ЗРОБИТИ УНІВЕРСИТЕТИ ІНКЛЮЗИВНИМИ ДЛЯ ЛЮДЕЙ З ОБМЕЖЕНИМИ МОЖЛИВОСТЯМИ

ЗРОБИТИ УНІВЕРСИТЕТИ ІНКЛЮЗИВНИМИ ДЛЯ ЛЮДЕЙ З ОБМЕЖЕНИМИ МОЖЛИВОСТЯМИ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Мередіта Вілкінсона «Зробити університети інклюзивними для людей з обмеженими можливостями, частина перша: зворотній зв’язок, доступ і мова».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Мередіта Вілкінсона «Зробити університети інклюзивними для людей з обмеженими можливостями, частина перша: зворотній зв’язок, доступ і мова».

Автор пропонує поради щодо сприяння інклюзивності для студентів та персоналу університетів з обмеженими можливостями. Університетам важливо врахувати їх, зважаючи на те, що кількість таких людей зростає. Керівники вищої ланки, які не мали відповідного досвіду, повинні знати як можна зробити свої університети більш інклюзивними, щоб повністю підтримувати студентів і співробітників з обмеженими можливостями. У першій частині роботи поради стосуються отримання зворотного зв’язку від студентів та персоналу, підвищення доступності та підхід до мови щодо інвалідності. Зокрема пропонується: використання досвіду спілкування зі студентами та персоналом з обмеженими можливостями – ймовірно, в університеті є експерти, до яких можна звернутися за порадою та підтримкою; зробити свій кампус і заходи доступними – слід враховувати: чи придатні під’їзди та внутрішні частини будівель для людей на інвалідних візках, чи достатньо туалетів для людей з обмеженими можливостями, чи оборудовано роздягальні та підйомник, чи достатньо широкі двері, щоб вмістити інвалідні візки, чи логічно розташовані простори та чи вільні вони від перешкод, які можуть спричинити нещасні випадки, чи працюють доступні двері. Інші способи зробити свої події доступнішими: наявність кімнат відпочинку для відвідувачів, заздалегідь надання учасникам матеріалів до заходів, чітке маркування їжі для відвідувачів з особливими дієтичними вимогами, включення регулярних перерв продовж усього заходу, зробити мережеві сеанси доступними, включивши місця для сидіння та столи; використання правильної мови – використання таких термінів, як «інвалід» і «інвалідність», є цілком прийнятним, але слід уникати висловлювань, які призводять до того, що особа стає жертвою через її інвалідність; уникання припущень – важливо не робити припущень щодо того, що студенти та співробітники можуть/не можуть робити. Припущення можуть дуже засмучувати людей з обмеженими можливостями. Стратегії включають постановки відкритих питань, таких як: вплив інвалідності на роботу, що я/університет можуть зробити, щоб краще підтримати вас, що ви вважаєте корисним/некорисним, як би ви хотіли повідомити про будь-які труднощі, з якими ви стикаєтеся. Взявши до уваги ці поради, можна почати вживати заходів, щоб зробити навчальний заклад більш доступним для студентів і персоналу з обмеженими можливостями, чи то шляхом забезпечення більшої доступності будівель і заходів, використання правильної мови чи запобігання припущенням. У другій частині цієї серії автор планує зосередитись на тому, як керівники закладів вищої освіти можуть робочим навантаженням студентів і співробітників зробити процеси просування більш справедливими.

Детальніше: https://is.gd/J7u8IGhttps://is.gd/jdEzDn

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Інклюзивність #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2023-10-25
Share
РАТИФІКАЦІЯ МАРРАКЕСЬКОГО ДОГОВОРУ

РАТИФІКАЦІЯ МАРРАКЕСЬКОГО ДОГОВОРУ

8 вересня 2023 року в Україні набуває чинності Марракеський договір, який передбачає полегшений доступ до друкованих творів для людей з вадами зору.

8 вересня 2023 року в Україні набуває чинності Марракеський договір, який передбачає полегшений доступ до друкованих творів для людей з вадами зору.
Цей договір є частиною пакету міжнародних договорів з авторського права. Його було ухвалено Дипломатичною конференцією 27 червня 2013 року для встановлення обов’язкових обмежень і винятків з авторського права задля полегшення доступу осіб з порушеннями зору або іншими обмеженнями до друкованої інформації. Він встановлює необхідність публікувати примірники творів у доступних форматах: плоско–друковані книги, друк шрифтом Брайля, рельєфно-графічні посібники, озвучена література тощо. Україна ратифікувала цей міжнародний договір законом «Про авторське право і суміжні права» від 01.12.2022 (№ 2811-IX), який набув чинності 01.01.2023 року. Стаття 23 зазначеного закону імпелементує положення Марракеського договору та встановлює способи й умови вільного використання творів в інтересах осіб з обмеженими (через інвалідність) можливостями сприйняття друкованої інформації. Країни, які ратифікували цей договір, зобов’язані привести своє національне авторське законодавство у відповідність з ключовими умовами документу та забезпечити можливість без дозволу правовласників робити копії творів, захищених авторським правом, у форматах, доступних для осіб з порушеннями зору.
Фото: скріншот
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Інклюзивність #НРАТ_Інноваторам_новини
2023-06-29
Share
КОМЮНІКЕ ЛІДЕРІВ G7 У ХІРОСІМІ: АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ЦИФРОВІЗАЦІЇ ТА ШІ

КОМЮНІКЕ ЛІДЕРІВ G7 У ХІРОСІМІ: АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ЦИФРОВІЗАЦІЇ ТА ШІ

У комюніке, підписаному лідерами G7 у Хіросімі 20 травня 2023 року, розглядається широке коло питань у сфері політики, економіки, гуманітарної сфери та окремо представлене бачення перспектив розвитку науки, техніки, цифровізації і штучного інтелекту.

У комюніке, підписаному лідерами G7 у Хіросімі 20 травня 2023 року, розглядається широке коло питань у сфері політики, економіки, гуманітарної сфери та окремо представлене бачення перспектив розвитку науки, техніки, цифровізації і штучного інтелекту.
Зокрема, у частині цифровізації визнається, що технологічна трансформація зміцнює суспільства, економіку та систему управління. Але темпи технологічного розвитку прискорюються й необхідно вирішувати нові проблеми, виявляти потенційні прогалини, не припускаючись фрагментації у глобальному управлінні технологіями. У таких сферах, як штучний інтелект (ШІ), метавсесвіт та квантові технології потрібне ефективне управління на засадах справедливості, підзвітності, прозорості, безпеки, поваги до приватного життя та прав людини, основних свобод і захисту персональних даних. Необхідна співпраця з технологічними компаніями та іншими зацікавленими сторонами для забезпечення відповідального упровадження інновацій і технологій та утвердження безпеки в якості основного пріоритету. Наразі існує потреба в інклюзивному діалозі через відповідні форуми (зокрема – Глобальний технологічний форум ОЕСР) з усіма зацікавленими сторонами щодо цифрових питань. Багатосторонні підходи також важливі для розроблення стандартів штучного інтелекту на засадах поваги до юридично обов’язкових рамок, прозорості, відкритості, справедливості, неупередженості, конфіденційності та інклюзивності. G7 наголошує на важливості міжнародних дискусій щодо управління штучним інтелектом та сумісності між структурами управління ШІ й визнає, що підходи та політичні інструменти для досягнення спільного бачення надійного штучного інтелекту можуть відрізнятися між країнами. Також G7 підтримує розроблення інструментів для надійного ШІ за допомоги міжнародних організацій, буде заохочувати розробку й прийняття відповідних міжнародних технічних стандартів для ШІ. Наразі необхідно проаналізувати можливості та виклики генеративного штучного інтелекту, який стає все більш помітним у країнах і секторах, провести аналіз впливу політичних розробок і глобального партнерства. Для цього започатковується Хіросімський процес обговорення актуальних питань генеративного штучного інтелекту у форматі співпраці робочої групи G7 та ОЕСР. Основна увага буде приділена управлінню ШІ, захисту прав інтелектуальної власності (у т.ч. авторських прав), забезпеченню прозорості, реагуванню на маніпуляції інформацією, а також відповідальному використанню цих технологій. G7 вітає План дій зі сприяння глобальній сумісності між інструментами надійного штучного інтелекту та визнає потенціал технологій і віртуальних світів, для розвитку інноваційних можливостей в усіх галузях промисловості та суспільства. G7 підтверджує зацікавленість співробітництва у дослідженнях і практичних розробках комп’ютерних технологій та доручає своїм міністрам разом із ОЕСР розробити колективний підхід у цій сфері щодо сумісності, портативності та єдиних стандартів, а також шляхів подальшого сприяння цифровій торгівлі. G7 наголошує, що транскордонні потоки даних, інформації, ідей та знань створюють більшу продуктивність, більше інновацій та сприяють сталому розвитку, водночас піднімаючи проблеми, пов’язані з конфіденційністю, захистом даних, захистом інтелектуальної власності та безпекою, у т.ч. у сфері даних та хмарної інфраструктури. Необхідно й надалі сприяти вільному потоку довірчих даних для пожвавлення розвитку цифрової економіки за умов дотримання законних суспільних інтересів. G7 вітає Декларацію ОЕСР про державний доступ до персональних даних, що зберігаються суб’єктами приватного сектору, як інструмент підвищення довіри до транскордонних потоків даних і виступає проти фрагментації інтернету та використання цифрових технологій для порушення прав людини. Непересічне значення мають питання безпеки та стійкості цифрової інфраструктури. Тому буде продовжене обговорення ринкових тенденцій щодо відкритих, сумісних підходів, безпечної, стійкої та усталеної архітектури даних. G7 визнає необхідність подолання цифрового розриву та важливість ініціатив цифрової інтеграції й вирішення проблем міст («розумні міста»), сприяння інклюзивному розвитку, мобільності цифрових експертів, збільшення цифрового доступу на засадах справедливості, універсальності, доступності, безпеки, сумісності, захисту персональних даних, поваги до прав людини.
Фото: pixabay.com
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект
2023-05-22
Share
ВІДКРИТИ ЧОРНУ СКРИНЬКУ МАШИННОГО НАВЧАННЯ

ВІДКРИТИ ЧОРНУ СКРИНЬКУ МАШИННОГО НАВЧАННЯ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Сари Кастер «Потрібні дослідження, щоб відкрити чорну скриньку машинного навчання».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Сари Кастер «Потрібні дослідження, щоб відкрити чорну скриньку машинного навчання».
У ній наголошується, що університети повинні вирішувати питання етики та упередженості в ШІ та гарантувати, що студенти будуть «кращі, ніж ChatGPT». Автор спирається на виступ віце-президента й генерального менеджера з питань штучного інтелекту та аналітики компанії Intel доктора Вей Лі. Під час свого нещодавнього виступу на конференції «Digital Universities UK» він звернув увагу на те, що потреба у створенні «етичної основи» машинного навчання є нагальною. Адже наразі машинне навчання – це «чорна скринька»: «Ви отримуєте те, що отримуєте, і насправді не знаєте, чому саме». Наукові дослідження, на переконання одного з керівників Intel, можуть допомогти виявити фундаментальні етичні проблеми штучного інтелекту, серед яких, зокрема, вбудоване упередження. Команда фахівців Intel працює над розробкою технології, яка допоможе створити справедливі та інклюзивні системи ШІ, але промисловість більше зосереджена власне на процесі створення систем ШІ, а не на вирішенні етичних питань, які неодмінно виникатимуть. Незважаючи на нещодавній відкритий лист, підписаний експертами зі штучного інтелекту та керівниками галузі, у якому містився заклик до призупинення розробки штучного інтелекту до того моменту, поки людство «не будемо впевнене, що вплив ШІ буде позитивним, а ризики – керованими», розвиток ШІ не сповільнюється, інвестиції продовжуються, роботи тривають. Вей Лі упевнений, що «вища освіта отримала серйозний виклик і має можливість краще підготувати наступне покоління студентів у новому середовищі ШІ». Університети повинні навчати студентів бути «більше, ніж просто месенджером для ChatGPT».
Фото: скріншот
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект
2023-05-15
Share
ЯК ЗРОБИТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ДЖЕРЕЛ БІЛЬШ ІНКЛЮЗИВНИМ

ЯК ЗРОБИТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ДЖЕРЕЛ БІЛЬШ ІНКЛЮЗИВНИМ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Кеті Джордан «Щоб зробити дослідження більш інклюзивними, ми повинні переосмислити «релевантність» цитування».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Кеті Джордан «Щоб зробити дослідження більш інклюзивними, ми повинні переосмислити «релевантність» цитування».
У ній наголошується, що бібліографічні бази даних за замовчуванням «сортують за релевантністю» й тим самим увічнюють упереджене ставлення до джерел з огляду на специфіку алгоритмів та пануючі суспільні правила або тимчасові вимоги. Кеті зосередилась на тому, як внесення змін до правил онлайн-пошуку може вплинути на представництво праць жінок в освіті та науці. Ці ідеї виникли після того, як дослідження 2013 року показало, що статті, першим автором яких є жінка, отримують значно менше цитувань, ніж статті, першим автором яких є чоловік. Також дослідження виявило географічну диспропорцію: найбільш цитовані у світі дослідження походять з Європи та США. Google Scholar, – платформа, яка наразі є найпопулярнішою платформою для пошуку літератури, пояснює власні правила ранжування контенту «так, як це роблять дослідники» (ураховує зміст, журнал, авторство, свіжість цитувань в іншій науковій літературі). З 14-ти досліджених автором статті баз даних, «сортувати за релевантністю» було налаштуванням за замовчуванням у всіх, крім двох, причому 7 з них взагалі не надали інформації про те, як це робиться. У багатьох випадках пошукові індекси сильно покладаються на цитування та показники репутації. Це, на думку Кеті Джордан, не дозволяє уникнути упередженості та заважає базам даних бути прозорими. Нещодавно були розроблені настанови щодо «позитивної практики цитування», покликані допомогти дослідникам переконатися, що література, яку вони цитують, спирається на належне широке коло потенційних джерел. Наразі вони використовуються лише фрагментарно, але мають стати більш поширеними. Необхідно, на думку Джордан, урізноманітнити пошук та, відповідно, можливості індивідуального налаштування пошуку, відмовитись від «сортування за релевантністю», щоб зробити результати більш коректними та справедливими для всіх.
Фото: pixabay.com
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини
2023-05-08
Share
ОЕСР: НАВЧАННЯ ДЛЯ МАЙБУТНЬОГО

ОЕСР: НАВЧАННЯ ДЛЯ МАЙБУТНЬОГО

На сайті Організації економічного співробітництва та розвитку опубліковано звіт «Навчання для майбутнього: глобальна участь, сталий розвиток та цифрові навички» із серії «Міжнародний саміт з питань вчительської професії».

На сайті Організації економічного співробітництва та розвитку опубліковано звіт «Навчання для майбутнього: глобальна участь, сталий розвиток та цифрові навички» із серії «Міжнародний саміт з питань вчительської професії».
Наголошується, що глобальні освітні системи наразі стикаються з цілою низкою викликів. Ці виклики визначені та систематизовані у контексті ключових освітніх тенденцій. На їх основі підготовлені пропозиції щодо вдосконалення освітніх стандартів, аби навчання відповідало потребам усіх учнів. Навколо звіту на Міжнародному саміті з питань вчительської професії, що відбувся у квітні 2023 року, була організована дискусія стосовно стану глобальної освіти. Зокрема, обговорювалось майбутнє освіти і шляхи радикального переосмислення функціонування освітніх систем у найближче десятиліття; питання залучення та підтримки розвитку висококваліфікованих вчителів і актуальних педагогічних практик в епоху цифровізації; розглядались ефективні шляхи підтримки викладання глобальних компетентностей і сприяння створенню інклюзивного навчального середовища.
Фото: скріншот
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини
2023-05-02
Share
УКРАЇНСЬКА ОСВІТА БЕЗ БАР’ЄРІВ

УКРАЇНСЬКА ОСВІТА БЕЗ БАР’ЄРІВ

Кабінет Міністрів України затвердив «План заходів з реалізації Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні».

Кабінет Міністрів України затвердив «План заходів з реалізації Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні».
Відповідне розпорядження від 25 квітня 2023 р. № 372-р оприлюднено на урядовому порталі. У межах цієї стратегії Міністерство освіти і науки запроваджує проєкт «Освіта для всіх: українська освіта без бар’єрів», який буде виконуватись у 2023-2024 роках. Ним передбачено забезпечення громад шкільними автобусами; ухвалення «Національної стратегії розвитку інклюзивної освіти на 2023-2030 роки»; прийняття Закону України «Про освіту дорослих»; розвиток та підтримка Всеукраїнської школи онлайн, забезпечення електронними ресурсами для дистанційного навчання; облаштування у закладах освіти споруд цивільного захисту. Для контролю за реалізацією Плану заходів буде запроваджений електронний моніторинговий інструмент, відкритий для усіх бажаючих.
Фото: pixabay.com
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Освітянам_новини
2023-04-28
Share
ЗВІТ ЮНЕСКО ПРО ВПРОВАДЖЕННЯ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО НАВЧАННЯ ТА ОСВІТИ ДОРОСЛИХ 2015 РОКУ

ЗВІТ ЮНЕСКО ПРО ВПРОВАДЖЕННЯ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО НАВЧАННЯ ТА ОСВІТИ ДОРОСЛИХ 2015 РОКУ

На сайті ЮНЕСКО опубліковано Другий консолідований звіт про впровадження Рекомендацій щодо навчання та освіти дорослих 2015 року.

На сайті ЮНЕСКО опубліковано Другий консолідований звіт про впровадження Рекомендацій щодо навчання та освіти дорослих 2015 року.
У цьому документі представлена зведена доповідь про виконання державами-членами Рекомендацій 2015 року, яка складена на основі онлайн-опитувань, у якому загалом взяли участь 158 держав – членів ЮНЕСКО. Збір даних збігся з початком пандемії COVID-19, тому щоб дотриматись відповідності змін до Рекомендацій з вжитими заходами щодо стримування пандемії, всім країнам було запропоновано подати звітність за період із січня 2018 року по грудень 2019 року. У звіті наголошується, що Рекомендації 2015 року мали істотний позитивний вплив на розвиток навчання та освіти для дорослих у державах-членах. Більше 70% країн, що взяли участь у опитуванні, повідомили, що викладені в Рекомендаціях принципи «значною мірою» сприяли розвитку НОД у їхніх країнах. У період, що розглядається, по більшості передбачених у Рекомендації 2015року областей діяльності було досягнуто прогресу. 95% країн повідомили, що з 2018 р. просунулися в реалізації політики в галузі НОД, і майже 85% країн заявили про успіхи у забезпеченні участі, інклюзивності та рівності, а також в управлінні НОД та підвищенні її якості. Більшості областей діяльності приділялася підвищена увага, проте фінансування НОД, як і раніше, пов’язане з труднощами. Щодо зазначених у Рекомендаціях областей навчання відзначається досягнутий з 2018 році прогрес у галузі цивільної освіти, що свідчить про підвищену увагу до даного питання на політичному рівні порівняно з ситуацією трирічної давності.
Фото: ЮНЕСКО
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини
2023-04-24
Share
КОРИСНІ ПОРАДИ ВІД УНІВЕРСИТЕТУ НАУКИ ТА ТЕХНОЛОГІЙ МАКАО

КОРИСНІ ПОРАДИ ВІД УНІВЕРСИТЕТУ НАУКИ ТА ТЕХНОЛОГІЙ МАКАО

На сайті Times Higher Education опублікована добірка корисних порад щодо ключових аспектів викладання та досліджень у сфері вищої освіти від Університету науки та технологій Макао.

На сайті Times Higher Education опублікована добірка корисних порад щодо ключових аспектів викладання та досліджень у сфері вищої освіти від Університету науки та технологій Макао.
Ресурс містить дванадцять статей, підготовлених науковцями та викладачами університету, які охоплюють широкий спектр питань від культурного обміну, виховання талантів, економічного та соціального розвитку до основних цінностей, якими в університеті вважаються прагнення до досконалості, мультикультуралізм, відкритість та інклюзивність, інтернаціоналізація та соціальна відповідальність. Зокрема, розглядаються питання: розроблення навчального плану, орієнтованого на студента, для динамічного навчання; автономності, веселощів та інших переваг дизайну навчання, орієнтованого на студента; стилі лідерства, які працюють у «новій нормі»; як пройти перший рік навчання; цільового навчання: зустріч студентів там, де вони є; ззовні всередину: використання допитливості своїх учнів, щоб активізувати навчання; насиченого позакласного життя в університетському містечку, яке виховує всебічно розвинених особистостей.
Фото: pixabay.com
2023-04-11
Share
НАУКА І МОЛОДЬ – 2023: ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМИ ГЛОБАЛІЗАЦІЙНИХ ЗМІН

НАУКА І МОЛОДЬ – 2023: ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМИ ГЛОБАЛІЗАЦІЙНИХ ЗМІН

14 квітня 2023 року відбудеться Міжнародна науково-практична конференція «Наука і молодь – 2023: пріоритетні напрями глобалізаційних змін».

14 квітня 2023 року відбудеться Міжнародна науково-практична конференція «Наука і молодь – 2023: пріоритетні напрями глобалізаційних змін».
Захід покликаний стати майданчиком для презентації здобувачами вищої освіти результатів своїх наукових досліджень та обміну практичним досвідом у галузях знань. Під час проведення конференції планується обговорити наступні питання: управління закладами освіти та педагогіка вищої школи в умовах глобальних викликів; спеціальна освіта та інклюзивне навчання: виклики та перспективи; тренди, ризики та детермінанти соціальноекономічного розвитку організації в умовах цифрової трансформації; психологія нових можливостей: тренди наукової творчості сучасної молоді; трансформація систем публічного управління та адміністрування і управління проєктами в умовах війни та поствоєнний період; пріоритетні напрями глобалізаційних змін у наукових дослідженнях молодих учених ДЗВО «Університет менеджменту освіти». Організатори: Національна академія педагогічних наук України; Навчально-науковий інститут менеджменту та психології ДЗВО «Університет менеджменту освіти»; Католицький університет в Ружомберку; Інститут Юрая Палеша в Левочі (Словакія); Пряшівський університет у Пряшеві (Словакія); Люблінський католицький університет імені Іоанна Павла ІІ (Польща); Університет гуманітарних і природничих наук імені Яна Длугоша в Ченстохові (Польща); Житомирський державний університет імені Івана Франка.
Фото: скріншот
2023-04-03
Share