Clarity Project оголосив про запуск аналітичної платформи Clarity Hromada, призначеної для накопичення та обміну даними, необхідними для забезпечення прозорості роботи органів влади й підтримки в ухваленні обґрунтованих управлінських рішень.
Clarity Project оголосив про запуск аналітичної платформи Clarity Hromada, призначеної для накопичення та обміну даними, необхідними для забезпечення прозорості роботи органів влади й підтримки в ухваленні обґрунтованих управлінських рішень.
Платформа являє собою систему дашбордів з аналітичними даними про бюджетні витрати, економічну активність, демографію тощо. Дані можна фільтрувати за показниками, рейтингувати та порівнювати громади між собою. Інформація на платформі Clarity Hromada постійно оновлюється з надійного джерела – Єдиного державного порталу відкритих даних. Розробники очікують, що Clarity Hromada буде затребувана журналістами, інвесторами, органами місцевого самоврядування. Сервіс створено за підтримки проєкту TAPAS «Прозорість та підзвітність у держуправлінні та послугах» за сприяння Міністерства цифрової трансформації України.
У січні-березні 2024 року Національний репозитарій продовжував розвиватись.
У січні-березні 2024 року Національний репозитарій продовжував розвиватись.
База академічних текстів поповнилась на 3`010 звітів НДДКР і 1`630 дисертацій. Наразі відвідувачі та користувачі НРАТ мають доступ до 269`012 повних електронних версій академічних текстів (у т.ч. 132’597 наукових звітів та 136’415 дисертацій у комплекті з авторефератами й анотаціями), з якими можна ознайомитись без будь-яких обмежень.
Відбувається наповнення НРАТ від інституційних репозитаріїв (наразі у ЦР НРАТ представлено 3`725 академічнх текстів від університетів та видавництв).
Пошук академічних текстів у НРАТ здійснювали у середньому 61 тис. читачів на місяць, вони відвідували портал із 50-ти країн світу.
Запроваджено сервіс підписки на новини порталу, завдяки якому науковці, освітяни, інноватори, бібліотекарі можуть у зручному для себе режимі (щодня або раз на тиждень) отримувати інформацію про новітні публікації документів, події, наукові заходи.
Удосконалено БД АТ та пошуковий сервіс репозитарію, академічні тексти отримали прив’язку до інформації про реєстраційні дані звітів НДДКР і дисертацій (номери держреєстрації – РК, ОК, ОКД), а користувачі можуть переглядати облікові картки на порталі НРАТ.
Для постійного інформування цільової аудиторії НРАТ здійснюється публікація корисних матеріалів з різноманітних питань, – від прийнятих управлінських рішень, обговорення нових документів, проведення конференцій, – до кращих практик ЄС, використання технологій ШІ, нових підходів у викладанні, популяризації наукових здобутків. У 1-му кварталі 2024 року на порталі було розміщено 332 таких інформаційних матеріали, які отримали понад 200 тис. переглядів.
Вийшов перший номер нового журналу «Відкрита наука та інновації», у якому планується системно висвітлювати новітні досягнення у галузі економіки, бібліотечної та інформаційної справи з позицій відкритого доступу до наукової інформації.
Вийшов перший номер нового журналу «Відкрита наука та інновації», у якому планується системно висвітлювати новітні досягнення у галузі економіки, бібліотечної та інформаційної справи з позицій відкритого доступу до наукової інформації.
У першому номері розглядаються питання використання бібліографічних менеджерів, наведено результати порівняльного аналізу сучасних наукометричних інструментів, висвітлено роль Національного консорціуму ORCID-Україна у розвитку політики відкритої науки, подано огляд законодавчого регулювання технології блокчейн та проаналізовано сучасні виклики у цій сфері, запропонована методика інтегральної оцінки рівня інноваційної активності економіки.
На сайті Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) опублікована стаття «Відкриті дані – необхідність для ШІ: що далі?».
На сайті Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) опублікована стаття «Відкриті дані – необхідність для ШІ: що далі?».
У ній наголошується, що рух із забезпечення відкритості даних є масштабним та надзвичайно важливим для суспільства і може слугувати зразком у справі побудови більш стійкого майбутнього для всіх. У світі накопичена величезна кількість необроблених даних, які є цінним джерелом та відправною точкою для подальшої їх обробки, вивчення й перетворення на корисну інформацію. Але для цього дані повинні відповідати певним вимогам, таким як точність, актуальність, достовірність, зручність пошуку, доступність, функціональна сумісність, придатність для повторного використання (концепція FAIR), що важливо для спільного використання даних, підвищення відтворюваності та прозорості, розвитку сумісності даних і стандартів, підтримки збереження даних і довгострокового доступу до них. Оприлюднені ЮНЕСКО керівні принципи, розроблені в рамках Рекомендації ЮНЕСКО про етичні аспекти штучного інтелекту, поширюють розуміння цінності відкритих даних, визначають порядок їхнього кураторства та відкриття. У документі запропоновані конкретні кроки, які держави можуть зробити для відкриття своїх даних на етапах підготовки даних, їх відкриття та подальшої підтримки. Також ЮНЕСКО закликає до відкриття даних для цілей розвитку штучного інтелекту.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Натаніеля Д. Портера «Обмін якісними дослідженнями через відкритий доступ».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Натаніеля Д. Портера «Обмін якісними дослідженнями через відкритий доступ».
У ній наголошується, що традиційні репозиторії з відкритим доступом призначені для обміну кількісними та якісними даними, різноманітною інформацією, концепціями, тематичними дослідженнями, стенограми, інтерв’ю тощо. І тим не менше, автор вважає, що слід зосередити увагу саме на сховищах якісних даних (QDR), покликаних просувати дослідження, сприяти прозорості та доступності соціальних наук. Натаніель пропонує своє бачення суті QDR та належної його організації, пояснюючи, як університетські дослідники можуть ефективно працювати зі сховищем якісних даних, наводить реальний приклад, що демонструє переваги обміну даними на QDR. Дані QDR доступні будь-якій людині у світі для використання у дослідженнях та освіті. У QDR є прихильники на усіх континентах, платформа QDR має надійні функції пошуку інформації за допомогою заданих користувачем ключових слів, тем і методів. Важливо також, що QDR дотримується стандартів якісної документації даних, таких як Data Documentation Initiative, а стандарт REFI-QDA надає можливість ділитись проєктами якісного аналізу даних, їх можна експортувати, перетворювати у інший формат тощо. QDR, наголошує Натаніель, перебуває в авангарді руху за відкритий доступ, формуючи безпечний, прозорий і доступний простір для якісних даних, відіграє ключову роль у просуванні принципів відкритості, співробітництва та відтворюваності в якісних дослідженнях, сприяючи накопиченню багатого набору якісних знань.
Мінцифра повідомляє про те, що Україна стала партнером Північного інституту інтероперабельності (NIIS), до якого входять Фінляндія, Естонія, Ісландія та Фарерські острови.
Мінцифра повідомляє про те, що Україна стала партнером Північного інституту інтероперабельності (NIIS), до якого входять Фінляндія, Естонія, Ісландія та Фарерські острови.
NIIS відіграє важливу роль у впровадженні інновацій у цифровому уряді та сприяє транскордонному співробітництву. Для України це послідовний крок у сфері міждержавної цифрової дипломатії. Партнерство з NIIS сприятиме розробленню спільних цифрових рішень, дасть змогу обмінюватися досвідом і спільно допомагати іншим державам цифровізуватися.
У рамках ініціатив UAScience.Reload та Science at Risk проводиться дослідження на тему “The State of Science in Ukraine: Innovation and Regional Dynamics in Times of War”.
У рамках ініціатив UAScience.Reload та Science at Risk проводиться дослідження на тему “The State of Science in Ukraine: Innovation and Regional Dynamics in Times of War”.
Воно покликане сформувати актуальну картину стану науки в Україні та визначити рівень її стійкості у контексті поточних викликів. Презентація проміжних результатів дослідження відбулась 16 лютого 2024 року за сприяння Аналітичного центру ZOiS /Centre for East European and International Studies. Анастасія Луценко, координатора проекту Academ.City КАУ НАН України, представила ключові результати ряду досліджень, зосередивши увагу на складному взаємозв’язку між наукою, інноваціями та регіональною динамікою і наголосила на висновку про доволі значну стійкість української наукової спільноти. Цікаво те, що для дослідження поряд з офіційними статистичними даними науковці вдало використали можливості відкритих даних Національного репозитарію академічних текстів.
Міністерство освіти і науки України нагадує, що міжнародні видавці та компанії продовжують надавати українським науковцям можливість безкоштовного користування їхніми електронними ресурсами.
Міністерство освіти і науки України нагадує, що міжнародні видавці та компанії продовжують надавати українським науковцям можливість безкоштовного користування їхніми електронними ресурсами.
Доступ до джерел наукової інформації має важливе значення для українських науковців, допомагає продовжувати власні дослідження та підтримує інтеграцію до міжнародного наукового простору. Упродовж 2022-2023 років на офіційних веб-порталах Clarivate та Elsevier були створені спеціальні сторінки для наукової спільноти України, де регулярно оновлюється інформація про можливості ресурсів та програмних інструментів, розклад вебінарів тощо. За даними моніторингу від 50 до 100 тис. пошукових запитів та переглядів контенту щомісяця здійснювали українські науковці у базах даних «Web of Science» та «Scopus». Ці компанії наразі підтвердили готовність і надалі забезпечувати українським вченим доступ до баз даних Web of Science та Scopus. Також проєкт Research4Life продовжує надання українським науковцям безоплатного доступу до своїх ресурсів (ухвалене рішення про долучення України до групи країн А, що мають безкоштовний доступ до контенту платформи Research4Life). Ресурсами Research4Life скористались понад 550 українських установ, що дає змогу їхнім науковцям та освітянам знайомитись з електронними книгами, журналами, базами даних.
Наприкінці січня 2024 року відбулася стартова зустріч проєкту «Відкрита наука для української системи вищої освіти» (Open4UA).
Наприкінці січня 2024 року відбулася стартова зустріч проєкту «Відкрита наука для української системи вищої освіти» (Open4UA).
Проєкт є продовженням проєкту OPTIMA з розвитку практик відкритої науки в Україні та наразі націлений на підтримку формування системних змін в Україні у сфері відкритості. Передбачається розроблення проєкту Закону України про внесення змін до законодавства щодо державної політики у сфері відкритої науки; підготовка рекомендацій щодо імплементації принципів CoARA у політики та практики оцінювання проєктів національними донорами; розроблення відкритої бази даних проєктів, фінансованих НФДУ; підготовка рекомендацій щодо державної атестації ЗВО на основі принципів відкритої науки; розроблення інституційного інструментарію для впровадження відкритої науки та реформування оцінювання наукової діяльності. Учасники проєкту наголошують на необхідності вивчення міжнародного досвіду та найкращих світових практик для різних наукових дисциплін (від медицини та права до фізики й мистецтвознавства). Проєкт співфінансується Євросоюзом в межах програми Erasmus+ за напрямом «Розвиток потенціалу вищої освіти».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Фіони Грейг про відкритий доступ та інституційні сховища.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Фіони Грейг про відкритий доступ та інституційні сховища.
Автор висловлює занепокоєння кібератакою на Британську бібліотеку, яка призвела до ймовірної втрати великої кількості даних і наголошує, що технології та політика ряду закладів вищої освіти і наукових бібліотек може наражати користувачів на небезпеку. Багато цифрових сервісів Британської бібліотеки було відключено продовж кількох тижнів після руйнівної кібератаки, став недоступним архіву EThOS, що містить 600 тис. докторських дисертацій. А саме цей архів був по суті першою відкритою ініціативою Великої Британії та має величезне значення для вчених. Аналізуючи проблемі, які виникли внаслідок кібератаки, Фіона на перший план виводить питання полювання шахраїв на інтелектуальну власність університетів, ризик втрати персональної та фінансової інформації, втрату довіри до продуктів, створених на основі відкритого коду та інструментів, розроблених на їх основі. Міністерство досліджень та інновацій Великої Британії постійно наголошує на необхідності створення «трансформаційної інфраструктури» для зміни дослідницького шляху, у тому числі – щоб зробити дослідження відкритими. Фіона Грейг пропонує перейти на використання програмного забезпечення як послуги (SaaS), розміщеного у безпечних і захищених центрах обробки даних. Вона нагадує, що Jisc намагався створити «репозиторії наступного покоління, сховища дослідницьких даних і засоби цифрового архівування», але, на жаль, завдання це виявилося занадто складним..
Всі акаунти на сайті НРАТ проходять стандартну процедуру реєстрації і є верифікованими. Однак для того, щоб отримати додаткові можливості, такі як публікація відкритих рецензій на академічні тексти, необхідна верифікація за афіляцією.
Щоб отримати статус «верифікований», необхідно змінити основну адресу електронної пошти на корпоративну, яка прив’язана до наукової установи або закладу освіти.
Наприклад: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
Після підтвердження корпоративної електронної скриньки ваш акаунт буде автоматично верифіковано за афіляцією.
Якщо ваша електронна адреса є корпоративною, але акаунт не має позначки верифікації, вам необхідно написати нам на електронну скриньку NRAT@ukrintei.ua. Після перевірки ми додамо вашу адресу в базу даних, і ваш акаунт буде верифіковано.
Після проходження процедури верифікації за афіляцією ви можете змінити основну адресу електронної скриньки на зручну для вас, не втративши при цьому статусу верифікації.
Проходити верифікацію за афіляцією необхідно лише один раз.
* Ми використовуємо корпоративні адреси з Єдиної державної бази з питань освіти та Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави
