Sorry, this entry is only available in Українська. Міністерство освіти і науки України спільно зі Словацьким агентством з досліджень і розвитку та Міністерством освіти, досліджень, розвитку та молоді Словацької Республіки оголосили конкурс спільних українсько-словацьких науково-дослідних проєктів для реалізації у 2026-2027 роках.
Sorry, this entry is only available in Українська.
Міністерство освіти і науки України спільно зі Словацьким агентством з досліджень і розвитку та Міністерством освіти, досліджень, розвитку та молоді Словацької Республіки оголосили конкурс спільних українсько-словацьких науково-дослідних проєктів для реалізації у 2026-2027 роках.
Взяти участь у конкурсі можуть заклади вищої освіти, наукові установи обох країн без обмеження наукових дисциплін і тематичних напрямів. Головне – оригінальність і новизна ідеї; актуальність та потенціаля для сприяння розвитку наукового напряму; міжнародні співпраця та обмін досвідом; залучення молодих вчених; компетентність наукових керівників проекту; якість наукової інфраструктури. Проєктна пропозиція має бути розрахована на 2 роки з фінансуванням по роках (витрати на проїзд, проживання, добові, оплата візи, заробітна плата українських учасників, витрати на закупку матеріалів та накладні витрати організації, де виконується проєкт). Подання документів здійснюється у функціональному модулі Національної електронної науково-інформаційної системи. Заявку на участь можна подати до 8 грудня 2025 року.
Sorry, this entry is only available in Українська. Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Керівні принципи ОЕСР щодо вимірювання суб’єктивного благополуччя». ОЕСР регулярно випускає оновлення до «Керівних принципів…» з метою удосконалення підходів до вимірювання людського благополуччя.
Sorry, this entry is only available in Українська.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Керівні принципи ОЕСР щодо вимірювання суб’єктивного благополуччя». ОЕСР регулярно випускає оновлення до «Керівних принципів…» з метою удосконалення підходів до вимірювання людського благополуччя.
У 2013 році було уперше опубліковано бачення ОЕСР принципів вимірювання суб’єктивного благополуччя, що мало на меті забезпечити підвищення якості та можливість здійснення коректних міжнародних порівнянь даних про суб’єктивне благополуччя. У документі містились чіткі рекомендації щодо формулювання питань, дизайну опитувань та методології проведення, побудованої на узагальненні передових практик. Суб’єктивне благополуччя охоплює те, як люди сприймають та оцінюють своє життя. Відповідні дані можуть бути важливим доповненням до об’єктивних показників економічного і соціального прогресу, містять політично значущу інформацію. Оновлене видання 2025 року базується на рекомендаціях першого видання та пропонує інструменти вимірювання суб’єктивного благополуччя надійним, добре перевіреним і порівнянним на міжнародному рівні способом. У ньому є три ключові зміни: скорочений основний модуль із трьох пріоритетних показників суб’єктивного благополуччя, оптимізовані розширені модулі для кожного компонента суб’єктивного благополуччя і новий наскрізний експериментальний модуль для даних для розширення охоплення концепцій суб’єктивного благополуччя, які досі були недостатньо вивчені. Кожен модуль опитування супроводжується докладними інструкціями щодо впровадження, тривалості, рекомендації для організації опитування, інформацією про вихідне джерело даних та інструкції щодо зведення отриманих даних. У вступному розділі пропонується огляд передових практик вимірювання суб’єктивного благополуччя для кожного названих модулів, включно з описом дизайну опитування, вибіркою і цільовою групою, методами, формулюваннями питань, розробленням шкали відповідей, аналізом та інтерпретацією даних.
Sorry, this entry is only available in Українська. Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Як дослідницькі установи та заклади початкової педагогічної освіти можуть підтримувати використання досліджень?» із серії «Перспективи освітньої політики ОЕСР».
Sorry, this entry is only available in Українська.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Як дослідницькі установи та заклади початкової педагогічної освіти можуть підтримувати використання досліджень?» із серії «Перспективи освітньої політики ОЕСР».
У ньому зазначається, що науково-дослідні інститути та установи початкової педагогічної освіти є одними з найбільш активних організацій, що сприяють використанню результатів досліджень в освітньому процесі. Однак у багатьох системах ОЕСР їхній потенціал в частині підтримки продуманого і систематичного використання результатів досліджень в освітній політиці та практиці досі не повністю реалізований. Небагато установ активно підтримують розвиток навичок дослідницької діяльності у майбутніх вчителів і викладачів, а професійні дослідники часто не мають стимулів для участі у спільних дослідженнях або поширення результатів своїх досліджень серед політиків, фахівців-практиків або широкої громадськості. Спираючись на нові дані дослідження мобілізації знань, проведеного ОЕСР у 2023 році, у даній роботі представлені приклади та рекомендації щодо мобілізації знань. По-перше, установи, які мають формальний мандат на мобілізацію знань, значно активніше підтримують використання результатів досліджень, ніж ті, у яких його немає. По-друге, необхідна підготовка вчителів, заснована на наукових дослідженнях: наразі більшість закладів освіти повідомляють, що випускники (наприклад, зі сфери ІТ), не мають достатніх навичок для участі у дослідницькій діяльності, – тому необхідно систематично розвивати відповідні дослідницькі навички у навчальні програми. По-третє, викладачам педагогічних спеціальностей також необхідні спеціальні стимули та підтримка для участі в педагогічних дослідженнях. По-четверте, щоб розвивати спільні дослідження та активно поширювати результати науково-дослідним установам бракує спеціальної підготовки, стимулів та структур, які допомагали б дослідникам проводити та поширювати результати, цінні для політиків та практиків. По-п’яте, слід підтримувати й розвивати міждисциплінарну співпрацю й більш тісне партнерство між дослідниками та практиками, особливо – у закладах вищої освіти. Уряди можуть відігравати важливу роль у створенні ефективних рамкових умов для мобілізації знань.
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Ріша Раїна «ЄС не може конкурувати після «катастрофи» з фінансуванням фундаментальних досліджень».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Ріша Раїна «ЄС не може конкурувати після «катастрофи» з фінансуванням фундаментальних досліджень».
У ній автор аналізує позицію європейської наукової спільноти щодо ризиків нової політики Європейського Союзу в частині фінансування досліджень і ймовірності послаблення внаслідок цього наукової конкурентоспроможності ЄС. Йдеться про плани Європейської комісії створити Європейський фонд конкурентоспроможності (European Competitiveness Fund) із бюджетом близько 400 мільярдів євро. Спершу передбачалося, що цей фонд стане логічним продовженням програми Horizon Europe і підтримає науковців та інноваторів на всіх етапах — від досліджень до упровадження технологій. Однак на практиці з’ясувалося, що через юридичні обмеження фонд зосередиться лише на фінансуванні розгортання вже готових технологічних рішень, а не на підтримці наукових відкриттів чи експериментальних досліджень. Така зміна пріоритетів викликала негативну реакцію наукової спільноти. Генеральний секретар Ліги європейських дослідницьких університетів (LERU) Курт Декетелаере назвав ситуацію «катастрофічною» для фундаментальної науки, адже, за його словами, Європейська дослідницька рада (ERC), яка фінансує базові проєкти, отримає лише близько 31,5 мільярда євро — менше десятої частини бюджету нового фонду. Це, на його думку, загрожує довгостроковому розвитку науки, оскільки саме базові дослідження створюють підґрунтя для технологічних проривів майбутнього. Підкреслюється, що без послідовного фінансування фундаментальної науки ЄС не зможе конкурувати зі Сполученими Штатами Америки та Китаєм, де державна підтримка базових досліджень є стратегічним пріоритетом. Науковці закликають Європейську комісію переглянути встановлені пропорції між фінансуванням розробок і досліджень, щоб уникнути ослаблення європейської наукової системи.
Sorry, this entry is only available in Українська. У блозі Організації економічного співробітництва та розвитку опублікована стаття «Чому продуктивність океанічної економіки знижується та що з цим можуть зробити політики».
Sorry, this entry is only available in Українська.
У ній наголошується, що океанічна економіка охоплює понад 100 млн. робочих місць і генерує 3-4% світового ВВП. Наразі зростає занепокоєння тим, що її продуктивність стагнує, а в деяких районах навіть знижується. Експерти аналізують основні чинники, які впливають на економіку океану. Підвищення продуктивності дозволить підтримувати збереження, відновлення й стале використання морських екосистем, про що йшлося, зокрема, на Конференції ООН з питань океану 2025 року. Дослідження ОЕСР показують, що підвищення продуктивності в океанічній економіці стає недосяжним, вона ризикує стати менш динамічною, менш інноваційною та менш здатною відповідати масштабам змін, необхідним для відновлення та підтримки морських екосистем. Має місце парадокс: більше виробництва та менше ефективності: загальна ефективність поєднання капіталу та праці у виробництві (багатофакторна продуктивність) знизилася. Існує значна залежність від техніки та інфраструктури, збільшується дисбаланс у типах капітальних вкладень, що використовуються в океанічній економіці, та їх відносний внесок у її зростання. Різниця між використанням капіталу ІКТ та капіталу, не пов’язаного з ІКТ, океанічною економікою може свідчити про втрачену можливість, яка лише погіршиться, якщо не вжити необхідних заходів. Найбільш обнадійливий сценарій «прискореного переходу», зумовлений рішучими діями щодо зміни клімату та стимулюванням продуктивності, може призвести до зростання океанічної економіки на 40% до 2050 року. Порядок денний, орієнтований на продуктивність, для океанічної економіки дозволить розкрити повний потенціал цього сегменту та вирішити проблему нестабільної продуктивності. ОЕСР рекомендує тристоронній підхід: майбутнє забезпечення продуктивного капіталу океанічної економіки; цільове підвищення багатофакторної продуктивності океанічної економіки; посилення внеску океанічної економіки у глобальний енергетичний перехід. Кардинальна зміна нестабільних тенденцій продуктивності океанічної економіки є стратегічним імперативом для країн, які поставили за мету збереження, стале використання та відновлення морських екосистем. Діючи зараз, політики можуть збільшити шанси на те, що океанічна економіка залишиться стійким джерелом процвітання протягом наступних десятиліть, зберігаючи та навіть покращуючи здоров’я океану.
Sorry, this entry is only available in Українська. На порталі «ДіяБізнес» доступний новий онлайн-курс «Вихід цифрового бізнесу на міжнародні ринки».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На порталі «ДіяБізнес» доступний новий онлайн-курс «Вихід цифрового бізнесу на міжнародні ринки».
Це перший онлайн-курс текст якого читає ШІ-аватар. Автори вважають, що такий незвичний формат робить навчання більш доступним, інноваційним і ближчим до світових освітніх трендів. Він містить адаптований матеріал глобальної навчальної платформи ITC SME Trade Academy та пропонує практичні інструменти для роботи із цифровими товарами, допомагає глибше зрозуміти особливості експорту й будувати ефективні маркетингові стратегії. Курс містить 10 серій, під час яких ШІ-помічник пояснює, як працюють цифрові товари та що потрібно знати, щоб вивести їх на міжнародний ринок; роз’яснює сутність п’яти ключових характеристик цифрових товарів (структура витрат, досвід споживання, варіативність, мережеві ефекти та витрати на перехід); навчає масштабувати прибуток завдяки низьким граничним витратам і використанню моделей freemium, реклами та додаткових пропозицій; пояснює, як будувати довіру до продукту через брендинг, відгуки клієнтів, трейлери та пробні періоди; як створювати різні версії продукту для окремих сегментів для досягнення критичної маси користувачів; як зменшувати витрати на перехід для нових клієнтів, щоб зробити вибір продукту очевидним і привабливим; як створити власний онлайн-простір.
Sorry, this entry is only available in Українська. Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала набір даних «Основні показники науки і техніки».
Sorry, this entry is only available in Українська.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала набір даних «Основні показники науки і техніки».
У ньому представлені ключові тенденції розвитку науки і технологій у різних країнах, визначені на основі узгоджених показників, що дозволяють здійснювати міжнародні порівняння результатів діяльності країн у сфері науки і технологій. База даних зосереджена головним чином на показниках, що характеризують розвиток фінансових та людських ресурсів, спрямованих на дослідження та експериментальні розробки відповідно до Посібника Фраскаті, доповнених показниками результативності науково-технічної діяльності, даними з економіки та демографічної статистики, купівельної спроможності валют та інфляції. Такі набори даних публікуються двічі на рік – у березні та вересні. Нинішній випуск доповнений запискою з оглядом останніх тенденцій у сфері досліджень та розробок на основі даних, підтверджених країнами як «остаточні» й більш повною інформацією про показники коштів державних бюджетів, спрямовані на дослідження та розробки країнами-членами ОЕСР. База даних охоплює 148 ключових показників у галузі науки та технологій, зокрема – щодо фінансових та кадрових ресурсів, результатів діяльності (патенти, міжнародна торгівля наукоємними товарами) тощо.
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джона Моргана «Не допустіть, щоб криза фінансування університетів зірвала прагнення до зростання…».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джона Моргана «Не допустіть, щоб криза фінансування університетів зірвала прагнення до зростання…».
У ній автор розповідає про бачення Міністром науки Великої Британії Пітера Кайла поточної фінансової ситуації та перспектив розвитку університетів як центрів інновацій та розвитку. Наразі брак коштів змусив частину університетів скоротити програми досліджень, а більшість інших серйозно розглядають таку перспективу на найближчі роки. Це несе ризик втрати інноваційного потенціалу для економічного зростання країни, її конкурентоспроможності. Університети мають активніше позиціонувати себе як локальних лідерів розвитку, займаючись не лише навчанням студентів, а й формуючи у них підприємницьке мислення, підтримуючи співпрацю з бізнесом. У Великій Британії університети сприймаються зазвичай як завершальний етап освіти, тоді як у США вони часто стають відправною точкою для інноваційних стартапів. Кайл радить уникати розпилення ресурсів і пропонує зосереджуватися на тих напрямах, де кожен університет має найбільший потенціал. Такий підхід допоможе краще використовувати наявні можливості й підсилити ефективність досліджень. Зі свого боку уряд обіцяє здійснювати інвестиції в науку та інновації, зокрема – спрямовує майже десять мільйонів фунтів на роботу Національного центру університетів і бізнесу для розвитку співпраці між академічним середовищем та реальним сектором. Отже, університети мають не лише захищати власні бюджети, а й формувати перспективне бачення суспільного розвитку, постійно підтверджувати свою здатність бути рушіями економічного зростання навіть у кризові часи.
Sorry, this entry is only available in Українська. Український фонд стартапів оголосив про запуск нової грантової програми Startup EDGE.
Sorry, this entry is only available in Українська.
Український фонд стартапів оголосив про запуск нової грантової програми Startup EDGE.
Вона націлена на підтримку інноваторів у масштабуванні проєктів на ранніх етапах розвитку, а також посилення конкурентоспроможності вітчизняної стартап-екосистеми. Startup EDGE фокусується на підтримці технологій у сфері біотехнологій та науки про життя, робототехніки, 5G, Web 3.0, ШІ та машинного навчання, сталого розвитку, відновлюваної енергетики, чистих технологій, рішень для збереження ресурсів і зменшення негативного впливу на довкілля; цифрових освітніх рішень і технології для трансформації навчання й підвищення доступності знань. Гранти можуть отримати стартапи на стадії pre-seed (до 20 тис. євро), а також на стадії seed (до 40 тис. євро). Грантова програма Startup EDGE реалізується УФС за підтримки проєкту EU4Innovation East, що фінансується ЄС, співфінансується урядом Франції та реалізується Expertise France.
Sorry, this entry is only available in Українська. Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Короткий і звивистий шлях до 2030 року: вимірювання відстані до цілей Цілей сталого розвитку» із серії «Аналітика політики ОЕСР щодо добробуту, інклюзії та рівних можливостей».
Sorry, this entry is only available in Українська.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Короткий і звивистий шлях до 2030 року: вимірювання відстані до цілей Цілей сталого розвитку» із серії «Аналітика політики ОЕСР щодо добробуту, інклюзії та рівних можливостей».
У ньому зазначається, що «Порядок денний сталого розвитку на період до 2030 року» являє собою набір цілей та завдань, спрямованих на перетворення нашого світу на більш сталий та «зелений». Програма сталого розвитку до 2030 року включає амбітний набір із 17 цілей і 169 завдань, які від часу її прийняття через відповідний План дій ОЕСР щодо ЦСР, члени організації зобов’язалася виконувати. Залишилося не так багато часу і тому для виконання Програми у повному обсязі необхідне прийняття рішучих політичних заходів. Наразі країни ОЕСР в цілому досягли або близькі до досягнення чверті з проголошених завдань, якщо говорити про результати, які можна оцінити кількісно. Наразі країни ОЕСР доволі повільно просуваються до досягнення багатьох завдань ЦСР. Проблеми є у сфері інклюзивності, довірі населення до інститутів та подоланні зростаючого тиску на довкілля. В оприлюдненому документі обговорюються чинники повільного прогресу у досягненні багатьох цілей ЦСР та пропонуються поради щодо виправлення ситуації та наближення країн та ОЕСР в цілому до виконання взятих на себе зобов’язань щодо ЦСР.
Saving a scientific data set occurs in two stages:
1.) Creating a data set
Enter the name of the set, a brief description of the set (annotation), and click the “Create set” button. After that, a draft data set will be automatically created, which you can save for further work with the set. The system will redirect you to the “Data set information” page.
2.) Filling in the data
On the “Data set information” page, you need to fill in all the fields related to the data set and upload the files.
Please note! Each file is uploaded separately. This is done to ensure the stable operation of the system.
Once you have filled in the information about the scientific data set and added the necessary files, you can save the draft or send the data to the system.
Please note! Once the data has been sent, you cannot change it.
Drafts are necessary for storing the data set and editing it before sending.
Account verification by affiliation
All accounts on the NRA website go through a standard registration procedure and are verified. However, in order to obtain additional features, such as publishing open reviews of academic texts, verification by affiliation is required.
To obtain the status “verified”, you must change your primary email address to a corporate one, which is tied to a scientific or educational institution.
For example: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
After confirming your corporate email address, your account will be automatically verified by affiliation.
If your email address is corporate, but your account does not have a verification mark, you need to write to us at the email address NRAT@ukrintei.ua. After verification, we will add your address to the database, and your account will be verified.
After completing the verification procedure for affiliation, you can change the primary email address to a convenient one for you, without losing your status during the current verification.
You only need to verify for affiliation once.
* We use corporate addresses from the Unified State Database on Education and the State Register of Scientific Institutions Supported by the State