ЕКСПЕРИМЕНТ ЗІ СТВОРЕННЯ ДОСЛІДНИЦЬКИХ ЦЕНТРІВ ПЕРЕДОВОГО ДОСВІДУ

ЕКСПЕРИМЕНТ ЗІ СТВОРЕННЯ ДОСЛІДНИЦЬКИХ ЦЕНТРІВ ПЕРЕДОВОГО ДОСВІДУ

Sorry, this entry is only available in Українська. Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про реалізацію експериментального проєкту щодо створення дослідницьких центрів передового досвіду. Відповідний документ опублікований на урядовому порталі.

Sorry, this entry is only available in Українська.

Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про реалізацію експериментального проєкту щодо створення дослідницьких центрів передового досвіду. Відповідний документ опублікований на урядовому порталі.

Відтепер стартує дворічний проєкт, який підтримає університети у створенні сучасної матеріально-технічної бази прикладних досліджень, розроблення технологій та комерціалізації науково-технічних (прикладних) результатів, що мають значення для державних потреб, зокрема – підвищення обороноздатності. Постановою затверджується механізм реалізації проєкту, порядок конкурсного добору університетів, вимоги до структури та функціоналу центрів, визначаються етапи їхнього створення. Міністерство освіти і науки координуватиме виконання проєкту та  проведе конкурс, а Фонд розвитку інновацій надаватиме інформаційно-консультаційну та експертну підтримку. Міністерство цифрової трансформації, Міністерство оборони, Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, Акціонерне товариство «Українська оборонна промисловість», Державне підприємство «Конструкторське бюро “Південне” імені М. К. Янгеля», Національна академія наук України надаватимуть необхідну підтримку згідно компетенцій та визначених пріоритетів. Переможці конкурсу отримають кошти для модернізації дослідницької та інноваційної інфраструктури, залучення студентів, аспірантів і вчених до виконання прикладних досліджень. Підприємці зможуть співпрацювати з центрами у форматі спільних проєктів – від замовлення досліджень, тестування й упровадження розробок до залучення фахівців із високим професійним рівнем та досвідом у відповідних галузях, матимуть доступ до новітніх технологій для створення інноваційної продукції з високою доданою вартістю. Очікується обрати 30 проєктів технологічного спрямування, залучити понад 3 тис. студентів, аспірантів і дослідників до роботи із найсучаснішою дослідницькою інфраструктурою.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/lQjLt,  https://qrpage.net/qr/8rPXx

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_ новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_Науковцям_КращіПрактики #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики #НРАТ_Інноваторам_КращіПрактики

2025-12-10
Share
ОЕСР: ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ ТА ГЛОБАЛЬНИЙ РОЗРИВ У ПРОДУКТИВНОСТІ

ОЕСР: ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ ТА ГЛОБАЛЬНИЙ РОЗРИВ У ПРОДУКТИВНОСТІ

Sorry, this entry is only available in Українська. Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Штучний інтелект та глобальний розрив у продуктивності: паливо для тих, хто швидко розвивається, чи підтримка для тих, хто відстає?» із серії «Документи ОЕСР щодо штучного інтелекту».

Sorry, this entry is only available in Українська.

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Штучний інтелект та глобальний розрив у продуктивності: паливо для тих, хто швидко розвивається, чи підтримка для тих, хто відстає?» із серії «Документи ОЕСР щодо штучного інтелекту».

У ньому акцентується увага на глобальній нерівності у доходах між країнами, яка наразі є доволі суттєвою: ВВП на душу населення в країнах з низьким та середнім рівнем доходу становить приблизно одну двадцяту від показника країн з високим рівнем доходу. Додаткове занепокоєння викликає те, що останнім часом зростання продуктивності праці значно сповільнилося в тих самих країнах, тоді як їхня частка у світовому населенні зросте з нинішніх 45% до 55% у 2050 році. Штучний інтелект має потенціал стати важливим рушієм зростання продуктивності упродовж наступного десятиліття. Але країни з низьким та середнім рівнем доходів ризикують отримати менше вигоди від ШІ через низький рівень поширеності наукоємних послуг, внаслідок перешкод для упровадження ШІ (неадекватна цифрова інфраструктура, низький рівень освіти та навичок робочої сили, обмежений доступ до фінансування для покриття високих витрат на впровадження ШІ, нерозвинена регуляторна база). Структурні слабкості в цих країнах ризикують переважити потенційні переваги,  тому надзвичайного значення набуває політика, спрямована на підтримку упровадження ШІ.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/zYiZV, https://qrpage.net/qr/xpm03, https://doi.org/10.1787/c315ea90-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2025-12-10
Share
НОВЕ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ПРЕМІЮ КМУ ЗА РОЗРОБЛЕННЯ І ВПРОВАДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

НОВЕ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ПРЕМІЮ КМУ ЗА РОЗРОБЛЕННЯ І ВПРОВАДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Sorry, this entry is only available in Українська. Кабінет Міністрів України підтримав проєкт постанови «Про внесення змін до Положення про Премію Кабінету Міністрів України за розроблення і впровадження інноваційних технологій».

Sorry, this entry is only available in Українська.

Кабінет Міністрів України підтримав проєкт постанови «Про внесення змін до Положення про Премію Кабінету Міністрів України за розроблення і впровадження інноваційних технологій».

Документ оновлює умови проведення конкурсу, розширює коло його учасників та удосконалює механізм присудження цієї премії. Зокрема, до участі у конкурсі можуть долучатися суб’єкти інноваційної діяльності та трансферу технологій (як фізичні, так і юридичні особи), до 300 тис. грн збільшений розмір  грошової частини премії, запроваджено чотири номінації – «Наукоємні інновації», «Інноваційні рішення в економічній діяльності», «Інноваційна інфраструктура», «Спеціальна премія», забезпечено повну цифровізацію конкурсного процесу через Національну електронну науково-інформаційну систему (URIS). Оновлений перелік критеріїв оцінювання конкурсних пропозицій за номінаціями й запроваджено багаторівневу систему оцінювання, яка включає наукову та науково-технічну експертизу, роботу експертних груп, здійснення презентації проєктів. Фінансування здійснюватиметься в межах видатків МОН за КПКВК 2201080 «Державні премії, стипендії та гранти в галузі освіти, науки і техніки, стипендії переможцям міжнародних конкурсів». Проведення конкурсного добору сприятиме відновленню престижу науки, популяризації інноваційних технологій, посиленню впровадження та масштабування науково-технічної та інноваційної продукції прикладного спрямування, а також розвитку інноваційної інфраструктури (стартап-шкіл, наукових парків) та співпраці науки з бізнесом.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/YXTG8, https://qrpage.net/qr/y82Zn

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини  #НРАТ_ПопуляризаціяНауки

2025-12-09
Share
ОЕСР: СИНТЕТИЧНА БІОЛОГІЯ, ШI ТА АВТОМАТИЗАЦІЯ

ОЕСР: СИНТЕТИЧНА БІОЛОГІЯ, ШI ТА АВТОМАТИЗАЦІЯ

Sorry, this entry is only available in Українська. Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Синтетична біологія, ШI та автоматизація: перспективна оцінка технологій» із серії «Документи ОЕСР з питань політики у галузі науки, технологій та промисловості».

Sorry, this entry is only available in Українська.

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Синтетична біологія, ШI та автоматизація: перспективна оцінка технологій» із серії «Документи ОЕСР з питань політики у галузі науки, технологій та промисловості».

У ньому зазначається, що синтетична біологія обіцяє революціонізувати низку секторів і фактично вже пропонує вкрай необхідні рішення – від лікування інфекційних та неінфекційних захворювань в охороні здоров’я до покращення безпеки продовольчих систем за допомогою посухостійких культур. Розробки у цій галузі здатні сприяти переходу промисловості до сталого біовиробництва й підтримувати екологічну стійкість. Інновації прискорюються завдяки поєднанню синтетичної біології з інструментами штучного інтелекту (такими, як машинне навчання), а також супутніми цифровими технологіями (робототехніка, автоматизація, квантові обчислення тощо). Водночас, виникають нові виклики внаслідок демократизації знань, більшої доступності даних з відкритим вихідним кодом, посилення залежності від цифрових інструментів, автоматизації дослідницького процесу. Потужні інновації можуть бути легше використані зловмисниками, що збільшує ризики біобезпеки, а непрозорі алгоритми та набори навчальних даних можуть посилити існуючі упередження. Рекомендації ОЕСР щодо відповідальних інновацій у синтетичній біології ,мають на меті ідентифікувати і  сприяти пом’якшенню цих ризиків, щоб забезпечити розвиток технологій у позитивному напрямку. Керуючись Рамками ОЕСР з управління новими технологіями, цей звіт надає стратегічну оцінку нинішнього етапу конвергенції, визначає ключові аспекти управління (біобезпека, біозахист, ланцюжок поставок даних, людський нагляд), подає супутні варіанти політики. У звіті також містяться рекомендації стосовно подальшого аналізу низки питань, таких як прогнозний моніторинг розвитку технологій, гнучке та упереджувальне управління, використання можливостей для міжнародного співробітництва.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/gr4Ge, https://qrpage.net/qr/JhBjn, https://doi.org/10.1787/12158721-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_БезпекаДосліджень

2025-12-09
Share
ОЕСР: РОЗВИТОК ЕКОСИСТЕМИ ДОСЛІДНИЦЬКОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ

ОЕСР: РОЗВИТОК ЕКОСИСТЕМИ ДОСЛІДНИЦЬКОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ

Sorry, this entry is only available in Українська. Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Розвиток екосистем дослідницької інфраструктури для вирішення складних наукових та суспільних завдань» із серії «Документи ОЕСР з питань політики у галузі науки, технологій та промисловості».

Sorry, this entry is only available in Українська.

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Розвиток екосистем дослідницької інфраструктури для вирішення складних наукових та суспільних завдань» із серії «Документи ОЕСР з питань політики у галузі науки, технологій та промисловості».

У ньому зазначається, що дослідницькі інфраструктури відіграють важливу роль у розвитку досліджень у всіх наукових галузях. Звісно, окремі наукові інституції не мають у своєму розпорядженні всього необхідного обладнання та ресурсів, необхідних для вирішення складних наукових і соціальних завдань, особливо якщо йдеться про міждисциплінарні або багатопрофільні дослідження. Розвиток інтегрованих екосистем дослідницьких інфраструктур відкриває нові можливості для розширення сфери діяльності, впливу та ефективності окремих наукових установ, але потребує значних стимулів для подолання практичних проблем, що перешкоджають створенню та сталому розвитку цих інфраструктур. У 2023 році Глобальний науковий форум  доручив Секретаріату ОЕСР та міжнародній експертній групі проаналізувати поточний стан та потенціал дослідницьких екосистем у галузі інженерії. Оприлюднений звіт базується на аналізі інформації, зібраної експертною групою фахівців з 14 країн, представників Європейської Комісії та міжнародних організацій, а також включає результати двох спеціалізованих міжнародних семінарів. Документ містить інформацію про поточний стан співпраці у галузі дослідницької інфраструктури, аналізує передовий досвід підтримки екосистем досліджень, визначає чинники та засоби підтримки, набір рекомендацій для політиків і керівників академічних інституцій щодо підтримки екосистеми дослідницьких інфраструктур у різних дисциплінах.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/qVoAc, https://qrpage.net/qr/KgJzr, https://doi.org/10.1787/34797721-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_БезпекаДосліджень

2025-12-08
Share
УКРАЇНСЬКА LLM  НА ОСНОВІ GEMMA ВІД GOOGLE

УКРАЇНСЬКА LLM  НА ОСНОВІ GEMMA ВІД GOOGLE

Sorry, this entry is only available in Українська. Міністерство цифрової трансформації України та Київстар повідомляють, що ними обрано велику мовну модель, на якій тренуватимуть національну українську LLM.

Sorry, this entry is only available in Українська.

Міністерство цифрової трансформації України та Київстар повідомляють, що ними обрано велику мовну модель, на якій тренуватимуть національну українську LLM.

Нею стала загальнодоступна open-source-модель Gemma 3 від Google. Її планується адаптувати до української мови, удосконалити український токенайзер (це покращить роботу моделі з українською мовою, зменшить помилки при створенні україномовних текстів та оптимізує обчислювальні витрати при використанні моделі); донавчити модель на унікальних україномовних текстах, які зараз збирають експерти. Ключовими перевагами у виборі моделі стали наступні: оптимальний баланс продуктивності та ресурсів (Gemma забезпечує високу якість при оптимальних інфраструктурних вимогах, це одна з найкращих серед відкритих моделей з погляду співвідношення розміру та якості); багатомовна підтримка (модель наразі має українську мову у своєму діапазоні та легко адаптується через донавчання); мультимодальність (модель може сприймати й аналізувати не лише текст, а й зображення); розширений токенайзер (обсяг токенів забезпечує точне та ефективне опрацювання текстів та донавчання); довге контекстне вікно (128 тис. токенів); наявність кількох розмірностей (що дозволяє гнучко обирати розмір моделі під конкретну сферу застосування); успішні приклади використання для створення українськомовних LLM (Lapa LLM та MamayLM). 

Детальніше: https://qrpage.net/qr/2Orbs, https://qrpage.net/qr/jOKXY 

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2025-12-05
Share
ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ У КРЕАТИВНИХ ІНДУСТРІЯХ

ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ У КРЕАТИВНИХ ІНДУСТРІЯХ

Sorry, this entry is only available in Українська. На порталі «ДіяОсвіта» доступний для ознайомлення новий серіал «Штучний інтелект у креативних індустріях».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На порталі «ДіяОсвіта» доступний для ознайомлення новий серіал «Штучний інтелект у креативних індустріях».

Він містить корисну інформацію про різні інструменти ШІ та їх практичне використання у галузі маркетингу, дизайну, комунікацій, аналітики задля досягнення найкращих професійних і творчих результатів. Ознайомлення з 8-ма короткими серіями дозволить навчитись, як додавати ШІ у робочий процес; які інструменти підтримають креативність; як найкраще використовувати дані; як розподілити автоматизацію процесів і функції людини; як працювати з контентом і залишатися при цьому оригінальним, як працювати безпечно,  уникаючи ризиків; як захищати дані й розпізнавати маніпуляції та використовувати ШІ етично. Серіал створений у співпраці з Міністерством цифрової трансформації  України за підтримки Dentsu Ukraine.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/Q198L

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_ОсвітаОнлайн #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_ новини #НРАТ_Інноваторам_ новини #НРАТ_Бібліотекарям

2025-12-05
Share
РЕДАКЦІЙНА ЕНДОГАМІЯ ТА ЕНДОГЕНІЯ: ТРУДНОЩІ НА ШЛЯХУ ДО DOAJ

РЕДАКЦІЙНА ЕНДОГАМІЯ ТА ЕНДОГЕНІЯ: ТРУДНОЩІ НА ШЛЯХУ ДО DOAJ

Sorry, this entry is only available in Українська. На сторінці блогу DOAJ опублікована стаття   Марини Назаровець та Сергія Назаровця «Редакційна ендогамія та ендогенія: труднощі на шляху до DOAJ».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сторінці блогу DOAJ опублікована стаття   Марини Назаровець та Сергія Назаровця «Редакційна ендогамія та ендогенія: труднощі на шляху до DOAJ».

Автори наголошують, що найбільш поширеною проблемою при подачі заявок на включення у DOAJ є ендогенія (надто часте розміщення статей членами редколегії у власних журналах) та обговорюють те, як видавці університетських журналів можуть відстоювати редакційну незалежність й уникати кумівства. Університетські журнали часто починають свій шлях до DOAJ, будучи сповнені енергії та оптимізму, перед цим повністю переробивши сайт, оновивши правила та добре відформатувавши метадані. Здається, все йде гладко, й очікується, що заявку буде схвалено без будь-яких серйозних проблем. Проте виникають перешкоди, характерні для університетських публікацій, які рідко ураховуються, але можуть уповільнити або навіть зупинити процес включення у DOAJ. Багато редакцій навіть не підозрюють про ці перешкоди, поки не розпочинають підготовку заявки. Саме на цьому етапі приходить усвідомлення, що редколегія майже повністю складається з колег із того ж університету, де видається журнал. Це явище, відоме як редакційна ендогамія, викликає побоювання щодо незалежності редакційних рішень. Якщо головний редактор, заступники редактора, члени редколегії та технічні редактори – усі чи більшість із них – представляють той самий університет чи факультет, ризик інституційного впливу зростає. Керівництво DOAJ з подання заявок рекомендує уникати ситуацій, коли всі члени редколегії представляють один і той самий виш. Університетським журналам потрібно переглянути редакційну практику та структуру управління, децентралізувати владу у редакційній структурі; запровадити прозору й відкриту систему редакційного відбору; уникати «довічних» призначень; забезпечити значний зовнішній внесок у процес рецензування; розвивати культуру залучення зовнішніх авторів; документувати, публікувати та дотримуватись політики щодо конфліктів інтересів; просувати журнал як академічну платформу, а не інструмент для локальних цілей; створити міжнародну мережу партнерств. Ендогамія та ендогенія не є вироком для університетського журналу. Навпаки, вони є дзеркалом, що допомагає визначити, в яких питаннях редакція може стати більш відкритою, різноманітною та збалансованою. Університетські журнали відіграють ключову роль у розвитку відкритої науки і часто є яскравими прикладами стійких, незалежних, діамантових ініціатив відкритого доступу. Тому демонстрація прозорості та незалежності роботи журналу — важливий та цілком досяжний крок.

Детальніше:  https://qrpage.net/qr/SD4oD

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_ПопуляризаціяНауки #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_НауковіВидання_новини

2025-12-05
Share
ОЕСР: ОЦІНКА ВІДПОВІДНОСТІ ФІНАНСУВАННЯ ДіР СУСПІЛЬНИМ ЦІЛЯМ

ОЕСР: ОЦІНКА ВІДПОВІДНОСТІ ФІНАНСУВАННЯ ДіР СУСПІЛЬНИМ ЦІЛЯМ

Sorry, this entry is only available in Українська. Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Оцінка відповідності фінансування ДіР суспільним цілям: аналітика з нових джерел даних та методів за допомогою штучного інтелекту» із серії «Робочі документи ОЕСР з питань науки, технологій та промисловості».

Sorry, this entry is only available in Українська.

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Оцінка відповідності фінансування ДіР суспільним цілям: аналітика з нових джерел даних та методів за допомогою штучного інтелекту» із серії «Робочі документи ОЕСР з питань науки, технологій та промисловості».

У ньому розглядається внесок державних інвестицій у дослідження та розробки країн ОЕСР. Традиційно аналіз проводився за допомогою наявних класифікацій з високим ступенем агрегації. Наявна статистика, хоча й забезпечує всебічний підхід, залишає без відповіді питання актуальності фінансування ДіР для досягнення конкретних суспільних цілей, тому фахівці ОЕСР розробили аналітичну інфраструктуру для роботи з адміністративними мікроданими ДіР та інструментами штучного інтелекту для аналізу кількісних і якісних даних у поєднанні з традиційними методами. У документі представлено новий підхід до оцінювання релевантності державного фінансування досліджень та розробок для досягнення суспільних цілей. Цей підхід базується на новій моделі класифікації та описів діяльності в галузі досліджень і розробок у контексті Цілей сталого розвитку. Застосована до описів проектів досліджень та розробок у базі даних Fundstat ОЕСР модель показує, як фінансування (зокрема – фундаментальних досліджень), сприяє досягненню суспільних цілей, дозволяє порівнювати портфелі фінансування та надає докази взаємозалежності між суспільними цілями, яким служить фінансування досліджень та розробок, та його потенціалом.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/dw5TW, https://qrpage.net/qr/ah8eU, https://doi.org/10.1787/bafcdc7b-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ЦСР_SDG  #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини 

2025-12-05
Share
НАЦІОНАЛЬНА  СИСТЕМА ДОСЛІДНИКІВ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА  СИСТЕМА ДОСЛІДНИКІВ УКРАЇНИ

Sorry, this entry is only available in Українська. Кабінет Міністрів України схвалив Концепцію підтримки та розвитку кадрового потенціалу сфери наукової і науково-технічної діяльності «Національна  система дослідників України».

Sorry, this entry is only available in Українська.

Кабінет Міністрів України схвалив Концепцію підтримки та розвитку кадрового потенціалу сфери наукової і науково-технічної діяльності «Національна  система дослідників України».

Документ запускає новий державний механізм визначення, визнання, підтримки та промоції найкращих українських наукових і науково-педагогічних працівників та молодих учених. Документ враховує положення Угоди про асоціацію з ЄС та рекомендації Європейської комісії і Ради ЄС щодо створення та впровадження нових інструментів для підтримки розвитку кар’єри вчених, сприяння розвитку привабливого, відкритого та сталого ринку праці для дослідників. Концепція передбачає створення Національної системи дослідників України та упровадження механізму рейтингування наукових і науково-педагогічних працівників у Національній електронній науково-інформаційній системі; запровадження державних стипендій для найкращих науковців за результатами рейтингування; формування трьох основних рейтингів (загального рейтингу наукових і науково-педагогічних працівників; рейтингу молодих вчених; рейтингу за безпековим науковим напрямом; створення додаткових підрейтингів для жінок-дослідниць, переміщених наукових та науково-педагогічних працівників  тощо; інтеграцію результатів рейтингування в систему атестації наукових установ, розподіл базового фінансування, конкурсні добори наукових проєктів, конкурси на заміщення посад та процедури атестації наукових працівників. Система рейтингування базуватиметься на результатах професійної діяльності вчених, отриманих з даних про публікації у виданнях, що індексуються Scopus та Web of Science Core Collection, отриманих патентах, участі у міжнародних і національних грантах, наукових преміях і стипендіях, експертній діяльності, підготовці аспірантів і докторантів, участі в програмах мобільності та популяризації науки. Дані для рейтингування будуть верифікуватися та оновлюватися з відкритих джерел. Реалізація Концепції відбуватиметься у два етапи упродовж 2026–2028 років. Перший етап – створення нормативної бази, розроблення методики рейтингування, запуск модул.ю у Національній електронній науково-інформаційній системі, створення рейтингів і початок надання державних стипендій. Другий етап – інтеграція результатів рейтингування до системи фінансування наукової діяльності, атестації наукових установ, кадрова політика та міжнародна співпраця. Очікується, що впровадження Концепції сприятиме підвищенню престижності професії науковця, формуванню відкритої інформації про найкращих дослідників країни, ефективнішому розподілу бюджетних коштів, зменшенню міграційних тенденцій, розвитку молодіжної науки та зміцненню наукової спроможності держави, зокрема у критично важливих напрямах.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/hVLjS, https://qrpage.net/qr/kLw6Q,

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ПопуляризаціяНауки #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2025-12-04
Share