4 грудня 2025 року у межах курсу «Must-have для дослідницької діяльності» відбудеться чергова онлайн-лекція «Академічні мережі: як будувати професійні зв’язки».
4 грудня 2025 року у межах курсу «Must-have для дослідницької діяльності» відбудеться чергова онлайн-лекція «Академічні мережі: як будувати професійні зв’язки».
Слухачі дізнаються про побудову та розвиток професійних зв’язків у сучасному академічному світі, які є не менш важливими, ніж власне результати наукових досліджень. Ефективна наукова комунікація допомагає знаходити партнерів, залучати фінансування, брати участь у міжнародних проєктах і підвищувати видимість власних робіт. Планується обговорити наступні питання: ефективне використання академічних платформ, таких як ResearchGate, Academia.edu, LinkedIn для просування досліджень; побудова професійних зв’язків, стратегії нетворкінгу в академічному середовищі; участь у конференціях та співпраця – важливість міжнародної взаємодії для розвитку кар’єри. Організатор – Бібліотека КПІ ім. Ігоря Сікорського.
4 грудня в онлайн-форматі відбудеться семінар «Європейська інтеграція України як взаємовигідний проєкт: програми та інструменти».
4 грудня в онлайн-форматі відбудеться семінар «Європейська інтеграція України як взаємовигідний проєкт: програми та інструменти».
Захід є складовою курсу «Шлях до процвітання України на основі досвіду Німеччини». Слухачі дізнаються, як євроінтеграція України може приносити економічну вигоду як Україні, так і ЄС; які саме програми та інструменти ЄС відкривають нові можливості для розвитку українського бізнесу, поширення реформ і відновлення економіки, як можна найкращим чином використовувати доступні інструменти для модернізації економіки та інтеграції до ринку ЄС. Організатор – Ukraine Global Faculty.
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Ханіфи Шах «Кожен студент має опановувати і STEM і гуманітарні науки».
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Ханіфи Шах «Кожен студент має опановувати і STEM і гуманітарні науки».
У ній стверджується, що в умовах стрімких технологічних змін і зростання ролі штучного інтелекту університети мають готувати не лише технічних спеціалістів, а й фахівців з широким світоглядом — тих, хто володіє як технічними знаннями, так і гуманітарним мисленням. Адже сучасне життя, в якому все більше біотехнологій і цифрових систем, потребують фахового відношеннй до етичних, соціальних, екологічних та безпекових питань, тому необхідне поєднання технічних, креативних навичок і критичного мислення. Таке поєднання відкриває більш широкі перспективи: навіть у високотехнологічному стартапі недостатньо залучити лише інженера, оскільки потрібні юристи, дизайнери, філософи, фахівці зі стратегій та етики, які допоможуть формувати безпечні, гуманістичні та стійкі рішення. В якості прикладу можна взяти досвід університетів, де вже переглядають відповідним чином освітні програми: незалежно від спеціалізації, усі студенти отримують можливість вивчати як STEM-дисципліни, так і гуманітарні, поряд із математикою чи програмуванням з’являється місце для філософії, етики, культури, соціальних наук. Таким чином формується більш об’ємне розуміння контексту, в якому створюються технології. Авторка називає такий підхід STEAM (Science, Technology, Engineering, Arts, Mathematics). Це не модний тренд, а нова необхідність: поєднання різних дисциплін дає студентам критичне мислення, здатність ставити правильні запитання, розуміти наслідки технологічних рішень для людей і суспільства, виявляти творчість і гнучкість, що потрібні у світі, де професії швидко змінюються. Така освіта готує до довгострокової стійкості: технічні спеціалізації з часом можуть застаріти, але уміння аналізувати, креативно мислити, поєднувати дисципліни — залишаються актуальними. Тому університети мають закладати в програми модулі, які забезпечують це поєднання знань — не як опцію, а як базову частину навчання.
На завершення авторка наголошує: майбутнє — за університетами, які готують не просто вузьких фахівців, а людей, здатних реагувати на виклики, створювати інновації та водночас відповідати за етичні й соціальні аспекти розвитку. Така освіта не лише корисна бізнесу, а й необхідна для побудови суспільства, де технології служать людині, а не навпаки.
На офіційному порталі європейських даних DataEuropaEu опублікована інформація «Глобальна кліматична криза: як відкриті дані допомагають боротися зі зміною клімату».
На офіційному порталі європейських даних DataEuropaEu опублікована інформація «Глобальна кліматична криза: як відкриті дані допомагають боротися зі зміною клімату».
Наголошується на тому, що прозорість та доступ до екологічних даних сприяють більш розумним діям у боротьбі зі зміною клімату по всій Європі. Зміна клімату залишається однією з найсерйозніших глобальних проблем – часті екстремальні погодні явища, підвищення рівня моря та втрата біорізноманіття загрожують екосистемам та маргіналізованим спільнотам у всьому світі. Уряди, дослідники та спільноти шукають ефективні способи пом’якшення цих наслідків. У цих зусиллях дані стають потужним інструментом і важливим чинником прогресу. Відкритий доступ до екологічних даних змінює світогляд, поглиблює розуміння процесів, сприяє більш ефективному реагуванню та подоланню наслідків кліматичних змін. Наприклад, відкриті дані дозволяють у режимі реального часу відстежувати такі кліматичні показники, як коливання температури, викиди вуглецю, темпи вирубування лісів. Наявність прозорих та сумісних наборів даних, – від супутникових знімків до датчиків якості повітря, – дозволяє зацікавленим сторонам співпрацювати незалежно від кордонів та галузей. Європейський портал даних та інші ініціативи ЄС, такі як «Директива про відкриті дані», відіграють ключову роль у цій трансформації. Централізований доступ до тисяч наборів даних з різних держав-членів дозволяє користувачам використовувати ці дані для підвищення стійкості до зміни клімату. Такі проекти, як Служба зміни клімату програми «Коперник» та центри даних Європейського агентства з навколишнього середовища, є прикладом того, як співпраця може сприяти прийняттю ефективних рішень у галузі клімату за допомогою відкритих даних. Щоб по-справжньому розкрити потенціал відкритих даних у боротьбі зі зміною клімату, необхідно підтримувати інвестиції у відповідну інфраструктуру даних та заохочувати міжсекторальне партнерство.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала огляд «Сприяння інноваціям у біотехнологіях за допомогою гнучкого регулювання та інструментів фінансування» із серії «Аналітичні огляди ОЕСР».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала огляд «Сприяння інноваціям у біотехнологіях за допомогою гнучкого регулювання та інструментів фінансування» із серії «Аналітичні огляди ОЕСР».
У ньому зазначається, що біотехнологія. пов’язана з використанням та модифікацією живих організмів і похідних елементів для виробництва знань і продуктів, стала наріжним каменем сучасних інновацій. Охоплюючи охорону здоров’я, сільське господарство та виробництво, біотехнологічні розробки обіцяють стати потужними інструментами для вирішення глобальних проблем – від подолання пандемій до забезпечення продовольчої безпеки та нейтралізації екологічних криз. Як результат, політики в усьому світі прагнуть зміцнити біотехнологічний потенціал своїх економік, розуміючи, що біотехнологічні інновації виходять за рамки виключно біомедичних застосувань. За даними Європейської комісії, біорішення можуть заощадити до 2,5 млрд тон еквіваленту CO2 на рік до 2030 року, замінивши продукти на основі викопного палива іншими екологічними та технічними вдосконаленнями. Це може дати такі переваги, як створення нових ринків і робочих місць у сільських і прибережних регіонах, де виробляються біологічні ресурси. Міцні біотехнологічні екосистеми залежать від кількох чинників, зокрема – кваліфікованих кадрів, інфраструктури досліджень та розробок і стабільних інвестицій. Щоб визначити їхній поточний стан, політики можуть оцінити потенціал своєї країни за ключовими інноваційними показниками: від людських та фізичних ресурсів (спеціалізована робоча сила, дослідницькі установи) до дослідницького середовища (публікації, патенти) та здатності втілювати ідеї в комерційне застосування (створення стартапів, торговельні баланси). Патенти можуть служити мостом між результатами досліджень та комерціалізацією, пропонуючи порівнянний показник інноваційного потенціалу в різних регіонах. В опублікованому документі аналізується ландшафт біотехнологічних інновацій у Європейському Союзі та Сполучених Штатах, визначаються спільні проблеми та звертається увага на рішення, які можуть пришвидшити інновації у цій сфері.
19-20 грудня 2025 року в онлайн-форматі відбудеться міжнародна науково-практична конференція «Економічна стійкість країни і регіонів: роль реформ, інвестицій та міжнародної кооперації».
19-20 грудня 2025 року в онлайн-форматі відбудеться міжнародна науково-практична конференція «Економічна стійкість країни і регіонів: роль реформ, інвестицій та міжнародної кооперації».
Захід стане площадко для наукової дискусії з актуальних проблем розвитку економіки. Планується заслухати результати наукових досліджень з питань економічної динаміки, готельно-ресторанного бізнесу і туризму, соціального забезпечення, обліку та оподаткування, фінансів, банківської справи та страхування, менеджменту, маркетингу, розвитку підприємництва, торгівлі та біржової діяльності, публічного управління та адміністрування, міжнародних економічних відносин. Окремим треком будуть представлені питання польсько-українських взаємин (сучасний стан та перспективи) і українсько-словацьких відносин (здобутки і перспективи). Організатор – Ужгородський національний університет.
2 грудня 2025 року в онлайн-форматі відбудеться семінар «Боротьба з фінансовим шахрайством».
2 грудня 2025 року в онлайн-форматі відбудеться семінар «Боротьба з фінансовим шахрайством».
Слухачі дізнаються про основні ризики корпоративного шахрайства для бізнесу; ознаки шахрайства; методи протидії шайхаству; розглянуть разом зі спікером практичні кейси боротьби з фінансовим шахрайством. Організатор – Ukraine Global Faculty.
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Таш Мошгайм «Не слід використовувати ШІ для надмірного профілювання студентів, попереджає Спенс».
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Таш Мошгайм «Не слід використовувати ШІ для надмірного профілювання студентів, попереджає Спенс».
У ній автор звертає увагу на попередження Майкла Спенса, ректора одного з британських університетів, який вважає, що прагнення до надто персоналізованої освіти на базі ШІ може позбавити студентів можливості змінюватися й розвиватися автономно. Нові технології можуть бути корисними для оптимізації процесів, але вони не спроможні відтворити ті людські процеси, на яких базується університетське навчання: критичне мислення, самостійність, здатність до несподіваних, нестандартних рішень. Надто «гранульоване» (детальне) профілювання студентів, побудоване на зборі обширної інформації не лише про їхню академічну успішність, а й про поведінку, інтереси, слабкі і сильні сторони (що довзволяє робити ШІ), ризикує закріпити рамки, з яких важко буде вийти. Адже така практика може обмежити студентів у виборі власного шляху, дати вузьке уявлення про їхні здібності, що згодом стане перешкодою для розвитку. Тому університетам слід бути обережними з машинними алгоритмами, які підсилюють соціальні або академічні упередження, трансформуючи їх у статусні «мітки». Це особливо критично для молодих людей, які ще формують свою ідентичність і потенціал, оскільки індивідуальні рекомендації ШІ можуть вплинути на мотивацію, самооцінку та реальні можливості. Упровадження ШІ в освітній процес не повинно бути механічним. Потрібні «гальма» — етичні межі, прозорі політики, більше свободи для студентів виходити за рамки профілю. Лише так університети збережуть свою місію бути простором свободи, експериментів та розвитку й не перетворяться на фабрики персоналізованих рейтингів.
На сторінці блогу DOAJ опубліковано матеріал «Відкрита інфраструктура, відкриті дані: наша роль у просуванні досліджень відкритого доступу».
На сторінці блогу DOAJ опубліковано матеріал «Відкрита інфраструктура, відкриті дані: наша роль у просуванні досліджень відкритого доступу».
Йдеться про те, що дані, які базуються на зусиллях спільноти DOAJ, фактично підтримують вивчення тенденцій у сфері публікацій з відкритим доступом. Надаючи відкриті, доступні для завантаження історичні набори даних за ліцензіями CC BY, DOAJ прагне сприяти прозорості, належним практикам обробки даних та постійно посилювати свій внесок у розвиток наукової комунікації. Ці дані дозволяють краще зрозуміти поточні тенденції, зміни у ландшафті публікацій з відкритим доступом. Нинішні та колишні члени команди DOAJ зробили свій внесок у вивчення публікацій, передачу досвіду та знань. DOAJ надано завдяки платформі Zendo доступ до історичних CSV-файлів з 2003 по 2025 роки, цим даним присвоєно DOI. Створено дослідницьку групу Zotero. Дані DOAJ, представлені у відкритому доступі, можна завантажити з веб-сайту, на цій основі дослідники формують власні набори даних. Існує три способи, як можна допомогти DOAJ у створенні ресурсів даних та бібліографії: Zenodo DOAJ Data (універсальне дослідницьке сховище, яке дозволяє безкоштовно ділитися, зберігати та відкривати широкий спектр результатів досліджень); DOAJ Zotero (безкоштовний інструмент управління посиланнями з відкритим кодом, який допомагає користувачам збирати, упорядковувати, цитувати та поширювати дослідницькі джерела); поширенням матеріалів дослідників, які використовують дані DOAJ.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Велика розбіжність в енергетичній продуктивності фірм» із серії «Робочі документи ОЕСР з питань науки, технологій та промисловості».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Велика розбіжність в енергетичній продуктивності фірм» із серії «Робочі документи ОЕСР з питань науки, технологій та промисловості».
У ньому зазначається, що енергія є ключовим фактором промислового виробництва, а нещодавнє зростання цін на енергоносії (у 2020-2022 рр. відбулось її потроєння, а порівняно з 2020 р. – збільшення понад 4 рази) посилило вразливість підприємств. Тому підвищення енергетичної продуктивності (доданої вартості на одиницю спожитої енергії) є ключовим важелем зміцнення конкурентоспроможності підприємств та їхньої стійкості до шоків, пов’язаних зі зростанням ринкових цін. Підвищення енергетичної продуктивності разом із зусиллями, спрямованими на зростання продуктивності праці, матимуть вирішальне значення і для «зеленого» та енергетичного переходу, досягнення нульового рівня викидів при одночасному збереженні економічного зростання. У документі представлені нові дані щодо енергетичної продуктивності, гармонізовані міжкраїнні порівняння (отримані з офіційних обстежень виробництва та використання енергії, репрезентативних для сукупності виробничих підприємств) для Чилі, Хорватії, Франції, Індонезії, Литви, Нідерландів, Португалії, Швеції та Сполученого Королівства, матеріали аналізу відмінностей за показником енергетичної продуктивності фірм за галузями. Застосування методів машинного навчання та регресії дозволило експертам виявити тісний зв’язок між економічною та енергоефективністю.
