Архів Facebook Архіви

БЮРОКРАТІЯ ПРОТИ ІННОВАЦІЙ: ЯК УНІВЕРСИТЕТИ МАЮТЬ РЕАГУВАТИ НА ШІ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Ахіла Бхардваджа «Бюрократія ставить університети на хибний шлях у справі реагування на ШІ».

У ній автор аналізує, як надмірна формалізація управлінських процесів у системі вищої освіти заважає адекватній реакції університетів на стрімкий розвиток технологій штучного інтелекту. Наголошується, що сучасні ЗВО дедалі частіше намагаються оперативно відповідати на виклики поширення технологій ШІ, розробляючи нові регламенти, політики та процедури. Однак такий підхід не завжди розв’язує проблему, – іноді це відволікає від розуміння суті процесів, що відбуваються. Замість розвитку мислення, здатності до аналізу та інтелектуальної автономії увага зміщується на формальне дотримання правил. У результаті освітній процес ризикує втратити свою головну мету — формування здатності до самостійного мислення. Неможливо «забюрократизувати» розвиток інтелектуальних навичок так само, як неможливо автоматизувати формування мудрості. Надмірна регуляція може створювати ілюзію контролю, але не сприяти глибшому розумінню технологій та їхнього впливу на навчання. Університети, орієнтуючись на формальні інструменти управління, ризикують втратити гнучкість, необхідну для адаптації до швидких змін у сфері штучного інтелекту.Відповідь на виклики ШІ має бути передусім педагогічною, а не адміністративною: необхідно переосмислити навчальні підходи, які дозволяють студентам не просто користуватися технологіями, а розуміти їх, критично оцінювати результати та інтегрувати у власну інтелектуальну діяльність. Такий підхід передбачає розвиток глибоких знань і навичок, що не можуть бути замінені автоматизованими інструментами. Крім того, спроби університетів реагувати на ШІ через заборони або надмірний контроль можуть мати зворотний ефект: ризики не зменшаться, а можливості для експериментування та осмисленого використання технологій у навчанні будуть обмежені. Тому більш ефективною виглядає на думку Ахіла стратегія, що поєднує відкритість до інновацій із розвитком критичного мислення та академічної автономії.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/bureaucracy-putting-universities-wrong-track-respond-ai

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-03-31

УКРАЇНЦІ ОБРАЛИ НАЗВУ НАЦІОНАЛЬНОЇ LLM

Мінцифра разом із Київстар повідомляють, що українці обрали назву першої національної великої мовної моделі, яка створюється – «Сяйво».

Її призначення – надавати допомогу у розвитку державних сервісів, бізнесу, науки, освіти для більш швидкої та ефективної обробки даних, автоматизації рутинних процесів та розроблення нових цифрових продуктів. У відповідному опитуванні щодо назви взяли участь понад 136 тис. осіб, які запропонували біля трьох тисяч назв. До фінального рейтингу увійшли «Сяйво», «Слово» «Гомін», «Кавун», «Питай», «Шипіт», «Ядро, «Говерла», «Дзвінка» та «Шукай». Запуск системи для бета-тестування запланований наприкінці весни 2026 року.

Детальніше: https://thedigital.gov.ua/news/technologies/siayvo-ukrayintsi-obraly-nazvu-dlia-natsionalnoyi-llm, https://www.facebook.com/diia.gov.ua/posts/pfbid02G83SVcMeMP7vpa67LPnZ1JA1b7cfGWz6S2HbyA6LsviPfnYPZuBcXMLHrAa9T3pwl

Фото: Мінцифри

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноватолам_новини

2026-03-31

УКРАЇНСЬКИЙ АЛЬЯНС ТРАНСФЕРУ ТЕХНОЛОГІЙ

Міністерство освіти і науки України повіддомляє про заснування Українського альянсу трансферу технологій.

Це професійна спільнота, що об’єднала фахівців та організації, залучені до процесів трансферу знань і технологій в Україні. Мета – формування середовища, яке допомагає науковим результатам приходити до практичного застосування – від лабораторних досліджень до бізнес-рішень і продуктів. Альянс об’єднує тих, хто працює на цьому етапі: університети, наукові установи, офіси трансферу технологій, бізнес і незалежних експертів. Ключове завдання – звести разом розрізнені практики та досвід і перетворити їх на узгоджену систему. Створюється платформа для обміну практичними кейсами та рішеннями, що вже працюють, пошуку партнерів, поширення напрацьованих рішень та узгоджених підходів і європейських практик. На установчих зборах затверджено концепцію розвитку та регламент діяльності Альянсу та визначено пріоритет співпраці з Асоціацією професіоналів з трансферу знань (ASTP). Наразі до альянсу вже долучилися понад 200 фахівців. Організація відкрита для всіх суб’єктів, реально залучених до процесів інновацій: представників органів державної влади та місцевого самоврядування; закладів вищої освіти, наукових установ; регіональних центрів трансферу технологій, офісів трансферу технологій та TISC; наукових та індустріальних парків; представників підприємств та індустріальних партнерів; практиків та фахівців у сфері трансферу технологій та знань. Ключовий критерій участі — практичний досвід і готовність працювати над розвитком системи трансферу технологій в Україні.

Детальніше: https://mon.gov.ua/news/stvoreno-ukrainskyi-alians-transferu-tekhnolohii-dlia-posylennia-komertsializatsii-naukovykh-rozrobok

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноватолам_новини

2026-03-31

«ЕФЕКТ КРОКОДИЛА» – ДОЄДНАННЯ НОВИХ УЧАСНИКІВ ДОСЛІДЖЕННЯ

На сайті Kudos опубліковано матеріал Чарлі Раппл «Дослідження пошуку з нульовим кліком у сфері штучного інтелекту вітає нових спонсорів AIP Publishing, IEEE, Clarivate та Cactus Communications».

У ньому повідомляється, що до ініціативи Kudos приєдналися нові зацікавлені інституції – AIP Publishing, IEEE, Clarivate та Cactus Communications. Відповідно обсяг першої фази розширено, щоб включити опитування видавців та бібліотекарів, які досліджуватимуть та порівнюватимуть дії, які вживаються у відповідь на огляди, створені штучним інтелектом, на сторінках результатів пошуку та в інструментах чату на основі штучного інтелекту. Опитування бібліотек дозволить зрозуміти вплив пошуку без кліків на навчання користувачів, використання бібліотечних ресурсів, а також виявити занепокоєння щодо поширення ШІ. Опитування видавців дослідить вплив оглядів, створених ШІ, на використання їхнього контенту. Також відбуватиметься опитування користувачів щодо їх сприйняття та поведінки користувачів щодо пошукових шляхів, намірів та довіри до результатів роботи ШІ. Спонсори (Emerald Publishing, Elsevier, Wiley, Springer Nature, IOP Publishing, Silverchair, BMJ Group, Американське фізичне товариство, Oxford University PressтаDe Gruyter Brill) отримають цінні дані, які у подальшому можна використати для порівняльного аналізу та розроблення необхідних заходів реагування.

Детальніше: https://3cxvc.share.hsforms.com/2Zkn8u513RXeavugD0GjT0A,https://blog.growkudos.com/news/ai-zero-click-search-study-welcomes-aip-publishing-ieee-clarivate-cactus-communications, https://nrat.ukrintei.ua/efekt-krokodyla-vydymist-bez-chytannya/

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_АкадемДоброчесність#НРАТ_Бібліотекарям

2026-03-31

ОЕСР: МАСШТАБУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В ОХОРОНІ ЗДОРОВ’Я

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Масштабування штучного інтелекту в охороні здоров’я»

У ньому зазначається, що технологія штучного інтелекту має величезний потенціал та вже здійснює значний вплив на системи охорони здоров’я в усьому світі. Цей потенціал не реалізується повною мірою через фрагментацію баз даних, неузгодженість політики та практики, а також структурні та управлінські бар’єри, що перешкоджають масштабуванню. Хоча ШІ повсюдно використовується в адміністративній роботі у країнах-членах ОЕСР, масштабування на національному рівні залишається обмеженим. Є задокументовані ризики, пов’язані з використанням ШІ в системі охорони здоров’я: спотворені дані, ризики неправомірного розкриття конфіденційних даних, кібербезпека, недостатня прозорість або неналежний нагляд, втрата робочих місць та деперсоналізація. Потрібен баланс між ринковими силами (які швидко змінюються), принципами охорони здоров’я (щоб не завдавати шкоди) та охопленням (за рахунок масштабування). Хоча ШІ вже використовується в охороні здоров’я у країнах-членах ОЕСР, відповідальне та масштабоване його упровадження, як і раніше, утруднене структурними, нормативними та управлінськими розривами. Країни-члени ОЕСР реалізують ряд ініціатив для усунення цих прогалин, розробляючи відповідні стратегії та плани дій. У звіті представлено узгоджений контрольний список політик, який має скерувати процес прийняття рішень та визначення пріоритетів. Цей список організовано за чотирма напрямками: створення сприятливих умов (для баз даних, масштабування ШІ та нарощування потенціалу); робота з бар’єрами (нагляд та моніторинг прогресу у досягненні спільних цілей); змістовна взаємодія з громадськістю, постачальниками послуг та галуззю; упровадження надійного ШІ. За названими напрямками визначено дев’ять основних категорій політики та 43 питання, що є критично важливими для відповідального масштабування переваг ШІ в системі охорони здоров’я.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/scaling-artificial-intelligence-in-health_a436e12d-en.html,https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/04/scaling-artificial-intelligence-in-health_77610b12/a436e12d-en.pdf, https://doi.org/10.1787/a436e12d-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-03-31

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА «РОЗВИВАЙТЕ БІЗНЕС ІЗ GOOGLE CLOUD».

30 березня 2026 року в онлайн-форматі стартує навчальна програма «Розвивайте бізнес із Google Cloud: ера ШІ-агентів».

Вона покликана допомогти у практичних діях зі створення систем ШІ-агентів, які автоматизують рутинні процеси та підвищують ефективність роботи команди. Слухачі навчаться автоматизувати завдання та визначати процеси, де упровадження ШІ дає найбільший результат; створювати ШІ-агентів (від аналізу даних і маркетингу до розроблення робочих прототипів); працювати з даними, під’єднувати до ШІ внутрішні документи, таблиці та бази даних компанії; контролювати якість та перевіряти точність відповідей ШІ й удосконалювати ШІ-агентів. Також учасники отримають безоплатний доступ до платформи Google Skills для роботи в тестовому середовищі Google Cloud; практичних курсів роботи з інструментами Google Cloud; інструкції з безпечної роботи з внутрішніми даними компанії через ШІ. Організатори: Google, Міністерство цифрової трансформації України, Офіс з розвитку підприємництва та експорту, Дія.Освіта, Дія.Бізнес.

Детальніше:https://curly.click/r/c141, https://rsvp.withgoogle.com/events/grow-your-business-with-google-cloud, https://www.facebook.com/mintsyfra/posts/pfbid0zaBkjDPsiXSRnGAFXFywavkeoExpjdJW7BkNv3kY2wpv2FhzDLybaYdsjqxEe1S2l

Фото: Мінцифра

#НРАТ_НауковіЗаходи

2026-03-30

СУЧАСНІ ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ: ВІД ТЕОРІЇ ДО ПРАКТИКИ – СІНТЕХ-2026

22-23 травня 2026 року у змішаному форматі відбудеться міжнародна науково-практична конференція «Сучасні інформаційні технології: від теорії до практики – СІнТех-2026».

Планується обговорити наступні питання: інформатика та системний аналіз; програмна інженерія та управління проектами; комп’ютерна інженерія та апаратно-програмні комплекси; інформаційні системи та цифрові технології; кібербезпека та захист інформації; інтелектуальні системи та машинне навчання; інформаційні технології в освіті та науці; цифрові технології для сталого промислового розвитку та оцінки життєвого циклу. Організатори: Луцький національний технічний університет, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Національний університет «Львівська політехніка», Державний торговельно-економічний університет, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Люблінська політехніка (Польща), Гронінгенський університет (Нідерланди), Кавказький університет (Грузія), Політехнічний університет Браганси (Португалія), Університет Сямень (Малайзія), Мінюський університет (Португалія).

Детальніше: https://mintech-conf.lntu.edu.ua/, https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfr2zSwSrM45zG4IIYRv9RtC8LsQHxL3YOLxvbnGYolfRL5xg/viewform

Фото: скріншот

#НРАТ_НауковіЗаходи

2026-03-30

МІЖ АВТОМАТИЗАЦІЄЮ ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ: РОЛЬ ЛЮДИНИ У ДОСЛІДЖЕННЯХ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Башира М. Аль-Хашимі «Штучний інтелект може допомогти у дослідженнях, але відповідальність має залишатися за людиною».

У ній автор розглядає можливості використання штучного інтелекту на різних етапах дослідницького процесу — від аналізу великих масивів даних до підготовки текстів і формування гіпотез. Це дозволяє підвищити ефективність роботи та прискорити отримання результатів. Водночас автоматизація окремих процесів не повинна підміняти критичне осмислення та наукову доброчесність, які залишаються ключовими для академічної діяльності. Обговорюється ціла низка ризиків, пов’язаних із використанням генеративних моделей в науці, у першу чергу пов’язаних з помилковою, недостовірною, некоректно інтерпретованою інформацією. Необхідно ретельно перевіряти результати, отримані за допомогою ШІ та усвідомлювати, що ці інструменти мають свої обмеження. Відповідальність за якість, точність та етичність дослідження не може бути делегована алгоритмам, навіть якщо вони відіграють суттєву роль у науковому процесі. У статті також розглядається питання авторства і прозорості використання ШІ у наукових публікаціях. Наголошується на необхідності чіткого зазначення ролі технологій у створенні дослідницьких результатів, що дозволяє зберегти довіру до наукового знання та уникнути спотворення уявлення про внесок дослідника. Потрібно формувати узгоджені підходи та стандарти використання штучного інтелекту в науці. Технологічні можливості та людська участь і кінцева відповідальність за отримані у науковій діяльності результати мають бути збалансовані. Попри значний потенціал штучного інтелекту як інструменту підтримки досліджень, саме людина є ключовим суб’єктом прийняття рішень, оцінювання результатів і дотримання етичних норм, що визначають якість і надійність наукового знання.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/ai-can-help-research-humans-must-remain-accountable

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-03-30

ОЕСР: ЕКОНОМІЧНИЙ ОГЛЯД ОЕСР

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Економічний огляд ОЕСР… тестування стійкості» із серії «Економічний огляд ОЕСР».

У ньому зазначається, що конфлікт на Близькому Сході випробовує стійкість світової економіки, перспективи складні, рівень невизначеності високий. Зростання підтримується потужним імпульсом інвестицій та виробництва, пов’язаних з технологіями, нижчими тарифними ставками, ніж передбачалося раніше, та перенесенням стабільних результатів 2025 року. Разом із тим, зупинка енергетичних поставок, пошкодження ряду об’єктів енергетичної інфраструктури призвели до різкого зростання цін на енергоносії та порушення ланцюгів поставок інших важливих товарів, таких як добрива. Це підвищує витрати, обтяжує попит і посилює інфляційний тиск. Прогнозується, що зростання світового ВВП залишиться загалом стабільним на рівні 2,9% у 2026 році, перш ніж зрости до 3,0% у 2027 році. Вищі ціни на енергоносії продовжать глобальну інфляцію: інфляційний тиск зберігатиметься довше, а інфляція у G20 буде на 1,2 відс.пункту вищою, ніж очікувалося раніше (у 2026 році – 4,0%, у 2027 році – 2,7%). Подальше зростання цін на енергоносії суттєво вплине на зростання та інфляцію. Експерти розглядають сценарій, за якого ціни на нафту та газ зростають значно вище базових прогнозів – приблизно на чверть у 2026 році і залишаться підвищеними згодом. У цьому випадку світовий ВВП може бути приблизно на 0,5% нижчим у 2027 році, тоді як споживчі ціни зростуть на 0,7 відс.п. у 2026 році та на 0,9 відс.п у 2027 році. У звіті містяться рекомендації для політиків, які стосуються грошово-кредитної політики, моніторингу ризиків, стримування базового інфляційного тиску, розвитку інструментів та стимулів скорочення споживання енергії, зміцнення енергетичної безпеки, зменшення залежності від імпортованого викопного палива та прискорення заходів з енергоефективності.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/oecd-economic-outlook-interim-report-march-2026_d4623013-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/03/oecd-economic-outlook-interim-report-march-2026_254a8d56/d4623013-en.pdf,https://doi.org/10.1787/d4623013-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-03-30

ПРЕЗЕНТАЦІЯ ОНЛАЙН-ПЛАТФОРМИ IDEA CATALOGUE

27 квітня 2026 року відбудеться вебінар, присвячений запуску каталогу експериментальних підходів до оцінювання наукової діяльності «CoARA Experiments in Assessment Idea Catalogue».

Захід буде корисним для наукових установ у контексті продукування нових ідей, обміну знаннями та досвідом щодо нових підходів до оцінювання. Нова онлайн-платформа об’єднує як потенційні, так і вже реалізовані експерименти з оцінювання дослідницької діяльності. Під час вебінару учасники матимуть можливість дізнатися про цілі та діяльність робочої групи CoARA Experiments in Assessment; створення платформи Idea Catalogue; отримати практичні поради із використання платформи для пошуку ідей, додавання власних матеріалів та поширення результатами своїх досліджень. Організатор – Коаліція з реформування оцінювання дослідницької діяльності (CoARA).

Детальніше: https://events.teams.microsoft.com/event/94077d60-f278-4a8b-b5b3-14f9f950bbec@69628d54-883a-4d88-863a-ca77ac2e1d4a,

Фото: скріншот

#НРАТ_НауковіЗаходи

2026-03-27