню спільних цифрових рішень, дасть змогу обмінюватися досвідом і спільно допомагати іншим державам цифровізуватися.
У рамках ініціатив UAScience.Reload та Science at Risk проводиться дослідження на тему “The State of Science in Ukraine: Innovation and Regional Dynamics in Times of War”.
У рамках ініціатив UAScience.Reload та Science at Risk проводиться дослідження на тему “The State of Science in Ukraine: Innovation and Regional Dynamics in Times of War”.
Воно покликане сформувати актуальну картину стану науки в Україні та визначити рівень її стійкості у контексті поточних викликів. Презентація проміжних результатів дослідження відбулась 16 лютого 2024 року за сприяння Аналітичного центру ZOiS /Centre for East European and International Studies. Анастасія Луценко, координатора проекту Academ.City КАУ НАН України, представила ключові результати ряду досліджень, зосередивши увагу на складному взаємозв’язку між наукою, інноваціями та регіональною динамікою і наголосила на висновку про доволі значну стійкість української наукової спільноти. Цікаво те, що для дослідження поряд з офіційними статистичними даними науковці вдало використали можливості відкритих даних Національного репозитарію академічних текстів.
Міністерство освіти і науки України нагадує, що міжнародні видавці та компанії продовжують надавати українським науковцям можливість безкоштовного користування їхніми електронними ресурсами.
Міністерство освіти і науки України нагадує, що міжнародні видавці та компанії продовжують надавати українським науковцям можливість безкоштовного користування їхніми електронними ресурсами.
Доступ до джерел наукової інформації має важливе значення для українських науковців, допомагає продовжувати власні дослідження та підтримує інтеграцію до міжнародного наукового простору. Упродовж 2022-2023 років на офіційних веб-порталах Clarivate та Elsevier були створені спеціальні сторінки для наукової спільноти України, де регулярно оновлюється інформація про можливості ресурсів та програмних інструментів, розклад вебінарів тощо. За даними моніторингу від 50 до 100 тис. пошукових запитів та переглядів контенту щомісяця здійснювали українські науковці у базах даних «Web of Science» та «Scopus». Ці компанії наразі підтвердили готовність і надалі забезпечувати українським вченим доступ до баз даних Web of Science та Scopus. Також проєкт Research4Life продовжує надання українським науковцям безоплатного доступу до своїх ресурсів (ухвалене рішення про долучення України до групи країн А, що мають безкоштовний доступ до контенту платформи Research4Life). Ресурсами Research4Life скористались понад 550 українських установ, що дає змогу їхнім науковцям та освітянам знайомитись з електронними книгами, журналами, базами даних.
Наприкінці січня 2024 року відбулася стартова зустріч проєкту «Відкрита наука для української системи вищої освіти» (Open4UA).
Наприкінці січня 2024 року відбулася стартова зустріч проєкту «Відкрита наука для української системи вищої освіти» (Open4UA).
Проєкт є продовженням проєкту OPTIMA з розвитку практик відкритої науки в Україні та наразі націлений на підтримку формування системних змін в Україні у сфері відкритості. Передбачається розроблення проєкту Закону України про внесення змін до законодавства щодо державної політики у сфері відкритої науки; підготовка рекомендацій щодо імплементації принципів CoARA у політики та практики оцінювання проєктів національними донорами; розроблення відкритої бази даних проєктів, фінансованих НФДУ; підготовка рекомендацій щодо державної атестації ЗВО на основі принципів відкритої науки; розроблення інституційного інструментарію для впровадження відкритої науки та реформування оцінювання наукової діяльності. Учасники проєкту наголошують на необхідності вивчення міжнародного досвіду та найкращих світових практик для різних наукових дисциплін (від медицини та права до фізики й мистецтвознавства). Проєкт співфінансується Євросоюзом в межах програми Erasmus+ за напрямом «Розвиток потенціалу вищої освіти».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Фіони Грейг про відкритий доступ та інституційні сховища.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Фіони Грейг про відкритий доступ та інституційні сховища.
Автор висловлює занепокоєння кібератакою на Британську бібліотеку, яка призвела до ймовірної втрати великої кількості даних і наголошує, що технології та політика ряду закладів вищої освіти і наукових бібліотек може наражати користувачів на небезпеку. Багато цифрових сервісів Британської бібліотеки було відключено продовж кількох тижнів після руйнівної кібератаки, став недоступним архіву EThOS, що містить 600 тис. докторських дисертацій. А саме цей архів був по суті першою відкритою ініціативою Великої Британії та має величезне значення для вчених. Аналізуючи проблемі, які виникли внаслідок кібератаки, Фіона на перший план виводить питання полювання шахраїв на інтелектуальну власність університетів, ризик втрати персональної та фінансової інформації, втрату довіри до продуктів, створених на основі відкритого коду та інструментів, розроблених на їх основі. Міністерство досліджень та інновацій Великої Британії постійно наголошує на необхідності створення «трансформаційної інфраструктури» для зміни дослідницького шляху, у тому числі – щоб зробити дослідження відкритими. Фіона Грейг пропонує перейти на використання програмного забезпечення як послуги (SaaS), розміщеного у безпечних і захищених центрах обробки даних. Вона нагадує, що Jisc намагався створити «репозиторії наступного покоління, сховища дослідницьких даних і засоби цифрового архівування», але, на жаль, завдання це виявилося занадто складним..
Державна науково-технічна бібліотека України інформує про рішення компанії Elsevier щодо надання безкоштовного доступу до інструментів академічної підтримки, наборів даних і освітніх рішень, орієнтованих на підтримку вчених, дослідників і студентів України.
Державна науково-технічна бібліотека України інформує про рішення компанії Elsevier щодо надання безкоштовного доступу до інструментів академічної підтримки, наборів даних і освітніх рішень, орієнтованих на підтримку вчених, дослідників і студентів України.
Для зручності користування ними на окремій сторінці компанії представлений короткий опис інструментів, посилання на ресурс із навчальними матеріалами, інструкціями, відповіді на поширені запитання, доступ до центру підтримки. Також на зазначеній сторінці наведені дані про майбутні вебінари й архівні записи семінарів українською мовою.
Проєкт Research4Life повідомляє про приєднання до нього ще одного наукового видавництва – Edinburgh University Press (EUP), що сприятиме розширенню доступних для ознайомлення ресурсів платформи у 80+ країнах.
Проєкт Research4Life повідомляє про приєднання до нього ще одного наукового видавництва – Edinburgh University Press (EUP), що сприятиме розширенню доступних для ознайомлення ресурсів платформи у 80+ країнах.
Зокрема, завдяки співпраці EUP Research4Life поповниться науковими та освітніми публікаціями із різних галузей знань, – літературознавство, лінгвістика, філософія, політологія, історія, кіно та медіа-дослідження, право та інше. Йдеться про доступ до 62 журналів від EUP. Видавництво Единбурзького університету належить до провідних університетських видавництв Великобританії та охоплює широке коло предметних напрямків у галузі гуманітарних та соціальних наук. EUP є членом Гільдії незалежних видавців, Асоціації видавців, Асоціації видавців наукової та професійної літератури, Асоціації університетських видавництв Британії.
Некомерційна організація Електронна інформація для бібліотек (EIFL) оприлюднила поради щодо використання програмного забезпечення Open Journal Systems для редагування та публікації журналів у відкритому доступі.
Некомерційна організація Електронна інформація для бібліотек (EIFL) оприлюднила поради щодо використання програмного забезпечення Open Journal Systems для редагування та публікації журналів у відкритому доступі.
Наразі доступна оновлена версія контрольного списку для підтримки редакторів і видавців журналів відкритого доступу, які використовують програмне забезпечення Open Journals Systems (OJS). Контрольний список містить огляд останнього випуску OJS3 (OJS 3.4.0-4 від 17 листопада 2023 року) і поради щодо плагінів, процедур і політик журналу, системи безпеки, статистики використання та пропозицій щодо покращення доступності вмісту. Окремо розглядаються питання індексації журналів у DOAJ (каталог журналів відкритого доступу). Упровадження запропонованих підходів сприятиме розвитку відкритих інфраструктур обміну дослідницькою інформацією у журналах з відкритим доступом та відкритих репозитаріях.
ІР офіс актуалізував переліки безоплатних баз даних патентної документації та непатентної літератури.
ІР офіс актуалізував переліки безоплатних баз даних патентної документації та непатентної літератури.
Серед них: Перелік баз даних об’єктів промислової власності зарубіжних патентних відомств, до яких надається безоплатний доступ в мережі Інтернет – зібрані актуальні бази даних об’єктів промислової власності 53-х патентних відомств країн світу та 4 міжнародних і регіональних організацій. Зокрема, можна ознайомитися з: актуальними зарубіжними пошуковими системами щодо торговельних марок, винаходів, корисних моделей, промислових зразків, сортів рослин тощо; офіційними патентними бюлетенями; пошуковими порталами; онлайн-сервісами тощо; Перелік науково-технічних баз даних та довідкових ресурсів, до яких надається безоплатний доступ в мережі Інтернет – можна ознайомитися з електронними ресурсами науково-технічних видань, які не є офіційними публікаціями патентних відомств, проте містять відомості про охороноздатні об’єкти. Перелік також включає посилання на політематичні бази даних та пошукові системи, а також на ресурси в галузі медицини, біології, хімії, фізики, комп’ютерних технологій, сільського господарства та інженерії; Перелік загальнодоступних інформаційних ресурсів патентної документації надає посилання на інформаційні ресурси з великим масивом патентних документів, забезпечує безкоштовний доступ до мільйонів патентів та патентних заявок багатьох країн світу. Перелік містить корисні інформаційні ресурси: Європейського патентного відомства (ESPACENET, Європейський патентний реєстр, Європейський сервер публікацій); Всесвітньої організації інтелектуальної власності (PatentScope, WIPO INSPIRE, Pat-INFORMED); Відомства з патентів і торговельних марок Німеччини (DEPATISnet); Відомства США з патентів та торговельних марок (USPTO Patent Full-Text and Image Database (PatFT), USPTO Patent Application Full-Text and Image Database (AppFT), Google Patents, Глобальне досьє, Список цитувань); The Medicines Patent Pool, Швейцарія (MedsPaL); Європейського інституту біоінформатики (EMBL-EBI), Велика Британія, ( SureChEMBL); Cambia, Австралія (The Lens); Ініціативи розпочатої компанією AT&T та Georgia Intellectual Property Alliance (GIPA), США (Patent Quality through Artificial Intelligencе (PQAI).
Кабінет Міністрів України ухвалив рішення щодо розширення повноважень Міністерства цифрової трансформації та Держспецзвʼязку.
Кабінет Міністрів України ухвалив рішення щодо розширення повноважень Міністерства цифрової трансформації та Держспецзвʼязку.
Відтепер Мінцифра відповідатиме за: формування державної політики у сфері хмарних послуг; запровадження та функціонування еАкцизу та запуск і роботу освітнього застосунку Мрія. Держспецзвʼязку буде регулятором комунікаційних послуг у цій галузі. Хмарні технології суттєво допомагають у цифровізації держустанов та захисті даних; запуск еАкцизу дасть змогу побудувати прозорий ринок тютюну та алкоголю й зупинити незаконний збут продукції; розробка застосунку Мрія змінить освітній процес для дітей, батьків і вчителів. Мрія надасть зручний доступ до знань та дасть змогу будувати індивідуальні освітні траєкторії.
Всі акаунти на сайті НРАТ проходять стандартну процедуру реєстрації і є верифікованими. Однак для того, щоб отримати додаткові можливості, такі як публікація відкритих рецензій на академічні тексти, необхідна верифікація за афіляцією.
Щоб отримати статус «верифікований», необхідно змінити основну адресу електронної пошти на корпоративну, яка прив’язана до наукової установи або закладу освіти.
Наприклад: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
Після підтвердження корпоративної електронної скриньки ваш акаунт буде автоматично верифіковано за афіляцією.
Якщо ваша електронна адреса є корпоративною, але акаунт не має позначки верифікації, вам необхідно написати нам на електронну скриньку nrat_portal@ukrintei.ua. Після перевірки ми додамо вашу адресу в базу даних, і ваш акаунт буде верифіковано.
Після проходження процедури верифікації за афіляцією ви можете змінити основну адресу електронної скриньки на зручну для вас, не втративши при цьому статусу верифікації.
Проходити верифікацію за афіляцією необхідно лише один раз.
* Ми використовуємо корпоративні адреси з Єдиної державної бази з питань освіти та Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави
