News for scientists

Команда ІТ-компанії Genesis оприлюднила корисні поради для освітян та науковців, які допоможуть більш ефективно поєднувати викладацьку діяльність, науково-дослідну роботу, участь в освітніх заходах, підготовку публікацій тощо.

Пропонуються рішення для розвитку управлінських навичок  з використанням

матриці Ейзенхауера, методу «помідорок» та матриці «вплив / зусилля». Кожен з названих інструментів коротко описаний, щоб кожен міг обрати для себе наукращий варіант. Зокрема, матриця Ейзенхауера є способом швидкого сортування завдань і справ, при якому потрібно відповісти на два прості запитання: «чи це терміново?» та «чи це важливо?». У межах цієї матриці завдання розподіляються на чотири квадранти: термінові та важливі (їх потрібно виконати негайно); важливі, але не термінові (бажано віднести їх виконання ненадовго); термінові, але не важливі (пропонується делегувати їх виконання або мінімізувати зусилля щодо них); не термінові та не важливі (відмовитися від них). Метод «помідорок» пропонує поділяти час на певні проміжки з їх чергуванням: 25 хвилин – на концентрацію уваги та виконання завдань; 5 хвилин – на перерву та відпочинок. Impact-Effort Matrix  або матриця «вплив/зусилля» являє собою інструмент оцінювання та пріоритезації завдань на основі співвідношення їхнього впливу та необхідних зусиль із реалізації. Завдання розподіляються на чотири квадранти: швидкі перемоги (великий вплив і малі зусилля, – наприклад, оновлення слайдів презентацій з додаванням актуальних прикладів; організація короткої консультації для студентів перед іспитом); великі проєкти (великий вплив і значні зусилля, – наприклад, розроблення нового навчального курсу; написання та публікація наукової монографії); малі завдання (малий вплив і малі зусилля, – наприклад, відповіді на короткі електронні листи; оновлення списку літератури); відволікання (малий вплив і великі зусилля, – наприклад, участь у комітетах або групах, діяльність яких не впливає на вашу роботу; організація заходів, які не пов’язані з вашими професійними обов’язками та не приносять користі).  Для візуалізації завдань паралельно можна використовувати Google Sheets, Trello, Notion, Діаграму Ганта. Остання є візуальним інструментом, який демонструє завдання з прив’язкою до часової вісі, допомагаючи відстежувати терміни виконання завдань, здійснювати наочне планування й моніторинг прогресу.

Детальніше: https://t.me/navchai_smilyvo/286, https://t.me/navchai_smilyvo/95, https://bit.ly/4ddH49w, https://bit.ly/3XKFMOJ, https://bit.ly/4gGUQon     

Фото: Genesis

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

На сайті Times Higher Education опублікована стаття «Кандидати побоюються, що пом’якшення вимог до дисертацій знецінить ступінь доктора філософії».

У ній зазначається, що провідний університет Фінляндії прийняв рішення про послаблення вимог до докторантів в частині кількості необхідних публікацій (статей), а також зменшення обсягу кредитів ЄКТС під час навчання. Такі зміни викликали занепокоєння у академічному середовищі якістю освіти. А докторанти висловлюють побоювання, що цей крок може «девальвувати» ступінь, на який вони претендують. Згідно попередніх норм докторські дисертації мали бути висвітлені не менше як у трьох / п’яти публікаціях, а тепер вони знижені до дох/трьох і не обов’язково опублікованих (включаються також і ті, що очікують на публікацію). Йдеться навіть про те, що «достатній науковий внесок для докторського ступеня» може бути оцінений за матеріалами лише однієї публікації для роботи, яка вважається «особливо видатною». Зменшення кредитів відбулось на чверть (із 40 до 30 ЄКТС). Слід зазначити, що раніше уряд Фінляндії запустив трирічну пілотну програму вартістю 255 млн. євро, спрямовану на «збільшення кількості докторських ступенів у Фінляндії».  Яніка Луукінен, радник Unifi з наукової політики, говорить, що фінські освітні та наукові установи упроваджують зміни на основі рекомендацій урядової робочої групи. Мотивом для скорочення вимог у частині кількості публікацій має запобігти затягуванню публікаційного процесу, який «з’їдає весь час кандидата на докторський ступінь». Якість роботи набагато важливіша, ніж кількість статей, а старі вимоги до публікацій могли стимулювати кандидатів розділити дослідження на менші фрагменти, публікуючи більшу кількість статей із скороченим / обмеженим змістом. «Зміни, які ми запроваджуємо, спрямовані на користь докторанту, бо він отримує гарну освіту у розумні терміни».

Детальніше:  http://surl.li/onpvxf

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

Міністерство освіти і науки пропонує до громадського обговорення проєкти наказів щодо регулювання галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти.

Йдеться про наступні проєкти: «Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 22 травня 2020 року № 673» та «Про особливості запровадження змін до переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2024 року № 1021». У проєкті наказу МОН «Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 22 травня 2020 року № 673» визначається перелік спеціальностей, здобуття ступеня освіти з яких необхідне для доступу до професій, для яких запроваджене додаткове регулювання, узгоджений з новим переліком галузей знань і спеціальностей, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2024 року № 1021. Його реалізація дозволить оновити освітні програми закладів вищої та фахової передвищої освіти. У проєкті наказу «Про особливості запровадження змін до переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2024 року № 1021»  встановлюється відповідність між спеціальностями нової редакції переліку та попередньої редакції переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти, а також фіксується перелік спеціальностей, здобуття ступеня освіти з яких необхідне для доступу до професій, для яких запроваджено додаткове регулювання, особливості переоформлення ліцензій на здійснення освітньої діяльності, переоформлення сертифікатів про  акредитацію освітніх програм. Зауваження та пропозиції до проєктів наказів можна подати відповідно до 16 жовтня та 10 жовтня 2024 року.

Детальніше: http://surl.li/ntfomj, http://surl.li/fzlgjl,  http://surl.li/meqeho, http://surl.li/gtgayx

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_обговорення #НРАТ_Освітянам_обговорення

Міністерство освіти і науки України та Міністерство науки, освіти та молоді Республіки Хорватія узгодили програму міжнародного двостороннього співробітництва у сфері науки і технологій.

Вона має на меті зміцнення двосторонніх зв’язків і стимулювання науково-технологічного розвитку. Програма відкриває можливості наукових обмінів, проведення спільних наукових заходів – конференцій, симпозіумів, семінарів, практикумів та виставок; створення науково-дослідних центрів та тимчасових науково-дослідних груп; обміну технологіями та науково-технологічною інформацією. Підписання документу уповноваженими представниками сторін створює правові підстави для активної співпраці у науковій сфері, розвитку інновацій, а також інтеграції України до Європейського дослідницького простору.

Детальніше: http://surl.li/dkjcxr

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини